Ухвала

від 08.03.2024 по справі 904/831/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

08.03.2024м. ДніпроСправа № 904/831/24

Суддя Фещенко Ю.В., розглянувши матеріали

за позовом Дніпровської міської ради (м. Дніпро)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" (м. Дніпро)

про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та припинення права володіння

ВСТАНОВИВ:

Дніпровська міська рада (далі - позивач) звернулася до Господарського суду Дніпропетровської області з позовною заявою, в якій просить:

- усунути перешкоди у користуванні Дніпровській міській раді земельною ділянкою, що розташована за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а, шляхом знесення самочинно побудованого об`єкту нерухомого майна - нежитлової будівлі, а саме: будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І (реєстраційні номери об`єкту нерухомого майна: 12067787) за рахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" (далі - відповідач);

- припинити право володіння Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" відповідним правом на нерухоме майно - нежитлову будівлю, а саме: будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І (реєстраційні номери об`єкту нерухомого майна: 12067787) із закриттям розділу.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним:

- Дніпровська міська рада зазначає, що спірні правовідносини виникли щодо земельної ділянки, розташованої на території міста Дніпро, площа Десантників, 3а, яка належить до земель комунальної власності, цивільно-правові угоди укладені між міською радою та фізичними або юридичними особами щодо землі за вищезазначеною адресою відсутні. При досліджені правовстановлюючих документів на нерухоме майно, а саме: нежитлова будівля - будівля павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1, І, що розташоване за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а, міською радою було виявлено порушення прав та інтересів територіальної громади міста Дніпро;

- згідно з відомостям Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, наявна інформація щодо державної реєстрації права приватної власності на нежитлову будівлю за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" на підставі рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 у справі № 31/80-08 та рішення Третейського суду при Асоціації "Захисники правопорядку" від 01.12.2008 у справі №7/09/08 (реєстраційний номер майна: 12067787). Відповідно до зазначених рішень Господарського суду Дніпропетровської області від 28.10.2008 у справі № 31/80-08 та Третейського суду при Асоціації "Захисники правопорядку" від 01.12.2008 у справі №7/09/08, було встановлено, що розгляд справи відбувався без залучення територіальної громади міста Дніпра, як власника земельної ділянки на котрій було здійснено самочинне будівництво (перебудова);

- рішенням Третейського суду при Асоціації "Захисники правопорядку" від 01.12.2008 у справі №7/09/08 було визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" право власності на нерухоме майно, а саме: будівля павільйону літ.А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок літ. а, сходи літ. а1, навіс літ. Г, огорожа №1, мостіння І, що розташоване за адресою: м. Дніпропетровськ (дійсна назва - місто Дніпро), площа Десантників, 3-А, без актів вводу в експлуатацію. Проте зазначене нерухоме майно було побудоване (переобладнано) та зареєстроване без отримання дозвільних документів на проведення будівельних робіт, отримання земельної ділянки під будівництво (переобладнання) та без введення в експлуатацію спірного нерухомого майна;

- позивач звертає увагу, що судова справа слухалась без залучення власника земельної ділянки, Дніпропетровської міської ради (чинне найменування та той час), чим було грубо порушено положення законодавства;

- статтею 376 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначено, що житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без належного дозволу чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм і правил. Особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку особі під уже збудоване нерухоме майно. Якщо власник (користувач) земельної ділянки заперечує проти визнання права власності на нерухоме майно за особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво на його земельній ділянці, або якщо це порушує права інших осіб, майно підлягає знесенню особою, яка здійснила (здійснює) самочинне будівництво, або за її рахунок. На вимогу власника (користувача) земельної ділянки суд може визнати за ним право власності на нерухоме майно, яке самочинно збудоване на ній, якщо це не порушує права інших осіб;

- у статті 331 Цивільного кодексу України (у редакції на час виникнення спірних правовідносин) зазначається, що право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. До завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна). У разі необхідності особа, зазначена в абзаці першому цієї частини, може укласти договір щодо об`єкта незавершеного будівництва, право власності на який реєструється органом, що здійснює державну реєстрацію прав на нерухоме майно на підставі документів, що підтверджують право власності або користування земельною ділянкою для створення об`єкта нерухомого майна, проектно-кошторисної документації, а також документів, що містять опис об`єкта незавершеного будівництва. Аналогічні норми містились у пункті 1.6. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, що затверджений наказом Міністерства юстиції України № 7/5 від 07.02.2002, де зазначається, що реєстрації підлягають права власності тільки на об`єкти нерухомого майна, будівництво яких закінчено та які прийняті в експлуатацію у встановленому порядку, за наявності матеріалів технічної інвентаризації, підготовлених тим БТІ, яке проводить реєстрацію права власності на ці об`єкти;

- таким чином, при розгляді справи та ухваленні рішення Третейського суду, було грубо порушено норми права та визнано право власності за ТОВ "Алюр Севен" без жодних на те правових підстав, а у подальшому було здійснено протиправну державну реєстрацію на спірний об`єкт нерухомого майна - будівлю павільйону літ. А-1, загальною площею 12,7 кв. м, ґанок а, сходи а1-1, навіс літ. Г, споруди 1,І, що розташоване за адресою: м. Дніпро, площа Десантників, 3а;

- внаслідок самочинного будівництва (переобладнання) нежитлової будівлі - будівлі павільйону по площі Десантників, 3а у місті Дніпрі, право власності на яку було безпідставно визнано за відповідачем рішеннями Господарського суду Дніпропетровської області та Постійно діючим Третейським судом без залучення міської ради, призвело до протиправного позбавлення міської ради комунальної власності;

- враховуючи, що об`єкт будівництва за адресою: м. Дніпро, пл. Десантників, 3а, було побудовано та переобладнано без отримання будь-якої дозвільної документації, земельної ділянки під будівництво та введення в експлуатацію, отже нежитлова будівля-за вказаного адресою є об`єктом самочинного будівництва. Відсутність введення в експлуатацію вказаного нерухомого майна надає можливість дійти до думки про сумнівні його будівельні характеристики, а отже воно може становити загрозу для життя і здоров`я людей;

- позивач зазначає, що ефективним способом захисту порушених прав Дніпровської міської ради як власника земельної ділянки, на якій здійснено самочинне будівництво, щодо користування і розпорядження цією земельною ділянкою є вимога про знесення такого будівництва відповідно до частини 4 статті 376 Цивільного кодексу України, При цьому, обставина щодо державної реєстрації права власності на цей об`єкт не спростовує факт самочинності зведення цього нерухомого майна, та наявності підстав для застосування статті 376 Цивільного кодексу України;

- порушення законних прав та інтересів територіальної громади міста в особі органу місцевого самоврядування Дніпровської міської ради полягає у тому, що шляхом протиправного будівництва та державної реєстрації права власності у подальшому на об`єкт самочинного будівництва на земельній ділянці, що належить до комунальної власності без згоди власника - Дніпровської міської ради, порушує законне право міської ради на користування та розпорядження земельною ділянкою та встановлений законодавством порядок набуття прав на об`єкти нерухомості, набуття прав та реалізації прав на землю (земельну ділянку) комунальної власності, а також майнові інтереси громади в особі Дніпровської міської ради щодо користування та розпорядження землею, що є порушенням економічних інтересів громади.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь судові витрати.

Позовну заяву було подано без додержання вимог, встановлених статтями 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, у зв`язку з чим ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29.02.2024 позовну заяву було залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків протягом 7-ми днів з дня отримання ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Від позивача надійшла заява про усунення недоліків (вх. суду № 11246/24 від 06.03.2024), до якої долучені докази направлення позовної заяви з додатками відповідачу.

У той же час, з приводу поданої позивачем заяви про усунення недоліків позовної заяви, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 164 Господарського процесуального кодексу України, до позовної заяви додаються документи, які підтверджують направлення іншим учасникам справи копій позовної заяви і доданих до неї документів з урахуванням положень статті 42 цього Кодексу.

У частині 7 статті 42 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, визначено, що якщо цим Кодексом передбачено обов`язок учасника справи щодо надсилання копій документів іншим учасникам справи, такі документи в електронній формі можуть направлятися з використанням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи або її окремої підсистеми (модуля), що забезпечує обмін документами, шляхом надсилання до електронного кабінету іншого учасника справи, а в разі відсутності в іншого учасника справи електронного кабінету чи відсутності відомостей про наявність в іншого учасника справи електронного кабінету - у паперовій формі листом з описом вкладення.

Однак, вказані докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідача не можуть бути розцінені судом як належні, з огляду на таке.

Так, керуючись положеннями статті 42 Господарського процесуального кодексу України, судом було здійснено запит про наявність електронного кабінету в Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен", на який сформовано відповідь № 563872, з якої вбачається, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" електронного кабінету не має.

Також, суд відзначає, Правилами надання послуг поштового зв`язку, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 № 270 встановлено, що підтвердженням прийняття для пересилання поштового відправлення є розрахунковий документ, що підтверджує надання такої послуги (касовий чек, розрахункова квитанція тощо). Крім того надається опис вкладення, зразок бланка такого опису затверджується уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі зв`язку, бланк опису вкладення заповнюється відправником у двох примірниках із зазначенням адреси одержувача, кількості предметів, вартості кожного з цих предметів. Обидва примірники опису підписуються відправником. Працівник об`єкта поштового зв`язку повинен перевірити відповідність вкладення опису, розписатися на обох його примірниках і проставити відбиток календарного штемпеля. Один примірник опису видається відправникові, другий вкладається до поштового відправлення (пункти 36, 78 Правил).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 24.12.2020 у справі № 916/2110/20.

Суд відзначає, що належним доказом направлення на адресу інших учасників справи копії позовної заяви з додатками є фіскальний чек, поштова накладна та опис вкладення з поіменним переліком документів.

Проте, додані до заяви про усунення недоліків позовної заяви докази направлення позовної заяви з додатками на адресу відповідач не містять опису вкладення з поіменним переліком документів.

Таким чином, як встановлено судом, позивачем належних доказів направлення на адресу відповідача копії позовної заяви та доданих до неї документів, як того вимагають положення статей 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, не надано.

Натомість, не направлення заявником способом, передбаченим чинним господарським процесуальним законодавством, на адресу відповідача копії позовної заяви та всіх доданих до неї документів порушує визначені законом засади змагальності, рівності учасників процесу перед законом і судом.

З огляду на те, що позивачем до позовної заяви не додано вказаних вище доказів надсилання позовної заяви з додатками на адресу відповідача, виявлений судом факт свідчить про необізнаність відповідача про пред`явлений до нього позов, оскільки позовна заява не містить доказів належного відправлення йому копії позовної заяви і доданих до неї документів, що є порушенням правил, встановлених Господарським процесуальним кодексом України для подання документів, що додаються до позовної заяви.

Враховуючи вказане, суд приходить до висновку, що позивачем не надано належних доказів направлення копії позовної заяви і доданими до неї документами відповідачу, а отже, недоліки, визначені ухвалою суду від 29.02.2023 не були усунуті позивачем у встановленому законом порядку.

Відповідно до частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, у разі неусунення недоліків позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася з позовною заявою.

За таких обставин, відповідно до положень частини 4 статті 174 Господарського процесуального кодексу України позовна заява вважається неподаною і підлягає поверненню Дніпровській міській раді.

На підставі викладеного, керуючись частиною 4 статті 174, статтями 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

УХВАЛИВ:

Повернути позовну заяву Дніпровської міської ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Алюр Севен" про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та припинення права володіння, і додані до неї документи без розгляду.

Роз`яснити позивачу, що згідно з частиною 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання - 08.03.2024 та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Додаток: позовна заява № 7/11-355 від 21.02.2024 з доданими до неї документами, в тому числі платіжна інструкція № 171 (внутрішній номер 328921341) від 15.02.2024 про сплату судового збору на суму 6 056 грн. 00 коп.

Суддя Ю.В. Фещенко