ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29 лютого 2024 рокум. ОдесаСправа № 916/4856/23Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Разюк Г.П.,
суддів: Богацької Н.С., Діброви Г.І.
розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК
на ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2023
про зупинення провадження у справі, ухвалену об 11:04:06 суддею Малярчук І.А. у м.Одесі, повний текст якої складено 20.12.2023
у справі №916/4856/23
за позовом скаржника
до Товариства з обмеженою відповідальністю МИТРА ЕКСПО; Товариства з обмеженою відповідальністю МИТРА ПРОФИ; ОСОБА_1 ; ОСОБА_2
про стягнення солідарно 825 910,46 грн. та звернення стягнення на предмет іпотеки, та
В С Т А Н О В И В :
06.11.2023 Публічне акціонерне товариство акціонерний банк (далі ПАТ) УКРГАЗБАНК звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю (далі-ТОВ) МИТРА ЕКСПО, ТОВ МИТРА ПРОФИ, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 825 910,46 грн. заборгованості за Генеральним кредитним договором №880/20231/ХОД-МСБ-ГКД від 17.05.2021 та звернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: земельну ділянку (кадастровий номер:6525010100:01:201:0009, площею 0,2112 га), розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , та розташовані на ній будівлі та споруди (база-склад, що складається з будівлі бази-складу, А, площею 283,4 кв.м., туалету, Б; огорожі,1-3; майданчику, І; навісу, В; навісу, Г; навісу, Д), що належать на праві власності ТОВ МИТРА ПРОФИ, шляхом реалізації на електронних торгах в межах процедури виконавчого провадження.
12.12.2023 до місцевого господарського суду від представника ОСОБА_1 надійшла заява про зупинення провадження у даній справі, яка обґрунтована тим, що останній з 02.03.2022 є військовослужбовцем ВЧ НОМЕР_1 та наразі перебуває на військовій службі.
Також 12.12.2023 до суду першої інстанції від відповідача ОСОБА_2 надійшла заява про зупинення провадження у справі №916/4856/23, в якій останній просив суд першої інстанції зупинити провадження у справі у зв`язку із повною окупацією Олешківської міської територіальної громади, веденням активних бойових дій на території Херсонської міської територіальної громади, перебуванням території Херсонської міської територіальної громади в зоні можливих бойових дій та перебуванням ОСОБА_1 у складі ЗСУ.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 задоволено заяву представника ОСОБА_1 про зупинення провадження у справі №916/4856/23 та частково заяву ОСОБА_2 в частині зупинення провадження у даній справі. Зупинено провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан, та зобов`язано представників сторін повідомити суд про припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Ухвалу суду з посиланням на п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України мотивовано тим, що суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадку перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
Позивач не погодився із зазначеною ухвалою місцевого господарського суду та звернувся до Південно-західного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржувану ухвалу скасувати та направити справу для подальшого розгляду до суду першої інстанції.
На думку скаржника, ухвала суду є незаконною та необґрунтованою, а застосування судом положень п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України є передчасним.
Апелянт вважає, що не має потреби у зупиненні провадження у даній справі через перебування ОСОБА_1 у складі військової частини, яка переведена на воєнний стан, адже захист його прав у справі здійснюється через його представника, що є свідченням про реалізацію ним права на захист, отже перешкоди для розгляду справи відсутні.
Також скаржник вважає, що зупинення провадження у даній справі з зазначених причин призведе до затягування розгляду справі в суді в розумні строки та обмежить доступ позивача до правосуддя, що є недопустим.
Крім того, апелянт просив суд апеляційної інстанції провести судове засіданні у даній справі в режимі відеоконференції за участю у судових засіданнях його представника, однак підстави для задоволення відповідного клопотання відсутні, оскільки відповідно до ч. 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 ч. 1 ст. 256 ГПК України, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Враховуючи те, що предметом апеляційного перегляду наразі є ухвала про зупинення провадження (п.12 ч.1 ст. 255 ГПК України), яка входить до визначеного у ч. 2 ст. 271 ГПК України переліку та з огляду на відсутність обставин справи, що зумовлюють необхідність розгляду апеляційної скарги у судовому засіданні з повідомленням учасників справи, виклик сторін (учасників справи) колегією суддів не здійснювався.
Представник ОСОБА_1 надіслав відзив на апеляційну скаргу, в якому спростовує її доводи, зазначає про те, що зупинення провадження у справі у зв`язку з перебуванням сторони у ЗСУ або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичних операцій, прямо передбачено п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України, а отже зупинення провадження у даній справі не є безпідставним затягуванням чи перешкоджанням розгляду справи.
Колегія суддів розглянула матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, перевірила законність і обґрунтованість ухвали господарського суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги та дійшла до наступного висновку.
Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 зупинено провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на таке.
У зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до п. 20 ч. 1 ст. 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" Указом Президента України №64/2022 від 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 строком на 30 діб.
Вказаний Указ затверджено Верховною Радою України Законом України №2102-IX від 24.02.2022.
В подальшому, Указом Президента України №133/2022 від 14.03.2022 продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 26.03.2022 строком на 30 діб (продовжено указами Президента України від 18.04.2022, 17.05.2022 до 23.08.2022 та триває до теперішнього часу).
Зазначений Указ набрав чинності одночасно з набранням чинності Законом України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" №2119-IX від 15.03.2022.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про правовий режим воєнного стану", воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
Згідно до п. 2 Указу Президента України від 24.02.2022 №64/2022, військовому командуванню (Генеральному штабу Збройних Сил України, Командуванню об`єднаних сил Збройних Сил України, командуванням видів, окремих родів військ (сил) Збройних Сил України, управлінням оперативних командувань, командирам військових з`єднань, частин Збройних Сил України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Служби безпеки України, Служби зовнішньої розвідки України, Управління державної охорони України) разом із Міністерством внутрішніх справ України, іншими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування наказано запроваджувати та здійснювати передбачені Законом України "Про правовий режим воєнного стану" заходи і повноваження, необхідні для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави.
У відповідності до ст. 16 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" за рішенням Ради національної безпеки і оборони України, введеним у дію в установленому порядку Указом Президента України, утворені відповідно до законів України військові формування залучаються разом із правоохоронними органами до вирішення завдань, пов`язаних із запровадженням і здійсненням заходів правового режиму воєнного стану, згідно з їх призначенням та специфікою діяльності.
Статтями 1 та 3 Закону України "Про Збройні Сили України", Збройні Сили України: - це військове формування, на яке відповідно до Конституції України покладаються оборона України, захист її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.
Збройні Сили України мають таку загальну структуру: Генеральний штаб Збройних Сил України; Командування об`єднаних сил Збройних Сил України; види Збройних Сил України - Сухопутні війська, Повітряні Сили, Військово-Морські Сили; окремі роди сил Збройних Сил України - Сили спеціальних операцій, Сили територіальної оборони, Сили логістики, Сили підтримки, Медичні сили; окремі роди військ Збройних Сил України - Десантно-штурмові війська, Війська зв`язку та кібербезпеки; органи військового управління, з`єднання, військові частини, вищі військові навчальні заклади, військові навчальні підрозділи з вищої освіти, установи та організації, що не належать до видів та окремих родів військ (сил) Збройних Сил України.
Організаційно Збройні Сили України складаються з органів військового управління, з`єднань, військових частин, вищих військових навчальних закладів, військових навчальних підрозділів закладів вищої освіти, установ та організацій.
Як вбачається із матеріалів справи, обставини перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України підтверджено, зокрема, довідкою від 04.12.2023 за №2367 командира ВЧ НОМЕР_1 ОСОБА_3 , про те, що ОСОБА_1 прийнятий на військову службу за призивом під час мобілізації у ВЧ НОМЕР_1 Національної гвардії України з 2.03.2022 по даний час, витягом із наказу командира Військової частини ВЧ НОМЕР_1 № 47 від 2.03.2022 та витягом з Наказу №47 від 02.03.2022 командира ВЧ НОМЕР_1 Західного оперативно-територіального об`єднання Національної гвардії України ОСОБА_4 де відмічено, що починаючи з 24.02.2023 ВЧ НОМЕР_1 переведена у воєнний стан.
При цьому, колегія суддів зауважує, що наведені документи є належними та допустимими доказами на підтвердження обставин перебування відповідача у складі Збройний Сил України.
Суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що зупинення провадження у справі - це тимчасове або повне припинення всіх процесуальних дій у справі, що викликане настанням зазначених у законі причин, що перешкоджають подальшому руху процесу, і щодо яких невідомо, коли вони можуть бути усунені.
Господарський процесуальний кодекс України передбачає два види зупинення провадження у справі: обов`язковий (зазначений в законі), за наявності якого господарський суд зобов`язаний зупинити провадження у справі, і факультативний, необов`язковий для господарського суду, але який застосовується на його розсуд.
В силу п. 3 ч. 1 ст. 227 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), суд зобов`язаний зупинити провадження у справі у випадках перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За приписами п. 2 ч. 1 ст. 229 ГПК України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленого п. 3 ч. 1 ст. 227 цього Кодексу - до припинення перебування сторони або третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, у складі Збройних Сил України або інших утворених відповідно до закону військових формувань, що переведені на воєнний стан або залучені до проведення антитерористичної операції.
За наведеного, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про зупинення провадження у даній справі до припинення перебування ОСОБА_1 у складі Збройних Сил України, що переведені на воєнний стан.
При цьому доводи апелянта про наявність у ОСОБА_1 його представника ніяким чином не впливають на обов`язок суду зупинити провадження у справі на підставі п. 3 ч. 1 ст. 227 ГПК України у зв`язку з перебуванням відповідача у складі Збройних Сил України, при цьому відповідна норма не містить застережень або виключень щодо означено у разі наявності у відповідної сторони його представника.
Доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, щодо затягування розгляду справи в суді в розумні строки та обмеження доступу позивача до правосуддя з урахуванням самостійного визначення ним кола відповідачів не знайшли свого підтвердження та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Отже, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4856/23 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування та відповідно для задоволення апеляційної скарги
У зв`язку з відмовою у задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
На підставі ст.ст. 129, 269 - 271, 275, 276, 282, 288 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерний банк УКРГАЗБАНК залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Одеської області від 18.12.2023 у справі №916/4856/23 без змін.
Судові витрати, пов`язані з розглядом справи в суді апеляційної інстанції, покласти на скаржника.
Відповідно до ст.284 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку протягом 20 днів, які обчислюються у відповідності до ст.288 ГПК України.
Текст постанови складено 29.02.2024 о 10:00.
Головуючий суддяРазюк Г.П.
Суддя Богацька Н.С.
СуддяДіброва Г.І.
Суд | Південно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117337040 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань банківської діяльності кредитування забезпечення виконання зобов’язання |
Господарське
Південно-західний апеляційний господарський суд
Разюк Г.П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні