Рішення

від 28.02.2024 по справі 922/46/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"28" лютого 2024 р.м. ХарківСправа № 922/46/24

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Лавренюк Т.А.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) до Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Укрпромпоставка" (61177, м. Харків, пров. Пластичний, 9, код ЄДРПОУ 38878062) про стягнення 78 960,02грн без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача 30 921,43грн пені та 48 038,59грн штрафу. Судові витрати зі сплати судового збору позивач просить суд покласти на відповідача.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує неналежним виконанням відповідачем умов договору № 2107000117 від 23.04.2021 в частині здійснення своєчасної поставки товару. В якості правових підстав, позивач посилається на норми Цивільного та Господарського кодексів України.

Ухвалою суду від 04.01.2024 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, відповідачу визначено строк для подання відзиву на позов - протягом 15 днів з дня вручення даної ухвали для подання заперечень на відповідь на відзив (якщо така буде подана) - протягом 5 днів з дня отримання відповіді на відзив, позивачу визначено строк для подання відповіді на відзив протягом 5 днів з дня його отримання.

Відповідач своїм правом, наданим відповідно до ст.251 Господарського процесуального кодексу України, не скористався, відзив на позов не надав. Ухвала суду про відкриття провадження у справі направлена судом на адресу відповідача, яка збігається із адресою, зазначеною у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, як місцезнаходження юридичної особи відповідача, яка повернута на поштову адресу з відміткою: адресат відсутній за вказаною адресою.

Відповідно до ч.7 ст.120 Господарського процесуального кодексу України у разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Згідно з п.п.3, 4, 5 ч.6 ст.242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Порядок надання послуг поштового зв`язку, права та обов`язки операторів поштового зв`язку і користувачів послуг поштового зв`язку визначають Правила надання послуг поштового зв`язку, затверджені постановою Кабінету Міністрів України № 270 від 05.03.2009 (надалі - Правила), і які регулюють відносини між ними.

Поштові відправлення залежно від технології приймання, обробки, перевезення, доставки/вручення поділяються на такі категорії: прості, рекомендовані, без оголошеної цінності, з оголошеною цінністю. Рекомендовані поштові картки, листи та бандеролі з позначкою "Вручити особисто", рекомендовані листи з позначкою "Судова повістка" приймаються для пересилання лише з рекомендованим повідомленням про їх вручення (п. п. 11, 17 Правил).

Пунктом 99 Правил визначено, що рекомендовані поштові відправлення (крім рекомендованих листів з позначкою Судова повістка), рекомендовані повідомлення про вручення поштових відправлень, поштових переказів, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою або під час видачі у приміщенні об`єкта поштового зв`язку вручаються адресату, а у разі його відсутності - будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, який проживає разом з ним. У разі відсутності адресата або повнолітніх членів його сім`ї до абонентської поштової скриньки адресата вкладається повідомлення про надходження зазначеного реєстрованого поштового відправлення, поштового переказу, рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, поштового переказу.

Рекомендовані поштові відправлення з позначкою Судова повістка, адресовані юридичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються представнику юридичної особи, уповноваженому на одержання пошти, під розпис. У разі відсутності адресата за вказаною на рекомендованому листі адресою працівник поштового зв`язку робить позначку адресат відсутній за вказаною адресою, яка засвідчується підписом з проставленням відбитку календарного штемпеля і не пізніше ніж протягом наступного робочого дня повертає його до суду (п. 99.2 Правил).

Відповідно до п.п.116, 117 Правил у разі неможливості вручення одержувачам поштові відправлення зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом одного місяця з дня їх надходження. Поштові відправлення повертаються об`єктом поштового зв`язку відправнику у разі, зокрема, закінчення встановленого строку зберігання.

Системний аналіз ст.ст.120, 242 Господарського процесуального кодексу України, п.п.11, 17, 99, 116, 117 Правил свідчить, що у разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі.

Встановлений порядок надання послуг поштового зв`язку, доставки та вручення рекомендованих поштових відправлень, строк зберігання поштового відправлення забезпечує адресату можливість вжити заходів для отримання такого поштового відправлення та, відповідно, ознайомлення з судовим рішенням.

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду.

Враховуючи вищевикладене та факт направлення судом ухвали на офіційну адресу відповідача у справі та повернення вказаної ухвали із відміткою поштового відділення "адресат відсутній за вказаною адресою", суд доходить висновку про належне повідомлення відповідача у даній справі.

Суд зазначає, що сам лише факт неотримання відповідачем кореспонденції, якою суд, з додержанням вимог процесуального закону, надсилав ухвалу для вчинення відповідних дій за належною адресою та яка повернулася в суд у зв`язку з її неотриманням адресатом, не може вважатися поважною причиною невиконання ухвали суду, оскільки зумовлений не об`єктивними причинами, а суб`єктивною поведінкою сторони щодо отримання кореспонденції, яка надходила на його адресу.

Також необхідно зазначити, що за змістом ст.2 Закону України "Про доступ до судових рішень" кожен має право на доступ до судових рішень у порядку, визначеному цим Законом. Усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в електронній формі.

Ухвала суду від 04.01.2024, якою було відкрито провадження у даній справі та запропоновано відповідачу надати до суду відзив на позов, була оприлюднена на офіційному веб-порталі судової влади України. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Таким чином, судом всім учасникам справи надано можливість для висловлення своєї правової позиції по суті позовних вимог, а також надано сторонам достатньо часу для звернення із заявами по суті справи та з іншими заявами з процесуальних питань.

Проте, від відповідача будь-яких заяв чи пояснень по суті спору не надходило.

Приймаючи до уваги належне повідомлення відповідача про розгляд даної справи, суд дійшов висновку про її розгляд за наявними матеріалами.

З`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, всебічно та повно дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

23.07.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СП Укрпромпоставка" (відповідач) укладено договір № 2107000117 про закупівлю товарів (матеріально-технічних ресурсів) (далі договір), відповідно до умов якого відповідач зобов`язався у визначений цим договором строк передати у власність позивача прилади для вимірювання витрати, рівня та тиску рідин і газів (манометри), зазначені у специфікації, яка наведена в додатку 1 до цього договору та є його невід`ємною частиною, а позивач прийняти та оплатити такі товари.

Найменування, номенклатура, асортимент та кількість товару, одиниця виміру, ціна за одиницю, строк поставки, місце поставки, інші умови зазначаються у специфікації (п.1.2 договору).

За умовами п.3.1 договору, ціна договору складає 916 665,60грн.

Позивач зобов`язався оплатити вартість переданих товарів, за умовами п.4.2 договору, не раніше 20-ти та не пізніше 30-ти календарних днів з дати поставки, визначеної за правилами п.5.8 договору.

У розділі 5 договору сторони погодили порядок поставки товару, а саме: за умовами п.5.1 договору відповідач зобов`язався передати позивачу товар в кількості, строки та в місці поставки відповідно до специфікації.

Поставка товару здійснюється на умовах DDP "Поставка зі сплатою мита" (місце поставки згідно специфікації), Інкотермс в редакції 2010 року з урахуванням умов п.5.1 цього договору (п.5.3 договору).

Датою поставки товару, відповідно до п.5.8 договору, є прийняття позивачем товарів за кількістю та якістю відповідно до п.5.13 договору та передача відповідачем позивачу в повному обсязі наведених нижче наступних документів: видаткової накладної, паспорт (формуляр) та/або настанова з експлуатації на обладнання запропонованого типу, копії свідоцтва про повірку ЗВТ, та/або свідоцтва про калібровку ЗВТ, документу про підтвердження гарантійних зобов`язань виробників на товар, інструкції з експлуатації, товарно-транспортної накладної.

Відповідно до п.6.3.1 договору відповідач взяв на себе зобов`язання забезпечити поставку товарів у строки, встановлені цим договором.

Цей договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 31.12.2021, а в частині розрахунків до їх повного виконання (п.12.1 договору).

Між сторонами підписано специфікацію № 1 до договору, в якій сторони погодили, найменування товару, одиницю виміру, кількість та ціну товару, строк поставки товару протягом 120 календарних днів з дати укладення договору.

Відповідач зобов`язання за договором належним чином не виконав, товар, погоджений сторонами, поставив з порушенням строку, зазначеного у специфікації, а саме:

- товар за видатковою накладною № 351 від 15.12.2021 поставлений 17.12.2021;

- товар за видатковою накладною № 368 від 28.12.2021 поставлений 30.12.2021.

Порушення відповідачем строків поставки підтверджується видатковими накладними, складеними відповідачем та підписами уповноважених осіб сторін на цих видаткових накладних, наявними в матеріалах справи.

Оскільки відповідач неналежним чином виконав умови договору в частині своєчасної поставки товару, позивач здійснив нарахування пені та штрафу на підставі п.7.4 договору, відповідно до якого за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.ст.11, 509 Цивільного кодексу України зобов`язання виникають зокрема з договорів. Аналогічні положення також закріплені в ст.ст.173-175 Господарського кодексу України.

Згідно із ч.1 ст.193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами ст.ст.627,628 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, зміст договору складається з умов, які визначаються на розсуд та за погодженням сторін, та умов, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до вимог ст.ст.525, 526, 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами, а зобов`язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За своєю правовою природою укладений між сторонами договір є договором поставки, за яким одна сторона - постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.265 Господарського кодексу України).

До відносин поставки, не врегульованих цим Кодексом, застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України про договір купівлі-продажу (ч.6 ст.265 Господарського кодексу України).

Відповідно до ст. 655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

За змістом ст.663 Цивільного кодексу України, продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Матеріалами справи підтверджено, що відповідно до специфікації, відповідач повинен був здійснити поставку товару протягом 120 календарних днів з дати укладення договору, у зв`язку з чим поставка товару відповідачем повинна була відбутись не пізніше 22.11.2021.

Таким чином, враховуючи принцип свободи підприємницької діяльності, в рамках якої сторонами було самостійно визначено строк поставки товару за договором, передача товару повинна була здійснена відповідачем саме у строки, погоджені сторонами у договорі та додатку до нього.

Натомість поставка товару відповідачем відбулась з порушенням цих строків, що підтверджується копіями видаткових № 351 від 15.12.2021, № 368 від 28.12.2021, саме: за видатковою накладною № 351 від 15.12.2021 товар поставлений 17.12.2021, тобто кількість днів прострочення становить 24 дні, за видатковою накладною № 368 від 28.12.2021 товар поставлений 30.12.2021 - кількість днів прострочення становить 37.

Даний факт відповідачем не спростовано, в матеріалах справи такі докази також відсутні.

Приписами ч.1 ст.216 Господарського кодексу України визначено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.

За змістом ч.2 ст.217 Господарського кодексу України одним з видів господарських санкцій є штрафні санкції, до яких, відповідно до ч.1 ст.230 Господарського кодексу України віднесено штраф та пеню, які учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

У пункті 7.4 договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару. . 7.4 договору сторони погодили, що за порушення строків поставки товарів або недопоставку товарів відповідач взяв на себе зобов`язання сплатити позивачу пеню в розмірі 0,1% вартості товарів, поставку яких прострочено та/або недопоставлено за кожен день такого прострочення, а за прострочення поставки товарів понад 30 календарних днів додатково сплатити штраф у розмірі 7% вартості непоставленого товару.

У відповідності до ч. 4 ст. 231 Господарського кодексу України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.2, ч.3 ст.6 та ст.627 Цивільного кодексу України, сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд. Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Отже, суб`єкти господарських відносин при укладенні договору наділені законодавцем правом забезпечення виконання господарських зобов`язань шляхом встановлення окремого виду відповідальності (договірної санкції) за невиконання чи неналежне виконання договірних зобов`язань.

З огляду на вищенаведені положення законодавства, сторони, керуючись принципом свободи договору за взаємною згодою визначили вид штрафних санкцій та їх розмір за порушення не грошового зобов`язання - порушення строків поставки товару.

Враховуючи викладене, оскільки відповідачем допущено порушення строків постачання товару, позивачем правомірно нараховані пеня та 7% штрафу, у зв`язку із простроченням виконання зобов`язання з поставки товару.

Суд, перевіривши наданий позивачем до позовної заяви розрахунок пені встановив, що відповідний розрахунок позивачем здійснено арифметично правильно, за кожен період прострочення окремо, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині стягнення пені за період з 23.11.2021 по 16.12.2021 та з 23.11.2021 по 29.12.2021 в розмірі 30 921,43грн підлягають задоволенню в повному обсязі.

Як підтверджено матеріалами справи, з боку відповідача мало місце прострочення поставки товару понад 30 днів, у зв`язку із чим, відповідач зобов`язаний сплатити позивачу штраф у розмірі 7% від вартості товару на суму 686265,60грн за видатковою накладною № 368 від 28.12.2021, що становить 48038,59грн.

Перевіривши розрахунок штрафу у сумі 48038,59грн, такий розрахунок є арифметично правильним, у зв`язку з чим позовні вимоги у цій частині також підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

У відповідності до ст.76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Зі змісту ст.77 Господарського процесуального кодексу України вбачається, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про відсутність у нього обов`язку сплатити заявлену до стягнення суму заборгованості.

Враховуючи те, що позовні вимоги підтверджені належними та допустимими доказами, наявними в матеріалах справи, а відповідач на момент прийняття рішення не надав документів на підтвердження сплати позивачу спірної суми заборгованості, суд дійшов висновку, що позов є цілком обґрунтованим, доведеним, у зв`язку з чим він підлягає задоволенню в повному обсязі.

Що стосується судових витрат зі сплати судового збору за подання позову до суду, суд, керуючись ст.129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладає на відповідача.

Враховуючи вкладене та керуючись ст.ст.73-74, 76-77, 86, 129, 232, 233, 237-238, 247-252 Господарського процесуального кодексу, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "СП Укрпромпоставка" (61177, м. Харків, пров. Пластичний, 9, код ЄДРПОУ 38878062) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Оператор газотранспортної системи України" (03065, м. Київ, пр. Любомира Гузара, 44, код ЄДРПОУ 42795490) - 30921,43грн пені, 48 038,59грн 7% штрафу, 2 684,00грн судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дане рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Східного апеляційного господарського суду.

Повне рішення складено "28" лютого 2024 р.

СуддяТ.А. Лавренюк