Постанова

від 27.05.2024 по справі 643/1889/24

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 643/1889/24 Головуючий суддя І інстанції Афанасьєв В. О.

Провадження № 22-ц/818/1715/24 Суддя доповідач Яцина В.Б.

Категорія: Справи щодо стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, телекомунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та трьох відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2024 року м. Харків.

Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого Яцини В.Б.

суддів колегії Бурлака І.В., Маміної О.В.,

розглянув у порядкуписьмового провадженнябез повідомленняучасників справиапеляційну скаргупредставника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» - адвоката Лаєвської Марине Леніківни на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29лютого2024року,усправіза заявою Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкової території,

встановив:

У лютому 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкової території.

Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 29 лютого 2024 року відмовлено Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» у видачі судового наказу.

В апеляційній скарзі представник Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» - адвоката Лаєвська М.Л. посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи та порушенням судом норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу суду від 29 лютого 2024 року скасувати та направити справу для продовження розгляду.

В обгрунтування апеляційної скарги зазначає, що суд першої інстанції не мав права відмовляти у видачі судового наказу в цілому із заявленою вимогою, оскільки строк позовної давності на момент звернення до суду із даною заявою не сплив.

Крім того, судом першої інстанції не враховані вимогиЦК України, які містяться у п.п.12, 19Прикінцевих та перехідних положень цього Кодексу. Так, згідно вимог зазначеного пункту на час дії карантину, встановленого КМУ з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,1293цьогокодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Вказані положення набрали чинності з 02 квітня 2020 року. Вказує, що каранти був запроваджений до спливу перебігу позовної давності за першим простроченим платежем з боку боржника, та був відмінений з 30 червня 2023 року. Крім того, п.19 передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки визначені ст.ст.257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексупродовжуються на строк його дії. З 24 лютого 2022 року воєнний стан введений по всій території України та наразі продовжений. Таким чином вважає, що навіть за першим простроченим платежем Боржника за вищевказану комунальну послугу за липень 2019 року станом на момент звернення із даною заявою ще не сплив.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило.

Ухвалою Харківського апеляційного суду від 08 квітня 2024 року відповідно до вимог ч.1ст.369 ЦПК Українирозгляд справи призначено без повідомлення (виклику) учасників справи.

Колегія суддів, вислухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційна підлягає задоволенню з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про відмову у видачі судового наказу суд першої інстанції виходив з того, що з моменту виникнення у заявника права вимоги до боржника пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом.

Проте, погодитися з таким висновком суду колегія суддів не може, виходячи з наступного.

Відповідно до частини 1статті 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з частиною 1статті 4 ЦПК Україникожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідностатті 160 ЦПК Українисудовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбаченихстаттею 161цього Кодексу.

Зокрема, пунктом 3 частини 1 статті 161ЦПК Українипередбачено, що судовий наказ може бути видано, якщозаявлено вимогу про стягнення заборгованості за оплату житлово-комунальних послуг, електронних комунікаційних послуг, послуг телебачення та радіомовлення з урахуванням індексу інфляції та 3 відсотків річних, нарахованих заявником на суму заборгованості;

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги, а також органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судовий наказ підлягає виконанню за правилами, встановленими для виконання судових рішень у порядку, встановленому законом (ч.2, 3ст. 160 ЦПК України).

Підстави для відмови у видачі судового наказу викладені уст.165 ЦПК України.

Зокрема, пунктом 5 частини 1 цієї статті встановлено, щосуддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо з моменту виникнення права вимоги пройшов строк, який перевищує позовну давність, встановлену законом для такої вимоги, або пройшов строк, встановлений законом для пред`явлення позову в суд за такою вимогою.

Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що у лютому 2024 року Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» звернулося до суду із заявою про видачу судового наказу за вимогою про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за послуги з утримання будинків споруд та прибудинкової території, а саме 28510,21 грн за період з 01.07.2019 по 31.12.2023.

В апеляційній скарзі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» зазначає, що строк позовної давності для звернення до суду із даною заявою ним не пропущений, оскільки останній було продовжено на підставіпостанови КМУвід 11березня 2020року №211«Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2», таЗакону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби COVID-19» від 30 березня 2020 року № 540-ІХ, який був відмінений з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року відповідно до постанови КМУ від 27 червня 2023 року.

У відповідності достатті 256 ЦК Українипозовна давністьце строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Цивільним кодексом Українивизначено два види строків позовної давності: а) загальний; б) спеціальні.

Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки (стаття 257 ЦК України).

Загальні строки позовної давності є абстрактними, поширюються на всі цивільні правовідносини, за винятком тих, щодо яких законом встановлений інший строк або які взагалі виведені з-під дії строків позовної давності.

Загальний строк позовної давності складає три роки і не залежить від суб`єктного складу правовідносин (стаття 257 ЦК України).

Спеціальна позовна давність визначенастаттею 258 ЦК України.

Як свідчать матеріали справи, датою звернення Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» із даною заявою є 28.02.2024 року, а період нарахуванням останнім заборгованості становить 01 липня 2019 року по 31 грудня 2023 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2»(із змінами і доповненнями, внесеними постановами Кабінету Міністрів України) установлено з 12 березня 2020 року на всій території України карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався.

Запроваджено обмежувальні заходи щодо протидії поширенню коронавірусу COVID-19, які безпосередньо впливають на виконання державою своєї соціальної, економічної, правозахисної функцій, введено певні обмеження прав та свобод людини і громадянина.

Законом України № 530-ІХ від 17 березня 2020 року «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на запобігання виникненню і поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19)»введення карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, віднесено до форс-мажорних обставин (частина другастатті 14-1 Закону України «Про торгово-промислові палати»).

Законом України від 30 березня 2020 року № 540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)»розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Українидоповнено, зокрема, пунктом 12 натупного змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк дії такого карантину».

У пункті 12розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК Україниу редакціїЗакону України від 30 березня 2020 року № 540-IXперелічені всістатті цього Кодексу, які визначають строки позовної давності. І всі ці строки продовжено для всіх суб`єктів цивільних правовідносин на строк дії карантину у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19).

Інститут позовної давності має на меті, зокрема, гарантувати правову визначеність, забезпечення захисту порушених прав, притягнення до відповідальності. Також він стимулює уповноважену особу до активних дій щодо реалізації належного їй права під загрозою його втрати, запобігає несправедливості, яка може статися в разі, якщо суди будуть змушені вирішувати справи про події, що мали місце у далекому минулому, спираючись на докази, які вже, можливо, втратили достовірність і повноту із плином часу.

Рівність і недискримінація є одними із основних принципів реалізації прав людини.

Виходячи із взаємозв`язку норм права, які були прийняті органом законодавчої влади в Україні під час дії карантину, введеного Урядом України у зв`язку із поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19), цілей, з метою яких ці норми впроваджені, а також з метою недопущення безпідставного звуження прав учасників цивільних правовідносин, колегія суддів дійшла висновку, що пункт 12 Перехідних і прикінцевих положень ЦКУкраїнищодо продовження під час карантину строків загальної і спеціальної позовної давності, передбачених статтями257,258,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, підлягає застосуванню і у тому випадку, коли тривалість строку позовної давності, визначена законом, була збільшена за домовленістю сторін на підставістатті 259 ЦК України.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові Верховного Суду від 07 вересня 2022 року у справі №679/1136/21.

Крім того,пунктом 19«Прикінцевих таперехідних положень`ЦК України,на якийтакож посилаєтьсязаявник вапеляційній скарзі,передбачено,що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначеністаттями257-259,362,559,681,728,786,1293цьогоКодексу, продовжуються на строк його дії.

24 лютого 2022 року строком на 30 діб в Україні було введено воєнний стан відповідно доУказу Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України» «Про введення воєнного стану в Україні».

В подальшому, відповідно доУказів Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні»тавід 24 лютого 2022 року №65/2022 «Про загальну мобілізацію»неодноразово були внесені зміни щодо продовження строку дії воєнного стану в Україні та проведення мобілізації.

На даний час строк дії воєнного стану в України продовжено з 05 години 30 хвилин 14 лютого 2024 року строком на 90 діб, згідноУказу Президента України від 06 лютого 2024 року №10456 «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні».

Таким чином, з огляду на приписи статей256,257 ЦК України, на встановлений Кабінетом Міністрів України карантин з 12 березня 2020 року, на набрання чинностіЗаконом України від 30 березня 2020 року №540-IXщодо продовження строків позовної давності на час дії карантину - 02 квітня 2020 року, пункти 12, 19Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, а також на встановлені судом обставини, а саме, дату звернення КП «Комплекс з вивозу побутових відходів» із даною заявою28 лютого 2024 року та період нарахування останнім заборгованості, що становить з 01 липня 2019 року по 31 грудня 2023 року, трирічний строк позовної давності щодо вимог у даній справі заявником не пропущено.

Суд першої інстанції на зазначене уваги не звернув та помилково дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу.

Відповідно до пункту 4 частини 1статті 379 ЦПК Українипідставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

За таких обставин, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню з направленням справи до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Пунктом 37 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» № 10 від 17 жовтня 2014 року визначено, що якщо судом апеляційної інстанції скасовано ухвалу суду першої інстанції, яка перешкоджає розгляду справи, з передачею справи на розгляд до суду першої інстанції, то розподіл сум судового збору, пов`язаного з розглядом відповідної апеляційної та/або касаційної скарги, здійснюється судом першої інстанції за результатами розгляду ним справи згідно із загальними правиламиЦПК України.

Оскільки наразі вирішується лише процесуальне питання, а не розглядається справа по суті, підстав для розподілу судового збору за розгляд справи апеляційним судом не вбачається.

Керуючись ст. ст.367,368, п.6 ч.1 ст.374, п.4 ч.1 ст.376, п.4 ч.1 ст.379ст.381-384 ЦПК України, суд апеляційної інстанції

постановив :

Апеляційну скаргу представника Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Квартет 61 Д» - адвоката Лаєвської Марине Леніківни - задовольнити.

Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 29лютого2024року скасувати і направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає.

Повний текст постанови складено 27 травня 2024 року.

Головуючий В.Б. Яцина.

Судді І.В. Бурлака.

О.В.Маміна.