Постанова

від 20.03.2024 по справі 120/166/23

КАСАЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 березня 2024 року

м. Київ

справа № 120/166/23

адміністративне провадження № К/990/3469/24

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду:

судді-доповідача Дашутіна І. В.,

суддів Шишова О. О., Яковенка М. М.,

розглянув у порядку письмового провадження касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області на ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, постановлену колегією суддів у складі Кузьмишина В. М., Сапальової Т. В., Сушка О. О., у справі № 120/166/23 за позовом Фермерського господарства "Одарочка" до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Вінницькій області про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити дії.

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог і рішень судів першої та апеляційної інстанцій:

У січні 2023 року Фермерське господарство "Одарочка" (далі - ФГ "Одарочка", позивач) звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Вінницькій області (далі - ГУ ДПС у Вінницькій області, скаржник) та Державної податкової служби України (далі - ДПС України) про визнання протиправними та скасування рішень про відмову у реєстрації податкових накладних, зобов`язання вчинити дії щодо реєстрації податкових накладних.

Рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 17 березня 2023 року адміністративний позов задоволено повністю.

Додатковим рішенням Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року стягнуто на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДПС у Вінницькій області та ДПС України витрати на професійну правничу допомогу

Не погодившись з додатковим рішенням суду першої інстанції, ГУ ДПС у Вінницькій області направило до Сьомого апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка надійшла до суду апеляційної інстанції 09 листопада 2023 року.

В апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк апеляційного оскарження, мотивуючи це тим, що про ухвалення додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року скаржник дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень, після чого одразу звернувся до суду з апеляційною скаргою.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 11 грудня 2023 року визнано неповажними наведені скаржником причини пропуску строку апеляційного оскарження, у зв`язку з чим апеляційну скаргу залишено без руху та надано десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження із зазначенням інших поважних підстав для поновлення строку з відповідними обґрунтуваннями та доказами причин пропуску такого строку.

На виконання вимог ухвали суду скаржник направив клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, в якому наполягав на тому, що не отримував копію оскаржуваного судового рішення, що є поважною причиною для поновлення строку апеляційного оскарження.

Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 відмовлено у задоволенні заяви скаржника про поновлення строку на апеляційне оскарження та відмовлено у відкритті апеляційного провадження.

Відмовляючи у відкритті апеляційного провадження, апеляційний суд керувався пунктом 4 частини першої статті 299 Кодексу адміністративного судочинства України та указав, що вказані скаржником причини пропуску строку звернення до суду з апеляційною скаргою не можуть бути визнані судом як поважні, оскільки в матеріалах справи міститься доказ того, що копія оскаржуваного рішення була доставлена до електронного кабінету скаржника 29 березня 2023 року о 18 год. 18 хв., що спростовує доводи скаржника про неотримання копії оскаржуваного рішення.

Короткий зміст вимог та узагальнені доводи касаційної скарги:

Не погодившись з ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року, ГУ ДПС у Вінницькій області звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, у якій просить зазначену ухвалу скасувати, а справу направити до Сьомого апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду.

Обґрунтовуючи касаційну скаргу, податковий орган стверджує, що не отримував копію додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, а про його існування дізнався лише з Єдиного державного реєстру судових рішень. Невручення копії оскаржуваного рішення, на думку скаржника, є поважною причиною для поновлення строку на апеляційне оскарження такого рішення.

Верховний Суд ухвалою від 29 лютого 2024 року відкрив касаційне провадження за указаною касаційною скаргою.

Позивач правом подачі відзиву на касаційну скаргу не скористався, що не перешкоджає її розгляду по суті.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Норми права, якими керувався суд касаційної інстанції та висновки суду за результатами розгляду касаційної скарги:

Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши судове рішення в межах доводів і вимог касаційної скарги та на підставі встановлених фактичних обставин справи, перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про залишення касаційної скарги без задоволення з огляду на таке.

Забезпечення права на апеляційний перегляд справи є однією з основних засад судочинства та гарантується приписами пункту 8 частини першої статті 129 Конституції України. Проте, дане право підлягає реалізації з дотриманням вимог процесуального законодавства, що виражається в дотриманні форми та змісту апеляційної скарги, термінів її подачі, а також обов`язковому переліку матеріалів, що повинні бути додані до неї, зокрема і документу про сплату судового збору.

Вимоги до форми і змісту апеляційної скарги передбачені у статті 296 КАС України, пунктом 1 частини п`ятої якої передбачено, що до апеляційної скарги додається документ про сплату судового збору.

Механізм реалізації права на апеляційне оскарження судового рішення врегульовано Главою першою Розділу ІІІ КАС України.

Так, частиною першою статті 295 КАС України передбачено, що апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до частини другої статті 295 КАС України учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:

1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду;

2) на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, встановлених частиною другою статті 299 КАС України (частина третя статті 295 КАС України).

Відповідно до частини третьої статті 298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з частиною другою статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

За змістом пункту 4 частини першої статті 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

Таким чином, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою після закінчення строків, установлених статтею 295 КАС України, та якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

Частинами першою та другою статті 44 КАС України передбачено, що учасники справи мають рівні процесуальні права та обов`язки. Учасники справи зобов`язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Наведеною процесуальною нормою чітко окреслено характер процесуальної поведінки, який зобов`язує учасників справи діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у них прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне та своєчасне (без суттєвих затримок та зайвих зволікань) виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом, зокрема щодо дотримання строку апеляційного оскарження. Для цього особа, зацікавлена у поданні апеляційної скарги, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії, використовувати у повному обсязі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Згідно з частиною першою статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

При цьому норми Кодексу адміністративного судочинства України не містять вичерпного переліку підстав, які вважаються поважними для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку. Такі причини визначаються в кожному конкретному випадку з врахуванням обставин у справі.

Отже, процесуальний строк звернення до суду покликаний забезпечувати принцип правової визначеності і є гарантією захисту прав сторін спору. Вирішуючи питання про поновлення процесуального строку, зокрема на апеляційне оскарження, суди повинні надавати оцінку причинам, що зумовили пропуск строку.

Суди апеляційної інстанції встановив, що апеляційну скаргу на додаткове рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року ГУ ДПС у Вінницькій області подало 09 листопада 2023 року, тобто з пропущенням строку, встановленого частиною першою статті 295 КАС України.

Заявляючи клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження, ГУ ДПС у Вінницькій області посилалося на частину другу статті 295 КАС України.

Зазначена норма надає скаржникові право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо копія судового рішення не була вручена у день його проголошення або складення. Зокрема передбачається, що у такому разі строк апеляційного оскарження підлягаю поновлення, якщо апеляційна скарга на рішення суду подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Посилаючись на зазначену вище норму права, скаржник зазначає, що не отримував копію додаткового рішення Вінницького окружного адміністративного суду від 29 березня 2023 року, а дізнався про його існування з Єдиного державного реєстру судових рішень. У зв`язку з цим скаржник уважає, що зазначена ним причина пропущення процесуального строку є поважному, а тому він має право на поновлення такого строку.

Надаючи оцінку зазначеним обставинам, суд апеляційної інстанції відхилив доводи скаржника щодо неотримання копії оскаржуваного судового рішення, оскільки такі твердження апелянта спростовуються наявною в матеріалах справи довідкою суду від 30 березня 2023 року, яка підтверджує доставлення копії оскаржуваного рішення до електронного кабінету ГУ ДПС у Вінницькій області 29 лютого 2023 року о 18 год. 18 хв.

Отже, апеляційний суд констатував, що скаржник не зазначив обставин, які перешкоджали подати апеляційну скаргу вчасно та які є об`єктивно непереборними чи істотними перешкодами для своєчасного вчинення процесуальних дій. При цьому зазначені скаржником обставини щодо неотримання копії судового рішення не підтверджуються жодними доказами та, ба більше, спростовуються наявними у матеріалах справах документами.

Колегія суддів уважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції про те, що встановлений законом строк на апеляційне оскарження у даній справі апелянт пропустив.

Верховний Суд звертає увагу, що причини пропуску строку є поважними, якщо обставини, які зумовили такі причини, є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Суд касаційної інстанції зазначає, що питання поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження вирішується на підставі тих доказів, які можуть об`єктивно свідчити про відсутність в апелянта можливості оформити апеляційну скаргу відповідно до вимог статті 296 КАС України у встановлені законом строки.

Водночас ГУ ДПС у Вінницькій області ні під час вирішення питання про відкриття апеляційного провадження, ні у касаційній скарзі жодним чином не пояснило факт неотримання копії оскаржуваного судового рішення з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів щодо доставлення копії до електронного кабінету скаржника.

За відсутності таких доводів і доказів на їх підтвердження, а також з урахуванням інтервалів часу між отриманням копії оскаржуваного судового рішення та поданням апеляційної скарги (більше семи місяців), суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у поновленні строку на апеляційне оскарження.

Така поведінка суб`єкта владних повноважень не може бути визнаною сумлінною, а тому суд апеляційної інстанції дійшов правильного висновку про відсутність підстав для поновлення відповідачу пропущеного строку звернення на апеляційне оскарження

З огляду на викладене, ухвала Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року ґрунтується на правильно встановлених фактичних обставинах справи, яким дана належна юридична оцінка, судом не допущено порушень процесуального закону, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Усі доводи та їх обґрунтування викладені в касаційній скарзі не спростовують висновків суду апеляційної інстанції, тому підстави для скасування ухваленого судового рішення та задоволення касаційної скарги відсутні.

Згідно із частиною першою статті 350 КАС України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо рішення, переглянуте в передбачених статтею 341 цього Кодексу межах, ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статтями 341, 345, 349, 350, 355, 356 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Головного управління ДПС у Вінницькій області залишити без задоволення.

Ухвалу Сьомого апеляційного адміністративного суду від 15 січня 2024 року у справі № 120/166/23 залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття.

Суддя-доповідач І. В. Дашутін

Судді О. О. Шишов

М. М. Яковенко