Постанова

від 28.02.2024 по справі 120/166/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року

м. Київ

справа № 120/166/23

адміністративне провадження № К/990/40987/23

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року, постановлену колегією суддів у складі Кузьмишина В. М., Сапальової Т. В., Сушка О. О., у справі № 120/166/23 за позовом Фермерського господарства "Одарочка" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії,

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У січні 2023 року Фермерське господарство "Одарочка" (далі - ФГ "Одарочка", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, скаржник) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Вінницькій області направило до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 05 квітня 2023 року.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) в частині сплати судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 24 квітня 2023 року продовжено скаржникові строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 22 травня 2023 року апеляційну скаргу повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.

06 вересня 2023 року до Сьомого апеляційного адміністративного суду повторно надійшла апеляційна скарга ГУ ДПС у Вінницькій області.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 13 вересня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині не сплати судового збору та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 25 вересня 2023 року продовжено ГУ ДПС у Вінницькій області строк для усунення недоліків апеляційної скарги на десять днів.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року апеляційну скаргу ГУ ДПС у Вінницькій області повернуто заявнику у зв`язку з неусуненням недоліків.

Головне управління ДПС у Вінницькій області 23 жовтня 2023 року втретє подало до суду апеляційну скаргу.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 26 жовтня 2023 року апеляційну скаргу залишено без руху у зв`язку з її невідповідністю вимогам статті 296 КАС України в частині не сплати судового збору та надано десятиденний строк з моменту отримання копії цієї ухвали на усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання документа про сплату судового збору.

На виконання вимог ухвали суду, 31 жовтня 2023 року скаржник направив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження скаржник посилався, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін із усуненням недоліків, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги. Також, до апеляційного суду направлено й платіжне доручення № 2646 від 26 жовтня 2023 року про сплату судового збору.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 03 листопада 2023 року визнано неповажними причини пропуску строку апеляційного оскарження, що навів скаржник, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

15 листопада 2023 року скаржник на адресу апеляційного надіслав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якій посилався на запровадження воєнного стану на всій території України, що зумовило спрямування всіх державних коштів на оборонні заходи та скорочення фінансування державних органів та установ.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року відмовлено у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та указав, що вказані скаржником причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані судом як поважні.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 жовтня 2023 року, ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що вперше апеляційна скарга була подана до суду апеляційної інстанції в межах встановленого КАС України процесуального строку, а повторне звернення відбулось у максимально короткий термін із усуненням недоліків, які слугували підставою для повернення первинної апеляційної скарги. Скаржник вважає, що такі обставини у сукупності є свідченням того, що він намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на апеляційне оскарження.

Верховний Суд ухвалою від 15 січня 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом (частина восьма статті 169 КАС України).

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, щодо сплати судового збору.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження, а також належного оформлення апеляційної скарги. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Усталеною є практика Верховного Суду, що сам по собі факт повернення вчасно поданої вперше апеляційної скарги не є поважною причиною пропуску строку, тому при вирішенні питання про поважність наведених скаржником причин, суд має враховувати також і ті обставини, які стали підставою для повернення попередньо поданої апеляційної скарги, а також період часу, який сплинув з моменту, коли особа дізналась про відповідне рішення суду, яким чином діяла ця особа протягом зазначеного часу. Суди мають враховувати, чи вчинялись особою, яка має намір подати апеляційну скаргу, усіх можливих та залежних від неї дій у розумні строки, без невиправданих зволікань з метою виконання процесуального обов`язку щодо дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень.

У постановах від 24 липня 2023 року (справа №200/3692/21), від 07 вересня 2023 року (справа №120/3679/22) Верховний Суд сформував висновок, відповідно до якого строк на апеляційне оскарження у разі повторного подання апеляційної скарги може бути поновлено у випадку дотримання одночасно таких умов:

- первісне звернення до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою відбулось у межах передбаченого процесуальним законом строку на апеляційне оскарження;

- повторне подання апеляційної скарги відбулось в межах строку апеляційного оскарження, встановленого процесуальним законом, або упродовж розумного строку після отримання копії відповідної ухвали суду про повернення первісної скарги, без невиправданих затримок і зайвих зволікань;

- скаржником продемонстровано добросовісне ставлення до реалізації ним права на апеляційне оскарження й вжито усіх можливих та залежних від нього заходів з метою усунення недоліків апеляційної скарги, які стали підставою для повернення вперше поданої апеляційної скарги, і такі недоліки фактично усунуті станом на момент повторного звернення з апеляційною скаргою;

- доведено, що повернення попередньо поданих апеляційних скарг відбулося з причин, які не залежали від особи, яка оскаржує судові рішення, і які обумовлені наявністю об`єктивних і непереборних обставин, що унеможливили або значно утруднили можливість своєчасного звернення до суду апеляційної інстанції, й не могли бути усунуті скаржником;

- наявність таких обставин підтверджено належними і допустимими доказами.

З матеріалів справи вбачається, що вперше апеляційну скаргу на рішення суду першої інстанції Головного управління ДПС у Вінницькій області подало 17 березня 2023 року, тобто, у межах строку, встановленого статтею 295 КАС України. Проте, документ про сплату судового збору до вказаної скарги апелянт не долучив, про причини, які зумовили невиконання пункту 1 частини п`ятої статті 296 КАС України не повідомив, що обґрунтовано слугувало підставою для залишення без руху первинної апеляційної скарги. Надалі, повернення вперше поданої апеляційної скарги було зумовлене невиконанням станом на 08 травня 2023 року вимог ухвали суду про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору.

Отримавши копію ухвали про повернення апеляційної скарги 22 травня 2023 року, скаржник лише 06 вересня 2023 року звернувся до Сьомого апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою повторно, тобто більше ніж через три місяці з повернення попередньо поданої апеляційної скарги.

Сплив такого проміжку часу об`єктивно не може свідчити про подання повторної апеляційної скарги без надмірних зволікань.

Разом з тим, зазначена апеляційна скарга була залишена без руху та наданий строк для усунення недоліків протягом десяти днів з моменту отримання копії ухвали шляхом направлення до суду оригіналу документу про сплату судового збору.

Під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження за другою скаргою, ГУ ДПС у Вінницькій області так і не надало докази сплати судового збору, у зв`язку з чим апеляційну скаргу було повернуто ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 10 жовтня 2023 року.

23 жовтня 2023 року скаржник втретє звернувся до апеляційного суду з апеляційною скаргою, але вимоги КАС України щодо сплати судового збору так і не виконав. Відповідний документ про сплату судового збору був наданий до суду апеляційної інстанції лише на виконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.

Зважаючи на викладене, суд апеляційної інстанції констатував, що скаржник не зазначив обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій, у зв`язку з чим відмовив у відкритті апеляційного провадження.

Колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження у даній справі апелянт пропустив. При цьому скаржник, як на підставу поважності пропуску строку на апеляційне оскарження та його поновлення, посилався на вчасне подання апеляційної скарги вперше, проте повернення її судом з підстав несплати ним судового збору. При цьому відсутність коштів на його сплату вважає обставиною, що не залежить від його волі, оскільки фінансування здійснюється виключно з Державного бюджету України.

Верховний Суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

У цій справі скаржник обґрунтовує поважність причин пропуску строку на апеляційне оскарження лише загальними посиланнями на відсутність у нього коштів на сплату судового збору. Водночас усталеною є практика Верховного Суду, що відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів для своєчасної сплати судового збору є суто суб`єктивною причиною, а негативні наслідки, які настали у зв`язку з такою причиною є певною мірою відповідальністю за неналежне виконання своїх процесуальних обов`язків, які для усіх учасників справи мають бути рівними. Відповідач, що діє від імені держави як суб`єкт владних повноважень, не може та не повинен намагатись отримати вигоду від фінансових складнощів, які склались у нього на поточний день, шляхом уникнення або зволікання виконання ним своїх процесуальних обов`язків, в тому числі і щодо сплати судового збору.

Водночас, ГУ ДПС у Вінницькій області ні до повторної апеляційної скарги, ні до клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження не долучило жодних належних і допустимих доказів, які б свідчили, що у період з 05 квітня 2023 року (дати подання апеляційної скарги вперше) по 15 листопада 2023 року апелянт дійсно не мав можливості сплатити судовий збір. Суд касаційної інстанції вважає, що сама лише вказівка у скарзі чи клопотанні про обставини неналежного фінансування не може бути доказом дійсної відсутності у скаржника коштів на сплату судового збору. Крім того, необхідним є і доведення того, що протягом усього строку з дати подання первинної апеляційної скарги і до сплати судового збору апелянт вживав залежних від нього заходів для його сплати.

За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням інтервалів часу між поверненням поданої вперше апеляційної скарги та поданням апеляційної скарги вдруге (більше трьох місяців), суд касаційної інстанції не може визнати поважною причиною пропуску строку на апеляційне оскарження лише ту обставину, що під час звернення до апеляційного суду втретє судовий збір було сплачено у повному обсязі. Ба більше, він був сплачений лише після залишення апеляційної скарги без руху втретє.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження

Суд касаційної інстанції відхиляє доводи скаржника про неврахування судом апеляційної інстанції під час постановлення ухвали про відмову у відкритті апеляційного провадження висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 12 березня 2018 року у справі № 906/1302/16, від 23 жовтня 2019 року у справі № 826/7997/18, від 15 травня 2020 року у справі № 820/1212/17, від 06 квітня 2021 року у справі № 580/2586/19, від 20 січня 2021 року у справі № 640/1238/19, від 10 лютого 2022 року у справі № 120/577/21-а.

Так, у постановах у справах № 826/7997/18, № 820/1212/17 Верховний Суд вказав, що за загальним правилом відсутність у суб`єкта владних повноважень коштів на сплату судового збору не може вважатись поважною причиною для поновлення пропущеного процесуального строку. Разом з тим, у деяких випадках розмір належного до сплати судового збору у сукупності з іншими суттєвими обставинами може бути розцінений судами як об`єктивна обставина, що значно ускладнила можливість вчинення процесуальної дії у визначений законом або судом строк. Саме такі випадки були конкретизовані у наведених постановах Верховного Суду.

Відповідно до постанов від 06 квітня 2021 року у справі №580/2586/19, від 10 лютого 2022 року у справі №120/577/21-а підставою для задоволення касаційної скарги, скасування ухвали апеляційного суду та направлення справи на продовження розгляду слугувало те, що податковий орган у стислі строки звернувся до суду з апеляційною скаргою повторно, долучивши до неї документ про сплату судового збору.

У постанові від 20 січня 2021 року у справі № 640/1238/19 Верховний Суд встановив, що під час подання як первинної, так і повторної апеляційної скарги апелянт заявляв клопотання про відстрочення сплати судового збору, а строки на усунення недоліків апеляційної скарги надавались йому судом з урахуванням особливостей перебігу таких строків з огляду на карантин, запроваджений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. Наведені обставини у сукупності з обставинами невідкладного звернення до суду з повторною апеляційною скаргою та усуненням її недоліків шляхом сплати судового збору і слугували підставою для висновку про наявність підстав для поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції.

Посилання скаржника на справу № 906/1302/16 взагалі є безпідставними, оскільки 12 березня 2018 року Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у цій справі було прийнято ухвалу про поновлення Регіональному відділенню Фонду державного майна України по Житомирській області строку на касаційне оскарження та відкриття провадження у справі. Разом з тим, правила частини п`ятої статті 242 КАС України встановлюють, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені саме в постановах Верховного Суду, а не ухвалах.

Отже, обставини у наведених справах не можна вважати подібними цій справі, а висновки Верховного Суду сформовані за наслідками оцінки конкретних обставин.

З огляду на викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 20 листопада 2023 року у справі № 120/166/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко