Ухвала

від 28.02.2024 по справі 600/781/24-а

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відмову в забезпеченіадміністративного позову

28 лютого 2024 р. м. Чернівці Справа № 600/781/24-а

Чернівецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Левицького В.К., розглянув у порядку письмового провадження заяву про забезпечення позову за матеріалами позову Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Руська, 219-Д до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради про визнання протиправними та скасування містобудівних умов та обмеження.

В С Т А Н О В И В:

Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку Руська, 219-Д (далі - позивач) звернулося до суду з позовом до Департаменту урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради, в якому просить: визнати протиправними (незаконними) та скасувати Містобудівні умови та обмеження для проектування об`єкта будівництва на Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 219-Д, м. Чернівці, які видані Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради 02.02.2022, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4621-4743-9951-9801, № 1048-МУО.

23.02.2024 ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду позовну заяву залишено без руху та встановлено позивачу п`ятиденний строк для усунення недоліку позовної заяви.

26.02.2024 позивачем подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходів забезпечення позову, а саме: заборонити Інспекції державного архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради та будь яким іншим уповноваженим органам влади чи місцевого самоврядування, видавати дозвіл/дозволи на виконання підготовчих та будівельних робіт та заборонити будь-яким особам, вчиняти будь які дії, що пов`язані із здійсненням підготовчих та будівельних робіт за адресою по вул. Руській, 219-Д, в м. Чернівцях, на підставі оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень №MU01:4621-4743-9951-9801 від 02.02.2022, до набрання законної сили рішення суду по даній адміністративній справі.

В обґрунтування поданої заяви позивач зазначив, що подання замовником недостовірних відомостей та відповідно отримання незаконних «Містобудівних умов та обмежень», які є обов`язковими для видачі дозволу на підготовчі чи будівельні роботи призведе до того, що на підставі виданого Інспекцією дозволу замовник (ГУ НП в Чернівецькій області) матиме право та, відповідно, розпочне на земельній ділянці по вул. Руській, 219-Д в м. Чернівцях незаконні підготовчі та незаконні будівельні роботи по будівництву нового будинку, з порушенням існуючих будівельних норм та стандартів та порушуючи права співвласників багатоквартирного житлового будинку. В результаті зазначених дій, майно, здоров`я та життя мешканців, яких взагалі не врахували під час видачі містобудівних умов, опиниться в небезпеці. Враховуючі неодноразові неправомірні дії представників ГУНП в Чернівецькій області, по відношенню до співвласників багатоквартирного будинку, які уже фактично пробували розпочати підготовчі роботи на дитячому майданчику будинку, без будь-яких на то дозвільних документів, позивач вважає, що до вирішення даної адміністративної справи по суті необхідно забезпечити шляхом заборонити Інспекції державного архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради та будь яким іншим уповноваженим органам влади чи місцевого самоврядування, видавати дозвіл/дозволи на виконання підготовчих та будівельних робіт та заборонити будь-яким особам, вчиняти будь які дії, що пов`язані із здійсненням підготовчих та будівельних робіт за адресою по вул. Руській, 219-Д, в м. Чернівцях, на підставі оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень №MU01:4621-4743-9951-9801 від 02.02.2022, до набрання законної сили рішення суду по даній адміністративній справі.

Позивач наголошує, що з огляду на активні дії, які вчиняли і вчинятимуть надалі представники ГУНП, отримавши дозвільні документи можуть безповоротно зруйнувати безпечне життя співвласників будинку гарантоване Конституцією України, зруйнувати дитячій майданчик та зону відпочинку зроблену власним коштом та працею співвласників ОСББ «Руська, 219-Д» та залишити мешканців взагалі без майна пошкодивши сам будинок, що був збудований і залишений забудовником та представниками замовника УМВС України в Чернівецькій області напризволяще, який добудовувався співвласниками самостійно і вводився в експлуатацію за сприяння органів місцевого самоврядування та преси. Будинок, який через недобросовісне будівництво і дотепер ще дає досить суттєву усадку, про що говорять тріщини на фундаменті, підняття і відсолювання плитки на поверхах. Отже, якщо не вжити заходи забезпечення, є всі підстави бути переконаними в умисному руйнуванні будинку, що також ставить під загрозу життя його мешканців, які як і сам будинок, невраховані у «Містобудівних умовах та обмеженнях». Все це може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду в майбутньому, оскільки отримання дозволу на початок підготовчих та будівельних робіт перебуває в прямому безпосередньому взаємозв`язку із оскаржуваними Містобудівними умовами та обмеженнями.

У тому разі, якщо Інспекцією державного архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради буде видано дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт, а Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області будуть розпочаті зазначені підготовчі та будівельні роботи по вул. Руській, 219-Д, в м. Чернівцях буде зруйнований облаштований дитячий майданчик, бесідка, тротуар та благоустрій будинку. Підготовчі будівельні роботи можуть вплинути на існуючий будинок, що може призвести до його руйнування і відновлення до його попереднього стану буде неможливим.

На думку позивача, у разі задоволення судом позовних вимог скасування Містобудівних умов та обмежень, позивачу доведеться докласти значних зусиль і понести витрати на відновлення своїх прав і повернення свого майна у попередній стан, в тому разі, якщо замовником даних незаконних Містобудівних умов будуть вчинені дії по незаконному будівництву.

Порядок розгляду заяви про забезпечення позову врегульовано ст. 154 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 154 КАС України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 4 КАС України надано визначення письмовому провадженню. Так, письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи або окремого процесуального питання в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанції без повідомлення та (або) виклику учасників справи та проведення судового засідання на підставі матеріалів справи у випадках, встановлених цим Кодексом

Враховуючи положення п. 10 ч. 1 ст. 4 та ст. 154 КАС України, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши заяву про забезпечення позову, перевіривши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Інститут забезпечення адміністративного позову регламентовано статтями 150, 151 КАС України, які закріплюють підстави для вжиття заходів забезпечення адміністративного позову, а також способи забезпечення позову в адміністративному процесі.

Забезпечення адміністративного позову - це вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, до вирішення адміністративної справи по суті визначених законом заходів з метою створення можливості реального виконання у майбутньому постанови суду, якщо її буде прийнято на користь позивача.

Відповідно до вимог частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи може вжити визначені цією статтею заходи забезпечення адміністративного позову.

Підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини:

- невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивачем за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

- очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Необґрунтоване вжиття таких заходів може привести до правових ускладнень, значно більших, ніж ті, яким вдалося б запобігти, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до частини 2 статті 151 КАС України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття забезпечення позову для заінтересованих осіб.

В ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання (частина 6 статті 154 КАС).

Тобто, обов`язковою умовою застосування заходів забезпечення позову є наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Крім того, в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі, а також вказати, в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, оцінити складність вчинення цих дій, встановити, що витрати, пов`язані з відновленням прав будуть значними.

При цьому суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені зокрема у постанові Верховного Суду від 19.06.2018 (справа № 826/9263/17).

В ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних

Відповідно до частини першої статті 151 КАС України позов може бути забезпечено: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Аналіз наведених норм дає підстави вважати, що для вжиття заходів забезпечення позову необхідні поважні підстави та обґрунтування таких підстав належними доказами.

Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду у постанові від 28.03.2018 у справі № 800/521/17, позов не може бути забезпечено таким способом, який фактично підмінює собою судове рішення у справі та вирішує позовні вимоги до розгляду справи по суті судом.

Суд зазначає, що предметом адміністративного позову є визнання протиправним та скасування Містобудівних умов та обмежень для проектування об`єкта будівництва на Нове будівництво багатоквартирного житлового будинку по вул. Руській, 219-Д, м. Чернівці, які видані Департаментом урбаністики та архітектури Чернівецької міської ради 02.02.2022, реєстраційний номер ЄДЕССБ MU01:4621-4743-9951-9801, № 1048-МУО.

У заяві про забезпечення позову позивач просить заборонити Інспекції державного архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради та будь яким іншим уповноваженим органам влади чи місцевого самоврядування, видавати дозвіл/дозволи на виконання підготовчих та будівельних робіт та заборонити будь-яким особам, вчиняти будь які дії, що пов`язані із здійсненням підготовчих та будівельних робіт за адресою по вул. Руській, 219-Д, в м. Чернівцях, на підставі оскаржуваних Містобудівних умов та обмежень №MU01:4621-4743-9951-9801 від 02.02.2022.

Суд зазначає, що відповідно до ч. 2 статті 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" виконання підготовчих робіт може здійснюватися на підставі повідомлення про початок виконання будівельних робіт чи дозволу на виконання будівельних робіт. Виконання підготовчих робіт без подання повідомлення про початок виконання підготовчих робіт, повідомлення про початок виконання будівельних робіт або отримання дозволу на виконання будівельних робіт забороняється.

Право на початок виконання підготовчих робіт, набуте на підставі поданого повідомлення, може бути припинено відповідним органом державного архітектурно-будівельного контролю на підставі судового рішення, що набрало законної сили (пункт 3 частини дев`ятої статті 35 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 151 КАС України не допускається забезпечення позову, зокрема, шляхом зупинення дії рішення суб`єкта владних повноважень, яке не є предметом оскарження в адміністративній справі, або встановлення заборони або обов`язку вчиняти дії, що випливають з такого рішення.

Відтак, заходи забезпечення позову, які заявник просить вжити шляхом заборони вчиняти дії Інспекції державного архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради та будь яким іншим уповноваженим органам влади чи місцевого самоврядування, не є такими заходами у розумінні пункту 4 частини першої статті 151 КАС України, позаяк заявник просить заборонити вчиняти дії, які не стосуються предмета спору.

При цьому, обраний заявником захід забезпечення позову шляхом заборони вчиняти дії, враховуючи невизначене коло осіб, щодо яких позивач просить встановити заборону вчиняти дії, не може бути визнаний судом прийнятним та співмірним із заявленими позовними вимогами.

Посилання позивача на те, що якщо Інспекцією державного архітектурного будівельного контролю Чернівецької міської ради буде видано дозвіл на виконання підготовчих та будівельних робіт, а Головним управлінням Національної поліції в Чернівецькій області будуть розпочаті зазначені підготовчі та будівельні роботи по вул. Руській, 219-Д, в м.Чернівцях буде зруйнований облаштований дитячий майданчик, бесідка, тротуар та благоустрій будинку, суд ставиться критично, оскільки застосування судом обраних позивачем заходів забезпечення позову не може ґрунтуватись лише на доводах позивача про вірогідність вчинення відповідачем дій, припущеннях.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Суд зауважує, що заява про забезпечення позову ґрунтується на припущеннях, а фактичні обставини справи підлягають встановленню та доведенню на підставі відповідних доказів та аналізу норм права, які регулюють спірні правовідносини, під час розгляду справи по суті.

Разом з тим, сам собою факт прийняття відповідачем рішення, яке стосується прав та інтересів позивача не може автоматично свідчити про те, що таке рішення є очевидно протиправним і невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання рішення суду, а факт порушення прав та інтересів позивача підлягає доведенню у встановленому законом порядку.

Аналогічна правова позиція була висловлена Верховним Судом в постанові від 10.06.2021 в справі № 640/21960/20.

Водночас в заяві про забезпечення позову жодним чином не обґрунтовано наявність хоча б однієї з таких обставин: очевидність небезпеки заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; доведення позивачем того, що захист його прав та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат; очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень.

Суд звертає увагу, що в заяві про забезпечення позову позивач не обґрунтував та не надав доказів загрози завдання йому шкоди.

Крім того, позивачем не надано до суду доказів на підтвердження існування загрози або імовірності реальної загрози невиконання чи утруднення виконання можливого рішення або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів.

Частиною 1 ст. 77 КАС України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про відсутність будь-яких об`єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Доводи заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів забезпечення позову суд оцінює з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших осіб, які беруть участь в справі; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду у випадку невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку з вжиттям таким заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового розгляду.

Суд зазначає, що позивачем не надано суду доказів, які б свідчили, що невжиття визначених ним заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про скасування спірного рішення відповідача, або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову є необґрунтованою, у зв`язку з чим відсутні підстави для вжиття заходів.

Згідно з ч. 5 ст. 154 КАС України про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до ч. 8 ст. 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Виходячи з викладених заявником обставин та вищенаведених положень чинного законодавства, суд дійшов висновку, що заява про забезпечення позову не підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 150, 151, 154, 243, 248 КАС України, суд, -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви про забезпечення позову відмовити.

Згідно ст. 256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту підписання.

У відповідності до ст. ст. 293, 295 КАС України ухвала суду першої інстанції може бути оскаржені в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складання.

Суддя В.К. Левицький