Постанова

від 28.12.2023 по справі 160/17530/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

28 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 160/17530/23

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Чабаненко С.В.,

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/17530/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЛЕТТОГРУПП» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальність «ЛЕТТОГРУПП» (далі позивач, ТОВ «ЛЕТТОГРУПП») звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (далі відповідач, ГУДПС), в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.05.2023 року № 6326, прийняте комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Леттогрупп критеріям ризиковості платника податку;

- визнати протиправним та скасувати рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.07.2023 року № 7962, прийняте комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю критеріям ризиковості платника податку;

- зобов`язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Леттогрупп з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

- стягнути витрати на правову допомогу в сумі 10000,00 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року задоволено позовні вимоги.

Суд визнав протиправним та скасував рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 26.05.2023 року № 6326, прийняте комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю Леттогрупп критеріям ризиковості платника податку.

Визнав протиправним та скасував рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.07.2023 року № 7962, прийняте комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність Товариства з обмеженою відповідальністю критеріям ризиковості платника податку.

Зобов`язав Головне управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658) виключити Товариство з обмеженою відповідальністю Леттогрупп (49124, м. Дніпро, вул. Автопаркова, буд. 7, код ЄДРПОУ 35497703) з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості.

Стягнув на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Леттогрупп (49124, м. Дніпро, вул. Автопаркова, буд. 7, код ЄДРПОУ 35497703) понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 2684,00 грн. та витрати на правову допомогу в розмірі 10000,00 грн, що складає 12684,00 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (49005, м. Дніпро, вул. Сімферопольська, 17-А, код ЄДРПОУ 44118658).

ГУДПС, не погодившись з таким рішенням, звернулось до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, просить рішення суду скасувати, та прийняти нове, яким відмовити в задоволені позову повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що рішення щодо включення до переліку ризикових платників було прийнято з урахуванням наявної податкової інформації, а саме: у ході проведеного аналізу податкових накладних, зареєстрованих в Єдиному реєстрі податкових накладних встановлено, що ТОВ "ЛЕТТОГРУПП" у 2022 - 2023 роках придбав морепродукти на суму ПДВ 23 721,7 тис.грн, на території України придбає послуги оренди складських приміщень, транспортні послуги, вантажно-розвантажувальні роботи, у тому числі від СГ якого включено до переліку ризикових.

Так, підприємство ТОВ "ЛЕТТОГРУПП" імпортувало: хек (код УКТЗЕД 303661900) у кількості 25 088 кг, путасу ( код УКТЗЕД 303681000) у кількості 18850 кг, оселедець (код УКТЗЕД 305610000) у кількості 15200 кг. Подальша реалізація вищевказаного товару згідно кодами УКТЗЕД не встановлена.

В ході проведеного аналізу у ТОВ "ЛЕТТОГРУПП" наявний залишок від`ємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (рядок 21) останньої декларації з податку на додану вартість у поданій звітності з ПДВ за квітень 2023 року відображено р.21 (сума від`ємного значення) - 3 357 тис.грн. Інформація про основні засоби платника за даними розділу І Необоротні активи (Фінансовий звіт суб`єкта малого підприємництва /Баланс на 31.03.2023 року): звітував про 03 - 0,0 тис.грн. та запаси - 12 594,3 тис.грн. При цьому, відсутні відомості про власні або орендовані основні фонди для зберігання великих партій товарів протягом травня - грудня 2022 року, січня 2023, квітня - травня 2023 року.

Підприємство ТОВ «ЛЕТТОГРПП» скористалося правом, визначеним Порядком № 1165 та надало інформацію та копії документів до ДПС для розгляду питання щодо виключення з переліку ризикових платників.

Після аналізу документів та діяльності підприємства встановлено, що імпортуючи значну кількість риби у ТОВ "ЛЕТТОГРУПП" відсутні складські приміщення обладнані морозильними камерами для зберігання товару, які потребують спеціальних умов зберігання. Згідно аналізу зареєстрованих податкових накладних в ЄРПН відсутня реєстрація накладних щодо оренди складських приміщень (морозильних камер). ТОВ "ЛЕТТОГРУПП" відсутня інформація щодо зберігання імпортованого товару.

Аналізом отриманих документів встановлено, що ТОВ "ЛЕТТОГРУПП" надані договір оренди нежилого приміщення (офіс), договір доручення про надання послуг митного брокера, договір про надання правової допомоги з адвокатом, договір про надання послуг, електроні митні декларації, договори поставки, міжнародні товарно-транспортні накладні, контракт поставки товарів, акти приймання-передачі товарів, банківські виписки, видаткові накладні, акти здачі-прийняття робіт (надання послуг).

Водночас, дії контролюючого органу щодо внесення до електронної бази даних інформації, незалежно від джерела її отримання (чи то отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, чи то за результатами засідання Комісії ГУ ДПС), є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов`язків в порядку передбаченому ПК України та не породжують правових наслідків для платника податків.

Щодо витрат на правничу допомогу, скаржник зазначає, що розмір гонорару за ведення справи є неспівмірним з ціною позову, складністю справи і виконаних робіт, часом, витраченим на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих послуг, значенням справи для сторони, а погодинні ставки є завищеними, і, відповідно, вартість послуг значно завищена.

Витрати на аналіз законодавства, судової практики, підготовку додаткових пояснень чи інших процесуальних документів, які не є заявами по суті справи, і вчинення (виконання) яких не вимагається, згідно з процесуальним законом, не можуть бути відшкодовані, оскільки не є обов`язковими для відшкодування відповідно до законодавства. Крім того, справа яка розглядається по своїй суті не є складною, слухається в порядку спрощеного провадження, отже час, витрачений на роботи, про які зазначено в акті на суму 10000 грн., зокрема, на аналіз законодавства, підготовку документів, підготовку до розгляду справи у суді тощо, є завищеним, крім того, більшість цих дій не обгрунтовано детальним описом, отже, не зрозуміло як вони вплинули на результат справи. Додатково слід наголосити, що обсяг робіт і час, витрачений на підготовку процесуальних документів, є явно неспівмірними із складністю виконаних адвокатом робіт, а зміст і доводи заяв по суті є ідентичними доводам, викладеним у інших процесуальних документах, а наведене обґрунтування позиції сторони становить значно меншу частину документа, ніж сам документ.

Від позивача надійшов відзив на скаргу, в якому просив залишити її без задоволення, а рішення суду без змін.

В обґрунтування зазначено зокрема, що первинними документами, долученими до позову, позивач підтвердив реальність вищезазначених господарських операцій, що встановлено в судовому рішенні у справі.

Щодо наявності місць для зберігання (орендованих складських приміщень) залишків нереалізованих товарів, позивач зазначає, що для здійснення господарської діяльності підприємство отримує послуги з відповідального зберігання свого товару на складах з холодильним обладнанням (холодильними камерами) відповідно до укладеного Договору. Підприємство забезпечено трудовими ресурсами. Співробітникам регулярно, у відповідні строки, виплачується заробітна плата. Окрім штатних працівників ТОВ «ЛЕТТОГРУПП» додатково підписало ряд договорів за якими отримує послуги.

Відповідно до укладеного Договору про надання послуг, окрім послуг зберігання товару, надаються ще послуги з навантаження - розвантаження товару.

При цьому, оскаржувані рішення не містять жодної мотивації підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку. Висновок контролюючого органу про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку ґрунтується, в тому числі і на тому, що серед контрагентів позивача є суб`єкти господарювання, які здійснюють сумнівні господарські операції. Тобто, негативна податкова інформація стосується не господарської діяльності позивача, а його контрагентів. Разом з тим, відповідачем, як суб`єктом владних повноважень, жодних доказів на підтвердження зазначеної інформації до суду не надано.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

ТОВ «Леттогрупп» зареєстроване в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як юридична особа 23.10.2017 року за №12241020000039667 та перебуває на обліку в Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області як платник податків.

Основним видами економічної діяльності позивача є: код КВЕД 46.90 Неспеціалізована оптова торгівля.

26.05.2023 року Комісія з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних прийняла рішення № 6326 про відповідність позивача критеріям ризиковості платника податку на підставі п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку, а саме придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місця для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до поданої до контролюючих органів звітності; постачання товарів (послуг) платнику(ам) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; придбання товарів (послуг) у платника (ів) годатку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості податку.

В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, наведена певні види операцій з придбання за період:

- з 26.08.2022 року по 29.08.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303661900, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 35497703;

- з 13.06.2022 року по 13.06.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303681000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 35497703;

- з 30.06.2022 року по 30.06.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0305610000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 35497703;

- з 04.04.2022 року по 04.04.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 03035, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44202640;

- з 04.04.2022 року по 04.04.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 03038, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 44202640;

- з 07.02.2022 року по 07.02.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 03031, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2978602414;

- з 09.02.2022 року по 11.02.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 03035, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2978602414;

- з 03.02.2022 року по 11.02.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 03036, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2978602414;

- з 09.02.2022 року по 11.02.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 03038, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2978602414;

- з 31.01.2022 року по 28.04.2022 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - -, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - 52.10, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 2978602414.

Не погоджуючись з вищезазначеним рішенням комісії Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, ТОВ «Леттогрупп» було подано письмові пояснення від 28.06.2023 року, з наданням на їх обґрунтування належних документів.

Рішенням відповідача про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.07.2023 року № 7962, з урахуванням отриманих від позивача інформації та копій відповідних документів від 28.06.2023 року, встановлено, що ТОВ «Леттогрупп» відповідає п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку: придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; постачання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, з зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку: 02- придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; 12 -постачання товарів (послуг) платнику (-ам) податку, щодо якого (-их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 13- придбання товарів (послуг) у платника (-ів) податку, щодо якого (-их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; 11 - накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до податної до контролюючих органів звітності.

В якості інформації, за якою встановлена відповідність платника податку критеріям ризиковості, наведені певні види операцій з придбання за період:

- з 16.01.2023 року по 09.06.2023року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303510000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 35497703, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 26.05.2023 року;

- з 08.02.2023 року по 31.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - -, код згідно з ДКПП операції, визначеної як ризикова - 52.10.1 податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 2978602414, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 07.04.2023 року;

- з 03.05.2023 року по 03.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303130000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42808902, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року;

- з 03.05.2023 року по 03.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303599010, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції 42808902, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року;

- з 03.05.2023 року по 03.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303891090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42808902, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року;

- з 03.05.2023 року по 03.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 0303899000, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42808902, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року;

- з 03.05.2023 року по 03.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1604129900, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42808902, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року;

- з 03.05.2023 року по 03.05.2023 року, код згідно з УКТЗЕД операції, визначеної як ризикова - 1604139090, податковий номер платника податку, задіяного в ризиковій операції - 42808902, дата включення платника податку, задіяного в ризиковій операції, до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку 23.12.2021 року.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено наявність у відповідача підстав для віднесення позивача до пункту 8 Критеріїв ризиковості.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.

Відповідно до п. 201.16 ст. 201 Податкового кодексу України, реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до підпункту 56.23.2 пункту 56.23 статті 56 і пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 11 грудня 2019 р. № 1165, яка набрала чинності з 01.02.2020, затверджено: Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок зупинення реєстрації); Порядок розгляду скарги щодо рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі Порядок розгляду скарг).

Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних визначає механізм зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - Реєстр), організаційні та процедурні засади діяльності комісій з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі (далі - комісії контролюючих органів), права та обов`язки їх членів.

Відповідно до п. 5 Порядку зупинення реєстрації, платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).

Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).

Пунктами 6 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу платник податку, яким складено податкову накладну/розрахунок коригування, відповідає хоча б одному критерію ризиковості платника податку, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

Питання відповідності/невідповідності платника податку критеріям ризиковості платника податку розглядається комісією регіонального рівня.

У разі встановлення відповідності платника податку хоча б одному з критеріїв ризиковості платника податку комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Включення платника податку до переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, здійснюється в день проведення засідання комісії регіонального рівня та прийняття відповідного рішення.

Платник податку отримує рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку через електронний кабінет у день прийняття такого рішення (додаток 4).

У рішенні зазначається підстава, відповідно до якої встановлено відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Комісією регіонального рівня розглядається питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

У разі виявлення обставин та/або отримання інформації, визначених абзацом сьомим цього пункту, та прийняття комісією регіонального рівня рішення про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку платник податку отримує таке рішення в електронному кабінеті в день його прийняття (додаток 4).

Інформація та копії документів подаються платником податку до ДПС в електронній формі засобами електронного зв`язку з урахуванням вимог Законів України Про електронні документи та електронний документообіг, Про електронні довірчі послуги та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого Мінфіном.

Документами, необхідними для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку, можуть бути: договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них; договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції; первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявних типових форм та галузевої специфіки, накладні; розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків; документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством; інші документи, що підтверджують невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

Інформацію та копії документів, подані платником податку, комісія регіонального рівня розглядає протягом семи робочих днів, що настають за датою їх надходження, та приймає відповідне рішення.

За результатами розгляду інформації та копій документів комісією регіонального рівня приймається рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку, яке платник податку отримує в електронному кабінеті у день його прийняття (додаток 4).

Пунктом 7 вказаного Порядку визначено, що у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.

У додатку 4 до Порядку № 1165 зазначено, що рішення про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.

Отже, Порядок № 1165 прямо передбачає можливість оскарження рішень про відповідність/невідповідність платника податку критеріям ризиковості. Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 05.01.2021 по справі №640/11321/20, від 16 грудня 2020 року у справі № 340/474/20, від 5 січня 2021 року у справі № 640/10988/20, які враховуються судом.

Крім того, віднесення суб`єкта господарювання до переліку ризикових платників податків є окремою підставою для зупинення реєстрації ПН/РК.

Як зазначалось, Комісією ГУ ДПС прийнято рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку, яким визначено відповідність позивача пункту 8 Критеріїв ризиковості платника податку.

Пунктом 8 Додатку 1 до Порядку №1165 встановлено наступний Критерій ризиковості платника податку на додану вартість: у контролюючих органах наявна податкова інформація, яка стала відома у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Отже, підставами для встановлення відповідності платника податку п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку є наявна податкова інформація, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

З огляду на затверджену Порядком №1165 форму рішення, не передбачено конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1 - 7 критеріїв ризиковості платника податку.

Однак, у затвердженій формі рішення про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку передбачено необхідність зазначення контролюючим органом однієї із двох підстав для прийняття такого рішення, а саме: «у зв`язку з виявленням обставин та/або отриманням інформації контролюючим органом у процесі поточної діяльності», або, «з урахуванням отриманих від платника податку інформації та копій відповідних документів від ..р. № -«.

У формі рішенні вказано про необхідність зазначення пункту критерію ризиковості платника податку, а у разі відповідності суб`єкта пункту 8 критеріїв ризиковості платника податку необхідно також зазначити, яка саме інформація була підставою для висновків про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку.

За вимогами Порядку № 1165 Комісія у разі виявлення обставин та/або отримання інформації, що свідчать про невідповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку та/або отримання інформації та копій відповідних документів від платника податку, розглядає питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку.

Суд зазначає, що платник податків може надати інформацію та копії документів необхідних для розгляду питання виключення платника податку з переліку платників, які відповідають критеріям ризиковості платника податку. Крім того, законодавством не встановлено обов`язок платника податків при розгляді цього питання надати копії документів разом з інформацією. Вищезазначений перелік документів не є обов`язковим, а передбачає можливість їх надання.

При цьому, за вимогами пунктом 6 Порядку, за результатами розгляду пояснень платника податку, Комісія регіонального рівня кожного разу приймає рішення про відповідність або невідповідність платника ПДВ критеріям ризиковості платника.

Суд зазначає, що Порядком встановлена певна послідовність прийняття рішення про відповідність платника ПДВ Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість. Вирішенню Комісією регіонального рівня питання відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника ПДВ має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, потім моніторинг платника податку, податкової накладної/ розрахунку коригування. Встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності позивача Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/ розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/ розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Верховний Суд у постановах від 16 грудня 2020 року по справі № 340/474/20, від 05 січня 2021 року по справі № 640/10988/20 та від 05 січня 2021 року по справі №640/11321/20, від 19 листопада 2021 року по справі № 140/17441/20 зазначав, що при вирішенні спорів такої категорії суди попередніх інстанцій, з огляду на правове регулювання і характер цих відносин, мають досліджувати і надавати оцінку змісту оскаржуваного рішення, змісту протоколу засідання комісій та наданих податковим органом документів, порядку прийняття рішення та повноваженням комісії контролюючого органу.

Верховний Суд у постанові від 05 січня 2021 року у справі № 640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком № 1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов`язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною 2 статті 77 КАС України.

Суд зазначає, що комісія, приймаючи рішення з посиланням на те, що у контролюючих органів наявна податкова інформація, має обґрунтувати, на підставі якої інформації комісія дійшла такого висновку та надати належні, допустимі докази в підтвердження цієї інформації. Така ж позиція викладена у постанові Верховного Суду від 30 листопада 2021 року по справі №340/1098/20.

Оскаржувані рішення містять висновки, що ТОВ «Леттогрупп» відповідає критеріям ризиковості платника податку за п. 8 Критеріїв ризиковості платника податку а саме: (код інформації 02) придбання товару, походження якого не прослідковується за ланцюгом постачання; (код інформації 12) постачання товарів (послуг) у платника (ів) податку, щодо якого (их) прийнято рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку, з зазначенням кодів податкової інформації, яка є підставою для розгляду питання про відповідність платника податку критеріям ризиковості платника податку; (код інформації 13) придбання товарів (послуг) у платника (-ів) податку, щодо якого (-их) прийняте рішення про відповідність критеріям ризиковості платника податку; (код інформації 11) накопичення залишків нереалізованих товарів за відсутності (недостатності) місць для їх зберігання (власних, орендованих складських приміщень) відповідно до податної до контролюючих органів звітності.

При цьому, не зазначено суть та характер наявної податкової інформації, що стала підставою для прийняття такого рішення, не ідентифіковано конкретні ризикові операції та/або податкові накладні платника, в яких були зафіксовані такі операції. У рішенні лише зазначено періоди здійснення таких операцій.

Отже, оспорюване рішення не містить обґрунтувань підстав та причин віднесення позивача до ризикових платників податків відповідно до пункту 8 Критеріїв ризиковості платників податку.

Документального підтвердження обставин того, що позивач та/або його контрагент задіяні у проведенні ризикових операцій відповідач не надав.

Отже, не можливо встановити, що саме стало підставою для такого висновку та унеможливлює самостійно визначити позивачем обсяг та перелік документів, необхідних для спростування вказаного висновку, а тому дані рішення не відповідають критерію правової визначеності та обґрунтованості.

Крім того, пункт 8 Критеріїв ризиковості платника податку вимагає наявність податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданій для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування.

Таким чином, рішенню Комісії щодо відповідності платника податку Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість має передувати складання та направлення таким платником податкової накладної/розрахунку коригування, за наслідками чого здійснюється моніторинг платника податку, податкової накладної/розрахунку коригування.

При цьому, встановленню наявності у контролюючих органах податкової інформації, що визначає ризиковість здійснення господарської операції, яка стала відома контролюючому органу у процесі провадження поточної діяльності під час виконання покладених на контролюючі органи завдань і функцій, має передувати моніторинг податкової накладної/розрахунку коригування, поданої для реєстрації.

Отже, питання відповідності підприємства Критеріям ризиковості платника ПДВ має розглядатись Комісією регіонального рівня за наслідками подання товариством для реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування та моніторингу платника податку і податкової накладної/розрахунку коригування, що направлена для реєстрації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 23 червня 2022 року справа № 640/6130/20.

Зі змісту рішень відповідача вбачається, що комісією регіонального рівня прийнято рішення про відповідність позивача Критеріям ризиковості платника податку на додану вартість не за наслідками подання останнім податкової накладної/розрахунку коригування для реєстрації, що має передувати моніторингу платника податку, моніторингу такої накладної/розрахунку коригування, а фактично на підставі попереднього протоколу засідання Комісії, яким позивача було визнано таким, що відповідає критеріям ризиковості платника податків відповідно до положень чинного тоді Порядку № 117.

Суд зазначає, що лише доведення податковим органом та встановлення судом в ході судового розгляду факту наявності вищезазначеної податкової інформації, може слугувати підставою для відповідності платника пункту 8 Критеріїв. При цьому такі висновки не можуть ґрунтуватися на припущеннях, а можуть ґрунтуватися лише на належних і допустимих доказах.

Суд звертає увагу, що відповідач не зазначає жодних поданих для реєстрації податкових накладних/розрахунків коригувань, що містили податкову інформацію, що визначає ризиковість здійснення господарської операції.

При цьому, на виконання вимог податкового органу позивач направив пояснення на підтвердження реального характеру господарських операцій, але рішення комісії не містить доводів щодо їх неприйнятності.

Отже, суд зазначає, що висновки Комісії ґрунтується лише на припущеннях, без зазначення конкретних доказів (податкової інформації), які досліджувались Комісією та які вказують на ризиковість здійснення господарської операції зазначеної в поданих для реєстрації податковій накладній/розрахунку коригування. Пояснення відповідача містять лише посилання на аналіз даних ЄРПН та АІС Податковий блок без зазначення конкретних даних та показників (дані щодо накладних, постачальників, показників, господарських операції тощо).

Проаналізувавши обставини справи колегія суддів вважає, що відповідач не надав належного доказу, який би досліджувався в ході засідання комісії, і який слугував підставою для прийняття оскаржуваного рішення.

З урахуванням наведеного, суд погоджується з висновком суду першої інстанції, що належним захистом порушеного права позивача є скасування рішення відповідача з зобов`язанням відповідача виключити позивача з переліку платників податку, які відповідають критеріям ризиковості платника податку на додану вартість, що буде гарантією остаточного вирішення спору між сторонами та належним способом поновлення порушених прав позивача.

Щодо рішення суду в частині стягнення витрати на професійну правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 та 3 статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Загальний порядок розподілу судових витрат урегульовано статтею 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Частина 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України встановлює, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

За частиною 7, 9 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Стаття 134 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Положення частин 1 та 2 статті 134 КАС України, кореспондуються із європейськими стандартами, зокрема, пунктом 14 Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи державам-членам Щодо шляхів полегшення доступу до правосуддя № R (81) 7 передбачено, що за винятком особливих обставин, сторона, що виграла справу, повинна в принципі отримувати від сторони, що програла відшкодування зборів і витрат, включаючи гонорари адвокатів, які вона обґрунтовано понесла у зв`язку з розглядом.

Відповідно до статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Аналіз наведених положень процесуального закону дає підстави для висновку про те, що документально підтверджені судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень.

На підтвердження складу та розміру витрат суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Отже, від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права. Що стосується часу, витраченого фахівцем в галузі права, то зі змісту вказаних норм процесуального права можна зробити висновок, що достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, але не обґрунтування, яка саме кількість часу витрачена на відповідні дії (постанова Верховного Суду від 13.12.2018 у справі № 816/2096/17).

Так, суд вирішуючи питання про розподіл судових витрат, має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

За правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постанові від 25.11.2021 у справі № 910/7586/19 щодо вирішення питання стягнення витрат на правничу допомогу у склад якої включено витрати на участь адвоката у судовому засіданні, участь у судовому засіданні являє собою не формальну присутність на ньому, а підготовку адвоката до цього засідання, витрачений час на дорогу до судового засідання та у зворотному напрямку, його очікування та безпосередня участь у судовому засіданні.

Верховний Суд зазначив, що беручи на себе обов`язок щодо здійснення представництва інтересів клієнта в суді, адвокат бере на себе відповідальність не лише за якусь одну дію, наприклад написання процесуального документу чи виступ у суді, а бере на себе обов`язок по вчиненню комплексу дій, метою яких є забезпечення реалізації та захисту прав і обов`язків клієнта. Такі стадії представництва інтересів у суді, як прибуття на судове засідання та очікування цього засідання є невідворотними та не залежать від волі чи бажання адвоката. При цьому паралельно, вчиняти якісь інші дії на шляху до суду чи під залом судового засідання адвокат не може та витрачає на це свій робочий час.

Позивач просив стягнути з відповідача суму витрат на правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Матеріали справи свідчать, що 28.12.2021 між позивачем та адвокатом Тульчевською Наталею Володимирівною укладений договір про надання правової допомоги № 1228/01-21.

У додатковій угоді № 1505-5 від 10.07.2023 сторони погодили вартість гонорару адвоката у розмірі 10000 грн.

У додатках позову міститься акт приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.07.2023, у якому сторони визначили види виконаних адвокатом робіт, та кількість витраченого адвокатом часу та розмір гонорару адвоката 10000 грн.

Згідно із актом приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.07.2023, виконавець передав, а замовник прийняв: підготовлені документи для складення позовної заяви в інтересах замовника за рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.07.2023 № 7962, прийнятого комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність ТОВ «Леттогрупп» критеріям ризиковості платника податку; звіт про здійснений аналіз судової практики як перспективи подання позову за рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.07.2023 № 7962, прийнятого комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність ТОВ «Леттогрупп» критеріям ризиковості платника податку; складений замовником позов за рішенням про відповідність/невідповідність платника податку на додану вартість критеріям ризиковості платника податку від 10.07.2023 № 7962, прийнятого комісією Головного управління ДПС у Дніпропетровській області з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в ЄРПН про відповідність ТОВ «Леттогрупп» критеріям ризиковості платника податку.

У матеріалах справи міститься квитанція на підтвердження оплати позивачем адвокату Тульчевській Н.В. в якості оплати гонорару відповідно до додаткової угоди від 10.07.2023 та акту приймання передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 17.07.2023, суми в розмірі 10 000 грн.

Повноваження представника позивача підтверджуються копією ордеру адвоката Тульчевської Наталі Володимирівни серії АР від 17.07.2023 про надання правової допомоги.

Суд зазначає витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено. Така позиція є усталеною і підтверджується постановами Верховного Суду, наприклад від 01.09.2021 у справі №178/1522/18, від 10.11.2021 у справі №329/766/18, від 23.12.2021 у справі № 923/560/17, від 28.09.2021 у справі №160/12268/19, від 04 грудня 2023 року справа №420/329/21.

Також, суд звертає увагу, що відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу від іншої сторони виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу (постанови Верховного Суду від 29.03.2018 р. у справі №907/357/16, від 18.12.2018 р. у справі №910/4881/18).

Як вже зазначалось, обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, тобто відповідача. Відповідачем не вчинено дій по доведенню не співмірності витрат, заявлених позивачем до відшкодування. У той же час позивачем надано усі документи в підтвердження понесених витрат.

На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції прийнято законне та обґрунтоване рішення. Доводи апеляційної скарги зроблених висновків не спростовують.

Статтею 316 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, суд дійшов до висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним з`ясуванням обставин, що мають значення для справи, у зв`язку з чим підстави для скасування або зміни рішення суду першої інстанції відсутні, тому, при таких обставинах, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду - без змін

Керуючись статями 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/17530/23- залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 вересня 2023 року у справі №160/17530/23- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та не підлягає касаційному оскарженню до Верховного Суду, крім випадків, встановлених п.2 ч.5 ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко