Рішення

від 29.02.2024 по справі 702/678/23

МОНАСТИРИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 702/678/23

Провадження № 2/702/18/24

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

28.02.2024 м. Монастирище

Монастирищенський районний суд Черкаської області в складі:

головуючої судді Жежер Ю.М.,

за участю секретаря судового засідання Махомети І.С.,

позивача ОСОБА_1 , представника позивача ОСОБА_2 , представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації Рудьковської О.С. (в режимі відеоконференції),

відповідач ОСОБА_3 - не з`явився,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань м. Монастирище в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав,

в с т а н о в и в :

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до відповідача про позбавлення батьківських прав. Підставою позову вважає те, що вона, ОСОБА_1 має спільну дитину з ОСОБА_3 - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

З січня 2022 року по серпень 2022 року сторони проживали разом, без реєстрації шлюбу, у фактичних шлюбних відносинах. Починаючи з серпня 2022 року на момент коли сину, ОСОБА_5 , виповнилося вісім місяців відповідач пішов з сім`ї.

В період вагітності позивач проживала в хостелі, спільного господарства з відповідачем не було. Після народження дитини, ОСОБА_5 , позивач та відповідач почали жити разом у тітки позивача. Спільне життя з відповідачем не склалося, постійно виникали сварки на побутовому підґрунті.

Позивач, була змушена, майже відразу після народження дитини неофіційно працювати для того, щоб утримувати себе та забезпечувати гідний рівень життя сину.

Офіційно працевлаштований відповідач не був, тому стабільного доходу не було, від обов`язку забезпечення дитини відмовився згодом почав зловживати спиртними напоями, часто не повертався додому з невідомих підстав, та з невідомими позивачу особами.

Через постійний стрес, позивач інколи не могла годувати дитину грудним молоком та була змушена купувати дитяче харчування, зміни в раціоні дитини впливали на психологічний стан та здоров`я дитини.

Через відмову відповідача від виконання батьківських обов`язків, позивач була змушена працювати.

Станом на дату звернення до суду ОСОБА_5 виповнилося вже більше півтора року, відповідач жодним чином не приймає участі в житті дитини, не цікавиться життям та здоров`ям дитини.

Позивач проживає однією сім`єю у фактичних шлюбних відносинах з ОСОБА_6 , який у повному обсязі взяв на себе відповідальність щодо виконання батьківських обов`язків. ОСОБА_6 , гуляє з дитиною, ходить у разі потреби з дитиною до лікаря, приділяє час для розвиваючих ігор з дитиною.

Таким чином, ОСОБА_5 вважає ОСОБА_6 , своїм батьком та називає його " Тато ".

Станом на дату звернення до суду відповідач жодним чином не цікавиться життям дитини.

Просить позбавити батьківських прав ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , по відношенню до малолітньої дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Ухвалою суду від 18.08.2023 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено до підготовчого судового засідання за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою суду від 13.09.2023 визнано обов`язкову явку в судове засідання представника третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації.

Ухвалою суду від 22.12.2023 зобов`язано орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації подати на адресу суду висновок органу опіки та піклування про доцільність чи не доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 .

Ухвалою суду від 15.01.2024 уточнено анкетні дані позивача з ОСОБА_1 на ОСОБА_1 .

Ухвалою суду від 15.01.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою суду без виходу до нарадчої кімнати від 28.02.2024 вирішено проводити заочний розгляд справи на підставі наявних у справі доказів.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримала повністю, просила його задовольнити, з підстав зазначених у позовній заяві.

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позов підтримала повністю, просила його задовольнити з підстав зазначених у позовній заяві.

В судове засідання відповідач ОСОБА_3 повторно не з`явився. Про дату, час та місце судового засідання повідомлений у встановленому законом порядку. Клопотання про відкладення судового засідання на адресу суду не надходило.

В судовому засіданні представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача органу опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації Рудьковська О.С. не заперечувала проти задоволення позову та вважала за необхідне позбавити ОСОБА_3 батьківських прав відносно його малолітньої дитини ОСОБА_5 , оскільки позбавлення батьківських прав відповідача відповідатиме інтересам дитини.

В судовому засіданні допитана в якості свідка ОСОБА_1 показала, що з січня місяця 2021 року вона стала спільно проживати з відповідачем ОСОБА_3 у м. Києві, ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народився син ОСОБА_5 .

Після його народження вона та відповідач переїхали до м. Монастирище у помешкання її тітки. За час їх спільного проживання у м. Монастирище відповідач не працював, матеріально родину не забезпечував, вона була змушена працювати в онлайн режимі, щоб мати змогу забезпечити себе та дитину. Побутові питання також відповідач переклав на неї, тобто вона готувала їжу, піклувалася про дитину. Вона неодноразова ставила питання перед відповідачем, щоб той знайшов роботу, проте останній не реагував, ніде не працював, матеріально дитину не забезпечував.

20.08.2022 відбулося таїнство хрещення дитини, всі витрати вона несла самостійно. Після хрещення, приблизно через два тижня, вона з ОСОБА_3 розійшлися та припинили спільно проживати. Після їх розлучення ОСОБА_3 життям, здоров`ям та вихованням дитини не цікавився, матеріальної допомоги не надавав. З її ініціативи, ОСОБА_3 декілька разів приходив до дитини, проте будь-яких продуктів харчування чи засобів гігієни не приносив, не проявляв до дитини батьківської турботи та піклування.

24.12.2022, коли дитині виповнився рік та вона зробила дитині свято, він прийшов на свято із запізненням, з запахом алкоголю з ротової порожнини, будь-яких подарунків дитині не приносив. В подальшому ОСОБА_3 повністю перестав цікавитись життям та здоров`ям дитини, матеріальної допомоги не надавав. Перед подачею позовної заяви до суду вона спілкувалася з ОСОБА_3 та повідомляла про ініційований нею процес, відповідач повідомив, що знає про справу, проте будь-яких заперечень не висловлював.

Весною 2023 року вона познайомилась з ОСОБА_6 та стали спільно проживати. Наразі ОСОБА_6 є її офіційним чоловіком, повністю утримує її та дитину, піклується про життя та здоров`я дитини, водить до медичних закладів, виховує, дитина називає ОСОБА_6 батьком. В подальшому ОСОБА_6 має намір усиновити ОСОБА_5 .

На даний час у зв`язку з відсутністю згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини поряд із матір`ю неможливо дитину влаштувати в дошкільний заклад. Наразі нею подано позов про стягнення аліментів з відповідача на утримання дитини ОСОБА_9 , який перебуває в провадженні суду.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_10 показала, що проживала по сусідству з сім`єю ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які у 2022 році проживали в м. Монастирище у квартирі тітки позивача. Так як вона заходила по робочих питаннях до тітки позивача та спілкувалася з нею, та від неї її стало відомо, що ОСОБА_3 ніде не працює, матеріально родину не забезпечує. В подальшому вона потоваришувала з ОСОБА_1 , разом здійснювали прогулянки з дітьми, та від неї вона дізналася, що вони з ОСОБА_3 розійшлись, коли дитині було 6-8 місяців.

Після розлучення сторін ОСОБА_1 продовжила проживати у тітки, а ОСОБА_3 біля даного будинку вона не бачила.

За час спільного проживання сторін ОСОБА_1 займалась вихованням дитини, тільки вона здійснювала прогулянки з дитиною, ОСОБА_3 на прогулянці з дитиною вона бачила лише декілька разів. Наразі ОСОБА_1 проживає в м. Києві та має чоловіка, який повністю піклується про неї та дитину.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_13 показала, що є подругою сторін та хресною мамою ОСОБА_5 . Вона познайомилася з ОСОБА_3 на початку липня 2022 року, в подальшому ОСОБА_3 познайомив її з ОСОБА_1 та вони всі стали товаришувати. В подальшому її запросили бути хресною мамою дитини. На хрестинах всі витрати оплачувала ОСОБА_1 , а ОСОБА_3 поводив себе так, наче це його свято, не допомагав ОСОБА_1 з дитиною. В подальшому вона стала майже щодня приходити до свого похресника та проводила з ним багато часу.

Через пару тижнів після хрестин ОСОБА_1 та ОСОБА_3 розійшлися та ОСОБА_3 став проживати окремо від дитини.

Так, як вона щодня навідувала дитину, то бачила, що відповідач після їх розлучення навідував дитину 2-3 рази по 20 хвилин. Вона не чула та не бачила, що за час відвідування дитини ОСОБА_3 цікавився життям чи здоров`ям дитини, чи будь-що приносив для дитини.

Коли дитині виповнився один рік та позивач зробила свято, то ОСОБА_3 прийшов з запізненням, від нього було чутно запах алкоголю, будь-яких подарунків дитині не приносив. Коли ОСОБА_5 захворів, то з ним у лікарні була матір, батько до дитини не приходив. Наразі ОСОБА_1 з дитиною проживає в м. Києві та має чоловіка, який повністю піклується про неї та дитину.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_6 показав, що є чоловіком позивачки та познайомився з нею весною 2023 року та в листопаді 2023 вони одружились та створили сім`ю. З моменту їх знайомства та за час їх спільного проживання як подружжя дитина ОСОБА_1 проживала з матір`ю, яка самостійно здійснювала догляд та виховання. Жодного разу з часу їх знайомства він не бачив біологічного батька дитини ОСОБА_3 , будь-якого матеріальної допомоги на утримання дитини останній не надавав та не надає. З моменту одруження від повністю утримує дитину, займається її вихованням та розвитком. Він піклується про дитину як про власну, водить його до медичних закладів на періодичні огляди, проводить з ним час, купує необхідні речі та має намір його усиновити. ОСОБА_5 нічого не знає про біологічного батька, називає саме його татом. На даний час у зв`язку з відсутністю згоди батька на реєстрацію місця проживання дитини поряд із матір`ю неможливо дитину влаштувати в дошкільний заклад.

В судовому засіданні свідок ОСОБА_14 показав, що є близьким другом родини ОСОБА_1 та проживає з ними по сусідству. ОСОБА_6 та ОСОБА_1 проживають разом із малолітнім сином ОСОБА_1 .

ОСОБА_6 повністю займається вихованням дитини, повністю його забезпечує, проводить з ним час, купує подарунки, дитина називає його татом.

Суд заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, перевіривши викладені у заяві по суті справи обставини та безпосередньо дослідивши письмові докази встановив такі факти і відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст.165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Судом встановлено, що позивач ОСОБА_1 є матір`ю, а відповідач у справі ОСОБА_3 є батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується свідоцтвом про народження дитини серії НОМЕР_1 , виданого 08.01.2022 Монастирищенським відділом державної реєстрації актів цивільного стану в Уманському районі Черкаської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (а.с. 18).

Згідно з ст. 150, 180 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про стан здоров`я, її фізичний, духовний та моральний розвиток, що є найважливішими обов`язками матері і батька, а також повинні утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч. 2 ст. 157 СК України той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею.

Згідно з ч. 1 ст.164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини.

Відповідно до п. 15, 16 постанови Пленум Верховного Суду України № 3 від 30.03.2007 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей.

Відповідно до змісту позовної заяви батько ОСОБА_3 ухиляється від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Статтею 9 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 № 789-ХІІ передбачено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

На підтвердження невиконання ОСОБА_3 своїх батьківських обов`язків позивачем надано письмові докази.

Так, відповідно до довідки для дільничного педіатра або сімейного лікаря, у ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина чоловічої статі (а.с. 20 - 21).

Згідно з індивідуальними відомостями про застраховану особу Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, ОСОБА_1 , у 2022 та 2023 отримувала дохід від Управління праці та соціального захисту населення Уманської районної державної адміністрації (а.с. 165).

Відповідно до довідки № 18, виданої 20.10.2023 КНП «Монастирищенський центр первинної медико - санітарної допомоги» Монастирищенської міської ради Черкаської області, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває під медичним спостереженням лікаря - педіатра ОСОБА_16 . На прийоми звертався в супроводі матері, всі рекомендації та приписи виконували. Батько на прийом з дитиною не приходив, станом здоров`я не цікавився (а.с. 166).

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 15.11.2023, остання звернулася до виконавчого комітету Монастирищенської міської ради з заявою про реєстрацію місця проживання малолітньої дитини за адресою АДРЕСА_1 . У реєстрації місця проживання відмовлено, оскільки немає згоди батька (а.с. 167, 168).

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_2 , виданого 11.11.2023 Деснянським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), ОСОБА_1 11.11.2023 зареєструвала шлюб із ОСОБА_6 . Після державної реєстрації шлюбу прізвище отримала ОСОБА_1 (а.с. 169).

Згідно з довідками лікаря «Медичний центр» від 31.10.2023 та від 22.08.2023, ОСОБА_5 на прийомі в лікаря був із батьком ОСОБА_6 (а.с. 170, 172).

Відповідно до показань свідків ОСОБА_3 з серпня 2022 року не проживає разом із малолітньою дитиною ОСОБА_5 , вихованням дитини не займається, не цікавиться життям та здоров`ям дитини, будь-якої допомоги на утримання дитини не надає, не займається її фізичним, духовним розвитком та навчанням.

Будь-яких перешкод виконання батьківських обов`язків ОСОБА_3 по відношенню до його малолітнього сина ОСОБА_18 судом не встановлено.

Згідно з висновком органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав від 29.12.2023 № 102 - 3137 Деснянська районна в місті Києві державна адміністрація вважає за доцільне позбавити батьківських прав батька, ОСОБА_3 , стосовно малолітнього сина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Зі змісту даного висновку вбачається, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в зареєстрованому шлюбі не перебували, зі слів матері, прожили однією сім`єю з січня 2022 року по серпень 2022 року, матеріальної підтримки від батька дитині не було.

Мати, ОСОБА_1 , та малолітній ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , фактично проживають в трикімнатній квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , де проведено обстеження житлово-побутових умов проживання та з`ясовано, що санітарно-гігієнічний стан у квартирі задовільний, в квартирі чисто, умови проживання задовільні, наявні необхідні меблі, побутова техніка, у дитини окреме спальне місце, шафа для одягу, наявні дитячі речі та іграшки.

Малолітня дитина, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дошкільний навчальний заклад не відвідує, перебуває на домашньому вихованні.

З наданих документів вбачається, що мати малолітньої дитини, ОСОБА_1 , перебуває на матеріальному забезпеченні чоловіка, ОСОБА_6 , з яким перебуває у шлюбі з 11.11.2023.

Батько дитини, ОСОБА_3 , проживає за адресою: АДРЕСА_3 .

Відповідно до листа служби у справах дітей Монастирищенської районної державної адміністрації від 10.10.2023 № 326 під час здійснення виходу на адресу місця реєстрації батька дитини, ОСОБА_3 , встановлено, що в помешканні ніхто не проживає тривалий час, зі слів сусідів господарі не з`являлися з весни 2022 року, будинок в стадії незавершеного будівництва, подвір`я не огороджене та в занедбаному стані. Наразі місце перебування батька дитини, ОСОБА_3 , невідомо, зв`язок (контакти) з ним відсутні.

Спеціалістом Служби у справах дітей та сім`ї Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації було здійснено спілкування з батьком дитини, ОСОБА_3 , шляхом використання програми Instagram, який повідомив, що щодо позбавлення його батьківських прав відсутні підстави та хоче розібратися в даній справі. В подальшому батько перестав виходити на зв`язок та не надав пояснення по суті спору.

На засідання комісії з питань захисту прав дитини Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації ОСОБА_3 двічі не з`явився (а.с. 189 - 192).

Суд вважає висновок органу опіки та піклування Деснянської районної в місті Києві державної адміністрації про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_3 , відносно його дитини обґрунтованим та таким, що відповідає інтересам дитини.

Згідно позиції Європейського суду з прав людини, яка відповідно до змісту ст. 1, 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» судами може застосовуватися як джерело права, викладеної у рішенні по справі «Савіни проти України» від 18.12.2008, національним органам надається певна свобода розсуду у вирішенні питань щодо встановлення державної опіки над дитиною, вони повинні враховувати що розірвання сімейних зв`язків означає позбавлення дитини її коріння, а це можна виправдати лише за виняткових обставин. Відповідне рішення має підкріплюватися достатньо переконливими і зваженими аргументами на захист інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав, які надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків.

Відповідно до ч. 4 ст. 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Із досліджених доказів встановлено, що батько, відповідач у справі, ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по відношенню до малолітньої дитини, втратив будь-який інтерес до дитини, не бажає бути спорідненим із ним, дитина називає батьком іншого чоловіка, свого біологічного батька не знає, при цьому перешкод виконання батьківських обов`язків судом не встановлено. При цьому судом враховується поведінка батька як під час спільного проживання з дитиною, так під час проживання дитини лише з матір`ю.

Судом встановлено, що відповідач не піклується про фізичний і духовний розвиток дитини, не забезпечує її харчуванням, медичним доглядом, лікуванням, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкується з дитиною взагалі, не надає дитини доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до її внутрішнього світу, не створює умов для отримання нею освіти.

При цьому, судом встановлено, що відповідач не виконує вказаних обов`язків, так як свідомо не бажає цього робити, тобто нехтує своїми батьківськими обов`язками, не проявляє будь-якого інтересу до дитини.

Суд зважає, що наразі дитині виповнилося два роки, заслухати думку дитини в такому віці не є можливим, а тому при вирішенні даного спору суд враховує показання свідків щодо відношення дитини до іншого чоловіка, з яким проживає його матір та відношення ОСОБА_6 до ОСОБА_5 та те, що між ними склалися теплі родинні стосунки, біологічного батька дитина не знає.

Суд вважає, що ухилення від батьківських обов`язків по вихованню дитини - це свідома поведінка батька, оскільки ОСОБА_3 має реальну можливість виконати їх, але не вчиняє відповідних дій. При цьому, наведені вище обставини переконують суд у тому, що відповідач взагалі не має бажання виконувати батьківські функції щодо своєї дитини, аргументи позивача про позбавлення відповідача батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_5 переконливі та виважені, докази надані суду свідчать про невиконання батьківських обов`язків, відсутність будь-якого інтересу до дитини, позбавлення батьківських прав сприятиме інтересам дитини, а тому позов підлягає до задоволення повністю.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду у справі № 459/3411/18, провадження № 61 - 10531св21 від 29.09.2021 позбавлення батьківських прав не тягне невідворотних наслідків, оскільки не позбавляє особу, яка позбавлена батьківських прав, на спілкування з дитиною і побачення з нею, а також права на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Судові витрати на підставі ст. 141 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 4, 7, 10, 12, 13, 18, 28, 81, 133, 141, 223, 247, 258, 263-265, 354, 355, 430 ЦПК України, суд

у х в а л и в :

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації про позбавлення батьківських прав задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно його дитини ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 073 (одна тисяча сімдесят вісім) грн 60 коп.

Копію рішення, після набрання ним законної сили, надіслати за місцем реєстрації народження дитини.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених Цивільним процесуальним кодексом України не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Черкаського апеляційного суду.

Позивач, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 та фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_4 .

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача орган опіки та піклування Деснянської районної у місті Києві державної адміністрації, місцезнаходження: (місцезнаходження: проспект Маяковського, 21 - Г м. Київ, ЄДРПОУ 37415088).

Повний текст рішення складено 29.02.2024.

Суддя Юлія ЖЕЖЕР