Ухвала

від 29.02.2024 по справі 643/1889/24

МОСКОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 643/1889/24

Провадження № 2-н/643/355/24

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Харків

Суддя Московського районного суду м. Харкова Афанасьєв В.О., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2019 по 31.12.2023,-

В С Т А Н О В И В:

ОСББ «Квартет 61Д» звернулось до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2019 по 31.12.2023 в розмірі 28510,21 грн. та судового збору у розмірі 302,80 грн.

Дослідивши заяву та додані до неї документи, суд приходить до висновку про відмову у видачі судового наказу з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 160 ЦПК України наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених ст. 161 цього Кодексу та відповідно до ч. 1 ст. 167 ЦПК України розгляд заяви проводиться без судового засідання і повідомлення заявника і боржника.

Згідно п. 3 ч. 1 ст. 161 ЦПК України, судовий наказ може бути видано, якщо заявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 165 ЦПК України, суд відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Відповідно до ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (ст. 257 ЦК України).

Положеннями ч. 1 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня коли особа довідалась або могла довідатись про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Представник заявника звернувся до Московського районного суду м. Харкова з вищезазначеною заявою 28.02.2024, що підтверджується штампом суду, та просить стягнути з боржника заборгованість за період з 01.07.2019 по 31.12.2023, тобто більш ніж за три роки.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 167 ЦПК України, за результатами розгляду заяви про видачу судового наказу суд видає судовий наказ або постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу.

Згідно ч. 2 ст. 165 ЦПК України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Аналізуючи вищенаведені норми процесуального права, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, у зв`язку із заявленими вимогами поза межами строків позовної давності.

Відповідно до частини 2 статті 164 ЦПК України, у разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви.

Керуючись ст. ст. 165, 167, 260, 261ЦПК України, -

ПОСТАНОВИВ:

У видачі судового наказу за заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкової території за період з 01.07.2019 по 31.12.2023 у розмірі 28510, 21 грн. - відмовити.

Роз`яснити заявнику, що відповідно до частини 2 статті 166 ЦПК України, відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 165 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення безпосередньо до Харківського апеляційного суду апеляційної скарги.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Суддя В.О. Афанасьєв