Постанова

від 27.12.2024 по справі 520/34637/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 грудня 2024 р. Справа № 520/34637/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Жигилія С.П.,

Суддів: Перцової Т.С. , Русанової В.Б. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 (суддя: Мельников Р.В., м. Харків) по справі № 520/34637/23

за позовом Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради

до Північно-східного офісу Держаудитслужби третя особа Комунальне підприємство "Харківське ремонтно-будівельне підприємство"

про визнання протиправним та скасування висновку,

ВСТАНОВИВ:

Департамент житлово-комунального господарства Харківської міської ради (далі по тексту позивач) звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Північно-східного офісу Держаудитслужби (далі по тексту відповідач), третя особа: Комунальне підприємство "Харківське ремонтно будівельне підприємство" (далі по тексту КП "Харківське ремонтно будівельне підприємство"), в якому просить суд визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи).

В обґрунтування позову зазначив, що висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) є протиправним та таким, що порушує права позивача.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по справі № 520/34637/23 у задоволенні адміністративного позову Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради (майдан Конституції, буд. 7, м. Харків, 61003) до Північно-східного офісу Держаудитслужби (майдан Свободи, 5, Держпром, 4 під., м. Харків, 61022) про визнання протиправним та скасування висновку відмовлено.

Позивач, не погодившись з вказаним рішенням, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі № 520/34637/23 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради задовольнити.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги зазначає, що, враховуючи характер інформації, яку начебто не подало КП «ХРБП» (опис, де зазначено код доступу, за яким існує можливість переглянути електронну версію Статуту та інформацію у довільній формі щодо кожного суб`єкта господарювання, залучених як субпідрядників/виконавців про відсутність підстав, визначених у п. 47 Особливостей), позивач не повинен був відхиляти тендерну пропозицію, а повинен був виправити невідповідності.

Вказує, що визначений ДАС спосіб усунення порушення у вигляді припинення господарських зобов`язань за договором не може відповідати критерію пропорційності, оскільки вимога розірвати договір, який сумлінно виконується сторонами, може призвести до безпідставного порушення майнових прав господарюючих суб`єктів. Вказує, що на момент прийняття висновку ДАС строк договору майже сплинув. Послуги з поточного ремонту фактично надані в повному обсязі. Розірвання укладеного договору про закупівлю, предметом якого є надання послуг з поточного ремонту, а саме усунення аварій в житловому фонді, може призвести до зриву процесу забезпечення послугами. Мешканці багатоквартирного житлового будинку, який було пошкоджено внаслідок збройної агресії російської федерації проти України можуть залишитись у будинку, дах якого невідкладно потребує ремонту, що є неприйнятним та неприпустимим з огляду на необхідність додержання прав та інтересів громадян.

Зазначає, що оскаржуваний висновок про результати моніторингу закупівлі не містить доказів та відомостей про неефективне, незаконне, нецільове використання бюджетних коштів, що не узгоджується з вимогою відповідача про припинення зобов`язань за договором, в тому числі і застосування відповідних наслідків недійсності/нікчемності договору відповідно до законодавства.

Встановлене ДАС порушення носить виключно формальний характер, оскільки не пов`язане із неможливістю забезпечення ефективного та прозорого здійснення закупівель, створення конкурентного середовища у сфері публічних закупівель, запобігання проявам корупції у цій сфері, розвитком добросовісної конкуренції.

Зазначає, що висновок ДАС не містить чітких вимог та способу усунення виявлених порушень, а містить узагальнене формулювання «шляхом припинення зобов`язань за договором», що фактично позбавляє уповноважену особу Замовника права й можливості на усунення порушень, зазначених у висновку.

Відповідач, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, посилаючись на законність та обґрунтованість висновків суду першої інстанції, просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Третя особа, у надісланому відзиві на апеляційну скаргу, з викладених підстав, просить суд скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по справі № 520/34637/23 та ухвалити нове рішення, яким повністю задовольнити позовні вимоги.

Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів, у разі подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, які ухвалені в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у порядку письмового провадження).

Згідно з частиною 4 статті 229 КАС України, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Згідно з ч.1 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, вислухавши суддю-доповідача, перевіривши в межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з огляду на таке.

Судом першої інстанції встановлено, що Департаментом житлово-комунального господарства Харківської міської ради як замовником проведено закупівлю: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) (ідентифікатор закупівлі UA-2023-08-07-010041- a).

Як встановлено під час розгляду справи, переможцем закупівлі визнане Комунальне підприємство «Харківське ремонтно-будівельне підприємство».

При цьому, на підставі наказу № 245 від 06.11.2023 Північно Східного офісу Держаудитслужби було здійснено моніторинг процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a. Підставою для прийняття рішення про початок моніторингу зазначено: доповідна записка заступника начальника відділу контролю у сфері закупівель Північно східного офісу Держаудитслужби.

17.11.2023 відповідачем оприлюднено висновок про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a з інформацією про виявлені порушення законодавства у сфері публічних закупівель, а саме: за результатами аналізу питання розгляду тендерної пропозиції Комунального підприємства «Харківське ремонтно-будівельне підприємство» встановлено порушення вимог абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону та вимоги абз. 5 пп. 2 п. 44 Постанови №1178.

З огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 5 та 10 Закону України Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», Північно-східним офісом Держаудитслужби було зобов`язано позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Позивач, вважаючи зазначений висновок відповідача протиправним, звернувся до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні адміністративного позову, суд першої інстанції виходив з того, що за результатами моніторингу цілком обґрунтовано встановлено, що позивач на порушення підпункту 1 пункту 44 Особливостей не відхилив учасника КП «Харківське ремонтно-будівельне підприємство», як такого, що не надав оформлену належним чином копію статуту та інформації (оригінал та/або електронна та/ або сканована копія) про відсутність підстав, визначених у пункті 47 Особливостей, у довільній формі щодо кожного суб`єкта господарювання залучених як субпідрядників/співвиконавців. Також, судом зазначено, що оскаржуваний позивачем п. 3 констатуючої частини висновку є таким, що відповідає нормам діючого законодавства, є обґрунтованим та прийнятий правомірно, підстави для його скасування відсутні.

Надаючи правову оцінку обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, враховуючи межі перегляду, передбачені ст. 308 КАС України, апеляційний суд зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини другої статті 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні», контроль за дотриманням законодавства у сфері закупівель здійснюється шляхом проведення моніторингу закупівлі у порядку, встановленому Законом України «Про публічні закупівлі», проведення перевірки закупівель, а також під час державного фінансового аудиту та інспектування.

Стаття 8 Закону України «Про публічні закупівлі» визначає порядок здійснення моніторингу публічних закупівель.

Положеннями частини першої зазначеної статті Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено, що моніторинг процедури закупівлі здійснюють центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю, та його міжрегіональні територіальні органи (далі - органи державного фінансового контролю).

Моніторинг процедури закупівлі здійснюється протягом проведення процедури закупівлі, укладення договору про закупівлю та його дії.

За результатами моніторингу процедури закупівлі посадова особа органу державного фінансового контролю складає та підписує висновок про результати моніторингу процедури закупівлі (далі - висновок), що затверджується керівником органу державного фінансового контролю або його заступником. Такий висновок підлягає оприлюдненню в електронній системі закупівель протягом трьох робочих днів з дня його складання (частина шоста статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі»).

Відповідно до частини сьомої статті 8 Закону України «Про публічні закупівлі», у висновку обов`язково зазначаються:

1) найменування, місцезнаходження та ідентифікаційний код замовника в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, щодо якого здійснювався моніторинг процедури закупівлі;

2) назва предмета закупівлі із зазначенням коду за Єдиним закупівельним словником (у разі поділу на лоти такі відомості повинні зазначатися щодо кожного лота) та назви відповідних класифікаторів предмета закупівлі і частин предмета закупівлі (лотів) (за наявності) та його очікувана вартість;

3) унікальний номер оголошення про проведення конкурентної процедури закупівлі, присвоєний електронною системою закупівель, та/або унікальний номер повідомлення про намір укласти договір про закупівлю у разі застосування переговорної процедури закупівлі;

4) опис порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель, виявленого за результатами моніторингу процедури закупівлі;

5) зобов`язання щодо усунення порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

У висновку може зазначатися додаткова інформація, визначена органом державного фінансового контролю.

Якщо за результатами моніторингу процедури закупівлі не виявлено порушень законодавства у сфері публічних закупівель, у висновку зазначається інформація про відсутність порушення (порушень) законодавства у сфері публічних закупівель.

Відповідно до ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі», замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, якщо:

1) учасник процедури закупівлі:

не відповідає кваліфікаційним (кваліфікаційному) критеріям, установленим статтею 16 цього Закону та/або наявні підстави, встановлені частиною першою статті 17 цього Закону;

не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

зазначив у тендерній пропозиції недостовірну інформацію, що є суттєвою при визначенні результатів процедури закупівлі, яку замовником виявлено згідно з частиною п`ятнадцятою статті 29 цього Закону;

не надав забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або забезпечення тендерної пропозиції не відповідає умовам, що визначені замовником у тендерній документації до такого забезпечення тендерної пропозиції;

не виправив виявлені замовником після розкриття тендерних пропозицій невідповідності в інформації та/або документах, що подані ним у своїй тендерній пропозиції, протягом 24 годин з моменту розміщення замовником в електронній системі закупівель повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей;

не надав обґрунтування аномально низької ціни тендерної пропозиції протягом строку, визначеного в частині чотирнадцятій статті 29 цього Закону;

визначив конфіденційною інформацію, що не може бути визначена як конфіденційна відповідно до вимог частини другої статті 28 цього Закону;

2) тендерна пропозиція учасника:

не відповідає умовам технічної специфікації та іншим вимогам щодо предмета закупівлі тендерної документації;

викладена іншою мовою (мовами), аніж мова (мови), що вимагається тендерною документацією;

є такою, строк дії якої закінчився;

3) переможець процедури закупівлі:

відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю;

не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону;

не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону;

не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником.

Статтею 22 Закону України «Про публічні закупівлі» визначено обов`язкові складові, які повинна містити тендерна документація.

Згідно з пунктом 18 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі», переможець процедури закупівлі - учасник, тендерна пропозиція якого відповідає всім критеріям та умовам, що визначені у тендерній документації, і визнана найбільш економічно вигідною, та якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю, або учасник, якому замовник повідомив про намір укласти договір про закупівлю за результатами застосування переговорної процедури закупівлі.

Пунктом 37 статті 1 Закону України «Про публічні закупівлі» учасником процедури закупівлі визначено фізичну особу, у тому числі фізичну особу - підприємця, юридичну особу (резидент або нерезидент), яка подала тендерну пропозицію або взяла участь у переговорах у разі застосування переговорної процедури закупівлі.

Так, предметом оскарження у цій справі є висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), яким встановлено порушення вимог абз. 3 п. 1 ч. 1 ст. 31 Закону та вимоги абз. 5 пп. 2 п. 44 Постанови №1178.

Згідно з вказаним висновком, відповідач з огляду на встановлені порушення законодавства у сфері закупівель, керуючись ст.ст. 5 та 10 Закону України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» та ст.8 Закону України «Про публічні закупівлі», зобов`язав позивача здійснити заходи щодо усунення виявленого порушення шляхом припинення зобов`язань за договором та протягом п`яти робочих днів з дня оприлюднення висновку оприлюднити через електронну систему закупівель інформацію та/або документи, що свідчать про вжиття таких заходів.

Так, приписами ч.1 ст.31 Закону України «Про публічні закупівлі» передбачено підстави, за наявності яких замовник відхиляє тендерну пропозицію, зокрема, у разі якщо учасник процедури закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства;

Також, відповідно до абз. 5 пп. 2 п. 44 Постанови №1178, замовник відхиляє тендерну пропозицію із зазначенням аргументації в електронній системі закупівель у разі, коли тендерна пропозиція не відповідає вимогам, установленим у тендерній документації відповідно до абзацу першого частини третьої статті 22 Закону.

Водночас, порядок усунення невідповідностей в тендерній пропозиції визначається пунктом 43 Особливостей, відповідно до якого якщо замовником під час розгляду тендерної пропозиції учасника процедури закупівлі виявлено невідповідності в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у тендерній пропозиції та/або подання яких передбачалося тендерною документацією, він розміщує у строк, який не може бути меншим, ніж два робочі дні до закінчення строку розгляду тендерних пропозицій, повідомлення з вимогою про усунення таких невідповідностей в електронній системі закупівель.

Під невідповідністю в інформації та/або документах, що подані учасником процедури закупівлі у складі тендерної пропозиції та/або подання яких вимагається тендерною документацією, розуміється у тому числі відсутність у складі тендерної пропозиції інформації та/або документів, подання яких передбачається тендерною документацією (крім випадків відсутності забезпечення тендерної пропозиції, якщо таке забезпечення вимагалося замовником, та/або інформації (та/або документів) про технічні та якісні характеристики предмета закупівлі, що пропонується учасником процедури в його тендерній пропозиції).

Таким чином, зазначивши у висновку про необхідність «усунути порушення законодавства в сфері публічних закупівель, зокрема, шляхом здійснення заходів, передбачених ч.1 ст.31 Закону та абз. 5 пп. 2 п. 44 Постанови №1178», відповідач фактично визначив спосіб усунення виявлених під час моніторингу порушень у вигляді прийняття рішення про відхилення тендерної пропозиції КП "Харківське ремонтно-будівельне підприємство" з тих підстав, що учасник закупівлі не відповідає встановленим абзацом першим частини третьої статті 22 цього Закону вимогам до учасника відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, протоколом переможцем закупівлі визначено Комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО». 18.08.2023 сформовано повідомлення про намір укласти договір з Комунальним підприємством «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» та 29.08.2023 з Комунальним підприємством «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» за результатами закупівлі укладено договір №218/23.

Тобто, станом на дату оприлюднення висновку з Комунальним підприємством «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» вже був укладений договір, а Комунальне підприємство «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» мало статус не учасника процедури закупівлі, а переможця цієї процедури.

Колегія суддів зазначає, що п.1 та п.2 частини першої статті 31 Закону №922-VIII не поширюються на пропозицію переможця торгів. Таким чином, станом на дату оприлюднення спірного висновку відхилити пропозицію Комунального підприємства «ХАРКІВСЬКЕ РЕМОНТНО-БУДІВЕЛЬНЕ ПІДПРИЄМСТВО» можливо було лише на підставі п.3 частини першої статті 31 Закону №922-VIII, у випадку, коли переможець процедури закупівлі: відмовився від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації або укладення договору про закупівлю; не надав у спосіб, зазначений в тендерній документації, документи, що підтверджують відсутність підстав, установлених статтею 17 цього Закону; не надав копію ліцензії або документа дозвільного характеру (у разі їх наявності) відповідно до частини другої статті 41 цього Закону; не надав забезпечення виконання договору про закупівлю, якщо таке забезпечення вимагалося замовником. Проте, таких обставин за наслідками проведення моніторингу закупівлі Північно-східним офісом Держаудитслужби не встановлено та у висновку, опублікованому 17.11.2023, не відображено.

Так, чинним законодавством не передбачено відхилення замовником тендерної пропозиції учасника торгів після визнання його переможцем і, тим більше, після укладення з ним відповідного договору.

Колегія суддів зазначає, що відповідач, як територіальний орган Державної аудиторської служби України, був вправі спостерігати за кожним етапом закупівлі шляхом аналізу інформації про неї за допомогою електронної системи закупівель.

У цьому випадку, Північно-східний офіс Держаудитслужби не скористався своїм правом своєчасного здійснення контролю закупівлі до кінцевого строку подання тендерних пропозицій учасниками, а це унеможливило своєчасне реагування позивача на відповідні зауваження у рамках проведення безпосередньо процедури закупівлі, а не вже після укладання договору з переможцем закупівлі.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про невідповідність оскаржуваного висновку відповідача, як акта індивідуальної дії, критеріям обґрунтованості та вмотивованості, що є підставою для визнання його протиправним і скасування.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Верховного Суду від 01.12.2021 у справі № 160/8403/19, від 26.01.2023 по справі №400/3947/20.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем в ході судового розгляду справи належним чином не доведено правомірність прийняття оскаржуваного висновку Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи), а, відтак, позовні вимоги Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради про визнання протиправним та скасування вказаного висновку є обґрунтованими та підлягають задоволенню повністю.

Суд враховує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану, зокрема у справах "Салов проти України" (заява № 65518/01; пункт 89), "Проніна проти України" (заява № 63566/00; пункт 23) та "Серявін та інші проти України" (заява № 4909/04; пункт 58): принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, передбачає, що у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) серія A. 303-A; пункт 29).

Суд, у цій справі, також враховує положення Висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (п. 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов`язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок, крім іншого, акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.

Враховуючи вищезазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору по даній справі, колегія суддів прийшла до висновку про відсутність необхідності надання відповіді на інші аргументи сторін, оскільки судом були досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття даного судового рішення.

У відповідності до ст. 242 КАС України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно п. 4 ч. 1, ч. 2 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги позивача дають підстави для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, тобто прийняте рішення не відповідає матеріалам справи та вимогам закону, і підлягає скасуванню з постановленням нової постанови про задоволення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 242, 243, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради - задовольнити.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 по справі № 520/34637/23 - скасувати.

Прийняти постанову, якою адміністративний позов Департаменту житлово-комунального господарства Харківської міської ради задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати висновок Північно-Східного офісу Держаудитслужби від 17.11.2023 про результати моніторингу процедури закупівлі UA-2023-08-07-010041-a: Поточний ремонт по усуненню аварій в житловому фонді багатоквартирного будинку за адресою: бульвар Богдана Хмельницького, 17, місто Харків (ДК 021:2015 - 45260000-7 Покрівельні роботи та інші спеціалізовані будівельні роботи) .

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України.

Головуючий суддя С.П. Жигилій Судді Т.С. Перцова В.Б. Русанова