Ухвала

від 28.02.2024 по справі 742/1102/24

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2-о/742/61/24

Єдиний унікальний № 742/1102/24

УХВАЛА

іменем України

28 лютого 2024 року м. Прилуки

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі головуючого судді Циганко М.О., за участю секретаря судового засідання Харченко Л.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Прилуцький відділ державної міграційної служби України в Чернігівській області ДМС України, про встановлення юридичного факту,

установив:

ОСОБА_1 звернулася до Прилуцького міськрайонного суду Чернігівської області в порядку окремого провадження із заявою про встановлення факту, що має юридичне значення.

Вивчивши заяву та додані до неї документи, встановлено наступне.

За нормою ч. 2 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи; 1-1) обмеження фізичної особи у відвідуванні гральних закладів та участі в азартних іграх; 2) надання неповнолітній особі повної цивільної дієздатності; 3) визнання фізичної особи безвісно відсутньою чи оголошення її померлою; 4) усиновлення; 5) встановлення фактів, що мають юридичне значення; 6) відновлення прав на втрачені цінні папери на пред`явника та векселі; 7) передачу безхазяйної нерухомої речі у комунальну власність; 8) визнання спадщини відумерлою; 9) надання особі психіатричної допомоги в примусовому порядку; 10) примусову госпіталізацію до протитуберкульозного закладу; 11) розкриття банком інформації, яка містить банківську таємницю, щодо юридичних та фізичних осіб.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру. У судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

За заявленими вимогами заявниця просить встановити факт, що ОСОБА_2 , яка є матір"ю заявниці, народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 в селі Мазки Прилуцького району, а її батьками є: батько - ОСОБА_3 українець, мати - ОСОБА_4 , українка.

За нормою ч. 4 ст. 315 ЦПК України, суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо з заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, вбачається спір про право, а якщо спір про право буде виявлений під час розгляду справи, - залишає заяву без розгляду.

Таким чином, визначальною обставиною під час розгляду заяви про встановлення певних фактів у порядку окремого провадження є те, що встановлення такого факту не пов`язане з наступним вирішенням спору про право цивільне.

У постанові Верховного Суду від 03.02.2021 року у справі № 644/9753/19 зазначено, що під спором про право необхідно розуміти певний стан суб`єктивного права; спір є суть суперечності, конфлікт, протиборство сторін, спір поділяється на матеріальний і процесуальний. Таким чином, виключається під час розгляду справ у порядку окремого провадження існування спору про право, який пов`язаний з порушенням, оспорюванням або невизнанням, а також недоведенням наявності суб`єктивного права за умов, що є певні особи, які перешкоджають у реалізації такого права.

Разом з тим, суд також враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року в справі № 320/948/18 (провадження № 14-567цс18), відповідно якого у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов`язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб`єктивних прав громадян. Проте не завжди той чи інший факт, що має юридичне значення, може бути підтверджений відповідним документом через його втрату, знищення архівів тощо. Тому закон у певних випадках передбачає судовий порядок встановлення таких фактів. Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов: - факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з`ясувати мету встановлення; - встановлення факту не пов`язується з подальшим вирішення спору про право.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Вимоги заяви про встановлення юридичного факту обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 звернулася до Прилуцького відділу УДМС у Чернігівській області із заявою про оформлення набуття громадянства України, у зв`язку із чим встановлення факту народження її матері ОСОБА_2 , діда ОСОБА_3 та баби ОСОБА_4 з визначенням їх національності як вказано у заяві українці, на території України дає їй право на отримання громадянства України.

Згідно положень ст. 8 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», іноземці та особи без громадянства можуть набути громадянства України в порядку, встановленому Законом України Про громадянство України».

Як вбачається із преамбули Закону України «Про громадянство», цей Закон відповідно до Конституції України визначає правовий зміст громадянства України, підстави і порядок його набуття та припинення, повноваження органів державної влади, що беруть участь у вирішенні питань громадянства України, порядок оскарження рішень з питань громадянства, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», особа (іноземець або особа без громадянства), яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра, син чи дочка, онук чи онука народилися або постійно проживали до 24 серпня 1991 року на території, яка стала територією України відповідно до Закону України «Про правонаступництво України», або яка сама чи хоча б один із її батьків або її дід чи баба, прадід чи прабаба, або її рідні (повнорідні та неповнорідні) брат чи сестра народилися або постійно проживали на інших територіях, що входили на момент їх народження або під час їх постійного проживання до складу Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки, Української Держави, Української Соціалістичної Радянської Республіки, Закарпатської України, Української Радянської Соціалістичної Республіки (УРСР), а також її неповнолітні діти мають право на набуття громадянства України за територіальним походженням.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.08.2014 № 360 затверджено Положення про Державну міграційну службу України.

Відповідно до пункту 1, підпунктів 3, 4 пункту 4 Положення про Державну міграційну службу України, Державна міграційна служба України (ДМС) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується та координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ і який реалізує державну політику у сферах міграції (імміграції та еміграції), у тому числі протидії нелегальній (незаконній) міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб, біженців та інших визначених законодавством категорій мігрантів. Державна міграційна служба України здійснює у межах компетенції провадження з питань прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України та подає відповідні документи на розгляд Комісії при Президентові України з питань громадянства, а також забезпечує виконання рішень Президента України з питань громадянства; приймає відповідно до законодавства рішення про встановлення належності до громадянства України, оформлення набуття громадянства України та їх скасування.

Натомість, зі змісту заяви не вбачається, що заявниця оскаржила рішення територіального органу Державної міграційної служби України, про що було її повідомлено в листі(а.с.24-25) та рекомендовано в разі незгоди з результатами розгляду її звернення згідно норм Закону України «Про звернення громадян» про її право звернутись до відповідних органів, що здійснюють контроль та нагляд за дотриманням законодавства про звернення громадян, до вищого органу або оскаржити в судовому порядку.

У поданій до суду заяві про встановлення факту, що має юридичне значення, йдеться про намір заявника на отримання громадянства України на підставі ч. 1 ст. 8 Закону України «Про громадянство України», що свідчить про наявність спору про право, у зв`язку із чим подана заява не підлягає розгляду в порядку окремого провадження, тому у відкритті провадження у справі слід відмовити, згідно ч. 4 ст. 315 ЦПК України.

Керуючись Законом України «Про громадянство України», ст. ст. 315, 353 ЦПК України,

постановив:

У відкритті провадження у справі за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа - Прилуцький відділ державної міграційної служби України в Чернігівській області ДМС України, про встановлення юридичного факту - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Максим ЦИГАНКО