Рішення

від 26.02.2024 по справі 711/3181/23

ПРИДНІПРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЧЕРКАС

Придніпровський районний суд м.Черкаси

Справа № 711/3181/23

Провадження № 2-о/711/1/24

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 лютого 2024 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого судді Скляренко В.М.,

присяжних Олексійчук М.П., Іващенко Т.А.,

при секретарі Копаєвій Є.В.,

за участі:

заявниці ОСОБА_1 ,

заінтересованої особи ОСОБА_2 ,

його представника адвоката Нікітюка А.М .,

представника заінтересованої особи Луніна Є.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Черкаси цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради», в/ч НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з заявою, в якій просила визнати недієздатним її чоловіка ОСОБА_2 , 1977р.н., - та призначити заявницю його опікуном.

В обґрунтування вимог у заяві зазначено, що у 2022 році ОСОБА_2 зазнав травмуючих ушкоджень під час проходження військової служби та виконання дій по захисту України від збройної агресії Російської Федерації, що обумовило розвиток у нього посттравматичного стресового розладу. У зв`язку з цим в період з липня 2022 року ОСОБА_2 періодично проходив стаціонарне лікування у психоневрологічних лікарнях і у травні 2023 року в нього було діагностовано розлад адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції зі зниженням когнітивної продукції та інсомнічним компонентом з виходом в медаментозну компенсацію. Заявниця зазначає, що поведінкові розлади психіки виключають змогу ОСОБА_2 адекватного сприйняття, аналітичного і логічного осмислення елементарних життєво-побутових ситуацій по причині порушення функцій пам`яті, що створює загрозу його життю та безпеці оточуючих осіб. Через прогрес стійких, хронічних розладів психіки у ОСОБА_2 спостерігається неухильна втрата інтелектуальних здібностей з порушенням змоги правильної орієнтації у часі та просторі, з провокуванням у його поведінці безглуздих та небезпечних дій, як то маячні ідеї суїциду зі знищенням свого домоволодіння шляхом підпалу. Тож оскільки у ОСОБА_2 діагностовані стійкі прогресуючі розлади психіки, то його слід визнати недієздатним та встановити йому опіку, а опікуном призначити заявницю.

Ухвалою від 26.05.2023р. судом відкрито провадження у справі.

27.06.2023р. за клопотанням заявниці судом постановлено ухвалу про призначення судово-психіатричної експертизи, проведення якої було доручено експертам Черкаської філії Державної установи «Інститут психіатрії, судово-психіатричних експертиз та моніторингу наркотиків Міністерства охорони здоров`я України» (вул. Павлова, 46, Сміла, Черкаська область, 20700). На час проведення експертизи провадження у справі було зупинено.

24.08.2023р. на адресу суду надійшов лист Черкаського обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки Міноборони України щодо відомостей про результати медичного огляду та висновку військово-лікарської комісії на ОСОБА_2 , який з 19.04.2022р. призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

09.01.2024р. на адресу суду надійшов висновок судово-психіатричного експерта Черкаської філії судових експертиз Державної установи «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» № 603 від 10.11.2023р., у зв`язку з чим ухвалою від 10.01.2024р. провадження у справі поновлено, а також призначено заінтересованій особі ОСОБА_2 захисника через Черкаський місцевий центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Усною ухвалою суду від 29.01.2024р. до участі у справі залучено в якості заінтересованої особи Черкаський обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки Міноборони України.

В судове засідання не з`явились представники в/ч НОМЕР_1 та ІНФОРМАЦІЯ_2 та не повідомили про причини неявки, хоча про час і місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Також в судове засідання не з`явився представник Органу опіки та піклування Черкаської міської ради Чуйко В.В., який діє на підставі довіреності від 08.01.2024р. №42-01-21, однак 19.02.2023р. подав до суду заяву, в якій він просив розглянути справу без його участі та ухвалити рішення про задоволення вимог ОСОБА_1

ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала свої вимоги та наполягала на їх задоволенні. Додатково пояснила, що її чоловік ОСОБА_2 у липні 2022 року отримав контузію, внаслідок чого був госпіталізований та проходив лікування, але був визнаний придатним для продовження проходження військової служби. У грудні 2022 року ОСОБА_2 отримав другу контузію і проходив лікування у військовому госпіталі, а потім в психіатричній лікарні. Коли він приїхав у відпустку додому, то вже мав розлади психічного здоров`я, оскільки не пам`ятав, що робив, і ховався в погріб. У травні 2023 року ОСОБА_2 госпіталізували на стаціонарне лікування до Черкаської обласної психіатричної лікарні, а вона звернулась до суду з даною заявою. Також пояснила, що військово-лікарська комісія визнавала ОСОБА_2 обмежено придатним до військової служби, але за розпорядженням такої комісії у вересні 2023 року його направлено на переогляд і на теперішній час ОСОБА_2 виведено зі штату військової частини.

ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснив, що не заперечує проти того, щоб суд ухвалив рішення про обмеження його цивільної дієздатності і призначив йому опікуна заявницю, яка є його дружиною.

Представник ОСОБА_2 адвокат Нікітюк А.М., який діє на підставі доручення №10 від 12.01.2024р., виданого Черкаським місцевим центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, в судовому засіданні пояснив, що згідно висновку судово-психіатричного експерта ОСОБА_2 дійсно має хронічний стійкий психічний розлад, що істотно впливає на його здатність усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, тобто є обмежено дієздатним, однак, виходячи із позиції самого ОСОБА_2 , він, не заперечує проти визнання останнього недієздатним та призначення йому опікуна заявницю ОСОБА_1 .

В судовому засіданні представник заінтересованої особи - КНП «Черкаський обласний психоневрологічний диспансер Черкаської обласної ради» - Лунін Є.Г. пояснив, що згідно висновку судово-психіатричного експерта Григоренко М.В. є лише обмежено дієздатним, тому, відповідно, відсутні правові підстави для повного обмеження його дієздатності (визнання його недієздатним).

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи в їх сукупності, всебічно, повно та об`єктивно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтею 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до положень ст. ст. 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками процесу. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ст. 80 ЦПК України).

Частиною другою статті 95 ЦПК України передбачено, що письмові докази подаються в оригіналі або належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 293 ЦПК України, суд розглядає в порядку окремого провадження справи про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, визнання фізичної особи недієздатною та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи.

Відповідно до положень ч. 3 ст.296ЦПК України, заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім`ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, психіатричним закладом.

За наявними в матеріалах судової справи доказами судом встановлено наступні обставини спірних правовідносин.

ОСОБА_2 з 19.04.2022р. призваний на військову службу під час мобілізації до військової частини НОМЕР_1 .

Згідно довідки від 07.05.2023р. №1879 про обставини травми, що видана військовою частиною НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 під час проходження ОСОБА_2 військової служби на полі бою він отримав баротравму вуха та в нього було зафіксовано гостру реакцію на стресову ситуацію: розлад адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція /а.с.32/.

У зв`язку з цим в період часу з 22 по 25 липня 2022 року ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у КНП «МКЛ 4» ДМР з діагнозом посттравматичний стресовий розлад та баротравма вуха /а.с.15-16/.

З 26.07.2022р. по 05.08.2022р. ОСОБА_2 продовжив проходження стаціонарного лікування у КНП «Вінницька обласна клінічна психоневрологічна лікарня ім. О.Ю. Ющенка Вінницької міської ради» з діагнозом невротичний розлад звідки був направлений до КНП «ХОЗзНПД» ХОР для продовження лікування /а.с. 13-14/.

З 05.08.2022р. по 01.09.2022р. ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у відділенні неврозів КНП «ХОЗзНПД» ХОР з діагнозом розлад адаптації, змішана тривожно-депресивна реакція, звідки був виписаний у зв`язку з покращенням стану /а.с.11-12/.

24.12.2022р. ОСОБА_2 був госпіталізований на стаціонарне лікування до КП «ДБКЛНПД» ДОР з діагнозом депресивний розлад органічного походження, що викликаний погіршенням стану після чергової акубаротравми. У зв`язку з незначним покращенням стану ОСОБА_2 18.01.2023р. був направлений для продовження лікування до КНП «Черкаський ОКГВВ ЧОР», де проходив стаціонарне лікування в період з 19.01.2023р. до 31.01.2023р. з рекомендацією продовження лікування у психіатра ОПНД.

З 02.02.2023р. до 10.03.2023р. ОСОБА_2 проходив стаціонарне лікування у КНП «ЧОПНД Черкаської обласної ради» з діагнозом «посттравматичний стресовий розлад, прогредієнтний перебіг, змішаний варіант, інсомнія; органічний розлад особистості та поведінки у вигляді астенічного варіанту психоорганічного синдрому, декомпенсація» звідки був виписаний без змін за власним бажанням з рекомендацією направлення на ВЛК для вирішення питання придатності до служби в армії.

Після виписки ОСОБА_2 повернувся до військової частини, але у зв`язку з поганим самопочуттям (панічні атаки; тривога; страх) за направленням командира військової частини лікувався з 27.03.2023р. по 30.03.2023р. у КНП «ВОКПЛ ім. О.І. Ющенка ВОР», а після цього з 30.03.2023р. по 14.04.2023р. у КНП «ХОЗзНПД» ХОР з діагнозом розлад адаптації, змішана тривожна та депресивна реакція.

Після огляду психіатром військової частини НОМЕР_2 ОСОБА_2 був направлений на стаціонарне лікування до психіатричного відділення військової частини НОМЕР_3 , де проходив лікування з 17.04.2023р. до 10.05.2023р.

Вищезазначені обставини лікування ОСОБА_2 підтверджуються відповідними медичними виписками з медичних карт стаціонарного хворого /а.с. 19-31/.

Згідно довідки ВЛК від 10.05.2023р. №463 ОСОБА_2 встановлено діагноз розлад адаптації у вигляді змішаної тривожно-депресивної реакції, зниження когнітивної продукції та інсомнічним компонентом з виходом в медикаментозну компенсацію /а.с.33/. У зв`язку з таким станом здоров`я ОСОБА_2 був звільнений з військової служби у відпустку для лікування на період часу з 11.05.2023р. по 09.06.2023р. /а.с. 34/.

Згідно медичної карти стаціонарного хворого ОСОБА_2 в періоди з 02.06.2023р. по 01.09.2023р. та з 04.09.2023р. по 25.09.2023р. знаходився на лікуванні в КНП «ЧОПЛ ЧОР».

Згідно висновку судово-психіатричного експерта № 603 від 10.11.2023р. у ОСОБА_2 наявні прояви хронічного стійкого психічного розладу у формі посттравматичного стресового розладу з проявами депресії, тривоги, ускладненого органічними ураженнями головного мозку та трансформації психогенних розладів в психоорганічні зміни на фоні судинної патології з розладами соціальної адаптації (F-43.1 за міжнародною класифікацією хвороб 10-го перегляду), що істотно впливає на здатність ним усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними. /а.с. 86-92/. Зазначений висновок обґрунтований тим, що на теперішній час у ОСОБА_2 прояви хронічного стійкого психічного розладу характеризуються проявами депресії (невротичного, не психотичного рівня), тривоги, нестійкості емоційного реагування, когнітивного зниження із скаргами на погіршення пам`яті, з відміченими у його поведінці вираженими проявами емоційної лабільності із сльозами на очах, психомоторної загальмованості, страх знаходитися серед людей через небезпеку обстрілів, переживання страху під час сигналів повітряної тривоги, постійні мимовільні пригадування про події війни, переживання безпорадності і страху, через те, що він став дезадаптованим в соціальному плані, в мікросоціальному оточенні, не виходив із дому, а вирішення всіх питань покладається на дружину.

Надаючи оцінку заявленим ОСОБА_1 вимогам суд виходить з наступного.

За змістом ст. 30 ЦК України, цивільну дієздатність має фізична особа, яка усвідомлює значення своїх дій та може керувати ними. Цивільною дієздатністю фізичної особи є її здатність своїми діями набувати для себе цивільних прав і самостійно їх здійснювати, а також здатність своїми діями створювати для себе цивільні обов`язки, самостійно їх виконувати та нести відповідальність у разі їх невиконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 39 ЦК України суд може визнати фізичну особу недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу нездатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Згідно ч. 1 ст. 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.

Зазначені положення закону направлені на забезпечення захисту законних прав та інтересів членів суспільства, щоб запобігти існуванню правочинів, які не відповідають ознаці вільного волевиявлення його учасників та гарантувати належний правовий захист особам, які з об`єктивних причин не можуть самостійно здійснювати свої права та відповідати по своїм обов`язкам. У той же час правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та визнання фізичної особи недієздатної істотно відрізняються, оскільки недієздатна фізична особа не має права вчиняти будь-якого правочину і відповідальність за шкоду, завдану недієздатною фізичною особою, несе її опікун.

У свою чергу за змістом ст. 37 ЦК України правовими наслідками визнання особи обмежено дієздатною, є зокрема відсутність у неї права вчиняти самостійно правочини, крім дрібних побутових правочинів. Правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду.

Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними.

В той же час відповідно до ч. 5 ст. 37 ЦК України особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

Згідно висновку судово-психіатричного експерта від 10.11.2023р. №603 у ОСОБА_2 наявні прояви хронічного стійкого психічного розладу, що істотно впливає на здатність ним усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.

Даний експертний висновок є належним чином мотивований та обґрунтований і відповідає даним, які містяться в медичній картці ОСОБА_2 , а наявні в матеріалах медичної картки виписки з історії хвороби підтверджують хронічний та стійкий характер психічних розладів у ОСОБА_2 .

Крім того, такий висновок узгоджується і з поведінкою самого ОСОБА_2 , а також з обставинами його життєдіяльності та наслідками наявних психотравмуючих факторів.

Отже судом встановлено, що ОСОБА_2 внаслідок хронічних стійких психічних розладів не в повній мірі здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, внаслідок чого не може належним чином самостійно здійснювати свої цивільні права.

Натомість зміст проявів психічних розладів у ОСОБА_2 не свідчить про те, що він цілковито не здатний усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними, а відтак відсутні правові підстави для повного обмеження його дієздатності (визнання його недієздатним).

Таким чином, зібрані по справі докази та їх належна оцінка вказують на наявність підстав для визнання ОСОБА_2 обмежено дієздатним.

Порядок встановлення піклування над особою, яка визнана судом обмежено дієздатною, виконання піклувальником своїх обов`язків та звільнення від повноважень піклувальника визначений Главою 6 ЦК України та Правилами опіки та піклування, затвердженими наказом Державного комітету України у справах сім`ї та молоді, Міністерства освіти України, Міністерства охорони здоров`я України, Міністерства праці та соціальної політики України від 26 травня 1999 року № 34/166/131/88 (далі - Правила).

Згідно ст. 55 ЦК України та п. 1.2 Правил, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також повнолітніх осіб, які за станом здоров`я не можуть самостійно здійснювати свої права і виконувати обов`язки.

У відповідності до приписів ст. 69 ЦК України та Розділу 4 Правил, піклувальник над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, зобов`язаний дбати про її лікування, створення необхідних побутових умов. Піклувальник дає згоду на вчинення підопічним правочинів відповідно до статей 32 та 37 цього Кодексу. Піклувальник зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Статтею 59 ЦК України визначено що, піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена.

Відповідно до ч. 2, 3, 4 ст. 63 ЦК України опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун та піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника.

Як передбачено ч. 5 ст. 63 ЦК України, фізичній особі може бути призначено одного або кількох опікунів або піклувальників.

Заявниця є дружиною ОСОБА_2 , що підтверджується свідоцтвом про шлюб /а.с. 10/, та на даний час піклується про свого чоловіка.

Обмежень, визначених статтею 64 ЦК України щодо призначення заявниці піклувальником, судом не встановлено.

Відповідно до норм ч. 1 ст. 300 ЦПК України суд, ухвалюючи рішення про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи (у тому числі обмеження або позбавлення права неповнолітньої особи самостійно розпоряджатися своїми доходами) чи визнання фізичної особи недієздатною, встановлює над нею відповідно піклування або опіку і за поданням органу опіки та піклування призначає їй піклувальника чи опікуна.

Відповідно до ч. 2 ст. 60 ЦК України суд встановлює піклування над фізичною особою у разі обмеження її цивільної дієздатності і призначає піклувальника за поданням органу опіки та піклування.

Відповідно до наявного в матеріалах справи подання від 13.06.2023р. опікунська рада при виконавчому комітету Черкаської міської ради не заперечує щодо призначення ОСОБА_1 опікуном ОСОБА_2 /а.с. 55/.

Суд, враховуючи визначений чинним законодавством обсяг прав та обов`язків опікуна і піклувальника, приходить до висновку, що ОСОБА_1 має змогу виконувати і обов`язки піклувальника над ОСОБА_2 , оскільки вимоги до піклувальника є нижчими порівняно з вимогами до опікуна, а обсяг прав та обов`язків піклувальника менший за обсяг прав та обов`язків опікуна.

Враховуючи, що заявниця є дружиною ОСОБА_2 , проживає разом з ним та піклується про нього, медичних протипоказань щодо призначення піклувальником не має, а також враховуючи особисті стосунки між заявницею та її чоловіком, що в сукупності дає підстави вважати можливим виконання заявницею обов`язків піклувальника над обмежено дієздатним чоловіком, суд приходить до висновку за можливе призначити ОСОБА_1 піклувальником над обмежено дієздатним ОСОБА_2 ..

В силу положень ч. 5 ст. 300 ЦПК України, рішення суду після набрання ним законної сили надсилається судом органу опіки та піклування, органам ведення Державного реєстру виборців за місцем проживання фізичної особи.

Таким чином, враховуючи викладене вище, суд приходить до висновку про необхідність часткового задоволення заяви ОСОБА_1 та ухвалення рішення про обмеження цивільної дієздатності ОСОБА_2 .

Разом з тим, суд звертає увагу, що відповідно до ст. 38 ЦК України у разі видужання фізичної особи, цивільна дієздатність якої була обмежена, або такого поліпшення її психічного стану, який відновив у повному обсязі її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними, суд поновлює її цивільну дієздатність. Піклування, встановлене над фізичною особою, припиняється на підставі рішення суду про поновлення цивільної дієздатності. Скасування рішення суду про обмеження цивільної дієздатності фізичної особи та поновлення цивільної дієздатності фізичної особи, цивільна дієздатність якої обмежена, здійснюється за рішенням суду за заявою такої фізичної особи, її піклувальника, членів сім`ї, органу опіки та піклування або її адвоката.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до положень п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України, до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Згідно з ч. 2 ст. 299 ЦПК України судові витрати, пов`язані з провадженням справи про визнання фізичної особи недієздатною або обмеження цивільної дієздатності фізичної особи, відносяться на рахунок держави.

Керівник Черкаської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України», направляючи до суду висновок судово-психіатричного експерта №603 від 10.11.2023р. одночасно клопотав про відшкодування витрат пов`язаних із проведенням експертизи за рахунок держави, що підтверджується листом №16/01-02 від 05.01.2024р. Із зазначеного листа вбачається, що експертами Черкаської філії судових експертиз ДУ «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» при проведенні експертизи ОСОБА_2 було витрачено 10 експертогодин, вартість однієї експертогодини складає 537,94грн, тобто, загальна вартість цієї експертизи становить 5 379 грн. 40 коп. (без ПДВ).

Зазначені витрати, враховуючи вказані вище норми закону, підлягають відшкодуванню Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» за рахунок держави.

На підставі викладеного вище та керуючись ст. ст.36,59,60,63 ЦК України, ст. ст.13,19,82, 133, 258,259,263-265,268,273,293,294,299,300,353 ЦПК України, суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про визнання особи недієздатною, встановлення опіки та призначення опікуна задовольнити частково.

Визнати ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 обмежено дієздатним.

Призначити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 піклувальника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Витрати пов`язані з проведенням експертизи в розмірі 5 379 грн. 40 коп. компенсувати за рахунок держави Державній установі «Інститут судової психіатрії Міністерства охорони здоров`я України» (код ЄДРПОУ 04803492, ДУ «ІСП МОЗ України», UA 158201720313251005201007077, МФО 820172 ДКСУ у Подільському районі м. Києва, призначення платежу: «за проведення експертизи ОСОБА_2 ».

Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складений 26 лютого 2024 року.

Головуючий: В.М. Скляренко

Присяжні: М.П. Олексійчук

Т.А. Іващенко