Ухвала

від 27.02.2024 по справі 357/3319/23

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Білоцерківський міськрайонний суд Київської області

Справа № 357/3319/23

2-др/357/7/24

УХВАЛА

27.02.2024 Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючий суддя Цукуров В. П.,

секретар судового засідання Чайка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду №1 в місті Біла Церква Київської області заяву представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марценюк Л.А. та представника відповідача «Агротрейд-2000» адвоката Косяк В.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним,

ВСТАНОВИВ:

Рух справи. Зміст вимог заяви. Позиції сторін.

У березні 2023 року ТОВ Агрофірма«Білоцерківська»звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О., ТОВ «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним.

Крім цього, позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову, в якій просив суд заборонити: органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки кадастровий номер 3220489500:01:030:0011; ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» здійснювати користування земельною ділянкою та вчиняти будь-які дії, які перешкоджатимуть ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» користуватися земельною ділянкою кадастровий номер 3220489500:01:030:0011.

30.03.2023 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області заяву про забезпечення позову задоволено частково. Заборонено органам, які здійснюють реєстрацію речових прав, проводити будь-які реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно щодо реєстрації, припинення, зміни права оренди, права суборенди, іншого речового права щодо земельної ділянки із кадастровим номером 3220489500:01:030:0011. В іншій частині заявлених вимог по забезпеченню позову було відмовлено (т.1 а.с. 35-38).

01.05.2023 року ухвалою суду відкрито провадження у даній справі, постановлено провести її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження (т.1 а.с. 41-42).

08.08.2023 року до канцелярії суду представником позивача подано заяву, у якій останній просив суд позов ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О., ТОВ «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним залишити без розгляду (т.1 а.с. 211).

06.09.2023 року ухвалою суду позов ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Т.О., ТОВ «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним було залишено без розгляду (т.1 а.с. 213).

12.09.2023 року представник відповідача ОСОБА_1 адвокат Марценюк Л.А., через систему «Електронний суд», подала до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просила вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТОВ Агрофірма«Білоцерківська»на користь ОСОБА_1 понесені судові витрати у розмірі 15000,00 гривень. Заяву мотивовано наступним.

06.09.2023 ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області задоволено заяву позивача та залишено позов без розгляду. Однак, при цьому суд не вирішив питання про стягнення витрат на правничу допомогу відповідача ОСОБА_1 .Відповідно до ст. 258 ЦПК України, судовими рішеннями є: 1) ухвали; 2) рішення; 3) постанови; 4) судові накази. Тобто, ухвала суду від 06.09.2023 по справі є судовим рішенням, яким завершено розгляд справи. Таким чином, суд завершив розгляд справи ухвалою від 06.09.2023 про залишення позову без розгляду і обов`язок суду вирішити питання про судові витрати, понесені ОСОБА_1

21.04.2023 року між адвокатом Марценюк Л.А. та Пупенко Н.О.укладено договір про надання правової допомоги. 15.05.2023 між адвокатом та клієнтом складено Акт виконаних робіт (наданих послуг) № 1 відповідно до якого за надання послуг Клієнт сплачує адвокату винагороду у розмірі 15000,00 гривень, з яких 10000,00 гривень гонорар адвоката за надані послуги, а 5000,00 гривень гонорар успіху, у відповідності до п. 4.2. Договору. Під час розгляду справи позивачем не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на правничу допомогу, що виключає можливість зменшення розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Дії позивача свідчать про зловживання процесуальними правами. Так, звернення з позовом безумовно є суб`єктивним правом сторони. Однак, потрібно враховувати і принцип заборони суперечливої поведінки. Фактично подання позову позивач використовував виключно для того, щоб перешкоджати ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» користуватися спірною земельною ділянкою. Також позивач подавав клопотання про витребування доказів, заяву про зміну предмету позову. Розуміючи безпідставність та необґрунтованість свого позову, неможливості у судовий спосіб перешкоджати використання відповідачами ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000» спірної земельної ділянки, позивач і подав заяву про залишення позову без розгляду. Тобто, дії позивача свідчать про наявність суперечливої поведінки, де з одного боку він вчиняв процесуальні дії, подавав процесуальні документи, однак, зрозумівши безпідставність таких дій, подав заяву про залишення позову без розгляду. Таким чином, вчинення суперечливих дій та подання заяви про залишення позову без розгляду є необґрунтованими діями позивача, більше того, зловживаннями процесуальними правами. Внаслідок процесуальних дій позивача ОСОБА_1 поніс судові витрати як в суді першої інстанції так і в суді апеляційної інстанції, а тому відповідно до основних принципів процесуального права, має правомірні очікування щодо їх компенсації внаслідок дій позивача, які фактично є відмовою від позову, внаслідок його необґрунтованості та безпідставності. Суперечлива поведінка позивача є достатнім підтвердженням необґрунтованих дій в розумінні ч. 5 ст. 142 ЦПК України і така норма має застосовуватися, а не мати просто формальний характер. Таким чином, просить суд врахувати суперечливу поведінку позивача, визнати такі дії необґрунтованими, та вирішити питання про компенсацію судових витрат ОСОБА_1 (т.1 а.с. 214-219).

20.09.2023 року до канцелярії суду за аналогічних підстав представник відповідача ТОВ «Агротрейд-2000» адвокат Косяк В.М. подав до суду заяву про ухвалення додаткового рішення у даній справі, в якій просив вирішити питання щодо розподілу судових витрат та стягнути з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на користь ТОВ «Агротрейд-2000»понесені судові витрати у розмірі 16000,00 гривень (т.1 а.с. 235-246).

27.02.2024 року у судове засідання сторони не з`явилися. Про дату час та місце розгляду справ повідомлені належним чином (т. 2 а.с.30, 31, 32, 47, 48, 49, 50, 51, 52, 53, 54, 67, 68, 69, 70, 72, 75, 88). У матеріалах справи міститься заява представника відповідача ТОВ «Агротрейд-2000»про розгляд заяви про ухвалення судового рішення без його участі (т.2 а.с. 34-36).

Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України у разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Таким чином, неприбуття у судове засідання 27.02.2024 року учасників даної справи не перешкоджає розгляду заяви про ухваленню додаткового рішення.

Норми процесуального та матеріального права України, якими керується суд.

За правилами статті 59 Конституції України кожен має право на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків встановлених законом.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

За приписами ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.

Відповідно до ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

У випадках, встановлених частинами третьою - п`ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п`ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв`язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев`ятої статті 141 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 9 ст. 141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Так, ст. 13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а залишення позову без розгляду на підставі п. 3 ч.1 ст.257 ЦПК України - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення.

Крім того, звернення до суду з позовом є суб`єктивним правом позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на правопорушника.

Таким чином, за змістом ч. 5 ст. 142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідачу згідно з процесуальним обов`язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Згідно ч.4 ст. 263 ЦПУ України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.

Висновки суду.

З викладеного вбачається, що стягнення з позивача компенсації понесених відповідачем витрат, зокрема витрат на правничу допомогу, у разі залишення позову без розгляду можливе лише у випадку встановлення необґрунтованості дій позивача.

Отже, нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з позивача, передбачено право відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов`язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій позивача.

Для задоволення вимог про стягнення компенсації здійснених судових витрат відповідач має довести, а суд має встановити, які саме дії позивача при зверненні до суду чи під час розгляду справи по суті є необґрунтованими, чи є недобросовісним звернення позивача з позовом до суду, чи були його дії умисними та чим це підтверджується.

Аналогічні правові висновки викладено в постановах Верховного Суду від 18.06.2019 у справі № 922/3787/17, від 09.07.2019 у справі № 922/592/17, від 24.03.2021 у справі № 922/2157/20, від 21.01.2020 у справі № 922/3422/18, від 26.04.2021 у справі № 910/12099/17, від 19.04.2021 у справі № 924/804/20, від 15.09.2021 у справі № 902/136/21.

Тобто, для стягнення компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідач повинен довести, що позовна заява була залишена без розгляду внаслідок необґрунтованих дій позивача.

З системного тлумачення положень частин п`ятої, шостої статті 142, частини дев`ятої статі 141 ЦПК України виходить, що необґрунтовані дії позивача як підстава для компенсації здійснених відповідачем витрат, пов`язаних з розглядом справи, відповідно до частини п`ятої статті 142 ЦПК України, передбачають свідомі недобросовісні дії позивача, які свідчать про зловживання процесуальними правами.

Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц, у постанові від 12 листопада 2020 року у справі № 359/9512/17, у постанові від 14.01.2021 року у справі № 521/3011/18.

Із заяв про ухвалення додаткового рішення у справі вбачається, що представники відповідачів посилаються на те, що необґрунтованість дій позивача ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» полягає у пред`явленні безпідставного та необґрунтованого позову.

Разом з тим, в заяві про компенсацію витрат ними не зазначено та не доведено, які саме необґрунтовані дії позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв позивач недобросовісно та пред`явив заздалегідь необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний позивач мав на меті протиправну мету - порушення прав та інтересів відповідача; чи були дії позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.

Крім того, матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання позивачем чи його представником процесуальними правами, чи неправильних дій позивача при звернення до суду з вказаним позовом.

Тому, вирішуючи вимоги відповідачів ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000», про компенсацію здійснених нею витрат на правничу допомогу, суд виходить з того, що відсутні підстави для визнання дій позивача необґрунтованими, оскільки звернення позивача до суду за захистом порушеного права, а також його дії, направлені на такий захист, не можуть свідчити про зловживання ним своїми процесуальними правами, його дії, направлені на захист своїх прав, не можуть вважатися необґрунтованими та тягнути за собою його обов`язок відшкодувати понесені відповідачами витрати на правову допомогу.

Такі висновки викладено й у постанові Київського апеляційного суду , ухваленій за наслідками розгляду аналогічної справи (№357/3346/23 від 07.12.2023 року).

Враховуючи вищезазначене, правові підстави для стягнення з ТОВ Агрофірма «Білоцерківська» на користь ОСОБА_1 та ТОВ «Агротрейд-2000»понесених ними витрат на професійну правничу допомогу - відсутні.

Тому суд відмовляє в задоволені заяв про ухвалення додаткового рішення щодо понесених відповідачами судових витрат.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.133,137,142,270 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяв представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Марценюк Л.А. та представника відповідача «Агротрейд-2000» адвоката Косяк В.М. про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірма «Білоцерківська» до ОСОБА_1 , Державного реєстратора Фурсівської сільської ради Білоцерківського району Київської області Майорко Тетяни Олександрівни, Товариства з обмеженою відповідальністю «Агротрейд-2000» про поновлення запису про інше речове право та визнання договору оренди недійсним відмовити.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складення. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Білоцерківського міськрайонного

суду Київської області Владислав ЦУКУРОВ