Постанова

від 27.02.2024 по справі 380/8245/23

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2024 рокуЛьвівСправа № 380/8245/23 пров. № А/857/15191/23

Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого суддіОнишкевича Т.В.,

суддівСеника Р.П., Судової-Хомюк Н.М.,

з участю секретаря судових засідань Доморадової Р.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Львові апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі за його позовом до Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача Фермерське господарство «ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ» про визнання протиправним і скасування рішення,

суддя у І інстанціїКачур Р.П.,

час ухвалення судового рішенняне зазначено,

місце ухвалення судового рішенням.Львів,

дата складення повного тексту рішення 27 липня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом, у якому просив визнати протиправним і нечинним рішення Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області (далі Рада) № 1534 від 28 квітня 2022 року «Про передачу в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яким Фермерському господарству ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ передано в оренду на один рік земельні ділянки площею 15,7 га кадастровий номер 4621585900:05:000:0106, та площею 14,2523 га кадастровий номер 4621585900:05:000:2048 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщені на території Жидачівської міської ради за межами населеного пункту с. Вільхівці Стрийського району Львівської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Жидачівської міської територіальної громади.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року, ухваленим у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, у справі №380/8245/23 у задоволенні позову було відмовлено.

При цьому суд першої інстанції виходив із того, що на виконання наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02 листопада 2020 року № 13-11722/16-20-СГ договір оренди земельної ділянки площею 15,7 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0106 між позивачем та Головним управлінням Держгеокадастру укладено не було і вказана земельна ділянка, яка є комунальною власністю, на час прийняття оспорюваного рішення не була передана у користування, а отже дії Ради щодо надання такої в оренду Фермерському господарству ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ не суперечать законодавству, що свідчить також про законність спірного рішення відповідача.

При цьому постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 05 липня 2023 року у справі № 380/17469/22 апеляційний суд встановив, що постанова Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року у справі № 380/703/21 виконана у повному обсязі з урахуванням того, що суд не зобов`язував Головне управління Держгеокадастру у Львівській області, правонаступником якого є Рада, укладати з ОСОБА_1 договір оренди землі, а зобов`язав вирішити питання щодо укладення такого договору.

З огляду на викладене суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову ОСОБА_1 .

У поданій апеляційній скарзі ОСОБА_1 просив скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити його позов у повному обсязі.

Свої апеляційні вимоги обґрунтовує тим, що суд першої інстанції дійшов помилково висновку про відкриття провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін, що призвело до неповного з`ясування обставин справи.

Судом не враховано те що з 2005 року він користується зазначеною земельною ділянкою, сплачує за неї податки, протягом трьох останніх років ним було виготовлено технічну документацію з метою укладення договору-оренди цієї ділянки.

Рада винесла рішення № 1534 від 28 квітня 2022 року про передачу в оренду спірної земельної ділянки розміром 15,7 га третій особі без належного обґрунтування надання такої в оренду землі та відмови в укладенні договору оренди з позивачем.

Судом не надано оцінки причинам неукладення позивачем договору-оренди з Держгеокадастром через ухилення від укладення такого контрагентом.

Представник Поплавського Б.Є. у судовому засіданні апеляційного суду підтримала подану апеляційну скарги доводами, аналогічними до тих, що зазначені у її тексті. Просила скасувати рішення суду першої інстанції та задовольнити позову у повному обсязі.

Інші учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, на виклик апеляційного суду не прибули, що відповідно до частини 2 статті 313 Кодексу адміністративного судочинства України не перешкоджає її розгляду.

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, апеляційний суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення вимог скаржника, виходячи із такого.

Як безспірно встановлено судом першої інстанції, рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 1340/5581/18 позов керівника Селянського (фермерського) господарства Поплавський Богдан Євгенович до Головного управління Держгеокадастру у Львівські області було задоволено частково.

Визнано протиправною відмову Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у наданні ОСОБА_1 дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за межами населеного пункту с. Вільхівці Жидачівського району Львівської області в урочищі За Дзюньком у розмірі 15,7 га для ведення фермерського господарства викладену у листі № П-7876/0-5003/0/37-18 від 02 листопада 2018 року.

Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про надання йому дозволу на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду за межами населеного пункту с. Вільхівці Жидачівського району Львівської області, в урочищі За Дзюньком у розмірі 15,7 га для ведення фермерського господарства з врахуванням висновків суду.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 16 травня 2019 року у справі № 857/3217/19 апеляційну скаргу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області залишено без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 31 січня 2019 року у справі № 1340/5581/18 - без змін.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 19 червня 2019 року № 13-3812/16-19-СГ Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою, надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, розташованої на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району орієнтовний розмір земельної ділянки 15,7 га, із цільовим призначенням для ведення фермерського господарства.

Наказом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02 листопада 2020 року № 13-11722/16-20-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення затверджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки та надано ОСОБА_1 в оренду строком на 7 років земельну ділянку площею 15,7000 га., в тому числі рілля площею 15,7000 га. (кадастровий №4621585900:05:000:0106) із земель сільськогосподарського призначення державної власності без змін цільового призначення для ведення фермерського господарства, розташовану на території Вільховецької сільської ради Жидачівського району.

Пунктом 4 цього наказу доручено начальнику відділу у Жидачівському районі Головного управління Держгеокадастру у Львівській області укласти договір оренди земельної ділянки.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі № 380/703/21 визнано протиправною бездіяльність Головного управління Держгеокадастру у Львівській області щодо нерозгляду клопотання ОСОБА_1 про надання земельної ділянки в оренду. Зобов`язано Головне управління Держгеокадастру у Львівській області вирішити питання про укладення з ОСОБА_1 договору оренди земельної ділянки відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02 листопада 2020 року № 13-11722/16-20-СГ.

Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 25 січня 2022 року рішення Львівського окружного адміністративного суду від 06 липня 2021 року у справі №380/703/21 змінено у частині мотивів часткового задоволення позову ОСОБА_1 .

Рішенням 18 сесії VIIІ скликання 2020-2025 Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області від 28 квітня 2022 року № 1534 Про передачу в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва Фермерському господарству ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ передано в оренду на один рік земельні ділянки площею 15,7 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:0106, та площею 14,2523 га, кадастровий номер 4621585900:05:000:2048 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщені на території Жидачівської міської ради за межами населеного пункту с. Вільхівці Стрийського району Львівської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Жидачівської міської територіальної громади.

Пунктом 3 цього рішення доручено Жидачівському міському голові та Фермерському господарству ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ у місячний термін укласти договір оренди землі в електронній формі на земельні ділянки, вказані у пункті 1 цього рішення, та засвідчити їх кваліфікованими електронними підписами.

На виконання пункту 3 рішення Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області від 28 квітня 2022 року № 1534 між Жидачівською міської радою (орендодавець) та Фермерським господарством ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ (орендар) 03 травня 2022 року укладено договір оренди землі, за умовами якого орендодавець надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 15,7000 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 4621585900:05:000:0106, яка розташована на території Жидачівської міської ради за межами населеного пункту с. Вільхівці Стрийського району Львівської області.

Жидачівська міська рада звернулася до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області із листом від 21 жовтня 2022 року № 06-07/1747 про надання актуальної інформації щодо чинності наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02 листопада 2020 року № 13-11722/16-20-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення.

Листом від 16 листопада 2022 року № 18-13-0.32-3585/2-22 Головне управління Держгеокадастру у Львівській області повідомило Жидачівську міську раду про те, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02 листопада 2020 року №13-11722/16-20-СГ Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення втратив чинність на підставі наказу Головного управління № 13-4608/16-20-СГ від 10 грудня 2020 року.

Рішенням Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області від 10 листопада 2022 року № 1619 Про виконання рішення Львівського окружного адміністративного суду за позовом ОСОБА_1 вирішено відмовити в укладенні договору оренди земельної ділянки площею 15,7000 г; за кадастровим номером 4621585900:05:000:0106 з громадянином ОСОБА_1 , яка знаходиться на території Жидачівської міської ради за межами населеного пункту села Вільхівці Стрийського району Львівської області, у зв`язку з:

1.1 втратою чинності наказу Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02 листопада 2020 року № 13-11722/16-20-СГ "Про затвердження документації із землеустрою та. надання земельної ділянки в оренду без зміни цільового призначення" відповідно до наказу Головного управління Держгеокадастру від 10 грудня 2020 року № 13-14608/16-20-СГ Про визнання таким, що втратив чинність наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 02.11.2020 № 13-11722/16-20-СГ;

1.2. передачею вказаної земельної ділянки в оренду фермерському господарству "ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ" згідно рішення Жидачівської міської ради від 28 квітня 2022 року №1534 Про передачу в оренду земельних ділянок для введення товарного сільськогосподарського виробництва відповідно до Закону України від 24 березня 2022 року № 2145-ІХ Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану та укладення на цю земельну ділянку договору оренди землі від 03 травня 2022 року, зареєстрованого у Стрийській районній військовій адміністрації 04 травня 2022 року за №1-UA46100050000053848-00010-КН.

ОСОБА_1 н погодився із правомірністю рішення Жидачівської міської ради від 28 квітня 2022 року №1534 Про передачу в оренду земельних ділянок для введення товарного сільськогосподарського виробництва та звернувся за захистом своїх прав джо адміністративного суду з позовом, що розглядається.

При наданні правової оцінки правильності вирішення судом першої інстанції цього публічно-правового спору оскаржуваним рішенням та доводам апелянта, що викладені у апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції виходить із такого.

Відповідно до частини 1 статті 78 Кодексу адміністративного судочинства України обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.

Частиною 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частини 2 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно з приписами частини 3 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

За правилами частини 5 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги та підстави позову, що не були заявлені в суді першої інстанції.

Відповідно до приписів частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Як зазначено у частині 1 статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України у цьому Кодексі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

адміністративний суд - суд, до компетенції якого цим Кодексом віднесено розгляд і вирішення адміністративних справ;

адміністративне судочинство - діяльність адміністративних судів щодо розгляду і вирішення адміністративних справ у порядку, встановленому цим Кодексом;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано позов до адміністративного суду, або адміністратор за випуском облігацій, який подає позов до адміністративного суду на захист прав, свобод та інтересів власників облігацій відповідно до положень Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", а також суб`єкт владних повноважень, на виконання повноважень якого подано позов до адміністративного суду;

відповідач - суб`єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача;

індивідуальний акт - акт (рішення) суб`єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

При цьому, на переконання апеляційного суду, під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Разом із тим, приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового особистого інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу, як правило, майнового, конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Як свідчать матеріали справи, ОСОБА_1 звернувся до адміністративного суду з позовом про визнання протиправними та скасування рішення органу місцевого самоврядування, яким Фермерському господарству ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ передано в оренду земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка на думку позивача підлягала передачі в оренду саме йому. Окрім того, за позицією позивача, оскаржуваним рішенням порушені його право на володіння спірною земельною ділянкою, оскільки така перебуває у його користуванні з 2005 року.

Таким чином, спір у справі, що розглядається, стосується права користування земельною ділянкою, тобто цивільного права, а тому спірні правовідносини регулюються нормами цивільного права.

При тому у разі прийняття суб`єктом владних повноважень рішення про передачу земельної ділянки у оренду (тобто ненормативного акта, який вичерпує свою дію після своєї реалізації), подальше оспорювання правомірності набуття особою спірної земельної ділянки має вирішуватися в порядку не адміністративної юрисдикції, оскільки виникає спір про цивільне право.

Аналіз зазначених обставин справи дає підстави вважати, що спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органу місцевого самоврядування, а стосується захисту його приватних інтересів.

За правилами частини 1 статті 19 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до частини 1 ст. 15 Цивільного кодексу України (далі - ЦК) кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно з пунктом 10 частини 1 статті 16 ЦК одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

У відповідності до положень частини 2 статті 152 Земельного кодексу України власник або землекористувач земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю.

За приписами частини 3 статті 152 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи впродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, установленим законом.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 20 липня 2006 року у справі «Сокуренко і Стригун проти України» вказав, що фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування суду, але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність.

У рішенні у справі «Занд проти Австрії» висловлено думку, що термін «судом, встановленим законом» у частині 1 статті 6 Конвенції передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів».

З огляду на викладене та з урахуванням суті спірних правовідносин апеляційний суд вважає, що зазначений спір не належить до юрисдикції адміністративних судів і має вирішуватися в порядку цивільного судочинства, за правилами якого можливий одночасний розгляд вимог про визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу місцевого самоврядування, а також захисту приватного права позивача як користувача земельної ділянки.

Згідно із пунктом 1 частини 1 статті 238 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

У відповідності до приписів частини 1 статті 319 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу.

Порушення правил юрисдикції адміністративних судів, встановлених статтею 19, є обов`язковою підставою для скасування рішення із закриттям провадження незалежно від доводів апеляційної скарги.

Як зазначено у частині 1 статті 239 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої статті 238 цього Кодексу, суд повинен роз`яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз`яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об`єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.

На переконання апеляційного суду, при вирішенні публічно-правового спору, що розглядається, суд першої інстанції допустив невідповідність висновків, викладених у своєму рішенні, обставинам справи, що призвело до помилкового розгляду спору за правилами адміністративного судочинства. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та закрити провадження у адміністративній справі, роз`яснивши позивачу його право на звернення до суду за захистом своїх прав за правилами цивільного судочинства.

Керуючись статтями 241, 243, 308, 310, 319, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

ПОСТАНОВИВ :

апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Скасувати рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27 липня 2023 року у справі №380/8245/23 та закрити провадження у справі, роз`яснивши позивачу право на звернення до суду за захистом своїх прав за правилами цивільного судочинства.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя Т. В. Онишкевич судді Р. П. Сеник Н. М. Судова-Хомюк Постанова у повному обсязі складена 28 лютого 2024 року.