ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
29.02.2024Справа № 910/18828/23за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоу-БІ»
до Державного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна»
про стягнення 135 000,00 грн
Суддя Картавцева Ю.В.
Без повідомлення (виклику) учасників справи.
ОБСТАВИНИ СПРАВИ:
Товариство з обмеженою відповідальністю «Шоу-БІ» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства «Національний палац мистецтв «Україна» про стягнення 135 000,00 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №38/2021 від 15.11.2021 у частині повернення передоплати в сумі 135 000,00 грн, з огляду на що позивач просить суд стягнути вказані грошові кошти.
За змістом ст. 176 ГПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.12.2023 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; запропонувати відповідачу подати відзив на позовну заяву протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали; встановити позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву; встановити відповідачу строк для подання заперечень - протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив; подати суду докази надіслання (надання) їх іншим учасникам справи.
01.01.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву.
08.02.2024 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.
09.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшло клопотання про залишення відповіді на відзив без розгляду, розглянувши яке, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч.4 ст. 166 ГПК України відповідь на відзив подається в строк, встановлений судом. Суд має встановити такий строк подання відповіді на відзив, який дозволить позивачу підготувати свої міркування, аргументи та відповідні докази, іншим учасникам справи - отримати відповідь на відзив завчасно до початку розгляду справи по суті, а відповідачу - надати учасникам справи заперечення завчасно до початку розгляду справи по суті.
Так, ухвалою суду від 18.12.2023 у справі № 910/18828/23 встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом п`яти днів з дня отримання відзиву.
29.12.2023 відповідачем через підсистему «Електронний суд» подано до суду та направлено позивачу відзив.
Відзив на позовну заяву доставлено позивачу 29.12.2023. Отже, останнім днем на вчинення процесуальної дії - подання відповіді на відзив було 03.01.2024.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, відповідь на відзив була подана позивачем 07.02.2024, тобто, з пропуском встановленого строку.
Частиною 1 статті 119 ГПК України передбачено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Тобто, конструкція частини 1 статті 119 ГПК України передбачає можливість поновлення строку за умови подачі зацікавленою стороною відповідної заяви, що виключає ініціативу суду у питанні поновлення строку за відсутності такої заяви.
Так, жодних заяв щодо поновлення строку на подачу відповіді на відзив Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоу-БІ» до суду не подано.
Відповідно до ч. 1 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відповідно до ст. 118 Господарського процесуального кодексу України право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги і документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
З огляду на викладене, керуючись приписами ст. 118 ГПК України, суд задовольняє клопотання відповідача та залишає відповідь на відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоу-БІ» без розгляду.
13.02.2024 через відділ діловодства суду від відповідача надійшли заперечення.
У частині 8 статті 252 ГПК України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.
Згідно з частиною 4 статті 240 ГПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Дослідивши наявні в матеріалах справи докази та письмові пояснення, викладені позивачем у позовній заяві та відповідачем у відзиві та запереченнях на відповідь на відзив, суд
ВСТАНОВИВ:
15.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Шоу-БІ» (Замовник) та Державним підприємством «Національний палац мистецтв «Україна» (Палац, Виконавець) укладено Договір №38/2021 (Договір), відповідно до п.1.1. якого Палац зобов`язується надати експлуатаційні послуги Замовнику при організації та проведенні « 02» червня 2022 року сольного концерту російського виконавця Олександра Малініна (далі - Захід), а Замовник - прийняти та сплатити такі послуги на умовах цього Договору.
Згідно з п.1.2. Договору Експлуатаційні послуги (надалі - Послуги) надаються Палацом з 09:00 до 22:00 год. Під експлуатаційними послугами Сторони розуміють - послуги, які надаються Палацом Замовнику при організації та проведені Заходу; репетиції, монтажу та демонтажу обладнання, додатковий час на проведення Заходу, додаткові послуги.
За змістом п. 2.1. Договору загальна вартість Послуг розрахована відповідно до цін на Послуги, затверджених наказом Палацу від 13.10.2021 № 133/1 та становить на дату 02.06.2022 з 9:00 до 22:00 всього 450 000,00 грн з ПДВ.
У п.2.2.1. Договору сторони узгодили, що Замовник здійснює попередню оплату в розмірі 30% від загальної суми вартості Послуг у сумі 135 000,00 грн з ПДВ до « 29» листопада 2021 року. Решту суми вартості Послуг, зазначеної у п. 2.1. цього Договору, Замовник сплачує до « 08» червня 2022 року.
Відповідно до п. 2.2.10 Договору, надані Палацом послуги приймаються Замовником по Акту приймання-передачі наданих Послуг, який надається Палацом протягом 3-х робочих днів з дати завершення надання Послуг.
Цей Договір набуває чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками Сторін та діє до повного виконання Сторонами своїх зобов`язань за цим Договором (п. 9.1. Договору).
Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем Договору, суд дійшов до висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно з ч. 1 ст. 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що Замовник сплатив Палацу 135 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №707 від 28.01.2022 з призначенням платежу: «Передплата за проведення заходу 02.06.2022 р., згідно додаткової угоди до дог. №15.11.2021 від 15.11.2021 р., у т.ч. ПДВ 20% 22 500,00 грн».
У позовній заяві зазначено, що у зв`язку з оголошенням воєнного стану Замовник звернувся до Палацу з листом №3 від 21.05.2022 у якому просив повернути попередню оплату у розмірі 135 000,00 грн, проте жодної відповіді не отримав.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору №38/2021 від 15.11.2021 у частині повернення передоплати в сумі 135 000,00 грн, з огляду на що позивач просить суд стягнути вказані грошові кошти.
Відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог, оскільки саме Замовник не забезпечив присутність артиста, а також, позивачем не доведено факту порушення відповідачем свого зобов`язання з надання послуг згідно умов Договору, відтак, підстави для повернення попередньої оплати відсутні.
Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно з пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
У частині третій статті 203 ЦК України закріплено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.
Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.
Частинами 1, 3, 5 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов`язками наділені обидві сторони договору. Договір є відплатним, якщо інше не встановлено договором, законом, або не випливає із суті договору.
Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (частина перша статті 627 ЦК України).
Згідно зі ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, між позивачем та відповідачем 15.11.2021 було укладено Договір №38/2021, відповідно до п.1.1. якого Палац зобов`язався надати експлуатаційні послуги Замовнику при організації та проведенні « 02» червня 2022 року сольного концерту російського виконавця Олександра Малініна, а Замовник - прийняти та сплатити такі послуги на умовах цього Договору.
Так, ДП «НПМ «Україна» зазначає, що відповідач розпочав виконувати свої обов`язки за договором, зокрема, щодо розміщення афіші та продажу квитків.
Пунктами 3.1. - 3.1.3. Договору визначено, що обов`язками Палацу є: своєчасно і в повному обсязі надавати послуги згідно Договору; повідомляти Замовника за його вимогою, відомості про хід виконання Договору; у випадку, якщо під час надання послуг буде встановлена неможливість повного або своєчасного надання послуг, сповістити в письмовому вигляді про це Замовника.
За змістом п. 3.5.2. Договору обов`язком Замовника є доручити Палацу реалізацію квитків на підставі укладеного договору про реалізацію квитків.
В пунктах 3.11.2 та 3.11.4 Договору сторонами, зокрема, визначено, що Замовник зобов`язаний щодо питань реклами у випадку встановлення афіш, рекламних щитів, іншої рекламної продукції в приміщеннях Палацу самостійно замовляти, виготовлювати рекламні засоби визначати їх зміст та нести відповідальність за їх зміст.
У разі необхідності розміщення інформації про Захід на фасаді Палацу (розміщення зовнішньої афіші розміром 175см х 250см) надати графічні матеріали для їх інтеграції відповідними службами Палацу в зовнішню афішу Палацу, виготовлення та розміщення (монтаж, демонтаж) за додаткову оплату відповідно до виставленого рахунку.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене також кореспондується з нормами ст. ст. 525, 526 ЦК України.
Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Суд звертає увагу, що відповідно до п. 2.2.10 Договору, надані Палацом послуги приймаються Замовником по Акту приймання-передачі наданих Послуг, який надається Палацом протягом 3-х робочих днів з дати завершення надання Послуг.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
У свою чергу, у матеріалах справи відсутні будь-які належні докази, які б підтверджували обставину надання відповідачем позивачу передбачених Договором послуг (зокрема, Акт приймання-передачі наданих Послуг).
При цьому, щодо посилання відповідача на п. 5.11 Договору, як на підставу відсутності у Палацу обов`язку з повернення суми попередньої оплати, суд зазначає наступне.
Згідно з п. 5.11. Договору у разі відміни Заходу Замовником після здійснення попередньої оплати Палацу, частина перерахованих коштів у розмірі 30% загальної вартості послуг поверненню Замовнику не підлягає і зараховується Палацом, як штраф за понесені ним збитки, якщо інше не узгоджено сторонами додатково.
У п. 5.12. Договору сторонами погоджено, що Замовник самостійно вирішує питання стосовно участі залучених ним артистів/ учасників/ колективів для проведення Заходу. У разі відмови артиста/ учасника/ колективу від участі у Заході, Захід вважається відміненим Замовником та підлягає сплаті штрафних санкцій відповідно до п. 5.10 - п. 5.11 цього Договору.
Так, суд звертає увагу, що у матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що відміна Заходу була здійснена саме Замовником та/або відповідним артистом, що спростовує вищезазначені твердження відповідача.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ГПК України здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного права чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
За положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Положення цієї глави застосовуються також до вимог про:
- повернення виконаного за недійсним правочином;
- витребування майна власником із чужого незаконного володіння;
- повернення виконаного однією із сторін у зобов`язанні;
- відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Як вбачається з зазначеної норми, цей вид позадоговірних зобов`язань породжують такі юридичні факти: 1/ набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; 2/ відсутність для цього правових підстав або якщо такі відпали.
Суд зазначає, що норми розділу 83 Цивільного кодексу України (Набуття, збереження майна без достатньої правової підстави) є загальними нормами, що регулюють зобов`язання у зв`язку з набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави, що можуть слугувати засобом регулювання правовідносин за відсутності спеціальних норм.
З огляду на наведене, за відсутності спеціальних норм, які регулюють порядок повернення грошових коштів за договором про надання послуг, правова підстава набуття яких відпала, позивач вправі вимагати повернення йому безпідставно збережених відповідачем грошових коштів за ст. 1212 ЦК України.
Так, судом було встановлено, що Замовник сплатив Палацу 135 000,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням №707 від 28.01.2022.
Разом з тим, як було встановлено вище, доказів надання відповідачем позивачу відповідних послуг матеріали справи № 910/18828/23 не містять.
У матеріалах справи міститься лист №3 від 21.05.2022, у якому позивач просив відповідача повернути попередню оплату у розмірі 135 000,00 грн.
Суд зазначає, що оскільки законом не визначено форму пред`явлення такої вимоги покупця, як повернення коштів, останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред`явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі - формі позову.
Так, позивачем до позовної заяви додано докази направлення відповідачу додатків, серед яких, зокрема, міститься лист №3 від 21.05.2022, що приймається судом як належна форма пред`явлення відповідної вимоги.
Більше того, суд, також, звертає увагу, що сторонами було обумовлено строк надання послуги, а саме: 02.06.2022, при цьому матеріали справи не містять доказів відтермінування дати заходу.
За змістом ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суд зазначає, що наявність обов`язку відповідача повернути позивачу суму коштів у розмірі 135 000,00 грн підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та відповідачем не було спростовано, зокрема, відповідачем не надано суду доказів виконання такого обов`язку - доказів повернення позивачу грошових коштів у розмірі 135 000,00 грн, разом з тим, строк виконання зобов`язання з повернення коштів станом на момент ухвалення рішення в даній справі є таким, що настав, у зв`язку з чим суд дійшов висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Шоу-БІ» підлягають задоволенню повністю.
Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на відповідача з огляду на задоволення позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Державного підприємства "Національний палац мистецтв "Україна" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 103; ідентифікаційний код: 02221461) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Шоу-БІ" (65014, Одеська обл., місто Одеса, вулиця Буніна, будинок 3; ідентифікаційний код: 38644129) грошові кошти у розмірі 135 000 (сто тридцять п`ять тисяч) 00 коп. та судовий збір у розмірі 2 684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.
3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя Ю.В. Картавцева
Суд | Господарський суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 29.02.2024 |
Оприлюднено | 04.03.2024 |
Номер документу | 117339376 |
Судочинство | Господарське |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема, договорів Невиконання або неналежне виконання зобов’язань надання послуг |
Господарське
Господарський суд міста Києва
Картавцева Ю.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні