Постанова

від 20.02.2024 по справі 913/264/23

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року м. Харків Справа № 913/264/23

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя Бородіна Л.І., суддя Лакіза В.В.,

за участю секретаря судового засідання Бєлкіної О.М.,

представників сторін:

позивача - Верхацький Ігор Володимирович (поза межами приміщення суду), довіреність №29/12-2023/2 від 29.12.2023, свідоцтво серія КС №6888/10 від 05.09.2018,

відповідача Сєньков Є.І. (поза межами приміщення суду), довіреність №01/12-2023 від 01.12.2023, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії ЛГ №000890 від 19.06.2008,

третьої особи - Даниляк О.С. (поза межами приміщення суду) - довіреність №291 від 30.05.2023, свідоцтво серії ХВ №002447 від 24.06.2020,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду, у режимі відеоконференції, апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" (вх.№2735Л/2) та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (вх.№2741Л/2) на рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023, ухвалене у приміщенні Господарського суду Луганської області суддею Смола С.В., дата складання повного тексту рішення - 22.11.2023, у справі №913/264/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", м. Київ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ,

до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз", м. Сєвєродонецьк Луганської області,

про стягнення 608 002 517, 13грн

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Луганськгаз" про стягнення заборгованості за типовим договором постачання природного газу постачальником "останньої надії" від 01.05.2022 у сумі 608 002 517, 13грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами у справі укладено Типовий договір постачання природного газу з постачальником "останньої надії". Позивач зазначає, що поставив відповідачу газ у період з 01.05.2022 по 29.06.2022 на загальну суму 608 002 517, 13грн.

Однак, останній за отриманий газ не розрахувався.

Рішенням Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 у позові відмовлено повністю.

Рішення місцевого господарського суду мотивовано тим, що АТ "Луганськгаз" станом на 01.05.2022 мало заборгованість перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" у сумі 169 583 322 грн 28 коп.

Відтак, за наявності у АТ "Луганськгаз" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" простроченої заборгованості за спожитий природний газ, новий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладатися не міг, а позивач зобов`язаний був припинити постачання природного газу споживачеві.

Поряд з цим, як встановлено місцевим господарським судом, у спірний період АТ "Луганськгаз" через військові дії російської федерації втратило контроль над усіма своїми структурними підрозділами, унаслідок чого не могло здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу на території Луганської області або споживати поставлений позивачем природний газ.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем належними докази не доведено суду, що поставлений на територію Луганської області у спірний період природний газ споживався саме АТ "Луганськгаз", а навпаки, у листі від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2442 ТОВ "ОГТСУ" указує про свою обізнаність про втрату АТ "Луганськгаз" контролю над газорозподільними мережами, проте, посилається на свій обов`язок здійснювати транспортування природного газу споживачам України, які знаходяться на тимчасово-окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов висновку, що недоведеність позивачем факту споживання природного газу АТ "Луганськгаз" має наслідком відсутність у відповідача обов`язку його оплатити.

Не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, позивач звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог; судові витрати за розгляд апеляційної скарги просить покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було з`ясовано, що між позивачем та відповідачем був укладений Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії"; позивач зазначає, що відповідач акцептував публічну оферту позивача через споживання газу, і як наслідок, спожив у період з 01.05.2022 по 29.06.2022 природний газ в об`ємі 12 927 633, 90куб.м на загальну суму 608 002 517, 13грн.

Позивач зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності споживання населенням Луганської області природного газу через газорозподільну систему відповідача; позивач вважає, що втрата оперативного контролю над газорозподільчою системою не свідчить про припинення розподілу та постачання природного газу цією розподільчою системою.

На думку позивача, судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду у справах №913/242/22 та №904/2867/22 та зроблено помилковий висновок про те, що матеріали справи не містять доказів споживання відповідачем природного газу з ресурсу позивача у період з 01.05.2022 по 29.06.2022.

Крім того, позивач посилається на те, що транспортування третьою особою природного газу відповідачу протягом спірного періоду відбувалось на підставі договору транспортування, який був чинний.

Також позивач зазначає, що він ані у відповідності до вимог Закону України "Про ринок природного газу", ані згідно з положеннями Кодексу ГТС та Правил постачання природного газу не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі відповідних даних, в тому числі включення/виключення споживачів до/з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", оскільки такий функціонал не передбачений положеннями вищевказаних нормативно-правових актів та алгоритмами самої інформаційної платформи. Отже, оскільки у відповідача протягом травня-червня 2022 року був відсутній інший постачальник природного газу, як наслідок, були відсутні підтверджені номінації/реномінації з обсягами природного газу на виробничо-технологічні витрати для відповідача, тому у відповідності до положень пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС та пункту 3 розділу VІ Правил постачання природного газу відповідача було автоматично включено (зареєстровано) в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" (позивача) відносно покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі відповідача.

Поряд з цим, позивач посилається на те, що у відповідача була відсутня заборгованість станом на 01.05.2022 за укладеним в цей же день договору, а наявність заборгованості за іншими договорами не є підставою для відмови та/або припинення постачання природного газу.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" на рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 у справі №913/264/23; встановлено учасникам справи строк до 15.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 15.01.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "24" січня 2024 р. о 15:00год.

Крім того, не погодившись з рішенням місцевого господарського суду, Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог; судові витрати за розгляд апеляційної скарги просить покласти на відповідача.

Свої вимоги апелянт обґрунтовує тим, що виконання Оператором ГТС функції адміністратора інформаційної платформи не передбачає вчинення ним дій, спрямованих, у тому числі, на включення/виключення до/з реєстрів постачальників природного газу (включаючи постачальника "останньої надії") відповідних споживачів такого газу, оскільки вказане здійснюють саме замовники послуг транспортування постачальники природного газу, які уклали з Оператора ГТС договори транспортування природного газу (в типовій формі).

Апелянт посилається на те, що у спірний період травень-червень 2022 року АТ "Луганськгаз" було включено в реєстр споживачів постачальника "останньої надії" з огляду на те, що вказаний оператор ГРМ не перебував у реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу. Тобто, були наявні підстави для включення відповідача у реєстр споживачів постачальника "останньої надії" та, як наслідок, укладення відповідного договору постачання природного газу (в типовій формі) між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" та АТ "Луганськгаз".

Крім того, апелянт зазначає про відсутність до 28.10.2022 механізму виключення операторів ГРМ із реєстру постачальника "останньої надії" у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості.

Також апелянт зазначає, що відповідач з 01.05.2022 не вносив до інформаційної платформи даних щодо об`ємів (обсягів) природного газу, яким ним був розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ, відтак, весь обсяг газу, переданий в мережі АТ "Луганськгаз", починаючи з 01.05.2022 обліковується як об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу АТ "Луганськгаз".

Враховуючи, що і позивачем, і третьою особою - Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" оскаржується один процесуальний документ - рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 у справі №913/264/23, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає необхідним розглядати обидві скарги в одному спільному апеляційному провадженні.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 22.12.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 у справі №913/264/23; встановлено учасникам справи строк до 15.01.2024 для подання відзиву на апеляційну скаргу з доказами його надсилання апелянту; встановлено учасникам справи строк до 15.01.2024 для подання заяв і клопотань; призначено справу до розгляду на "24" січня 2024 р. о 15:00год.

15.01.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України", просить апеляційну скаргу задовольнити, а рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 скасувати і ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.

ТОВ "Оператор ГТС України", крім іншого, погоджується з твердженням позивача, що обсяги газу визначаються даними третьої особи і зазначаються на Інформаційній платформі, і саме ці обсяги є преюдиційними у відносинах між відповідачем та третьою особою до тих пір, поки рішенням суду не буде встановлено інше.

16.01.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України"; зазначає, що відповідно до положень статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, що не стосуються спірних правовідносин.

Як вказує відповідач, згідно наданих позивачем доказів, у відповідача станом на 01.05.2022 була наявна заборгованість.

Відповідач посилається на те, що виробничо-технологічні витрати/витрати природного газу (ВТВ) оператора газорозподільної системи відповідача, визначаються як газ, що втрачається під час транспортування газу газорозподільними та внутрішньобудинковими мережами, а також під час виконання профілактичних робіт і поточних ремонтів. Тобто, ВТВ під час розподілу газу (ведення господарської діяльності) виникають з об`єктивних причин, як наслідок технологічного процесу та зношеності газотранспортної системи, такі втрати є невід`ємною частиною виробничого процесу розподілу природного газу та формують собівартість послуги розподілу газу. Відповідач зазначає, що ВТВ відповідача у газорозподільній системі не виникали у зв`язку із тим, що у спірний період правовідносин відповідна мережа відповідачем не експлуатувалася, переміщення природного газу не здійснювалося та взагалі доступ у відповідача був відсутній.

Відповідач вказує, що на час спірних правовідносин між позивачем та відповідачем всі структурні підрозділи АТ "Луганськгаз" (включно зі всім майном, в тому числі об`єктами газорозподільної системи, що експлуатувались такими структурними підрозділами та іншим рухомим і нерухомим майном) були захоплені незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, створеними на тимчасово окупованих територіях, та/або збройними чи воєнізованими формуваннями держави-агресора.

З огляду на викладене, просить у задоволенні скарги відмовити, і рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 залишити без змін.

16.01.2024 від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України"; зазначає, що листами від 18.03.2022 №01-02-52/354 та від 08.09.2022 №01-02-52/409 проінформував Міністерство енергетики України про настання форс-мажорних обставин та про те, що товариство не здійснює діяльність з розподілу природного газу споживачам Луганської області. Товариством отримано сертифікат ТПП України від 27.09.2022 №3100-22-0947, яким засвідчено форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) за договором від 02.01.2017 №021017/35-Лг-ГРМ з 24.02.2022.

Також відповідач зазначає, листом від 08.04.2022 №01-02-52/358 повідомлено ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" про припинення зобов`язань за договором від 31.12.2019 №1910000182 та надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи.

Враховуючи викладене, просить у задоволенні скарги відмовити, і рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 залишити без змін.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.01.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до "15" лютого 2024 р. о 12:30год.

12.02.2024 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" надійшли додаткові письмові пояснення; зазначає, що факт включення відповідача до реєстру споживачів постачальника "останньої надії" та віднесення газу, спожитого відповідачем, до портфеля постачальника "останньої надії" підтверджується листом Оператора ГТС від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 та інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з ЕІС-кодом 56Х210000000001V, який належить відповідачу.

Позивач вважає, що відповідач як суб`єкт ринку природного газу, не погоджуючись із тими обсягами газу, що були визначені на інформаційній платформі, мав можливість у судовому порядку забезпечити захист свого порушеного права шляхом внесення змін до інформаційної платформи оператора щодо обсягів протранспортованого газу. Однак, відповідач цим правом не скористався та жодних змін на інформаційній платформі щодо визначених обсягів не відбулось.

Як вказує позивач, можливість звернення з відповідними позовними вимогами підтверджено в постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі №904/3855/21, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21, від 23.06.2021 у справі №922/2919/20.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.02.2024 оголошено перерву у судовому засіданні до 11:00год. 20.02.2024.

19.02.2024 від позивача надійшли додаткові письмові пояснення (вх.№2530), зазначає, що позивач був позбавлений можливості направляти будь-яку кореспонденцію на поштову адресу відповідача у спірний період, оскільки відповідач зареєстрований у м. Сєвєродонецьк Луганської області. Натомість, як вважає позивач, саме відповідач мав контролювати власне газоспоживання та не допускати несанкціонованого відбору природного газу.

Просить при розгляді апеляційної скарги ТОВ "ГК "Нафтогаз України" врахувати подані письмові пояснення.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024, яке відбулось в режимі відеоконференції, представник позивача підтримав доводи і вимоги апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Також представник третьої особи підтримала доводи і вимоги апеляційної скарги, просить скаргу задовольнити.

Представник відповідача проти скарг заперечує, просить у їх задоволенні відмовити.

Враховуючи, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційних скарг, представники сторін і третьої особи висловили доводи і вимоги щодо апеляційних скарг, з огляду на встановлений статтею 273 Господарського процесуального кодексу України строк розгляду апеляційної скарги на рішення суду, колегія суддів вважає за можливе розглянути скарги в даному судовому засіданні.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційних скаргах доводи апелянтів, доводи відповідача, викладені у відзивах на апеляційні скарги, а також подані позивачем додаткові пояснення, заслухавши у судовому засіданні представників сторін і третьої особи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Як встановлено місцевим господарським судом, ТОВ "ГК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 здійснює ліцензійне постачання газу на території України.

За змістом пункту 26 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" від 09.04.2015 №329-VIII, постачальник "останньої надії" - це визначений Кабінетом Міністрів України постачальник, який не має права відмовити в укладенні договору постачання природного газу на обмежений період часу.

За результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ "ГК "Нафтогаз України" визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

У статті 1 Закону України "Про ринок природного газу" даються наступні визначення: оператор газорозподільної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 17 статті 1); оператор газотранспортної системи це суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників) (пункт 19 статті 1).

У правовідносинах, що склалися, третя особа ТОВ "ОГТСУ" є оператором газотранспортної системи, оскільки 24.12.2019 НКРЕКП прийнято постанову №3011 "Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ "ОГТСУ" на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу; ТОВ "ГК "Нафтогаз України" є постачальником "останньої надії", оскільки за результатами державного конкурсу та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р його визначено постачальником "останньої надії" на ринку природного газу.

Відповідно до статті 12 Закону України "Про ринок природного газу", постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується регулятором, а договір на постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Позивач зазначає, що між ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" та АТ "Луганськгаз" як споживачем укладений типовий договір постачання природного газу, за умовами якого позивачем поставлено у періоди з 01.05.2022 до 31.05.2022 природний газ в обсязі 12 809 929, 97куб.м, з 01.06.2022 до 29.06.2022 - 117 703, 93куб.м, який відповідач не оплатив.

Місцевим господарським судом встановлено, що у відповіді ТОВ "ОГТСУ" від 25.11.2022 №ТОВВИХ-22-12812 на запит адвоката ТОВ "ГК "Нафтогаз України" Літвінова Є.В. від 15.11.2022 надано інформацію, зокрема по споживачу природного газу з ЕІС кодом 56Х210000000001V, який був закріплений за постачальником "останньої надії" ТОВ "ГК "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х930000008780В) за період з 01.10.2021 по дату надання відповідні у формі витягів з Інформаційної платформи щодо закріплення споживачів в Реєстрі споживачів постачальників та інформації щодо остаточної алокації відборів споживача.

З доданого до відповіді інформації ( т.1 а.с. 45) вбачається, що споживач АТ "Луганськгаз" (ЕІС код споживача 56Х210000000001V) був внесений до портфеля постачальника "останньої надії" у періоди з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 01.05.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 29.08.2022, з 31.08.2022 до 30.09.2022, з 02.10.2022 до 02.11.2022.

АТ "Луганськгаз" зазначило, що у період з 01.05.2022 до 29.06.2022 природний газ не споживало та повідомляло, зокрема Міністерство енергетики України, ТОВ "ОГТСУ" про втрату контролю над об`єктами газорозподільної системи, що експлуатувались відокремленими підрозділами підприємства.

Так, у листі від 18.03.2022 №01-02-52/352, адресованому Офісу Генерального прокурора України, Національній поліції України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству енергетики України, НКРЕКП, ТОВ "ОГТСУ", докази направлення додані до клопотання від 13.11.2023, АТ "Луганськгаз" повідомило, що станом на 17.03.2022 частина структурних підрозділів підприємства захоплені незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, створеними на тимчасово окупованих територіях та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора. Також навело перелік захоплених структурних підрозділів: Старобільське МРУЕГГ, Марківське МРУЕГГ, Новопсковське МРУЕГГ.

Зазначило, що підприємство наразі позбавлене можливості провадження господарської діяльності та не здійснює її на території Старобільського, Сватівського, Щастинського та частині Сєвєродонецького районів Луганської області.

У повідомленні від 08.04.2022 №1-02-52/358 АТ "Луганськгаз" повідомило ТОВ "ОГТСУ" про припинення зобов`язань за договором №1910000182 транспортування природного газу від 31.12.2019 через неможливість їх виконання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін вказаного договору не відповідає.

Указало, що неможливість виконання зобов`язань підприємством в межах договору транспортування природного газу №1910000182, зокрема, але не виключно, полягає у втраті АТ "Луганськгаз" фактичного контролю над своїми основними засобами (газопроводи, обладнання тощо) та неможливості фізично припинити постачання газу на тих об`єктах, де підприємством втрачений контроль через відсутність безпечного доступу працівників на захоплені агресором території Луганської області.

Також АТ "Луганськгаз" у Таблиці 1 надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи АТ "Луганськгаз".

Крім того, у таблиці 2 відповідачем наведено перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування товариства, які до цього моменту товариство частково контролювало, але у зв`язку з проведенням постійних бойових дій, що створюють небезпеку життю та здоров`ю співробітників, не мало можливості контролювати та визначати фактичні обсяги.

У листі від 27.02.2023 №ТОВВИХ-23-2442, який адресований Міністерству енергетики України, НКРЕКП та Кабінету Міністрів України, ТОВ "ОГТСУ" підтвердило факт отримання листа АТ "Луганськгаз" від 08.04.2022 №01-02-52/358.

У листі від 30.06.2022 №01-02-52/378, адресованому ТОВ "ОГТСУ", АТ "Луганськгаз" з посиланням на умови договору транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000182 повідомило про відмову від послуг транспортування природного газу через усі фізичні точки входу до газорозподільної системи АТ "Луганськгаз" та навело відповідний перелік.

У листі від 13.07.2022 №01-02-52/381 АТ "Луганськгаз" повідомило НКРЕКП про зловживання ТОВ "ОГТСУ" своїм монопольним становищем на ринку та що ТОВ "ОГТСУ", свідомо ігноруючи письмові вимоги АТ "Луганськгаз" щодо припинення транспортування природного газу через усі фізичні точки входу до газорозподільної системи АТ "Луганськгаз", продовжує відображати відомості щодо обсягів надходження природного газу до ГРМ Луганської області та інформаційній платформі, а також оформлює та надсилає акти приймання-передачі.

08.09.2022 №01-02-52/409 АТ "Луганськгаз" повідомило Міністерство енергетики України, що воно як оператор газорозподільної системи у Луганській області у відповідності до укладеного з Міненерговугілля договору експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 02.10.2017 №021017/35-Лг-ГРМ є балансоутримувачем державних газорозподільних систем або їх складових, що є державним майном, не підлягає приватизації та використовується для забезпечення розподілу природного газу і не може бути відокремлене від його основного виробництва згідно з переліком, що є додатками №1 та №1.1 до цього договору, до яких підключені (приєднані) інші газові мережі.

Указало, що на даний час АТ "Луганськгаз" розглядається питання щодо здійснення дій по відшкодуванню збитків, завданих товариству російською федерацією, у зв`язку з втратою, знищенням та пошкодженням майна, яке обліковується на балансі підприємства, а також питання проведення оцінки майна з метою визначення розміру спричиненої шкоди.

Просило повідомити щодо подальших дій Міністерства енергетики України як органу управління державним майном стосовно захисту прав держави на це майно.

27.09.2022 АТ "Луганськгаз" отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-0947, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ "Луганськгаз" включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ "Луганськгаз" за договором експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 02.10.2017 №021017/35-ЛГ-ГРМ, який укладений з Міністерством енергетики України.

Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 27.09.2022.

Указаний сертифікат направлено Міністерству енергетики України листом від 22.11.2022 №01-02-52/445.

14.11.2022 АТ "Луганськгаз" отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-1428, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ "Луганськгаз" включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ "Луганськгаз" за договором транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000182, який укладений з ТОВ "ОГТСУ".

Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022, дата закінчення: тривають на 14.11.2022.

Указаний сертифікат направлено ТОВ "ОГТСУ" листом від 12.12.2022 №01-02-52/449.

У свою чергу, ТОВ "ОГТСУ" у листі від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2442, адресованому Міністерству енергетики України, НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, зазначило, що АТ "Луганськгаз" у листі від 08.04.2022 №01-02-52/358 повідомляло про втрату оперативного контроля над газорозподільною системою, зокрема в точках входу: ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське.

Указало, що фізична подача газу на ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське здійснюється з території російської федерації (без подачі газу в ГТС) обсяги газу, які подаються на вказані ГТС додаються до обсягів транзиту газу та віртуально заміщаються з обсягами постачальника (ів) газу споживачів, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське.

Зазначило, що АТ "Луганськгаз" не надає до інформаційної платформи інформацію про прогнозоване/фактичне використання газу споживачами, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське. Відповідно весь обсяг алокується на АТ "Луганськгаз» як обсяг виробничо-технологічних витрат оператора ГРМ.

При цьому, зазначило, що ТОВ "ОГТСУ" в силу вимог наказу Міністерства енергетики України від 04.03.2022 №101 зобов`язаний здійснювати транспортування природного газу і забезпечувати його передачу до газорозподільних мереж та мереж прямих споживачів для подальшого забезпечення газопостачання споживачів України незалежно від наявності/відсутності можливості здійснення приладового (інструментального) обліку природного газу з використанням комерційного вузла обліку газу у відповідних точках виходу з газотранспортної системи.

Вважає, що факт втрати контролю АТ "Луганськгаз" над газорозподільними мережами не є підставою для припинення газопостачання споживачів України, які знаходяться на тимчасово-окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області.

Зауважило, що оператор ГТС не може здійснювати постачання газу споживачам в силу вимог статті 23 Закону України "Про ринок природного газу". Зволікання у вирішенні даного питання спричиняють оператору ГТС збитки у вигляді несанкціонованого відбору газу з газотранспортної системи, що негативно впливає на режим роботи газотранспортної системи та забезпечення безпеки постачання.

З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку, що зазначені докази у своїй сукупності переконливо свідчать про те, що у спірний період АТ "Луганськгаз" через військові дії російської федерації втратило контроль над усіма своїми структурними підрозділами, унаслідок чого не могло здійснювати господарську діяльність з розподілу природного газу на території Луганської області або споживати поставлений позивачем природний газ.

Позивачем належними докази не доведено суду, що поставлений на територію Луганської області у спірний період природний газ споживався саме АТ "Луганськгаз", а навпаки, у зазначеному вище листі від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2442 ТОВ "ОГТСУ" вказує про свою обізнаність про втрату АТ "Луганськгаз" контролю над газорозподільними мережами, проте, посилається на свій обов`язок здійснювати транспортування природного газу споживачам України, які знаходяться на тимчасово-окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області.

Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, суд апеляційної інстанції виходить з такого.

Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України, зобов`язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Таке ж положення міститься і в статті 173 Господарського кодексу України.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в статті 174 Господарського кодексу України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Положеннями статті 626 Цивільного кодексу України закріплено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 629 Цивільного кодексу України визначено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 525 Цивільного кодексу України).

Спірні правовідносини виникли між сторонами у справі, у зв`язку із неналежним, як вказує позивач, виконанням відповідачем своїх зобов`язань за типовим договором поставки щодо оплати отриманого газу від постачальника "останньої надії" у період з 01.05.2022 по 29.06.2022.

Відповідно до статті 712 Цивільного кодексу України та статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник) зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Приписами статті 526 Цивільного кодексу України визначено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Спірні правовідносини, окрім положень цивільного законодавства, регулюються, зокрема, Законом України "Про ринок природного газу", Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою НКРЕКП №2496 від 30.09.2015 (далі - Правила).

Позивач зазначає, що споживач АТ "Луганськгаз" (ЕІС код споживача 56Х210000000001V) був внесений до портфеля постачальника "останньої надії" у періоди з 01.11.2021 до 30.12.2021, з 01.01.2022 до 28.02.2022, з 01.05.2022 до 29.06.2022, з 01.07.2022 до 29.08.2022, з 31.08.2022 до 30.09.2022, з 02.10.2022 до 02.11.2022.

За твердженням позивача, між ним та відповідачем був укладений Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії"; позивач зазначає, що відповідач акцептував публічну оферту позивача через споживання газу, і як наслідок, спожив у період з 01.05.2022 по 29.06.2022 природний газ в об`ємі 12 927 633, 90куб.м на загальну суму 608 002 517, 13грн.

Так, відповідно до положень пункту 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС, інформаційна платформа електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Відповідно до пункту 1, абзацу 1 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, постачання природного газу споживачу здійснюється на підставі договору постачання природного газу між постачальником та споживачем, який укладається відповідно до Правил, та за умови включення споживача до Реєстру споживачів постачальника в інформаційній платформі у відповідному розрахунковому періоді. Постачальник, крім постачальника «останньої надії», не має права реєструвати споживача у власному Реєстрі споживачів постачальника в розрахунковому періоді, не погодженому зі споживачем.

З моменту реєстрації споживача за постачальником в інформаційній платформі постачальник набуває статусу діючого постачальника для такого споживача (крім майбутніх періодів постачання, які заброньовані за іншими постачальниками в інформаційній платформі, постачання природного газу постачальником "останньої надії" та випадків, передбачених пунктом 6 цієї глави) та вважається, що з цього моменту зазначений постачальник забронював за собою цього споживача на наступні розрахункові періоди та є відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем. Реєстрація споживача в Реєстрі споживачів постачальником "останньої надії" здійснюється на період, що не може перевищувати граничний строк постачання, визначений Законом України "Про ринок природного газу" та Правилами постачання природного газу.

Абзацами 7-12 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС встановлено, що реєстрація побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, або оператора газорозподільної системи здійснюється автоматично в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі оператора газотранспортної системи за умови відсутності на інформаційній платформі інформації про відключення або ініціювання діючим постачальником відключення його об`єкта в таких випадках:

відсутність підтвердженої номінації та реномінації діючого постачальника побутового споживача, споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, постачальника, який здійснює постачання газу оператору газорозподільної системи для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі, або оператора газорозподільної системи, який здійснює закупівлю природного газу для покриття об`ємів (обсягів) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу в газорозподільній системі на підставі договору (договорів) купівлі-продажу природного газу в оптового продавця, для газової доби D до 02:00 UTC (04:00 за київським часом) години для зимового періоду в газову добу (D-1) та 01:00 UTC (04:00 за київським часом) години для літнього періоду в газову добу (D-1) на точку виходу до газорозподільної системи, крім випадків ініціювання постачальником "останньої надії" відключення по об`єкту такого споживача. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за днем включення до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії";

відсутність за три дні до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником побутового споживача або споживача, що здійснює виробництво теплової енергії, в Реєстрі іншого постачальника. У такому випадку постачання здійснюється з дня, наступного за кінцевим днем постачання попереднім постачальником.

Дата початку постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії" визначається в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії" на інформаційній платформі.

Максимальний строк, на який споживача або оператора газорозподільної системи реєструють у Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії", визначається Правилами постачання природного газу.

Сторони у справі не заперечують, що відповідач зареєстрований в інформаційній платформі і у спірний період не подавав відомості щодо наявності у нього постачальників природного газу.

У зв`язку із цим, як вважає позивач, відповідач в силу законодавчих приписів автоматично був включений до портфеля постачальника "останньої надії"; датою укладення типового договору позивач вважає дату початку споживання відповідачем природного газу 01.05.2022.

Судова колегія зазначає, що відповідно до положень статті 15 Закону України "Про ринок природного газу" (у редакції, що діяла станом на 01.05.2022), у разі якщо постачальника ліквідовано, визнано банкрутом, його ліцензію на провадження діяльності з постачання природного газу анульовано або її дію зупинено, а також в інших випадках, передбачених правилами для постачальника "останньої надії", постачання природного газу споживачу здійснюється у порядку, визначеному правилами для постачальника "останньої надії", та на умовах типового договору постачання постачальником "останньої надії", що затверджується Регулятором.

Договір постачання між постачальником "останньої надії" і споживачем вважається укладеним з моменту початку фактичного постачання природного газу такому споживачу.

Постачальник "останньої надії" постачає природний газ споживачу протягом строку, який не може перевищувати 60 діб та триває до кінця календарного місяця, що настає за місяцем початку фактичного постачання природного газу споживачу постачальником "останньої надії".

Після закінчення цього строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу. Постачальник "останньої надії" має право припинити постачання природного газу споживачу до закінчення вищезазначеного строку у разі невиконання цим споживачем обов`язку щодо повної та своєчасної оплати вартості природного газу, який постачається постачальником "останньої надії", відповідно до типового договору постачання постачальником "останньої надії".

Договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії", крім випадків, якщо таким споживачем є побутовий споживач, споживач, що є бюджетною установою відповідно до Бюджетного кодексу України, закладом охорони здоров`я державної власності (казенні підприємства та/або державні установи тощо), закладом охорони здоров`я комунальної власності (комунальні некомерційні підприємства та/або комунальні установи, та/або спільні комунальні підприємства тощо), споживач, що здійснює виробництво теплової енергії.

Із матеріалів даної справи вбачається і сторонами у справі не заперечується, що у 2022 році позивач як постачальник "останньої надії" протягом січня-лютого 2022 року вже здійснював відповідачу постачання природного газу, відповідно, в силу законодавчих положень позивач був зобов`язаний припинити постачання природного газу відповідачу.

Більше того, згідно наданих позивачем доказів до позовної заяви і не заперечується позивачем, відповідач станом на 01.05.2022 мав перед позивачем заборгованість.

Відповідно, договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не міг в силу закону бути укладений.

Судова колегія відхиляє доводи позивача, що у відповідача була відсутня заборгованість станом на 01.05.2022 за укладеним в цей же день договору, а наявність заборгованості за іншими договорами не є підставою для відмови та/або припинення постачання природного газу, оскільки такі доводи є вільним тлумаченням позивачем норм законодавства на свою користь і не узгоджуються з положеннями статті 15 Закону України "Про ринок природного газу", якими не пов`язано прострочену заборгованість за рядом договорів, а чітко визначено, що договір між постачальником "останньої надії" та споживачем не може бути укладений за наявності простроченої заборгованості у такого споживача перед таким постачальником "останньої надії".

У спірних правовідносинах має місце встановлена судом першої інстанції обставина, проти якої не заперечує позивач, що станом на 01.05.2022 відповідач як споживач мав заборгованість перед позивачем як постачальником останньої надії.

Як і встановлена обставина постачання позивачем як постачальником "останньої надії" відповідачу природний газ у січні-лютому 2022 року, тобто, станом на 01.05.2022 сплив граничний строк поставки природного газу відповідачу.

Згідно з пунктом 16 пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, у разі якщо за п`ять днів до кінцевої дати постачання природного газу поточним постачальником інформаційна платформа не фіксує такого споживача в Реєстрі іншого постачальника, у тому числі в Реєстрі постачальника із спеціальними обов`язками або постачальника "останньої надії", інформаційна платформа одночасно направляє оператору газорозподільної системи (оператору газотранспортної системи по прямих споживачах) інформаційне повідомлення про відсутність у споживача постачальника з певної дати за формою оператора газотранспортної системи, погодженою з Регулятором. Оператор газорозподільної системи (оператор газотранспортної системи по прямих споживачах), отримавши таке повідомлення, зобов`язаний протягом двох робочих днів проінформувати такого споживача про відсутність у нього постачальника з певної дати та можливі наслідки для нього і за необхідності розпочати заходи з припинення (обмеження) в установленому порядку газопостачання на об`єкти такого споживача.

Пунктом 5 розділу VI Правил №2496 встановлено, що після закінчення граничного строку постачання природного газу постачальником "останньої надії", передбаченого цим розділом та Законом України "Про ринок природного газу", постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу за договором зі споживачем. Виключення споживача з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії" здійснюється у порядку, визначеному Кодексом газотранспортної системи. У випадку якщо споживач не був включений до Реєстру споживачів іншого постачальника після закінчення постачання природного газу постачальником "останньої надії", до такого споживача повинні застосовуватись заходи з припинення розподілу/транспортування (для прямих споживачів) природного газу споживачу відповідно до умов Кодексу газорозподільних систем та Кодексу газотранспортної системи.

Отже, суд доходить до висновку, що за наявності у АТ "Луганськгаз" перед ТОВ "ГК "Нафтогаз України" як постачальником "останньої надії" станом на 01.05.2022 простроченої заборгованості за спожитий природний газ, та у зв`язку зі спливом станом на 01.05.2022 граничного строку поставки природного газу позивачем як постачальником "останньої надії" відповідачу новий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" укладатися не міг, і позивач мав припинити постачання природного газу відповідачу.

У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 20.02.2024 представник позивача зазначив, що, на його думку, встановлений законом можливий строк постачання природного газу протягом 60 днів до кінця календарного року стосується лише необхідності безперервного постачання, і по закінченню 60 днів, на наступний день може бути укладений новий договір на 60 днів.

Однак, судова колегія зазначає, що положеннями законодавства не пов`язано строк поставки природного газу протягом 60 днів саме з безперервністю.

І позивач не послався на норму закону, якою визначено, що протягом 60 днів саме безперервно має постачатися природний газ, а подальшому укладається новий договір на 60 днів.

До того ж, таке трактування позивачем положень закону нівелює закріплене законодавцем положення, що після закінчення граничного строку постачальник "останньої надії" зобов`язаний припинити постачання природного газу споживачу.

Відтак, не зважаючи на положення законодавства, що в силу закону договір між позивачем та відповідачем не міг бути укладений, при тому, що за положеннями Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу ГТС України та Правил, постачання природного газу може здійснюватися виключно на підставі договору, позивач виходячи виключно із обставини, що відповідач був зареєстрований в інформаційній платформі та був внесений до портфеля постачальника "останньої надії", з 01.05.2022 по 29.06.2022 здійснив на територію Луганської області поставку природного газу в об`ємі 12 927 633, 90куб.м.

Судова колегія відхиляє доводи позивача, що він ані у відповідності до вимог Закону України "Про ринок природного газу", ані згідно з положеннями Кодексу ГТС та Правил постачання природного газу не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі відповідних даних, в тому числі включення/виключення споживачів до/з Реєстру споживачів постачальника «останньої надії», оскільки в силу положень наведеного законодавства позивач мав припинити після 28.02.2022 постачання відповідачу природного газу, чого позивачем здійснено не було.

Абзацом 4 частини 1 статті 12 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що постачання природного газу постачальником "останньої надії" здійснюється на підставі типового договору, що затверджується Регулятором. Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" може містити окремі умови для різних категорій споживачів. При цьому в межах кожної категорії споживачів договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" є публічним.

Типовий договір постачання природного газу постачальником "останньої надії" (далі - типовий договір) затверджений постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг №2501 від 30.09.2015, який відповідно до пункту 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу Споживачу Постачальником "останньої надії".

Згідно з пунктом 1.3 типового договору, останній є договором приєднання та вважається укладеним зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника "останньої надії" відповідно до Кодексу газотранспортної системи.

Постачання природного газу Споживачу здійснюється з дня, визначеного інформаційною платформою оператора газотранспортної системи днем початку постачання в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи (пункт 3.1 типового договору).

Однак, судова колегія зазначає, що у даному випадку, по-перше, з підстав, зазначених вище, типовий договір 01.05.2022 не міг бути укладений між позивачем та відповідачем.

І по-друге, внаслідок самих по собі дій позивача з фактичної поставки з 01.05.2022 по 29.06.2022 на територію Луганської області природного газу не можна вважати, що відповідний типовий договір був укладений позивачем саме з відповідачем, оскільки, як детально описано судом першої інстанції, і учасники справи проти цього не заперечують, з 24.02.2022 відповідач внаслідок військової агресії російської федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану, втратив контроль на газорозподільною системою на території Луганської області.

Відповідач у спірний період не здійснював діяльності з розподілу природного газу споживачам Луганської області, відповідно, і не може вважатися споживачем за укладеним з позивачем типового договору.

Судова колегія вважає безпідставними та такими, що протирічать положенням статті 3 Цивільного кодексу України, доводи апелянтів, що відповідач акцептував публічну оферту позивача через споживання газу, і як наслідок, спожив у період з 01.05.2022 по 29.06.2022 природний газ в об`ємі 12 927 633, 90куб.м на загальну суму 608 002 517, 13грн, оскільки згідно матеріалів справи, відповідач об`єктивно не здійснював з 01.05.2022 по 29.06.2022 споживання газу, і саме по собі його перебування в інформаційній платформі не свідчить про таке споживання з урахуванням обставин, що мають місце, у тому числі і на території Луганської області з 24.02.2022.

Введення в Україні воєнного стану і активних бойових дій на території Луганської області з 24.02.2022 є загальновідомим фактом.

І позивач не міг бути необізнаним про це станом на 01.05.2022.

Більше того, матеріалами справи підтверджується, що відповідач у листі від 18.03.2022 №01-02-52/352, адресованому Офісу Генерального прокурора України, Національній поліції України, Міністерству внутрішніх справ України, Міністерству енергетики України, НКРЕКП, ТОВ "ОГТСУ" повідомив, що станом на 17.03.2022 частина структурних підрозділів підприємства захоплені незаконними збройними чи воєнізованими формуваннями, створеними на тимчасово окупованих територіях та/або збройним чи воєнізованим формуванням держави-агресора. Також навело перелік захоплених структурних підрозділів: Старобільське МРУЕГГ, Марківське МРУЕГГ, Новопсковське МРУЕГГ.

Зазначило, що підприємство наразі позбавлене можливості провадження господарської діяльності та не здійснює її на території Старобільського, Сватівського, Щастинського та частині Сєвєродонецького районів Луганської області.

08.04.2022 №1-02-52/358 АТ "Луганськгаз" повідомило ТОВ "ОГТСУ" про припинення зобов`язань за договором №1910000182 транспортування природного газу від 31.12.2019 через неможливість їх виконання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін вказаного договору не відповідає.

Указало, що неможливість виконання зобов`язань підприємством в межах договору транспортування природного газу №1910000182, зокрема, але не виключно, полягає у втраті АТ "Луганськгаз" фактичного контролю над своїми основними засобами (газопроводи, обладнання тощо) та неможливості фізично припинити постачання газу на тих об`єктах, де підприємством втрачений контроль через відсутність безпечного доступу працівників на захоплені агресором території Луганської області.

Також АТ "Луганськгаз" у Таблиці 1 надано перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування із зазначенням періодів, починаючи з яких втрачено контроль та можливість визначення обсягів надходження природного газу за вузлами обліку на фізичних точках входу до газорозподільної системи АТ "Луганськгаз".

Крім того, у таблиці 2 відповідачем наведено перелік фізичних точок надходження у зоні обслуговування товариства, які до цього моменту товариство частково контролювало, але у зв`язку з проведенням постійних бойових дій, що створюють небезпеку життю та здоров`ю співробітників, не мало можливості контролювати та визначати фактичні обсяги.

Відповідно до статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати України" передбачено, що торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб`єкта господарської діяльності за собівартістю.

Форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні та невідворотні обставини, що об`єктивно унеможливлюють виконання зобов`язань, передбачених умовами договору (контракту, угоди тощо), обов`язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи але не обмежуючись ворожими атаками, блокадами, військовим ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, блокада, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха тощо.

27.09.2022 АТ "Луганськгаз" отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-0947, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ "Луганськгаз" включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ "Луганськгаз" за договором експлуатації газорозподільних систем або їх складових від 02.10.2017 №021017/35-ЛГ-ГРМ, який укладений з Міністерством енергетики України.

Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022, дата закінчення тривають на 27.09.2022.

14.11.2022 АТ "Луганськгаз" отримано сертифікат Торгово-промислової палати України №3100-22-1428, який засвідчив форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили): військова агресія Російської Федерації проти України, що стало підставою введення воєнного стану; протиправні дії третіх осіб, зокрема захоплення структурних підрозділів оператора газорозподільної системи АТ "Луганськгаз" включно зі всім рухомим та нерухомим майном АТ "Луганськгаз" за договором транспортування природного газу від 31.12.2019 №1910000182, який укладений з ТОВ "ОГТСУ".

Зазначено період дії форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили): дата настання 24.02.2022, дата закінчення тривають на 14.11.2022.

Апелянти наголошують на тому, що відповідача автоматично було включено до Реєстру споживачів постачальника "останньої надії".

Третя особа зазначає, що виконання Оператором ГТС функції адміністратора інформаційної платформи не передбачає вчинення ним дій, спрямованих, у тому числі, на включення/виключення до/з реєстрів постачальників природного газу (включаючи постачальника "останньої надії") відповідних споживачів такого газу, оскільки вказане здійснюють саме замовники послуг транспортування постачальники природного газу, які уклали з Оператора ГТС договори транспортування природного газу (в типовій формі).

У той час, як позивач також зазначає, що він ані у відповідності до вимог Закону України "Про ринок природного газу", ані згідно з положеннями Кодексу ГТС та Правил постачання природного газу не наділений повноваженнями та функціональними можливостями щодо внесення/корегування в інформаційній платформі відповідних даних, в тому числі включення/виключення споживачів до/з Реєстру споживачів постачальника "останньої надії", оскільки такий функціонал не передбачений положеннями вищевказаних нормативно-правових актів та алгоритмами самої інформаційної платформи

Крім того, третя особа зазначає про відсутність до 28.10.2022 механізму виключення операторів ГРМ із реєстру постачальника "останньої надії" у зв`язку із наявністю простроченої заборгованості.

Однак, судова колегія наголошує, що положення законодавства не пов`язують автоматичне постачання природного газу постачальником "останньої надії" виключно на підставі перебування споживача в Реєстрі споживачів постачальника "останньої надії".

Законодавець передбачив ряд факторів і обставин, які безумовно мають бути враховані при постачанні природного газу і постачальниками "останньої надії": наявність заборгованості, тип споживача, строк постачання природного газу. Як і врегулював механізм дій постачальника "останньої надії" у разі неможливості укладення договору із споживачем.

Однак, у даному випадку, позивачем вимог закону враховано не було.

Судова колегія відхиляє доводи третьої особи, що оскільки відповідач з 01.05.2022 не вносив до інформаційної платформи даних щодо об`ємів (обсягів) природного газу, яким ним мав бути розподілений між підключеними до/через ГРМ споживачами та переданий в суміжні ГРМ, відтак, весь обсяг газу, переданий в мережі АТ "Луганськгаз", починаючи з 01.05.2022 обліковується як об`єм (обсяг) фактичних втрат та виробничо-технологічних витрат природного газу АТ "Луганськгаз", оскільки у спірних правовідносинах в цілому не підтверджується споживання саме відповідачем поставленого позивачем на територію Луганської області природного газу.

Також позивач зазначає, що відповідач як суб`єкт ринку природного газу, не погоджуючись із тими обсягами газу, що були визначені на інформаційній платформі, мав можливість у судовому порядку забезпечити захист свого порушеного права шляхом внесення змін до інформаційної платформи оператора щодо обсягів протранспортованого газу; відповідач цим правом не скористався та жодних змін на інформаційній платформі щодо визначених обсягів не відбулось.

Як вказує позивач, можливість звернення з відповідними позовними вимогами підтверджено в постановах Верховного Суду від 19.07.2022 у справі №904/3855/21, від 05.07.2022 у справі №904/3866/21, від 23.06.2021 у справі №922/2919/20.

Однак, судова колегія зазначає, що кожен вправі обирати на власний розсуд спосіб захисту порушеного права.

У даному випадку відповідач посилається на втрату контролю над газорозподільною системою на території Луганської області, яка є тимчасово окупованою, і не споживання відповідачем в цілому поставленого позивачем природного газу на територію Луганської області за період з 01.05.2022 по 29.06.2022.

Предметом спору у справі №913/264/23 є стягнення з відповідача на користь позивача грошових коштів, які позивач рахує як заборгованість відповідача за поставлений в період з 01.05.2022 по 29.06.2022 природний газ на територію Луганської області.

І суд не позбавлений права і можливості дослідити наявні у матеріалах справи докази, надати правову оцінку поясненням учасників справи і вирішити питання щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позовних вимог.

Позивач зазначає, що відповідач не надав належних та допустимих доказів відсутності споживання населенням Луганської області природного газу через газорозподільну систему відповідача, однак, поза увагою позивача залишилось зазначене судом вище, а саме, що з незалежних від волі відповідача обставин від втратив контроль на газорозподільною системою.

Колегія суддів апеляційного господарського суду погоджується з доводами позивача, що втрата оперативного контролю над газорозподільчою системою не свідчить про припинення розподілу та постачання природного газу цією розподільчою системою, однак, втрата оперативного контролю над газорозподільчою системою свідчить про те, що саме відповідачем поставлений позивачем у період з 01.05.2022 по 29.06.2022 не споживався, відтак, відсутні і підстави стягнення з відповідача на користь позивача коштів за постановлений позивачем, але не спожитий відповідачем природний газ.

У протилежному випадку не будуть дотримані правові засади укладення договору поставки (купівлі-продажу), коли покупець оплачує саме отриманий товар.

На думку позивача, судом першої інстанції не враховано висновки Верховного Суду у справах №913/242/22 та №904/2867/22 та зроблено помилковий висновок про те, що матеріали справи не містять доказів споживання відповідачем природного газу з ресурсу позивача у період з 01.05.2022 по 29.06.2022.

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що, по-перше, у вказаних справах судом не було встановлено обставин, що договір між споживачем та постачальником "останньої надії" не міг бути укладений в силу закону у спірний період, і, по-друге, у вказаних справах періодом, в який був поставлений і спожитий природний газ, мав місце до 24.02.2022.

Крім того, позивач посилається на те, що транспортування третьою особою природного газу відповідачу протягом спірного періоду відбувалось на підставі договору транспортування, який був чинний.

Однак, позивач не враховує, що у повідомленні від 08.04.2022 №1-02-52/358 АТ "Луганськгаз" повідомило ТОВ "ОГТСУ" про припинення зобов`язань за договором №1910000182 транспортування природного газу від 31.12.2019 через неможливість їх виконання у зв`язку з обставинами, за які жодна із сторін вказаного договору не відповідає.

У свою чергу, ТОВ "ОГТСУ" у листі від 27.02.2023 №ТОВ ВИХ-23-2442, адресованому Міністерству енергетики України, НКРЕКП, Кабінету Міністрів України, зазначило, що АТ "Луганськгаз" у листі від 08.04.2022 №01-02-52/358 повідомляло про втрату оперативного контроля над газорозподільною системою, зокрема в точках входу: ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське.

Указало, що фізична подача газу на ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське здійснюється з території російської федерації (без подачі газу в ГТС) обсяги газу, які подаються на вказані ГТС додаються до обсягів транзиту газу та віртуально заміщаються з обсягами постачальника (ів) газу споживачів, які приєднані до газорозподільної системи з подачею газу з ГРС Троїцьке та ГРС Воєводське.

При цьому, зазначило, що саме ТОВ "ОГТСУ" в силу вимог наказу Міністерства енергетики України від 04.03.2022 №101 зобов`язаний здійснювати транспортування природного газу і забезпечувати його передачу до газорозподільних мереж та мереж прямих споживачів для подальшого забезпечення газопостачання споживачів України незалежно від наявності/відсутності можливості здійснення приладового (інструментального) обліку природного газу з використанням комерційного вузла обліку газу у відповідних точках виходу з газотранспортної системи.

Також вказав, що факт втрати контролю АТ "Луганськгаз" над газорозподільними мережами не є підставою для припинення газопостачання споживачів України, які знаходяться на тимчасово-окупованих та непідконтрольних територіях Луганської області.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність факту постачання природного газу на територію Луганської області, яка є тимчасово окупованою територію, у спірний період (травень червень 2022 року) не свідчить про споживання його саме відповідачем і не є підставою для покладення на останнього витрат з вартості поставленого природного газу, який він фактично не споживав.

З огляду на викладене, враховуючи, що місцевий господарський суд забезпечив дотримання вимог чинного законодавства щодо всебічного, повного та об`єктивного дослідження усіх фактичних обставин, що мають значення для справи, та дав належну правову оцінку наявним у матеріалах справи доказам, а доводи апелянтів не є підставою для скасування рішення суду, прийнятого з дотриманням норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 у справі № 913/264/23 без змін.

Відповідно до частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати апелянтів зі сплати судового збору за подання апеляційної скарг покладаються на апелянтів.

Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 273, п. 1 ч. 1 ст. 275, ст. 276, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Газопостачальна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Луганської області від 14.11.2023 у справі №913/264/23 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття; порядок і строки оскарження передбачені статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 29.02.2024.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.В. Лакіза