Ухвала

від 29.02.2024 по справі 904/831/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

29.02.2024м. ДніпроСправа № 904/831/24

Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Дніпровської міської ради (проспект Дмитра Яворницького, будинок 75, м.Дніпро, 49000; ідентифікаційний код 26510514)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" (вулиця Тернова, будинок 1, м.Дніпро, 49021; ідентифікаційний код 14287554)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та припинення права володіння

СУТЬ СПОРУ:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить:

- усунути перешкоди у користуванні Дніпровській міській раді земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а, шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, а саме: будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І (реєстраційні номери об`єкту нерухомого майна: 12067787) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" (далі - відповідач);

- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" відповідним правом на нерухоме майно - нежитлову будівлю, а саме: будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І (реєстраційні номери об`єкту нерухомого майна: 12067787) із закриттям розділу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- Дніпровська міська рада зазначає, що спірні правовідносини виникли щодо земельної ділянки, розташованої на території міста Дніпро, площа Десантників, 3а, яка належить до земель комунальної власності, цивільно-правові угоди укладені між міською радою та фізичними або юридичними особами щодо землі за вищезазначеною адресою відсутні. При досліджені правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля - будівля павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І, що розташоване за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а, міською радою було виявлено порушення прав та інтересів територіальної громади міста Дніпро;

- згідно з відомостям Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявна інформація щодо державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 у справі № 31/80-08 та рішення Третейського суду при Асоціації "Захисники правопорядку" від 01.12.2008 у справі №7/09/08 (реєстраційний номер майна: 12067787). Відповідно до зазначених рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 у справі № 31/80-08 та Третейського суду при Асоціації "Захисники правопорядку" від 01.12.2008 у справі №7/09/08, було встановлено, що розгляд справи відбувався без залучення територіальної громади міста Дніпра, як власника земельної ділянки на котрій було здійснено самочинне будівництво (перебудова);

- рішенням Третейського суду при Асоціації "Захисники правопорядку" від 01.12.2008 у справі №7/09/08 було визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" право власності на нерухоме майно, а саме: будівля павільйону літ.А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок літ. а, сходи літ. а1, навіс літ. Г, огорожа №1, мостіння І, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ (дійсна назва - місто Дніпро), площа Десантників, 3-А, без актів вводу в експлуатацію. Проте зазначене нерухоме майно було побудоване (переобладнано) та зареєстроване без отримання дозвільних документів на проведення будівельних робіт, отримання земельної ділянки під будівництво (переобладнання) та без введення в експлуатацію спірного нерухомого майна;

- позивач звертає увагу, що судова справа слухалась без залучення власника земельної ділянки, Дніпропетровської міської ради (чинне найменування та той час), чим було грубо порушено положення законодавства;

- статтею 376 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб;

- у статті 331 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначається, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва. Аналогічні норми містились у пункті 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, де зазначається, що реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти;

- таким чином, при розгляді справи та ухваленні рішення Третейського суду, було грубо порушено норми права та визнано право власності за ТОВ "Алюр Севен" без жодних на те правових підстав, а у подальшому було здійснено протиправну державну реєстрацію на спірний об`єкт нерухомого майна - будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1,І, що розташоване за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а;

- внаслідок самочинного будівництва (переобладнання) нежитлової будівлі - будівлі павільйону по площі Десантників, 3а у місті Дніпрі, право власності на яку було безпідставно визнано за відповідачем рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області та Постійно діючим Третейським судом без залучення міської ради, призвело до протиправного позбавлення міської ради комунальної власності;

- враховуючи, що об`єкт будівництва за адресою: м. Дніпро, пл. Десантників, 3а, було побудовано та переобладнано без отримання будь-якої дозвільної документації, земельної ділянки під будівництво та введення в експлуатацію, отже нежитлова будівля-за вказаного адресою є об`єктом самочинного будівництва. Відсутність введення в експлуатацію вказаного нерухомого майна надає можливість дійти до думки про сумнівні його будівельні характеристики, а отже воно може становити загрозу для життя і здоров`я людей;

- позивач зазначає, що ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, При цьому, обставина щодо державної реєстрації права власності на цей об`єкт не спростовує факт самочинності зведення цього нерухомого майна, та наявності підстав для застосування статті 376 Цивільного кодексу України;

- порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради полягає у тому, що шляхом протиправного будівництва та державної реєстрації права власності у подальшому на об`єкт самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без згоди власника - Дніпровської міської ради, порушує законне право міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, набуття прав та реалізації прав на землю (земельну ділянку) комунальної власності, а також майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Розглянувши позовну заяву з доданими до неї документами, господарський суд дійшов до висновку, що позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

Також, положеннями частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що позивач, особа, яка звертається з позовом в інтересах іншої особи, зобов`язані до подання позовної заяви надіслати учасникам справи її копію та копії доданих до неї документів листом з описом вкладення. Таке надсилання може здійснюватися в електронній формі через електронний кабінет з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У частині 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Керуючись положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України, судом здійснено запит про наявність електронного кабінету в Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен", на який сформовано відповідь № 563872, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" електронного кабінету не має.

Судом відзначено, що серед додатків до позовної заяви вказаний додаток: "докази направлення позовної заяви з додатками сторона", проте матеріали позовної заяви такого додатку не містять.

Вказане підтверджується Актом Господарського суду Дніпропетровської області №173/24 від 27.02.2024, в якому зазначено, що під час надходження поштою позовної заяви № 7/11-355 від 21.02.2024, яка надійшла від Дніпровської міської ради, не виявилося вказаних у додатку документів, а саме: докази направлення позовної заяви з додатками сторона.

Таким чином, позивачем жодних доказів надсилання відповідачу копії позовної заяви з додатками до позовної заяви не додано.

Разом з тим, суд вказує, що положення частини 1 статті 172 Господарського процесуального кодексу України мають імперативний характер, що відповідно свідчить про обов`язковість надсилання позовної заяви з додатками до моменту звернення до суду з позовом чи то через електронний кабінет, чи то засобами поштового зв`язку у випадку відсутності такого кабінету.

Водночас, судом враховано, що відповідно до статті 1 Господарського процесуального кодексу України останній визначає юрисдикцію та повноваження господарських судів, встановлює порядок здійснення судочинства у господарських судах.

Завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави (стаття 2 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що основними засадами (принципами) господарського судочинства, зокрема, є верховенство права, рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальність сторін.

Із врахуванням специфіки господарських правовідносин, з метою дотримання прав та інтересів обох сторін, судом не може виключатися ймовірність відсутності у відповідача судових спорів, що відповідно виключає можливість наявності в нього електронного кабінету, обов`язок реєстрації якого виникає саме на підставі положень частини 6 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, як для учасника справи.

Заявляючи позовну заяву та в силу вказаних вище положень, на переконання суду не направлення відповідачу копії позовної заяви з додатками листом з описом вкладення суперечить імперативній нормі (частина 1 стаття 172 Господарського процесуального кодексу України), яка застосовується судом при вирішенні питання відкриття провадження у справі та фактично позбавляє відповідача можливості ознайомитися із заявленими до нього вимогами.

Суд зауважує, що за змістом статей 7, 13 Господарського процесуального кодексу України правосуддя в господарських судах здійснюється на засадах рівності фізичних та юридичних осіб незалежно від будь-яких ознак чи обставин; судочинство в господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін; суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість, сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом.

Згідно зі статтею 42 Господарського процесуального кодексу України учасники справи, серед іншого, мають право подавати докази; брати участь у судових засіданнях, якщо інше не визначено законом; брати участь у дослідженні доказів; ставити питання іншим учасникам справи, а також свідкам, експертам, спеціалістам; подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Принцип "процесуальної рівності сторін" передбачає, що у випадку спору, який стосується приватних інтересів, кожна зі сторін повинна мати розумну можливість представити свою справу, включаючи докази, в умовах, які не ставлять цю сторону в істотно більш несприятливе становище стосовно протилежної сторони (рішення Європейського суду з прав людини від 27.10.1993 у справі "DOMBO BEHEERB.V. v. THE NETHERLANDS").

Право бути почутим є одним з ключових принципів процесуальної справедливості, який передбачений статтею 129 Конституції України і статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Учасник справи повинен мати можливість захистити свою позицію в суді. Така можливість сприяє дотриманню принципу змагальності через право особи бути почутою та прийняттю обґрунтованого і справедливого рішення.

Отже, неотримання відповідачем копії позовної заяви з доданими до неї документами внаслідок недотримання позивачем порядку надіслання цих документів, буде мати наслідком необхідність ознайомлення відповідачем з такими матеріалами з метою реалізації своїх процесуальних прав, що, у свою чергу, призведе до затягування розгляду справи.

Крім того, суд відзначає, що абзацом 28 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 передбачено, що документом, який підтверджує надання послуг поштового зв`язку є розрахунковий документ встановленої відповідно до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" форми та змісту (касовий чек, розрахункова квитанція тощо).

Так, згідно з статтею 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", розрахунковий документ - документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом, і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну.

У відповідності до пункту 19 Правил, внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю можуть прийматися для пересилання з описом вкладення та/або з післяплатою.

Внутрішні поштові відправлення з оголошеною цінністю з описом вкладення подаються для пересилання відкритими для перевірки їх вкладення (пункт 59 Правил).

За змістом пункту 61 Правил надання поштового зв`язку, у разі приймання внутрішніх поштових відправлень з оголошеною цінністю з описом вкладення бланк опису заповнюється відправником у двох примірниках. Працівник поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису вкладається до поштового відправлення, другий видається відправникові. На примірнику опису, що видається відправникові, працівник поштового зв`язку повинен зазначити номер поштового відправлення. За бажанням відправника на примірнику опису, що вкладається до поштового відправлення, вартість предметів може не зазначатися.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.

Суд відзначає, що належним доказом направлення саме копії позовної заяви та доданих до неї документів іншим учасникам справи може бути лише бланк опису вкладення, завірений відповідним відділенням зв`язку, разом з фінансовим чеком про відправлення.

Проте, як встановлено судом, позивачем належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагають положення статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, не надано.

Натомість, не направлення заявником способом, передбаченим чинним господарським процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом.

З огляду на те, що позивачем до позовної заяви не додано вказаних вище доказів надсилання позовної заяви з додатками на адресу відповідача, виявлений судом факт свідчить про необізнаність відповідача про пред`явлений до нього позов, оскільки позовна заява не містить доказів належного відправлення йому копії позовної заяви і доданих до неї документів, що є порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України для подання документів, що додаються до позовної заяви.

Відповідно до частин 1-4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху також у разі, якщо позовну заяву подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави, визначеної абзацом другим частини першої цієї статті, суд у такій ухвалі зазначає про обов`язок такої особи зареєструвати електронний кабінет відповідно до статті 6 цього Кодексу. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Вказані обставини є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням позивачу 7-денного строку з дня вручення вказаної ухвали для усунення зазначених недоліків, а саме: надати докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" (поштовий опис вкладення з поіменним переліком документів та фіскальний чек).

На підставі викладеного, керуючись статтями 164, 172, 174, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та припинення права володіння - залишити без руху.

2. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - 7 днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху, а саме:

- надати докази надсилання Товариству з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" позовної заяви з доданими до неї документами (поштовий опис вкладення з поіменним переліком документів та фіскальний чек).

3. Роз`яснити позивачу, що відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі не усунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважається неподаною і буде повернута заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 29.02.2024 та не підлягає оскарженню.

Суддя Ю.В. Фещенко