Постанова

від 16.12.2024 по справі 904/4683/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.12.2024 року м. Дніпро Справа № 904/4683/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Ліпинському М.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Колісник І.І.) від 15.02.2024р. у справі № 904/4683/23

за позовом Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпро

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Товариство з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України", м. Київ

про стягнення 3 369 756,54 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом до Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" про зобов`язання останнього повернути позивачу в натурі безпідставно набуте майно - природний газ вартістю 3 369 756,54 грн в обсязі 101867,87 куб. м (з урахуванням заяви від 31.08.2023 про уточнення позовної заяви) (а.с. 220 229 т. 1).

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі № 904/4683/23:

- позовні вимоги задоволено частково;

- стягнуто з Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" 1 497 501,49 грн вартості безпідставно набутого природного газу, судовий збір у сумі 22 462,52 грн.;

- у решті позову відмовлено.

Рішення суду обґрунтовано відбором відповідачем у квітні 2021 року з ресурсу Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" природного газу в обсязі 101867,87 куб. м без згоди останнього та не на підставі укладених між ними договорів ПСО (договорів від 24.09.2020 № 20/21-5177-ТЕ-4, № 20/21-5179-КП-4, № 20/21-5178-БО-4). Вартість безпідставно набутого відповідачем у квітні 2021 року природного газу позивачем визначена з урахуванням середнього рівня цін на природний газ у листопаді - грудні 2022 року з урахуванням 20% ПДВ, що не відповідає приписам статті 1213 Цивільного кодексу України, згідно з якими вартість визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Судом здійснено перерахунок вартості газу за цінами на газ станом на серпень 2023 року (на момент подання позову), що стало підставою для часткового задоволення позову.

До Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Дочірнє підприємство "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", в якій просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі № 904/4683/23 та прийняти нове рішення, яким стягнути з Дочірнього підприємства "Північтепломережа" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" заборгованість за спожитий природний газ у розмірі 797 319,818 грн.

В апеляційній скарзі зазначено, що суд порушив норми процесуального права оскільки закрив підготовче засідання 26.10.2023 в день, коли відповідачем залучено нового представника у справі, який не мав можливості належно ознайомитись з даною справою.

Вказане позбавило відповідача права своєчасно заявити клопотання про проведення судової економічної експертизи від 28.11.2023, клопотання про зупинення провадження від 16.11.2023, заяви про відвід від 04.12.2023.

Суд також не звернув увагу й на те, що споживання природного газу відбувалось в рамках договорів ПСО, а виключення відповідача з Реєстру споживачів природного газу позивачем є незаконним та наразі оскаржується в рамках судової справи № 910/17134/23. Також, до діючого договору ПСО в період після квітня продовжувались укладатись додаткові угоди, наприклад, додаткова угода № 8 від 03.09.2021 року, якою визначено ціну газу за квітень 2021 року.

Відповідачем не було дотримано порядку припинення (обмеження) постачання газу та не складено акт про припинення (обмеження) газопостачання та пломбування вхідної засувної арматури газопроводу або газорозподільного пункту. Відповідачем не було відправлено повідомлення про припинення (обмеження) газопостачання на адресу споживача (відповідача) та оператора ГРМ.

Відповідач вважає, що вартість спожитого природного газу за квітень 2021 року складає 797 319,82 грн., у відповідності до ціни, визначеної додатковою угодою № 8 від 28.04.2021.

Також, відповідач посилається, що знаходячись у прифронтовій зоні активних бойових дій, надає послуги з постачання теплової енергії та гарячої води суспільнозначущим споживачам. Тоді як, позивач є монополістом на ринку газу, а тому зобов`язаний поставляти природний газ виробникам теплової енергії.

Позивач проти задоволення апеляційної скарги заперечує та зазначає, що відповідач був обізнаний, що Договори ПСО укладені згідно Положення №867, яке передбачає можливість отримання природного газу за умови своєчасних розрахунків з НАК "Нафтогаз України". Відповідач у Договорах ПСО погодився з тим, що у випадку несвоєчасності розрахунків він зобов`язується самостійно припинити споживання природного газу. У свою чергу, відповідач не дотримався умови щодо своєчасності розрахунків з НАК "Нафтогаз України", проте споживання не припинив й здійснив відбір природного газу всупереч меті і юридичному змісту Договорів ПСО та Положення №867.

Таким чином, оскільки у квітні 2021 року ДП "Північтепломережа" набуло природний газ діючи як всупереч меті і юридичному змісту Договорів ПСО так і всупереч Положенню №867, то природний газ є набутим за відсутності правової підстави, а до спірних правовідносин мають застосовуватися положень ст.1212-1213 ЦК України.

Наявність укладених між позивачем та відповідачем договорів постачання природного газу не свідчить про те, що у квітні 2021 ДП "Північтепломережа" отримувало природний газ саме на підставі таких договорів. Свідченням того є і відсутність підписаного акту приймання-передачі за спірний період. Додаткові угоди не скасовують вимоги пункту 3.2 Договорів ПСО щодо можливості отримання природного газу виключно за умови виконання пункту 11 Положення № 867.

Необґрунтованими є доводи і про те, що НАК "Нафтогаз України" є монополістом на ринку газу, а тому було зобов`язане постачати природний газ відповідачу. АМКУ не ніколи визнавав НАК "Нафтогаз України" таким, що займає монопольне становище на ринку, окрім цього й саме по собі постачання природного газу не залежить від монопольного чи немонопольного становища постачальника.

Також, необґрунтованими є доводи скаржника про те, що суд першої інстанції порушив норми процесуального права, оскільки позбавив його права подати клопотання про проведення судової економічної експертизи, клопотання про зупинення провадження та заяву про відвід судді. Відповідні процесуальні документи були подані відповідачем та вирішені судом.

Третя особа у відзиві на апеляційну скаргу зазначає, що обсяги природного газу, використані споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0001435IY007 за період з 01.04.2021 по 30.04.2021 внесено в алокацію постачальника АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС - код 56X9300000003502) та становить з 01.04.2021 по 30.04.2021 - 101 867,87 м3.

АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС - код 56X9300000003502), як замовником послуг транспортування врегульовано обсяги добових небалансів за квітень 2021 року.

Також третя особа у відзиві заявила клопотання про розгляд справи без її участі.

01.08.2024 позивач подав пояснення щодо актуальної судової практики Верховного Суду та апеляційних господарських судів у справах з правовідносинами аналогічними даній справі.

21.10.2024 позивач подав пояснення, в яких зазначив, що позовними вимогами у справі є стягнення вартості безпідставно набутого природного газу, а вимоги про стягнення заборгованості за спожитий природний газ в розмірі 797 319,818 грн. не заявлялися. Суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості вирішувати вимоги, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції при вирішенні справи по суті.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 15.05.2024р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 19.08.2024р. о 12:00 год.

У зв`язку з перебуванням судді-члена колегії Коваль Л.А. на лікарняному та неможливістю проведення судового засідання 19.08.2024р., розгляд апеляційної скарги у справі не відбувся.

На підставі розпорядження керівника апарату суду щодо призначення повторного автоматизованого розподілу судової справи у зв`язку із тимчасовою непрацездатністю судді Коваль Л.А. - члена колегії суддів, визначеного протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.03.2024 року, та протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.09.2024р., для розгляду апеляційної скарги визначено колегію суддів у складі головуючого судді - Чередка А.Є., суддів - Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 02.09.2024 призначено розгляд апеляційної скарги в судове засідання на 21.10.2024р. о 12:00 год.

В судовому засіданні 21.10.2024р. о 12:00 год. оголошено перерву до 16.12.2024р. о 16:00 год.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, в межах доводів та вимог апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, судова колегія дійшла до висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, між Акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", код ЕІС-56Х9300000003502 (далі позивач, постачальник) та Дочірнім підприємством "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", код ЕІС-56XQ0001435IY007 (далі відповідач, споживач) укладено договори постачання природного газу № 20/21-5177-ТЕ-4 від 24.09.2020, № 20/21-5178-БО-4 від 24.09.2020, № 20/21-5179-КП-4 від 24.09.2020 (далі договори, спірні договори, договори ПСО).

Згідно преамбули цих договорів усі вони укладені на підставі Закону України "Про ринок природного газу", Положення № 867, Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2496 (із змін. і доп.), Кодексу газорозподільних систем (далі Кодекс ГРМ), затвердженого постановою НКРЕКП від 30.09.2015 № 2494, Кодексу ГТС.

Відповідно до пункту 1.1 договорів постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цих договорів.

Природний газ постачається за цими договорами, використовується споживачем виключно для виробництва теплової енергії для надання послуг опалення та постачання гарячої води населенню (п. 1.2 договорів).

Відповідно до пункту 2.1 договорів постачальник прийняв на себе зобов`язання поставити споживачеві у жовтні 2020 року квітні 2021 року природний газ, зокрема у квітні 2021 року в обсязі 58000 куб. м, з яких: 4000 куб. м за договором № 20/21-5177-ТЕ-4 від 24.09.2020; 50000 куб. м за договором № 20/21-5178-БО-4 від 24.09.2020; 4000 куб. м за договором № 20/21-5179-КП-4 від 24.09.2020.

Згідно з пунктом 3.2 договорів постачання природного газу за цими договорами здійснюється постачальником виключно за умови одночасного виконання всіх таких умов:

1) виконання споживачем вимог пункту 11 Положення;

2) включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника, розміщеного на інформаційній платформі оператора ГТС. Включення споживача постачальником до Реєстру споживачів постачальника здійснюється виключно за умови дотримання споживачем вимог пункту 11 Положення;

3) відсутності реєстрації споживача в реєстрі будь-якого іншого постачальника природного газу.

Відповідно до пункту 3.3 договорів, якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення, постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення не здійснює постачання газу за цим договором та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1 договору обсяг природного газу.

Пунктом 3.4 договорів передбачено, що при настанні обставин, визначених пунктом 3.3 договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 договору, а також Оператору ГРМ, зазначеному в пункту 2.6 договору.

Газопостачання припиняється постачальником з дати, зазначеної в повідомленні.

Споживач не має права вимагати від постачальника відшкодування збитків за вжиття постачальником заходів щодо припинення постачання газу споживачу та не оформлення (непередачу) обсягів газу внаслідок невиконання споживачем умов цього договору та пункту 11 Положення.

Після усунення споживачем фактів, зазначених у повідомленні, постачальник відновлює постачання природного газу за цим договором, про що інформує споживача, в тому числі на електронну адресу (зазначену в розділі 12 договору).

За змістом пункту 3.5 договорів відповідальність за будь-які наслідки, які виникають в результаті порушення споживачем умов пункту 11 Положення № 867, покладаються виключно на споживача.

Згідно з пунктом 3.6 договорів фізичне припинення постачання природного газу за договором здійснює Оператор ГРМ/ГТС, зазначений у пункті 2.6 договору, відповідно до Правил постачання природного газу.

За змістом пункту 4.2 договору № 20/21-5177-ТЕ-4 від 24.09.2020 (в редакції додаткових угод №№ 6/2, 8 від 28.04.2021), договору № 20/21-5178-БО-4 від 24.09.2020 (в редакції додаткової угоди № 6/2 від 28.04.2021), договору № 20/21-5179-КП-4 від 24.09.2020 (в редакції додаткових угод №№ 6/2, 8 від 28.04.2021) ціна за 1000 куб. м природного газу визначається сторонами щомісяця шляхом підписання додаткової угоди на підставі Прейскуранту.

Ціна за 1000 куб. м природного газу з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) за цими договорами становить 6522,860 гривень, крім того податок на додану вартість (ПДВ) 20%, усього разом з ПДВ 7827,432 грн.

До ціни на природний газ додається тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи (розподіл потужності), встановлений постановою НКРЕКП від 24.12.2019 № 3013 124,16 грн за 1000 куб. м на добу без ПДВ, крім того ПДВ 20% , усього разом з ПДВ -148,99 грн.

Споживач зобов`язується сплатити за використаний з 01 квітня 2021 року по 30 квітня 2021 року (включно) природний газ з урахуванням тарифу на послуги транспортування 6647,02 грн за 1000 куб. м без ПДВ, крім того ПДВ 20%, усього разом з ПДВ 7976,42 грн.

Порядок та умови проведення розрахунків визначені розділом 5 укладених між сторонами договорів.

Зокрема, пунктом 5.1 договорів встановлено, що оплата за природний газ здійснюється споживачем виключно грошовими коштами шляхом 100-відсоткової поточної оплати протягом розрахункового періоду.

Остаточний розрахунок за фактично переданий природний газ здійснюється до 25 числа (включно) місяця, наступного за місяцем постачання газу.

Згідно з пунктом 5.3 спірних договорів оплата за природний газ здійснюється таким чином:

1) споживач перераховує кошти за природний газ на поточний рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, за реквізитами відповідно до розділу 12 договору;

2) постачальник зараховує кошти, які надійшли від споживача на рахунок із спеціальним режимом використання постачальника, відкритий в установі уповноваженого банку, як погашення заборгованості за природний газ, поставлений в минулі періоди згідно з цим договором, у порядку календарної черговості виникнення заборгованості;

3) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як оплата за поточний розрахунковий період виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором;

4) кошти, які надійшли від споживача, зараховуються як передоплата виключно за умови відсутності заборгованості за цим договором та здійснення повних розрахунків за поточний розрахунковий період;

5) оплата інших платежів (пені, штрафів, судових зборів, інфляційних нарахувань тощо), крім суми основної заборгованості, здійснюється споживачем на поточний рахунок постачальника за реквізитами відповідно до розділу 12 договору.

Пунктом 5.4 договорів передбачено, що у разі наявності заборгованості за минулі періоди та/або заборгованості зі сплати пені, штрафів, інфляційних нарахувань, відсотків річних та судового збору сторони погоджуються, що грошова сума, яка надійшла від споживача, погашає вимоги постачальника у такій черговості незалежно від призначення платежу, визначеного споживачем:

1) у першу чергу відшкодовуються витрати постачальника, пов`язані з одержанням виконання;

2) у другу чергу сплачуються інфляційні нарахування, відсотки річних, пені, штрафи;

3) у третю чергу погашається основна сума заборгованості за використаний природний газ, компенсація вартості послуг на відключення та відшкодування збитків.

Відповідно до підпунктів 4, 5 пункту 6.2 договорів споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за договором і не допускати відхилення фактичних обсягів використання газу більше ніж на 10% від замовлених без їх коригування шляхом підписання додаткової угоди; самостійно припиняти (обмежувати) використання природного газу в разі:

- порушення строків оплати за договором про постачання природного газу;

- перевищення обсягів використання газу, зазначених у пункті 2.1 договору, без їх коригування додатковою угодою;

- не включення/виключення споживача до/з Реєстру споживачів постачальників інформаційній платформі оператора ГТС;

- в інших випадках, передбачених договором та законодавством.

За змістом підпункту 1 пункту 6.3 договорів постачальник має право ініціювати заходи з припинення (обмеження) постачання природного газу споживачеві в разі невиконання споживачем пункту 11 Положення.

Укладені сторонами договори набирають чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення підпису постачальника печаткою і діють у частині постачання природного газу до 30 квітня 2021 року (включно), а в частині проведення розрахунків до їх повного здійснення (п. 11.1 договорів).

За розрахунком позивача, не реструктуризована заборгованість відповідача за спожитий останнім природний газ за всіма укладеними між ними договорами станом на 23.03.2021 становить 5 441 540,92 грн, що у процентному відношенні до рівня розрахунків за всіма договорами становить 79%, тобто менше від передбаченого Положенням № 867 мінімального граничного рівня розрахунків, а саме не нижче 90% (а.с. 72, 73 96 т. 1).

За вказаних обставин позивач замовник послуг транспортування природного газу не подавав Оператору газотранспортної системи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" номінацій на поставку природного газу для задоволення потреб відповідача у квітні 2021 року в обсязі 58000 куб. м у межах спірних договорів.

Листом № 23/3-395-21 від 26.03.2021, надісланим поштою на офіційну адресу місцезнаходження відповідача, а також на електронну адресу, зазначену в розділі 12 договорів, позивач повідомив відповідача про припинення (обмеження) газопостачання й вимагав від останнього самостійно припинити газоспоживання з 07.00 год 01 квітня 2021 року у зв`язку із заборгованістю за договорами в загальній сумі 5441540,93 грн станом на 26.03.2021 (а.с. 195 197 т. 1). Отримання відповідачем поштового відправлення 07.04.2021 позивач доводить наданим рекомендованим поштовим повідомленням (а.с. 196 т. 1), а електронного відправлення скріншотом (а.с. 197 т. 1).

На вказану вимогу відповідач не відреагував.

За інформацією Оператора ГТС обсяг природного газу, що використаний відповідачем - споживачем з ЕІС-кодом 56XQ0001435IY007 у період з 01.04.2021 по 30.04.2021, внесений в алокацію постачальника АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз Україна" з ЕІС- кодом 56Х9300000003502 і становить 101 867,87 куб. м (а.с. 193-194, 198 - 201 т. 1).

Замовником послуг транспортування АТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (ЕІС-код 56Х9300000003502) врегульовано з Оператором ГТС обсяги добових небалансів за квітень 2021 року, що підтверджується листом Оператора ГТС, банківськими виписками й не оспорюється відповідачем (а.с. 183 185, 198-199 т. 1).

З огляду на викладене вимоги позивача обґрунтовуються споживанням відповідачем у квітні 2021 року без достатньої правової підстави природного газу в обсязі 101 867,87 куб. м, вартість якого визначена ним у сумі 3 369 756,54 грн, з чим відповідач не погоджується, що і є причиною спору.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим до виконання.

За приписами ч. 1 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистими, сімейними, домашніми або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Відповідно до статті 11 Закону України "Про ринок природного газу" з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання.

На АТ НАК "Нафтогаз України" покладено спеціальні обов`язки постачати природний газ виробникам теплової енергії на умовах та у порядку, визначеними у Положенні про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, яке затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 19.10.2018 № 867 (далі - Положення № 867).

Пунктом 11 Положення № 867 було визначено умови щодо належного рівня розрахунків з АТ НАК "Нафтогаз України" та погашення існуючої заборгованості, у разі виконання яких виробник теплової енергії отримував право з 01.11.2018 по 20.05.2021 придбавати природний газ у АТ НАК "Нафтогаз України". Крім того пунктом 11 Положення № 867 було визначено, що постачання природного газу здійснюється за спеціальними цінами, визначеними у такому Положенні та на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

Згідно з преамбулою договорів сторони укладали їх керуючись Положенням №867.

Так, за змістом пункту 11 Положення № 867 виробник теплової енергії має право з 1 листопада 2018 р. по 20 травня 2021 р. придбавати природний газ для всіх категорій використання природного газу у НАК "Нафтогаз України" у разі виконання таких умов:

1) укладення виробником теплової енергії договору постачання природного газу з НАК "Нафтогаз України" відповідно до законодавства;

2) виконання виробником, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання" або якому надано в користування (оренду, концесію, управління тощо) цілісний майновий комплекс або індивідуально визначене майно з вироблення теплової енергії, що використовувалися виробником теплової енергії, на якого станом на 30 вересня 2015 р. поширювалася дія статті 19-1 Закону України "Про теплопостачання", обов`язку щодо відкриття рахунків із спеціальним режимом використання.

Крім того, виробнику теплової енергії необхідно виконати одну з таких умов:

досягнення станом на 23 число місяця, що передує місяцю постачання природного газу, рівня розрахунків виробника теплової енергії (без урахування штрафних санкцій), за усіма укладеними з НАК "Нафтогаз України" договорами про постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо) не нижче 90 відсотків (у період з 1 грудня 2018 р. до 1 квітня 2019 р. - не нижче 78 відсотків, а для виробника теплової енергії, управління майном якого здійснює Фонд державного майна і який використовує природний газ для виробництва теплової та електричної енергії, у період з 16 листопада 2018 р. до 1 квітня 2019 р. та у період з 1 жовтня 2019 р. до 20 травня 2021 р. - не нижче 60 відсотків); або

укладення з НАК "Нафтогаз України" договору про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ згідно з типовим договором у рамках реалізації Закону України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії" (за наявності відповідної заборгованості) та виконання зазначеного договору; або

подання виробником теплової енергії до НАК "Нафтогаз України" погодженого НАК "Нафтогаз України" та виконавчим органом відповідної місцевої ради графіка погашення заборгованості (рівними частинами до 1 січня 2021 р. щодо всіх договорів з НАК "Нафтогаз України"), складеного на підставі довідки щодо заборгованості, виданої НАК "Нафтогаз України", та виконання такого графіка, а також здійснення поточних розрахунків за використаний природний газ. Наявність графіка погашення заборгованості не змінює порядку розрахунків, установленого між постачальником та виробником теплової енергії у договорах постачання природного газу (купівлі-продажу, про закупівлю, відступлення права вимоги тощо).

При цьому графіки погашення заборгованості, подані виробниками теплової енергії та прийняті НАК "Нафтогаз України" відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2015 р. № 758 "Про затвердження Положення про покладення спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу (відносини у перехідний період)", використовуються для цілей цього Положення та не підлягають зміні або коригуванню, крім випадків участі теплопостачальних та теплогенеруючих організацій у процедурі врегулювання заборгованості за спожитий природний газ, визначеній Законом України "Про заходи, спрямовані на врегулювання заборгованості теплопостачальних та теплогенеруючих організацій та підприємств централізованого водопостачання і водовідведення за спожиті енергоносії", в частині реструктуризації заборгованості за спожитий природний газ.

Постачання природного газу НАК "Нафтогаз України" виробникам теплової енергії відповідно до цього Положення здійснюється за цінами, визначеними відповідно до пункту 13 цього Положення, на підставі договору, що враховує положення примірного договору про постачання природного газу виробникам теплової енергії.

Як зазначено вище, відповідно до пункту 3.3 договорів якщо споживач порушив умови пункту 11 Положення, постачальник протягом періоду порушення вимог пункту 11 Положення не здійснює постачання газу за цим договором та не передає споживачу замовлений згідно з пунктом 2.1 договору обсяг природного газу.

Пунктом 3.4 договорів передбачено, що при настанні обставин, визначених пунктом 3.3 договору, постачальник направляє споживачу повідомлення (з позначкою про вручення) про необхідність самостійно обмежити чи припинити газоспоживання з дати, зазначеної в повідомленні. Копія цього повідомлення надається споживачу на електронну адресу, зазначену в розділі 12 договору, а також Оператору ГРМ, зазначеному в пункту 2.6 договору.

Газопостачання припиняється постачальником з дати, зазначеної в повідомленні.

Позивач зазначав, що відповідач порушив вимоги пункту 11 Положення №867, а саме відповідно до укладених між ним та НАК "Нафтогаз України" договорів станом на 23.03.2021 заборгованість відповідача за спожитий останнім природний газ становила 5 441 540,92 грн, що у процентному відношенні до рівня розрахунків за всіма договорами становила 79%, тобто менше від передбаченого Положенням № 867 мінімального граничного рівня - не нижче 90% (а.с. 72, 73 96 т. 1). Відтак, Підприємством не було виконано умови щодо розрахунків.

Крім того, між АТ НАК "Нафтогаз України" та споживачем договори про реструктуризацію заборгованості за спожитий природний газ не укладались.

Також споживачем не було подано позивачу графіки погашення заборгованості.

За вказаних обставин позивач замовник послуг транспортування природного газу не подавав Оператору газотранспортної системи ТОВ "Оператор газотранспортної системи України" номінацій на поставку природного газу для задоволення потреб відповідача у квітні 2021 року в обсязі 58000 куб. м у межах спірних договорів.

Таким чином, у квітні 2021 року у зв`язку з невиконанням відповідачем умов пункту 11 Положення №867, споживання ним природного газу на підставі Договорів ПСО не здійснювалося.

Як свідчать матеріали справи, у спірний період відповідачем в порушення умов договорів не вживалися заходи щодо самостійного припинення споживання природного газу, а було відібрано природний газ у загальному обсязі 101867,87 куб.

Відповідно до пункту 2 глави 5 розділу IV Кодексу ГТС, з моменту реєстрації споживача за постачальником на інформаційній платформі постачальник стає відповідальним за обсяги споживання природного газу цим споживачем.

Загальний зміст положень 6 розділу XIV Кодексу ГТС свідчить, що подача замовником послуг транспортування обсягів природного газу в газотранспортну систему протягом кожної газової доби повинна дорівнювати сукупності відбору таким замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи протягом цієї газової доби.

Коли сукупна добова подача замовником природного газу в газотранспортну систему менша за сукупний відбір цим замовником (його споживачами) природного газу з газотранспортної системи виникає негативний небаланс.

Відомості щодо обсягу спожитого газу відповідачем підтверджуються скріншотами з інформаційної платформи ГТС за спірний період.

Оскільки позивач не подавав обсягів природного газу для відбору відповідачем, проте у зазначений період відповідач відібрав 101867,87 куб. природного газу, виник негативний небаланс НАК "Нафтогаз України" в розмірі різниці між поданими позивачем в газотранспортну систему та відібраними відповідачем обсягами природного газу.

Відповідно до висновків Великої Палати Верховного Суду від 02.11.2022, що викладені у справі № 910/11273/20 добовий небаланс замовника може бути позитивним (замовник надав оператору більше газу, ніж отримав) або негативним (навпаки). У випадку позитивного небалансу вважається, що замовник продав оператору газотранспортної системи природний газ в обсязі добового небалансу і має право на отримання грошових коштів від оператора. У випадку негативного небалансу вважається, що замовник придбав природний газ в оператора газотранспортної системи в обсязі добового небалансу та повинен сплатити оператору газотранспортної системи плату за добовий небаланс (пункти 6, 11 глави 6 розділу XIV Кодексу ГТС).

Таким чином, в момент отримання природного газу на точці виходу ГТС для врегулювання негативного небалансу, такий газ подається вже як придбаний замовником в ТОВ "Оператор ГТС", а тому НАК "Нафтогаз України", як власник придбаного таким чином газу, має за нього розрахуватися з ТОВ "Оператор ГТС" навіть за наявності заперечень.

Відповідно до положень пунктів 8.4., 9.3., 9.6. договору №1907000468 від 23.12.2019 НАК "Нафтогаз України" має сплатити ТОВ "Оператор ГТС" вартість добових небалансів на підставі надісланого рахунку, навіть за умови незгоди з вартістю добових небалансів, а також ще до врегулювання розбіжностей у судовому порядку.

Відповідно до положень пунктів 9.1., 9.2. договору №1907000468 у разі виникнення у НАК "Нафтогаз України" добового небалансу ТОВ "Оператор ГТС" здійснює купівлю/продаж природного газу НАК "Нафтогаз України" в обсягах добового небалансу.

ТОВ "Оператор ГТС" на підставі договору №1907000468 у спірний період здійснено врегулювання щодобових небалансів НАК "Нафтогаз України", які включають у тому числі обсяги відібрані відповідачем.

У свою чергу, відповідно до положень ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно.

Відповідно до положень ст. 1213 ЦК України набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Відповідно до висновків Касаційного господарського суду Верховного Суду, що викладені у постанові від 01.02.2023 у справі № 916/47/22: "Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідносин і їх юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не вважається безпідставним. Водночас, сама лише наявність укладеного між сторонами договору не є достатньою підставою для віднесення до договірних будь-яких правовідносин, що виникають між цими особами. Для визнання відповідних зобов`язань між сторонами договірними необхідним є встановлення факту їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору".

Відтак, у зв`язку з невиконанням відповідачем умов пункту 11 Положення № 867, у квітні 2021 року отримання відповідачем природного газу на підставі Договорів ПСО не здійснювалося, то набутий у такий період природний газ є набутим відповідачем без достатньої правової підстави.

Частиною першою статті 1213 Цивільного кодексу України передбачено, що набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. Разом з тим, природній газ є речовиною, яка споживається в момент її отримання, а тому не може бути повернута. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна (частина друга статті 1213 Цивільного кодексу України).

Враховуючи відсутність в матеріалах справи належних та допустимих доказів того, що у відповідача були правові підстави на відбір газу у спірний період, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у відповідача правових підстав для відбору газу з газотранспортної системи, а отже відповідач безпідставно здійснив відбір природного газу, що належав АТ "НАК "Нафтогаз України" в загальному обсязі 101867,87 куб. м. у квітні 2021 року. Оскільки природний газ не може бути повернений в натурі, правомірним є відшкодовування вартості безпідставно набутого майна - природного газу на підставі частини другої статті 1213 Цивільного кодексу України.

При цьому, суд першої інстанції задовольняючи позов частково, дійшов обґрунтованого висновку, що розмір відшкодування вартості майна визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна. Тобто береться до уваги ринкова вартість майна на момент подання позову, яка далі може бути переглянута на момент прийняття судом рішення.

Місцевим господарським судом вірно застосовано ціну на природний газ станом на серпень 2023 року (час подання позову) - 12 250,36 грн за 1 тис. м3 без ПДВ (за даними офіційної інформації, що міститься на вебсайті Міністерства економіки України) та встановлено, що вартість природного газу яка підлягає відшкодуванню позивачеві становить 1 497 501,49 грн з ПДВ.

Таким чином доводи скаржника не знайшли своє підтвердження.

Відповідачем не оспорюється факт його заборгованості за спожитий природний газ в межах договорів станом на 23.03.2021 у загальній сумі 5 441 540,92 грн, не забезпечення ним рівня розрахунків з позивачем не нижче 90%, а також відсутність укладеного ним із позивачем договору про реструктуризацію заборгованості чи то погодженого НАК "Нафтогаз України" та виконавчим органом місцевої ради графіка погашення указаної заборгованості.

При цьому, відповідно до Положення № 867 та пунктів 3.2 3.4 договорів у квітні 2021 року у позивача не виникло обов`язку постачати природний газ за договорами, а у відповідача не виникло права на його споживання/придбання. У свою чергу, відповідач мав обов`язок самостійно припинити/обмежити використання природного газу у квітні 2021 року.

Про необхідність самостійно припинити газоспоживання з 01 квітня 2021 року позивач повідомляв відповідача відповідно до пункту 3.4 договорів завчасно, 26.03.2021 як поштовою кореспонденцією, так і електронним листом, що підтверджується наявними у справі доказами (а.с. 195 197 т. 1). Доводи апелянта з приводу того, що позивач не отримував повідомлення, оскільки трекінг відправлення не відображається на сайті Укрпошти, є необґрунтованими, оскільки такі данні зберігаються протягом шести місяців. Електронна пошта, на яку було здійснено відправлення є належною, оскільки вона вказана у Договорах ПСО.

Також, колегія суддів звертає увагу, що узгоджене сторонами відповідно до вимог чинного законодавства припинення виконання зобов`язання з постачання/споживання природного газу за договором є відмінним від передбаченого пунктом 3.6 договорів фізичного припинення постачання природного газу, яке може не збігатися в часі з фактичним припиненням прав і обов`язків за договорами, оскільки потребує дотримання порядку, передбаченого Правилами постачання природного газу.

Колегія суддів зазначає, що сама по собі наявність договору між сторонами не може свідчити про наявність правової підстави, а для визнання зобов`язань договірними необхідним є їх виникнення саме на підставі умов та на виконання відповідного договору. Додаткові угоди (у тому числі додаткова угода № 8 від 28.04.2021, якою встановлено ціну газу за квітень 2021) не скасовують вимоги пункту 3.2 Договорів ПСО щодо можливості отримання природного газу виключно за умови виконання пункту 11 Положення № 867.

Також є необґрунтованими і доводи скаржника щодо необхідності врахування статусу сторін у справі, оскільки вказане ніяким чином не усуває необхідності дотримання погоджених сторонами умов договору.

Апеляційний суд відхиляє посилання скаржника на порушення судом першої інстанції норм процесу та зазначає, що таке порушення норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення, якщо це порушення призвело до неправильного вирішення справи.

Клопотання заявника про відкладення підготовчого засідання у суді першої інстанції не було обґрунтовано підставами, передбаченими статтями 183, 202 Господарського процесуального кодексу України, що стало підставою для відмови у його задоволенні.

Апеляційний суд зазначає, що клопотання про зупинення провадження у справі, про призначення експертизи у справі та відвід судді були заявлені відповідачем під час розгляду справи у суді першої інстанції та вирішені ним, що вбачається зі змісту ухвал суду від 26.10.2023, 28.11.2023, 05.12.2023, 07.12.2023.

При цьому, у суді апеляційної інстанції відповідач не подавав клопотання про призначення у справі експертизи чи зупинення провадження до розгляду іншої справи, у випадку, якщо вважав, що суд першої інстанції безпідставно відмовив у їх задоволенні та це призвело до прийняття неправильного рішення.

З огляду на усе вищевикладене, судова колегія апеляційного суду вважає доводи апеляційної скарги необґрунтованими, а оскаржуване рішення таким, що відповідає фактичним обставинам справи та нормам чинного законодавства, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення відсутні.

Відповідно до ст. 129 ГПК України та виходячи з результатів розгляду апеляційної скарги, сплачений за її подання судовий збір слід покласти на апелянта.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 264, 269, 270, 275-284, 287 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Дочірнього підприємства "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі № 904/4683/23 - залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 15.02.2024р. у справі № 904/4683/23 - залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Дочірнє підприємство "Північтепломережа" Комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради".

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 19.12.2024 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд