Постанова

від 21.02.2024 по справі 638/2856/23

ДЗЕРЖИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 638/2856/23

Провадження № 3-в/638/1/24

ПОСТАНОВА

Іменем України

21 лютого 2024 року м. Харків

Суддя Дзержинського районного суду міста Харкова Щепіхіна В.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 адвоката Сілко Наталії Григорівни про перегляд постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 по справі №638/2856/23 за нововиявленими обставинами,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави у розмірі 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень з позбавленням права керування строком на 1 (один) рік (справа №638/2856/23, суддя Щепіхіна В. В.).

Постановою Харківського апеляційного суду від 18.10.2023 апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення, постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 27 липня 2023 року у відношенні ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП, - залишено без змін.

26.10.2023 на адресу суду надійшла заява ОСОБА_1 з проханням долучити до матеріалів справи про адміністративне правопорушення квитанції про сплату штрафу у розмірі 17000, 00 грн. та судового збору у розмірі 536, 80 грн.

У січні2024ОСОБА_1 звернувся до Дзержинського районного суду м. Харкова із заявою про перегляд постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 по справі №638/2856/23 за нововиявленими обставинами, посилаючись на відсутність вини ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, невідповідність дій працівників поліції при виявленні правопорушення та складанні протоколу, відсутність безперервності відеозйомки з нагрудних камер поліцейських та в цілому допущену неповноту при встановленні обставин та подій, що мали місце 29.03.2023. Посилаючись на приписи ст. 459-460, 463, 467 КПК України просить суд скасувати постанову Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 по справі №638/2856/23 та закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення у зв`язку з відсутністю у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Перевіривши матеріали за заявою адвоката Сілко Наталії Григорівни про перегляд постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 по справі №638/2856/23 за нововиявленими обставинами, суд вважає, що заяву разом з додатками необхідно повернути заявнику, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Повноваження суду при розгляді конкретної справи визначені відповідним процесуальним законом, а у справах про адміністративні правопорушення КУпАП, який містить норми як матеріального, так і процесуального права.

Відповідно до положень ст. 7 КУпАП, які узгоджуються з приписами ст. 55 Конституції України, ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням, інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.

Провадження у справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами.

Згідно зі ст. 2 КУпАП, законодавство України про адміністративні правопорушення складається з цього Кодексу та інших законів України. Закони України про адміністративні правопорушення до включення їх у встановленому порядку до цього Кодексу застосовуються безпосередньо. Положення цього Кодексу поширюються і на адміністративні правопорушення, відповідальність за вчинення яких передбачена законами, ще не включеними до Кодексу.

Відповідно до положень ст. 294 КУпАП, постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути переглянута лише в апеляційному порядку. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Главою 24-1 цього Кодексу також передбачено перегляд постанови по справі про адміністративне правопорушення у разі встановлення міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, порушення Україною міжнародних зобов`язань при вирішенні справи судом. Проте, у цьому випадку, згідно з положеннями ст. 297-4 КУпАП, заява про перегляд такої постанови подається до Верховного Суду.

Іншого порядку перегляду судових рішень по справах про адміністративне правопорушення (в тому числі за виключними обставинами) чинним законодавством не передбачено. Повноваженнями переглядати судові рішення, які набрали законної сили, у цій категорії справ суд першої інстанції не наділений.

Статтею 459 КПК України, на яку посилається заявник у своїй заяві, дійсно передбачено перегляд судових рішень, які набрали законної сили, за нововиявленими обставинами або виключними обставинами, але це стосується лише вироків та ухвал, які ухвалені або постановлені у кримінальних провадженнях, а діюча норма КПК України не розповсюджується на судові рішення, ухвалені в порядку КУпАП.

Верховний Суд в ухвалі від 15.10.2019 року, провадження №51-4998ска19, дійшов висновку, що нормами КУпАП не передбачена ні можливість касаційного оскарження постанови апеляційного суду у справі про адміністративне правопорушення, ані можливість перегляду такої постанови Верховним Судом за нововиявленими обставинами. Так само нормами КПК не передбачено можливості перегляду за нововиявленими обставинами судових рішень у справах про адміністративні правопорушення.

Таким чином, суд приходить до висновку, що застосування аналогії права в даному випадку є неприйнятним, оскільки це порушувало б загальні принципи судочинства, зокрема принцип правової визначеності.

У відповідності до рішення ЄСПЛ у справі «Васильєв проти України» (заява №11370/02) від 21 червня 2007 року, повноваження судів вищої інстанції переглядати справи повинне використовуватись для виправлення судових помилок та неправильності у здійсненні правосуддя, а не для проведення нового розгляду справи. Перегляд справи не повинен розглядатися як замаскована апеляція, а сама лише можливість існування двох точок зору на предмет не є підставою для повторного розгляду справи. Відхилення від цього принципу виправдане лише в тому випадку, коли воно здійснене як зумовлене обставинами значного та непереборного характеру.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Устименко проти України» від 29 жовтня 2010 року зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, яка передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Згідно з рішенням ЄСПЛ у справі «Пономарьов проти України» від 03.04.2008 року жодна із сторін не має права вимагати перегляду остаточного та обов`язкового рішення суду просто тому, що вона має на меті добитися нового слухання справи та нового її рішення.

Враховуючи викладене та виходячи з практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про неможливість діяти у спосіб, непередбачений процесуальним законом, тобто в даному випадку здійснити перегляд судового рішення в порядку, не визначеному КУпАП, крім того, прийняття заяви до розгляду не відповідає нормам діючого національного законодавства та правовим позиціям, викладеним у вищезазначених рішеннях ЄСПЛ, а тому заява підлягає поверненню особі, яка її подала.

Керуючись ст. 283 КУпАП, суддя, -

ПОСТАНОВИВ:

Заяву представника ОСОБА_1 адвоката Сілко Наталії Григорівни про перегляд постанови Дзержинського районного суду м. Харкова від 27.07.2023 по справі №638/2856/23 за нововиявленими обставинами - повернути заявнику.

Постанова оскарженню не підлягає.

Суддя В. В. Щепіхіна