Рішення

від 15.02.2024 по справі 904/4683/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15.02.2024м. ДніпроСправа № 904/4683/23

Господарський суд Дніпропетровської області у складі:

судді Колісника І.І.

за участю секретаря судового засідання Борисової К.О.

та представників:

від позивача: Будник Б.А. - адвокат;

від відповідача: Шевченко Д.С. - адвокат;

від третьої особи: не з`явився

розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами загального позовного провадження справу

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

про стягнення 3 369 756,54 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про зобов`язання Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно - природний газ вартістю 3 369 756,54 грн в обсязі 101867,87 куб. м (з урахуванням заяви від 31.08.2023 про уточнення позовної заяви) (а.с. 1 - 10; 220 - 229 т. 1).

Судові витрати зі сплати судового збору в сумі 50546,35 грн позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані відбором у квітні 2021 року Дочірнім підприємством "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" з ресурсу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу в обсязі 101867,87 куб. м без згоди останнього та не на підставі укладених між ними договорів ПСО (договорів від 24.09.2020 № 20/21-5177-ТЕ-4, № 20/21-5179-КП-4, № 20/21-5178-БО-4)

Вартість природного газу позивач визначив з урахуванням середнього рівня цін на природний газ у сумі 27566,4 грн за 1 тис. куб. м без ПДВ відповідно до публікацій інформаційних видань з 01.11.2022 по 29.11.2022 та за результатом торгів природним газом, а саме:

- ціна для періоду постачання в грудні 2022 року в джерелі котирувань звіт "Argus European Natural Gas" (середньоарифметичне значення між цінами "Bid" та "Ask" November advance payment), опублікованими під заголовком "Ukraine market information and prices") - 26623,02 без ПДВ, у грн за тис. куб. м;

- ціна для періоду постачання в грудні 2022 року в звіті ICIS European Sport Gas Market (середньоарифметичне значення між цінами "Bid" та "Ask", опублікованими під заголовком "UAVTP Gas Price Assessment") - 25838,1 без ПДВ, у грн за тис. куб. м;

- ціна у звіті ExPro GasOil під заголовком "Ринок газу" (середньоарифметичне значення між цінами "Пропозиції продавців" та "Пропозиції покупців", Ціни на природний газ в Україні) для періоду постачання у листопаді 2022 року - 26804,31 без ПДВ, у грн за тис. куб. м, для періоду постачання у грудні 2022 року - 26852,08 без ПДВ, у грн за тис. куб. м;

- ціна, що опублікована на вебсайті Товарної біржі "Українська енергетична біржа" за посиланням: https://www.ueex.com.ua/exchange-quotations/ як середньозважена ціна (за всіма умовами оплати) на ресурс листопада 2022 року - 28926,27 без ПДВ, у грн за тис. куб. м, на ресурс грудня - 30937,67 без ПДВ, у грн за тис. куб. м;

- ціна придбання ТОВ "Газопостачальна компанія "Нафтогаз Трейдинг" природного газу на торгівельній платформі ТОВ "СааС платформа ЮАйСіі" для періоду постачання у листопаді 2022 року - 26983,33 без ПДВ, у грн. за тис. куб. м.

Правовою підставою позову позивач зазначає, серед іншого, статті 1212, 1213 Цивільного кодексу Украни.

Звертаючись з позовом до суду, позивач просив залучити до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України".

При цьому позивач зазначив, що між ним та Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" на підставі акта № 04-2021 було врегульовано щодобовий небаланс за квітень 2021 року. Врегульовані між ними щодобові небаланси включають спірний обсяг природного газу - 101867,87 куб. м, який у той же період було відібрано відповідачем із ресурсу НАК "Нафтогаз України".

Заявник зауважує, що у випадку, якщо судом під час вирішення спору буде встановлено, що спірний обсяг природного газу було відібрано відповідачем не за результатами врегулювання щодобових небалансів, а відповідно до договорів ПСО, укладених між сторонами у цій справі, то таке рішення суду вплине на права й обов`язки ТОВ "Оператор ГТС", оскільки свідчитиме про помилковість акта № 04-2021 врегулювання щодобових небалансів у частині обсягів природного газу, відібраних відповідачем.

Ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.10.2023 (а.с. 236-237 т. 1).

15.09.2023 представник відповідача подав відзив на позов (а.с. 1 - 11 т. 2).

У поданому відзиві відповідач просить відмовити у задоволенні позову повністю, посилаючись на таке.

Так, на підставі аналізу норм статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України, Закону України "Про ринок природного газу", Кодексу газотранспортної системи, Кодексу газорозподільних систем відповідач доходить висновку, що обраний позивачем спосіб захисту не відповідає змісту права суб`єкта ринку природного газу, на якого покладено спеціальні обов`язки, а також характеру та наслідкам такого порушення з боку відповідача.

Відповідач стверджує, що він має право отримувати природний газ у відповідному опалювальному періоді виключно від постачальника, на якого покладені спеціальні обов`язки. Згідно з Положенням про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2015 № 758, позивач зобов`язаний був видати номінації на постачання газу відповідачу відповідно до укладених між ними договорів і це є обов`язком позивача, а не його правом. Неналежне виконання покладених на нього обов`язків не може мати наслідком покладення на відповідача будь-яких додаткових зобов`язань, зокрема оплату за ринковими цінами вартості спожитого газу. Тому, доводи відповідача про несанкціонований відбір відповідачем газу у квітні 2021 року є безпідставним.

25.09.2023 до суду надійшла відповідь на відзив, а також заява про зміну предмета позову, в якій позивач просить здійснювати подальший розгляд справи з урахуванням позовних вимог про стягнення з Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 3369756,54 грн вартості безпідставно набутого майна - природного газу та 50546,35 грн витрат зі сплати судового збору (а.с. 18 - 46 т. 2).

Подана заява обгрунтована правом позивача на зміну предмета позову з метою ефективного способу захисту та з посиланням на статтю 46 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою суду від 27.09.2023 заява позивача про зміну предмета позову була прийнята (а.с.48 т. 2).

У відповіді на відзив позивач наполягає на задоволенні позову з урахуванням зміненого способу захисту. При цьому позивач звертає увагу суду на те, що правовідносини сторін у спірний період виникли між сторонами на підставі постанови Кабінету Міністрів України № 867 від 19.10.2018, яким затверджено Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу.

Пунктом 11 зазначеного Положення визначено умови, за яких позивач зобов`язаний постачати природний газ. Зокрема, забезпечення відповідачем належного рівня розрахунків із позивачем та погашення існуючої заборгованості.

Необхідність дотримання відповідачем пункту 11 цього Положення для виникнення у позивача обов`язку постачання природного газу передбачено пунктом 3.2 укладених між сторонами договорів ПСО.

Оскільки станом на 29.03.2021 рівень розрахунків становив лише 79%, а розмір заборгованості відповідача за спожитий природний газ - 5441540,92 грн, у позивача були відсутні правові підстави постачати відповідачу природний газ у спірному періоді, а тому з 01.04.2021 НАК "Нафтогаз України" перестало бути постачальником для відповідача на підставі укладених між ними договорів.

12.10.2023 до суду надійшов відзив відповідача на заяву про зміну предмета позову, в якому останній наполягає на безпідставності позову з урахуванням доводів, викладених у попередньому відзиві. Крім того, відповідач акцентує увагу на тому, що укладені між сторонами договори ПСО не були в установленому порядку скасовані, визнані недійсними, змінені чи припинені, а тому посилання позивачем на статті 1212, 1213 Цивільного кодексу України у своїх позовних вимогах є неправомірним (а.с. 84 - 89 т. 2).

У письмових поясненнях по суті спору, що надійшли до суду 11.10.2023, третя особа у справі зазначила про те, що небаланс - це різниця між обсягами природного газу, поданими замовником послуг транспортування (ЗПТ) для транспортування на точці входу, та відібраними замовником послуг транспортування з газотранспортної системи на точці виходу, що визначається відповідно до алокації.

Замовником послуг транспортування АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС - код 56Х9300000003502) врегульовано обсяги добових небалансів за квітень 2021 року.

Обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0001435IY007 за період з 01.04.2021 по 30.04.2021, внесено в алокацію постачальника АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х9300000003502) та становить 101867,87 куб. м. Згідно з пунктом 4 глави 1 розділу XII Кодексу ГТС відповідальність за своєчасність, повноту й достовірність інформації, що надається відповідно до цього розділу, несе той суб`єкт, на якого покладається обов`язок щодо надання інформації оператору газотранспортної системи відповідно до цього розділу.

Надані пояснення третя особа просила врахувати під час розгляду справи, а судові засідання проводити без участі її представника (а.с. 63 - 82 т. 2).

Ухвалою суду від 04.09.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження з призначенням підготовчого засідання на 02.10.2023, за результатом якого ухвалою суду від 02.10.2023 підготовче провадження продовжено до 04.12.2023 включно; залучено Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача; відкладено підготовче засідання на 26.10.2023 (а.с. 236-237 т. 1; а.с. 54-55 т. 2).

У підготовчому засіданні 26.10.2023, під час обговорення питання щодо можливості закрити підготовче провадження й призначити справу до судового розгляду по суті, представник відповідача адвокат Шевченко Д.С. заявив усне клопотання про призначення економічної експертизи з метою вирішення питання щодо обгрунтованості заявленої до стягнення суми. При цьому заявник клопотання не зміг обгрунтувати необхідність проведення експертизи, а також неможливість встановити обставини справи на підставі наявних у справі доказів, поданих сторонами разом із заявами по суті справи.

За результатом обговорення зазначеного клопотання, проти якого представник позивача заперечував, протокольною ухвалою від 26.10.2023 у його задоволенні судом відмовлено (а.с. 99 - 101 т. 2).

За результатом підготовчого засідання ухвалою суду від 26.10.2023 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 16.11.2023 (а.с. 104-105 т. 2).

14.11.2023 представник відповідача адвокат Шевченко Д.С. подав клопотання про відкладення розгляду справи у зв`язку з відрядженням у службових справах (а.с. 112-113 т. 2). Того ж дня до суду надійшло також клопотання відповідача в особі виконуючого обов`язки директора Руслана Северина про відкладення розгляду справи у зв`язку із зайнятістю представника відповідача адвоката Вовчука О.Ю. у розгляді кримінальної справи № 183/539/21 (а.с.114-115 т. 2).

16.11.2023 відповідач, посилаючись на пункт п`ятий частини першої статті 227 Господарського процесуального кодексу України, подав клопотання про зупинення провадження у справі до набрання законної сили рішенням у справі № 910/17134/23 за позовом Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" до Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" про визнання неправомірними дій щодо виключення з Реєстру споживачів (а.с. 116 - 118 т. 2).

Ухвалою суду від 16.11.2023 задоволено клопотання представників відповідача про відкладення розгляду справи; відкладено розгляд справи по суті на 28.11.2023 (а.с.134-135 т. 2).

24.11.2023 позивач подав письмові заперечення проти заявленого клопотання, у відповідь на що 27.11.2023 представник відповідача адвокат Шевченко Д.С. подав свої письмові пояснення (а.с. 140 - 143, 165 - 167 т. 2).

Також 27.11.2023 до суду надійшла заява відповідача з інформацією про скасування довіреності на ім`я адвоката Вовчука О.Ю. (а.с. 148 т. 2).

У судовому засіданні 28.11.2023, за результатом обговорення клопотання представника відповідача про зупинення провадження у справі, протокольною ухвалою від 28.11.2023 суд відмовив у його задоволенні за відсутності правових підстав, у тому числі й з огляду на положення частини третьої статті 195 Господарського процесуального кодексу України, згідно з якою на етапі розгляду справи по суті зупинення провадження у справі з підстав, указаних заявником, не допускається.

Представником відповідача адвокатом Шевченком Д.С. у судовому засіданні в черговий раз було заявлено усне клопотання про призначення судової економічної експертизи, за результатом розгляду якого протокольною ухвалою суду від 28.11.2023 також було відмовлено з огляду на недотримання заявником процесуальних вимог статей 169, 170, 182 Господарського процесуального кодексу України щодо форми, змісту клопотання, порядку й етапу судового провадження для його подання.

У межах часу, відведеного для судового засідання, представник позивача надав пояснення по суті спору. Представник відповідача правом на пояснення у вступному слові не скористався, просив вирішити спір на підставі наявних у справі доказів.

За результатом судового засідання ухвалою суду від 28.11.2023 оголошено перерву до 19.12.2023.

04.12.2023 через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи від представника відповідача адвоката Шевченка Д.С. надійшла заява про відвід судді Колісника І.І.

Правовою підставою для відводу судді указано пункт 5 частини першої статті 35 Господарського процесуального кодексу України (інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді) (а.с. 184 - 186 т. 2).

Ухвалою суду від 05.12.2023 (суддя Колісник І.І.) заявлений відвід визнано необґрунтованим, справу передано для вирішення питання про відвід судді в порядку статті 32 Господарського процесуального кодексу України (а.с. 210 - 212 т. 2).

Ухвалою суду від 07.12.2023 (суддя Рудь І.А.) у задоволенні заяви представника відповідача адвоката Шевченка Д.С. про відвід судді Колісника І.І. від розгляду справи відмовлено (а.с. 219 - 221 т. 2).

У судовому засіданні 19.12.2023 судом досліджувалися докази у справі. За результатом судового засідання оголошувалася перерва до 18.01.2024, 30.01.2024, 08.02.2024, 15.02.2024.

Під час розгляду справи по суті, на стадії дослідження доказів, сторонами в порядку частини п`ятої статті 161 Господарського процесуального кодексу України подавалися письмові пояснення з питання щодо ціни природного газу, спожитого відповідачем у спірний період, а саме:

02.02.2024 - письмові пояснення представника відповідача, згідно з якими за розрахунком останнього вартість спожитого відповідачем у квітні 2021 року природного газу в обсязі 101867,87 куб. м становить 1 565 709,16 грн, з огляду на середній рівень цін на природний газ у сумі 15,37 грн з ПДВ за 1 тис. куб. м. При цьому представник відповідача середню ціну природного газу визначає станом на 28.08.2023 - дату подання позову до суду за даними Товарної біржі "Українська енергетична біржа" - 12492,20 грн з ПДВ за 1 тис. куб. м, ТОВ "Нафтогаз Трейдинг" - 19634,91 грн з ПДВ за 1 тис. куб. м, Мінфіну України - 13980,20 грн з ПДВ за 1 тис. куб. м.

06.02.2024 - письмові заперечення представника позивача щодо розрахунку представника відповідача, поданого до суду 02.02.2024. При цьому представник позивача зауважує на тому, що у своєму відзиві на позов відповідач не зазначає про свою незгоду із визначеною позивачем вартістю природного газу, а тому згідно зі статтею 165 Господарського процесуального кодексу України не може заперечувати проти таких обставин під час розгляду справи по суті. Щодо самих письмових пояснень із розрахунком, то представник позивача вважає їх необґрунтованими, помилковими та суперечливими.

08.02.2024 - письмові пояснення представника відповідача, згідно з якими за інформацією Міністерства економіки України середня ціна природного газу на серпень 2024 року, яка визначена на підставі даних НАК "Нафтогаз України" та ТОВ "Українська енергетична біржа", становить 12500,00 грн без ПДВ за 1 тис. куб. м. При цьому представник відповідача в черговий раз акцентує увагу суду на тому, що позивач визначає вартість спожитого відповідачем природного газу за середніми тарифами, встановленими у 2022 році, що, на думку представника відповідача, суперечить положенням частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України, згідно з якою вартість безпідставно набутого майна визначається судом на момент розгляду справи. За твердженням представника відповідача суд повинен попередньо врахувати ціну природного газу, визначену Міністерством економіки України станом на дату звернення позивача з позовом до суду - серпень 2023 року.

11.02.2024 - письмові пояснення представника позивача, згідно з якими позивач, посилаючись на інформацію Міністерства економіки України, яка використана представником відповідача у розрахунках середньої ціни природного газу станом на серпень 2023 року, зазначає, що фактично середня ціна природного газу за цей період становить 12,31 грн без ПДВ за 1 тис. куб. м, у зв`язку з чим вартість спожитого відповідачем у спірний період природного газу в обсязі 101867,87 куб. м становить 1504792,18 грн з ПДВ.

15.02.2024 - письмові пояснення представника відповідача, згідно з якими відповідач указує на те, що всупереч пунктам 3.3, 3.4 договорів ПСО позивач не надсилав відповідачу повідомлення про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання. Тому позивач продовжував постачати природний газ відповідно до договорів ПСО і його твердження про споживання відповідачем природного газу поза межами цих договорів є хибними. Проте, якщо суд вирішить, що споживання природного газу відбувалося не в межах договору, відповідач просить врахувати його розрахунки за середніми цінами станом на серпень 2023, опублікованими на вебсайті Міністерства економіки України.

У судове засідання 15.02.2024 представник третьої особи не з`явився, про дату, час і місце засідання суду повідомлявся належним чином відповідно до вимог статей 6, 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, про що в матеріалах справи наявні відповідні докази.

За вказаних обставин, а також зважаючи на заяву третьої особи проводити засідання суду без участі її представника, відповідно до статті 202 Господарського процесуального кодексу України неявка представника третьої особи не є перешкодою у розгляді справи за відсутності такого учасника справи.

За наслідком судового засідання судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Статтею 11 Закону України "Про ринок природного газу" передбачено, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства, такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними.

Згідно з пунктом 3 глави 5 розділу IV Кодексу газотранспортної системи, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП) від 30.09.2015 № 2493 (далі - Кодекс ГТС), якщо для споживача відповідно до рішення Кабінету Міністрів України визначений постачальник із спеціальними обов`язками, на якого в установленому порядку покладені обов`язки постачати природний газ такому споживачу (який не має права відмовити такому споживачу в укладанні договору постачання природного газу), оператор газотранспортної системи реєструє такого постачальника за споживачем на інформаційній платформі (на випадок відсутності у такого споживача постачальника). Оператор газотранспортної системи надсилає через інформаційну платформу всім постачальникам із спеціальними обов`язками Реєстр закріплених за ними споживачів.

У разі якщо споживач, який додатково включений до Реєстру постачальника із спеціальними обов`язками, буде виключений з Реєстру інших постачальників у певний період постачання, вважається, що діючим постачальником такого споживача у цьому періоді буде визначений закріплений за ним постачальник із спеціальними обов`язками.

Зазначені норми Кодексу ГТС наділили оператора газотранспортної системи правом самостійно реєструвати на інформаційній платформі постачальника із спеціальними обов`язками за споживачем, у визначених випадках.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС з моменту реєстрації споживача за постачальником на інформаційній платформі постачальник стає відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

За змістом пункту 3 Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення № 867), на Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" покладено спеціальні обов`язки до 20 травня 2021 р. постачати виробникам теплової енергії природний газ на умовах та у порядку, що визначені цим Положенням.

Положенням № 867 визначено обсяги та умови виконання спеціальних обов`язків суб`єктами ринку природного газу щодо його постачання й відповідно його придбання виробниками теплової енергії. Ці умови потребують забезпечення останніми належного рівня розрахунків з НАК "Нафтогаз України" та погашення існуючої заборгованості, у разі виконання яких виробники теплової енергії отримують право з 01.11.2018 по 20.05.2021 придбавати природний газ у НАК "Нафтогаз України". При цьому постачання природного газу здійснюється за спеціальними цінами, визначеними у такому Положенні та на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

Так, за змістом пункту 11 Положення № 867 виробник теплової енергії має право з 1 листопада 2018 р. по 20 травня 2021 р. придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК "Нафтогаз України" у разі виконання таких умов:

1) укладення виробником теплової енергії договору постачання природного газу з НАК "Нафтогаз України" відповідно до законодавства;

2) виконання виробником, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" або якому надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс або індивідуально визначене майно з вироблення теплової енергії, що використовувалися виробником теплової енергії, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

Крім того, виробнику теплової енергії необхідно виконати одну з таких умов:

досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 1 грудня 2018 р. до 1 квітня 2019 р. - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16 листопада 2018 р. до 1 квітня 2019 р. та у період з 1 жовтня 2019 р. до 20 травня 2021 р. - не нижче 60 відсотків); або

укладення з НАК "Нафтогаз України" договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або

подання виробником теплової енергії до НАК "Нафтогаз України" погодженого НАК "Нафтогаз України" та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. щодо всіх договорів з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК "Нафтогаз України", та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядку розрахунків, установленого між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

При цьому графіки погашення заборгованості, подані виробниками теплової енергії та прийняті НАК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", використовуються для цілей цього Положення та не підлягають зміні або коригуванню, крім випадків участі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій у процедурі врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, визначеній Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", в частині реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ.

Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії відповідно до цього Положення здійснюється за цінами, визначеними відповідно до пункту 13 цього Положення, на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

Між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЕІС-56Х9300000003502 (далі - позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", код ЕІС-56XQ0001435IY007 (далі - відповідач, споживач) укладено договори постачання природного газу № 20/21-5177-ТЕ-4 від 24.09.2020, № 20/21-5178-БО-4 від 24.09.2020, № 20/21-5179-КП-4 від 24.09.2020 (далі - договори, спірні договори, договори ПСО).

Згідно преамбули цих договорів усі вони укладені на підставі Закону України "Про ринок природного газу", Положення № 867, Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (із змін. і доп.), Кодексу газорозподільних систем (далі - Кодекс ГРМ), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 1.1 договорів постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цих договорів.

Природний газ постачається за цими договорами, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договорів).

Відповідно до пункту 2.1 договорів постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити споживачеві у жовтні 2020 року - квітні 2021 року природний газ, зокрема у квітні 2021 року в обсязі 58000 куб. м, з яких: 4000 куб. м - за договором № 20/21-5177-ТЕ-4 від 24.09.2020; 50000 куб. м - за договором № 20/21-5178-БО-4 від 24.09.2020; 4000 куб. м - за договором № 20/21-5179-КП-4 від 24.09.2020.

Згідно з пунктом 3.2 договорів постачання природного газу за цими договорами здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання всіх таких умов:

1) виконання споживачем вимог пункту 11 Положення;

2) включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення;

3) відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

Відповідно до пункту 3.3 договорів якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення, постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення не здійснює постачання газу за цим договором та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1 договору обсяг природного газу.

Пунктом 3.4 договорів передбачено, що при настанні обставин, визначених пунктом 3.3 договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 договору, а також Оператору ГРМ, зазначеному в пункту 2.6 договору.

Газопостачання припиняється постачальником з дати, зазначеної в повідомленні.

Споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за вжиття постачальником заходів щодо припинення постачання газу споживачу та не оформлення (непередачу) обсягів газу внаслідок невиконання споживачем умов цього договору та пункту 11 Положення.

Після усунення споживачем фактів, зазначених у повідомленні, постачальник відновлює постачання природного газу за цим договором, про що інформує споживача, в тому числі на електронну адресу (зазначену в розділі 12 договору).

За змістом пункту 3.5 договорів відповідальність за будь-які наслідки, які виникають в результаті порушення споживачем умов пункту 11 Положення № 867, покладаються виключно на споживача.

Згідно з пунктом 3.6 договорів фізичне припинення постачання природного газу за договором здійснює Оператор ГРМ/ГТС, зазначений у пункті 2.6 договору, відповідно до Правил постачання природного газу.

За змістом пункту 4.2 договору № 20/21-5177-ТЕ-4 від 24.09.2020 (в редакції додаткових угод №№ 6/2, 8 від 28.04.2021), договору № 20/21-5178-БО-4 від 24.09.2020 (в редакції додаткової угоди № 6/2 від 28.04.2021), договору № 20/21-5179-КП-4 від 24.09.2020 (в редакції додаткових угод №№ 6/2, 8 від 28.04.2021) ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) за цими договорами становить 6522,860 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) - 20%, усього разом з ПДВ - 7827,432 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 - 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20% , усього разом з ПДВ -148,99 грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування - 6647,02 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ - 20%, усього разом з ПДВ - 7976,42 грн.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені розділом 5 укладених між сторонами договорів.

Зокрема, пунктом 5.1 договорів встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з пунктом 5.3 спірних договорів оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору;

2) постачальник зараховує кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості;

3) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором;

4) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника за реквізитами відповідно до розділу 12 договору.

Пунктом 5.4 договорів передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 6.2 договорів споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за договором і не допускати відхилення фактичних обсягів використання газу більше ніж на 10% від замовлених без їх коригування шляхом підписання додаткової угоди; самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі:

- порушення строків оплати за договором про постачання природного газу;

- перевищення обсягів використання газу, зазначених у пункті 2.1 договору, без їх коригування додатковою угодою;

- не включення/виключення споживача до/з Реєстру споживачів постачальників інформаційній платформі оператора ГТС;

- в інших випадках, передбачених договором та законодавством.

За змістом підпункту 1 пункту 6.3 договорів постачальник має право ініціювати заходи з припинення (обмеження) постачання природного газу споживачеві в разі невиконання споживачем пункту 11 Положення.

Укладені сторонами договори набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діють у частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення (п. 11.1 договорів).

За розрахунком позивача, не реструктуризована заборгованість відповідача за спожитий останнім природний газ за всіма укладеними між ними договорами станом на 23.03.2021 становить 5 441 540,92 грн, що у процентному відношенні до рівня розрахунків за всіма договорами становить 79%, тобто менше від передбаченого Положенням № 867 мінімального граничного рівня розрахунків, а саме не нижче 90% (а.с. 72, 73 - 96 т. 1).

За вказаних обставин позивач - замовник послуг транспортування природного газу не подавав Оператору газотранспортної системи - ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" номінацій на поставку природного газу для задоволення потреб відповідача у квітні 2021 року в обсязі 58000 куб. м у межах спірних договорів.

Листом № 23/3-395-21 від 26.03.2021, надісланим поштою на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, а також на електронну адресу, зазначену в розділі 12 договорів, позивач повідомив відповідача про припинення (обмеження) газопостачання й вимагав від останнього самостійно припинити газоспоживання з 07.00 год 01 квітня 2021 року у зв`язку із заборгованістю за договорами в загальній сумі 5441540,93 грн станом на 26.03.2021 (а.с. 195 - 197 т. 1). Отримання відповідачем поштового відправлення 07.04.2021 позивач доводить наданим рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 196 т. 1), а електронного відправлення - скріншотом (а.с. 197 т. 1).

На вказану вимогу відповідач не відреагував.

За інформацією Оператора ГТС обсяг природного газу, що використаний відповідачем - споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0001435IY007 у період з 01.04.2021 по 30.04.2021, внесений в алокацію постачальника АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" з ЕІС- кодом 56Х9300000003502 і становить 101 867,87 куб. м (а.с. 193-194, 198 - 201 т. 1).

Замовником послуг транспортування АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х9300000003502) врегульовано з Оператором ГТС обсяги добових небалансів за квітень 2021 року, що підтверджується листом Оператора ГТС, банківськими виписками й не оспорюється відповідачем (а.с. 183 - 185, 198-199 т. 1).

З огляду на викладене вимоги позивача обґрунтовуються споживанням відповідачем у квітні 2021 року без достатньої правової підстави природного газу в обсязі 101 867,87 куб. м, вартість якого визначена ним у сумі 3 369 756,54 грн, з чим відповідач не погоджується, що і є причиною спору.

Предметом доказування у справі є обставини, пов`язані з умовами надання у квітні 2021 року послуг та їх оплати за укладеними між сторонами договорами, обсягом спожитого відповідачем у квітні 2021 природного газу та його вартістю.

Згідно з частиною першою статті 12 Закону України № 329-VIII від 9 квітня 2015 року (із змін. і доп.) "Про ринок природного газу" (далі - Закон № 329-VIII), в редакції станом на час укладення сторонами спірних договорів, постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами.

Постачання природного газу здійснюється за цінами, що вільно встановлюються між постачальником та споживачем, крім випадків, передбачених цим Законом (ч. 2 ст. 12 Закону №329-VIII).

За частиною третьою статті 12 Закону № 329-VIII права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

За змістом частини п`ятої статті 12 Закону № 329-VIII договір постачання повинен містити такі істотні умови:

1) обов`язок постачальника забезпечити споживача всією необхідною інформацією про загальні умови постачання (у тому числі ціни), права та обов`язки постачальника та споживача, зазначення актів законодавства, якими регулюються відносини між постачальником і споживачем, наявні способи досудового вирішення спорів з таким постачальником шляхом її розміщення на офіційному веб-сайті постачальника;

2) обов`язок постачальника забезпечити споживача інформацією про обсяги та інші показники споживання природного газу таким споживачем на безоплатній основі;

3) обов`язок постачальника повідомити споживачу про намір внесення змін до договору постачання природного газу в частині умов постачання до початку дії таких змін та гарантування права споживача на дострокове розірвання договору постачання, якщо нові умови постачання є для нього неприйнятними;

4) обов`язок постачальника забезпечити споживачу вибір способу оплати з метою уникнення дискримінації;

5) обов`язок постачальника забезпечити споживача прозорими, простими та доступними способами досудового вирішення спорів з таким постачальником;

6) порядок відшкодування та визначення розміру збитків, завданих внаслідок порушення договору постачання.

Крім того, відповідно до підпункту 12 пункту 5 розділу II Правил постачання природного газу, в редакції на час спірних правовідносин, серед істотних і обов`язкових умов такого договору має бути визначено перелік випадків, коли постачання природного газу може бути обмежено/припинено споживачу, та порядок обмеження/припинення, а по споживачу, що не є захищеним відповідно до Правил про безпеку постачання природного газу, затверджених центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізацію державної політики в нафтогазовій галузі, додаткові вимоги, визначені в зазначених Правилах.

Відповідно до пункту 8 розділу II Правил постачання природного газу постачальники із спеціальними обов`язками, на яких в установленому порядку покладений обов`язок постачати природний газ певній категорії споживачів, у тому числі в певних обсягах, не мають права відмовити таким споживачам, об`єкти яких знаходяться на закріпленій території цих постачальників, в укладанні договору постачання природного газу (з урахуванням певних обсягів та цін, якщо вони будуть встановлені для постачальника) за умови дотримання цими споживачами вимог цих Правил та чинного законодавства України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2016 р. № 357 затверджено Примірний договір про постачання природного газу виробникам теплової енергії для виробництва теплової енергії.

За частиною четвертою статті 179 Господарського кодексу України при укладенні господарських договорів сторони можуть визначати зміст договору на основі примірного договору, рекомендованого органом управління суб`єктом господарювання для використання при укладенні ними договорів, коли сторони мають право за взаємною згодою змінювати окремі умови, передбачені примірним договором, або доповнювати його зміст.

Отже, згідно зі статтею 11 Закону № 329-VIII та відповідно до пункту 11 Положення № 867 господарські взаємовідносини сторін щодо постачання й споживання природного газу мають враховувати положення зазначеного примірного договору та можуть мати узгоджені сторонами особливості щодо виконання й припинення договірних зобов`язань; постачання природного газу виробникам теплової енергії за укладеними договорами не є безумовним та може бути обмеженим, а договірні зобов`язання з постачання припиненими за обставин, передбачених Положенням № 867.

За результатом юридичного аналізу укладених сторонами договорів ПСО суд доходить висновку, що всі вони відповідають вимогам зазначених нормативних актів; встановлені пунктами 3.2, 3.3, 3.4, 3.6 умови постачання природного газу, порядок припинення/обмеження постачання, в тому числі фізичного, не суперечать чинному законодавству.

За статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України, яка кореспондується з частиною першою статті 193 Господарського кодексу України, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідачем не оспорюється факт його заборгованості за спожитий природний газ в межах договорів станом на 23.03.2021 у загальній сумі 5441540,92 грн, не забезпечення ним рівня розрахунків з позивачем не нижче 90%, а також відсутність укладеного ним із позивачем договору про реструктуризацію заборгованості чи то погодженого НАК "Нафтогаз України" та виконавчим органом місцевої ради графіка погашення указаної заборгованості.

За вказаних обставин, відповідно до Положення № 867 та пунктів 3.2 - 3.4 договорів у квітні 2021 року у позивача не виникло обов`язку постачати природний газ за договорами, а у відповідача не виникло права на його споживання/придбання. Відповідно, позивач мав право, а як відповідальна особа за обсяги споживання - мав обов`язок припинити постачання природного газу відповідачу. У свою чергу відповідач мав обов`язок припинити/обмежити використання природного газу у квітні 2021 року.

Викладене повністю узгоджується з частинами першою та другою статті 212 Цивільного кодексу України, згідно з якими особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити настання або зміну прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (відкладальна обставина). Особи, які вчиняють правочин, мають право обумовити припинення прав та обов`язків обставиною, щодо якої невідомо, настане вона чи ні (скасувальна обставина).

Відтак, спожитий відповідачем у квітні 2021 року природний газ в обсязі 101867,87 куб. м не обумовлений обов`язком позивача щодо його постачання й правом відповідача на його споживання/придбання в межах укладених між ними договорів.

Про необхідність самостійно припинити газоспоживання з 01 квітня 2021 року позивач повідомляв відповідача відповідно до пункту 3.4 договорів завчасно, 26.03.2021 як поштовою кореспонденцією, так і електронним листом, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 195 - 197 т. 1).

Заперечення відповідача проти отримання поштового відправлення судом не приймаються, оскільки ним не доведено іншого належними й допустимими доказами (журнал/реєстр вхідної кореспонденції тощо), а надані позивачем докази щодо цього з урахуванням стандартів доказування й вірогідності є більш переконливими.

Стосовно елекронного листа, відправка якого підтверджена позивачем відповідним скріншотом, то в судовому засіданні 15.02.2024 представник відповідача не зміг спростувати факт його отримання.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що листування шляхом надіслання електронних листів уже давно стало частиною ділових звичаїв в Україні, а здійснення електронної переписки як усталеного звичаю ділового обороту в Україні, що не вимагає договірного врегулювання, визнається цивільним звичаєм за статтею 7 Цивільного кодексу України.

Згідно з правовою позицією Касаційного господарського суду, що міститься в його постанові від 14.12.2023 у справі № 910/3263/23, роздруківки знімків екранів комп`ютера є паперовою копією електронного доказу. Звідси вони мають бути засвідчені як паперові копії в порядку, встановленому чинним законодавством, та не підлягають засвідченню електронним підписом. При цьому осіб відправника та отримувача, час відправлення відповідних повідомлень можна ідентифікувати за даними, наведеними в таких документах (адреси електронної пошти, власні імена, інші відомості, наведені у роздруківках).

Узгоджене сторонами відповідно до вимог чинного законодавства припинення виконання зобов`язання з постачання/споживання природного газу за договором є відмінним від передбаченого пунктом 3.6 договорів фізичного припинення постачання природного газу, яке може не збігатися в часі з фактичним припиненням прав і обов`язків за договорами, оскільки потребує дотримання порядку, передбаченого Правилами постачання природного газу.

Так, згідно з абзацом четвертим пункту 3 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС у разі якщо постачальник із спеціальними обов`язками з причин заборгованості споживача (неналежних розрахунків) хоче відмовитись від фізичного постачання природного газу такому споживачу в певному періоді постачання, він повинен ініціювати заходи з припинення (обмеження) газопостачання такому споживачу відповідно до Правил постачання природного газу.

Зокрема, за змістом пункту 14 розділу II Правил постачання природного газу постачальник має право ініціювати/вживати заходів з припинення або обмеження в установленому порядку постачання природного газу споживачу в разі: проведення споживачем неповних або несвоєчасних розрахунків за договором; перевищення підтвердженого обсягу природного газу, якщо інше не передбачено договором постачання природного газу.

За змістом пунктів 15, 16 Правил постачання природного газу здійснення заходів з фізичного обмеження або припинення газопостачання споживачу потребує попереднього завчасного надсилання на адресу споживача та Оператора ГРМ/ГТС (у разі залучення до цих робіт Оператора) відповідного повідомлення за формою, затвердженою Наказом Міністерства палива та енергетики України від 03.07.2009 № 338 (зареєстровано в МЮ України 28 липня 2009 р. за №703/16719) "Про затвердження форм повідомлення та актів, що складаються у разі пооб`єктового припинення (обмеження) газопостачання споживачам, крім населення".

При цьому у разі одержання повідомлення про припинення або обмеження постачання природного газу споживач зобов`язаний з дотриманням правил безпеки обмежити (припинити) власне споживання природного газу, а в разі, якщо обмеження (припинення) природного газу буде здійснюватися Оператором ГРМ/ГТС, ужити комплекс заходів, спрямованих на запобігання виникненню аварійних ситуацій, та підготувати власне газоспоживне обладнання до обмеження (припинення) розподілу/транспортування природного газу.

У разі усунення споживачем до зазначеного в повідомленні часу фактів, що стали причиною надіслання повідомлення, і при цьому, якщо споживач завчасно (до дня припинення/обмеження) надав постачальнику підтвердні документи (а Оператору ГРМ/ГТС - копії), газопостачання не припиняється (не обмежується).

Відновлення газопостачання здійснюється за погодженням постачальника та після відшкодування споживачем витрат на припинення та відновлення газопостачання, що понесені постачальником та/або Оператором ГРМ/ГТС.

За змістом пункту 21 розділу II Правил постачання природного газу споживач зобов`язується, серед іншого, самостійно обмежувати (припиняти) споживання природного газу у випадках порушення строків оплати за договором на постачання природного газу; відсутності споживача у розрахунковому періоді в Реєстрі будь-якого постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС; перевищення підтвердженого обсягу природного газу без узгодження з постачальником.

За вказаних обставин споживання відповідачем у квітні 2021 року природного газу за наявної заборгованості й не вжиття ним заходів для створення передбачених пунктом 11 Положення №867 умов для постачання/придбання природного газу у цей період є таким, що здійснювалося безпідставно; спожитий відповідачем у квітні 2021 року природний газ обсягом 101867,87 куб. м є безпідставно набутим.

Загальні підстави для виникнення зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави визначені нормами глави 83 Цивільного кодексу України.

Положення глави 83 Цивільного кодексу України ("Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави") застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

Така правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі № 917/1739/17 (пункти 63 - 66).

Загальні положення про зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави врегульовані статтею 1212 Цивільного кодексу України.

Так, згідно з частинами першою, другою статті 1212 цього Кодексу особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Отже, зобов`язання з безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок iншої особи; в) вiдсутнiсть правової підстави для набуття або збереження майна (відсутність положень закону, адмiнiстративного акта, правочинну або інших підстав, передбачених статтею 11 ЦК України).

Об`єктивними умовами виникнення зобов`язань із набуття, збереження майна без достатньої правової підстави виступають: 1) набуття або збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); 2) шкода у вигляді зменшення або незбільшення майна у іншої особи (потерпілого); 3) обумовленість збільшення або збереження майна на стороні набувача шляхом зменшення або відсутності збільшення на стороні потерпілого; 4) відсутність правової підстави для вказаної зміни майнового стану цих осіб.

За змістом частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України безпідставно набутим майном є майно, набуте особою або збережене нею у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави.

Відповідно до частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини другої статті 509 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. До підстав виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, належать договори та інші правочини, інші юридичні факти.

Згідно з частиною першою статті 177 Цивільного кодексу України об`єктами цивільних прав є, зокрема, речі, матеріальні блага.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто, відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Загальна умова частини першої статті 1212 Цивільного кодексу України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах. Отримане однією зі сторін у зобов`язанні підлягає поверненню іншій стороні на підставі статті 1212 Цивільного кодексу України тільки за наявності ознаки безпідставності такого виконання.

Зазначений висновок відповідає правовій позиції Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду, викладеній у постанові від 14 квітня 2020 року у справі № 495/2442/16-ц (провадження № 61-15428св19).

Підсумовуючи, можна дійти висновку, що в разі, коли правочин утворює правову підставу для набуття (збереження) майна, статтю 1212 Цивільного кодексу України можна застосовувати тільки після того, як така правова підстава в установленому порядку скасована, визнана недійсною, змінена, припинена або була відсутня взагалі.

Виключенням є випадки, коли майно безпідставно набуте у зв`язку із зобов`язанням (правочином), але не відповідно до його умов.

Така правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.08.2021 у справі № 910/17567/19 (п.п. 67-68) з посиланням на постанову об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.06.2021 у справі № 927/491/19 (п.п. 150-152, 154).

У частині четвертій статті 236 Господарського процесуального кодексу України визначено, що при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Статтею 1213 Цивільного кодексу України встановлено обов`язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Вартість безпідставно набутого відповідачем у квітні 2021 року природного газу позивачем визначена з урахуванням середнього рівня цін на природний газ у листопаді - грудні 2022 року з урахуванням 20% ПДВ, що не відповідає приписам статті 1213 Цивільного кодексу України, згідно з якими вартість визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Оскільки позивач звернувся до суду з позовом у серпні 2023 року, суд вважає правомірним, обґрунтованим та справедливим визначення вартості природного газу станом на серпень 2023 року.

Відповідно до офіційної інформації, що міститься на вебсайті Міністерства економіки України ціна природного газу на серпень 2023 р. становить 12 250,36 грн за 1 тис. м3 без ПДВ, яка визначена як середнє арифметичне значення таких величин:

середньоарифметична ціна UA VTP Gas price на умовах передоплати "advanced payment" (наступний місяць, MaH), що розраховується як cередньоарифметичне значення між цінами "Bid" та "Ask", опублікованими у звіті Argus European Natural Gas під заголовком "Ukraine Market Information and Prices" становить: за період з першого по останній день липня 2023 року (на серпень 2023 р.) - 12 161,71 грн за 1 тис. м3 без ПДВ;

середньоарифметична ціна UA VTP Gas Price (наступний місяць, MaH), що розраховується як середньоарифметичне значення між цінами "Bid" та "Ask", опублікованими у звіті ICIS European Spot Gas Market під заголовком "UA VTP Gas Price Assessment" за період з першого по останній день місяця, що передує податковому (звітному) періоду становить: за період з першого по останній день липня 2023 року (на серпень 2023 р.) - 12339,00 грн за 1 тис. м3 без ПДВ (лист НАК "Нафтогаз України" від 03.08.2023 № 18-2657/1.11-23) (https://www.me.gov.ua/Documents/Detail?lang=uk-UAid=35be2542-8dec-4d47-9e90-26a6b82f7d45title=FaktichnaTsinaRealizatsiiPrirodnogoGazu-serpen2023-).

Указані джерела інформації у своїх розрахунках використовують і сторони у справі.

З огляду на викладене вартість спожитого відповідачем у квітні 2021 року природного газу в обсязі 101867,87 куб.м становить 1497501,49 грн з ПДВ (12250,36 х 20% = 2450,07; 12250,36 + 2450,07 = 14700,43; 101867,87х14700,43/1000 = 1497501,49).

Отже, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в сумі 1497501,49 грн.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 22462,52 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (1497501,49х50546,35/3369756,54 = 22462,52).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241, 252 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" до Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про стягнення 3 369 756,54 грн вартості безпідставно набутого природного газу - задовольнити частково.

Стягнути з Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (ідентифікаційний код 40113682; місцезнаходження: 49005, м. Дніпро, вул. Феодосіївська, буд. 7) на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ідентифікаційний код 20077720; місцезнаходження: 01601, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, буд. 6) 1497501,49 грн вартості безпідставно набутого природного газу, судовий збір у сумі 22462,52 грн.

У решті позову - відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 29.02.2024.

Суддя І.І. Колісник