Рішення

від 27.02.2024 по справі 520/34637/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

27 лютого 2024 року № 520/34637/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мельникова Р.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради до Північно-східного офісу Держаудитслужби про визнання протиправним та скасування висновку,

В С Т А Н О В И В :

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи).

В обґрунтування позову представником позивача вказано, що висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 р. про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) є протиправним та таким, що порушує права позивача. Водночас, оскаржуваний висновок є таким, що не відповідає вимогам законодавства, що свідчить про порушення останнім норм законодавства.

Ухвалою суду від 06.12.2023 року прийнято адміністративний позов до розгляду та відкрито спрощене провадження у справі за вищевказаним позовом.

Представник відповідача у наданому до суду відзиві на позов проти заявленого позову заперечував та зазначив, що позовні вимоги позивача є необґрунтованими та такими, що ґрунтуються на помилкових висновках позивача. При цьому, представником відповідача вказано, що позивач, звертаючись з позовною заявою до суду, не довів порушення саме його прав та охоронюваних законом інтересів з боку відповідача внаслідок прийняття оскаржуваного висновку. Також, представником відповідача вказано, що за результатами здійсненого моніторингу складено та оприлюднено на веб-порталі уповноваженого органу висновок про результати моніторингу закупівлі, яким встановлено, що в тендерна пропозиція учасника процедури закупівлі КП «Харківське ремонтнобудівельне підприємство» містила недоліки. Зі змісту отриманих від замовника пояснень не було спростовано факт порушення вимог законодавства. Водночас, представником відповідача вказано, що позивач не виявив невідповідностей у тендерній документації та в порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону та вимоги абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, не відхилив тендерну пропозицію учасника КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та уклав з ним договір. Водночас представником відповідача вказано, що оскаржуваний висновок містить досить конкретне, пропорційне у співвідношенні з виявленими порушеннями зобов`язання та спосіб (шлях) усунення виявленого порушення, запропонований відповідачем замовнику, що в свою чергу свідчить про помилковість доводів позивача.

Представником третьої особи було подано до суду пояснення, в яких наведено обґрунтування на підтримку позовної заяви.

Суд зазначає, що відповідно до положень ст.257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Відповідно до ч.5 ст.262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Отже, враховуючи вищевикладене, дана справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними в матеріалах справи доказами.

Дослідивши наявні в матеріалах справи докази, проаналізувавши доводи позову і заперечень проти нього, суд встановив наступне.

Судом встановлено, що Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради як замовником проведено закупівлю: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-07-010041- a).

Як встановлено під час розгляду справи, переможцем закупівлі визнане Комунальне підприємство «Харківське ремонтно будівельне підприємство».

При цьому на підставі наказу № 245 від 06.11.2023 року Північно Східного офісу Держаудитслужби було здійснено моніторинг процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a. Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу зазначено: доповідна записка заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно східного офісу Держаудитслужби. 17.11.2023 року відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a з інформацією про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції Комунального підприємства «Харківське ремонтно будівельне підприємство» встановлено порушення вимог абз. 3 п. 1 ч. 1ст. 31 Закону та вимоги абз. 5 пп. 2 п. 44 Постанови №1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», Північно-східним офісом Держаудитслужби було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи зазначений висновок відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку заявленим позовним вимогам та запереченням проти них, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

Положеннями ст. 5 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" визначено, що контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України "Про публічні закупівлі", проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Як визначено приписами ч.1 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі", моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" рішення про початок моніторингу процедури закупівлі приймає керівник органу державного фінансового контролю або його заступник (або уповноважена керівником особа) за наявності однієї або декількох із підстав, визначених цією статтею.

Згідно із приписами ч.3 ст.8 Закону України "Про публічні закупівлі" повідомлення про прийняття рішення про початок моніторингу процедури закупівлі орган державного фінансового контролю оприлюднює в електронній системі закупівель протягом двох робочих днів з дня прийняття такого рішення із зазначенням унікального номера оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєного електронною системою закупівель, та/або унікального номера повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі, а також опису підстав для здійснення моніторингу процедури закупівлі.

Положеннями ч.4 ст. 8 Закону України "Про публічні закупівлі" визначено, що строк здійснення моніторингу процедури закупівлі не може перевищувати 15 робочих днів з наступного робочого дня від дати оприлюднення повідомлення про початок моніторингу процедури закупівлі в електронній системі закупівель.

Згідно з частиною 6 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" за результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання.

У висновку обов`язково зазначаються: 1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі; 2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість; 3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі; 4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі; 5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель. У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Якщо під час моніторингу, за результатами якого виявлено ознаки порушення законодавства у сфері публічних закупівель, було відмінено тендер чи визнано його таким, що не відбувся, орган державного фінансового контролю зазначає опис порушення без зобов`язання щодо усунення такого порушення.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі виявлено ознаки порушення законодавства, вжиття заходів щодо яких не належить до компетенції органу державного фінансового контролю, про це письмово повідомляються відповідні державні органи.

Відповідно до частини 8 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Згідно з частиною 9 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Як передбачено приписами частини 10 статті 8 Закону України "Про публічні закупівлі" у разі незгоди замовника з інформацією, викладеною у висновку, він має право оскаржити висновок до суду протягом 10 робочих днів з дня його оприлюднення, про що зазначається в електронній системі закупівель протягом наступного робочого дня з дня оскарження висновку до суду. Замовник зазначає в електронній системі закупівель про відкриття провадження у справі протягом наступного робочого дня з дня отримання інформації про відкриття такого провадження та номер такого провадження.

Форма висновку та порядок його заповнення затверджені наказом Міністерства фінансів України 08 вересня 2020 року № 552 Про затвердження форми висновку про результати моніторингу процедури закупівлі та порядку його заповнення, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 жовтня 2020 р. за № 958/35241.

З аналізу вищевикладених норм вбачається, що законодавчими приписами регламентовано право на оскарження висновку замовником у разі його незгоди з інформацією, викладеною у висновку, що, в свою чергу, унеможливлює визнання його таким, що має лише рекомендаційний характер та не породжує для позивача жодних правових наслідків.

У рішенні від 04 грудня 1995 року у справі Белле проти Франції (Bellet v. France) Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права.

Окрім того, загальними вимогами, які висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення суб`єктом владних повноважень конкретних підстав та мотивів його прийняття (фактичних і юридичних), а також чітке визначення суб`єктом владних повноважень конкретного заходу (варіанту поведінки), яких слід вжити для усунення порушень.

Про те, що висновок органу державного фінансового контролю про результати моніторингу закупівлі є індивідуально-правовим актом та породжує права і обов`язки для замовника неодноразово висловлювався Верховний Суд, зокрема в постановах від 10 грудня 2019 року у справі № 160/9513/18, від 05 березня 2020 року у справі №640/467/19, від 28 січня 2021 року у справі № 160/12925/19.

Попри це, відсутність конкретизації заходів, що має вжити позивач, а також невизначення способу усунення виявлених під час моніторингу порушень, не можуть бути наслідком втрати юридичної сили актом суб`єкта владних повноважень, проте можуть свідчити про неправомірність такого акта, що обумовлений нечіткістю та невизначеністю та/або його невідповідність критеріям, встановленим частиною другою статті 2 КАС України.

Відповідно до висновків Верховного Суду, викладеним у постанові від 31.03.2021 року по справі №260/1666/19, Судом вказано на наявність підстав вважати, що можливим є існування ситуації, за якої зобов`язальна частина висновку не матиме негативного впливу на права та обов`язки замовника, учасників процедури закупівлі, однак такі висновки слід робити на підставі належно встановлених обставин під час розгляду справи.

Під час розгляду справи зі змісту констатуючої частини висновку від 17.11.2023 року про результати моніторингу закупівлі UA- 2023-08-07-010041-а щодо закупівлі: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), вбачається, зазначення про те, що предметом аналізу були питання: визначення предмета закупівлі; відображення закупівлі у річному плані; оприлюднення інформації про закупівлю; відповідності вимог тендерної документації вимогам Закону України «Про публічні закупівлі» (далі - Закон) з урахуванням Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 (в редакції станом на дату початку проведення торгів) (далі - Особливості); розгляду тендерної пропозиції учасника; своєчасності укладання договору про закупівлю; відповідності умов договору основним вимогам до укладання договорів відповідно до норм Закону; відповідності умов договору умовам тендерної пропозиції переможця; дотримання вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 11.10.2016 № 710 «Про ефективне використання державних коштів» (зі змінами) (далі Постанова № 710); надання відповіді на запит органу державного фінансового контролю про надання пояснень щодо прийняття рішень та/або вчинення дій чи бездіяльності, які є предметом дослідження в рамках моніторингу закупівлі. Під час моніторингу проаналізовано: річний план закупівель Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, (далі Замовник) на 2023 рік, оголошення про проведення відкритих торгів, тендерну документацію, реєстр отриманих тендерних пропозицій, тендерну пропозицію Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» (далі - КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО»), протокол розкриття тендерної пропозиції, повідомлення про намір укласти договір від 18.08.2023, договір від 29.08.2023 №218/23, пояснення замовника від 10.11.2023 та 13.11.2023, оприлюднені через електронну систему закупівель.

За результатами моніторингу процедури закупівлі встановлено наступне. Згідно з пунктом 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника, для учасників юридичних осіб копію статуту зі змінами (в раз їх наявності) та доповненнями з відміткою державного реєстратора (у випадку відсутності відмітки державного реєстратора, учасник повинен надати довідку або опис, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію документу або інший установчий документ зі змінами (у випадку законодавчо обумовленої відсутності статуту). У разі, якщо учасник здійснює господарську діяльність на підставі модельного статуту, надається копія відповідного рішення загальних зборі учасників) в тендерній пропозиції учасника відсутності відмітки державного реєстратора та відсутні довідку або опис, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію документу. В тендерній пропозиції учасника процедури закупівлі КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» завантажено копія Статуту КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО- БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» (нова редакція), який затверджено 05.04.2021 року заступником директора Департаменту начальник управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Солошкіним В.М, та узгоджено заступником міського голови - директором департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Сиротою С.Б. Проте, копія Статуту не містить відмітки державного реєстратора. Крім того, учасником процедури закупівлі КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» не надано довідки або опису, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію документу. Керуючись частиною п`ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби від 07.11.2023 звернувся через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання інформації стосовно того, яким чином, учасником процедури закупівлі КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІЛПРИЄМСТВО» виконано вимогу пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника. На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 10.11.2023 замовник оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель, що «Відповідно до пункту 28 Особливостей тендерна документація формується замовником відповідно до вимог статті 22 Закону з урахуванням цих особливостей Статтею 22 Закону визначені відомості, які мають міститись в тендерній документації, зокрема інструкція з підготовки тендерних пропозицій, іншу інформацію вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації та інше. Пунктом 42 Особливостей та нормами Статті 29 передбачено, що під час розгляду та оцінки тендерних пропозицій замовник має право звернутися за підтвердженням інформації, наданої учасником/переможцем процедури закупівлі, до органів державної влади, підприємства установ організацій відповідно до їх компетенції. Відповідно до наданої учасником Комунальним підприємством «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» інформації (далі - Підприємство), зазначеної в пункті 1.3 Статуту, власником майна підприємства е територіальна громада м. Харкова в особі Харківської міської ради, а засновником підприємства є Харківська міська рада. Крім того, відповідно до п.1.4 Статуту, підприємство безпосередньо підпорядковане Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради. Зважаючи на викладене та враховуючи, що замовником процедури закупівлі є - Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради, який має Статут комунального підприємства «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» в паперовому та електронному вигляді, які були надані підприємством після проведення державної реєстрації Статуту. Також надаємо посилання на офіційний веб-сайт, на якому існує можливість переглянути електронну версію документу https://www.cіty.kharkiv.ua/ru/gorodskaya-vlast/ispolnitelnyie-organyi/departament-zhilishhnogo-xozyajstva.html...». Однак, замовником надано пояснення, яке не спростовує факт порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону та вимоги абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178 оскільки в складі тендерної пропозиції відсутній опис, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію документу який вимагався умовами тендерної документації та який опублікований на сайті за посиланням https://www.city.kharkiv.ua/ru/gorodskaya-vlast/ispolnitelnyie-organyі/departamentyi/departamenty-zhilishhnogo.xozyajstva.html. Таким чином, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону та вимоги абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та уклав з ним договір. За результатами моніторингу встановлено, що згідно з пунктом з пунктом 7 «Інформація про субпідрядника співвиконавця» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника, у разі якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників / співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг, для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання щодо відсутності підстав, визначених у пункті 47 Особливостей, для цього учасник надає щодо кожного такого суб`єкта господарювання інформацію (оригінал та/або електронна копія та/або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі. В тендерній пропозиції Учасника процедури закупівлі КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» завантажено гарантійний лист (субпідрядника/ співвиконавця) від 14.08.2023 №UA-2023-08-07-010041-а (файл: Довідки Б.Хмел. 17.РDF) про те, що КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» планує залучити до виконання робіт субпідрядника/співвиконавця (ТОВ «ВЕНТТО») в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Проте, інформація (оригінал та/або електронна копія та/або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі щодо кожного суб`єкта господарювання залучених як субпідрядників/співвиконавців в тендерній пропозиції учасника процедури закупівель КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» відсутня. Керуючись частиною п`ятою статті 8 Закону під час здійснення моніторингу процедури закупівлі Північно-східного офісу Держаудитслужби від 08.11.2023 звернувся через електронну систему закупівель до замовника з метою отримання інформації стосовно того яким чином, учасником процедури закупівлі КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» виконано вимогу пункту 7 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника, а саме: надання учасником процедури закупівлі інформації (оригінал та/або електронна копія та/або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі щодо кожного суб`єкта господарювання залучених як субпідрядників/співвиконавців. На зазначений запит Північно-східного офісу Держаудитслужби від 13.11.2023 замовник оприлюднив інформацію в електронній системі закупівель, що «Згідно пункту 47 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників передбачених Законом України «Про публічні закупівлі» на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів від 12.10.2022 № 1178 (зі змінами) (далі Особливості) замовник не вимагає від учасника процедури закупівлі під час подання тендерної пропозиції в електронній системі закупівель будь-яких документів, що підтверджують відсутність підстав визначених у цьому пункті (крім абзацу чотирнадцятого цього пункту), крім самостійного декларування відсутності таких підстав учасником процедури закупівлі відповідно до абзацу шістнадцятого пункту 47 Особливостей, замовник самостійно за результатами розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі підтверджує в електронній системі закупівель відсутність в учасника процедури закупівлі підстав визначених підпунктами 1 і 7 цього пункту. У разі коли учасник процедури закупівлі має намір залучити інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менш як 20 відсотків вартості договору про закупівлю у разі закупівлі робіт або послуг для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям відповідно до частини третьої статті 16 Закону (у разі застосування таких критеріїв до учасника процедури закупівлі), замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання щодо відсутності підстав, визначених цим пунктом. Згідно ч. 3 ст.16 ЗУ "Про публічні закупівлі" якщо для закупівлі робіт або послуг замовник встановлює кваліфікаційний критерій такий як наявність обладнання, матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник може для підтвердження своєї відповідності такому критерію залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Згідно з вимогами тендерної документації, учасники повинні підтвердити відповідність таким кваліфікаційним критеріям:1) наявність в учасника процедури закупівлі обладнання матеріально-технічної бази та технологій; 2) наявність в учасника процедури закупівлі працівників відповідної кваліфікації, які мають необхідні знання та досвід; 3) наявність документально підтвердженого досвіду виконання аналогічного (аналогічних) за предметом закупівлі договору (договорів), 4) наявність фінансової спроможності, яка підтверджується фінансовою звітністю. На вищезазначені вимоги комунальним підприємством «Харківське ремонтно-будівельне підприємство (далі - учасник) підтверджено його відповідність кваліфікаційним критеріям, про ще свідчить тендерна пропозиція учасника в електронній системі закупівель. Для підтвердження таким кваліфікаційним критеріям, як наявність обладнання матеріально-технічної бази та технологій та/або наявність працівників, які мають необхідні знання та досвід, учасник вказав власні можливості та не використовував спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників/співвиконавців. Враховуючи вищевикладене, у замовника немає законодавчо передбаченого обов`язку перевіряти суб`єктів господарювання, яких учасник планує залучати до виконання робіт чи послуг як субпідрядника/співвиконавця в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю, щодо відсутності підстав, визначених пунктом 47 Особливостей, та в учасника немає підстави надавати щодо кожного такого суб`єкта господарювання інформацію (оригінал та/або електронна копія та/або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі. Таким чином, учасник виконав всі вимоги тендерної документації, у тому числі учасником виконано вимогу пункту 7 тендерної документації «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника.». Однак, замовником надано пояснення, яке не спростовує факт порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону та вимоги абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, оскільки самим замовником пунктом з пунктом «Інформація про субпідрядника / співвиконавця» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації встановлена чітка та обов`язкова для виконання учасниками процедури закупівлі умова щодо ними відносно суб`єктів господарювання субпідрядників/співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю інформації (оригінал та/або електронна копія та/або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі. Таким чином, на порушення вимог абзацу третього пункту 1 частини першої статті 31 Закону та вимоги абзацу 5 підпункту 2 пункту 44 Постанови № 1178, замовник не відхилив тендерну пропозицію учасника КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» як таку, що не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства та уклав з ним договір.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що Законом України від 16 серпня 2022 року № 2526-IX «Про внесення змін до Закону України «Про публічні закупівлі» та інших законодавчих актів України щодо здійснення оборонних та публічних закупівель на період дії правового режиму воєнного стану» розділ Х «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 922-VIII доповнено пунктом 3-7 такого змісту: «Установити, що на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування особливості здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених цим Законом, визначаються Кабінетом Міністрів України із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз».

Відповідно до пункту 3-7 розділу X «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України № 922-VIII Кабінет Міністрів України постановою від 12 жовтня 2022 року № 1178 затвердив Особливості здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (далі - Особливості, в редакції на момент виникнення спірних правовідносин).

Ці Особливості встановлюють порядок та умови здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом № 922-VIII, із забезпеченням захищеності таких замовників від воєнних загроз на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування.

Пунктом 3 Особливостей визначено, що замовники, що зобов`язані здійснювати публічні закупівлі товарів, робіт і послуг відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі», проводять закупівлі відповідно до Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням цих особливостей.

Відповідно до п.43 Особливостей якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або відсутності інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції). Невідповідністю в інформації та/або документах, які надаються учасником процедури закупівлі на виконання вимог технічної специфікації до предмета закупівлі, вважаються помилки, виправлення яких не призводить до зміни предмета закупівлі, запропонованого учасником процедури закупівлі у складі його тендерної пропозиції, найменування товару, марки, моделі тощо.

Відповідно до підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Підпунктом 2 пункту 44 Особливостей передбачено, що замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Відповідно до абз.1 ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Під час розгляду справи встановлено, що в ході проведення моніторингу процедури закупівлі аналізом положень тендерної документації та оголошення про проведення відкритих торгів встановлено, що відповідно до пункту 1 «Зміст і спосіб подання тендерної пропозиції» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника, для учасників юридичних осіб копію статуту зі змінами (в разі їх наявності) та доповненнями з відміткою державного реєстратора (у випадку відсутності відмітки державного реєстратора) учасник повинен надати довідку або опис, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію документу або інший установчий документ зі змінами (у випадку законодавчо обумовленої відсутності статуту).

Водночас встановлено, що в тендерній пропозиції учасника процедури закупівлі КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» завантажено копію статуту КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» (нова редакція), який затверджено 05.04.2021 року заступником директора Департаменту начальник управляння комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради Солошкіним В.М. та узгоджено заступником міського голови директором департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради Сиротою С.Б. Проте, копія статуту не містить відмітки державного реєстратора. Крім того, учасником процедури закупівлі КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» не надано довідки або опису, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію документу.

Також під час розгляду справи встановлено, що в ході проведення моніторингу процедури закупівлі аналізом положень тендерної документації та оголошення про проведення відкритих торгів встановлено, що згідно з пунктом 7 «Інформації про субпідрядника/співвиконавця» розділу «Інструкція з підготовки тендерної пропозиції» тендерної документації замовника, у разі, якщо учасник процедури закупівлі має намір залучити спроможності інших суб`єктів господарювання як субпідрядників / співвиконавців в обсязі не менше ніж 20 відсотків від вартості договору про закупівлю у випадку закупівлі робіт або послуг, для підтвердження його відповідності кваліфікаційним критеріям, відповідно до частини третьої статті 16 Закону, замовник перевіряє таких суб`єктів господарювання щодо відсутності підстав, визначених у пункті 47 Особливостей. Для цього учасник надає щодо кожного такого суб`єкта господарювання інформацію (оригінал та/або електронна та/або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі.

Як встановлено під час розгляду справи встановлено, що в тендерній пропозиції учасника процедури закупівлі КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» завантажено Гарантійний лист (субпідрядника/співвиконавця) від 14.08.2023 № UA-2023-08-07-010041-a (файл: Довідки Б.Хмел. 17.PDF) про те, що КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» планує залучити до виконання робіт субпідрядника/ співвиконавця (ТОВ «ВЕНТТО») в обсязі не менше 20 відсотків від вартості договору про закупівлю. Проте, інформація (оригінал та/або електронна та/ або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі щодо кожного суб`єкта господарювання залучених як субпідрядників/співвиконавців в тендерній пропозиції учасника процедури закупівель КП «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» відсутня.

Порядок подання тендерних пропозицій визначений статтею 26 Закону України «Про публічні закупівлі» з урахуванням Особливостей.

Так, абз. 1 ч.1 ст.26 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено, що тендерна пропозиція подається в електронному вигляді через електронну систему закупівель, зокрема, шляхом завантаження необхідних документів, що вимагаються замовником у тендерній документації.

Суд зазначає, що вказані вимоги безпосередньо визначені самим позивачем у тендерній документації і такі вимоги мають зобов`язальний характер для учасників цієї процедури закупівлі та мали бути виконані учасником закупівлі в повному обсязі. Зазначені вимоги не передбачають обов`язку замовника щодо самостійного їх пошуку та перевірки у випадку неподання їх учасниками, що в свою чергу свідчить про необґрунтованість доводів позивача стосовно можливості самостійного пошуку копії статуту на певних веб-сайтах. В той же час посилання представника позивача на обставини того, що учасником закупівлі не залучатимуться співвиконавці, спростовуються наявністю гарантійного листа.

Водночас порядок усунення невідповідностей в тендерній пропозиції визначається пунктом 43 Особливостей, відповідно до якого під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Відповідно до підпункту 1 пункту 44 Особливостей замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли учасник процедури закупівлі не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції.

Зважаючи на зазначене, за результатами моніторингу цілком обґрунтовано встановлено, що позивач на порушення підпункту 1 пункту 44 Особливостей не відхилив учасника КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», як такого, що не надав оформлену належним чином копію статуту та інформації (оригінал та/або електронна та/ або сканована копія) про відсутність підстав визначених у пункті 47 Особливостей у довільній формі щодо кожного суб`єкта господарювання залучених як субпідрядників/співвиконавців.

Також суд зазначає, що відповідно до абз.1 ч.3 ст.22 Закону України «Про публічні закупівлі» тендерна документація може містити іншу інформацію, вимоги щодо наявності якої передбачені законодавством та яку замовник вважає за необхідне включити до тендерної документації.

Як було встановлено під час розгляду справи у п. 3 констатуючої частини висновку зазначено зобов`язання стосовно здійснення заходів щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушень законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Надаючи оцінку вказаному, суд зазначає, що контролюючим органом було запропоновано замовнику шлях усунення порушень, а саме: зазначено дії, які повинен вчинити замовник, а тому висновок відповідача конкретизований.

Згідно ст. 8 Закону України «Про публічні закупівлі» замовник має право протягом трьох робочих днів з дня оприлюднення висновку одноразово звернутися до органу державного фінансового контролю за роз`ясненням змісту висновку та його зобов`язань, визначених у висновку.

Протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення органом державного фінансового контролю висновку замовник оприлюднює через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, або аргументовані заперечення до висновку, або інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

У разі підтвердження органом державного фінансового контролю факту усунення замовником порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, викладених у висновку, про що цей орган зазначає в електронній системі закупівель протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення замовником відповідної інформації в електронній системі закупівель, службова (посадова) особа замовника та/або уповноважена особа замовника не притягається до адміністративної відповідальності за порушення законодавства у сфері закупівель з порушень, що були усунуті замовником відповідно до висновку.

Таким чином, після оприлюднення висновку замовник має три варіанти поведінки: усунути викладені у ньому порушення законодавства у сфері публічних закупівель та надати документи, що підтверджують це органу фінансового контролю; надати аргументовані заперечення до висновку; надати інформацію про причини неможливості усунення виявлених порушень.

Слід зазначити, що у разі виявлення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель орган державного фінансового контролю зобов`язує замовника усунути у встановленому законодавством порядку такі порушення. Між тим Закон України «Про публічні закупівлі» не визначає, у який саме спосіб замовник повинен усунути виявлені порушення. З цього слідує, що орган державного фінансового контролю на власний розсуд визначає спосіб усунення виявлених порушень. Разом з тим, задля попередження вчинення замовником нового порушення вимог законодавства контролюючий орган, визначаючи спосіб усунення порушень, повинен чітко зазначити, які саме дії (конкретний захід) повинен вжити замовник для усунення порушень.

Аналогічного висновку дійшов Верховним Судом у постанові від 15 червня 2023 року у справі №160/15844/22.

Водночас суд вважає, що усунення порушення шляхом припинення зобов`язань є варіантом правомірної поведінки замовника при усунені порушень, що направлений на приведення відносин між сторонами у первісний стан, оскільки у разі недотримання учасником процедури закупівлі вимог до тендерної пропозиції, зазначених у тендерній документації Замовника, останній повинен відхилити тендерну пропозицію учасника, що робить укладання договору з вказаним учасником взагалі неможливим.

Отже, у разі дотримання замовником вимог Закону України «Про публічні закупівлі» відносини між переможцем закупівлі та замовником взагалі б не виникли та договір не було б укладено.

Відповідно до ч.1 ст.41 Закону України «Про публічні закупівлі», договір про закупівлю укладається відповідно до норм Цивільного та Господарського кодексів України з урахуванням особливостей, визначених цим Законом.

Приписами ст. 203 Цивільного кодексу України визначено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до ч.2 ст.16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільного права може бути, зокрема, визнання правочину недійсним.

Оскільки укладення договорів є завершальною стадією проведення процедури закупівлі, то не відхилення пропозиції учасника та, як наслідок, укладення договору є підставою для припинення зобов`язань.

Таким чином відповідач визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень, що свідчить про його чіткість та визначеність.

Аналогічного висновку дійшов і Верховний Суд у постановах від 26 жовтня 2022 року (справа № 420/693/21), від 10 листопада 2022 року (справа № 200/10092/20), від 24 січня 2023 року (справа № 280/8475/20), від 31 січня 2023 року (справа № 260/2993/21), від 28 вересня 2023 року (справа №140/13717/21), від 04 травня 2023 року (справа № 640/17543/20).

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про те, що оскаржуваний позивачем п. 3 констатуючої частини висновку є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, є обґрунтованим та прийнятий правомірно, підстави для його скасування відсутні.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З урахуванням встановлених обставин, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог Департаменту капітального будівництва Харківської обласної державної адміністрації.

Розподіл судових витрат здійснити в порядку ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 243-246, 250, 255, 257-262, 295, 297 КАС України, суд

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування висновку - відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Другого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, або спрощеного позовного провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя Мельников Р.В.