Рішення

від 20.02.2024 по справі 160/19718/23

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 лютого 2024 року Справа № 160/19718/23 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Калугіної Н.Є.,

за участі секретаря судового засідання - Лисенко Н.О.,

представників позивача - Калмикова М.Ю., Тарасюка О.Л.,

представника відповідача - Міссона Д.В.,

представника третьої особи на стороні позивача - Никитенка Є.В.,

представників третьої особи на стороні відповідача - Рябчун О.В., Боголіп Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду в місті Дніпро справу за позовом Кам`янської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Головного управління ДПС у Дніпропетровській області на стороні відповідача - АТ "Українська залізниця", про визнання дій протиправними, скасування витягів та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2620/303-23 (кадастровий номер 1210400000:01:022:0086), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2620/303-23 (кадастровий номер 1210400000:01:022:0086) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2621/303-23 (кадастровий номер 1210400000:03:030:0112) від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2621/303-23 (кадастровий номер 1210400000:03:030:0112) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2624/303-23 (кадастровий номер 1210400000:02:002:0132), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2624/303-23 (кадастровий номер 1210400000:02:002:0132) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2626/303-23 (кадастровий номер 1210400000:01:014:0209), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2626/303-23 (кадастровий номер 1210400000:01:014:0209) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2636/303-23 (кадастровий номер 1210400000:02:027:0217), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2636/303-23 (кадастровий номер 1210400000:02:027:0217) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2625/303-23 (кадастровий номер 1210400000:03:036:0282), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2625/303-23 (кадастровий номер 1210400000:03:036:0282) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2634/303-23 (кадастровий номер 1210400000:03:035:0299), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2634/303-23 (кадастровий номер 1210400000:03:035:0299) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2635/303-23 (кадастровий номер 1210400000:02:011:0064), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2635/303-23 (кадастровий номер 1210400000:02:011:0064) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витязі № 2623/303-23 (кадастровий номер 1210400000:01:012:0691), від 30.03.2023 року із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 та скасувати витяг від 30.03.2023 року № 2623/303-23 (кадастровий номер 1210400000:01:012:0691) із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, виданий Головним управлінням Держгеокадастру у Дніпропетровській області;

- зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку по земельним ділянкам з кадастровими номерами 1210400000:01:022:0086, 1210400000:03:030:0112, 1210400000:02:002:0132, 1210400000:01:014:0209, 1210400000:02:027:0217, 1210400000:03:036:0282, 1210400000:03:035:0299, 1210400000:02:011:0064, 1210400000:01:012:0691 на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації у відповідності до рішень Кам`янської міської ради від 09.07.2020 року № 1975-44/УІІ Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 та від 18.12.2020 року №41- ОЗ/УІІІ Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020, з урахуванням цільового призначення земельних ділянок Кф у розмірі -1.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при формуванні витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні у ПАТ «Українська залізниця», ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області визначені неправильні коефіцієнти цільового використання земельних ділянок (Кф). Зазначене вплинуло на зменшення надходжень земельного податку до бюджету Кам`янської міської ради, на території якої розташовані спірні земельні ділянки.

Зокрема, позивач зазначає, що відповідачем при формуванні спірних витягів протиправно застосовано положення Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою КМУ від 03.11.2021 №1147, в частині визначення коефіцієнту, який характеризує функціональне призначення земельних ділянок, що знаходяться у постійному користуванні АТ «Українська залізниця», - на рівні 0,5, тоді як необхідно було застосувати положення Порядку нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики на продовольства України від 25.11.2016 №489 та визначити коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення спірних земельних ділянок на рівні 1. Крім того, позивач зазначає про те, що витяги сформовані не у автоматичному режимі, що протирічить нормам чинного законодавства.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 23.08.2023 року, відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні, а також встановлено учасникам справи строки для подання заяв по суті справи. Залучено до участі в адміністративній справі в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Головне управління ДПС у Дніпропетровської області та стороні відповідача - АТ «Українська залізниця» (код ЄДРПОУ 40075815).

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.09.2023 клопотання представника Кам`янської міської ради про розгляд справи №160/19718/23 за правилами загального позовного провадження задоволено, постановлено перейти зі спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче засідання на 10 жовтня 2023 року об 11:00 у приміщенні Дніпропетровського окружного адміністративного суду за адресою: 49005, м. Дніпро, вул. Академіка Чекмарьова, 5, зал №4.

У наданому відповідачем відзиву на позов, відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. У відзиві зазначає, що у зв?язку зі змінами у нормативно-правовому регулюванні правовідносин у сфері нормативної грошової оцінки землі, з 10.11.2021 року відбулось зниження нормативно грошової оцінки земель, зокрема залізничного транспорту у зв?язку з набранням чинності новою Методикою, якою змінено підходи до визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта, яке відповідно до додатка 8 до Методики складає 0,5 для земельних ділянок з кодами цільового призначення « 12.01» та « 12.06». При цьому, відповідач посилається на лист Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0.222-2578/2-23, згідно якого, Головному управлінню Держгеокадастру у Дніпропетровській області надані письмові роз?яснення щодо формування витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок відповідно до оновленої Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок в «ручному», тобто коригованому користувачем режимі, а також поінформовано про виключення адміністратором ДЗК автоматичного розрахунку вказаної оцінки з метою забезпечення коректного розрахунку. Тож, на думку відповідача, дії Головного управління Держтеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у спірних витягах із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельних ділянок коефіцієнтів, які враховують цільове призначення земельних ділянок позивача на рівні 0.5, вчинені у відповідності до Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок та наданих центральним органом у сфері земельних відносин роз`яснень та вказівок з питань застосування означеної Методики, що зумовлює необґрунтованість тверджень позивача про протиправність дії відповідача та вказує на відсутність правових підстав для задоволення позову.

У наданій суду відповіді на відзив, позивач заперечує проти доводів відповідача, викладених у відзиві, з посиланням на пункт 4 Постанови КМУ № 1147 від 03.11.2021, зазначає що відповідач не мав право застосовувати положення додатку № 8 Методики, до тих пір, поки на місцевому рівні не буде затверджено технічну документацію з нормативної грошової оцінки земельних ділянок. Разом з тим, 09.07.2020 року було прийнято рішення Кам`янської міської ради № 1975-44/VII Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 та 18.12.2020 року було прийнято рішення Кам`янської міської ради № 41-03/VIII Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020.

Третьою особою ГУ ДПС у Дніпропетровській області надані пояснення, згідно змісту яких, контролюючий орган вважає, що при формуванні витягів відповідачем неправильно визначено коефіцієнт цільового призначення земельної ділянки Кф на рівні 0,5, оскільки це не відповідає пункту 4 постанови КМУ від 03.11.2021 №1147. У поясненнях ГУ ДПС у Дніпропетровській області просить позовні вимоги Кам`янської міської ради задовольнити.

Клопотанням від 05.10.2023 позивач просить долучити до матеріалів справи рішення Кам`янської міської ради від 09.07.2020 №1975-44/VII «Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020» та від 18.12.2020 № 41-03/VIIІ «Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020».

Від третьої особи АТ «Українська залізниця» надійшли письмові пояснення, згідно змісту яких, вона заперечує проти позовних вимог, зазначає, що в даних правовідносинах, відповідачем правомірно, із дотриманням вимог законодавства сформовані витяги з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які знаходяться у постійному користуванні АТ «Українська залізниця». Також зазначає, що із тексту позову не зрозуміло, застосування якого саме коефіцієнту у витягах оскаржує позивач, надані до позову докази не встановлюють обставин, що є предметом позову. Крім того, зазначила, що позивачем обраний невірний спосіб захисту свого права.

Також від третьої особи АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про витребування у позивача Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020, затвердженого рішенням Кам`янської міської ради від 09.07.2020 №1975-44/VII.

Також від третьої особи АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів витяги з нормативної грошової оцінки по спірним земельним ділянкам станом на 13.01.2021, а також про долучення до матеріалів справи Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське, тому клопотання АТ «Українська залізниця» про витребування у позивача Технічну документацію з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське знято з розгляду.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 02.11.2023 судом продовжено підготовче засідання на 30 днів. Розгляд справи відкладено на 21.11.2023.

17.11.2023 від третьої особи АТ «Українська залізниця» надійшли письмові пояснення.

Протокольною ухвалою в судовому засіданні 21.11.2023 закрито підготовче засідання, судовий розгляд справи призначено на 14.12.2023.

12.12.2023 від позивача надійшли письмові пояснення у справі.

В судовому засіданні 14.12.2023 відповідачем заявлено усне клопотання про залучення до участі у справі в якості третьої особи Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру до участі у справі.

За наслідками розгляду цього клопотання в судовому засіданні, із заслуховуванням думки присутніх представників учасників справи, судом ухвалою від 14.12.2023 відмовлено у задоволенні усного клопотання представника Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області про залучення Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру до участі у справі №160/19718/23 в якості третьої особи.

В судовому засіданні 14.12.2023 оголошено перерву до 11.01.2024.

В судовому засіданні 11.01.2024 оголошено перерву до 06.02.2024.

В судовому засіданні 06.02.2024 оголошено перерву до 20.02.2024.

15.02.2024 від АТ «Українська залізниця» надійшло клопотання про повернення розгляду справи на стадію підготовчого провадження та про призначення колегіального розгляду справи.

В судовому засіданні 20.02.2024 за наслідками розгляду клопотання, протокольною ухвалою у його задоволенні судом відмовлено з огляду на відсутність обов`язкових підстав для призначення колегіального розгляду справи та з урахуванням предмету спору, категорії справи, обсягу та характеру доказів у справі.

В судовому засіданні 20.02.2024 оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Заслухавши позиції представників учасників справи, з`ясувавши обставини справи, дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив наступне.

У відповідності до пункту «г» частини 2 статті 92 Земельного кодексу України, у постійному користуванні АТ «Українська залізниця» знаходяться земельні ділянки з кадастровими номерами: 1210400000:01:022:0086, 1210400000:03:030:0112, 1210400000:02:002:0132, 1210400000:01:014:0209, 1210400000:02:027:0217, 1210400000:03:036:0282, 1210400000:03:035:0299, 1210400000:02:011:0064, 1210400000:01:012:0691. Вказані земельні ділянки розташовані на території Кам`янської міської ради та є комунальною власністю громади міста Кам`янське.

У відповідності до підпункту 269.1.1.2. пункту 269.1 статті 269 Податкового кодексу України, АТ «Українська залізниця» є платником плати за землю.

АТ «Українська залізниця» перебуває на податковому обліку, як платник податків не за основним місцем обліку, у Головному управлінні ДПС у Дніпропетровській області.

АТ «Українська залізниця» за 2022 рік подано податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), відповідно до якої задекларовано річну суму земельного податку у розмірі 64 210 817,83 грн, в т.ч по земельним ділянкам з:

кадастровим номером 1210400000:02:002:0060 - 124780,95 грн; кадастровим номером 1210400000:02:002:0059 - 998,25 грн; кадастровим номером 1210400000:03:036:0282 - 36603339,12 грн; кадастровим номером 1210400000:02:027:0217 - 4231819,63 грн; кадастровим номером 1210400000:03:030:0112 - 123714,04 грн; кадастровим номером 1210400000:02:011:0064 - 4594167,58 грн; кадастровим номером 1210400000:01:014:0209 - 1371313,41 грн; кадастровим номером 1210400000:01:012:0691 -528468,96 грн; кадастровим номером 1210400000:01:022:0086 - 4777,91 грн; кадастровим номером 1210400000:02:002:0132 - 1112320,05 грн; кадастровим номером 1210400000:02:020:0037 - 413484,38 грн; кадастровим номером 1210400000:03:035:0299 - 15101633,55 грн.

08.12.2022 АТ «Українська залізниця» подало до органу ДПС уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2022 рік за №9262254852, відповідно до якої задеклароване податкове зобов`язання по земельному податку зменшено на 3 103 341,32 грн, в т.ч по земельним ділянкам з: кадастровим номером 1210400000:02:027:0217 - на 944589,62 грн; кадастровим номером 1210400000:03:030:0112 - на 71135,92 грн; кадастровим номером 1210400000:03:036:0282 - на 21046956,04 грн; кадастровим номером 1210400000:02:027:0217 - на 1361971,65 грн; кадастровим номером 1210400000:02:011:0064 - на 1441644,97 грн; кадастровим номером 1210400000:01:014:0209 - на 237129,81 грн; кадастровим номером 1210400000:01:012:0691 - на 84120,49 грн; з кадастровим номером 1210400000:02:002:0132 - на 189562,68 грн; з кадастровим номером 1210400000:02:020:0037 - на 65809,36 грн; з кадастровим номером 1210400000:03:035:0299 - на 8683454,15 грн.

30.03.2023 від Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області АТ «Українська залізниця» отримала витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, зокрема:

- витяг № 2620/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:022:0086, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 91577,08 грн;

- витяг № 2621/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:030:0112, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 2371193,16 грн;

- витяг № 2624/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:02:002:0132, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 21319504,14 грн;

- витяг № 2626/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:014:0209, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 26283552,12 грн;

- витяг № 2636/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:02:027:0217, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 81110015,10 грн;

- витяг № 2625/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:036:0282, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 701565201,12 грн;

- витяг № 2634/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:03:035:0299, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 289448471,88 грн;

- витяг № 2635/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:02:011:0064, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 85942362,06 грн;

- витяг № 2623/303-23 щодо земельної ділянки з кадастровим номером 1210400000:01:012:0691, відповідно до якого нормативно грошова цієї земельної ділянки складає 10129005,72 грн.

Зазначені витяги містять посилання на лист Держгеокадастру від 29.03.2023 №22-28-0222-27582-23, на підставі якого зроблений розрахунок нормативно грошової оцінки кожної земельної ділянки.

АТ «Українська залізниця» за 2023 рік подано звітну податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності), в якій податкове зобов`язання по земельному податку обчислено в сумі 70 093 854.88 грн„ в т.ч по земельним ділянкам: за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:002:0060 -143498,25 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:002:0059 - 1147,99 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:036:0282 - 42093912,07 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:027:0217 - 3795272,1 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:030:0112 - 60703,46 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:011:0064 - 4083404,66 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:014:0209 - 1025636,37 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:012;0691 - 387990,66 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:01:022:0086 - 2669,93 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:002І0132 - 829147,8 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:02:020:0037 - 303563,28 грн; за земельну ділянку з кадастровим номером 1210400000:03:035:0299- 17366908,31 грн.

27.07.2023 АТ «Українська залізниця» до органу ДПС надано уточнюючу податкову декларацію з плати за землю (земельний податок та/або орендна плата за земельні ділянки державної або комунальної власності) на 2023 рік, відповідно до якої задеклароване податкове зобов`язання з плати за землю зменшено на загальну суму 33110649,15 грн, в тому числі по податку з юридичних осіб на 2022-2023 роки.

Відповідно до статті 10 Податкового кодексу України, плата за землю є місцевим податком, а тому позивач вважаючи, що бюджет Кам`янської міської ради безпідставно недоотримав бюджетні надходження від АТ «Українська залізниця» у формі плати за землю, у зв`язку із зменшенням відповідного податкового зобов`язання, вважає, що його права порушені, у зв`язку із чим, у червні 2023 звернувся до ГУ ДПС у Дніпропетровській області за відповідними роз`ясненнями щодо причин зменшення грошового зобов`язання АТ «Українська залізниця» з плати за землю за 2023 рік.

У листі ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 05.06.2023 №20717/5/04-36-04-11-16 пояснила позивачу, що уточнюючі податкові декларації на зменшення податкових зобов`язань по земельним ділянкам, розташованим на території Дніпропетровської області, надані АТ «Українська залізниця» на підставі нових витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

13.06.2023 позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області із листом №04-01/894 «Про надання роз`яснень», згідно якого просив надати лист Держгеокадастру від 29.06.2023 №22-28-0222-27582-23.

Листом від 26.06.2023 №ПІ-65/0-76/0/63-23 ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області надало позивачу запитуваний лист Держгеокадастру від 29.06.2023 №22-28-0222-27582-23.

Згідно листа Держгеокадастру «Про формування витягів з нормативної грошової оцінки земельних ділянок» від 29.03.2023 №22-28-0222-27582-23, який адресований ГУ Держгеокадастру у Дніпропетровській області на його лист від 15.03.2023 № 21-4-0.10-1600/2-23, щодо застосування коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, відповідачу надані наступні роз`яснення:

« 10 листопада 2021 року набула чинності постанова Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок», якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі Методика), внесено зміни до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, а також визнано такими, що втратили чинність, низку постанов Кабінету Міністрів України.

Пунктом 3 зазначеної постанови Кабінету Міністрів України передбачено визнати такими, що втратили чинність, деякі постанови Кабінету Міністрів України, зокрема постанову Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 року № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів». Методикою, серед іншого, змінені підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта.

Коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, відповідно, не є коефіцієнтом, який розраховується у відповідній технічній документації.

До 10.11.2021 значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, для земельних ділянок для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту становив 1.0.

Також зазначаємо, що з 11.08.2021 діє новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051, який встановлює розширений перелік кодів цільового призначення земельних ділянок.

Отже, з дати набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 03 листопада 2021 року № 1147 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, здійснюється виключно відповідно до пункту 3 Методики та додатка 8 до Методики. Крім того, у Методиці відтепер не передбачено жодних підвищених коефіцієнтів у разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про земельну ділянку.

3 огляду на вищевикладене, з 10.11.2021 відбулось зниження нормативної грошової оцінки земель, зокрема, залізничного транспорту у зв?язку з набранням чинності новою Методикою, якою змінено підходи до визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта, яке відповідно до додатка 8 до Методики складає 0,5 для земельних ділянок з кодами цільового призначення « 12.01» та « 12.06», а для земельних ділянок енергетики з кодом цільового призначення « 14.02» відбулась зміна значень з 0,65 до 0,5.

Наголошуємо, що з 10.11.2021 визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, має здійснюватися виключно відповідно до додатка 8 до Методики.

Щодо формування витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, Держгеокадастром у цьому листі зазначено наступне.

3 метою забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів відповідно до відомостей про таку оцінку, внесених до Державного земельного кадастру, виключено можливість автоматичного розрахунку вказаної оцінки для земельних ділянок з наступним кодами цільового призначення земельних ділянок:

12.01 «Для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного

транспорту»;

12.06 «Для розміщення та експлуатації об`єктів трубопровідного транспорту»;

14.02 «Для розміщення, будівництва, експлуатації та обслуговування будівель і споруд об`єктів передачі електричної енергії».

Зазначене обумовлено тим, що відповідно до пункту 8 Порядку нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок), затвердженого наказом Міністерства аграрної політики та продовольства . України від 25.11.2016 № 489, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 19 грудня 2016 року за № 1647/29777 (на час його актуальності), передбачено, що середня (базова) вартість одного квадратного метра земель не диференціюється для: смуги відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі; смуги відводу магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, які проходять через територію населеного пункту і виходять за його межі; смуги відводу ліній електропостачання високої напруги і виходять за його межі. Разом з тим, на відповідних земельних ділянках із зазначеними кодами цільового призначення не у всіх випадках розташовані об`єкти, що підпадають під дію пункту 8 Порядку.

Тому щодо земельних ділянок, які зайняті смугами відводу магістральної залізниці, за винятком економіко-планувальних зон, які включають вокзали та привокзальні площі, для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель населеного пункту необхідне значення 1 кв.м. середньої (базової вартості) земель населеного пункту, яке уточнено на кумулятивне значення коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки (в залежності від дати проведення такої оцінки), та застосований коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки, має здійснюватися виключно відповідно до додатка 3 до Методики.

Далі для розрахунку нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яка зайнята смугою відводу магістральної залізниці, зазначені три показника множаться на площу земельної ділянки.

Вказані розрахунки необхідно проводити без застосування спеціального програмного забезпечення.

Для сформованих спеціальним програмним забезпеченням витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які зайняті вокзалами та привокзальними площами, визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до додатка 8 до Методики, також можливо проводити в «ручному» режимі з огляду на таке.

До сформованих спеціальним програмним забезпеченням значень нормативної грошової оцінки земельних ділянок врахування коефіцієнта цільового призначення також можливо в одну математичну дію для земельних ділянок з цільовим призначенням з кодами « 12.01» та « 12.06» (помножити отримане значення нормативної грошової оцінки на значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення на рівні 0,5), та дві математичні дії для земельних ділянок з кодом « 14.02» (поділити отримане значення нормативної грошової оцінки на попереднє значення цього коефіцієнта на рівні 0,65 (який застосовувався відповідно до Порядку) та помножити на значення коефіцієнта, який враховує цільове призначення на рівні 0,5 відповідно до додатку 8 до Методики)».

Також, листом від 05.06.2023 № 1976/299-23 Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області (у відповідь на лист позивача від 02.06.2023 №200/0/298-23 про надання інформації щодо стосовно витягів із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, які обліковуються за Акціонерним Товариством «Українська залізниця») повідомлено, що коефіцієнт, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, визначається відповідно до відомостей Державного земельного кадастру про земельну ділянку (в частині коду цільового призначення) на дату формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки і, відповідно, не є коефіцієнтом, який розраховується у відповідній технічній документації. Також зазначено, що діє новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, наведений у додатку 59 до Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1021, який встановлює розширений перелік кодів цільового призначення земельних ділянок. Отже, визначення коефіцієнта, який характеризує функціональне використання земельної ділянки, здійснюється виключено відповідно до додатку 8 до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 №1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

Вирішуючи даний спір, суд виходить з такого.

Щодо обраного позивачем способу захисту права.

За висновками Європейського Суду з прав людини, обираючи спосіб захисту порушеного права, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка вимагає, щоб норми національного правового засобу стосувалися сутності «небезпідставної заяви» за Конвенцією та надавали відповідне відшкодування. Зміст зобов`язань за статтею 13 також залежить від характеру скарги заявника за Конвенцією. Тим не менше, засіб захисту, що вимагається згаданою статтею, повинен бути «ефективним» як у законі, так і на практиці, зокрема, в тому сенсі, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (пункт 75 рішення у справі «Афанасьєв проти України»).

Отже, «ефективний засіб правого захисту» в розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права й одержання особою бажаного результату.

У постанові від 24.11.2021 у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду розглядаючи позов Публічного акціонерного товариства «Українська залізниця», від імені якого діє Регіональна філія «Львівська залізниця» ПАТ «Укрзалізниця» до Головного управління Держгеокадастру в Рівненській області про визнання протиправними дій щодо застосування у витязі від 08.02.2017 з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки з кадастровим номером 5623410100:02:006:0118, площею 10,3080 га, яка розташована в межах м. Костопіль, Костопільського району, Рівненської області, цільове призначення для забезпечення функціонування залізничного транспорту, коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 2,0 та зобов`язання вчинення дій щодо видачі витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки вказаної земельної ділянки із застосуванням коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки (Кф) у розмірі 1,0 земель з цільовим призначенням «для земель транспорту для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту», зазначив, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

Відтак, судова палата дійшла висновку, що дії з формування витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки можуть бути предметом судового оскарження, а підстави позову слугуватимуть висновку про належність обраного способу захисту прав.

Також, Велика Палата Верховного Суду у справі № 823/902/17 вказала, що у правовідносинах, пов`язаних з оцінкою земель та земельних ділянок, Держгеокадастр і його територіальні органи здійснюють публічно-владні управлінські функції. Тому перевірка законності їх дій (бездіяльності), рішень, зокрема під час формування даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки, оформлення таких даних у вигляді витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель, має здійснюватися адміністративним судом.

До того ж, 31.01.2024 Верховним Судом розглянуто по суті справу №640/20694/19 з аналогічним предметом спору (визнати протиправними дії Головного управління Держгеокадастру у м. Києві щодо застосування коефіцієнту функціонального використання земельної ділянки із значенням 3 замість 0,50 при формуванні та видачі витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки, визнати протиправним та скасувати витяг та зобов`язати Головне управління Держгеокадастру у м. Києві сформувати та видати позивачу витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки кадастровий номер із застосуванням коефіцієнту функціонального використання 0,50 - для будівництва та обслуговування об`єктів рекреаційного призначення.

При цьому, Верховним Судом у цій справі будь-яких висновків щодо обрання позивачем неналежного способу захисту права не наведено.

Відповідно до частини 5 статті 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Тож, у суду відсутні підстави вважати, що позивачем у даній справі обрано неналежний спосіб захисту права.

Щодо суті спірних правовідносин.

Відповідно до ст. 1, 5 Закону України від 11 грудня 2003 року № 1378-IV «Про оцінку земель» (далі - Закон № 1378-IV) у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, нормативна грошова оцінка земельних ділянок - це капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення розміру земельного податку, державного мита при міні, спадкуванні (крім випадків спадкування спадкоємцями першої та другої черги за законом (як випадків спадкування ними за законом, так і випадків спадкування ними за заповітом) і за правом представлення, а також випадків спадкування власності, вартість якої оподатковується за нульовою ставкою) та даруванні земельних ділянок згідно із законом, орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, втрат лісогосподарського виробництва, вартості земельних ділянок площею понад 50 гектарів для розміщення відкритих спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд, а також при розробці показників та механізмів економічного стимулювання раціонального використання та охорони земель.

Згідно зі ст. 15, 18 Закону № 1378-IV підставою для проведення оцінки земель (бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок) є рішення органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться відповідно до норм, правил, а також інших нормативно-правових актів на землях усіх категорій та форм власності.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться: розташованих у межах населених пунктів незалежно від їх цільового призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років; розташованих за межами населених пунктів земельних ділянок сільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 5-7 років, а несільськогосподарського призначення - не рідше ніж один раз на 7-10 років.

Нормативна грошова оцінка земельних ділянок проводиться юридичними особами, які є розробниками документації із землеустрою відповідно до Закону України «Про землеустрій».

За приписами ч. 1, 2 ст. 20 Закону № 1378-IV за результатами бонітування ґрунтів та нормативної грошової оцінки земельних ділянок складається технічна документація, а за результатами проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок складається звіт.

Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.

Частиною 3 статті 23 Закону № 1378-IV передбачено, що витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки видається органами, що здійснюють ведення Державного земельного кадастру.

Наказом Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25 листопада 2016 року № 489 затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земель населених пунктів (далі - Порядок № 489).

Згідно з приписами розділу ІІІ Порядку № 489 за результатами нормативної грошової оцінки земель складається технічна документація. Дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою зацікавленої особи як витяг із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

З метою внесення даних до Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку земель населених пунктів оформлюється електронний документ відповідно до вимог Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051.

Згідно наказу Державного комітету України з земельних ресурсів від 23.07.2020 №548, затверджено Класифікацію видів цільового призначення земель, згідно якої землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту визначено за кодом « 12.01».

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28.07.2021 №821 «Про внесення змін до деяких актів Кабінету Міністрів України» Порядок ведення Державного земельного кадастру доповнено додатками 58, 59, 60, 61. Так, Додатком №58 Порядку Державного земельного кадастру передбачено Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок, видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правила їх застосування, а додатком №59 передбачений новий Класифікатор видів цільового призначення земельних ділянок.

Згідно Класифікатору в редакції постанови №821, землі для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту також визначено за кодом « 12.01».

Згідно Додатку №1 до Порядку №489 «Коефіцієнти, які характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф)», для земель для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту визначено коефіцієнт, який характеризують функціональне використання земельної ділянки (Кф) на рівні 1.

Відповідно до матеріалів справи, 09.07.2020 року Кам`янською міською радою прийнято рішення № 1975-44/VII Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 р.»

18.12.2020 року Кам`янською міською радою прийнято рішення № 41-03/VIII Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020.

Згідно технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське середня базова вартість одного квадратного метра земельної ділянки міста Кам`янське станом на 2020 рік становить 461,19 грн.

Відповідно до п.1 Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 04 січня 2015 року № 15 (далі - Положення про Держгеокадастр) Державна служба України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра аграрної політики та продовольства і який реалізує державну політику у сфері національної інфраструктури геопросторових даних, земельних відносин, землеустрою, у сфері Державного земельного кадастру.

Підпунктом 48 пункту 4 Положення про Держгеокадастр визначено, що останній відповідно до покладених на нього завдань веде поземельні книги та видає витяги із Державного земельного кадастру про земельні ділянки.

Пунктом 3 Порядку № 489 інформаційною базою для нормативної грошової оцінки земель населених пунктів є затверджені генеральні плани населених пунктів, плани зонування територій і детальні плани територій, відомості Державного земельного кадастру, дані інвентаризації земель та державної статистичної звітності.

Станом на 30.03.2023 (дата формування спірних витягів) наказ Міністерства аграрної політики і продовольства України від 25.11.2016 №489 (Порядок №489) діяв і був скасований наказом Міністерства аграрної політики і продовольства України від 04.04.2023 №716, у зв`язку із необхідністю приведення у відповідність до постанови Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1147 «Про затвердження Методики нормативної грошової оцінки земельних ділянок».

03.11.2021 Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №1147, якою затверджено Методику нормативної грошової оцінки земельних ділянок (далі- Методика №1147).

На підставі цієї постанови, визнано такою що втратила чинність постанова Кабінету Міністрів України від 23 березня 1995 р. № 213 «Про Методику нормативної грошової оцінки земель населених пунктів».

Методика №1147 встановлює методологічні засади проведення нормативної грошової оцінки земельних ділянок, яка застосовується у випадках, визначених Законом України Про оцінку земель (п. 1 Методики).

Відповідно до пунктів 2-11 Методики №1147, об`єктом нормативної грошової оцінки є земельні ділянки усіх категорій та форм власності в межах території територіальної громади (або її частини).

Межі території територіальної громади, а також межі населених пунктів (сіл, селищ, міст), що входять до складу територій територіальних громад, використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру, а у разі, коли відомості про такі межі не внесені до Державного земельного кадастру, - на підставі проектів формування території і встановлення меж сільських, селищних рад або інших матеріалів, за якими відповідно до законодавства, яке діяло на момент їх затвердження, здійснювалося встановлення (зміна) їх меж. У разі відсутності таких матеріалів і до моменту внесення до Державного земельного кадастру відомостей про межі сіл, селищ, міст відомостями про такі межі, а також межі території територіальної громади (сільської, селищної, міської) ради вважаються дані, що збігаються з межами, відображеними на індексних кадастрових картах (планах) сіл, селищ, міст, районів згідно з відомостями Державного земельного кадастру, а межами територіальної громади вважаються дані згідно із зовнішніми межами юрисдикції ради територіальної громади (населених пунктів), що увійшли до її складу.

Нормативна грошова оцінка земельної ділянки (Цн) визначається за такою формулою:

Цн = Пд х Нрд х Км1 х Км2 х Км3 х Км4 х Кцп х Кмц х Кні,

де Пд - площа земельної ділянки, квадратних метрів;

Нрд - норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі згідно з додатком 1;

Км1 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст;

Км2 - коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів;

Км3 - коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення;

Км4 - коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки;

Кцп - коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки відповідно до відомостей Державного земельного кадастру;

Кмц - коефіцієнт, який враховує особливості використання земельної ділянки в межах категорії земель за основним цільовим призначенням;

Кні - добуток коефіцієнтів індексації нормативної грошової оцінки земель за період від затвердження нормативу капіталізованого рентного доходу до дати проведення оцінки.

Площа (Пд) та цільове призначення земельної ділянки використовуються на підставі відомостей Державного земельного кадастру. У разі відсутності відомостей про земельну ділянку у Державному земельному кадастрі та/або Державному реєстрі земель площею та цільовим призначенням земельної ділянки вважаються дані згідно з документацією із землеустрою, на підставі якої здійснювалося формування цієї земельної ділянки, або документом, що посвідчує право власності (користування) земельною ділянкою.

Чисельність населення населених пунктів та територіальних громад використовується відповідно до відомостей про чисельність наявного населення за даними (довідниками) Держстату станом на 1 січня року, що передує року проведення оцінки.

Норматив капіталізованого рентного доходу за одиницю площі (Нрд) приймається відповідно до категорії земельної ділянки за основним цільовим призначенням.

Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, приймається відповідно до додатка 1.

Норматив капіталізованого рентного доходу (Нрд) для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду приймається відповідно до додатка 2.

Коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), приймається відповідно до додатка 3 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Для територіальних громад, що розташовані поза зонами впливу великих міст, а також для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зони впливу великих міст (Км1), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), приймається для територій окремих населених пунктів відповідно до додатка 4 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду, населених пунктів, що не зазначені у додатку 4, а також земельних ділянок за межами населених пунктів коефіцієнт, який враховує курортно-рекреаційне значення населених пунктів (Км2), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який враховує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), приймається відповідно до додатка 5 (крім земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду). Території сільських, селищних, міських рад (у тому числі тих, де припинена діяльність місцевих рад) або територіальних громад, що належать до зони відчуження, зони безумовного (обов`язкового) відселення, зони гарантованого добровільного відселення та зони посиленого радіоекологічного контролю, визначаються відповідно до постанови Кабінету Міністрів Української РСР від 23 липня 1991 р. № 106 Про організацію виконання постанов Верховної Ради Української РСР про порядок введення в дію законів Української РСР Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи та Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Для територій територіальних громад, що не входять до зон радіаційного забруднення, та земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який характеризує розташування території територіальної громади в межах зон радіаційного забруднення (Км3), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для земель житлової та громадської забудови, земель рекреаційного призначення, земель промисловості, транспорту, зв`язку, енергетики, оборони та іншого призначення, а також для земельних ділянок, які не віднесені до категорії земель за основним цільовим призначенням, диференціюється за оціночними районами.

Вся територія, що перебуває в межах юрисдикції сільської, селищної, міської ради або в межах території територіальної громади, поділяється на оціночні райони, що мають переважно однотипні функціонально-планувальні якості та обмежені природними (морське узбережжя, річки, канали, струмки, балки, рівчаки тощо), антропогенними (дороги, вулиці та провулки, сельбищні, шляхові споруди, лісосмуги, канали, історико-культурні, промислові, рекреаційні масиви тощо), адміністративними (межі територій сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад) та іншими (межі кадастрових кварталів тощо) межами та рубежами. Під час виділення меж оціночних районів можуть використовуватися матеріали опорних планів генеральних планів населених пунктів (за наявності).

Оціночні райони виділяються як замкнені полігони, межі яких не перетинаються. Межі оціночних районів не можуть перетинати межі сіл, селищ, міст, сільських, селищних, міських рад, територіальних громад. Підлягають виділенню в окремі оціночні райони:

смуги відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ);

землі під відкритими розробками, кар`єрами, шахтами та відповідними спорудами;

смуги відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів;

смуги відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище.

Площа оціночного району не може перевищувати 1000 гектарів.

Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), диференціюється за оціночними районами, які встановлюються на основі економічної оцінки території, з урахуванням таких груп факторів:

неоднорідність функціонально-планувальних якостей території;

доступність до центру населеного пункту, місць концентрації трудової діяльності, центрів громадського обслуговування, масового відпочинку;

рівень інженерного забезпечення та благоустрою території (наявність і можливість підключення об`єктів нерухомості до мереж водо-, електро-, газо-, теплопостачання та водовідведення);

рівень розвитку сфери обслуговування населення (доступність основних закладів соціальної інфраструктури (школи, дитячі дошкільні заклади, заклади охорони здоров`я, інші об`єкти соціальної інфраструктури);

екологічна якість території (рівень забруднення повітря, ґрунтів, акустичне та електромагнітне забруднення, площа санітарно-захисних зон, а також площа зелених насаджень загального користування, водних акваторій і місць відпочинку);

складність фізико-географічних та геоморфологічних умов (наявність ярів, крутосхилів, підтоплення тощо);

привабливість середовища (різноманітність місць докладання праці, наявність історико-культурних та природних пам`яток тощо).

Для кожної групи факторів оцінки встановлюється ваговий коефіцієнт, значення якого залежить від географічних та містобудівних особливостей території сільської, селищної, міської ради або території територіальної громади як об`єкта проведення оцінки. Сума вагових коефіцієнтів групи факторів оцінки дорівнює 1.

Коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), визначається за результатами геоінформаційного моделювання. Для сільських, селищних, міських рад та територіальних громад із чисельністю населення менше 50 тис. осіб коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), може визначатися для кожного оціночного району за результатами бальної оцінки за критеріями економічної цінності, що наведені у додатку 6. Значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для оціночного району розраховується як відношення суми бальних оцінок цього оціночного району до середньої суми бальних оцінок оціночних районів територіальної громади.

Для оціночних районів, що сформовані в межах смуг відведення магістральної залізниці (за винятком вокзалів та привокзальних площ), смуг відведення магістральних нафто-, газо- та продуктопроводів, смуг відведення ліній електропередачі напругою 220 кВ і вище, коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), приймається таким, що дорівнює 1.

У разі коли розрахункове значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), для оціночного району перевищує граничні максимальні значення, наведені у додатку 7, приймається відповідне граничне максимальне значення.

Розрахункове значення коефіцієнта, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), округлюється до третього знака після коми.

Для земель сільськогосподарського призначення, земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, земель оздоровчого призначення, земель історико-культурного призначення, земель лісогосподарського призначення та земель водного фонду коефіцієнт, який характеризує зональні фактори місця розташування земельної ділянки (Км4), застосовується із значенням 1.

Коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп), приймається відповідно до додатка 8.

Згідно додатку 8 цієї методики №1147, коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту з кодом «12.01» встановлений на рівні 0,5.

За змістом Методики №1147 ідентичним коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф) є коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп). Тож, у зв`язку із набранням чинності Методики №1147, коефіцієнт, який характеризує функціональне призначення (Кф) змінився на коефіцієнт, який враховує цільове призначення (Кцп).

Однак, як станом на початок податкового періоду 2023 рік (01.01.2023), так і станом на час формування спірних витягів 30.03.2023, Порядком №489 та Методикою №1147 було унормовано різні коефіцієнти цільового призначення для земельних ділянок з цільовим призначенням - для розміщення та експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту (1 та 0,5 відповідно), при цьому з одним і тим же кодом цільового призначення - « 12.01».

Існування різних нормативно-правових актів, що регулюють спірні правовідносини, та якими унормовані різні положення призвело до колізії норм права.

Відповідно до ст.8 Конституції України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй.

Отже, в разі регулювання спірних правовідносин різними нормативними актами, при вирішенні спору повинні застосовуватися закони України, якими регулюються вказані правовідносини, як такі, що мають вищу юридичну силу порівняно з підзаконними актами (наказами, інструкціями).

Разом з тим, у разі існування неузгодженості між нормами, виданими одним і тим самим нормотворчим органом, застосовується акт, виданий пізніше, навіть якщо прийнятий раніше акт не втратив своєї чинності. Така неузгодженість може виникнути внаслідок того, що прийняття нової норми не завжди супроводжується скасуванням "застарілих" норм з одного й того ж питання.

У разі існування суперечності між актами, прийнятими різними за місцем в ієрархічній структурі органами - вищестоящим та нижчестоящим, застосовується акт, прийнятий вищестоящим органом, як такий, що має більшу юридичну силу.

Наведені роз`яснення надані у листі Міністерства юстиції України від 26.12.2008 №158-0-2-08-19 «Щодо практики застосування норм права у випадку колізії».

Отже, в даному випадку, з урахуванням фактичних обставин справи, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми постанови КМУ від 03.11.2021 №1147, якою затверджена Методика нормативної грошової оцінки земельних ділянок, а ні наказ Міністерства аграрної політики та продовольства України від 25.11.2016 №489, яким затверджено Порядок нормативної грошової оцінки земельних ділянок населених пунктів, з огляду на ієрархічність органів які прийняли ці документи, та те, що Методика №1147 прийнята пізніше.

Як вже зазначалось, пунктом 11 Методики №1147 визначено, що коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки (Кцп) при проведенні нормативної грошової оцінці земельної ділянки визначається згідно Додатком 8 цієї Методики, тобто, в даному випадку на рівні 0,5.

Верховним Судом у постанові від 14.06.2023 у справі № 160/14039/22 зазначено, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

Тобто, при проведенні нормативної грошової оцінки земельної ділянки коефіцієнт який характеризує функціональне використання земельної ділянки (або коефіцієнт, який враховую цільове використання земельної ділянки) має визначатись на підставі нормативно правового акту, який визначає розмір такого коефіцієнту станом на час формування витягу.

Відповідачем не заперечується, що при формуванні спірних витягів з технічної документації нормативної грошової оцінки від 30.03.2023 було застосовано коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки на рівні 0,5.

Тож, з урахуванням положень пункту 11 Методики № 1147, та з огляду, на правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 160/14039/22, суд зазначає про правомірність дій відповідача щодо застосування у спірних витягах коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки на рівні 0,5.

При цьому, судом не приймаються, як обґрунтовані, доводи позивача про те, що при формуванні витягів відповідачем повинно бути застосовано норми Порядку №489 в частині застосування коефіцієнту, який характеризує цільове призначення земельної ділянки, тобто на рівні 1.

Такі доводи позивача обумовлені пунктом 4 постанови КМУ №1147 від 03.11.2021, якою затверджена Методика.

Відповідно до пункту 4 постанови КМУ від 03.11.2021 №1147, затверджена з урахуванням вимог пункту 271.2 статті 271 Податкового кодексу України до набрання чинності Методикою, затвердженою згідно з пунктом 1 цієї постанови, технічна документація з нормативної грошової оцінки земельних ділянок, технічна документація із загальнонаціональної (всеукраїнської) нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення (на відповідній території) є чинною до початку застосування рішення відповідного органу місцевого самоврядування про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок.

Тобто, аналізуючи ці норми та з урахуванням фактичних обставин даної справи, суд зазначає, що середня базова вартість одного квадратного метру земельних ділянок міста Кам`янське залишається незмінною та враховується при обчисленні нормативної грошової оцінки окремої земельної ділянки (в даному випадку, земель на праві постійного користування АТ «Українська залізниця») до початку застосування наступного рішення сесії Кам`янської міської ради про затвердження нової технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок міста Кам`янське, незважаючи на те, що при розрахунку середньої базової вартості одного квадратного метру земельних ділянок міста Кам`янське застосовувались коефіцієнти, згідно Порядку №489, в тому числі коефіцієнт, який характеризує цільове призначення земельної ділянки, який дорівнював 1.

Тож, позовні вимоги в частині визнання протиправними дій Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області щодо застосування у витягах із технічної документації з нормативної грошової оцінки спірних земельних ділянок коефіцієнт який враховує цільове призначення земельної ділянки в розмірі 0,5 є безпідставними, та у їх задоволенні суд відмовляє.

Щодо формування витягів не у автоматичному режимі.

Відповідач не заперечує про те, що спірні витяги сформовані у спосіб, про який повідомлено відповідачу у листі Державної служби України з питань геодезії, картографії та кадастру від 29.03.2023 №№22-28-0222-27582-23, тобто не у автоматичному режимі.

Відповідно до статті 193 Земельного кодексу України державний земельний кадастр це єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах кордонів України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.

Таким чином, кадастр має забезпечувати необхідною інформацією органи державної влади та органи місцевого самоврядування, зацікавлені підприємства, установи та організації, а також громадян з метою регулювання земельних відносин, раціонального використання та охорони земель, визначення розміру плати за землю та цінності земель у складі природних ресурсів, контролю за використанням і охороною земель, економічного та екологічного обґрунтування бізнес-планів та проектів землеустрою.

Згідно з п. 4 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.10.2012 №1051 (далі - Порядок №1051) ведення Державного земельного кадастру здійснює Держгеокадастр та його територіальні органи. Держателем Державного земельного кадастру є Держгеокадастр. Функції адміністратора Державного земельного кадастру виконує визначене Держгеокадастром за погодженням з Мінагрополітики державне підприємство, яке належить до сфери управління Держгеокадастру.

Відповідно до п.5 Порядку №1051 до складу Держгеокадастру та його територіальних органів входять державні кадастрові реєстратори, які здійснюють внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей в межах повноважень, визначених Законом України "Про Державний земельний кадастр" та цим Порядком.

Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, а також відмову у внесенні або наданні відомостей.

Згідно підпункту 10 пункту 24 Порядку № 1051 до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки, зокрема, цільове призначення (категорія земель, вид цільового призначення земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з додатками 58, 59, 60.

Пунктом 121-1 Порядку №1051 передбачено, що внесення до відомостей про земельну ділянку змін щодо її цільового призначення здійснюється згідно з Класифікатором видів цільового призначення земельних ділянок, Класифікатором видів функціонального призначення територій та співвідношення між ними, а також правилами їх застосування, наведеними у додатках 58-60.

Як вже зазначалось, у зв`язку із введенням в дію нового Класифікатора видів цільового призначення земельних ділянок в Державному земельному кадастрі не відбулось зміни цифрового показника коду цільового призначення земель, які знаходяться у постійному користуванні АТ «Українська залізниця» (земель для розміщення будівель та споруд залізничного транспорту) « 12.01», тобто відомості про спірні земельні ділянки в Державному земельному кадастрі не зазнали змін, а тому, у користувача цих земельних ділянок (АТ «Українська залізниця») не виникло обов`язку щодо подання до державного кадастрового реєстратора відповідної заяви про зміну відомостей в частині коду цільового призначення земельних ділянок.

Однак, станом на час формування та видачу спірних витягів, у зв`язку із введенням в дію Методики №1147, зазнав змін розмір коефіцієнту, який враховує цільове призначення земельної ділянки.

Разом з тим, згідно з пунктом 20 Методики №1147, дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються за заявою, форму якої наведено в додатку 16, що подається в електронній або паперовій формі, як витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за формою згідно з додатком 17.

Витяг із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок оформляється і видається автоматично в електронній формі з використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру.

У разі відсутності в Державному земельному кадастрі відомостей про нормативну грошову оцінку земельних ділянок, що унеможливлює автоматичну видачу витягу із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок із використанням програмного забезпечення Державного земельного кадастру, такий витяг оформляється протягом трьох робочих днів з дати надходження відповідної заяви із наявної технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок за підписом працівника відповідного територіального органу Держгеокадастру, до посадових обов`язків якого належить надання зазначених витягів.

Видача витягу з технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки - це адміністративна послуга, яку надає Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області через центр надання адміністративних послуг відповідно до вимог Закону України «Про адміністративні послуги», постанови Кабінету Міністрів України від 01 серпня 2011 року № 835 «Деякі питання надання Державною службою з питань геодезії, картографії та кадастру та її територіальними органами адміністративних послуг» та розпорядження Кабінету Міністрів України від 16 травня 2014 року № 523-р «Деякі питання надання адміністративних послуг органів виконавчої влади через центри надання адміністративних послуг».

У постанові від 24 листопада 2021 року у справі № 817/1780/17 Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що видача витягу з технічної документації з нормативної грошової оцінки конкретної земельної ділянки не передбачає можливість вибору суб`єктом владних повноважень на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, оскільки є єдиним законодавчо закріпленим варіантом поведінки відповідача при оформленні даних про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки. Визначення у витязі коефіцієнту, який характеризує функціональне використання земельної ділянки (Кф), є обов`язковим і розмір цього коефіцієнту має відповідати Порядку № 489.

Тобто, як встановлено судом раніше, при формуванні витягів відповідач повинен був застосовувати коефіцієнт Кцп на рівні 0,5, однак, у зв`язку із введенням в дію нової Методики №1147, яка змінила підходи визначення коефіцієнта, який враховує цільове призначення земельної ділянки, а також значення цього коефіцієнта, станом на час формування витягів, у відповідача була відсутня об`єктивна можливість сформувати витяги із застосуванням програмного забезпечення, оскільки коефіцієнт, який враховує цільове призначення земельної ділянки застосовується станом на час формування витягу та не є коефіцієнтом, який розраховується у відповідній технічній документації.

Як встановлено судом, причиною видачі витягів не у автоматичному режимі є забезпечення коректного розрахунку нормативної грошової оцінки земельних ділянок в межах населених пунктів відповідно до відомостей про таку оцінку, внесених до Державного земельного кадастру, у зв`язку із введенням в дію нової Методики №1147.

Верховний Суд у постанові від 12 липня 2021 року у справі №640/9862/20 сформулював висновок, відповідно до якого видача витягу про нормативну грошову оцінку конкретної земельної ділянки є способом відображення вартісного показника грошової оцінки цієї земельної ділянки на підставі існуючої у Державному земельному кадастрі інформації щодо неї та із використанням законодавчо встановлених показників, зокрема і показника Кф, який характеризує її функціональне використання. Отже, цей вартісний показник об`єктивно існує та може бути обрахований безвідносно до додержання форми такого витягу, чи його відкликання. При цьому, показник Кф не обчислюється самостійно органами Держгеокадастру чи іншими суб`єктами владних повноважень, а лише застосовується відповідно до встановленого порядку. Тому, зміст витягу не може змінювати дійсну нормативну грошову оцінку земельної ділянки, а правомірність його формування може бути перевірена, зокрема у судовому порядку.

Також згідно правового висновку Верховного Суду у постанові від 05.09.2023 у справі № 520/9277/20, формування витягу в автоматичному режимі не може бути підставою для встановлення в ньому необґрунтованих розмірів коефіцієнтів.

Отже, спірні витяги із технічної документації з нормативної грошової оцінки земельних ділянок сформовані у відповідності до норм чинного законодавства, тому у задоволенні позовних вимог в частині скасування витягу з підстав формування їх не у автоматичному режимі слід також відмовити.

Що ж до позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку по спірним земельним ділянкам на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації у відповідності до рішень Кам`янської міської ради від 09.07.2020 року № 1975-44/УІІ Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 та від 18.12.2020 року №41- ОЗ/УІІІ Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020, з урахуванням цільового призначення земельних ділянок Кф у розмірі -1, то суд зазначає, що це вимога має похідний характер, а тому її задоволення залежить від задоволення основної вимоги. Враховуючи, що суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача щодо застосування у спірних витягах коефіцієнту Кф на рівні 0,5 та скасування витягів, то і у задоволенні позовної вимоги про зобов`язання відповідача видати витяг з технічної документації про нормативну грошову оцінку по спірним земельним ділянкам на підставі нормативної грошової оцінки земель та технічної документації у відповідності до рішень Кам`янської міської ради від 09.07.2020 року № 1975-44/УІІ Про затвердження Технічної документації з нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020 та від 18.12.2020 року №41- ОЗ/УІІІ Про впровадження нормативної грошової оцінки земель міста Кам`янське станом на 01.01.2020слід відмовити.

Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені судом та не наводяться у рішенні, позаяк не покладаються судом в його основу, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п.1 ст.6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).

Положення статті 19 Конституції України встановлюють, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з статтею 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, довести правомірність своїх дій чи бездіяльності відповідно до принципу офіційності в адміністративному судочинстві зобов`язаний суб`єкт владних повноважень.

З`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

З урахуванням висновку суду про відмову у задоволенні позову, розподіл витрат у вигляді судового збору не здійснюється.

Керуючись ст.ст. 2, 7, 139, 241, 243-246, 255, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст рішення суду складено 29.02.2024 року.

Суддя Н.Є. Калугіна