Рішення

від 16.02.2024 по справі 404/186/16-ц

КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 404/186/16-ц

Номер провадження 2/404/83/18

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 лютого 2024 року Кіровський районний суд м. Кіровограда в складі:

головуючого судді Іванової Н.Ю.

при секретарі - Коцюбі Т.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та розподіл спільного майна подружжя

ВСТАНОВИВ:

У січні 2016 року до Кіровського районного суду м. Кіровограда звернулася з позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності та розподіл спільного майна подружжя, просила суд визнати за нею право власності на 1/2 частку у її спільному майні подружжя з ОСОБА_2 , квартирі АДРЕСА_1 та рухомому майні, виділивши її частку з майна ОСОБА_2 ; розподілити спільне майно подружжя ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , згідно висновку експерта. Просила відстрочити сплату судового збору до визначення вартості спільного майна.

В обґрунтування поданого позову зазначено, що 28 серпня 1993 року між нею та відповідачем було укладено шлюб, який зареєстрований Кіровським районним відділом ЗАГС міста Кіровограда Кіровоградської області, про що в книзі реєстрації актів про укладення шлюбу зроблено запис за № 859.

В зареєстрованому шлюбі в них ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась донька ОСОБА_3 .

У подружніх стосунках вони проживали до квітня 2015 року, коли відповідач фактично зробив неможливим її проживання в спільній квартирі АДРЕСА_1 за місцем реєстрації, після чого вона змушена була виїхати жити до сестри в м. Знам`янку. Шлюб було розірвано рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2015 року, про що стало відомо з Єдиного державного реєстру судових рішень.

За час спільного проживання у зареєстрованому шлюбі ними було придбано разом за спільні кошти наступне майно: трикімнатну квартиру АДРЕСА_1 , за спільні кошти на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Звіздун Н.К. 15 жовтня 2004 року. Коштами, за які була придбана ця квартира, були їхні заощадження та кошти, передані у власність мамою позивача, ОСОБА_4 , яка 28 вересня 2004 року продала свій будинок в селі Дмитрівка Знам`янському району та виручені гроші віддала їм. З часу купівлі квартири, мама була зареєстрована та проживала в ній.

Вважає, що право власності на вказану квартиру вона набула не просто як дружина особи, яка її придбала, а і власними коштами.

Також, у квартирі були зроблені невід`ємні поліпшення у 2004-2015 роках за рахунок спільних заощаджень. Крім того, в період спільного проживання було придбано рухоме майно. З квартири вона забрала лише свої особисті речі, книги та ікону. З спільно придбаних речей вона має лише мобільний телефон ОСОБА_5 та фен ОСОБА_6 . Своїми діями відповідач порушує її права.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Галагана О.В. від 21 січня 2016 року відкрито провадження у справі, призначено судове засідання. Відстрочено позивачу сплату судового збору до визначення вартості спільного майна.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2016 року позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

25 липня 2016 року до суду надійшла від позивача змінена позовна заява, відповідно якої вона просила суд визнати її право власності на 1/2 частку у її спільному майні подружжя з ОСОБА_2 : квартирі АДРЕСА_1 , придбаній в період зареєстрованого шлюбу та за спільні кошти, з невід`ємними поліпшеннями, виділивши її частку з майна ОСОБА_2 , а також рухомому майні: меблі в прихожу (виготовлені на замовлення) у 2008 році; по6утова техніка в кухню: холодильник Ariston МТМ 1711, придбаний за 2349 грн. 14 липня 2006 року, пральна машинка Ariston, пральна машинка Samsyng, яка вийшла з ладу та передана за непотрібності в літку 2011 року сестрі ОСОБА_1 ОСОБА_7 , газова колонка Юнкерс, електровитяжка «Фабер» двомоторна, придбана у 2008 році за 1200 грн., газова поверхня вбудована Ariston РF 640F (ІХ), придбана 19 лютого 2004 р. за 881 грн., електродуховка вбудована Ariston FВ 51/2 (ІХ), придбана 19 лютого 2004 р. за 2142,00 грн., мікрохвильова піч, електросоковижималка Мулінекс, хлібопіч Moulinex OW 3101 придбана у 2011 році за 1108,00 грн., кухонний комбайн Moulinex придбаний у 2008 році за 700 грн., електробутербродниця, меблі у кухню з натурального дерева виготовлені на замовлення: стіл та 3 табурета з дубу, 2 навісні шафи, 4 напольних шафи з поверхнями з МДФ під поверхнею, виготовленою під мрамор, мийка (шафи виготовлялися ще під розміри старої квартири і були підігнані під квартиру АДРЕСА_2 ), плазмовий телевізор Панасонік, мультимедійний плейєр, ДВД плейєр ОСОБА_8 , музичний центр ОСОБА_9 з 3 колонками подарований в 2009 році, ДВД програвач ОСОБА_10 , домашній кінотеатр ОСОБА_11 з 4 колонок та сабвуферу, розкладний стіл з дуба, кутовий м`який куточок ОСОБА_12 придбаний 27 вересня 2007 року за 2878,00 грн., кондиціонер LG, пилосос LG, меблева стінка ОСОБА_13 , придбана 27 вересня 2007 року за 3646,00 грн., ліжко, стілець, шафа купе з дзеркальною поверхнею, меблева стінка в дитячій, комп`ютер Аррlе (моноблок, клавіатура, акумулятор безперервної подачі, роутер), дитячий диван, тумбочка кутова під телевізор в дитячій, телевізор LG, електровентилятор, праска Філіпс, спортивний тренажер НОМЕР_1 придбаний ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 стільці, двоспальне ліжко, тумба під плазмовий телевізор ОСОБА_14 , фен ОСОБА_6 , мобільні телефони ОСОБА_5 та ОСОБА_15 , ОСОБА_16 сенсорний, ОСОБА_17 , планшет Самсунг, електронна книга, цифровий фотоапарат ОСОБА_18 , дзеркало ОСОБА_19 з під світкою, посуд для приготування їжі, для сервіровки (тарілки, ложки, виделки, чашки), постільна білизна, рушники, ковдри, подушки.

Розділити спільне рухоме майно подружжя виділивши ОСОБА_1 у власність: холодильник Ariston МТМ 1711, пральну машинку Ariston, плазмовий телевізор «Панасонік», розкладний стіл з дуба кутовий м`який куточок Яспіс, меблеву стінку «Галина», тумбочку, під плазмовий телевізор « ОСОБА_14 », фен « ОСОБА_6 », мобільний телефон ОСОБА_5 .

Відповідачу залишити у власність: газову колонку Юнкерс, електровитяжку «Фабер», газову поверхню вбудовану, електродуховку вбудовану, мікрохвильову піч, електросоковижималку ОСОБА_20 , хлібопіч Moulinex OW 3101, кухонний комбайн Moulinex, електробутербродницю, меблі у кухню з натурального дерева виготовлені на замовлення: стіл та 3 табурета з дубу, 2 навісні шафи, 4 напольних шафи з поверхнями з МДФ під поверхнею, виготовленою під мрамор, мийка (шафи виготовлялися ще під розміри старої квартири і були підігнані під квартиру АДРЕСА_2 ), мультимедійний плейєр, ДВД плейєр ОСОБА_8 , домашній кінотеатр ОСОБА_11 з 4 колонок та сабвуферу, кондиціонер LG, пилосос LG, ліжко, стілець, шафа купе з дзеркальною поверхнею, меблева стінка в дитячій, комп`ютер Аррlе (моноблок, клавіатура, акумулятор безперервної подачі, роутер), дитячий диван, телевізор LG, електровентилятор, праска Філіпс, спортивний тренажер НОМЕР_1 придбаний ІНФОРМАЦІЯ_2 , 2 стільці, двоспальне ліжко, мобільні телефони Самсунг, ОСОБА_16 сенсорний, ОСОБА_17 , планшет Самсунг, електронна книга, цифровий фотоапарат ОСОБА_18 , дзеркало Ровента з під світкою, посуд для приготування їжі, для сервіровки (тарілки, ложки, виделки, чашки), постільна білизна, рушники, ковдри, подушки. Стягнувши з відповідача на її користь грошову компенсацію різниці вартості майна, визначеної на підставі висновку експерта. Розподілити спільне нерухоме майно, стягнувши з відповідача, у випадку неможливості розподілу в натурі відповідно до часток співвласників по 1/2 в квартирі, грошову компенсацію вартості її частки, розмір якої буде визначений висновком експерта.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 28 липня 2016 року по справі призначено будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 вересня 2016 року задоволено клопотання експерта, зупинено провадження у справі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 13 жовтня 2016 року відновлено провадження у справі, призначено судове засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2016 року задоволено клопотання ОСОБА_2 про зупинення провадження по справі, зупинено провадження по справі, до часу демобілізації із лав Збройних Сил України відповідача ОСОБА_2 .

Ухвалою колегії суддів судової плата в цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2016 року ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2016 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 20 грудня 2018 року ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 24 жовтня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 12 грудня 2016 року залишено без змін.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2019 року задоволено клопотання ОСОБА_1 про поновлення провадження у справі, поновлено провадження у справ.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 03 липня 2019 року заяву ОСОБА_1 про відвід судді від розгляду та вирішення цивільної справи № 404/186/16-ц задоволено, справу передано до канцелярії суду для визначення судді у порядку, встановленому ст. 33 ЦПК України.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 липня 2019 року справу передано судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Панфіловій А.В.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 19 липня 2019 року прийнято до провадження справу, призначено по справі судове засідання.

12 серпня 2019 року від представника відповідача, адвоката Усатенка В.Ю. до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно якого вказано, що з 28 серпня 1993 року до 16 липня 2015 року відповідач перебував у шлюбі з позивачем. Від шлюбу мають спільну дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка проживає спільно з відповідачем і знаходиться на його утриманні.

На протязі останніх років позивач все частіше і агресивніше ставилася до власної доньки і застосовувала насильство як моральне постійне принижуючи дитину, так і фізичне не цуралась вдарити дитину головою об шафу, про що дитина може підтвердити особисто.

09 квітня 2015 року повернувшись з роботи, відповідач не застав вдома дружину. Донька ОСОБА_21 була в квартирі сама, в квартирі був безлад від перевернутих і викинутих з шаф і полиць речей. На запитання відповідача що трапилось, донька відповіла, що мама зібрала речі і поїхала у Знам`янку до сестри. При цьому, донька поскаржилась, що мама забрала її золото. Таким чином, позивач розпочала розподіл майна особисто, без домовленостей або рішення суду, та розпочала з речей належних доньці.

22 квітня 2015 року сподіваючись, що нікого не має вдома, позивач вдруге приїхала за речами приблизно об 11.30 год. Але вдома знаходилась хвора донька. На заперечення доньки, що без присутності батька вона не має права вивозити речі, дружина в черговий раз вдарила доньку, та стоячи посеред вітальні визвала по мобільному телефону наряд міліції, сказавши їм, що її начебто не пускають до квартири і почала виносити на свій розсуд речі з квартири до сусідів.

Посилання позивача, що речі вона виносила в присутності відповідача є безпідставним, так як, він приїхав до дому на обідню перерву лише біля 13.00 год. і застав дружину, яка вже завершувала виносити різні речі до сусідів у квартиру АДРЕСА_3 , а у кімнаті плакала донька.

Донька розповіла, що спробувала не дати матері фен ОСОБА_22 , бо мати в перший раз один фен вже вивезла до ОСОБА_23 . Дружина накинулась на власну доньку і буквально видерла фен у неї з рук. Фен вартістю більше 100 доларів США не куплявся їй у подарунок, а був придбаний саме для догляду за довгим волоссям доньки. Пізніше під`їхала вантажна машина « ОСОБА_24 », яку обачливо викликали її родичі - тітка і двоюрідна сестра.

Позивач вивезла 09 квітня 2015 р. коштовні прикраси із золота та коштовного каміння (бурштин), які належали доньці, як подарунок від рідної бабусі ( ОСОБА_25 ) та два найменування коштовних виробів із золота які належали відповідачу та його дочці, а саме: золотий кулон 6 гр. з бурштином; золоті сережки по 7 гр. з бурштином; золоті сережки доньки; (позивач зняла їх з дитини за тиждень до першого самовільного вивезення речей, яке відбулося 09 квітня 2015 р., і почепила дитині дешеві сережки з невідомого металу, після чого у дитини почалося запалення на вухах); золотий браслет 10 гр.; золота чоловіча каблучка; золота чоловіча печатка з каменем чорного кольору і фіанітом. Приблизна оцінка коштовностей разом із вивезеною обручальною каблучкою та чоловічою печаткою відповідача дорівнює 15 000 грн.

Позивач посилається на документ, що названий актом опису майна від 01 грудня 2015 року, який начебто проводився у належній відповідачу квартирі і начебто у його присутності. Про складення даного акту відповідачу взагалі нічого не відомо, ОСОБА_26 та ОСОБА_27 01 грудня 2015 року не були в квартирі відповідача.

Акт складений заднім числом для звернення до суду, відомості викладені в акті і в позові збігаються як за змістом так і за оформленням. Крім того, в акті зазначено перелік речей і вказано, що ОСОБА_1 не має до них доступу, тоді яким чином взагалі здійснювався даний опис майна без доступу до нього. Крім того, в позові зазначено, що позивач «змушена була виїхати жити до сестри в м. Знам`янку». При цьому, позивач не зазначає, що вказану квартиру отримала у спадщину разом з сестрою і є співвласником зазначеної квартири.

Квартира за адресою АДРЕСА_4 , придбана відповідачем на кошти від реалізації власної приватизованої квартири за адресою АДРЕСА_5 , яку отримували ще його батьки. Вказана квартира є особистою власністю відповідача відповідно до ст. 57 СК України і не підлягає поділу та визнанню її спільною сумісною власністю. Відповідач придбав її за особисті кошти отримані від реалізації квартири за адресою: АДРЕСА_5 . 15 жовтня 2004 року відповідач фактично продав квартиру за 8 000 доларів США ОСОБА_28 , та оформив право власності на вказану квартиру на ОСОБА_28 шляхом оформлення договору дарування квартири. Даний перебіг подій може підтвердити ОСОБА_28 .

Вказані кошти відповідач одразу передав продавцям за придбання квартири за адресою: АДРЕСА_4 .

Відчуження однієї квартири і одразу придбання іншої здійснювалось одночасно у приватного нотаріуса ОСОБА_29 , навіть номери на бланках відповідних договір йдуть підряд, що підтверджує одночасність вчинення відповідних дій по відчуженню однієї квартири та придбання іншої.

Рішенням Кіровського районного суду від 10 вересня 2015 року по справі № 404/4277/15 з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 стягнуто аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 так як ОСОБА_1 не виконує свій обов`язок по утриманню малолітньої дитини у добровільному порядку. Під час розгляду справи ОСОБА_1 в своїх запереченнях зазначила: «... на даний час моє матеріальне становище таке, що отриманих мною коштів не вистачає мені самій ...».

Крім того, до теперішнього часу ОСОБА_1 аліменти взагалі сплачує частково у наслідок чого виникла заборгованість, а тому зазначення нею про поділ майна в рівних частках є необґрунтованим.

З 2008 року позивач ніде не працювала і ніяким чином не дбала про матеріальне забезпечення сім`ї, лише після звернення з позовом про стягнення аліментів, позивач працевлаштувалась медичним реєстратором Знам`янській ЦРЛ на 0,5 ставки, з метою зменшення стягуваних аліментів.

Посилання позивача, що квартира придбана за спільні заощадження є безпідставним, так як ніяких заощаджень у сторін не було і бути не могло, тому що відповідач у той час проходив службу в міліції, а позивач працювала зубним техніком у державній стоматполіклініці за мінімальну ставку. Посилання на те, що її мати, ОСОБА_4 надавала якість кошти є безпідставним. Відповідач купував квартиру сплачуючи кошти отримані від ОСОБА_28 за придбання квартири по АДРЕСА_6 . Від ОСОБА_4 відповідач ніяких коштів не отримував, в позові також не вказано кому вона їх передавала, в якому розмірі та чим це підтверджується.

06 листопада 2019 року до суду надійшла відповідь на відзив від ОСОБА_1 , у якій вказано, що 15 жовтня 2004 року в реєстрі за № 3908 приватним нотаріусом Звіздун Н.К., загальна вартість квартири становила 9 283 грн., а в пункті 4 вказаного договору зазначено, що продаж квартири за домовленістю сторін вчинявся за 9 283 грн., які отримані продавцями від покупця до підписання цього договору. Вартість невід`ємних поліпшень, здійснених за спільні кошти в цій квартирі, значно перевищує вартість квартири, сплачену при її купівлі 15 жовтня 2004 року.

Вважає, надумані, та не підтверджені відповідачем належними доказами доводи відзиву щодо нерегулярності сплати аліментів, які присуджені у 2015 році на утримання спільної доньки, за відсутності заборгованості по сплаті аліментів, жодним чином на розмір часток співвласників при розподілі спільного майна подружжя не впливають. Заборгованість була нарахована державним виконавцем помилково через відсутність даних по заробітній платі і після надання даних персоніфікованого обліку УПФС, перерахована і станом на 01 жовтня 2019 року становила 697,28 грн.

Жодних речей, крім своїх власних, вона з квартири не забирала і можливості забрати, за відсутності доступу до квартири, не мала. Доказом є її звернення до поліції та повідомлення за наслідками його розгляду, яке вона долучила до позовної заяви. Наклепом та неправдою є викладений у відзиві текст про те, що вона дозволяла собі зловживати алкоголем та застосовувати фізичне насильство щодо своєї рідної доньки.

Посилання відповідача у відзиві на те, що акт опису майна за змістом збігається з текстом позовної заяви, не може бути критикою цих документів, оскільки акт опису майна, складений в присутності свідків ОСОБА_27 та ОСОБА_26 , підписи яких засвідчені начальником ЖБК, неодноразово в період спільного проживання вони бували у квартирі, бачили на власні очі це майно, що і можуть підтвердити у судовому засіданні, є первинним документом, на підставі якого вже і складалася позовна заява.

Щодо посилань відповідача на те, що квартира придбана лише за його кошти з наданням до відзиву копії договору дарування, тобто безоплатної передачі у власність громадянину ОСОБА_28 , який ще у 2016 році написав суду суперечливі за змістом та навіть неправдиві пояснення, які суперечать нотаріально посвідченому в реєстрі за № 3905 приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Звіздун Н.К. договору дарування квартири, не можуть бут взяті до уваги судом як належні та допустимі докази.

Вказано, що домовитись з відповідачем щодо визнання за нею 1/2 частки у квартирі та подальшого її розподілу на сьогодні є неможливим, тому для визначення варіантів виділення частки квартири співвласникам в натурі потрібні спеціальні знання в галузі будівництва, тому просила суд призначити будівельно-технічну експертизу.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2019 року зупинено провадження у справі до закінчення особливого періоду та демобілізації із лав Збройних Сил України відповідача, ОСОБА_2 .

Постановою колегії суддів судової палати в цивільних справах Кропивницького апеляційного суду від 27 лютого 2020 року ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 грудня 2019 року скасовано і направлено справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 04 березня 2020 року відновлено провадження у справі, визначено проводити розгляд справи за правилами загального провадження, призначено судове засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 02 липня 2020 року заяву про забезпечення позову по справі задоволено, накладено арешт та заборонено ОСОБА_2 вчиняти у будь якій формі відчуження квартири АДРЕСА_1 .

Відповідно до розпорядження керівника апарату Кіровського районного суду м. Кіровограда від 17 липня 2020 року, у зв`язку з звільненням судді ОСОБА_30 з посади судді Кіровського районного суду м. Кіровограда, призначено повторний автоматичний розподіл справи.

Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17 липня 2020 року, справу передано судді Кіровського районного суду м. Кіровограда Івановій Н.Ю.

Ухвалою судді Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 липня 2020 року прийнято до провадження та продовжено розгляд за правилами загального позовного провадження вказаної цивільної справи, призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 12 січня 2021 року призначено по справі будівельно-технічну оціночну експертизу, зупинено провадження по справі.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 11 травня 2021 року провадження по справі поновлено та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 27 травня 2021 року задоволено клопотання експерта, провадження у справі на час проведення експертизи зупинено.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 29 листопада 2021 року провадження по справі поновлено та призначено підготовче засідання.

20 травня 2022 року від позивача надійшла уточнена позовна заява, відповідно якої позивач просила суд визнати право власності за нею на 1/2 частку у її спільному майні подружжя з ОСОБА_2 : квартирі АДРЕСА_1 вартістю 442 196,29 грн. Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з відхиленням від часток співвласників, за яким виділити ОСОБА_1 в окреме користування кімнату 6 площею 10,6 кв.м., кімнату 5 площею 13,2 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв.м. (загалом 30,4 кв.м.) Зобов`язати її для забезпечення зазначеного варіанту порядку користування квартирою виконати запропоновані експертом роботи: демонтаж дверного блоку між приміщенням коридору 1 та кімнати 5, демонтаж частини перегородки між приміщенням коридору 1 та кімнати 5, влаштування перегородки в приміщенні кімнати 5, встановлення дверного блоку між приміщенням коридору 1 та кімнати 5. Відповідачу надати в окреме користування кімнату 7 площею 12,6 кв.м. В спільне користування співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати приміщення: коридор 1 площею 9,5 кв.м., санвузол 2(3) площею 3,7 кв.м., кухню площею 4,8 кв., кладову 8 площею 0,8 кв.м., згідно схеми в додатку Г до висновку експерта №308 від 04 листопада 2021 року. Стягнути з відповідача на її користь понесені судові витрати у вигляді витрат на правничу допомогу адвоката та витрат, понесених на оплату експертиз.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 червня 2022 року уточнену позовну заяву залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 23 вересня 2022 року прийнято до розгляду уточнену позовну заяву від 19 травня 2022 року, підготовче засідання відкладено.

17 жовтня 2022 року до суду надійшов відзив від представника відповідача, аналогічний за змістом поданому ним відзиву раніше. Додатково зазначено, що загальна площа спірної квартири становить 62 кв.м., житлова площа 42,3 кв.м., допоміжні площа 20,7 кв.м. Позивач просить виділити їй в окреме користування кімнату 6 площею 10,6 кв.м., кімнату 5 площею 13,2 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв. АДРЕСА_6 має площу 18,1 кв.м., а не 13,2 кв.м. Експерт у висновку зазначив, що житлова площа становить 42,3 кв.м., тобто експерт у висновку умисно зазначає неправильні розрахунки на користь сторони позивача, а тому даний висновок не можна брати до увагу.

Також, позивачем не обґрунтовано на якій підставі з 41,3 кв.м. житлової площі їй виділили 23,8 кв.м., а відповідачу, який проживає з донькою 12,6 кв.м., а 4,9 кв.м. житлової площі перевести в загальну площу. Позивач просить виділити їй в окреме користування 30,4 кв.м., а відповідачу 12,6 кв.м. Загальна площа 62 кв.м., при цьому виділити в спільне користування коридор 1 площею 9,5 кв.м., санвузол 2 (3) площею 3,7 кв.м., кухню 4 площею 4,8 кв.м., кладову 8 площею 0,8 кв.м., загальною площею 18,8 кв.м. Таким чином, позивач просить визнати право власності на 1/2 частину спірної квартири, але фактично намагається отримати право користування на 2/3 частини спірної квартири не зазначаючи будь яких обґрунтувань та не надаючи жодних доказів, при цьому позивач вводить суд в оману та зазначає неправдиві відомості, що відповідач забезпечений житлом у м. Одеса.

Зазначав, що позивач безпідставно просить стягнути з відповідача 3 171,60 грн. сплачених за проведення експертизи, так як зазначена експертиза не була проведена не з вини відповідача, а через те, що відповідач як офіцер запасу був призваний на військову службу.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 листопада 2022 року закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду по суті в судовому засіданні. Викликано в судове засідання експерта Хомутенко Д.Г.

Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22 лютого 2023 року провадження по справі в частині позовних вимог про визнання права власності та розподіл спільного рухомого майна, закрито.

У судовому засіданні представник позивача, адвокат Перемот О.Г. підтримала позовні вимоги у повному обсязі та просила задовольнити.

Представник відповідача, адвокат Усатенко В.Ю. у судовому засіданні заперечив проти позовних вимоги, просив у задоволенні позову відмовити.

Експерт ОСОБА_31 , який проводив експертизу, у судовому засіданні надав пояснення, відповідно яких підтвердив висновки експертизи. Додатково вказував, що ним була зроблена у висновку технічна описка (том 2, а.с.213), а саме помилково вказано, що житлова площа квартири становить 42,3 кв.м., замість правильної 41,3 кв.м. Зазначав, що вказана описка не вплинула на висновок.

Суд, в межах наданих доказів, заслухавши пояснення представників сторін, експерта, дослідивши матеріали справи, обставини на які вони посилаються як на підставу своїх доводів та заперечень, дійшов наступних висновків.

Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Відповідно до ст. 368 ЦК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Зі змісту нормативних положень глав 7 та 8 СК України, власність у сім`ї існує у двох правових режимах: спільна сумісна власність подружжя та особиста приватна власність кожного з подружжя, залежно від якого регулюється питання розпорядження таким майном.

Підстави набуття права спільної сумісної власності подружжя (тобто перелік юридичних фактів, які складають підстави виникнення права спільної сумісної власності на майно подружжя) визначені в ст. 60 СК України. За змістом цієї норми майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, а також майна виключеного з цивільного обороту (стаття 61 СК України), є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Тобто, конструкція норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію виникнення права спільної сумісної власності. Це означає, що ні дружина, ні чоловік не зобов`язані доводити наявність права спільної сумісної власності на майно, набуте у шлюбі, оскільки воно вважається таким, що належить подружжю.

Аналізуючи зазначену норму, суд вважає, що реєстрація права на майно, придбане під час шлюбу, лише на ім`я одного з подружжя не спростовує презумпції належності його до спільної сумісної власності подружжя.

Судом установлено, що 28 серпня 1993 року сторони зареєстрували шлюб, який рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 16 липня 2015 року розірвано.

У шлюбі у сторін ІНФОРМАЦІЯ_1 народилась дитина, ОСОБА_3 .

За час перебування у шлюбі сторонами було придбано трикімнатну квартиру в АДРЕСА_4 . Згідно договору купівлі-продажу від 15 жовтня 2004 року, посвідченого приватним нотаріусом Кіровоградського міського нотаріального округу Звіздун Н.К., зареєстрованого в реєстрі за № 3908, право власності на вказану квартиру зареєстровано за відповідачем ОСОБА_2 .

Дана квартира відповідно до ст. 60 СК України є спільною сумісною власністю подружжя, та підлягає поділу.

Добровільно сторони не домовилися про розмір часток, які мають бути визначені кожному з них, суд вважає, що частки майна дружини та чоловіка є рівними.

Норми статті 60 СК України свідчить про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Разом із тим, зазначена презумпція може бути спростована й один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт, у тому числі в судовому порядку. Тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Однак, на підтвердження доводів, щодо того, що квартира не підлягає поділу, оскільки відповідач придбав її за власні кошти, шляхом фактичного продажу іншої квартири не знайшли підтвердження під час розгляду справи судом.

Квартира, що належала відповідачу за адресою АДРЕСА_5 була подарована ОСОБА_28 , відповідно до договору дарування від 15 жовтня 2004 року. У вказаному договорі сторони підтвердили, що цей договір не носить характеру уявного та удаваного правочину, не приховує інший правочин, відповідає їхнім дійсним намірам створити для себе юридичні наслідки. Дарувальник та обдаровуваний домовились, що під передачею квартири за цим договором слід вважати символічну передачу речі.

Договір дарування - це домовленість, за якою одна сторона (дарувальник) передає або зобов`язується передати в майбутньому другій стороні (обдаровуваному) безоплатно майно (дарунок) у власність (частина перша статті 717 ЦК України).

Відповідно до п. 30 постанови Пленуму ВСУ від 21.12.2007 № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя», рівність прав кожного із подружжя на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності (якщо інше не встановлено домовленістю між ними) та необхідність взаємної згоди подружжя на розпорядження майном, що є об`єктом права його спільної сумісної власності, передбачено ч.1 ст. 63, ч.1 ст. 65 СК.

Зі змісту п.п. 23, 24 вказаної постанови Пленуму ВСУ вбачається, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з`ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу можуть бути будь-які види майна, незалежно від того, на ім`я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом. До складу майна, що підлягає поділу включається загальне майно подружжя, наявне у нього на час розгляду справи, та те, що знаходиться у третіх осіб. При поділі майна враховуються також борги подружжя та правовідносини за зобов`язаннями, що виникли в інтересах сім`ї.

Право подружжя на поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, закріплено у статті 69 СК України. Поділ майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, здійснюється шляхом виділення його в натурі, а в разі неподільності присуджується одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (частини перша, друга статті 71 СК України), або реалізується через виплату грошової чи іншої матеріальної компенсації вартості його частки (частина друга статті 364 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України).

Частинами 1, 2 ст. 70 СК України встановлено, що у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором. При вирішенні спору про поділ майна суд може відступити від засади рівності часток подружжя за обставин, що мають істотне значення, зокрема якщо один із них не дбав про матеріальне забезпечення сім`ї, приховав, знищив чи пошкодив спільне майно, витрачав його на шкоду інтересам сім`ї. Принцип рівності часток застосовується незалежно від того, чи здійснюється поділ у судовому або у позасудовому порядку.

Статтею 71 СК України встановлено, що майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення. Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними.

Сутність поділу полягає в тому, що кожному з подружжя присуджуються в особисту власність конкретні речі, а також здійснюється розподіл майнових прав та обов`язків. При здійсненні поділу в судовому порядку суд має виходити з презумпції рівності часток. При винесенні рішення суд має керуватися «обставинами, що мають істотне значення», якими можуть бути, насамперед, ступінь трудової та (або) фінансової участі кожного з подружжя в утриманні спільного майна, зроблених поліпшеннях, доцільність та обґрунтованість укладених правочинів, спрямованих на розпорядження спільним майном, наявність або відсутність вчинення одним з подружжя дій, що порушують права другого з подружжя, суперечать інтересам сім`ї, матеріальне становище співвласників тощо. Поділ спільного сумісного майна подружжя здійснюється з визначення кола об`єктів спільної сумісної власності подружжя і встановлення їхньої вартості. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди - виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

При цьому суд враховує правові позиції ВСУ з аналогічних спорів, в яких ВСУ роз`яснює, що у процесі розгляду спорів про поділ майна подружжя необхідно враховувати такі обставини: час придбання майна; кошти, за які таке майно було придбано (джерело придбання); мета придбання майна, яка дозволяє визначити правовий статус сумісної власності подружжя.

Тому, вимога про визнання за позивачем права власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1 підлягає до задоволення.

Матеріалами справи не підтверджено факту укладання шлюбного договору, або факту існування домовленості між сторонами про поділ майна, що є спільною сумісною власністю подружжя.

Підстав для відступлення від засад рівності часток подружжя судом не встановлено.

Відповідно до постанови Пленуму Верховного Суду України від 25 грудня 1995 року № 15 «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», судам слід мати на увазі, що судовий захист права приватної власності громадян здійснюється шляхом розгляду справ, зокрема, за позовами, зокрема, про визначення порядку володіння, користування і розпорядження майном, що є спільною власністю.

Відповідно до статті 319 ЦК України зазначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд, має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону, при здійсненні своїх прав та виконанні обов`язків власник зобов`язаний додержуватися моральних засад суспільства. Усім власникам забезпечуються рівні умови здійснення своїх прав. Власність зобов`язує.

Відповідно до частини першої статті 321 ЦК України право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.

Відповідно до положень ст. 358 ЦК України право спільної часткової власності здійснюється співвласниками за їхньою згодою.

Як передбачено ст. 66 СК України, подружжя має право домовитися між собою про порядок користування майном, що йому належить на праві спільної сумісної власності.

При встановленні порядку користування будинком (квартирою) кожному із співвласників передається в користування конкретна частина будинку (квартири), виходячи з його частки в праві спільної власності на будинок (квартиру). Разом з тим виділені у користування приміщення можуть бути і неізольовані і не завжди точно відповідати належним співвласникам часткам, оскільки встановлення порядку користування майном не припиняє право спільної часткової власності на це майно.

Встановлення співвласниками порядку користування будинком (квартирою) з виділенням конкретних приміщень, не припиняє право спільної часткової власності, оскільки такі частини не перетворюються в об`єкт самостійної власності кожного з них.

Зазначений правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду України від 03 квітня 2013 року в справі № 6-79цс14.

Згідно п.14 постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності» зазначено, що квартира, яка є спільною сумісною чи спільною частковою власністю, на вимогу учасника (учасників) цієї власності підлягає поділу в натурі, якщо можливо виділити сторонам ізольовані жилі та інші приміщення з самостійними виходами, які можуть використовуватися як окремі квартири або які можна переобладнати в такі квартири. У протилежному випадку може бути встановлено порядок користування будинковолодінням, якщо про це заявлено позов.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в пункті 63 постанови Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 (провадження № 12-204гс19).

В ході розгляду справи проведено судову будівельно-технічну і оціночно-будівельну експертизи.

Згідно висновку експерта складеного за результатами судової будівельно-технічної і оціночно-будівельної експертизи від 04 листопада 2021 року № 308, проведеної експертом Хомутенком Д.Г., ринкова вартість квартири АДРЕСА_7 , станом на 04 листопада 2021 року, становить 884 392,47 грн.

За результатами проведених досліджень, зроблено висновок про відсутність технічної можливості, поділу квартири АДРЕСА_7 , у частках по 1/2, чи з відхиленням від часток.

Експертом запропоновано два варіанти порядку користування квартирою:

Відповідно варіанту № 1 порядку користування квартирою співвласникам надаються в користування наступні приміщення квартири:

Першому співвласнику пропонується надати в окреме користування кімнату 6 площею 10,6 кв.м.; Другому співвласнику пропонується надати в окреме користування кімнату 7 площею 12,6 кв.м.; В спільне користування співвласників пропонується надати приміщення: коридор 1 площею 4,8 кв.м., санвузол 2 (3) площею 3,7 кв.м., кухню 4 площею 4,8 кв.м., кімнату 5 площею 18,1 кв.м., кладову 8 площею 0,8 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв.м.

Першому співвласнику за варіантом № 1 порядку користування надається в користування 23/50 ч. квартири (тобто на 1/25 ч. менше за належну йому), другому співвласнику надається в користування 27/50 ч. (тобто на 1/25 ч. більше за належну йому).

Варіант № 1 порядку користування квартирою зображено на схемі в додатку В до даного висновку експерта.

Відповідно варіанту № 2 порядку користування квартирою співвласникам надаються в користування наступні приміщення квартири: Першому співвласнику пропонується надати в окреме користування: кімнату 6 площею 10,6 кв.м., кімнату 5 площею 13,2 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв.м. (загалом 30,4 кв.м.); Другому співвласнику пропонується надати в окреме користування кімнату 7 площею 12,6 кв.м.; В спільне користування співвласників пропонується надати приміщення: коридор 1 площею 9,5 кв.м., санвузол 2 (3) площею 3,7 кв.м., кухню 4 площею 4,8 кв.м., кладову 8 площею 0,8 кв.м.

Площі кімнати 5 та коридору 1 після перепланування. Відповідно до зазначеного варіанту №2 порядку користування квартирою, на підставі додатку Д Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна, експертом розраховані фактичні частки які надаються в користування співвласників: першому співвласнику 71/100 ч., другому співвласнику 29/100 ч.

Першому співвласнику за даним варіантом порядку користування надається в користування 71/100 ч. квартири (тобто на 21/100 ч. більше за належну йому), другому співвласнику надається в користування 29/100 ч. (тобто на 21/100 ч. менше за належну йому).

Для забезпечення зазначеного варіанту порядку користування квартирою необхідно провести наступні будівельні роботи: демонтаж дверного блоку між приміщеннями коридору 1 та кімнати 5; демонтаж частини перегородки між приміщенням коридору 1 та кімнати 5; влаштування перегородки в приміщенні кімнати 5; встановлення дверного блоку між приміщенням коридору 1 та кімнати 5. Орієнтована вартість становить 14 142,13 грн.

Вказаний варіант порядку користування квартирою зображено на схемі в додатку Г до висновку експерта.

Існуюче об`ємно-планувальне рішення квартири АДРЕСА_7 , щодо якої визначено порядок користування, не відповідає вимогам нормативних документів, а саме: приміщення кухні 4 не відповідає необхідній мінімальній площі згідно п. 5.19; приміщення санвузла 2(3) не відповідає мінімальним вимогам п. 5.22; ширина приміщення 1 не відповідає мінімальним вимогам п. 5.22; висота приміщень 5,6 та 7 не відповідає вимогам п. 5.6.

Сторона відповідача не погодилась з жодним варіантом запропонованим експертом.

Сторона позивача просила суд визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 з відхиленням від часток співвласників, за яким виділити ОСОБА_1 в окреме користування кімнату 6 площею 10,6 кв.м., кімнату 5 площею 13,2 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв.м. (загалом 30,4 кв.м.) Зобов`язати її для забезпечення зазначеного варіанту порядку користування квартирою виконати запропоновані експертом роботи: демонтаж дверного блоку між приміщенням коридору 1 та кімнати 5, демонтаж частини перегородки між приміщенням коридору 1 та кімнати 5, влаштування перегородки в приміщенні кімнати 5, встановлення дверного блоку між приміщенням коридору 1 та кімнати 5. Відповідачу надати в окреме користування кімнату 7 площею 12,6 кв.м. В спільне користування співвласників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 надати приміщення: коридор 1 площею 9,5 кв.м., санвузол 2(3) площею 3,7 кв.м., кухню площею 4,8 кв., кладову 8 площею 0,8 кв.м., згідно схеми в додатку Г до висновку експерта № 308 від 04 листопада 2021 року.

З метою вирішення вказаного спору в повному обсязі, забезпечивши законні права та інтереси кожної зі сторін, суд вважає, що слід також встановити порядок користування вказаним нерухомим майном, але за Варіантом № 1 порядку користування квартирою, що зображено на схемі в додатку В.

Відповідно варіанту № 1 порядку користування квартирою співвласникам надаються в користування наступні приміщення квартири:

Першому співвласнику пропонується надати в окреме користування кімнату 6 площею 10,6 кв.м.;

Другому співвласнику пропонується надати в окреме користування кімнату 7 площею 12,6 кв.м.;

В спільне користування співвласників пропонується надати приміщення: коридор 1 площею 4,8 кв.м., санвузол 2 (3) площею 3,7 кв.м., кухню 4 площею 4,8 кв.м., кімнату 5 площею 18,1 кв.м., кладову 8 площею 0,8 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв.м.

Відповідно до зазначеного варіанту № 1 порядку користування квартирою, на підставі додатку Д Інструкції щодо проведення поділу, виділу та розрахунку часток об`єктів нерухомого майна [6], експертом розраховані фактичні частки які надаються в користування співвласників, -

першому співвласнику:

10,6 + [(38,8 х 10,6)/(10,6+12,6)] = 28,33 кв.м. 28,33/62,0 = 0,46 ч. - 23/50 ч. "

другому співвласнику:

12,6 + [(38,8 х 12,6)/(10,6+12,6)] = 33,67 кв.м. 33,67/62,0 = 0,54 ч. = 27/50 ч.

Таким чином, першому співвласнику за даним варіантом порядку користування надається в користування 23/50 ч. квартири (тобто на 1/25 ч. менше за належну йому), другому співвласнику надається в користування 27/50 ч. (тобто на 1/25 ч. більше за належну йому).

Суд зауважує, що при вирішенні даного порядку користування враховано інтереси усіх осіб, які проживають у квартирі. Такий порядок не призведе до погіршення житлових умов цих осіб, не порушує прав іншого співвласника, а також буде збережено цільове призначення квартири.

З боку відповідача не було запропоновано інших варіантів порядку користування спірною квартирою, як і не заявлялося клопотання про призначення відповідної експертизи.

З урахуванням вищенаведеного та у контексті правових норм регулювання предмета спору, оцінивши допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок в їх сукупності за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженню наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача знайшли своє підтвердження в ході судового розгляду даної справи, а відтак підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду України. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до п.6 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 18.12.2009 № 14 «Про судове рішення у цивільній справі», враховуючи принцип безпосередності судового розгляду, рішення може бути обґрунтоване лише доказами, одержаними у визначеному законом порядку та дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини в справі «Ващенко проти України» (Заява № 26864/03) від 26 червня 2008 року зазначено, що принцип змагальності полягає в тому, що суд уважно досліджує зауваження заявника, виходячи з сукупності наявних матеріалів в тій мірі, в якій він є повноважним вивчати заявлені скарги. Отже, у суду відсутні повноваження на вихід за межі принципу диспозитивності і змагальності та збирання доказів на користь однієї із зацікавлених сторін.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (Серявін та інші проти України, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).

З огляду на викладене вище, приймаючи до уваги фактичні обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для надання оцінки решті доводів, наведених сторонами по справі в обґрунтування власних правових позицій, оскільки їх дослідження судом у будь-якому випадку не матиме наслідком спростування висновків, до яких суд дійшов по тексту рішення вище щодо суті позовних вимог.

Питання судових витрат суд вирішує відповідно до Глави 8 ЦПК України.

Відповідно до приписів ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема витрати на професійну правничу допомогу та проведення експертизи.

Згідно з положенням пункту 1 частини першої та частини сьомої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Судом було встановлено, що позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 4 973,16 грн., в підтвердження чого додано платіжні документи відповідного змісту. Також, позивачем сплачено за проведення судової експертизи кошти у розмірі 8550 грн., які підлягають стягненню з відповідача.

Також, позивач просила суд стягнути з відповідача 3171,60 грн. витрат понесених нею на оплату за інформаційно-технічне забезпечення проведення судової будівельно-технічної та оціночно-будівельної експертизи № 59, які були нею сплачені 05 вересня 2016 року на рахунок ПП «Науково-дослідна лабораторія судових експертиз». Однак, суд відмовляє у стягненні вказаних витрат, оскільки експертиза проведена не була.

Вирішуючи питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Згідно з пунктом 4 частини першої статті 1 Закону України від 05 липня 2012 року N 5076-VI «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон N 5076-VI) договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Разом із тим, чинне цивільно-процесуальне законодавство визначило критерії, які слід застосовувати при визначенні розміру витрат на правничу допомогу.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Надавши оцінку наданим позивачем доказам щодо понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, урахувавши її позицію сторони позивача надану у судовому засіданні, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатами послуг та виконаних робіт; предметом позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про необхідність зменшення розміру таких витрат понесених позивачем до 10 000 грн.

На підставі наведеного, керуючись статтями 2, 4, 5, 10, 19, 76, 77, 79, 80, 81, 82, 89, 131, 137, 141, 187, 263-265, 273, 353-355 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов, задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/2 частку у спільному майні подружжя, а саме квартиру АДРЕСА_1 .

Визначити порядок користування квартирою АДРЕСА_1 , відповідно до варіанту № 1 порядку користування (Додаток В) висновку експерта № 308 за результатами проведення судової будівельно-технічної і оціночно-будівельної експертизи, складеного 04 листопада 2021 року судовим експертом Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробниче підприємство Укпспецбудекспертиза», за яким:

- співвласнику ОСОБА_1 надати в користування кімнату 6 площею 10,6 кв.м. (23/50 ч.);

- співвласнику ОСОБА_2 надати в користування кімнату 7, площею 12,6 кв.м. (27/50 ч.).

В спільне користування співвласників надати приміщення: коридор 1 площею 4,8 кв.м., санвузол 2 (3) площею 3,7 кв.м., кухню 4 площею 4,8 кв.м., кімнату 5 площею 18,1 кв.м., кладову 8 площею 0,8 кв.м., веранду 9 площею 6,6 кв.м.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 4 973,16 грн., по сплаті витрат на проведення судової будівельно-технічної експертизи у розмірі 8550 грн. та понесені витрати на професійну правничу допомогу адвоката у розмірі 10 000 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Кропивницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , адреса місця проживання: АДРЕСА_8 , ІПН: НОМЕР_2 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса місця проживання: АДРЕСА_9 , ІПН: НОМЕР_3 .

Повний текст судового рішення складено 29.02.2024 року.

Суддя Кіровського Н. Ю. Іванова

районного суду

м.Кіровограда