Рішення

від 19.02.2024 по справі 331/5596/23

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Провадження №2/331/247/2024

ЄУН 331/5596/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого - судді Скользнєвої Н.Г.,

за участю секретаря Постарнак М.М.,

учасники справи :

представники : позивача - адвокат Демченко Н.М.,

відповідача Борисов К.Б. , Єрмаченко К.Д. ,

розглянув у порядку загального позовного провадження справу за позовом ОСОБА_3 до Запорізького національного університету про зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

Короткий зміст позовних вимог та заперечень відповідача.

У серпні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Жовтневого районного суду м. Запоріжжя ( далі - суд) з позовом до Запорізького національного університету ( далі - ЗНУ) про зобов`язання вчинити певні дії, який у подальшому змінив шляхом надання суду заяви про зміну предмету позову ( а.с.64-65). За результатами розгляду позову, з урахуванням змін, просить зобов`язати ЗНУ розглянути скаргу ОСОБА_3 від 25 травня 2023 року, залучивши його для участі у розгляді цієї скарги.

Позов обґрунтовано тим, що позивач звернувся до відповідача зі скаргою від 25.05.2023 року на викладача кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності ОСОБА_4 . Скарга містить факти здійснення викладачем ОСОБА_4 аморального проступку, який дискредитує службово- виховні, посадові повноваження відповідного кола осіб.

Відповідачем надано письмову відповідь 08.06.2023 року № 01/01-16/654 на скаргу позивача від 25.05.2023 року. У відповіді відповідач наголосив, що не має можливості провести перевірку викладеної у скарзі інформації, оскільки дана інформація стосується судової справи.

Як на думку позивача, відповідач фактично визнав, що інформація, викладена у скарзі, а також надані до скарги документи ним не перевірялися, а скарга від 25.05.2023 року по суті не розглядалася. Таким чином, ЗНУ порушені вимоги, що містяться у абз.2 ст. 19 Закону України « Про звернення громадян», а саме порушені принципи об`єктивності та всебічної перевірки скарги.

З відповіді також вбачається, що скарга для перевірки була спрямована відповідачем тому органу, де працює особа, на дії якої подано скаргу. Наслідком цих порушень став складений вказаною кафедрою висновок, на який відповідач посилається у відповіді від 08.06.2023 року. Текст висновку не містить оцінки наведених позивачем у скарзі від 25.05.2023 року документальних доказів та фактів.

Отже, у зв`язку з тим, що розгляд скарги позивача від 25.05.2023 року фактично не було здійснено відповідачем, а також враховуючи те, що позивача не було залучено до участі у розгляді його скарги, позивач вимушений звернутися до суду з цим позовом.

У жовтні 2023 року відповідачем надано відзив на позов ( а.с.31-33), із змісту якого вбачається, що ЗНУ проти позову заперечує, просить у його задоволенні відмовити з таких підстав.

31.05.2023 року ЗНУ була отримана скарга ОСОБА_3 , за результатами розгляду якої заявник просив звільнити ОСОБА_4 за п.3 ст. 41 Кодексу законів про працю, та розірвати з ним трудовий договір.

За результатами розгляду скарги було повідомлено листом від 08.06.2023 року № 01/01-16/654 заявника про те, що ЗНУ не вбачає підстав для розірвання трудового договору з ОСОБА_4 за п.3 ст. 41 Кодексу законів про працю.

Відповідь була надана в межах строків, встановлених ст. 20 Закону України « Про звернення громадян».

29.06.2023 року від позивача надійшло звернення, в якому він просив повторно розглянути його скаргу від 25.95.2023 року особисто ректором ЗНУ, та запросити його та представника на розгляд цієї скарги.

Скарга ОСОБА_3 була повторно розглянута т.в.о. ректора ОСОБА_5 , про що йому була надана відповідь від 26.07.2023 року № 01/01-23/870.

Як на думку відповідача, скарга ОСОБА_3 була об`єктивно, всебічно, неупереджено і вчасно розглянута, у зв`язку з чим відсутні підстави для задоволення позову.

Крім того, у відзиві зазначено, що 31.08.2023 року наказом в.о. ректора ЗНУ від 25.08.2023 року № 547-к ОСОБА_4 було звільнено з ЗНУ.

У жовтні 2023 року позивачем надано відповідь на відзив ( а.с.49-50), яка містить такі контраргументи проти аргументів відповідача.

По-перше, висновок за результатами розгляду скарги ОСОБА_3 від 31.05.2023 року не відповідає дійсності, та не містить оцінки відповідача діям його співробітника ОСОБА_4 .

По-друге, відповідачем під час розгляду скарги була порушена ст. 18 Закону України « Про звернення громадян», оскільки позивач не був запрошений на комісію по розгляду його скарги, у зв`язку з чим був позбавлений прав : особисто викладати аргументи, викладені у скарзі , брати участь у перевірці скарги, на спростування висновків відповідача.

По-третє, позивач у своїй скарзі просив відповідача надати оцінку діям ОСОБА_4 як викладача університету, а не як адвоката в порядку Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність».

У грудні 2023 року відповідачем надано заперечення на заяву про зміну предмету позову ( а.с.92-96), з яких вбачається, що відповідач проти позову заперечує і зазначає таке.

10.11.2023 року відбулась зустріч між ректором ЗНУ ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , на цій зустрічі позивач отримав можливість і надав усю необхідну інформацію, і особисто ректору університету вказав все те, що хотів. За результатами зустрічі позиція університету не змінилась, про що ОСОБА_3 отримав усну відповідь.

Предметом скарги ОСОБА_3 є дії ОСОБА_4 саме як адвоката, а не наукового - педагогічного працівника під час здійснення навчально- освітнього процесу, в громадському місці чи в побуті.

Відповідно до ч.1 ст. 23 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» забороняється притягати до кримінальної чи іншої відповідальності адвоката або погрожувати застосуванням відповідальності у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом. Проте, як зазначає відповідач, саме це позивач просить здійснити університет в своїй скарзі.

Дії ОСОБА_4 , викладені в скарзі ОСОБА_3 , були здійснені ним як адвокатом під час здійснення адвокатської діяльності, а не при виконанні трудових обов`язків, в громадських місцях або в побуті, і можуть бути оцінені лише фахівцями юристами, а не будь-яким членом суспільства, який не має відповідного досвіду та освіти ( у т.ч. ректор ЗНУ), у зв`язку з чим вони не можуть являти собою аморальний проступок у загальносуспільному значенні. Вимога щодо надання оцінки діям ОСОБА_4 в скарзі ОСОБА_3 взагалі відсутня.

За результатами розгляду позову ОСОБА_3 просить в котрий раз розглянути його скаргу, проте звільнення ОСОБА_4 31.08.2023 року унеможливлює задоволення скарги, у зв`язку з чим її додатковий розгляд втрачає сенс.

У січні 2024 року позивачем надані додаткові пояснення ( а.с. 98), в яких вказується на те, що підтвердженням того, що його скарга від 25.05.2023 року не розглядалася ЗНУ по суті , є відсутність у відповідача пояснень ОСОБА_4 ( а.с.98).

Заяви, клопотання учасників справи.

04.12.2023 року від позивача до суду надійшло клопотання про витребування доказів ( а.с.69).

23.01.2024 року від позивача до суду надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи ( а.с.99).

Процесуальні дії суду.

Ухвалою суду від 4 вересня 2023 року у цій справі відкрито провадження ; прийнято рішення про розгляд справи в порядку загального позовного провадження ; справу призначено до розгляду у підготовче судове засідання ( а.с.22-23).

Ухвалою суду від 3 листопада 2023 року строк підготовчого провадження у цій справі продовжено ( а.с.58).

Ухвалою суду від 4 грудня 2023 року клопотання позивача ОСОБА_3 від 04.12.2023 року задоволено ; зобов`язано Головне управління ДПС у Запорізькій області надіслати на адресу Жовтневого районного суду м. Запоріжжя наступну інформацію: - чи перебувала у період з 01.07.2023 р. по 04.12.2023 р. фізична особа ОСОБА_4 в трудових відносинах з Запорізьким національним університетом; -- чи подавалося Запорізьким національним університетом до Олександрівської ДНІ ГУ ДПС у Запорізькій області у період з 01.07.2023 р. по 04.12.2023 р. «Повідомлення про прийняття працівника на роботу/укладання гіг-контракту» стосовно фізичної особи ОСОБА_4 ( а.с.74-76).

В суді представник позивача вимоги свого довірителя підтримала ; просить позов задовольнити з підстав, викладених у позові та заявах по суті справи.

Представники відповідача в суді проти позову заперечують з підстав, викладених у відзиві на позов та інших заявах по суті справи ; просять у задоволенні позову відмовити.

Суд, заслухавши вступні слова учасників справи, з`ясувавши обставини, на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши докази, якими вони обґрунтовуються, приходить до такого.

Фактичні обставини, встановлені Судом ; зміст спірних правовідносин; оцінка Суду.

В суді встановлено, що 25 травня 2023 року ОСОБА_3 на адресу ректора Запорізького національного університету Фролова М.О. було надіслано скаргу, за результатами розгляду якої заявник просив застосувати до ОСОБА_4 відповідні заходи та відповідно до п.3 ст.41 КЗпП України розірвати з ним трудовий договір ; письмово повідомити його про результати розгляду його скарги в установлені законом строки ( а.с. 6-7).

Скаргу було обґрунтовано таким.

ОСОБА_4 , доцент юридичного факультету кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності ЗНУ вчинив протиправні та аморальні дії, які полягали в наступному. ОСОБА_4 , який займається також адвокатською діяльністю, діючи від імені ТОВ « Макс лайн» надав Орджонікідзевському районному суду м. Запоріжжя сфабриковані ним документи та стверджував, що приміщення, яке на праві власності належить ОСОБА_3 , начебто належить товариству « Макс лайн», при цьому в якості доказу надав Витяг про реєстрацію права власності, датований 2006 роком.

Будучи адвокатом, ОСОБА_4 не міг не усвідомлювати, що повідомляв суду неправдиву інформацію та подавав на її підтвердження недостовірний доказ. Отже, він діяв завідомо умисно.

Вважає, що такі дії адвоката ОСОБА_4 є протиправними, аморальними та суперечать закону і загальноприйнятим нормам і правилам, порушують моральні устої суспільства, моральні цінності, і суперечать змісту виховної функції викладача. Наслідками таких дій повинно бути розірвання з ОСОБА_4 трудового договору відповідно до п.3 ст. 41 КЗпП України.

До скарги були долучені копії : заяви/клопотання ОСОБА_4 від 28.04.2023 року до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя; ордеру про надання ОСОБА_4 правової допомоги ТОВ « Макс Лайн» від 28.04.2023 року; доданого ОСОБА_4 витягу про реєстрацію прав власності на нерухоме майно за ТОВ « Макс Лайн» від 2006 року ; інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно від 11.05.2023 р., 18.05.2023 р. ( а.с. 8-12).

Листом № 01/01-16/654 від 08.06.2023 року у відповідь на скаргу від 25.05.2023 року в.о. ректора ЗНУ Фролов М. повідомив ОСОБА_3 про те, що інформація, викладена у скарзі, стосується розгляду судами цивільної справи, учасником якої ЗНУ не є, тому університет на має можливості для ознайомлення з матеріалами справи для перевірки викладеної інформації; за результатами розгляду скарги було проведено перевірку на юридичному факультеті ЗНУ; на підставі викладеного, ЗНУ не має підстав для розірвання трудового договору з ОСОБА_4 ( а.с. 13).

До листа було долучено комісійний висновок, складений 31 травня 2023 року,із змісту якого вбачається , що скарга ОСОБА_3 щодо « протиправності і аморальності» дій доцента ОСОБА_4 не має жодного підтвердження та містить суто особисту точку зору скаржника, та жодним чином не стосується науково- педагогічної діяльності кандидата юридичних наук, доцента кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності ОСОБА_4 , та пов`язана з його суто професійною ( адвокатською) діяльністю ( а.с. 14-17).

27 червня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до ректора ЗНУ ОСОБА_6 з листом, в якому просив ректора особисто розглянути його скаргу від 25.05.2023 року, та запросити його на розгляд скарги ( а.с.18).

Листом № 01/01-23/870 від 26.07.2023 року т.в.о. ректора ЗНУ Бондар О. повідомив ОСОБА_3 про те, що на його скаргу від 25.05.2023 року вже було надано відповідь № 01/01-16/654, і додатково послався на положення ч.3 ст. 33, ч.1 ст.34, ч.1 ст.36 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», ст. 64 Конституції України, ч.1 ст.17 КК України. Наприкінці зазначив, що враховуючи викладене, а також те, що кримінальне правопорушення розслідується правоохоронними органами та розглядається судом, а поведінка адвоката, яка є дисциплінарним проступком розглядається кваліфікаційно - дисциплінарною комісією адвокатури, підстав для розірвання трудового договору з ОСОБА_4 відповідно до п.3 ст. 41 КЗПпУ , зараз не має ( а.с.19).

Не погоджуючись з результатами розгляду скарги від 25.05.2023 року, вважаючи, що розгляд скарги здійснювався з порушенням Закону України «Про звернення громадян» ОСОБА_3 29 серпня 2023 року звернувся до суду з цим позовом.

Під час проведення підготовчого провадження по цій справі стороною відповідача надано суду витяг з наказу № 547-к від 25.08.2023 року про звільнення ОСОБА_4 , доцента кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності, 31.08.2023 року з посади за п.2 ст. 36 КЗпП України, у зв`язку з закінченням строку трудового договору ( а.с.34).

27 липня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Відділу поліції № 1 ЗРУП ГУНП в Запорізькій області з заявою, в якій просив притягнути до кримінальної відповідальності ОСОБА_4 за те, що він, діючи умисно в інтересах ОСОБА_7 , засновника ТОВ « Макс Лайн» надав до Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя завідомо недостовірний доказ-витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно, тим самим увів суд в оману , про що свідчить Витяг з ЄРДР (кримінальне провадження : 12023087060000315 зареєстроване 27.07.2023 року ( а.с.114).

28 липня 2023 року ОСОБА_3 звернувся до Національної асоціації адвокатів України зі скаргою на вищевказані протиправні дії адвоката Войтовича Є.М., за результатами розгляду якої просив притягнути до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_4 та позбавити його права на заняття адвокатською діяльністю ( а.с.117-118).

Правовідносини, які виникли між сторонами у цьому спорі регулюються нормами Закону України « Про звернення громадян» від 02.10.1996 № 393/96-ВР. (Далі - Закон № 393/96-ВР)

В силу положень статті 3 Закону № 393/96-ВР під зверненням громадян слід розуміти викладені в письмовій або усній формі пропозиції (зауваження), заяви ( клопотання) і скарги.

Заява ( клопотання) - звернення громадян із проханням про сприяння реалізації закріплених Конституцією та чинним законодавством їх прав та інтересів або повідомлення про порушення чинного законодавства чи недоліки в діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, народних депутатів України, депутатів місцевих рад, посадових осіб, а також висловлення думки щодо поліпшення їх діяльності

Клопотання - письмове звернення з проханням про визнання за собою відповідного статусу, прав чи свобод тощо.

Скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Частинами 1,3 та 4 статті 15 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв ( клопотань) зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв ( клопотань).

Відповідь за результатами розгляду заяв (клопотань) в обов`язковому порядку дається тим органом, який отримав ці заяви і до компетенції якого входить вирішення порушених у заявах (клопотаннях) питань, за підписом керівника або особи, яка виконує його обов`язки.

Рішення про відмову в задоволенні вимог, викладених у заяві (клопотанні), доводиться до відома громадянина в письмовій формі з посиланням на Закон і викладенням мотивів відмови, а також із роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Статтею 18 цього ж Закону №393/96-ВР визначені права громадянина при розгляді його заяви чи скарги, зокрема, громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право: особисто викласти аргументи особі, що перевіряла заяву чи скаргу, та брати участь у перевірці поданої скарги чи заяви; знайомитися з матеріалами перевірки; подавати додаткові матеріали або наполягати на їх запиті органом, який розглядає заяву чи скаргу; бути присутнім при розгляді заяви чи скарги; ! користуватися послугами адвоката або представника трудового колективу, організації, яка здійснює правозахисну функцію, оформивши це уповноваження у встановленому законом порядку; одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги; висловлювати усно або письмово вимогу щодо дотримання таємниці розгляду заяви чи скарги; вимагати відшкодування збитків, якщо вони стали результатом порушень встановленого порядку розгляду звернень.

Абзацами 1, 3, 4, 5, 6 частини 1 статті 19 Закону №393/96-ВР визначено обов`язок органів державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засобів масової інформації, їх керівників та інших посадових осіб в межах своїх повноважень об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; на прохання громадянина запрошувати його на засідання відповідного органу, що розглядає його заяву чи скаргу; скасовувати або змінювати оскаржувані рішення у випадках, передбачених законодавством України, якщо вони не відповідають закону або іншим нормативним актам, невідкладно вживати заходів до припинення неправомірних дій, виявляти, усувати причини та умови, які сприяли порушенням; забезпечувати поновлення порушених прав, реальне виконання прийнятих у зв`язку з заявою чи скаргою рішень; письмово повідомляти громадянина про результати перевірки заяви чи скарги і суть прийнятого рішення.

Частиною 1 статті 20 Закону №393/96-ВР передбачено, що звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження а ті, які не потребують додаткового вивчення , - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання.

Аналіз наведених норм законодавства свідчить про те, що орган, до якого направлена заява громадянина, зобов`язаний об`єктивно, всебічно і вчасно її розглянути, перевірити викладені в ній факти, прийняти рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечити його виконання, а також повідомити громадянина про наслідки розгляду такої заяви.

У позовній заяві позивач вказує на порушення відповідачем статті 19 Закону №393/96-ВР, які полягають в тому, що інформація та доводи, викладені ним у скарзі, відповідачем не перевірялись, у зв`язку з чим були порушені принципи об`єктивності та всебічності перевірки скарги.

З наданого суду висновку від 31.05.2023 року вбачається, що утвореною комісії із складу викладачів кафедри кримінального права та правоохоронної діяльності була проведена перевірка скарги ОСОБА_3 . В ході проведеної перевірки комісією були проаналізовані положення Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», оскільки заявником оскаржувалися дії ОСОБА_4 під час здійснення ним адвокатської діяльності. Зокрема, були проаналізовані : - положення частини першої статті 2 цього Закону, із змісту якої вбачається, що Адвокатура України - недержавний самоврядний інститут, що самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, встановленому Законом України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» ; - положення частини третьої статті 2 цього Закону, із змісту якої вбачається, що з метою вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування ; - положення частини першої статті 23 Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність», із змісту якої вбачається, що професійні права, честь і гідність адвоката гарантуються та охороняються Конституцією України, цим Законом та іншими законами, зокрема : забороняються будь-які втручання і перешкоди здійсненню адвокатської діяльності ;забороняється втручання у правову позицію адвоката; забороняється притягати до кримінальної відповідальності чи іншої відповідальності адвоката або погрожувати застосуванням відповідальності у зв`язку із здійсненням ним адвокатської діяльності згідно із законом ; дисциплінарне провадження стосовно адвоката здійснюється в особливому порядку, тощо.

За результатами проведеної перевірки комісія дійшла таких висновків : по-перше : скарга ОСОБА_3 « щодо протиправності і аморальності дій» доцента ОСОБА_4 не має жодного підтвердження та містить суто особисту точку зору скаржника ; по- друге, скарга ОСОБА_3 жодним чином не стосується науково- педагогічної діяльності ОСОБА_4 та пов`язана з його суто професійною (адвокатською) діяльністю.

Отже, фактично скарга ОСОБА_3 , адресована ректору ЗНУ, була на неправомірні, як на думку заявника, дії ОСОБА_4 у процесі здійснення ним адвокатської діяльності.

Статтею 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено, що підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, що полягає в порушенні адвокатом правил адвокатської етики та здійснення ним діяльності в порушення принципів верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

Аналіз наведених норм Закону України « Про адвокатуру та адвокатську діяльність» у сукупності свідчить про те, що притягнення адвоката до відповідальності здійснюється за спеціальною процедурою дисциплінарною палатою кваліфікаційно - дисциплінарної комісії адвокатури, яка приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи.

Згідно з частиною першою статті 36 Закону, право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Таким правом позивач скористався, коли 28 липня 2023 року звернувся до компетентного органу зі скаргою на протиправні дії адвоката Войтовича Є.М. (а.с.117-118).

Щодо тверджень позивача,що відповідач позбавив його права особисто викласти аргументи, викладені у скарзі, брати участь у перевірці його скарги, слід зазначити таке.

Із заявою про проведення перевірки доводів його скарги від 25 травня 2023 року за його участю ОСОБА_3 до ЗНУ не звертався, проте в суді встановлено, що 10 листопада 2023 року відбулась зустріч між ректором ЗНУ ОСОБА_6 та ОСОБА_3 , на якій позивач отримав можливість і надав усю необхідну інформацію особисто ректору університету. За результатами зустрічі позиція університету не змінилась, про що ОСОБА_3 отримав усну відповідь.

На підставі встановлених обставин, наведених норм чинного законодавства, суд дійшов висновку, що скарга ОСОБА_3 була двічі розглянута ЗНУ об`єктивно, неупереджено і вчасно, у зв`язку з чим позов задоволенню не підлягає.

Слід також зазначити, що 31.08.2023 року наказом в.о. ректора ЗНУ від 25.08.2023 №547-к ОСОБА_4 було звільнено з Запорізького національного університету, що фактично унеможливлює розгляд скарги ОСОБА_3 від 25.05.2023 року у контексті заявленої ним вимоги щодо звільнення ОСОБА_4 .

Суд звертає увагу позивача, що спосіб захисту порушеного права повинен бути не абстрактним, а таким, що забезпечує реальне та ефективне поновлення порушеного права.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення в правах (абзац 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30 січня 2003 року №3-рп/2003).

Керуючись ст.ст. 263-265 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позову ОСОБА_3 ( адреса : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 до Запорізького національного університету (адреса : м. Запоріжжя, вул. Жуковського, буд.66, код ЄДРПОУ 02125243) про зобов`язання вчинити певні дії, відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя: Н.Г.Скользнєва