Ухвала

від 15.05.2024 по справі 380/8245/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

15 травня 2024 року

м. Київ

справа №380/8245/23

адміністративне провадження № К/990/12642/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Стеценка С.Г.,

суддів: Тацій Л.В., Стрелець Т.Г.,

перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фермерського господарства «ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ», про визнання протиправним і скасування рішення,

УСТАНОВИВ:

У квітні 2023 року ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з позовом, у якому просив визнати протиправним і нечинним рішення Жидачівської міської ради Стрийського району Львівської області (далі - Рада; відповідач) № 1534 від 28 квітня 2022 року «Про передачу в оренду земельних ділянок для ведення товарного сільськогосподарського виробництва», яким Фермерському господарству "ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ" передано в оренду на один рік земельні ділянки площею 15,7 га кадастровий номер 4621585900:05:000:0106, та площею 14, 2523 га кадастровий номер 4621585900:05:000:2048 для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, що розміщені на території Жидачівської міської ради за межами населеного пункту с. Вільхівці Стрийського району Львівської області із земель сільськогосподарського призначення комунальної власності Жидачівської міської територіальної громади.

Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2023, яке залишене без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024, у задоволенні позову було відмовлено.

Не погодившись із такими судовими рішеннями, позивач звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення судів попередніх інстанцій, та ухвалити нове, яким задовольнити його позовні вимоги.

Ухвалою Верховного Суду від 17.04.2024 касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фермерського господарства «ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ», про визнання протиправним і скасування рішення - залишено без руху. Надано скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків касаційної скарги, протягом якого скаржнику необхідно було зазначити обґрунтовані підстави касаційного оскарження судового рішення, передбачених пунктами частини четвертої статті 328 КАС України, а також шляхом належного обґрунтування про наявність випадків, визначених підпунктами «а-г» пункту 2 частини п`ятої статті 328 КАС України та надати до суду документ про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали Верховного Суду від 17.04.2024 скаржник надіслав заяву про усунення недоліків касаційної скарги, до якої долучив документ про сплату судового збору.

Дослідивши зміст касаційної та уточненої касаційної скарги, Суд дійшов такого висновку.

Згідно до положень пункту 8 статті 129 Конституції України, однією з основних засад судочинства є забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Згідно із частиною четвертою статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.

Разом з цим, колегія суддів зазначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб`єктного складу учасників відносин, об`єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема, часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.

У постанові від 19.05.2020 (справа №910/719/19) Велика Палата Верховного Суду вказала, що під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де подібними є предмети спору, підстави позову, зміст позовних вимог і встановлені судом фактичні обставини, а також наявне однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Встановлюючи обов`язковим при виборі і застосуванні норм права до спірних правовідносин врахування висновків щодо застосування норм права, викладених у постановах Верховного Суду, частина п`ята статті 242 КАС презюмує застосування норм права у подібних правовідносинах.

У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Під час перевірки касаційної скарги на предмет дотримання вимог статті 330 КАС України встановлено, що у якості підстав касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає, що в судах вже переглядались справи, де предметом розгляду були правовідносини, які на думку позивача є подібними до правовідносин у цій справі, а саме у справах: № 857/3217/19, №380/8245/23, № 380/17469/22, № 380/17469/23, № 380/703/21, № 380/703/22.

Верховний Суд звертає увагу заявника, що недостатньо самого лише зазначення номерів унікальних справ. До того ж, колегія суддів зазначає, що відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру судових рішень відсутня інформація про те, що Верховний Суд у вищенаведених справах ухвалював постанову, за наслідками перегляду рішень судів попередніх інстанцій.

З урахуванням зазначеного, скаржник не виконав вимог ухвали Верховного Суду від 17.04.2024 про залишення касаційної скарги без руху в частині зазначення належних підстав оскарження судових рішень в цій справі (з урахуванням вимог частини четвертої статті 328 КАС України та мотивів цієї ухвали).

Згідно з частиною 2 статті 332 КАС України, до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Враховуючи неусунення в повній мірі недоліків касаційної скарги, зазначених в ухвалі про залишення її без руху, таку касаційну скаргу слід повернути скаржнику.

Повернення Верховним Судом касаційної скарги та надання заявнику права в межах розумних строків та при дотриманні всіх інших вимог процесуального закону на повторне звернення до Верховного Суду з такою скаргою, не є обмеженням доступу до суду (зокрема, що гарантовано пунктом 8 частини другої статті 129 Конституції України), та забезпечує практичну можливість реалізації права особи на суд у формі касаційного оскарження судового рішення учасником справи.

Керуючись ст. ст. 169, 328, 330, 332 КАС України, Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 27.07.2023 та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 27.02.2024 у справі за позовом ОСОБА_1 до Жидачівської міської ради, за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача фермерського господарства «ПЧАНИ-ДЕНЬКОВИЧ», про визнання протиправним і скасування рішення - повернути скаржнику.

Копію ухвали про повернення касаційної скарги надіслати учасникам справи у порядку, визначеному статтею 251 цього Кодексу. Скаржнику надіслати копію ухвали про повернення касаційної скарги разом з касаційною скаргою та доданими до скарги матеріалами.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддями, є остаточною та не може бути оскаржена.

Судді С.Г. Стеценко Л.В. Тацій Т.Г. Стрелець