Рішення

від 27.02.2024 по справі 183/4433/23

НОВОМОСКОВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 183/4433/23

№ 2/183/393/24

27 лютого 2024 року м.Новомосковськ

Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді - Оладенко О.С.

за участю секретаря судового засідання Павлюк А.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадженняу у приміщенні Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі: Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, до ОСОБА_1 , треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Фермерське господарство «Колос» про конфіскацію земельної ділянки,

В С Т А Н О В И В:

У квітні 2023 року Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах позивача звернувся до суду з цим позовом, у якому просив конфіскувати у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 2/4 частин земельної ділянки із кадастровим номером 6823783500:03:000:0061, площею 5,6026 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області у громадянина російської федерації ОСОБА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що ОСОБА_1 , який є громадянином російської федерації, на підставі рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2013 у справі №628/1557/13-ц, набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, із кадастровим номером 6823783500:03:000:0061, площею 5,6026, яка знаходиться на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. ОСОБА_1 зареєстрував право власності на дану земельну ділянку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. При цьому, вказана земельна ділянка за договором оренди землі від 28 березня 2014 року, передана у користування ФГ «Колос» терміном на 30 років. Окружною прокуратурою виявлено порушення вимог ст. 13, 14, 41 Конституції України, ст. 80, 81, 145 Земельного кодексу України при використанні ОСОБА_1 зазначеної земельної ділянки.

Прокурор зазначає, що враховуючи, що ОСОБА_1 не дотримано передбаченої земельним законодавством процедури щодо відчуження набутої земельної ділянки сільськогосподарського призначення протягом року, така земельна ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Розпорядженням Верховного Суду від 18.03.2022 № 11/0/9-22 змінено територіальну підсудність судових справ Куп`янського міськрайонного суду Харківської області на Новомосковський міськрайонний суд Дніпропетровської області.

Ухвалою суду від 26.04.2023 відкрито загальне позовне провадження у справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою суду від 18.10.2023, постановленою без виходу до нарадчої кімнати, закрито підготовче провадження у справі, справу призначено до судового розгляду.

14.11.2023 від представника третьої особи ФГ «Колос» надійшли письмові пояснення, в яких представник просив відмовити в задоволенні позову. Представник указує, що відсутні належні та допустимі докази, що відповідач ОСОБА_1 не є громадянином України на момент розгляду справи. Також відсутні докази, що на момент розгляду справи відповідач не отримав громадянства України. Крім того представник зазначає, що чинними, на момент набуття земельної ділянки відповідачем, нормами Земельного кодексу України не передбачена конфіскація земельної ділянки. Оскільки правовідносини щодо права власності ОСОБА_1 на земельну ділянку виникли 22.11.2013, вони регулюються ЗК України у редакції станом на 22.11.2013. Закон України від 31 березня 2020 року № 552-ІХ, яким внесено зміни до ЗК України шляхом введення конфіскації, не має зворотної дії у часі, отже не підлягає застосуванню до правовідносин щодо права власності відповідача. Тому у позові прокурора щодо конфіскації земельної ділянки необхідно відмовити. Також представник указав, що право ФГ «Колос» на користування землею у разі конфіскації земельної ділянки не припиняється, оскільки ЗК України та Закон України «Про оренду землі» не містять такої підстави для припинення договору оренди землі як конфіскація земельної ділянки.

Прокурор Санталова В.Р. у судовому засіданні вимоги позову підтримала та просила його задовольнити. У вступній промові надала пояснення, аналогічні змісту позовної заяви.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, надав заяву, в якій просив розгляд справи проводити за його відсутності. Також подав до суду письмові пояснення про обставини, викладені в позовній заяві. Вимоги позову підтримав, просив задовольнити.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. З урахуванням наданих представником письмових пояснень, суд вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності.

Відповідач у судове засідання повторно не з`явився, про день, місце та час розгляду справи повідомлений своєчасно, належним чином. Відзиву на позов, будь-яких заяв та клопотань від відповідача не надходило.

У зв`язку з повторною неявкою в судове засідання належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання відповідача, який не повідомив про причини неявки та не подав відзив, відповідно до статті 280 ЦПК України, суд за згодою позивача, вважає за можливе, проводити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Суд, вислухавши прокурора, дослідивши надані докази у їх сукупності, встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини, що виникли між сторонами.

Судом установлено, що на підставі рішення Куп`янського міськрайонного суду Харківської області від 24.05.2013 у справі №628/1557/13-ц, ОСОБА_1 набув право власності на земельну ділянку із цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 5,6026, яка знаходиться на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області. Зазначене рішення наявне у Єдиному державному реєстрі судових рішень (а.с.162).

На підставі вказаного рішення суду, земельній ділянці присвоєно кадастровий номер 6823783500:03:000:0061, право власності на зазначену земельну ділянку зареєстровано за ОСОБА_1 (2/4 частин) та третіми особами ОСОБА_2 , ОСОБА_3 (по 1/4 частин) у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 22 листопада 2013 (а.с.12-14).

Також, як убачається з матеріалів справи, 28 березня 2014 року відповідачем укладено договір оренди землі (вищевказаної земельної ділянки) з ФГ «Колос», строком на 30 років (а.с.19-23).

Листом Головного управління Держгеокадастру у Харківській області від 13 березня 2023 року № 10-20-14-1114/0/19-23 повідомлено Харківську обласну прокуратуру про те, що Головним управлінням ведеться комплексна робота стосовно збору матеріалів для подальшого вжиття заходів представницького характеру на захист інтересів держави щодо звернення до суду з позовними заявами про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян російської федерації. Однак, у зв`язку з обмеженим бюджетним фінансуванням Головне управління не заперечує проти вжиття Харківською обласної прокуратурою заходів представницького характеру на захист інтересів держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області стосовно звернення до суду з позовними заявами про конфіскацію земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які перебувають у приватній власності громадян російської федерації (а.с.47-48).

Статтею 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

За правилами ст. 4, 5 ЗК України завданням земельного законодавства, яке включає в себе цей Кодекс та інші нормативно-правові акти у галузі земельних відносин, є регулювання земельних відносин з метою забезпечення права на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави, раціонального використання та охорони земель, а основними принципами земельного законодавства є, зокрема, поєднання особливостей використання землі як територіального базису, природного ресурсу і основного засобу виробництва; забезпечення рівності права власності на землю громадян, юридичних осіб, територіальних громад та держави; невтручання держави в здійснення громадянами, юридичними особами та територіальними громадами своїх прав щодо володіння, користування і розпорядження землею, крім випадків, передбачених законом.

Вирішуючи позовні вимоги, суд виходить з таких норм законодавства.

Відповідно до частини третьої статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно з частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (частини перша та друга статті 77 ЦПК України).

Відповідно до частини другої статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Згідно зі статтею 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до ст. 1 Земельного кодексу України земля в Україні є національним багатством і перебуває під особливою охороною закону.

Положення статей 13,14 Конституції України визначають, що земля є об`єктом права власності Українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування Земля є основним національним багатством, що знаходиться під особливою охороною держави.

Особливості правових підстав набуття та припинення права власності на об`єкти нерухомого майна іноземцями встановлені нормами розділу V Закону України «Про міжнародне приватне право», положеннями ЦК України та ЗК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 38 Закону України «Про міжнародне приватне право» право власності та інші речові права на нерухоме та рухоме майно визначаються правом держави, у якій це майно знаходиться, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з ч. 1 ст. 39 вищевказаного закону виникнення та припинення права власності та інших речових прав визначається правом держави, у якій відповідне майно перебувало в момент, коли мала місце дія або інша обставина, яка стала підставою для виникнення або припинення права власності та інших речових прав, якщо інше не передбачено законом або міжнародним договором України.

Отже, враховуючи, що спірна земельна ділянка, яка належить до нерухомого майна, знаходиться на території України, на неї поширюється дія законодавства України.

Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визначено громадян України та юридичних осіб. Проте з урахуванням змісту частини другої статті 81 та інших норм Земельного кодексу України суб`єктами права приватної власності на землю визнаються також іноземні громадяни та особи без громадянства.

Зокрема, іноземні громадяни та особи без громадянства відповідно до частини другої статті 81 Земельного кодексу України можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Згідно з ч. 4 ст. 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Відповідно до пункту «е» ч. 1 ст. 140 Земельного кодексу України однією з підстав примусового припинення права власності на земельну ділянку є невідчуження земельної ділянки іноземними особами та особами без громадянства у встановлений строк у випадках, визначених цим Кодексом.

Частиною 5 ст. 41 Конституції України визначено, що конфіскація майна може бути застосована виключно за рішенням суду у випадках, обсязі та порядку, встановлених законом.

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 145 ЗК України у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду. Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику.

Пунктом 10 ч. 1 ст. 346 Цивільного кодексу України визначено конфіскацію, як одну з підстав припинення права власності.

Згідно зі ст. 356 Цивільного кодексу України до особи може бути застосовано позбавлення права власності на майно за рішенням суду як санкція за вчинення правопорушення (конфіскація) у випадках, встановлених законом. Конфісковане майно переходить у власність держави безоплатно, крім випадків, визначених законом. Обсяг та порядок конфіскації майна встановлюються законом.

Як убачається з матеріалів справи відповідач, який є громадянином російської федерації, набув право власності на 2/4 частин спірної земельної ділянки на підставі рішення суду від 24.05.2013, зареєстрував право власності 22.11.2013, а тому, відповідно до приписів ст. 81 ЗК України та ст. 145 ЗК України (в редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем у власність спірної земельної ділянки) відповідач зобов`язаний був відчужити її протягом року, а саме до 22.11.2014. На момент розгляду справи відповідач дій щодо відчуження земельної ділянки не вчинив, спірна земельна ділянка продовжує перебувати у власності відповідача. Крім того, суд вважає, що про відсутність у відповідача наміру виконати обов`язок щодо відчуження спірної земельної ділянки також свідчить факт укладення 28.04.2014 договору оренди з ФГ «Колос» строком на тридцять років.

На думку суду обраний прокурором спосіб захисту права, спрямований на відновлення законності у сфері належного набуття та реалізації прав на землю, є єдиним та ефективним засобом захисту порушених інтересів держави, який безпосередньо передбачений чинним законодавством та не порушує рівноваги між приватними, суспільними та державними інтересами.

Таким чином, оскільки відповідач, будучи іноземним громадянином, впродовж року після набуття права власності на 2/4 частини спірної земельної ділянки, добровільно її не відчужив, чим порушив вимоги земельного законодавства, суд вважає, що вказану земельну ділянку слід конфіскувати у власність держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківські області.

Оцінюючи доводи третьої особи щодо наявності підстав для відмови в задоволенні позову суд враховує таке.

У наданих суду письмових поясненнях представник третьої особи зазначив, зокрема, що прокурором не надано жодних належних та допустимих доказів, що відповідач є громадянином рф на момент розгляду справи, а також, що на момент розгляду справи він не отримав громадянства України.

Суд звертає увагу, що в наявній в матеріалах справи Інформаційній довідці з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 16.02.2023 зазначено, що ОСОБА_1 є громадянином російської федерації (а.с.12-14).

Також, у письмових пояснення представник третьої особи зазначив, що на момент набуття земельної ділянки ОСОБА_1 нормами Земельного кодексу України не була передбачена така форма захисту прав, як конфіскація земельної ділянки. Норма щодо конфіскації землі за рішенням суду введена лише з 01 липня 2021 року та не поширюється на вказані правовідносини.

Так, відповідно до ч. 1, 2 ст. 145 Земельного кодексу України (в редакції, яка діяла на момент набуття відповідачем у власність спірної земельної ділянки), якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може перебувати в її власності, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права. У випадках, коли земельна ділянка цією особою протягом встановленого строку не відчужена, така ділянка підлягає примусовому відчуженню за рішенням суду.

Судом установлено, що, як на момент переходу до відповідача права власності на спірну земельну ділянку, так і протягом усього часу до дня звернення з цією позовною заявою, положеннями земельного законодавства передбачена обов`язковість відчуження її власником, який є громадянином іншої держави, протягом року з моменту переходу такого права. Аналіз вищевказаних норм ЗК України дає підстави для висновку, що законом передбачений чіткий обов`язок іноземця чи особи без громадянства відчужити земельну ділянку сільськогосподарського призначення протягом 1 року з дня набуття права власності на неї. Вказана норма є імперативною та не передбачає винятків. У випадку не відчуження такої земельної ділянки іноземцем чи особою без громадянства у встановлений законом строк, така земельна ділянка підлягає конфіскації на користь держави.

Відтак, суд відхиляє і вказані представником третьої особи доводи в цій частині.

Стосовно доводів представника третьої особи, вказані у письмових поясненнях щодо того, що право ФГ «Колос» на користування землею у разі конфіскації земельної ділянки не припиняється, суд зазначає, що прокурором не заявлялися вимоги до орендаря земельної ділянки стосовно припинення права оренди.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, ураховуючи сплату прокурором при зверненні з позовом судового збору, задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 684,00 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. 81, 82, 141, 142, 259, 263-265, 268, 280-283 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

позов Керівника Куп`янської окружної прокуратури Харківської області в інтересах держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області задовольнити повністю.

Конфіскувати у власність Держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області 2/4 частини земельної ділянки із кадастровим номером 6823783500:03:000:0061, площею 5,6026 га, з цільовим призначенням для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, розташовану на території Курилівської сільської ради Куп`янського району Харківської області, яка належить на праві власності ОСОБА_1 , громадянину російської федерації.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Харківської обласної прокуратури (Харківська обласна прокуратура, код 02910108, банк отримувач: Державна казначейська служба України м.Київ, код 820172, рахунок UA178201720343160001000007171, код класифікації видатків бюджету - 2800) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) гривні 00 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яка може бути подана протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасники справи:

прокурор Керівник Куп`янської окружної прокуратури Харківської області, код ЄДРПОУ 02910108; місцезнаходження за адресою: Харківська область, м. Куп`янськ, вул. Харківська, буд. 7;

позивач Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, код ЄДРПОУ 39792822; місцезнаходження за адресою: м. Харків, вул. Космічна, буд. 21, поверх 8-9;

відповідач ОСОБА_1 , РНОКППП НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа ОСОБА_2 , РНОКППП НОМЕР_2 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа ОСОБА_3 , РНОКППП НОМЕР_3 ; адреса: АДРЕСА_1 ;

третя особа фермерське господарство «Колос», код ЄДРПОУ 25178704; місцезнаходження за адресою: Харківська область, Куп`янський район, с.Курилівка, вул.Польова,24.

Повне судове рішення складено і підписано 27 лютого 2024 року .

Суддя Оладенко О.С.