Рішення

від 09.07.2020 по справі 565/1039/15-ц

КУЗНЕЦОВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 565/1039/15-ц

Провадження № 2/565/451/20

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 липня 2020 року м.Вараш

Кузнецовський міський суд Рівненської області в особі:

головуючого - судді Горегляд О.І.,

з участю:

- секретаря судового засідання - Алексейчик А.О.,

- представника відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката Савонік Л.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань у м.Вараш Рівненської області цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант» про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» звернувся в суд із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» з такими вимогами: стягнути з відповідачів в солідарному порядку на користь ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» заборгованість за кредитним договором в розмірі 118073 доларів США 74 центи та пеню за несвоєчасне повернення суми кредиту в розмірі 268413 гривень 27 копійок. Згідно з доводами позивача 10 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП банк» правонаступником якого є ПАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №СМ-SМЕ004/296/2008, згідно з яким банк надав ОСОБА_1 кредит у сумі 140000 (сто сорок тисяч) доларів США. 25 грудня 2014 року, як вказує позивач, між ПАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» було укладено договір купівлі-продажу кредитного портфелю №б/н. За вказаним договором ПАТ «ОТП Банк» відступило, а ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» прийняло на себе зобов`язання за кредитним договором №СМ-SМЕ004/296/2008 від 10 червня 2008 року. Позивач стверджує, що таким чином до ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» перейшли всі права ПАТ «ОТП Банк» щодо права вимоги до боржника за кредитним договором №СМ-SМЕ004/296/2008 від 10 червня 2008 року. Згідно з доводами ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», відповідач ОСОБА_1 не виконав взятих на себе договірних зобов`язань, не погасив належні до сплати суми кредиту та відсотки, з приводу чого позивачем було направлено ОСОБА_1 вимогу про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі повне повернення кредиту, сплату нарахованих за користування кредитом відсотків, сплату пені та штрафу, нарахованих за прострочення виконання зобов`язань. Проте, зобов`язання за кредитним договором ОСОБА_1 не виконано, не виконується графік платежів, порушується порядок та строки сплати відсотків. Таким чином, як стверджує позивач, станом на 01 квітня 2015 року заборгованість відповідача ОСОБА_1 по тілу кредиту становить 109817 (сто дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) доларів США 62 центи, заборгованість зі сплати нарахованих та несплачених відсотках 8256 (вісім тисяч двісті п`ятдесят шість) доларів США 12 центів та заборгованість зі сплати пені у розмірі 268413 (двісті шістдесят вісім тисяч чотириста тринадцять) гривень 27 копійок. В обґрунтування своїх позовних вимог до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» позивач вказав, що 10 червня 2008 року за забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 було укладено договір поруки №SR-SME004/296/2008 між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_2 і 10 червня 2008 року було укладено договір поруки №SR-SME004/296/2008/1 між ЗАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «Варіант». Так, як зазначає позивач за умовами вказаних договорів поруки ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» взяли на себе зобов`язання відповідати за повне та своєчасне виконання ОСОБА_1 його зобов`язань перед ЗАТ «ОТП Банк», в повному обсязі таких зобов`язань. Окрім того, договорами поруки передбачено, що поручителі та боржник відповідають як солідарні боржники. Окрім того, як вказує ТзОВ «ОТП Факторинг Україна», умовами договорів поруки також передбачено, що у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, кредитор має право звернутись до поручителя з вимогою про виконання боргових зобов`язань в повному обсязі чи в частині. При цьому, у випадку невиконання боржником боргових зобов`язань перед кредитором за кредитним договором, поручителі приймають на себе зобов`язання здійснити виконання боргових зобов`язань в обсязі, заявленому кредитором, протягом 3(трьох) банківських днів з дати отримання відповідної письмової вимоги кредитора. У своїй позовній заяві ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» стверджує, що 06 лютого 2015 року позивачем було направлено ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» вимоги про погашення заборгованості за кредитним договором №СМ- SME004/296/2008 від 10 червня 2015 року. Таким чином, згідно з доводами позивача, невиконанням своїх обов`язків за договором поруки ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» порушили положення чинного законодавства України.

Ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2015 року позовну заяву ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» про стягнення заборгованості за кредитним договором, залишено без руху. Так, вказаною ухвалою суду від 02 вересня 2015 року було встановлено суперечність обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо стягнення з відповідачів заборгованості за кредитним договором. Так, зі змісту позовної заяви слідує, що сума боргу в розмірі 109817 (сто дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) доларів 62 центи США по тілу кредиту і заборгованість по нарахованим та не сплаченим відсоткам в розмірі 8256 (вісм тисяч двісті п`ятдесят шість) доларів 12 центів США визначена станом на 01 квітня 2015 року. Разом з цим, у доданих позивачем до позовної заяви копіях досудових вимогах зазначені ті ж самі суми заборгованості станом на 06 лютого 2015 року. В такому випадку суду не виявляється можливим визначити момент виникнення простроченої заборгованості у відповідачів. Таких даних позивач не повідомляє, натомість із доданого розрахунку слідує, що заборгованість по тілу кредиту в загальній сумі 109817 (сто дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) доларів 62 центи США погашено в період часу з 14 липня 2008 року до 13 серпня 2014 року. Судом також було встановлено, що всупереч вимогам ч.1 ст.120 ЦПК України ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» для відповідачів не додано копії всіх документів, долучених до позову. Зокрема: для відповідача 1 не додано копій договорів поруки і копії договору факторингу; для відповідача 2 не додано копій кредитного договору, договору поруки та договору факторингу; для відповідача 3 не додано копії кредитного договору, копії договору поруки і копії договору факторингу. Окрім того, копії усіх договорів, долучених позивачем до позову не були засвідчені належним чином.

Представник позивача ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» - Захаркевич О.М. на виконання ухвали Кузнецовського міського суду Рівненської обалсті від 02 вересня 2015 року надіслав до суду належним чином завірені копії: кредитного договору №CM-SME004/296/2008, договору поруки №SR-SME004/296/2008, договору поруки №SR-SME004/296/2008/1, договору факторингу від 25 грудня 2014 року, довіреності представника, свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю. Коаії вказаних локументів було подано у чотирьох примірниках, в тому числі для суду і для кожного із трьох відповідачів. Окрім того, представник позивача у супровідному листі повідомив, що відповідно до розширеного розрахунку заборгованості, що був долучений до позову, сума виданного кредиту складає 140000 (сто сорок тисяч) доларів США та розписано які суми помісячно погашалися позичальником на погашення тілу кредиту (відсотків), останнійплатіж по якому становить 565 (п`ятсот шістдесят п`ять) доларів США 21 цент 13 серпня 2014 року. Згідно з доводами представника позивача, розрахунок заборгованості на певну дату не встановлює момент виникнення заборгованості у відповідачів. Моментом виникнення заборгованості є несплата відповідачами в той чи інший час чергового платежу згідно кредитного договору та додатку до нього (графіку платежів), а наявність однакового розміру заборгованості станом на 01 квітня 2015 року та 06 лютого 2015 року може свідчити лише про сталість розміру заборгованості по тілу та відсотках кредиту з моменту його купівлі позивачем. Окрім того, представник позивача вказав, що зі змісту розрахунку заборгованості, доданного до позову, слідує, що у період з 14 травня 2014 року по 13 червня 2014 року відповідачам нараховано відсотки за користування кредитом у сумуі 1119 (одна тисяча сто дев`ятнадцять) доларів США 06 центів, з яких було погашено 41 (сорок один) доллар США 13 центів.таким чином, згідно з доводами представника позивача, у відповідачів виникла прострочена заборгованість після несплати чергового платежу, який був нарахований за період з 14 травня 2014 року по 13 червня 2014 року. Представник позивача ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» - Захаркевич О.М. не погоджується також зтим, що з доданного розрахунку слідує, що заборгованість по тілу кредиту в загальній сумі 109812 (сто дев`ять тисяч вісімсот дванадцять) доларів США 62 центи погашено в період часу з 14 липня 2008 року до 13 серпня 2014 року, оскільки в колонці сума виданого кредиту загальна сума виданного кредиту складе 140000 (сто сорок тисяч) доларів США, обрахувавши всі погашення, що були здійснені по тілу кредиту за період часу з 14 липня 2008 року до 13 серпня 2014 року загальна сума погашень кредиту складе 30182 (тридцять тисяч сто вісімдесят два) долари США 38 центів. Таким чином, як вказав представник позивача, загальна сума заборгованості по тілу кредиту складе 109817 (со дев`ять тисяч вісімсот сімнадцять) доларів США 62 центи (140000-30182,38).

Представник відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Савонік Л.О. подала в суд відзив на позов ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ТзОВ «Варіант» про стягнення заборгованості за кредитним договором, в якому зазначає, що оцінюючи в сукупності обставини на яких ґрунтуються позовні вимоги та докази, якими вони підтверджуються, позов не може бути задоволено, оскільки він є необґрунтованим, та таким, що ґрунтується виключно на припущеннях позивача, який не зазначив жодної із тих суттєвих обставин справи, що відіграють вирішальне значення для вирішення спору та не надано достатніх, належних та допустимих доказів на підтвердження заявлених вимог. Згідно з доводами адвоката Савонік Л.О., позивачем не надано доказів того, коли саме було надано кредит відповідачу ОСОБА_1 , а тим більше чи взагалі виникало у останнього право на отримання кредиту, оскільки у відповідності до п.1.3 кредитного договору, копія якого додається позивачем до позовної заяви, до позичальника з метою виникнення в останнього права вимоги на отримання кредиту, позикодавцем пред`являвся ряд вимог. При цьому, позивачем не надано доказів щодо порядку надання кредиту, строку кредитування, порядку виконання боргових зобов`язань, в тому числі і дострокового, плати за користування кредитом, забезпечення зобов`язань позичальника. Представник відповідачів зазначає, що наданий позивачем розрахунок заборгованості по суті не є розрахунком, а є довідкою банку, яка не містить відомостей, що дозволили б з`ясувати та перевірити порядок розрахунку, застосовані арифметичні формули, вірність нарахування відсотків позивачем, строки виникнення заборгованості за кожним платежем. Долучена позивачем довідка не містить інформації щодо розрахунку заборгованості, що утворилася по тілу кредиту з розбивкою на періодичні платежі, розрахунку відсотків та розрахунку пені, в ній не зазначено дат та розмірів погашення ОСОБА_1 кредиту та відсотків за кредитом із посиланням на відповідні платіжні документи, не зазначені періоди, за які нараховані відсотки, пеня. В свою чергу, до розрахунку не додано інформації про рух коштів по кредитному рахунку, а складові частини заборгованості, вказаної позивачем, не розписані з прив`язкою до графіку погашення, що позбавляє можливості з`ясувати правомірність та обґрунтованість такого розрахунку. Окрім того, адвокат Савонік Л.О. стверджує, що ніхто із відповідачів не отримував повідомлення про укладення договору факторингу та про відступлення позивачу права грошової вимоги за кредитним договором, та вказує на відсутність доказів протилежного у матеріалах справи. Із викладених у відзиві доводів представника відповідачів слідує, що адвокат Савонік Л.О. вважає, що на момент подання позову порука однозначно припинена. Так, згідно з доводами ОСОБА_3 , у разі неналежного виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, строк звернення до суду із позовом до поручителя повинен в імперативному порядку обчислюватися з моменту настання строку погашення кожного чергового платежу. При цьому, уклавши договір факторингу та пред`явивши вимогу про повне дострокове погашення заборгованості за кредитом, сплату процентів за його користування та пені, кредитор відповідно до ч.2ст.1050 ЦК України змінив строк виконання основного зобов`язання й був зобов`язаний пред`явити позов до поручителя протягом шести місяців від дати порушення боржником встановленого банком строку для повернення кредиту. Таким чином, в разі доведення позивачем факту переходу до нього права вимоги за кредитним договором та за договором поруки, позивач мав звернутися до поручителя з вимогою протягом шести місяців, починаючи з 25 грудня 2014 року. Водночас, як вказує у відзиві проти позову представник відповідачів, зі змісту позову та матеріалів справи не вбачається, що ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» набув права вимоги за договором поруки. Позивач не додав графік платежів та не надав доказів ані надання, ані повернення кредиту. За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_2 солідарно з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором не підлягають задоволенню у зв`язку з припиненням поруки на момент подання позову. Представник відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Савонік Л.О. у відзиві зазначила, що основним і визначальним у даній справі є те, що сам по собі факт укладення договору факторингу не дає підстав вважати, що позивач набув право вимоги за кредитним договором та договорами поруки. Так, згідно з доводами адвоката Савонік Л.О., копія договору факторину не містить положень чи додатків на підтвердження того, що до позивача перейшли права вимоги за кредитним договором, укладеним між ЗАТ «ОТП Банк» та ОСОБА_1 , а також права вимоги за договорами поруки, укладеними між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_2 та ТзОВ «Варіант». ОСОБА_3 вказала на те, що позивач не надав відповідних доказів на підтвердження факту набуття ним права вимоги за договорами.

Представник позивача ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» - Захаркевич О.М. подав у суд відповідь на відзив представника відповідачів адвоката Савонік Л.О. в якому зазначив, що доводи наведені у відзиві на позовну заяву підлягають відхиленню. Так, в спростування доводу представника відповідачів щодо ненадання позивачем доказів, коли саме було отримано кредит, представник позивача повідомив, що порядок надання кредиту передбачений п.1.7 кредитного договору, а зі змісту розширеного розрахунку заборгованості від 01 квітня 2015 року вбачається, що позичальник отримував кредитні кошти п`ятьма траншами, а саме: 12 червня 2008 року 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США; 19 червня 2008 року 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) доларів США; 23 червня 2008 року 15500 (п`ятнадцять тисяч п`ятсот) доларів США; 18 липня 2008 року 16000 (шістнадцять тисяч) доларів США; 03 жовтня 2008 року 77000 (сімдесят сім тисяч) доларів США, що в сукупній сумі становить 140000 (сто сорок тисяч) доларів США. Окрім того, відповідно до розширеного розрахунку заборгованості позичальник здійснював періодичні платежі до 13 серпня 2014 року, таким чином визнавав факт отримання кредитних коштів, обслуговував наявну кредитну заборгованість та підписував додаткові договори до кредитного договору (останній з яких був підписаний 28 грудня 2012 року. У відповіді на відзив представник позивача також вказав про те, що в забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 за кредитним договором, 10 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_2 було укладено договір поруки №SR-CME004/296/2008 та 10 червня 2008 року договір поруки №SR-CME004/296/2008, укладений між ЗАТ «ОТП Банк» і ТзОВ «Варіант», згідно з умовами яких порукою забезпечені вимоги кредитора зодо сплати боржником кожного і всіх його зобов`язань за кредитним договором у такому розмірі, у такій валюті, у такий строк і в такому порядку, як встановлено у кредитному договорі. Як зазначив представник позивача згідно п.2.2 договору поруки, на дату укладення даного договору розмір боргових зобов`язань, забезпечених порукою, становить 140000 (сто сорок тисяч) доларів США. Порукою забезпечені боргові зобов`язання в разі зміни їх суми, відповідно до п.2.1 цього договору. Так, представник позивача стверджує, що вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором поручителям було направлено 06 лютого 2015 року, а позов подано до суду 24 липня 2015 року в межах шестимісячного строку. За таких обставин, представник ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» - Захаркевич О.М. просить суд взяти до уваги викладені у відповіді на відзив доводи та задоволити вимоги позивача щодо стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки в повному обсязі.

У судове засідання представник позивача не з`явився, хоча у встановленому законом порядку був повідомлений судом про час, дату і місце розгляду справи. 07 липня 2020 року в суд надійшла письмова заява представника ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» - Питель Т.І. від 03 липня 2020 року про розгляд справи за відсутності представника позивача. Зміст вказаної заяви від 03 липня 2020 року свідчить, що позивач повністю підтримує свої позовні вимоги.

Представник відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Савонік Л.О. в судовому засіданні вказала про те, що відповідачі не визнають позовні вимоги ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» про стягнення заборгованості за кредитним договором та договорами поруки. Так, адвокат Савонік Л.О. зазначила, що у даній цивільній справі позовні вимоги ґрунтуються лише на припущеннях та підтримала обґрунтування наведені нею у відзиві на позов. Згідно з доводами адвоката Савонік Л.О., розрахунок заборгованості наданий позивачем є безпідставним, адже згідно з п.1.10 кредитного договору для визначення суми і підстав виконання боргових зобов`язань або будь-якої їх частини, остаточною підставою є бухгалтерські книги та рахунки банку. Проте, в даному випадку, як вказує представник відповідачів, належних доказів у підтвердження заявленої суми боргу, позивачем не надано. Окрім того, згідно з доводами адвоката Савонік Л.О. у позові та у відповіді на відзив не зазначено жодних обставин у підтвердження про наявність у позивача права вимоги, доказів вказаної обставини не надано. Так, із договору факторингу не випливає, що позивач набув право вимоги щодо відповідачів, адже акт відступлення права вимоги позивачем не наданий, а зі змісту договору не вбачається, що клієнт уступив право вимоги за кредитним договором позивачу щодо ОСОБА_1 . Договір містить перелік осіб, серед яких відповідачів немає. Окрім того, Представник відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 вказувала про порушення банком, обумовленої у кредитному договорі заборони на розголошення третім особам даних про боржника. Так, згідно з доводами адвоката Савонік Л.О., банк розголосив конфіденційну інформацію, адже у разі якби мало місце відступлення права вимоги щодо ОСОБА_1 і поручителів, то банк мав би направити відповідні повідомлення відповідачам рекомендованим листом із повідомленням. Проте, в даному випадку, як зазначає представник відповідачів у справі відсутні докази як направлення банком такого повідомлення, так і відсутні докази отримання повідомлення відповідачами. В обґрунтування безпідставності позовних вимог, заявлених до відповідачів, ОСОБА_3 вказала також про те, що при укладенні кредитного договору між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 10 червня 2008 року, фактично був укладений договір іпотеки, за яким ОСОБА_1 передав банку в іпотеку нерухоме майно, вартість якого значно перевищує суму кредиту. Вказана обставина на думку адвоката Савонік Л.О. свідчить про те, що у випадку порушення позичальником умов кредитного договору, набув можливість задовольнити свої вимоги за рахунок заставної вартості предмету іпотеки. Представник відповідачів у судовому засіданні також спростовувала достовірність графіку платежів, доданого позивачем до позову, адже платежі, які має сплачувати ОСОБА_1 є ануїтентними, тобто у фіксованому розмірі, однак із доданого позивачем розрахунку слідує, що суми за кожен місяць є різними, а не сталими. Окрім того, ОСОБА_3 звернула увагу суду на існування додаткого договору укладеного між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 28 грудня 2012 року, яким визначено датою остаточного кредиту 10 червня 2023 року. Доказів існування у ОСОБА_1 інших зобов`язань, позивачем не надано. Представник ОСОБА_1 і ОСОБА_2 в судовому засіданні вказала також про те, що відповідачі не визнають розміру боргу, наведеного у позовній заяві, адже між позивачем ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» і відповідачами не виникло жодних договірних зобов`язань, між сторонами справи відсутні будь-які правовідносини, що свідчить про те, що жодної заборгованості у відповідачів перед ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» немає. Правильність і підстави розрахунку, пред`явленого позивачем, представник відповідачів не визнавала та вказала про відсутність бухгалтерських документів, та інших документів на підставі яких позивач здійснював розрахунок та які б доводили достовірність розрахованої суми боргу. Адвокат Савонік Л.О. зазначила про те, що будь-яких досудових вимог про які йдеться у позові, відповідачі не отримували, у справі відсутні докази надіслання відповідачам таких документів. У випадку надіслання поштового відправлення, описи відправлень містили б поштовий штемпель та містився б номер поштового відправлення, який можна було б відслідкувати за допомогою відповідного онлайн-сервісу Укрпошти. ОСОБА_3 також вказала про відсутність у позивача права вимоги щодо поручителів, адже таке право могло виникнути у ПАТ «ОТП Банк» за умови невиконання позичальником кредитних зобов`язань. Згідно з доводами представників відповідачів, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» не надав жодних належних і допустимих доказів наявності у нього права вимоги щодо поручителів ОСОБА_1 ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант». Не додано до позову акту передачі документів та акту відступлення кредитного портфелю. Таким чином, позивачем не доведене передачу йому кредитного портфелю і включення в його обсяг боргу ОСОБА_1 і поручителів. Окрім того, ПАТ «ОТП Банк» не отримував згоди ОСОБА_1 і поручителів відступити від вимоги за кредитним договором, банк такого права не отримав. На момент подання позову, як зазначає адвокат Савонік Л.О., дія додаткового договору від 28 грудня 2012 року між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 не припинилась, банк не звернувся до відповідача з вимогою про розірвання вищевказаного додаткового договору від 28 грудня 2020 року чи кредитного договору від 10 червня 2008 року, що спростовує виникнення правовідносин між ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» та відповідачами та свідчить про те, що на даний час тривають правовідносини між відповідачем та ПАТ «ОТП Банк». За таких обставин, представник відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвокат Савонік Л.О. вважає позов безпідставним, адже в даному випадку укладення договору факторингу не є доказом передачі вимоги за кредитним договором.

З`ясуваши доводи позивача і заслухавши пояснення представника відповідачів ОСОБА_1 і ОСОБА_2 адвоката Савонік Л.О., суд дослідив і оцінив в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, та прийшов до висновку, що в задоволенні позовних вимог ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» про стягнення заборгованості за кредитним договором, слід відмовити за їх безпідставністю.

Такий висновок суду ґрунтується на наступних встановлених по справі обставинах.

Відповідно до п.1 ч.2 ст.11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Статтею 14 ЦК України визначено, що цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Особа не може бути примушена до дій, вчинення яких не є обов`язковим для неї. Виконання цивільних обов`язків забезпечується засобами заохочення та відповідальністю, які встановлені договором або актом цивільного законодавства. Особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Нормами ст.516 ЦК України визначено, що заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

В свою чергу ст.517 ЦК України передбачено, що первісний кредитор у зобов`язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні.

Згідно зст.526ЦК Українизобов`язаннямає виконуватисяналежним чиномвідповідно доумов договорута вимогцього Кодексу,інших актівцивільного законодавства,а завідсутності такихумов тавимог -відповідно дозвичаїв діловогообороту абоінших вимог,що звичайноставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

У відповідності із ст.527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов`язанні має право вимагати доказів того, що обов`язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред`явлення такої вимоги.

10 червня 2008 року між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 укладено кредитний договір №СМ-SME004/296/2008, згідно з умовами якого банк надає позичальнику кредит у сумі 140000 (сто сорок тисяч) доларів США на споживчі цілі за умови виконання ряду вимог.

Судом встановлено, що в даному випадку позивач не надав доказів виконання ОСОБА_1 визначених у договорі умов та отримання ним кредитних коштів у повному обсязі.

В забезпечення виконання зобов`язань ОСОБА_1 перед ЗАТ «ОТП Банк» за кредитним договором №СМ-SME004/296/2008 від 10 червня 2008, між ЗАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_4 було укладено договір поруки №SR-SME004/296/2008 від 10 червня 2008 року та договір поруки №SR-SME004/296/2008/1 між ЗАТ «ОТП Банк» та ТзОВ «Варіант» від 10 червня 2008 року.

У пункті 1.5.1 вказаного договору визначено, що погашення відповідної частини кредиту здійснюється позичальником щомісяця у розмірі та строки визначені у графіку повернення кредиту та сплати процентів (додаток №1 до цього договору), шляхом внесення готівки в касу банку або безготівковим перерахуванням на поточний рахунок.

Проте позивачем не було подано в якості доказу графіку повернення кредиту і відсотків при подачі первісного позову.

Пунктом 1.9.1 кредитного договору №СМ-SME004/296/2008 від 10 червня 2008 року передбачено, що незважаючи на інші положення цього договору, банк має право вимагати дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому або у визначений банком частині у випадку невиконання позичальником та/або поручителем та/або майновим поручителем своїх боргових та інших зобов`язань за цим договором та/або умов договору іпотеки, та/або умов договору поруки. При цьому, зобов`язання позичальника щодо дострокового виконання боргових зобов`язань в цілому настає з дати відправлення банком на адресу позичальника відповідної вимоги та повинне бути проведено позичальником протягом (тридцяти) календарних днів з дати одержання позичальником відповідної вимоги.

В свою чергу, п.6.4. договору визначено, що всі повідомлення, які нправляються сторонами одна одній у відповідності з цим договором, повинні бути складені у письмовій формі і будуть вважатися поданими належним чином, якщо вони надіслані рекомендованим листом або кур`єром за місцезнаходженням відповідної сторонни.

При цьому, матеріали справи не містять доказів направлення ПАТ «ОТП Банк» вимог дострокового виконання боргових зобов`язань ОСОБА_1 у зв`язку з невиконанням останнім своїх зобов`язань.

Згідно з п.1.10.1 даного кредитного договору, для визначення суми і підстав виконання боргових зобов`язань або будь-якої їх частини, остаточною підставою є бухгалтерські книги та рахунки банку. Виплата суми, яка вимагається банком, не призупиняється та не відкликається позичальником на підставі виникнення спору щодо суми, яка підлягає до сплати, із збереженням зобов`язань банку повернути надлишкові кошти.

В даному випадку, доданий до позову розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором №СМ-SME004/296/2008 від 10 червня 2008 року станом на 01 квітня 2015 року, не обгрунтований жодними належними документами. Вказаний розрахунок виключає можливість встановити яким чином позивач розрахував розмір заборгованості, які арифметичні формули застосовувались при здійсненні розрахунку та на підставі яких документів бухгалтерського обліку такі розрахунки здійснювались. Окрім того, у колонці «Сума виданного кредиту» відображені суми без зназначення валюти, у якій вони видавались. Вказані обставини унеможливлюють встановлення законності та достовірності здійсненого позивачем розрахунку заборгованості ОСОБА_1 .

Після винесення Кузнецовським міським судом Рівненської області ухвали від 12 березня 2020 року про залишення позову ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» про стягнення заборгованості за кредитним договором без розгляду, позивачем було направлено до суду копію додаткового договору №5 до кредитного договору №СМ-SME004/296/2008 від 10 червня 2008 року, укладеного між ПАТ «ОТП Банк» і ОСОБА_1 28 грудня 2012 року разом із додатком до додаткової угоди графіком платежів, розрахованим до 10 червня 2023 року та із визначеним терміном дії додаткового договору до 10 червня 2023 року.

Згідно з ст.1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором. Зобов`язання фактора за договором факторингу може передбачати надання клієнтові послуг, пов`язаних із грошовою вимогою, право якої він відступає.

Статтею 1078 ЦК України визначено, що предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події.

Так, 25 грудня 2014 року між ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» та ПАТ «ОТП Банк» укладено договір факторингу, за яким в порядку та на умовах , визначених цим договором, клієнт передає (відступає) фактору права грошової вимоги на кредитний портфель, який включає в себе права грошової вимоги за кредитними договорами, а фактор здійснює фінансування клієнта за плату на умовах цього договору.

Згідно з п.4.1 договору факторингу, на підтвердження факту передачі (відступлення) кредитного портфелю, в момент укладення цього договору клієнт зобов`язується передати фактору кредитні документи. Передача кредитного потфелю (з усіма кредитними документами) фактору підтверджується підписанням відповідного акту передачі документів сторонами цього договору. Розголошення банківської таємниці у зв`язку з передачею кредитного потрфелю та, зокрема, кредитних договорів вважається дозволеним розкриттям банківської таємниці та не є порушенням чинного законодавства.

При цьому у п.4.3. даного договору визначено, що клієнт зобов`язується повідомити боржників/поручителів про укладення цього договору протягом (двадцяти) робочих днів з дати набрання чинності шляхом направлення на їх адреси письмового повідомлення.

Судом встановлено, що в матеріалах справи відсутні будь-які відомості про направлення ПАТ «ОТП Банк» повідомлення про укладення ним договору, який передбачає відступлення ним права вимоги відносно кредитних зобов`язань ОСОБА_1 та зобов`язань поруки ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант». Отримання такого повідомлення не визнається і спростовується відповідачами та представником ОСОБА_5 і ОСОБА_2 .

Окрім того, обсяг кредитного портфелю, визначений у п.5.2. договору факторингу не поширюється на кредитні зобов`язання ОСОБА_1 , а зміст застереження даного пункту договору про те, що у разі неможливостіпередачі прав вимоги до боржників за кредитними договрами, зазначеними у п.5.2. цього договору з будь-яких підстав, сторони домовились, що клієнт зобов`язаний передати (переуступити) фактору у зазначені терміни права вимоги до боржників за будь-якими іншими кредитними договорами, про що між сторонами буде укладено відповідний додатковий договір, не є обгрунтованою умовою, адже жодного додаткового договору, який би передбачав відступлення права вимоги відносно відповідачів, позивачем не надано.

Так, до первісного позову, ТзОВ «ОТП Факторинг Україна» було додано незасвідчену копію додатку 1 до договору факторингу від 25 грудня 2014 року, яка являє собою список осіб, та зміст якої не відображає суті даного документу та про які обставини він свідчить. Так, ухвалою Кузнецовського міського суду Рівненської області від 02 вересня 2015 року про залишення позову без руху, зокрема було встановлено, що копії усіх договорів, долучених позивачем до позову не засвідчені належним чином. Із заявою про усунення недоліків, представником позивача, одночасно із належним чтном засвідченими копіями договорів було надано посвідчений підписом адвоката Захаркевича О.М аркуш, із надрукованим одним рядком. Проте, встановити, що це за документ суду виявилось неможливим, адже, ані заголовку, ані зрозумілого і вичерпного змісту даний аркуш не містить.

Пунктом 6.2 договору факторингу від 25 грудня 2014 року визначено, що клієнт зобов`язується: а. у дату набрання чинності передати фактору усі кредитні документи та та підписати акт приймання-передачі (відступлення) кредитного портфелю; б. повідомити боржників/порчителів про укладення цього договору відповідно до вимог чинного законодавства, а також надати будь-які повідомлення, здійснити всі необхідні реєстрації та отримати всі необхідні дозволи, які можуть вимагатися у зв`язку з укладенням цього договору та передачею кредитного портфелю.

Однак, ТзОВ «ОТП Факторинг України» не надав суду доказів передачі йому кредитних документів відповідачів, позивачем не надано в якості доказу акту приймання-передачі (відступлення) кредитного портфелю, який містив би зокрема уступлення вимоги щодо ОСОБА_2 .

Позивач не надав жодних доказів у підтвердження власних доводів щодо направлення 06 лютого 2015 року відповідачам письмових досудових вимог, зокрема: до позову позивач надав незасвіденні копії опису вкладення в цінний лист, які не містять поштового штемпелю із зазначенням поштового віддлення, яке прийняло відправлення та дати прийняття, чи відправлення описанного відправлення. Копії описів не містять номеру поштового відправлення, що унеможливлює відстеження такого відправлення і встановлення дати отримання відповідачами поштових відправлень.

Окрім того, зміст незасвідчених копій досудових вимог, доданих до позову свідчить, що предметом досудових вимог, які адресовані позивачем ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ТзОВ «Варіант» є вимоги про усунення порушень за кредитним договром №№СМ-SME004/296/2008 від 15 грудня 2008 року. Проте, у позові та матеріалах справи відсутні відомості про укладення відповідачами такого договору.

Згідно з ст.1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник маєправо вимагативід факторанадання йомув розумнийстрок доказівтого,що відступленняправа грошовоївимоги факторовісправді маломісце.Якщо факторне виконаєцього обов`язку,боржник маєправо здійснитиплатіж клієнтовіна виконаннясвого обов`язкуперед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обов`язку перед клієнтом.

Відповідно до ч.ч.1-3 ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В даному випадку, ТзОВ «ОТП Факторинг» не довів жодних обставин на які покликається в обгрунтування своїх позовних вимог, жодних належних і допустимих доказів у підтвердження своїх доводів, не надано.

Виходячи із зазначеного, враховуючи, неподання позивачем належних і допустимих доказів в обґрунтування своїх позовних вимог, заявлених до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 і ТзОВ «Варіант» про стягнення заборгованості за кредитним договором, суд вбачає підстави для відмови у задоволенні вказаного позового, за його безпідставністю.

Враховуючи викладене, на підставіст.ст.3, 11, 13-16, 20, 509-511, 512, 514, 516-518, 526, 527, 1077-1079, 1082 ЦК України, керуючись ст.ст.2, 5,12,13, 43, 44, 49, 76-81,83, 95, 141,177, 259, 263-265,354,355 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити в задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» (місцезнаходження м.Київ,вулиця Фізкультури,28д, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України - 36789421) до ОСОБА_1 (зареєстрованемісце проживання АДРЕСА_1 ,реєстраційний номероблікової карткиплатника податків НОМЕР_1 ), ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) і Товариства з обмеженою відповідальністю «Варіант» (місцезнаходження Рівненська область,м.Вараш,вулиця Нова,будинок №77, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 32631025) про стягнення заборгованості за кредитним договором за його безпідставністю.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Складення повного рішення суду відкладено на 13 липня 2020 року.

Головуючий суддяО.І.Горегляд