Рішення

від 27.02.2024 по справі 918/1145/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Набережна, 26-А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" лютого 2024 р. м. Рівне Справа № 918/1145/23

Господарський суд Рівненської області у складі судді А.Качура,

розглянув матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Агротерміка"

до відповідача: Приватного підприємства "Агроальтернатива"

про: зобов`язання вчинити певні дії

секретар судового засідання: С.Коваль

представники:

від позивача: не з`явився

від відповідача: Д.Троянчук

ОПИС СПОРУ

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротерміка" звернулось до Господарського суду Рівненської області з позовом до відповідача Приватного підприємства "Агроальтернатива" про зобов`язання вчинити певні дії (повернути товар), поставлений за договором поставки №3/06, а саме: теплогенератор твердопаливний 1,3 мВт ціною 980 000,00 грн.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 20 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротерміка" та Приватне підприємство "Агроальтернатива" уклали договір поставки №3/06, відповідно до предмету якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу теплогенератор твердопаливний 1.3 мВт в кількості 1 шт за ціною 980 000,00 грн.

Позивач вважає, що свої зобов`язання виконав належним чином, здійснив поставку товару, що передбачений договором, а проте відповідач не здійснив повну оплату поставленого товару, що надає йому право вимагати повернення товару.

Позивач стверджує, що відповідач сплатив 50 % попередньої оплати, що становить 490 000,00 грн, та 20 % вартості товару що становить 196 000,00 грн. А тому, оскільки відповідач не виконав свої зобов`язання з оплати решти 30% отриманого товару, позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути переданий товар.

У своєму відзиві на позов відповідач позовні вимоги не визнав, зазначивши, що умови щодо оплати 30 % вартості товару не наступили, оскільки відсутні докази виконання пункту 2.3.3 договору - позивач не здійснив монтаж та введення в експлуатацію обладнання.

Процесуальні дії у справі

Ухвалою суду від 05 грудня 2023 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження, підготовче засідання призначено на 26 грудня 2023 року.

22 грудня 2023 року відповідачем подано відзиві на позов.

22 грудня 2023 року відповідачем подано клопотання про призначення експертизи.

22 грудня 2023 року відповідачем подано клопотання про витребування документів.

Ухвалою суду від 26 грудня 2023 року відкладено підготовче засідання на 16 січня 2024 року, також зобов`язано позивача надати ряд доказів.

11 січня 2024 року позивачем подано клопотання про виклик свідка.

Щодо вказаного клопотання суд відзначає наступне.

Згідно з правилами статті 87 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), показання свідка - це повідомлення про відомі йому обставини, які мають значення для справи. Не є доказом показання свідка, який не може назвати джерела своєї обізнаності щодо певної обставини, або які ґрунтуються на повідомленнях інших осіб.

На підставі показань свідків не можуть встановлюватися обставини (факти), які відповідно до законодавства або звичаїв ділового обороту відображаються (обліковуються) у відповідних документах. Законом можуть бути визначені інші обставини, які не можуть встановлюватися на підставі показань свідків.

Сторони, треті особи та їх представники за їхньою згодою, в тому числі за власною ініціативою, якщо інше не встановлено цим Кодексом, можуть бути допитані як свідки про відомі їм обставини, що мають значення для справи.

Статтею 88 ГПК України, показання свідка викладаються ним письмово у заяві свідка.

За змістом статті 89 ГПК України, свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Таким чином, необхідною передумовою для виклику свідка, в розумінні процесуального закону, є наявність заяви свідка, а обставини які викладені в ній мають суперечності з іншими доказами або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

А проте, матеріали справи не містять поданої заяви свідка, а тому суд не знаходить підстав для задоволення клопотання про виклик свідка.

У судовому засіданні 16 січня 2024 року оголошено перерву до 30 січня 2024 року.

Ухвалою суду від 30 січня 2024 року в задоволенні клопотання про призначення експертизи відмовлено, закрито підготовче провадження, розгляд справи по суті призначено на 27 лютого 2024 року. Вказане клопотання суд відхилив, з огляду на те, що запропонована відповідачем технічна експертиза документів не спрямована на з`ясування обставин, що мають значення для цієї справи.

В судове засідання позивач не з`явився, про місце дату та час розгляду справи позивач повідомлений належним чином.

Відповідач позов не визнав.

МОТИВИ СУДУ ПРИ ПРИЙНЯТТІ РІШЕННЯ

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

20 липня 2022 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Агротерміка" (продавець/позивач) та Приватне підприємство "Агроальтернатива" (покупець/відповідач) уклали договір поставки №3/06, відповідно до предмету якого позивач зобов`язався передати у власність відповідачу теплогенератор твердопаливний 1.3 мВт в кількості 1 шт за ціною 980 000,00 грн.

Сторони досягли домовленості, що остаточне найменування товару визначається згідно з видатковою накладною.

Пунктом 2.3. договору передбачено, що розрахунки за товар здійснюються у наступному порядку:

2.3.1. 50% - попередня оплата.

2.3.2. 20% - після доставки товару на територію покупця.

2.3.3. 30% - по факту монтажу та успішного введення в експлуатацію обладнання. Факт виконання монтажу та пусконалагоджувальних робіт підтверджується шляхом підписання сторонами видаткової накладної.

Відповідно до пункту 2.4. договору, право власності на товар переходить до покупця після підписання сторонами видаткової накладної та після оплати решти суми у вигляді 30% згідно з пунктом 2.3.3.

Термін поставки обладнання складає до 50 робочих днів після здійснення попередньої оплати згідно з пунктом 2.3.1. (пункт 2.7. договору).

У пункті 3.4. договору сторони погодили, що у випадку невдалого запуску обладнання, продавець зобов`язується повернути отримані раніше кошти від покупця у повному розмірі, а покупець у свою чергу зобов`язується повернути продавцю його обладнання.

Відповідно до пункту 4.1. договору приймання товару по кількості та якості проводиться покупцем в момент його отримання. Покупець зобов`язаний перевірити комплектність, пломби на ньому (при наявності), а також відсутність ознак пошкодження товару і у випадках їх виявлення негайно, до закінчення приймання, письмово заявити продавцю про них. При відсутності такої заяви товар вважається прийнятим покупцем по кількості та якості без зауважень.

Пунктом 5.1. договору сторони узгодили, що продавець виконує здійснення налагоджувальних робіт (монтаж, пусконалагоджувальні роботи), а також інструктаж персоналу покупця з особливостей експлуатації товару (пункт 5.2. договору), введення товару в експлуатацію у виробничих умовах покупця (пункт 5.3. договору).

У пункті 6.1. сторони узгодили, що продавець, серед іншого, гарантує якість закінчених робіт, змонтованих конструкцій і можливість їх експлуатації протягом гарантійного терміну.

Договір набирає чинності з моменту його підписання. Термін дії договору встановлюється до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором, що підтверджується 100% оплатою покупцем товару (пункт 9.1. договору).

Згідно з умовами пункту 9.4. договору, жодна зі сторін не має права передавати права і обов`язки за цим договором третій особі без письмової згоди іншої сторони.

Відповідно до пункту 9.10. договору, договір є повністю виконаним та завершеним після 100 % оплати покупцем та підписання видаткової накладної на товар.

Як видно із фільтрованої виписки за період з 01.01.2021 року по 27.09.2023 року по рахунку позивача в АТ КБ "Приватбанк" відповідач 27.07.2022 року здійснив 50 % передоплату за товар в сумі 490 000,00 грн, а також 18.08.2022 року - в сумі 60 000,00 грн, 28.09.2022 року - в сумі 36 000,00 грн, 13.10.2022 року - в сумі 100 000,00 грн, що в сукупності становить оплату 20 % вартості товару в розмірі 196 000,00 грн.

Таким чином, матеріалів справи видно, що товар був поставлений позивачем та прийнятий відповідачем, а також частково оплачений відповідачем у розмірі 70% вартості.

Вказані обставини визнаються сторонами та підтверджуються документально. Спірним залишається питання сплати 30% від вартості товару, які повинні бути сплачені відповідачем після монтажу та введення в експлуатацію обладнання.

27 лютого 2023 року позивач надіслав відповідачу супровідний лист від 16.12.2022 року з видатковою накладною від 16.12.2022 року № 1/22, в якому просив підписати та завірити печаткою видаткову накладну від 16.12.2022 року № 1/22, надіслати підписану видаткову накладу за вказаною адресою.

З доданої до позовної заяви копії видаткової накладної від 16.12.2022 року № 1/22, видно, що видаткова накладна не підписана відповідачем.

Окрім цього суд встановив, що в провадженні Господарського суду Рівненської області перебувала справа № 918/213/23 за позовом ТОВ "Агротерміка" до ПП "Агроальтернатива" про стягнення заборгованості за договором поставки №3/06 від 20 липня 2022 року (який є предметом розгляду у даній справі).

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 13 квітня 2023 року у справі № 918/213/23 у позові ТОВ "Агротерміка" відмовлено. Вказане рішення мотивоване тим, що позивач не надав доказів монтажу та введення товару в експлуатацію, що унеможливлює настання обов`язку у відповідача щодо оплати 30% вартості товару, відповідно до умов пункту 2.3. договору.

Також у вказаному рішенні суд встановив, що: "в листі від 03.03.2023 року № 100 відповідач (ПП "Агроальтернатива") з метою дотримання умов Договору щодо остаточної оплати покупцем товару та підписання видаткової накладної просив товариство (ТОВ "Агротерміка") здійснити монтаж, пусконалагоджувальні роботи та успішне введення в експлуатацію обладнання у виробничих умовах підприємства. Для узгодження дати, місця, години монтажу, пусконалагоджувальних робіт, успішного введення в експлуатацію обладнання відповідач просив звернутися до директора підприємства за номером телефону: НОМЕР_1 . Також відповідач просив надати технічний паспорт виробника на товар та сертифікат якості. В матеріалах справи містяться докази направлення цього листа позивачу".

Однак відповідач вказує, що відповіді на цей лист не отримував, а звернення позивача за вказаним у листі номером телефону не було.

Суд вважає обставини, щодо направлення відповідачем листа від 03.03.2023 року № 100 стосовно адресованого позивачу прохання здійснити монтаж, пусконалагоджувальні роботи та успішне введення в експлуатацію придбаного обладнання у виробничих умовах відповідача, встановленими відповідно до правил частини 4 статті 75 ГПК України.

Натомість позивач долучив до матеріалів справи копію договору підряду №3 від 01 вересня 2022 року, який укладений позивачем та громадянином ОСОБА_1 (підрядник), згідно із предметом якого позивач доручив підряднику виконати роботи, в тому числі здійснити монтаж теплогенератора на об`єкті відповідача, введення його в експлуатацію, запуск, введення обладнання в робочий режим та навчання персоналу.

Однак докази письмового погодження з боку відповідача щодо передачі обов`язків з виконання пусконалагоджувальних та монтажних робіт третій особі у матеріалах справи відсутні.

Також позивач долучив до позову акт прийому - передачі виконаних робіт від 15 жовтня 2022 року, який підписаний позивачем та підрядником (громадянином ОСОБА_1), за яким підрядником виконано роботи, що були обумовлені договором №3 від 01 вересня 2022 року та передбачали монтаж теплогенератора на об`єкті відповідача, введення його в експлуатацію, запуск, введення обладнання в робочий режим та навчання персоналу.

У цьому акті вказано, що роботи виконані повністю, до акту додається фото, відеофіксація виконаних робіт. А проте, доказів щодо фото та відеофіксації виконаних за цим договором робіт до матеріалів справи не подано.

Окрім цього, за клопотанням відповідача та з метою підтвердження стверджуваних позивачем обставин, суд витребував у позивача копії відомостей про суми нарахованого доходу, утриманого та сплаченого податку на доходи фізичних осіб та військового збору за 4 квартал 2022 року (додаток 4 ДФ до податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску), а також докази виплати винагороди ОСОБА_1 згідно з актом прийому - передачі виконаних робіт (наданих послуг) від 15 жовтня 2022 року.

Однак позивач витребуваних доказів не надав. Натомість повідомив, що товариство має заборгованість, у зв`язку з чим позивач не мав можливості подавати звітність до податкового органу, сплачувати податки та власні грошові зобов`язання.

Норми права, які застосував суд, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів сторін

З наведених обставин видно, що спірні правовідносини є за своїм змістом майновими, договірними та стосуються постачання товару/продукції за договором поставки. Спірний характер правовідносин базується на тому, що позивач вважає свої права в частині своєчасної оплати отриманого відповідачем товару порушеними, а тому з огляду на невиконання відповідачем своїх зобов`язань з оплати, позивач просить суд зобов`язати відповідача повернути товар на підставі статті 697 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України).

Як унормовано положеннями статті 11 ЦК України та статті 174 Господарського кодексу України (далі - ГК України) договір є підставою для виникнення цивільних прав і обов`язків (господарських зобов`язань).

Зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку (ч. 1 ст. 509 ЦК України).

Частиною 1 статті 265 ГК України передбачено, що за договором поставки одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до частини 6 статті 265 ГК України до відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення ЦК України про договір купівлі-продажу.

Згідно з нормами статті 712 ЦК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 655 ЦК України врегульовано, що за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Як передбачено частинами 1, 2 статті 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

У силу вимог частини 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1, 2 статті 193 ГК України встановлено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Статтею 536 ЦК України унормовано, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями статті 525 ЦК України, та частини 6 статті 193 ГК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з нормами статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Як встановив суд, згідно з умовами пункту 2.3. договору, сплата покупцем решти від ціни товару в розмірі 30% від його вартості пов`язується із фактом монтажу та успішного введення в експлуатацію обладнання. За таких обставин, суд констатує, що згідно з пунктом 5.1. договору обов`язок монтажу і пусконалагоджувальних робіт покладається на продавця.

Суд також зауважує, що за умовами договору обов`язку відповідача, як покупця, оплатити 30% вартості товару, передує обов`язок позивача здійснити монтаж та успішне введення в експлуатацію обладнання.

Згідно з нормами статті 526 ЦК України, виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Частиною 1 статті 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (стаття 628 ЦК України).

Відповідно до статті 697 ЦК України, договором може бути встановлено, що право власності на переданий покупцеві товар зберігається за продавцем до оплати товару або настання інших обставин. У цьому разі покупець не має права до переходу до нього права власності розпоряджатися товаром, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає із призначення та властивостей товару. Якщо покупець прострочив оплату товару, продавець має право вимагати від нього повернення товару. Продавець має право вимагати від покупця повернення товару також у разі ненастання обставин, за яких право власності на товар мало перейти до покупця.

Таким чином продавець, відповідно до самостійної підстави, передбаченої частиною 2 статті 697 ЦК, має право витребувати майно від покупця, але тільки за умови прострочення оплати за нього (постанова ВС від 27 липня 2022 року у cправі № 910/8662/20).

Суд відзначає, що настання зобов`язання відповідача з оплати 30% залишку вартості товару виникає у покупця після монтажу та успішного введення в експлуатацію обладнання, що підтверджується шляхом підписання сторонами видаткової накладної.

Однак доказів виконання договірних зобов`язань щодо монтажу обладнання та введення його в експлуатацію позивач суду не надав. А тому, обов`язок з оплати решти 30% вартості товару у покупця не виник, а отже, посилання позивача на положення статті 697 ЦК України є безпідставними.

В матеріалах справи наявний лист позивача адресований відповідачу від 16 грудня 2022 року, в якому зазначено про направлення відповідачу видаткової накладної від 16 грудня 2022 року, а у випадку не підписання такої накладної протягом 10 днів, буде вважатися що відповідач прийняв товар без претензій.

Проте суд відзначає, що у вказаному листі мова йде про прийняття товару, що в контексті умов договору слід розмежовувати з підписанням видаткової накладної, оскільки така накладна підписується після монтажу та введення в експлуатацію обладнання, та засвідчує факт виконання таких робіт (пункти 2.3.2.-2.3.3. договору). Видаткова накладна від 16.12.2022 року № 1/22 на поставку товару, копія якої долучена позивачем та яка не була підписана відповідачем, не містить жодних відомостей щодо монтажу обладнання чи введення його в експлуатацію.

За таких умов суд не приймає долучений позивачем договір підряду на виконання робіт №3 від 01 вересня 2022 року та акт від 15 жовтня 2022 року як належний доказ засвідчення факту монтажу та успішного введення в експлуатацію спірного обладнання, оскільки такий факт має підтверджуватися іншим доказом, а саме видатковою накладною підписаною сторонами (пункт 2.3.3. договору).

Водночас суд бере до уваги положення пункту 9.4. договору, за якими передача прав та обов`язків за договором допускається лише за письмової згоди іншої сторони.

Враховуючи встановлені обставини суд робить висновок, що сторони вчинили дії на виконання договору, зокрема здійснено поставку товару та оплачено 70 % його вартості, у порядку передбаченому умовами договору. Однак позивач не виконав свого обов`язку щодо монтажу та пусконалагоджувальних робіт. А також його вимога про повну оплату товару була передчасною, що підтверджено рішенням Господарського суду Рівненської області у справі № 918/213/23. За таких обставин, вимога позивача про повернення товару є необґрунтованою.

Суд звертає увагу сторін на положення пунктів 9.1. та 9.10. договору, що визначають строк дії договору - до повного виконання сторонами своїх зобов`язань за договором.

Доказів розірвання, зміни чи відмови від договору сторони суду не надали.

Суд також вважає за доцільне звернути увагу сторін на один з важливих принципів цивільного права: рacta sunt servanda (договори повинні виконуватися). Цей принцип зокрема відображений у нормах статті 629 ЦК України, якою встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Укладаючи договір та визначаючи його умови за спільною згодою, сторони спору мають право очікувати, що все, обумовлене укладеним ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони.

Ураховуючи принцип pacta sunt servanda та приписи статті 526 ЦК України, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, суд вважає, що набуті за договором зобов`язання мають виконуватися у порядку та спосіб погоджений сторонами. А дії сторін повинні бути добросовісними та спрямовуватись на досягнення мети задля якої такий договір укладено.

А тому сумнівними є вимоги позивача про повернення поставленого обладнання за умови невиконання ним його частини договірних зобов`язань.

Відповідно до положень статті 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Також, згідно з нормами статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Правилами статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Висновки суду

За результатами розгляду спору суд не встановив порушення відповідачем прав позивача. Зокрема суд не встановив прострочення з боку відповідача оплати повної вартості переданого товару. Натомість встановлено, що обов`язку відповідача з оплати передує обов`язок позивача щодо забезпечення монтажу та запуску придбаного обладнання. Однак виконання такого обов`язку позивач суду не довів.

А отже відсутні підстави вимагати повернення поставленого товару.

А тому суд відмовляє у позові.

Розподіл судових витрат

Згідно з положеннями статті 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У зв`язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, судові витрати у вигляді судового збору покладаються на позивача.

Керуючись статтями 73, 74, 76-79, 91, 120, 123, 129, 233, 238, 241 ГПК України, суд -

ВИРІШИВ:

1. В задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).

Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України).

Інформацію по справі, що розглядається, можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: http://rv.arbitr.gov.ua/sud5019/.

Повне рішення складено 29 лютого 2024 року.

Суддя Андрій КАЧУР