Рішення

від 29.02.2024 по справі 309/5280/23

ХУСТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 309/5280/23

Провадження № 2/309/1039/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 лютого 2024 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі: головуючого - судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря Росоха Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хуст цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Горінчівської територіальної громади, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми та встановлення способу участі батька у вихованні дітей,

В С Т А Н О В И В:

У жовтні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Горінчівської територіальної громади, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми та встановлення способу участі батька у вихованні дітей.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що в 2014 році між ним та відповідачкою укладено шлюб. Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . Рішенням Хустського районного суду від 25.04.2023 шлюб між сторонами розірвано. Рішенням Хустського районного суду від 16.10.2023 стягнуто з нього на користь відповідача аліменти на утримання дітей в розмірі по 2800 грн. які ним сплачуються. З моменту припинення шлюбних відносин діти проживають з матір`ю, з якою виникли непорозуміння щодо прийняття участі у вихованні синів та їх відвідування. Відповідачка створює штучні перешкоди стосовно його спілкування з дітьми. Він намагається налагодити зв`язок з дітьми та приймати участь у їх вихованні, однак відповідачка створює йому перешкоди у цьому, у зв`язку з чим він змушений звернутися до суду.

Посилаючись на викладене позивач просить суд: 1) зобов`язати ОСОБА_2 не чинити йому перешкод у вільному спілкуванні, вихованні та побаченні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання та стан здоров`я дітей з наданням медичних документів; 2) встановити для ОСОБА_1 порядок участі у спілкування та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , без присутності матері у першу та третю п`ятницю місяця з 16:00 год до неділі 16:00 год за місцем проживання батька, проводити час з дітьми без присутності матері під час святкування релігійних свят (Різдво, Пасха) та під час літніх канікул - один тиждень на місяць (за попередньою домовленістю) за місцем проживання батька.

Відзиву на позов відповідач ОСОБА_2 не подавала.

У судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача ОСОБА_4 надійшла заяву у якій позовні вимоги підтримує та просить справу розглянути без участі позивача та його представника

У судовому засіданні відповідач ОСОБА_2 не з`явилася, подавши заяву про розгляд справи без її участі.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явилася, матеріали справи містять заяву про розгляд справи у її відсутності.

Вивчивши та дослідивши матеріали справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позовна заява підлягає частковому задоволенню виходячи з наступного.

Так, відповідно до приписів ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Встановлено, що з 24 квітня 2014 року сторони у справі перебували у зареєстрованому шлюбі, який розірвано рішенням Хустського районного суду від 25.04.2023 (а.с.10).

Від даного шлюбу народилося двоє дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.8, 9).

Рішенням Хустського районного суду від 16.10.2023 стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 аліменти на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в розмірі по 2800 грн. щомісячно (а.с.11, 12).

Також судом встановлено, що наразі сторони у справі разом не проживають. Зокрема позивач ОСОБА_1 проживає за адресою АДРЕСА_1 (а.с.14). відповідачка ж проживає з дітьми окремо у с.Монастирець (Ділок) Хустського району.

Згідно характеристики Горінчівської сільської ради ОСОБА_1 є постійним мешканцем села, розлучений, проживає у власному будинку, інформація про місце роботи відсутня, скарг у виконавчий комітет на нього не надходило (а.с.14).

Згідно з висновком органу опіки та піклування Горінчівської сільської ради затвердженого рішенням ВК Горінчівської сільської ради від 13 грудня 2023 року ООП вважає доцільним участь ОСОБА_1 у вихованні та спілкування з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та вважає доцільним встановлення наступного графіку побачень: перша та третя субота місяця з 08:00 год ранку до 17:00 год за київським часом за місцем проживання позивача, або за попередньою домовленістю сторін у будь-який інший день місяця, якщо це не перешкоджає процесу навчання дітей, враховуючи їх бажання та стан здоров`я.

У висновку зазначено, що під час бесіди з сторонами з`ясовано, що конфлікт щодо побачень з дітьми між ними триває давно, зокрема відповідач не погоджується на графік запропонований позивачем. Також вказано, що в ході бесіди з малолітнім ОСОБА_5 , той повідомив, що любить батька, радий його бачити, спілкуватися, але не хоче на довгий час розлучатися з матір`ю, а саме не готовий перебувати вдома у батька з п`ятниці до неділі.

При цьому зі змісту даного висновку органу опіки та піклування вбачається, що під час розгляду даного питання сторони у справі дійшли спільної згоди щодо саме такого способу участі батька у спілкуванні та вихованні з дітьми, і в процесі судового розгляду суду не було надано відомостей, які б могли свідчити, що сторони змінили свою позицію.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.

Статтею 129 Конституції України визначено, що суддя, здійснюючи правосуддя, є незалежним та керується верховенством права. Основними засадами судочинства є, зокрема забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Ці засади є конституційними гарантіями права на судовий захист.

Згідно зі статтею 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до частини першої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (частина перша статті 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 як на підставу своїх порушених прав посилається на те, що батько, який проживає окремо від дитини, також має право на особисте спілкування з нею, а мати не має права перешкоджати батькові спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини. Зазначає, що, на його думку, найкращим інтересам дитини буде відповідати графік спілкування з дітьми без обов`язкової присутності матері під час побачень.

Статтею 18 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованої Україною 27 лютого 1991 року (далі - Конвенція про права дитини), визначено принцип загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини, а також встановлено, що найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно з частиною третьою статті 9 Конвенції про права дитини держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли це суперечить найкращим інтересам дитини.

У статті 7 Конвенції про права дитини передбачено, що кожна дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування.

Відповідно до частини першої статті 15 Закону України «Про охорону дитинства» дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів.

Згідно зі статтею 141 Сімейного кодексу України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою статті 157 цього Кодексу.

Частиною другою статті 150 СК України передбачено, що батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.

Мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом (стаття 153 СК України).

Відповідно до частин першої-третьої статті 157 СК України питання виховання дитини вирішується батьками спільно, крім випадку, передбаченого частиною п`ятою цієї статті. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно з частинами першою, другою статті 159 СК України, якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи. Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини береться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі стан психічного здоров`я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.

Системний аналіз наведених міжнародних правових норм та норм внутрішнього законодавства України вказує на те, що питання виховання дитини вирішуються батьками спільно.

Батько, який проживає окремо від дитини, зобов`язаний брати участь у її вихованні і має беззаперечне право на особисте спілкування з дитиною, враховуючи його ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, прихильність дитини до батька, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Мати, яка проживає разом з дитиною, не має права перешкоджати батьку спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не має негативного впливу на нормальний розвиток дитини.

Визначальним принципом регулювання сімейних відносин за участю дитини є максимально можливе урахування інтересів дитини (частина восьма статті 7 СК України, стаття 11 Закону України «Про охорону дитинства).

Згідно з частиною другою статті 155 СК України батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.

Питання справедливої рівноваги між інтересами батьків та інтересами дитини неодноразово аналізував Європейський Суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), практика якого відповідно до статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» і частини четвертої статті 10 ЦПК України застосовується судом як джерело права.

У рішенні від 07 грудня 2006 року у справі «Хант проти України» ЄСПЛ зазначив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров`ю чи розвитку дитини (рішення ЄСПЛ від 07 серпня 1996 року у справі «Йогансен проти Норвегії»).

У рішенні ЄСПЛ від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України» (заява № 2091/13) йдеться про визначення інтересів дитини, їх місця у взаємовідносинах між батьками. У згаданому рішенні ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагодійним. На сьогодні існує широкий консенсус, у тому числі у міжнародному праві, на підтримку ідеї про те, що у всіх рішеннях, що стосуються дітей, їх найкращі інтереси повинні мати першочергове значення.

Аналіз наведених норм права та практики ЄСПЛ дає підстави для висновку, що рівність прав батьків є похідною від прав та інтересів дитини на гармонійний розвиток та належне виховання, й передусім повинні бути визначені інтереси дитини, а вже тільки потім - права її батьків.

Отже, положення про рівність прав та обов`язків батьків у вихованні дитини не може тлумачитися на шкоду інтересам дитини.

У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.

Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 19 січня 2022 року у справі № 189/68/20 (провадження № 61-16244св21), від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20 (провадження № 61-7951св22), від 15 серпня 2023 року у справі № 759/4170/20 (провадження № 61-3420св23).

Отже, при вирішенні спору щодо участі у вихованні та порядку зустрічей з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від дитини, судом мають враховуватися передусім інтереси дитини. Встановлений сімейним законодавством принцип повної рівності обох батьків у питаннях виховання дітей може бути обмежений судом в інтересах дитини.

Суд констатує, що у даному випадку сторони дійшли спільної згоди щодо способу участі батька у вихованні та спілкування з дітьми, який відображений у висновку ООП. Суд бере до уваги такий висновок, та вважає, що він у повній мірі відповідає інтересах неповнолітніх дітей, зокрема думку старшого сина було враховано при складання висновку, у зв`язку з чим позовну вимогу ОСОБА_1 щодо способу участі у вихованні та спілкуванні з дітьми слід задовольнити частково та визначити такий спосіб відповідно до висновку ООП.

Щодо викладених позивачем вимог у прохальній частині першої позовної вимоги про зобов`язання відповідача повідомляти ОСОБА_1 про місце проживання та стан здоров`я дітей з наданням медичних документів, то такі не ґрунтуються на конкретних нормах сімейного законодавства. При цьому з огляду на часткове задоволення другої позовної вимоги позивача, останній не буде позбавлений можливості отримати відповідну інформації у процесу та під час спілкування з самими дітьми, отже у цій частині вимог теж слід відмовити.

Відтак, на думку суду пред`явлений позов підлягає частковому задоволенню.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір понесений останнім за пред`явлення позову у розмірі 1073,60 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 4, 12, 13, 81, 258-259, 264-265 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , де третя особа без самостійних вимог на предмет спору Орган опіки та піклування Горінчівської територіальної громади, про усунення перешкод у вихованні та спілкуванні з дітьми та встановлення способу участі батька у вихованні дітей задовольнити частково.

Зобов`язати ОСОБА_2 не чинити ОСОБА_1 перешкод у вільному спілкуванні, вихованні та пробаченні з дітьми ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Встановити для ОСОБА_3 наступний порядок та графік участі у спілкування та вихованні дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 : перша та третя субота місяця з 08:00 год ранку до 17:00 год за київським часом за місцем проживання позивача, або за попередньою домовленістю сторін у будь-який інший день місяця, якщо це не перешкоджає процесу навчання дітей, враховуючи їх бажання та стан здоров`я.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 1073 (одна тисяча сімдесят три) грн. 60 коп.

Рішення може бути оскаржене до Закарпатського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстроване місце проживання АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Третя особа: Орган опіки та піклування Горінчівської територіальної громади, місцезнаходження с.Горінчово, вул. Незалежності, 152 А, Хустського району, Закарпатської області, ЄДРПОУ 04350004.

Повний текст рішення виготовлено 29 лютого 2024 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.