Рішення

від 26.02.2024 по справі 380/14847/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 лютого 2024 рокусправа № 380/14847/23

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Потабенко В.А., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити дії,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) звернувся до Львівського окружного адміністративного суду з позовом до комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» (далі КП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи», відповідач) з такими вимогами:

- визнати дії комунального закладу Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» щодо встановлення причини інвалідності ОСОБА_2 як «захворювання, пов`язане з проходженням військової служби» протиправними та скасувати рішення відповідача про встановлення причини інвалідності ОСОБА_2 «захворювання, пов`язане з проходженням військової служби», зафіксоване ним у довідці до акта огляду МСЕК № 728309 від 11.11.2022;

- зобов`язати комунальний заклад Львівської обласної ради «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» видати ОСОБА_3 нову довідку до акта огляду медико-соціальної експертної комісії, у якій причиною інвалідності вказати «захворювання пов`язане із захистом Батьківщини».

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є інвалідом третьої групи, отримує пенсію по інвалідності. Вказане підтверджується довідкою МСЕК № 728309 від 11.11.2022. Позивач є ветераном російсько-української війни. 04.11.2022 позивача звільнено з військової служби (виключено з військового обліку). Згідно розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 05.10.2022 № 50/02/30-174 ОСОБА_1 скеровано на проходження медичної (військово-лікарської) комісії до ДУ «ТМО МВС України по Львівській області». Комісія проаналізувала стан здоров`я позивача та склала відповідне свідоцтво про хворобу від 18.10.2022 № 73. За наслідком огляду встановила, що захворювання позивача пов`язане не лише із проходженням ним військової служби, а й із безпосереднім захистом Батьківщини (участю у бойових діях). На підставі свідоцтва про хворобу позивач звернувся до КП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» з метою встановлення причини та групи інвалідності. Відповідач оглянув позивача, склав акт огляду медико-соціальної експертної комісії № 1631 та видав позивачу довідку до акта огляду МСЕК № 728309 від 22.11.2022. Однак, у цій довідці причиною інвалідності вказано лише «захворювання, ТАК, пов`язане із проходженням військової служби». на думку позивача, відповідач протиправно не взяв до уваги факт участі позивача у безпосередніх бойових діях, захисті Батьківщини та проігнорував закріплення медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» у свідоцтві про хворобу № 73 від 18.10.2022 причинного зв`язку: вертеброгенна люмбоішалгія з больовим та м`язевотонічним синдромами на ґрунті остеохондрозу грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції хребта. Хронічний гастрит в cт. ремісії без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Позивач зазначає, що відповідач протиправно не взяв до уваги у повному обсязі свідоцтво про хворобу № 73 від 18.10.2022, яке видане медичною (військово-лікарською) комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» та незаконно і неправомірно проігнорував факт участі позивача у захисті Батьківщини та набуття ним під час такого захисту захворювання, яке стало причиною інвалідності. Відповідач неправильно встановив причинний зв`язок між захворюванням позивача, проходженням ним військової служби та захистом Батьківщини. Такі дії відповідача призвели до неможливості оформлення всіх пенсійних та соціальних виплат, передбачених для інвалідів війни в Україні та порушило право позивача на належний соціальний захист, гарантований державою.

Ухвалою від 04.07.2023 суддя відкрила провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення сторін.

Ухвалою від 06.12.2023 суд витребував у КП ЛОР «Львівський обласний центр медико-соціальної експертизи» належним чином завірену копію акта огляду медико-соціальної експертної комісії від 22.11.2022 № 1631 та всіх наявних доказів, що стали підставою для прийняття вказаного акта.

Відповідач правом на подання відзиву, передбаченим ст. 162 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), не скористався, свою позицію стосовно позову не висловив. Копію ухвали про відкриття провадження в адміністративній справі від 04.07.2023 та примірник позовної заяви відповідач отримав 28.07.2023, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа.

Відповідно до ч. 6 ст. 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Оскільки відсутні клопотання будь-якої зі сторін про розгляд справи у судовому засіданні з викликом сторін, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі факти, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що згідно довідки про безпосередню участь особи в антитерористичній операції, забезпечення її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України від 19.08.2015 № 1052, сержант ОСОБА_1 у період з 01.10.2014 по 20.11.2014, з 04.01.2015 по 06.03.2015 та з 11.5.2015 по 12.07.2015 безпосередньо брав участь в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення і захисті незалежності, суверенітету та територіальної цілісності України у районі/районах проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

Згідно довідки про участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресію російської федерації проти України від 06.07.2022 №39, виданої військовою частиною НОМЕР_1 Національної гвардії України, сержант ОСОБА_1 у період з 09.04.2022 по 17.05.2022 безпосередньо брав участь у заходах для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України.

Згідно розпорядження командира військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 05.10.2022 № 50/02/30-1374 позивач пройшов медичний огляд у медичній (військово-лікарській) комісії ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

За результатами проходження ВЛК, 18.10.2022 позивачу медичною військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» видано свідоцтво про хворобу від 18.10.2022 № 73.

В п. 11 свідоцтва про хворобу зазначено: «Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): стан після операції (27.06.2022): ендоскопічної резекції одиничного ураження сечового міхура (тканин сечового міхура), внутрішньоміхурової хіміотерапії (27.06.2022) з приводу Са сечового міхура рТ 1 cNO сМО G2 (І стадія, III клінічна група. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Вертеброгенна люмбоішалгія з больовим та м`язевотонічним синдромами на ґрунті остеохондрозу грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції хребта. Хронічний гастрит в ст. ремісії без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.

Відповідно до п. 12 свідоцтва про хворобу від 18.10.2022 № 73 зазначено, що: на основі статті 67а; 8б 64б; 23в; 64б; 23в; 64в; 36г ; 52г графи II ТДВ - Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом МО України від 14.08.2008 № 401, непридатний до військової служби з виключення з військового обліку.

Позивач був первинно оглянутий Обласною МСЕК №1 на підставі акта огляду МСЕК № 1631 та йому встановлено третю групу інвалідності, яка пов`язана із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 728309.

Не погоджуючись із висновком відповідача та причиною інвалідності, зазначеній у довідці відповідача, вважаючи що його хвороби виникли під час та через проходження ним військової служби та участі у бойових діях, направлених на захист Батьківщини, і така обставина має бути зазначена у довідці до акта огляду медико-соціальною експертною комісією, ОСОБА_1 звернувся до суду із цією позовною заявою.

При розгляді справи судом встановлено такі обставини та відповідні їм норми права.

Згідно ст. 65 Конституції України захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов`язком громадян України.

Відповідно до абз. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.

Згідно з абз. 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальна експертиза - встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.

Частиною 13 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» визначено, що особам, які звертаються для встановлення інвалідності, зумовленої наявністю анатомічних дефектів, інших необоротних порушень функцій органів і систем організму, у тому числі необоротною втратою (ампутацією) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), а також особам з інвалідністю, у яких строк переогляду настає після досягнення пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", відповідна група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково). Особам, які внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, забезпеченні її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах антитерористичної операції у період її проведення, під час безпосередньої участі у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпечення їх здійснення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах та у період здійснення зазначених заходів, отримали ушкодження, які призвели до необоротної втрати (у тому числі ампутації) верхніх та/або нижніх кінцівок (їх частин), необоротної втрати іншого органу або повної стійкої втрати органом його функцій, що призвело до інвалідності, група інвалідності встановлюється без зазначення строку повторного огляду (безстроково) та на ступінь вище визначених законодавством критеріїв встановлення групи інвалідності, але не вище I групи. Переогляд з метою підвищення групи інвалідності таким особам відбувається на підставі особистої заяви особи з інвалідністю або її законного представника у разі настання змін у стані здоров`я і працездатності особи з інвалідністю або за рішенням суду.

Процедуру проведення медико-соціальної експертизи хворим, що досягли повноліття, потерпілим від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, особам з інвалідністю (далі - особи, що звертаються для встановлення інвалідності) з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації визначено Положенням про медико-соціальну експертизу, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (надалі - Положення № 1317).

Згідно з п. 3 Положення № 1317 медико-соціальна експертиза проводиться особам, що звертаються для встановлення інвалідності, за направленням лікувально-профілактичного закладу охорони здоров`я після проведення діагностичних, лікувальних і реабілітаційних заходів за наявності відомостей, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Пунктом 17 Положення № 1317 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб особи з інвалідністю, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Відповідно до п. 19 Положення № 1317 комісія проводить засідання у повному складі і колегіально приймає рішення. Відомості щодо результатів експертного огляду і прийнятих рішень вносяться до акта огляду та протоколу засідання комісії, що підписуються головою комісії та її членами і засвідчуються печаткою.

Згідно з п. 20 Положення № 1317 комісія під час встановлення інвалідності керується Інструкцією про встановлення груп інвалідності, затвердженою МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики та Радою Федерації незалежних профспілок України.

Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності медико-соціальними експертними комісіями визначає Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, яке затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317.

Відповідно до п. 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання).

Відповідно до п. 13 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців ступінь втрати працездатності військовослужбовців і військовозобов`язаних у період проходження ними служби (зборів) встановлюється у відсотках з метою виплати страхових сум за державним обов`язковим особистим страхуванням у день розгляду комісією таких документів: 1) копії свідоцтва про хворобу, виданого за затвердженою Міноборони формою військово-лікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки у разі визнання військово-лікарською комісією військовослужбовця або військовозобов`язаного в період проходження служби (зборів) не придатним за станом здоров`я для подальшого проходження служби (зборів) унаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання. Ступінь втрати працездатності застрахованого військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється з дня проведення військово-лікарською комісією його огляду, але не пізніше дати звільнення такого військовослужбовця або військовозобов`язаного з військової служби; 2) довідки про придатність військовослужбовця або військовозобов`язаного до військової служби, що видана військоволікувальним закладом або територіальним центром комплектування та соціальної підтримки за затвердженою Міноборони формою, якщо: застрахованого визнано обмежено придатним до військової служби (зборів) або професійної діяльності у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів), але не підлягає звільненню з військової служби (зборів); ступінь втрати працездатності військовослужбовця або військовозобов`язаного встановлюється на підставі поданих військово-лікарською комісією документів; застрахованого визнано військово-лікарською комісією придатним до військової служби (зборів) у разі втрати ним здоров`я внаслідок поранення (контузії, травми або каліцтва), захворювання, одержаного у період проходження військової служби (зборів). Ступінь втрати працездатності застрахованого встановлює комісія після закінчення його лікування.

Відповідно до п. 26 Критеріїв встановлення інвалідності причинами інвалідності є, зокрема, захворювання:

причинами інвалідності є:

загальне захворювання;

інвалідність з дитинства;

нещасний випадок на виробництві (трудове каліцтво чи інше ушкодження здоров`я);

професійне захворювання;

поранення, контузії, каліцтва, захворювання:

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання обов`язків військової служби (службових обов`язків) чи пов`язані з перебуванням на фронті, у партизанських загонах і з`єднаннях, підпільних організаціях і групах та інших формуваннях, що визнані такими згідно із законодавством, в районі воєнних дій на прифронтових дільницях залізниць, на спорудженні оборонних рубежів, військово-морських баз та аеродромів у період громадянської та Другої світової воєн або з участю у бойових діях у мирний час;

- одержані під час захисту Батьківщини, виконання інших обов`язків військової служби, пов`язаних з перебуванням на фронті в інші періоди;

- одержані в районах бойових дій у період Другої світової війни та від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння у повоєнний період; від вибухових речовин, боєприпасів і військового озброєння на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях до 1 грудня 2014 р., а з 1 грудня 2014 р. до 24 лютого 2022 р. - на території проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, де органи державної влади здійснюють свої повноваження, та в населених пунктах, розташованих на лінії зіткнення, під час проведення антитерористичної операції, здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, з 24 лютого 2022 р. - на території проведення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України; під час виконання робіт, пов`язаних з розмінуванням боєприпасів, незалежно від часу їх виконання;

- одержані у неповнолітньому віці внаслідок воєнних дій громадянських і Другої світової воєн та в повоєнний період;

- пов`язані з участю у бойових діях та перебуванням на території інших держав;

- пов`язані з виконанням службових обов`язків, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи, ядерних аварій, ядерних випробувань, з участю у військових навчаннях із застосуванням ядерної зброї, іншим ураженням ядерними матеріалами;

- одержані внаслідок політичних репресій;

- пов`язані з виконанням обов`язків військової служби або службових обов`язків з охорони громадського порядку, боротьби із злочинністю та ліквідацією наслідків надзвичайних ситуацій;

- одержані під час участі у масових акціях громадського протесту в Україні з 21 листопада 2013 р. по 21 лютого 2014 р. за євроінтеграцію та проти режиму Януковича (у Революції Гідності);

поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержані під час безпосередньої участі в антитерористичній операції, здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченні їх проведення, під час безпосередньої участі у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України;

захворювання:

- отримані під час проходження військової служби чи служби в органах внутрішніх справ, державної безпеки, інших військових формуваннях;

- пов`язані з впливом радіоактивного опромінення внаслідок Чорнобильської катастрофи;

- одержані в період проходження військової служби і служби в органах внутрішніх справ, державній пожежній охороні, органах і підрозділах цивільного захисту, Держспецзв`язку.

Інструкція про встановлення груп інвалідності затверджена наказом Міністерства охорони здоров`я України від 05.109.2011 № 561 (далі - Інструкція №561).

Пунктом 1.4 Інструкції №561 визначено, що медико-соціальна експертиза проводиться після повного медичного обстеження, здійснення необхідних досліджень, оцінювання соціальних потреб інваліда, визначення клініко-функціонального діагнозу, професійного, трудового прогнозу, одержання результатів відповідного лікування, реабілітації за наявності даних, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлених захворюваннями, наслідками травм чи вродженими вадами, які спричиняють обмеження життєдіяльності.

Згідно з п. 1.10 Інструкції № 561 при огляді у МСЕК проводяться: вивчення документів, що підтверджують стійке порушення функцій організму, обумовлене захворюваннями, наслідками травм або вродженими вадами, які спричиняють обмеження нормальної життєдіяльності особи; опитування хворого; об`єктивне обстеження та оцінка стану всіх систем організму, необхідних лабораторних, функціональних та інших методів дослідження усіма членами комісії.

Таким чином, відповідно до аналізу зазначених вище норм чинного законодавства, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Відповідно до п. 25 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, рішення комісії може бути оскаржене до суду в установленому законодавством порядку.

Суд встановив, що позивач був первинно оглянутий Обласною МСЕК №1 на підставі акта огляду МСЕК № 1231 від 22.11.2022 та йому встановлено третю групу інвалідності, яка пов`язана із проходженням військової служби, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 12 ААВ № 728309.

Позивач у позовній заяві стверджує, що висновок про встановлення групи інвалідності, яка пов`язана із проходженням військової служби, суперечить медичним документам та фактичним обставинам, а захворювання, яке виникло у нього, повинно охоплюватися наступним формулюванням: «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини», що підтверджується п.п. «ґ» п. 21.5 глави 21 розділу ІІ Положення № 402. Позивач зазначає, що відповідач не врахував, що у свідоцтві про хворобу зазначено діагноз та зазначено два причинних зв`язки захворювання: «Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби» та «Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини».

Суд при розгляді справи враховує, що Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19 зазначив, що якщо спір виник у зв`язку з незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров`я, на підставі медичних документів та за результатами об`єктивного обстеження особи членами комісії.

Водночас у вказаних постановах наголошується на тому, що при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права. Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.

Тобто суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь - якій формі своїх дій з іншими суб`єктами.

Втручання в дискреційні повноваження суб`єкта влади виходить за межі завдань адміністративного судочинства.

Аналогічний правовий висновок міститься у постановах Сьомого апеляційного адміністративного суду у справах № 560/17004/21 від 14.07.2022, № 560/4782/22 від 05.09.2022 та № 120/674/22-а від 05.09.2022.

Зі змісту позовної заяви видно, що позивач не обґрунтовує заявлені позовні вимоги з посиланням на порушення МСЕК процедури розгляду питання про встановлення позивачу інвалідності, а фактично, по суті не погоджується з рішенням МСЕК щодо встановлення причини інвалідності.

Однак питання щодо встановлення причини інвалідності виходить за межі питань права і не може оцінюватись судом.

Верховний Суд у постанові від 10.022022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган при прийнятті рішення може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин. Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі. Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким. З огляду на положення статті 2 КАС України щодо компетенції адміністративного суду останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Суд встановив, що 18.10.2022 позивач пройшов медичну (військово-лікарську комісію) у ДУ «ТМО МВС України по Львівській області».

За результатами проходження ВЛК, 18.10.2022 позивачу медичною військово-лікарською комісією ДУ «ТМО МВС України по Львівській області» видано свідоцтво про хворобу від 18.10.2022 № 73.

Згідно п. 11 свідоцтва про хворобу зазначено: «Діагноз і постанова медичної (військово-лікарської) комісії про причинний зв`язок захворювання (поранення, травми, контузії, каліцтва): стан після операції (27.06.2022): ендоскопічної резекції одиничного ураження сечового міхура (тканин сечового міхура), внутрішньоміхурової хіміотерапії (27.06.2022) з приводу Са сечового міхура рТ 1 cNO с.МО G2 (І стадія, III клінічна група. Ангіопатія сітківки обох очей. Захворювання, ТАК, пов`язане з проходженням військової служби. Вертеброгенна люмбоішалгія з больовим та м`язевотонічним синдромами на грунті остеохондрозу грудного та поперекового відділів хребта з больовим синдромом та незначним порушенням функції хребта. Хронічний гастрит в ст. ремісії без порушення функції. Хронічна двобічна сенсоневральна приглухуватість. Захворювання, ТАК, пов`язане із захистом Батьківщини.».

Відповідно до п. 12 свідоцтва про хворобу від 18.10.2022 № 73 зазначено, що: «на основі статті 67а; 8б 64б; 23в; 64б; 23в; 64в; 36г ; 52г графи II ТДВ - Розладу хвороб, станів та фізичних вад, що визначають ступінь придатності до військової служби «Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України», затвердженого наказом Міністерства оборони України від 14.08.2008 № 401. Непридатний до військової служби з виключення з військового обліку».

Водночас, вказані висновки свідоцтва про хворобу ВЛК не є обов`язковими для МСЕК з огляду на приписи п. 12 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності, згідно якого причинний зв`язок інвалідності колишніх військовослужбовців з перебуванням на фронті або з виконанням ними інших обов`язків військової служби встановлюється на підставі документів, виданих військово-лікувальними закладами, а також інших документів, що підтверджують факт отримання поранення (захворювання), а також приписи п. п. 1.4, 1.10 Інструкції №561.

Отже, у справі, що розглядається, суд не може надавати оцінку ні свідоцтву про хворобу ВЛК, ні акту огляду МСЕК щодо формулювання причинного зв`язку захворювання позивача, оскільки вирішення такого віднесено виключно до повноважень вказаних суб`єктів владних повноважень.

Крім того, відповідно до п. 24 Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності рішення Кримської республіканської, обласної, центральної міської комісії може бути оскаржене до МОЗ.

МОЗ за наявності фактів порушення законодавства про медико-соціальну експертизу доручає Центральній медико-соціальній експертній комісії МОЗ або Кримській республіканській, Київській та Севастопольській міським або обласній комісії іншої області повторно розглянути з урахуванням усіх наявних обставин питання, з якого оскаржується рішення, а також вживає інших заходів впливу для забезпечення дотримання законодавства під час проведення медико-соціальної експертизи.

В особливо складних випадках Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ, Кримська республіканська, обласна, центральна міська комісія та МОЗ можуть направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до клініки Українського державного науково-дослідного інституту медико-соціальних проблем інвалідності (м. Дніпропетровськ) та Науково-дослідного інституту реабілітації інвалідів (м. Вінниця). Після обстеження зазначені науково-дослідні установи складають консультативні висновки, які для комісії мають рекомендаційний характер.

В той же ж час матеріали справи не містять доказів оскарження ОСОБА_1 рішення МСЕК до Міністерства охорони здоров`я.

Частиною 1 ст. 2 КАС України визначено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку (ч. 2 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням наведеного вище суд відхиляє доводи позивача щодо протиправності дій відповідача.

Відтак, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити повністю.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позовних вимог питання про розподіл судових витрат судом не вирішується.

Керуючись ст.ст. 2, 6, 9, 19-20, 22, 25-26, 72-77, 90, 139, 143, 241-246, 255, 257-258, 293, 295, пп. 15.5 п.15 розділу VII «Перехідні положення» КАС України, суд

в и р і ш и в :

у задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Судові витрати зі сторін не стягувати.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено та підписано 26.02.2024.

СуддяПотабенко Варвара Анатоліївна