Постанова

від 20.02.2024 по справі 910/6582/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" лютого 2024 р. Справа№ 910/6582/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Руденко М.А.

суддів: Пономаренка Є.Ю.

Кропивної Л.В.

при секретарі: Реуцькій Т.О.

за участю представників сторін:

від позивача: Косинський В.М., дов. № 26/04/23 від 26.04.2023; Пилипенко Ю.В., директор;

від відповідача: Друченко А.Ю., ордер ВХ № 1051737 від 14.08.2023;

від третьої особи: Зозуля В.М., ордер АМ № 1072045 від 05.12.2023,

розглянувши матеріали апеляційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф"

на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2023

у справі № 910/6582/23 (суддя - Босий В.П.)

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф"

до приватного акціонерного товариства "Трест Київміськбуд-1"

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - товариство з обмеженою відповідальністю "Творча майстерня "Престиж"

про визнання права власності,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Атлант Тріумф" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до приватного акціонерного товариства (далі - ПрАТ) "Трест Київміськбуд-1" про визнання права власності на об`єкт нерухомого майна, а саме: громадський будинок, розташований за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13, загальною площею 5 156,6 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 249178580000, що складається з нежитлових приміщень № 1 (приміщення № 1 по № 77), № 2 (приміщення № 1 по № 53), № 3 (приміщення з № 1 по № 61), № 4 (приміщення з № 1 по № 80) (в літ. А).

Під час розгляду справи, позивачем подано заяву про зміну предмета позову від 30.06.2023 (а.с. 189-194 том 1), яка прийнята судом до розгляду, згідно якої позивач просив визнати право власності на:

- закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень № 1, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326, загальною площею 2 429,8 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2753429480000;

- закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень № 2, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326, загальною площею 1 406,7 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2753450280000;

- закінчений будівництвом об`єкт - групу нежитлових приміщень № 3, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312, загальною площею 1 320,1 кв.м, розташований за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2753471280000.

Позовні вимоги обґрунтовані невизнанням відповідачем права власності на нерухоме майно позивача (яке протягом розгляду даної справи, було ним поділено на 3 окремих новоутворених об`єкти), з огляду на те, що відповідач звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 (через 11 років) у справі № 2-932/11, яким було визнано за приватним підприємством "Творча майстерня "Престиж" (далі - ПП "ТМ "Престиж") право власності на нежитлові приміщення № 1 (прим. з № 1 по 77); № 2 (прим. з № 1 по 53); № 3 (прим. з № 1 по 61); № 4 (прим. з № 1 по 80) - за технічним паспортом БТІ, з функціональним призначенням - "Центр дозвілля з боулінг-клубом", які розташовані за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13 (літ. А), загальною площею 5 156,50 кв.м, та вказував, що він є "справжнім власником" цього об`єкта нерухомого майна і ТОВ "ТМ "Престиж" ніколи на нього не набувало право власності.

На переконання позивача, зміст апеляційної скарги відповідача поданої на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області, а також додані ним до апеляційної скарги документи, свідчать про те, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" не визнає, заперечує та ставить під сумнів існування права власності позивача на об`єкти нерухомого майна.

Рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у задоволенні позову відмовлено.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскарження відповідачем в апеляційному порядку рішення у справі № 2-932/11, в якій позивач не приймав участі як учасник судового процесу, не може свідчити про невизнання відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості. Окрім того, в матеріалах справи відсутні докази визнання недійсним договору купівлі-продажу № 170 від 02.02.2018, на підставі якого у позивача виникло право власності, як і скасування державної реєстрації права власності за позивачем на спірний об`єкт нерухомості. Судом також зазначено, що під час розгляду даної справи об`єкт нерухомого майна був поділений на 3 окремих новоутворених об`єкти, що свідчить про те, що позивач вільно володіє, користується та розпоряджається цими об`єктами нерухомого майна, і ним не доведено наявності у нього будь-якого порушеного права на захист якого поданий даний позов.

Не погоджуючись з судовим рішенням, ТОВ "Атлант Тріумф" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просило скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким задовольнити позовні вимоги.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянт вказував, що судом першої інстанції не було з`ясовано обставину чи дійсно визнає або заперечує відповідач право власності позивача на спірні об`єкти нерухомого майна.

На переконання скаржника, доказом невизнання відповідачем права власності на об`єкти нерухомого майна за позивачем є не сам факт оскарження відповідачем до Дніпровського апеляційного суду рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 у справі № 2-932/11, а саме зміст апеляційної скарги в якій ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" називає себе "справжнім власником".

Водночас, в провадженні господарського суду міста Києва знаходиться справа № 910/11037/23 за позовом ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" до ТОВ "Атлант Тріумф" і ПП "Творча майстерня "Престиж" за участю третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: державного реєстратора Департаменту державної реєстрації Міністерства юстиції України Мощонської І.В., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Михайленка С.А., приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Бояринцевої О.В. про визнання недійсним правочину, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності.

У вказаній справі (№ 910/11037/23) ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" просив суд скасувати всі державні реєстрації щодо об`єктів нерухомого майна, визнати недійсним договір купівлі-продажу, на підставі якого об`єкти нерухомого майна перейшли у власність ТОВ "Атлант Тріумф", а також припинити право власності ТОВ "Атлант Тріумф" на ці об`єкти.

Апелянт також зазначав, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" подавало одночасно декілька позовів з однаковими вимогами відповідно до ухвал господарського суду міста Києва від 12.07.2023 у справі № 910/10967/23, та від 12.07.2023 у справі № 910/11036/23.

Враховуючи наведене, на думку позивача, такі дії відповідача підтверджують факт невизнання та фактично спрямовані на позбавлення права власності позивача на об`єкти нерухомого майна.

Крім вказаного, скаржник посилався на незастосування судом першої інстанції ст. 41 Конституції України, ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ст.ст. 3, 16, 321, 392 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) та правової позиції Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 30.10.2023, у складі колегії суддів: Руденко М.А. (головуючий), Пономаренко Є.Ю., Кропивна Л.В., поновлено апелянту строк на апеляційне оскарження рішення; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою та призначено справу до розгляду на 05.12.2023.

13.11.2023 до суду надійшов відзив відповідача із запереченнями на апеляційну скаргу.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2023 оголошено перерву в судовому засіданні до 16.01.2024.

11.01.2024 до суду надійшло клопотання про долучення доказів, а саме постанову Верховного Суду від 20.12.2023 у справі № 2-932/11 (провадження № 61-10171св23), якою було частково задоволено касаційну скаргу ТОВ "Атлант Тріумф"; скасовано постанову Дніпровського апеляційного суду від 20.06.2023, а справу передано на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.01.2024 оголошено перерву в судовому засіданні до 20.02.2024.

09.02.2024 до суду надійшли додаткові пояснення відповідача.

13.02.2024 до суду надійшло клопотання позивача про приєднання до справи копії рішення господарського суду міста Києва від 26.12.2023 у справі № 910/11037/23.

20.02.2024 до суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду даної справи, яке обґрунтоване тим, що вирішення спору у цій справі не можливо розглядати до завершення розгляду справи № 2-932/11.

Відповідно до положень пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом... Також, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики ЄСПЛ критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02.09.2010, "Смірнова проти України" від 08.11.2005, "Матіка проти Румунії" від 02.11.2006, "Літоселітіс проти Греції" від 05.02.2004 та інші.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Враховуючи наведене, вказане клопотання задоволенню не підлягає, оскільки судом апеляційної інстанції не встановлено обставин згідно яких спір не може бути вирішений в даному судовому засіданні.

У судовому засіданні, що відбулось 20.02.2024, позивач та третя особа просили задовольнити апеляційну скаргу, скасувати оскаржуване рішення та задовольнити позовні вимоги. Відповідач вказував на обґрунтованість судового рішення та відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення сторін, вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, долучені до матеріалів справи, виходячи з вимог чинного законодавства, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

З матеріалів справи вбачається, що 29.08.2003 Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація, з однієї сторони, та закрите акціонерне товариство (далі - ЗАТ) "Трест Київміськбуд-1", як забудовник-інвестор, з іншої сторони, уклали договір інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському району м. Києва (а.с. 15-16 том 1), згідно з умовами якого сторони зобов`язались шляхом прямих інвестицій забудовника-інвестора та залучених коштів фізичних та юридичних осіб забезпечити будівництво, зокрема, житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення в 3-А мікрорайоні житлового масиву "Оболонь" (забудова 3-A мікрорайону).

Відповідно до п. 3.1.3 вказаного договору Оболонська районна в м. Києві державна адміністрація зобов`язалась по завершенню будівництва об`єктів та введенню їх в експлуатацію передати на баланс і у власність забудовника-інвестора 90 % загальної площі квартир та 95 % площі вбудовано-прибудованих приміщень.

Пунктом 3.1.5 договору передбачена додаткова передача забудовнику-інвестору 5 % загальної площі збудованих квартир та 5 % площі вбудовано-прибудованих приміщень і 3-ох окремо стоячих нежитлових приміщень (центрів дозвілля) 3-А мікрорайону ж/м "Оболонь", згідно умов, зазначених в п. 3.1.3 договору, залишити в своєму розпорядженні та передати в комунальну власність району: середню школу на 36 класів; два дитячі дошкільні заклади на 120 місць кожний; приміщення для дільничних інспекторів загальною площею 120 кв.м.

Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві видано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0888-Об/Р від 10.11.2008 (а.с. 18 том 1) (перереєстровано дозвіл на виконання будівельних робіт № 0383-Об/Р від 12.11.2002) на виконання будівельних робіт з будівництва житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: 3-А мікрорайон ж.м. "Оболонь" у Оболонському районі м. Києва відповідно до проектної документації, затвердженої наказом ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" від 23.05.2002. Закінчення будівельно-монтажних робіт та введення в експлуатацію - 10.09.2009. Строк дії дозволу до 10.09.2009.

20.06.2006 між ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" (забудовник) та ПП "ТМ "Престиж" (інвестор) укладено договір інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 81-ВПП (а.с. 20-22 том 1), за умовами якого інвестор передає грошові кошти (інвестиції) забудовнику, а забудовник зобов`язується за рахунок інвестицій своїми силами і засобами збудувати і здати у встановлений строк інвестору об`єкт інвестування відповідно до проектно-кошторисної документації.

Об`єктом інвестування за даним договором є нежитлові приміщення - центр дозвілля з боулінг-клубом, розташований в місті Києві по проспекту Героїв Сталінграду, будівельна ділянка 81, мкрн. "3-А" житлового масиву "Оболонь", загальною проектною площею 4 690,50 кв.м; загальна площа підлягає уточненню за актом бюро технічної інвентаризації (далі - БТІ).

Вказаний договір підписаний зі сторони інвестора - Палійчук Ю.Д. та забудовника - Бабич В.П.

Додатковою угодою № 1 від 11.03.2009 до договору № 81-ВПП від 20.06.2006 (а.с. 23 том 1) сторони домовились, що вартість об`єкту інвестування, готовністю 99 % становить 16 552 774,50 грн, яка підписана зі сторони інвестора - Палійчук Ю.Д. та забудовника - Ісак В.М.

Додатковою угодою № 2 від 17.03.2010 (а.с. 180 том 1) до договору № 81-ВПП від 20.06.2006 сторони домовились, зокрема, що забудовник зобов`язується виконати додатковий обсяг робіт необхідний для введення об`єкту інвестування в експлуатацію, яка підписана зі сторони інвестора - Палійчук Ю.Д. та забудовника - Цимбала В.П.

Позивачем надано виписки по рахунку відповідача від 12.12.2007 про отримання від ПП "ТМ "Престиж" грошових коштів в сумі 450,00 грн та в сумі 487 100,00 грн, в якості передплати по договору № 81-ВПП від 20.06.2006 (а.с. 175-178 том 1). ПП "ТМ "Престиж" надано виписку по рахунку та платіжні доручення №№ 988, 1000 від 12.12.2007 з вказаною оплатою 487 550,00 грн (а.с. 216, 220 том 1).

Згідно листа Оболонської районної у м. Києві державної адміністрації № 04-2984 від 09.11.2007 (а.с. 17 том 1) після введення в експлуатацію центру дозвілля в 3-А мікрорайоні ж/м "Оболонь" (будівельна ділянка № 81) об`єкту буде присвоєна поштова адреса: Оболонська Набережна, 13.

В подальшому, рішенням постійно діючого третейського суду при корпорації "Сила Закону" від 17.03.2009 у справі № 38-17ц/2009 за позовом ПП "ТМ "Престиж" до ОСОБА_1 та ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" задоволено позовні вимоги (а.с. 24-26 том 1), якими:

- визнано за ПП "ТМ "Престиж" право власності на об`єкт незавершеного будівництва - центр дозвілля з боулінг-клубом, розташований в м. Києві по Оболонській набережній, 13 (будівельна адреса: м. Київ, проспект Герої Сталінграду, будівельна ділянка 81, мікрорайон 3-А житлового масиву Оболонь) , загальною проектною площею 4 690,50 кв.;

- зобов`язано комунальне підприємство "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" зареєструвати за ПП "ТМ "Престиж" право власності на вказаний об`єкт незавершеного будівництва.

Ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 30.03.2009 у справі № 6-277/09 (а.с 27 том 1) видано виконавчий документ (а.с. 28 том 1) на виконання рішення постійно діючого третейського суду при корпорації "Сила Закону" від 17.03.2009 у справі № 38-17ц/2009.

За твердженнями позивача, вказані документи були пред`явлені до виконання комунальному підприємству "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна", яке здійснило реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна за ПП "ТМ "Престиж" (реєстрова книга № 200П-140 за реєстровим номером № 9805-П від 18.01.2010) (а.с. 174 том 1), згідно листів КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" № 062/14-6693 (И-2023) від 19.05.2023, № 062/14-7135 (И-2023) від 29.05.2023 (а.с. 181-182 том 1).

Також, рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 у справі № 2-932/11 (а.с. 9-10 том 1) задоволено позов ПП "ТМ "Престиж" до ОСОБА_2 та визнано за ПП "ТМ "Престиж" право власності на нежитлове приміщення № 1 (прим. з № 1 по № 77); № 2 (прим. з № 1 по № 53), № 3 (прим. з № 1 по № 61); № 4 (прим. з № 1 по № 80) - за технічним паспортом БТІ, з функціональним призначенням - "Цент дозвілля з боулінг-клубом", які розташовані за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Оболонська набережна, 13 (літера А) , загальною площею 5 156,50 кв.м.

02.02.2018 між ПП "ТМ "Престиж" (продавець) та ТОВ "Атлант Тріумф" (покупець) укладено договір купівлі-продажу, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за № 170 (а.с. 7 том 1), за умовами якого продавець передає у власність покупця, а покупець приймає у власність нежитлові приміщення № 1 (прим. з № 1 по № 77); № 2 (прим. з № 1 по № 53), № 3 (прим. з № 1 по № 61); № 4 (прим. з № 1 по № 80) за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Оболонська набережна, буд. 13 (літера А) , загальною площею 5 156,50 кв.м., реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 249178580000. Право власності продавця на нерухоме майно підтверджується рішенням Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011; право власності продавця на нерухоме майно, що є предметом цього договору, зареєстроване в Державному реєстрі речових на нерухоме майно 09.12.2013, номер запису про право власності 3960728.

За умовами пункту 2.2 договору ціна нерухомого майна складає 19 200 000,00 грн. з ПДВ, які сплачені покупцем продавцю до підписання договору.

На виконання умов договору згідно акту № 1 від 05.02.2018 (а.с. 8 том 1) продавець передав у власність покупця, а покупець прийняв нежитлові приміщення, що є предметом договору купівлі-продажу.

Також було проведено державну реєстрацію права власності позивача на вказане нерухоме майно відповідно довідки № 328266368 від 06.04.2023 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (а.с. 5-6 том 1).

Разом з тим, позивачеві стало відомо, що його право власності на об`єкт нерухомого майна не визнається ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", оскільки 12.09.2022 відповідач звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 (через 11 років) у справі № 2-932/11 за позовом ПП "ТМ "Престиж" до ОСОБА_2 (а.с. 11-14 том 1).

В своїй апеляційній скарзі ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" стверджувало, що є "справжнім власником" об`єкта нерухомого майна, розташованого за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13, загальною площею 5 156,6 кв.м, що складається з нежитлових приміщень № 1 (прим. з № 1 по № 77); № 2 (прим. з № 1 по № 53); № 3 (прим. з № 1 по № 61); № 4 (прим. з № 1 по № 80) і у ПП "ТМ "Престиж" ніколи не виникало право власності на це майно.

На підтвердження таких доводів ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" надав копії документів, а саме: договір інвестування об`єктів житла та культурно-соціальної сфери в Оболонському районі м. Києва від 29.08.2003; лист Оболонської РДА № 04-2984 від 02.11.2007 про присвоєння поштових адрес; довідку КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" про вартість незавершеного будівництвом об`єкта нерухомого майна; дозвіл на виконання будівельних робіт від 10.11.2008; позитивний висновок комплексної державної експертизи проектної документації забудови 3-А мікрорайону житлового масиву Оболонь Мінського району м. Києва.

На переконання позивача, зміст апеляційної скарги ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 у справі № 2-932/11, а також додані до неї документи, свідчать про те, що ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" не визнає та ставить під сумнів існування права власності на об`єкти нерухомого майна за ТОВ "Атлант Тріумф".

Під час розгляду справи судом першої інстанції, позивачем було подано заяву про зміну предмета позову від 30.06.2023 (а.с. 189-194 том 1), згідно якої позивач зазначав, що спірний об`єкт нерухомого майна був поділений на три окремі новоутворені об`єкти.

Так, висновком ФОП Кузьменко О.А. щодо технічної можливості поділу об`єкта нерухомого майна № 62/23 від 07.06.2023 (а.с. 196 том 1), який виданий ТОВ "Атлант Тріумф" зазначено, що на підставі:

- договору купівлі-продажу, серія та номер: 170, виданого 02.02.2018, видавник: Михайленко С.А., приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу;

??- витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.08.2019. Індексний номер витягу: 177624811. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 249178580000.

Технічна характеристика: громадський будинок, що складається з нежитлових приміщень №№ l, 2, 3, 4.

За технічними показниками громадський будинок, який складається з нежитлових приміщень №№1, 2, 3, 4 за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 13, загальною площею 5 156,6 кв.м, може бути поділено.

Склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси:

- група нежитлових приміщень № 1, що складається з приміщень: 1-27, 101-134, 201-226, 301-326. Загальна площа групи нежитлових приміщень 2 429,8 кв.м, яка належить ТОВ "Атлант Тріумф" та утворює новий 1 (один) цілий об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 13;

- група нежитлових приміщень № 2, що складається з приміщень: 1-37, 101-133, 201-222, 301-326. Загальна площа групи нежитлових приміщень 1 406,7 кв.м, яка належить ТОВ "Атлант Тріумф" та утворює новий 1 (один) цілий об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 13;

- група нежитлових приміщень № 3, що складається з приміщень: 1-13, 101-110, 201-207, 301-312. Загальна площа групи нежитлових приміщень 1 320,1 кв.м, яка належить ТОВ "Атлант Тріумф" та утворює новий 1 (один) цілий об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, вул. Оболонська набережна буд. 13.

За технічними показниками об`єкт може бути поділено.

Державна реєстрації вказаних новоутворених об`єктів нерухомого майна підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав № 336553078 від 22.06.2023 на об`єкт група нежитлових приміщень № 1; № 336557261 від 22.06.2023 на об`єкт група нежитлових приміщень № 2; № 336562231 від 22.06.2023 на об`єкт група нежитлових приміщень № 3 (а.с. 197-199 том 1). Ціна нерухомого майна встановлена у договорі 19 200 000,00 грн.

За твердженнями позивача, вказані новоутворені об`єкти нерухомого майна були створені шляхом повного поділу попереднього об`єкта нерухомого майна з реєстраційним номером 249178580000, тож новоутворені об`єкти були зареєстровані на підставі договору купівлі-продажу від 02.02.2018 посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленко С.А. та зареєстрованого в реєстрі за № 170, оскільки попередній об`єкт нерухомого майна повністю складався з новоутворених об`єктів нерухомого майна. У зв`язку з цим, загальна площа новоутворених об`єктів (5 156,6 кв.м), а також їх адреса (м. Київ, вул. Оболонська набережна, буд. 13) співпадають з площею попереднього об`єкта нерухомого майна, який був поділений. Крім того, загальна вартість новоутворених об`єктів нерухомого майна становить 19 200 000,00 грн., що також відповідає вартості попереднього об`єкта нерухомого майна, що вказана в договорі купівлі-продажу № 170 від 02.02.2018.

Враховуючи зазначене, спір у справі, за позицією позивача, виник у зв`язку з невизнанням відповідачем права власності на нерухоме майно, яке протягом розгляду даної справи судом першої інстанції, було поділено на 3 окремих новоутворених об`єкти з реєстраційними номерами 2753429480000, 2753450280000 та 2753471280000.

В свою чергу, ПП "ТМ "Престиж" (третя особа) у своїх поясненнях стверджувало, що (83-88 том 1) на виконання умов договору № 81-ВПП від 20.06.2006 в повному обсязі розрахувалось з відповідачем, сплативши, як інвестор, 16 552 774,50 грн., а тому набуло майнові права на незавершений будівництвом центр дозвілля загальною площею 4 690,5 кв.м. Натомість відповідачем не було виконано умов договору, а саме: не завершено будівництво і не передано проінвестоване нерухоме майно, у зв`язку з чим було прийнято рішення постійно діючим третейським судом при корпорації "Сила Закону" від 17.03.2009 у справі № 38-17ц/2009, на виконання якого Октябрським районним судом м. Полтави видано виконавчий документ. На підставі вказаних документів КП "Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна" здійснено реєстрацію права власності на об`єкт нерухомого майна.

Також ПП "ТМ "Престиж" зазначало, що між ним та відповідачем була укладена додаткова угода № 2 до договору інвестування в будівництво нежитлового приміщення № 81-ВПП від 20.06.2006, у зв`язку з виконанням вказаних у ній додаткових робіт, фактична площа нежитлового приміщення збільшилась на 466,1 кв.м та загалом становила 5 156,50 кв.м., а тому в подальшому 09.12.2013 за ПП "ТМ "Престиж" було зареєстровано право власності на нежитлові приміщення 5 156,50 кв.м за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, буд. 13, яка відчужена позивачу за договором № 170 від 02.02.2018.

ПП "ТМ "Престиж" до матеріалів справи долучено заяву свідка - ОСОБА_3 щодо підписання ним додаткової угоди №1 від 11.03.2009 до договору № 81-ВПП від 20.06.2006 (а.с. 24 том 2), а також заяву свідка - ОСОБА_4 щодо підписання договору № 81-ВПП від 20.06.2006 та додаткових угод до нього № 1 від 11.09.2009, № 2 від 17.03.2010 (а.с. 129 том 2).

Відповідач в свою чергу проти задоволення позовних вимог заперечував (відзив; а.с. 105-111 том 1) з огляду на те, що подання ним апеляційної скарги на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 у справі № 2-932/11 є лише його незгодою з судовим рішенням, яке не має відношення до позивача та не свідчить про невизнання або оспорення ним права власності позивача. Поряд з цим, відповідач вказував, що він не звертався до суду за захистом свого порушеного права щодо витребування з власності позивача спірного об`єкту нерухомості, а тому даний позов є передчасним. На переконання відповідача, позивачем не надано належних та допустимих доказів, що його право власності на спірний об`єкт порушується, не визнається чи оспорюється відповідачем.

Стосовно тверджень позивача, що спірний об`єкт нерухомості належав ПП "ТМ "Престиж", відповідач зазначав, що він договір інвестування № 81-ВВП від 20.06.2006 не укладав, а ОСОБА_5 , який згідно змісту договору нібито укладав його в якості директора ЗАТ "Трест Київміськбуд-1",- його не підписував. Крім того, станом на 20.06.2006 ОСОБА_5 не являвся директором товариства, оскільки директором був ОСОБА_3 , а отже такий правочин не був вчинений.

Відповідач також зазначав, що Октябрський районний суд м. Полтави ухвалу від 30.03.2009 виконавчий лист не видавав, при цьому у період з 2009 по 2010 взагалі не розглядав справ учасниками яких були ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" та ПП "ТМ "Престиж". На переконання відповідача, на підставі підроблених документів планувалось захоплення спірного об`єкта нерухомості, але такі дії не реалізувались, напевне через ухвалення Оболонським районним судом м. Києва вироку від 30.12.2011 по справі № 1-1179/11, де було здійснено на підставі аналогічних підроблених документів захоплення іншого об`єкта нерухомості. Окрім зазначеного, відповідач посилався на те, що спір у справі № 2-932/11, рішення по якому прийнято Сніжнянським міським судом Донецької області, є фіктивним.

До відзиву відповідачем надано (а.с. 114-155 том 1):

- довідку від 12.06.2023 підписану головою правління ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" М.Саксонов щодо не укладення договору № 81-ВПП від 20.06.2006;

- заяву свідка від 13.06.2023, згідно якої ОСОБА_5 повідомив, що жодного договору № 81-ВПП від 20.06.2006 не укладав та відповідно не підписував, в тому числі як в особі директора ЗАТ "Трест Київміськбуд-1";

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на 20.06.2006 14:49:09 ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" 31176312; керівник - Ісак В.М.; Бабич В.П. - (повноваження: відомості відсутні) - представник;

- лист № ЕП-250/21-вих від 21.07.2021 Октябрського районного суду м. Полтави адресований голові правління ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" Подолян С.А., в якому суд зазначив, що в 2009 році не функціонувала автоматизована система документообігу суду і облік сторін по справі здійснювався за прізвищем відповідача. Згідно алфавітних показників за 2009 рік ЗАТ "Трест Київміськбуд-1" не значиться;

- лист № 01.2-10/592/2021 від 30.08.2021 Октябрського районного суду м. Полтави адресованому представнику ПП "ТМ "Престиж" щодо отримання ухвали від 30.03.2009 повідомлено, що в 2009-2010 роках не функціонувала автоматизована система документообігу суду і облік сторін по справі здійснювався за прізвищем відповідача. Згідно алфавітних показників за 2009-2010 рік ПП "ТМ "Престиж" , ОСОБА_4 , ЗАТ "Трест Київміськбуд-1", ОСОБА_6 , ОСОБА_3 не значиться;

- лист № 01.2-10/624/2021 від 16.09.2021 Октябрського районного суду м. Полтави адресований ПП "ТМ "Престиж" що в 2009-2010 роках не функціонувала автоматизована система документообігу суду і облік сторін по справі здійснювався за прізвищем відповідача. Згідно алфавітних показників за 2009-2010 рік ПП "ТМ "Престиж" , ОСОБА_4 , ЗАТ "Трест Київміськбуд-1", ОСОБА_7 ОСОБА_6 , ОСОБА_3 не значиться;

- лист № ЕП-326/21-вих від 21.09.2021 Октябрського районного суду м. Полтави аналогічного змісту;

- вирок від 30.12.2011 Оболонського районного суду м. Києва про притягнення до кримінальної відповідальності ОСОБА_5 та ОСОБА_6 .

Під час розгляду справи судом першої інстанції, відповідачем долучено до матеріалів справи постанову Дніпровського апеляційного суду від 20.06.2023 у справі № 2-932/11, якою задоволено частково апеляційну скаргу ПрАТ "Трест Київміськбуд-1", скасовано рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 та справу передано за підсудністю до Оболонського районного суду м. Києва (а.с. 242-244 том 1).

Апеляційним судом зазначено, що з урахуванням змісту позовних вимог, даний позов повинен був розглядатись у суді за правилами виключної підсудності по місцезнаходженню нерухомого майна стосовно якого заявлені вимоги щодо визнання права власності, оскільки позов ПП "ТМ "Престиж" до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди, в подальшому згідно заяви про збільшення позовних вимог, було змінено на визнання права власності на нежитлові приміщення № 1 (прим. з № 1 по 77); № 2 (прим. з № 1 по 53); № 3 (прим. з № 1 по 61); № 4 (прим. з № 1 по 80) - за технічним паспортом БТІ, з функціональним призначенням - "Центр дозвілля з боулінг-клубом", за адресою: м. Київ, Оболонський район, вул. Оболонська набережна, 13 (літ. А), загальною площею -5 156,50 кв.м.

Відповідач також стверджував, що право власності на спірний об`єкт нерухомості зареєстровано за ПП "ТМ "Престиж" на підставі саме рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011, згідно до інформаційної довідки № 337747221 від 03.07.2023 (а.с. 255 том 1).

Вважаючи, що Октябрський районний суд міста Полтави 30.09.2009 не постановляв ухвалу та не видавав виконавчий документ на виконання рішення постійно діючого третейського суду при корпорації "Сила Закону" від 17.03.2009 у справі № 38-17ц/2009, і такі документи є підробленими (а.с. 79 том 2), що, на переконання відповідача підтверджується листами Октябрського районного суду м. Полтави від 21.07.2021, 30.08.2021, 16.09.2021, 21.09.2021, Головним слідчим управлінням Національної поліції України внесено відомості про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12023000000001489 за ч. 5 ст. 190 Кримінального кодексу України (а.с. 81-82 том 2).

В подальшому відповідач стверджував, що об`єкт нерухомості не був прийнятий у експлуатацію (згідно листа Державної інспекції архітектури та містобудування України № 1251/05/18-23 від 22.08.2023 та листа № 104-5979 від 25.08.2023 Оболонської районної в м. Києві державної адміністрації; а.с. 91, 96 том 2), що виключає можливість визнання на підставі ст. 392 ЦК України, права власності на нові об`єкти нерухомості за позивачем (а.с. 89 зворот том 2).

За твердженнями позивача (а.с. 100-101 том 2), попередній об`єкт нерухомого майна за адресою: м. Київ, Оболонська набережна, 13, був введений в експлуатацію на підставі акту готовності об`єкта до експлуатації від 01.11.2010 (найменування об`єкта згідно з проектом: "Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: 3-А мікрорайон житлового масиву "Оболонь" в Оболонському районі м. Києва Центр дозвілля з боулінг-клубом (прим. № 1, 2, 3, 4); адреса місцезнаходження: м. Київ, вул. Оболонська набережна, 13, який підписаний з боку замовника - Оболонською районною в місті Києві державною адміністрацією; з боку Генерального проектувальника та авторського нагляду - ТОВ "Творча майстерня "Вісак", з боку технічного нагляду - ПАТ "Трест Київміськбуд-1", з боку генерального підрядника - ТОВ "Холдинг "Київміськбуд-1". Крім того, акт був погоджений Київською міською державною адміністрацією та Державним департаментом пожежної безпеки МНС України (а.с. 102-108 том 2).

На підставі вказаного акту готовності об`єкта до експлуатації від 01.11.2010 інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у м. Києві був виданий сертифікат відповідності № КВ 000685 від 17.02.2011 (а.с. 109 том 2), яким було засвідчено відповідність закінченого будівництва об`єкта ("Будівництво житлових будинків з об`єктами соціально-культурного призначення за адресою: 3-А мікрорайон житлового масиву "Оболонь" в Оболонському районі м. Києва (Центр дозвілля з боулінг-клубом на діл. 81) по вул. Оболонська набережна, 13, в Оболонському районі м. Києва, загальна площа - 5 156,6 кв.м.") проектній документації, вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, та підтверджено його готовність до експлуатації.

Відповідач ставив під сумнів наведені документи та вказував, що вони є підробленими та не видавалися вповноваженими на це органами державної влади (а.с. 119 том 2).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що оскарження відповідачем в апеляційному порядку рішення в якому позивач не приймав участі, як учасник судового процесу, не може свідчити про невизнання відповідачем права власності на нерухоме майно, при цьому судом вказано про відсутність доказів визнання недійсним договору купівлі-продажу № 170 від 02.02.2018, на підставі якого у позивача виникло право власності й скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт, а враховуючи поділ нерухомого майна на 3 окремих новоутворених об`єкти, то позивач вільно володіє, користується та розпоряджається нерухомим майном, тож ним не доведено наявності у нього будь-якого порушеного права.

Колегія суддів погоджується з такими висновками, з огляду на наступне.

Згідно з положеннями статей 2, 4, 5 ГПК України, статей 15, 16 ЦК України підставою для захисту цивільного права чи охоронюваного законом інтересу є його порушення, невизнання чи оспорення. Тому задоволення судом позову можливе лише за умови доведення позивачем обставин щодо наявності у нього відповідного права (охоронюваного законом інтересу), а також порушення (невизнання, оспорення) зазначеного права відповідачем з урахуванням належності обраного способу судового захисту.

У силу статті 41 Конституції України та статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власності та мирно володіти своїм майном; право приватної власності є непорушним; ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Захист права власності врегульований главою 29 ЦК України. Зокрема, відповідно до статті 392 цього Кодексу власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Вирішуючи спір про визнання права власності на підставі зазначеної норми Кодексу, слід враховувати, що за змістом вказаної норми права судове рішення не породжує права власності, а лише підтверджує наявне у позивача право власності, набуте раніше на законних підставах, якщо відповідач не визнає, заперечує або оспорює його.

У зв`язку з наведеним Верховний Суд неодноразово (зокрема, в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.05.2020 у справі № 916/1608/18) звертав увагу на те, що передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності в судовому порядку є наявність підтвердженого належними доказами як права власності на майно, яке оспорюється або не визнається іншою особою, так і порушення (невизнання або оспорювання) цього права на спірне майно.

Позивачем у позові про визнання права власності може бути будь-який учасник цивільних відносин, який вважає себе власником певного майна, однак не може належним чином реалізувати свої правомочності у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку третіх осіб. Відповідачем у позові про визнання права власності виступає будь-яка особа, яка сумнівається в належності майна позивачеві, або не визнає за ним права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном, або має власний інтерес у межах існуючих правовідносин.

У постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 10.01.2023 у справі № 199/6456/21 викладено висновки про те, що можливість виникнення права власності за рішенням суду ЦК України передбачено лише у статтях 335, 376 цього Кодексу. У всіх інших випадках право власності набувається з інших не заборонених законом підстав, зокрема із правочинів (частина 1 статті 328 ЦК України).

Отже, позивачем у позові про визнання права власності є власник - особа, яка має право власності на майно (тобто вже стала його власником, а не намагається ним стати через пред`явлення позову).

Відповідно до положень статті 328 ЦК України набуття права власності - це певний юридичний механізм, з яким закон пов`язує виникнення в особи суб`єктивного права власності на певні об`єкти, тому суд при вирішенні спору про право власності повинен встановити, з яких саме передбачених законом підстав, у який передбачений законом спосіб позивач набув право власності на спірний об`єкт та чи підлягає це право захисту в порядку, визначеному статтею 392 ЦК України.

Абзацом 3 частини 2 статті 331 ЦК України визначено, що якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Відповідно до частин 1, 2 статті 182 цього кодексу право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав на нерухомість є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов`язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом.

Статтею 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" № 1952-IV від 01.07.2004 визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Реєстрація права власності на нерухоме майно є лише офіційним визнанням права власності з боку держави (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі № 911/3594/17).

Також у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 680/214/16 та від 07.04.2020 у справі № 916/2791/13 зроблено висновок про те, що державна реєстрація права власності на нерухоме майно є одним з юридичних фактів у юридичному складі, необхідному для підтвердження права власності, а самостійного значення для виникнення права власності немає. Така реєстрація визначає лише момент, з якого держава визнає та підтверджує право власності за наявності інших юридичних фактів, передбачених Законом як необхідних для виникнення такого права.

Статтею 328 ЦК України встановлено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Як вбачається із матеріалів справи, право власності на спірний об`єкт нерухомого майна виникло у позивача на підставі укладеного з третьою особою договору купівлі-продажу, посвідченого 02.02.2018 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Михайленком С.А. за № 170, на підставі якого були внесені відповідні відомості до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Доказів визнання недійсним вказаного договору, як і скасування державної реєстрації права власності на спірний об`єкт, сторонами не надано. Більш того, під час розгляду судом першої інстанції справи спірний об`єкт нерухомого майна був поділений на 3 окремих новоутворених об`єкти на які позивач і просив суд визнати право власності, згідно заяви про зміну предмета позову від 30.06.2023.

В обґрунтування невизнання відповідачем права власності на спірне нерухоме майно, позивач посилався на те, що відповідач звернувся до Дніпровського апеляційного суду з апеляційною скаргою на рішення Сніжнянського міського суду Донецької області від 31.05.2011 у справі № 2-932/11, в якій викладені обставини невизнання відповідачем права власності позивача на спірний об`єкт нерухомого майна.

Однак, оскарження в апеляційному порядку рішення суду в зазначеній справі, в якій позивач не приймав участі як учасник судового процесу, не може свідчити про невизнання відповідачем права власності на спірний об`єкт нерухомості. Право особи на оскарження судових рішень у судах апеляційної та касаційної інстанції є складовою конституційного права на судовий захист, яке гарантується визначеними Конституцією України основними засадами судочинства.

Вказане свідчить про те, що позивач станом на момент винесення рішення судом першої інстанції у даній справі вільно володіє, користується та розпоряджається спірними об`єктами нерухомого майна, і ним не доведено наявності у нього будь-якого порушеного права, на захист якого поданий даний позов.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.10.2019 у справі № 910/6642/18 зроблено висновок про стадійність захисту права, зокрема вказано на те, що під час вирішення господарського спору суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорення відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги. В іншому випадку у позові слід відмовити.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Вирішуючи спір, суд надає об`єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначає, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Суд зобов`язаний з`ясувати характер спірних правовідносин (предмет і підстави позову), наявність/відсутність порушеного права чи інтересу та можливість його поновлення/захисту в обраний спосіб (аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 22.01.2019 у справі № 912/1856/16, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19).

Відсутність порушеного права чи невідповідність обраного позивачем способу його захисту способам, визначеним законодавством, встановлюється при розгляді справи по суті та є підставою для прийняття судового рішення про відмову в позові.

Аналогічну правову позицію викладено, зокрема, у постановах Верховного Суду від 14.08.2018 у справі № 910/1972/17, від 23.05.2019 у справі № 920/301/18, від 25.06.2019 у справі № 922/1500/18, від 24.12.2019 у справі № 902/377/19.

Матеріали справи не містять доказів, що позивач не може належним чином реалізувати свої правомочності, у зв`язку з наявністю щодо цього права сумнівів або претензій з боку відповідача. З пояснень відповідача також не вбачається, що він не визнає за позивачем права здійснювати правомочності володіння, користування і розпорядження таким майном.

За змістом пунктів 4, 5 частини 3 статті 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову.

Отже, позовом у процесуальному сенсі є звернення до суду з вимогою про захист своїх прав та інтересів, який складається із двох елементів: предмета і підстави позову.

Предметом позову є певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, який одночасно становить спосіб захисту порушеного права, а підставою позову є факти, які обґрунтовують вимогу про захист права чи законного інтересу.

Позивачами є особи, які подали позов або в інтересах яких подано позов про захист порушеного, невизнаного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу (частина 3 статті 45 ГПК України).

При цьому позивач самостійно визначає і обґрунтовує в позовній заяві, у чому саме полягає порушення його прав та інтересів, а суд перевіряє ці доводи і залежно від встановленого вирішує питання про наявність чи відсутність підстав для правового захисту.

В силу ч. 5 статті 269 ГПК України у суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Інших підстав позову позивач не зазначав, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції не приймає до уваги його доводи щодо знаходження у провадження господарського суду міста Києва справи № 910/11037/23 за позовом ПрАТ "Трест Київміськбуд-1" до ПП "Творча майстерня "Престиж" та ТОВ "Атлант Тріумф" про визнання недійсним правочину, скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, припинення права власності; про яку позивач був обізнаний ще під час розгляду даної справи судом першої інстанції, оскільки ухвалою господарського суду міста Києва від 14.07.2023 було відкрито провадження у справі № 910/11037/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/112226335).

Відносно постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 344/16879/15-ц, то у ній позивачка звернулася до суду з позовом, у якому просила визнати за нею право власності на трикімнатну квартиру загальною проектною площею 81,84 кв.м.

Велика Палата Верховного Суду виснувала, що положення ст. 392 ЦК України підлягають застосуванню до правовідносин, що виникли між особою, яка відчужила майнові права на квартиру в багатоквартирній новобудові (сторона-1) та особою, яка такі права придбала (сторона-2) у випадку, коли об`єкт будівництва (багатоквартирна новобудова) зданий в експлуатацію, проте сторона-1 не виконує умови зазначеного договору з передачі стороні-2 усіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сторона-2 сплатила в повному обсязі, та не визнає права сторони-2 на цю збудовану квартиру.

Велика Палата Верховного Суду погодилася з висновками судів про необхідність захисту майнового права позивача в судовому порядку в обраний нею спосіб, оскільки за обставинами справи позивачка набула майнове право на квартиру, проте позбавлена можливості в позасудовому порядку оформити право власності на себе, через те, що необхідних для реєстрації права власності документів ПП "Екватор-ІФ" не надало, а ТОВ "Перко", яке превентивно схвалило дії ПП "Екватор-ІФ" з укладення договорів з третіми особами та взяло на себе зобов`язання з їх виконання, її право не визнає.

Велика Палата Верховного Суду вважала, що правозастосовчу практику в подібних спорах необхідно консолідувати, а відтак частково відступити також від правового висновку, викладеного в постанові Верховного Суду України від 18.11.2015 у справі № 6-1858цс15, оскільки в тих випадках, коли об`єкт нерухомості вже збудований та прийнятий в експлуатацію, проте покупцем не отримані правовстановлюючі документи у зв`язку із порушенням продавцем за договором купівлі-продажу майнових прав на нерухоме майно взятих на себе договірних зобов`язань щодо передання всіх необхідних документів для оформлення права власності на квартиру, вартість якої сплачена покупцем в повному обсязі, та у разі невизнання продавцем права покупця на цю збудовану квартиру може мати місце звернення до суду з вимогою про визнання за покупцем права власності на проінвестоване (оплачене) ним майно відповідно до положень статті 392 ЦК України.

Відтак, правовідносини у вказаній скаржником справі та розглядуваній не є подібними, а висновок Великої Палати Верховного Суду стосується зовсім інших відносин, ніж ті, що виникли у даній справі.

Зміст правовідносин з метою з`ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) касаційної інстанції визначається обставинами кожної конкретної справи. Під судовими рішеннями в подібних правовідносинах слід розуміти такі рішення, де схожі предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог та встановлені фактичні обставини, а також має місце однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин (такий правовий висновок викладено в пункті 60 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.06.2020 у справі № 696/1693/15-ц).

Відповідно до ст.ст. 74, 76, 77 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень. Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Таким чином, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги не підлягають задоволенню.

Колегія суддів вважає, що скаржник не довів обґрунтованість своєї апеляційної скарги, докази на підтвердження своїх вимог суду не надав, тож апеляційний суд погоджується із рішенням господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/6582/23 і підстав для його скасування або зміни не вбачається.

Оскільки, у задоволенні апеляційної скарги відмовлено, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 275, 276, 282 ГПК України суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Атлант Тріумф" на рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/6582/23 залишити без задоволення.

Рішення господарського суду міста Києва від 20.09.2023 у справі № 910/6582/23 залишити без змін.

Судові витрати зі сплати судового збору за подачу апеляційної скарги покласти на апелянта.

Матеріали справи № 910/6582/23 повернути до місцевого господарського суду.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку відповідно до ст.ст. 287, 288 ГПК України.

Повний текст постанови складено 29.02.2024.

Головуючий суддя М.А. Руденко

Судді Є.Ю. Пономаренко

Л.В. Кропивна