Рішення

від 23.02.2024 по справі 260/8874/23

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

23 лютого 2024 року м. Ужгород№ 260/8874/23 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Плеханова З.Б.

при секретарі Ковач Н.М.

за участю: Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області - представник Черненко С.С.

Державна екологічна інспекція України в Закарпатській області - представник - Данч Н.М.

відповідача: Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії Державне підприємство "Берегівське лісове господарство", представник - адвокат Никитюк Н.О.

треті особи без самостійних вимог:

Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, представник - не з`явився

Державна екологічна інспекція України - представник не зявився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовною заявою Керівника Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Сечені, буд. 15,м. Берегове, Закарпатська обл., Берегівський р-н,90202) до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Державне підприємство "Берегівське лісове господарство" (вул. Руставелі Шота, буд. 9А,м. Київ,01001) треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, Державна екологічна інспекція України про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії

В С Т А Н О В И В:

19 жовтня 2023 року керівник Берегівської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області звернувся до Закарпатського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Державне підприємство "Берегівське лісове господарство", якому просить :

1. Прийняти позовну заяву до розгляду та порушити провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегівське лісове господарство» щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» площею 9 га та зобов`язати останнього відповідно до вимог чинного законодавства України протягом 1 року з дня набрання рішенням законної сили забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості).

3. Про час та місце розгляду справи повідомити сторони, Берегівську окружну прокуратуру та Закарпатську обласну прокуратуру.

4. Судові витрати покласти на відповідача.

Щодо захисту інтересів держави , то прокурор зазначає, що згідно підпункту 15 пункту 2 розділу II Положення про Державну екологічну інспекцію у Закарпатській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 12.02.2021 №49 (даті - Положення), Державна екологічна інспекція у Закарпатській області здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням територіальними органами центральної виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами- нерезидентами вимог законодавства про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду; наявності лімітів і дозволів на спеціальне використання природних ресурсів у межах територій та об`єктів природно-заповідного фонду та дотримання їх обсягів, відтворення природних ресурсів на території природно-заповідного фонду. Пунктом 10 розділу II Положення визначено, що Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Закарпатській області.

Звертаючись до компетентного органу до подання позову в порядку, передбаченому статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор фактично надає йому можливість відреагувати на стверджуване порушення інтересів держави, зокрема, шляхом призначення перевірки фактів порушення законодавства, виявлених прокурором, вчинення дій для виправлення ситуації, а саме подання позову або аргументованого повідомлення прокурора про відсутність такого порушення. Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Подання прокуратурою даної позовної заяви обумовлено необхідністю відновлення та захисту порушених інтересів держави, які полягають у неухильному дотриманні режиму охорони та використання об`єкта природно - заповідного фонду. Окрім того, зазначено, що у даному спорі має місце триваюче правопорушення, тобто проступок, пов`язаний з тривалим, неперервним невиконанням обов`язків, передбачених законом.

24 жовтня 2023 року ухвалою ЗОАС відкрито загальне позовне провадження та запропоновано відповідачу надати відзив на позов та докази, які в нього є .

14 листопада 2023 року від Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії Державне підприємство "Берегівське лісове господарство" надійшов відзив на позов, в якому викладено заперечення, обґрунтовані наступним.

Відповідач не є субєктом владних повноважень в розумінні положень чинного КАСУ, не здійснює публічно-владних владних управлінських функцій у спірних правовідносинах. У поданій позовній заяві не зазначено жодної правової норми, яка би надавала будь-якому субєкту владних повноважень звертатися до адмінсуду

На виконання вимог чинних, на момент створення Заказника нормативно - правових актів та Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Косонська Гора», межі заказника винесено в натурі (на місцевості) при його створенні, шляхом встановлення в натурі меж земельної ділянки під об`єктом природно-заповідного фонду та нанесення на планово-картографічні матеріали лісовпорядкування. В подальшому, у зв`язку з відсутністю зміни меж об`єкта природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Косонська Гора», нове встановлення його меж не проводилося.

Чинний правовий режим території об`єкту природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Косонська Гора», в тому числі права та обов`язки Відповідача, як постійного землекористувача, визначається Законом України «Про природно-заповідний фонд», діючим Положенням про ботанічний заказник місцевого значення «Косонська Гора» у новій редакції та охоронним зобов`язанням Закарпатської обласної державної адміністрації від 01.04.2020 р. №06-24/846/10.

Однак, жоден з вищезазначених офіційних документів, не містить обов`язку саме Відповідача, як постійного землекористувача, щодо винесення (встановлення) в натуру (на місцевості) меж об`єкта природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Косонська Гора».

Враховуючи вищевикладене, позовна вимога щодо визнання бездіяльності Відповідача протиправною та про зобов`язання Відповідача забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косонська Гора» та закріплення їх в натурі (на місцевості) є безпідставною та задоволенню не підлягає.

Крім того зазначає, що є підстави залишити позов без розгляду, мотивуючи тим, що відсутність у прокурора підстав для представництва інтересів держави, а отже і права на звернення до суду, є перешкодою для розгляду справи по суті. Просить суд врахувати висновки щодо застосування норм права, викладені в постанові Верховного Суду від 14.09.2021 р. по справі № 807/965/17. У зв`язку з цим вважає, що Державна екологічна інспекція у Закарпатській області не є суб`єктом владних повноважень, який уповноважений здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Відповідно, зазначення Державної екологічної інспекції у Закарпатській області у якості позивача є помилковим.

08 грудня 2023 року ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду залучено до участі в справі в якості третіх осіб без самостійних вимог:

-Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 38766364)

-Державну екологічну інспекцію України ( код ЄДРПОУ 37508533).

10 січня 2024 року від керівника Берегівської окружної прокуратури надійшла Відповідь на відзив, де спростовують заперечення відповідача щодо того , що відповідач не є суб`єктом владних повноважень , що є безпідставним, з огляду на те, що він відповідно до ст. 241 КУпАП розглядає справи про адміністративні правопорушення про знищення або пошкодження полезахисних лісових смуг та захисних лісових насаджень, тобто виконує наглядову функцію. Крім того, він здійснює функцію ведення лісового господарства, яка визначена ст. 19 Лісового кодексу України. Вказана позиції висвітлена Великою палатою Верховного Суду у постанові від ЗО січня 2018 року у справі №807/1892/13-а та Верховним Судом у справі №К/9901/1877/18.

Статтею 20 Закону України ЗУ "Про землеустрій" визначено, що землеустрій проводиться в обов`язковому порядку на землях усіх категорій незалежно від форми власності в тому числі, в разі розробки документації із землеустрою щодо організації раціонального використання та охорони земель; встановлення в натурі (на місцевості меж земель, обмежених у використанні і обмежених (обтяжених) правами інших осіб (земельний сервітут).

Зазначає, що твердження державного підприємства про те, у нього відсутній обов`язок щодо винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду в натурі є необгрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Таким чином, законодавчими нормами на землекористувачів земельних ділянок об`єктів природно-заповідного фонду покладено обов`язок забезпечувати охорону та збереження таких територій, в тому числі щодо винесення меж природно-заповідного фонду.

Твердження відповідача, що прокуратура звернулась до суду в інтересах неналежного органу посилаючись на постанову Верховного Суду ід 14.09.2021 по справі № 807/965/17 є необґрунтованим, оскільки при розгляді даної справи прокуратура звернулась до суду як самостійний позивач, а в даному випадку звертається в інтересах уповноваженого органу державного влади, а саме Державної екологічної інспекції в Закарпатській області. Таким чином, органом уповноваженим державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Закарпатській області, в інтересах якого прокуратура звернулась до суду.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши представників сторін суд дійшов до наступних висновків.

Обставини встановлені судом.

08 липня 2010 року Закарпатською обласною радою прийнято Рішення № 1143 "Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення ", яким :

- відповідно до статті 43 ЗУ "Про місцеве самоврядування в Україні"

- на виконання Закону України "Про природно-заповідний фонд України "

ВИРІШИЛА:

- 1. Оголосити об`єктами природно-заповідного фонду місцевого значення ботанічні заказники місцевого значення:

у лісфонді державного підприємства «Виноградівське лісове господарство» Виноградівського лісництва без вилучення земель від землекористувача:

«Егреш» - на площі 37,4 га;

у лісфонді філії «Береговодержспецлісгосп» без вилучення земель від землекористувача:

«Ардов» - на площі 25,0 га;

«Косоньська гора» - на площі 9,0 га;

«Сілаш» - на площі 75,5 га.

- 2. Державному управлінню охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області (Погорєлов А.В.) у тримісячний термін затвердити положення про ботанічні заказники місцевого значення згідно з пунктом 1 зазначеного рішення.

- 3. Контроль за виконанням цього рішення покласти на заступника голови обласної державної адміністрації Феєра В.], та постійну комісію обласної ради з питань екології та використання природних ресурсів (Чубірко В.В.).

15 листопада 2010 року Державне управління охорони навколишнього природного середовища в Закарпатській області видало ОХОРОННЕ ЗОБОВЯЗАННЯ " :

1. яке оформлене відповідно до статті 26 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України ", рішення Закарпатської облради від 08.07.2010 року № 1143 "Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення ".

2.Цим охоронним зобов`язанням Філія "Береговодержспецлісгосп" в особі директора Маргітич М. М. дає зобов`язання щодо забезпечення режиму охорони та збереження комплексів дуба гірського, віднесених до Червоної книги України булатки довголистої, гніздівки звичайної, любки дволистої, конюшини червонуватої, подалірію, мідянки, махаону та інших видів рослин і тварин, що зафіксовані на території ботанічного заказника місцевого значення "Косоньська гора" загальною площею 9,0 га на території заказника забороняється діяльність, що суперечить цілям і завданням передбаченим положенням про заказник. Всі види господарської діяльності здійснювати за погодженням держуправління охорони навколишнього природного середовища відповідно до діючого законодавства. Землекористувач бере на себе зобов`язання збереження межових знаків винесення меж об`єкту у натурі та на планово-картографічному матеріалі та охорони встановлених інформаційних щитів і знаків.

02 травня 2019 року Розпорядженням № 252 голови Закарпатської обласної державної адміністрації затверджено Положення про ботанічний заказник місцевого значення «Косоньська гора» , згідно якого:

- ......1.2.Заказник входить до складу природно-заповідного фонду України і охороняється як національне надбання, щодо якого встановлений особливий режим охорони , відтворення та використання.

1.3. Заказник загальною площею 9,0 га розташований у кварталі 07 ( виділи 7 9) Чизайського лісництва державного підприємство "Берегівське лісове господарство" ( далі Землекористувач) Берегівського району Закарпатської області.

1.4. Територія , оголошена заказником , не вилучається у Землекористувача.

1.5. Землекористувач бере на себе зобовязання щодо забезпечення режиму охорони та збереження Заказника.

1.6. Межі заказника встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж Заказника у натурі, його межі визначаються відповідно до проекту створення.

2.1. Заказник оголошено з метою збереження і відтворення дубняків нантського типу на східному схилі Косонської гори.

01 квітня 2020 року Закарпатська обласна державна адміністрація видала ОХОРОННЕ ЗОБОВЯЗАННЯ " № 06-24/846/10

1. яке оформлене відповідно до статті 53 ЗУ "Про природно-заповідний фонд України ", рішення Закарпатської облради від 08.07.2010 №1143 „Про оголошення об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення"

2.Цим охоронним зобов`язанням Державному підприємству "Берегівське лісове господарство" передається під охорону та дотримання встановленого режиму об`єкт природно-заповідного фонду місцевого значення - ботанічний заказник "Косоньська гора" загальною площею 9,0 га у межах кварталу 07 (виділи 7-9) Чизайського лісництва

3. Землекористувач ( землевласник) зобов`язаний:

- дотримуватись встановленого режиму для території (об`єкта) природно - заповідного фонду;

- не здійснювати у межах території (об`єкта) природно-заповідного фонду забороненої господарської діяльності;

- вживати заходів щодо попередження і ліквідації екологічних наслідків аварій та шкідливого впливу на територію (об`єкт) природно-заповідного фонду;

- дотримуватися вимог щодо використання території (об`єкта) природно- заповідного фонду;

- забезпечити охорону та збереження цінних природних комплексів Ч^ території (об`єкта) природно-заповідного фонду.

2.Землекористувач (землевласник) забезпечує охорону та збереження території (об`єкта), що перебуває у його користуванні (власності).

Постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 2022 р. № 1003 «Деякі питання реформування управління лісової галузі», утворено державне спеціалізоване господарське підприємство "Ліси України" та приєднано до нього спеціалізовані державні лісогосподарські підприємства, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів.

Згідно з п. 8 Наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 874 «Про припинення державного підприємства Берегівського лісового господарства» Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Берегівське лісове господарство».

Водночас, згідно пункту 1.1 Положення про Філію «Берегівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», затвердженого наказом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 28.12.2022 № 122 Філія «Берегівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є відокремленим підрозділом Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Відповідно до п. 3.1 вказаного Положення, Філія «Берегівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» є відокремленим підрозділом Підприємства, який немає статусу юридичної особи, Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети, завдань та предмету діяльності Підприємства.

16 червня 2023 року Берегівська окружна прокуратура звернулася до начальника ГУ Держгеокадастру в Закарпатській області з листом, відповідно до якого просить надати інформацію чи розроблялась землевпорядна документація та чи виносились та закріплювались межі в натурі (на місцевості) ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» площею 9,0 га, розташованої в кварталі №7 виділі 7-9 урочища Косонська гора ДП «Берегівське лісове господарство», Берегівський район.

16 червня 2023 року Берегівська окружна прокуратура звернулася до начальника Державної екологічної інспекції у Закарпатській області з проханням в строк до 29.06.2023 надати інформацію, які заходи вжиті екологічною інспекцією щодо розроблення землевпорядної документації, винесення та закріплення меж в натурі об`єкту природно-заповідного фонду - ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» площею 9,0 га, розташованої в кварталі №7 виділі 7-9 урочища Косонська гора ДП «Берегівське лісове господарство»,, зокрема чи направлявся Державною екологічною інспекцією відповідний позов до суду або чи має намір Державна екологічна інспекція намір звертатися до суду з відповідним позовом, чи вбачає Державна екологічна інспекція підстави для пред`явлення даного позову, а в разі відсутності таких підстав - зазначити причини. У випадку непред`явлення Державною екологічною інспекцією вищевказаного позову повідомляю, що Берегівською окружною прокуратурою буде пред`явлено позов в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції в Закарпатській області до ДП «Берегівське лісове господарство» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

29 червня 2023 року Державна екологічна інспекція у Закарпатській області листом №1617-09 повідомила, що враховуючи обмеження, на період воєнного стану, 13.03.2022 Кабінетом Міністрів України прийнята постанова № 303 "Про припинення заходів державного нагляду (контролю) і державного ринкового нагляду в умовах воєнного стану", відтак у Державної екологічної інспекції у Закарпатській області відсутні повноваження для здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, в тому числі за дотриманням вимог законодавства про природно - заповідний фонд. Одночасно повідомлено , що Інспекція не зверталася до суду із позовом до ДП «Берегівське лісове господарство» про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 02.08.2023 № 10-7-0.2-3223/2-23 у головному управлінні відсутня інформація про розроблення документації з землеустрою природно-заповідного фонду місцевого значення «Косонська гора».

07 вересня 2023 року Брегівська окружна прокуратура звернулася до начальника Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОДА з проханням надати інформацію чи розроблено проект щодо встановлення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» та внесення відомостей до Державного земельного кадастру.

08 вересня 2023 року Брегівська окружна прокуратура звернулася до директора філії «Берегівське лісове господарство» ДП «Ліси України» з проханням в строк до 12.09.2023 надати інформацію чи розроблено землевпорядну документацію, чи внесено до відомості до Державного земельного кадастру, чи винесено та закріплено межі в натурі (на місцевості) об`єкту природно-заповідного фонду місцевого значення - ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» площею 9,0 га, розташованої в кварталі № 7 виділі 7-9 урочища Косонська гора ДП «Берегівське лісове господарство». Разом з цим, в той самий строк просили направити до окружної прокуратури копію положення про філію «Берегівське лісове господарство» ДГІ «Ліси України» та документи, що підтверджують, що філія «Брегівське лісове господарство» ДП «Ліси України» є правонаступником ДП «Брегівське лісове господарство».

11 вересня 2023 року , директор Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської ОВА надав відповідь Берегівської окружної прокуратури в якій повідомив, що станом на 11.09.2023 на адресу департаменту не надходив проект землеустрою щодо організації і встановлення меж території ботанічного заказника місцевого значення "Косонська гора" розроблений на виконання вимог статті 186 Земельного кодексу України.

14 вересня 2023 року «Берегівське лісове господарство» ДП «Ліси України» надав відповідь на лист від 08.09.2023 окружної прокуратури, про те що:

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 р. №874 «Про припинення Державного підприємства «Берегівське лісове господарство» та затвердження складу Комісії з припинення» припинено державне підприємство «Берегівське лісове господарство», ідентифікаційний код юридичної особи 22114537 шляхом реорганізації, а саме - приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України», ідентифікаційний код юридичної особи 44768034.

Наказом Державного агентства лісових ресурсів України 12 січня 2023 р. № 121 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Берегівське лісове господарство» затверджено передавальний акт державного підприємства «Берегівське лісове господарство, яке координується Закарпатським обласним управлінням лісового та мисливського господарства.

Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 12.01.2023 р. №300 «Про закріплення майна за філією «Берегівське лісове господарство» майно, права та обов`язки, які передані за передавальним актом, затвердженим наказом Державного агентства лісових ресурсів України від 12 січня 2023 р. № 121 «Про затвердження передавального акту державного підприємства «Берегівське лісове господарство» ЗАКРІПЛЕНО за філією «Берегівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Наказом державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» від 28.12.2022 р. №122 затверджено положення про філію «Берегівське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Пунктом 3.1. вказаного Положення визначено, що Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи. Філія діє від імені Підприємства та в його інтересах, здійснює делеговані Підприємством функції відповідно до мети , завдань та предмету діяльності Підприємства.

Мотиви та норми права застосовані судом.

Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Правові основи організації, охорони, ефективного використання природно-заповідного фонду України, відтворення його природних комплексів та об`єктів визначені Законом України «Про природно-заповідний фонд України» (№2456-XII)

Природно-заповідний фонд становлять ділянки суші і водного простору, природні комплекси та об`єкти яких мають особливу природоохоронну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність і виділені з метою збереження природної різноманітності ландшафтів, генофонду тваринного і рослинного світу, підтримання загального екологічного балансу та забезпечення фонового моніторингу навколишнього природного середовища.

У зв`язку з цим законодавством України природно-заповідний фонд охороняється як національне надбання, щодо якого встановлюється особливий режим охорони, відтворення і використання. Україна розглядає цей фонд як складову частину світової системи природних територій та об`єктів, що перебувають під особливою охороною.

До природно-заповідного фонду України належать: природні території та об`єкти - природні заповідники, біосферні заповідники, національні природні парки, регіональні ландшафтні парки, заказники, пам`ятки природи, заповідні урочища.

Відповідно до ч. 4 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» межі територій та об`єктів природно-заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства. До встановлення меж територій та об`єктів природно-заповідного фонду в натурі їх межі визначаються відповідно до проектів створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Згідно статті 11 Закону України "Про природно-заповідний фонд України" уповноваженими органами державного управління в галузі організації, охорони та використання природно-заповідного фонду є центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, орган виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища, обласні, Київська та Севастопольська міські державні адміністрації.

Для забезпечення державного управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду можуть утворюватися спеціальні підрозділи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.

Управління територіями та об`єктами природно-заповідного фонду, для яких не створюються спеціальні адміністрації, здійснюється підприємствами, установами та організаціями, у віданні яких перебувають ці території та об`єкти.( ст. 12 Закону №2456-XII).

Режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду - це сукупність науково-обгрунтованих екологічних вимог, норм і правил, які визначають правовий статус, призначення цих територій та об`єктів, характер допустимої діяльності в них, порядок охорони, використання і відтворення їх природних комплексів.

Режим територій та об`єктів природно-заповідного фонду визначається відповідно до цього Закону з урахуванням їх класифікації та цільового призначення.

З метою визначення та обґрунтування заходів щодо провадження відповідно до законодавства та вимог міжнародних договорів природоохоронної, науково-дослідної, рекреаційної, господарської діяльності, охорони, відтворення та використання природних комплексів та об`єктів, які передбачається здійснити протягом п`яти років, а також стратегії розвитку об`єкта природно-заповідного фонду на десять років розробляється проект організації території об`єкта природно-заповідного фонду.( ст. 14 Закону №2456-XII).

Відповідно до ст. 46 Закону №2456-XII витрати, пов`язані із забезпеченням режиму охорони заказників, пам`яток природи, заповідних урочищ та парків-пам`яток садово-паркового мистецтва, здійснюються за рахунок підприємств, установ, організацій, інших землевласників та землекористувачів, на території яких вони знаходяться.

Рішення про організацію чи оголошення територій та об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення та встановлення охоронних зон територій та об`єктів природно-заповідного фонду приймається Верховною Радою Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами.

Території та об`єкти природно-заповідного фонду або їх частини, що створюються чи оголошуються без вилучення земельних ділянок, що вони займають, передаються під охорону підприємствам, установам, організаціям і громадянам обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями, органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим з питань охорони навколишнього природного середовища з оформленням охоронного зобов`язання ( стаття 53 Закону №2456-XII).

Відповідно до ст. 25 Закону №2456-XII, заказниками оголошуються природні території (акваторії) з метою збереження і відтворення природних комплексів чи їх окремих компонентів.

Згідно ст. 62 Закону №2456-XII, державний контроль за додержанням режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення та охорони природних ресурсів, посадовими особами служби державної охорони природно-заповідного фонду України та іншими уповноваженими законом державними органами.

Відповідно до ст. 19 Земельного кодексу України (ЗКУ) землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії:

а) землі сільськогосподарського призначення;

б) землі житлової та громадської забудови;

в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення;

г) землі оздоровчого призначення;

ґ) землі рекреаційного призначення;

д) землі історико-культурного призначення;

е) землі лісогосподарського призначення;

є) землі водного фонду;

ж) землі промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення.

Земельна ділянка, яка за основним цільовим призначенням належить до відповідної категорії земель, відноситься в порядку, визначеному цим Кодексом, до певного виду цільового призначення, що характеризує конкретний напрям її використання та її правовий режим.

Статтею 43 Земельного кодексу України та ч. 1 ст. 7 Закону України «Про природно-заповідний фонд України» передбачено, що землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду. Межі територій та об`єктів природно - заповідного фонду встановлюються в натурі відповідно до законодавства.

Стаття 45 ЗКУ визначає використання земель природно-заповідного фонду:

1. Землі природно-заповідного фонду можуть перебувати у державній, комунальній та приватній власності.2. Порядок використання земель природно-заповідного фонду визначається законом.

За ст. 57 ЗКУ фізичні та юридичні особи мають право на віднесення до земель лісогосподарського призначення земельних ділянок (у тому числі самозалісених), що перебувають у їх власності і належать до усіх категорій земель (крім земель природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення), а також на ведення на них лісового господарства.. Порядок використання земель лісогосподарського призначення визначається законом.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов`язані забезпечувати використання землі за цільовим призначенням та за свій рахунок приводити її у попередній стан у разі незаконної зміни її рельєфу, за винятком випадків незаконної зміни рельєфу не власником такої земельної ділянки; своєчасно надавати відповідним органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування дані про стан і використання земель та інших природних ресурсів у порядку, встановленому законом.

Згідно ст. 188 ЗКУ державний контроль за використанням та охороною земель здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, а за додержанням вимог законодавства про охорону земель - центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

У статті 79 Земельного кодексу України вказано, що земельна ділянка - це частина земної поверхні з установленими межами, певним місцем розташування, з визначеними щодо неї правами.

Згідно ч. 1 ст. 79-1 Земельного кодексу України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об`єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Закон України «Про землеустрій» визначає правові та організаційні основи діяльності у сфері землеустрою і спрямований на регулювання відносин, які виникають між органами державної влади, органами місцевого самоврядування, юридичними та фізичними особами із забезпечення сталого розвитку землекористування

Відповідно до статті 25 ЗУ "Про землеустрій" ( №858-IV) видами документації , серед іншого ,є: проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій:

- природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення,

- оздоровчого,

- рекреаційного,

- історико-культурного,

- лісогосподарського призначення,

- земель водного фонду та водоохоронних зон,

- обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів

У відповідності до ст. 26 Закону України «Про землеустрій» замовниками документації із землеустрою можуть бути землекористувачі.

Стаття 47 Закону (858-IV) визначає форму і зміст проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, а також оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів

Проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів розробляються з метою:

а) збереження природного різноманіття ландшафтів, охорони довкілля, підтримання екологічного балансу;

б) створення місць для організованого лікування та оздоровлення людей, масового відпочинку і туризму;

в) створення приміських зелених зон, збереження і використання об`єктів культурної спадщини;

г) проведення науково-дослідних робіт;

ґ) встановлення меж водоохоронних зон та прибережних захисних смуг;

д) визначення в натурі (на місцевості) меж охоронних зон та інших обмежень у використанні земель, встановлених законами та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами, а також інформування про такі обмеження землевласників, землекористувачів, інших фізичних та юридичних осіб.

Межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон встановлюються і по суходолу, і по водному простору.

Рішення про затвердження проектів землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Відомості про межі територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, межі обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів вносяться до Державного земельного кадастру.

Згідно абзацу 2 п. З ч. 3ст. 186 Земельного кодексу України, проекти землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, оздоровчого, рекреаційного, історико-культурного, лісогосподарського призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон, обмежень у використанні земель та їх режимоутворюючих об`єктів погоджуються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно - заповідного фонду загальнодержавного значення, земель оздоровчого, рекреаційного призначення, земель водного фонду та водоохоронних зон), органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим у сфері охорони навколишнього природного середовища, структурним підрозділом відповідної обласної, Київської чи Севастопольської міської державної адміністрації у сфері охорони навколишнього природного середовища (у разі наявності територій чи об`єктів природно-заповідного фонду місцевого значення).

Судом із врахуванням аналізу вищевказаного законодавства встановлено, що відповідачем на виконання природоохоронного зобовзяання повинен був бути розроблений окремий проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду а саме ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора», загальною площею 9 гектарів, що відповідачем не зроблено.

Судом також встановлено , що всупереч статті 47 Закону (858-IV) відсутнє рішення про затвердження проекту землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно-заповідного фонду та іншого природоохоронного призначення, яке одночасно є рішенням про встановлення меж таких територій.

Твердження відповідача, що межі ботанічного заказника місцевого значення "Косонська гора" встановлені в натурі та мають чіткі межі є безпідставними, оскільки за інформацією Головного управління Держгеокадастру в Закарпатській області від 02.08.2023 № 10-7-0.2-3223/2-23 проект землеустрою на даний об`єкт природно-заповідного фонду України не розроблявся.

Відповідач зазначає, що комісією складено Акт винесення меж в натурі від 15.10.2010 року зазначеного заказника , що є виконанням зазначеного позивачем зобовязання, а тому повторно здійснювати відповідні дії законодавством не передбачено.

Суд критично оцінює дане обгрунтування, оскільки на час складання вказаного Акті діяв Порядок розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення , затверджений Постановою від 25 серпня 2004 р. N 1094 , який визначав механізм розроблення проектів землеустрою з організації та встановлення меж територій природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення (далі - проект землеустрою).

Порядок № 1094 встановлює, що Проект землеустрою складається з:

1) завдання на виконання робіт;

2) пояснювальної записки, в якій зазначається:

коротка характеристика території; режим використання земель у межах території природно-заповідного фонду, іншого природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного та історико-культурного призначення, в тому числі земельних ділянок, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження); погодження меж із власниками і користувачами суміжних земельних ділянок; короткий опис виконаних робіт; склад земель за угіддями, власниками і користувачами земельних ділянок;

3) графічних матеріалів:

план території у масштабі, який дає змогу відобразити усі елементи проекту - зовнішню межу, номери межових знаків, міри ліній, назви власників і користувачів суміжних земельних ділянок; межі та площі земель, які включаються до території без їх вилучення; креслення перенесення меж земельної ділянки в натуру (на місцевість) та межі земельних ділянок, щодо використання яких встановлено обмеження (обтяження); 4) матеріалів погодження та затвердження проекту: акт польового обстеження і погодження меж; висновки про погодження проекту; рішення про затвердження проекту землеустрою та встановлення обмежень (обтяжень) щодо використання земельних ділянок.

Погоджений проект землеустрою підлягає державній експертизі відповідно до законодавства.

Після одержання позитивного висновку державної експертизи проект землеустрою розглядається та затверджується сільською, селищною, міською радою, обласною, районною, Київською або Севастопольською міською держадміністрацією чи в установленому порядку подається іншим органам, до повноважень яких належить надання у користування або передача у власність земельних ділянок

Вищевказаний Порядок втратив чинність на підставі Постанови КМ N 668 (668-2016-п ) від 22.09.2016 .

Наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18.05.2010 N 376 юстиції України затверджено Інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками , визначає механізм встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками.

Комплекс робіт із встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) включає: підготовчі роботи, топографо-геодезичні, картографічні роботи та роботи із землеустрою, камеральні роботи, складання і оформлення матеріалів технічної документації із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), а також встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками.

Додаток 2 до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками про визначає форму акту та його обовязкові складові:

АКТ

прийомки-передачі межових знаків на зберігання

---

---

"___"

---

20 __ року

(назва населеного пункту)

Ми, що нижче підписалися:

1.

---

2.

---

3.

---

,

у присутності власників (користувачів) суміжних земельних ділянок:

1.

---

2.

---

3.

---

склали цей акт про таке:

1. Межі земельної ділянки за кадастровим N

---

, яка

знаходиться

---

,

(місцезнаходження земельної ділянки)

площею

---

, наданої власнику/користувачу

(площа земельної ділянки) (необхідне підкреслити)

земельної ділянки

---

---

(прізвище та ініціали фізичної особи,

найменування юридичної особи)

для

---

, закріплені

(цільове призначення земельної ділянки)

в натурі (на місцевості) межовими знаками встановленого зразка у

кількості ___ шт, список яких додається. Схема

прив`язки межових знаків до об`єктів і контурів

місцевості/абриси (кроки) додається(ються).

(необхідне підкреслити)

2. Власник/користувач земельної ділянки претензій щодо

---

(необхідне підкреслити)

меж та конфігурації земельної ділянки не має.

3. Власниками/користувачами суміжних земельних ділянок

---

(необхідне підкреслити)

претензій до існуючих меж не заявлено.

4. Межові знаки пред`явлені та передані на зберігання

---

---

,

(прізвище та ініціали фізичної особи,

найменування юридичної особи )

який(і) про адміністративну відповідальність за знищення межових

знаків згідно з пунктом "е" частини першої статті 211 Земельного

кодексу України та статті 56 Кодексу України про адміністративні

правопорушення ознайомлений(і).

5. Цей акт складений у

---

примірниках, один з яких

додається до відповідної документації із

землеустрою, другий передається виконавцю робіт, інший(і) -

власнику/користувачу земельної ділянки.

---

(необхідне підкреслити)

Додаток: на ___ арк.

Власник/користувач

---

земельної ділянки

---

---

(підпис) (ініціали та прізвище)

Виконавець робіт

---

---

(підпис) (ініціали та прізвище)

ОСОБА_1 .

Власники/користувачі

(необхідне підкреслити)

суміжних земельних ділянок

---

---

(підпис) (ініціали та прізвище)

З аналізу норм вищевказаного нормативного акту вбачається , що встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та закріплення їх межовими знаками- це одна із складових комплексу проекту землеустрою, а без всіх вищевказаних складових вказаний акт не може братися до уваги , як виконання зобовязання відповідачем щодо проведення робіт по винесенню меж ботанічного заказника.Крім того , зазначений відповідачем Акт відвинесення меж в натурі від 15.10.2010 року не відповідає Додатку до Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками

Окрім того, згідно відповіді Департаменту екології та природних ресурсів Закарпатської обласної військової адміністрації, проект землеустрою щодо організації і встановлення меж територій природно- заповідного фонду лісового заказника місцевого значення «Косонська гора» на погодження, в порядку визначеному статтею 186 Земельного кодексу України, до Департаменту не надходив.

Твердження державного підприємства про те, у нього відсутній обов`язок щодо винесення меж об`єкту природно-заповідного фонду в натурі є необґрунтованим, оскільки відповідно до положень ст. 43 Земельного кодексу України, землі природно-заповідного фонду - це ділянки суші і водного простору з природними комплексами та об`єктами, що мають особливу природоохоронну, екологічну, наукову, естетичну, рекреаційну та іншу цінність, яким відповідно до закону надано статус територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Таким чином, законодавчими нормами на землекористувачів земельних ділянок об`єктів природно-заповідного фонду покладено обов`язок забезпечувати охорону та збереження таких територій, в тому числі щодо винесення меж природно-заповідного фонду.

Пунктом з статті 131-1 Конституції України передбачено, що прокуратура здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч.3 ст.53 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, вступає за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.

Згідно із частиною 4 цієї статті прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, визначених статтею 169 цього Кодексу.

У разі відкриття провадження за позовною заявою, поданою прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі відсутності такого органу або відсутності у нього повноважень щодо звернення до суду прокурор зазначає про це в позовній заяві і в такому разі прокурор набуває статусу позивача (ч.5 ст.53 КАС України).

Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Постановою КМУ від 19 квітня 2017 р. № 275 затверджено Положення про Державну екологічну інспекцію України, де зазначено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів та яка відповідно до покладених на неї завдань:

звертається до суду із позовом щодо, зокрема: визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб.

Оскільки органи уповноважені здійснювати контроль та нагляд за виконанням відповідачем охоронного зобов`язання та забезпечення режиму охорони заказника , а саме Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації, Державна екологічна інспекція в Закарпатській області у відповідності до своїх повноважень зазначених у Положеннях про органи не здійснювали ніяких заходів , чим допустили бездіяльність , повноваження щодо подання даного позову у них відсутні, то прокурор в інтересах держави у відповідності до підстав ст. 23 ЗУ "Про прокуратуру" вжив заходи представницького характеру і звернувся до суду з даним позовом. в інтересах держави.

Судом враховано позицію Верховного Суду у справі № 260/2609/21 щодо представництва прокуратури.

Показовою є подібна справа № 380/9160/21, по якій Верховний Суд 28 лютого 2023 року виніс Постанову (адміністративне провадження № К/990/10744/22) , де зазначено наступне:

У червні 2021 року керівник Жовківської окружної прокуратури Львівської області в особі Державної екологічної інспекції у Львівській області звернувся до суду із позовом до Кам`янка-Бузької міської ради Львівської області в якому просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо незабезпечення проведення робіт з винесення меж ботанічної пам`ятки природи «Коло Бадівського» площею 13,2 га, що розташований в с. Батятичі (далі - Ботанічна пам`ятка) та закріплення їх в натурі (на місцевості);

зобов`язати Міську раду відповідно до вимог законодавства України забезпечити проведення робіт з винесення меж Ботанічної пам`ятки та закріплення їх в натурі (на місцевості).

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 24.12.2021, залишеною без змін постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 17.03.2022, позовну заяву залишено без розгляду.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, виходив з того, що участь прокурора в судовому процесі в адміністративних судах стає можливою за умови, крім іншого, обґрунтування підстав для звернення до суду, а саме нездійснення або неналежного здійснення захисту інтересів держави у спірних правовідносинах органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, або підтвердження відсутності такого органу. Прокурор не може вважатися альтернативним суб`єктом звернення до суду і замінювати належного суб`єкта владних повноважень, який може і бажає захищати інтереси держави.

Суди обох інстанцій констатували, що не встановлено обставин, які б давали підстави для висновку про невиконання або неналежне виконання Державною екологічною інспекцією у Львівській області, яка є самостійною юридичною особою з повним обсягом процесуальної дієздатності, своїх функцій щодо захисту інтересів держави. Сама по собі обставина незвернення Інспекції з позовом до суду, відсутність інформації про проведення планових та позапланових перевірок без з`ясування фактичного стану правовідносин між сторонами спору, не свідчить про неналежне виконання таким органом своїх функцій із захисту інтересів держави.

згідно із положеннями цього нормативного документу саме Держекоінспекція відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням центральними органами виконавчої влади та їх територіальними органами, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування в частині здійснення делегованих їм повноважень органів виконавчої влади, підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності і господарювання, громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, а також юридичними особами - нерезидентами вимог законодавства, в тому числі, про охорону і використання територій та об`єктів природно-заповідного фонду, зокрема щодо додержання режиму територій та об`єктів природно-заповідного фонду.

Отже діяльність органу місцевого самоврядування щодо планування території природно - заповідного фонду є об`єктом контролю у сфері захисту довкілля та природних ресурсів і такий контроль уповноважені здійснювати органи Державної екологічної інспекції України.

Такий правовий висновок відповідає позиції Верховного Суду, викладеній у постанові від 08.12.2020 у справі № 809/807/17.

Згідно із пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію у Львівській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 02.02.2021 №51 (далі - Положення №51), Державна екологічна інспекція у Львівській області (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України (далі - Держекоінспекція) та їй підпорядковується.

Системний аналіз пунктів 6-10 Положення №51 дає підстави для висновку, що Інспекція наділена повноваженнями щодо:

- звернення до суду із позовом щодо визнання протиправними дій чи бездіяльності фізичних і юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, про визнання недійсними індивідуальних актів або їх окремих частин, правочинів, що порушують вимоги законодавства про охорону навколишнього природного середовища;

- складення протоколів про адміністративні правопорушення та розглядає справи про адміністративні правопорушення, накладає адміністративні стягнення у випадках, передбачених законом;

- пред`явлення претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами.

- досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Стосовно наявності підстав, визначених частиною третьою статті 23 Закону України «Про прокуратуру», для представництва інтересів держави у суді Велика Палата Верховного Суду у постанові від 13.02.2019 у справі №826/13768/16, погоджуючись з висновком Верховного Суду, викладеним у постанові від 25 квітня 2018 року у справі № 806/1000/17, зазначила:

«Нездійснення захисту виявляється в усвідомленій пасивній поведінці уповноваженого суб`єкта владних повноважень - він усвідомлює порушення інтересів держави, має відповідні повноваження для їх захисту, але всупереч цим інтересам за захистом до суду не звертається.

Здійснення захисту неналежним чином виявляється в активній поведінці (сукупності дій та рішень), спрямованій на захист інтересів держави, але яка є неналежною.

Неналежність захисту може бути оцінена з огляду на встановлений порядок захисту інтересів держави, який, зокрема, включає досудове з`ясування обставин порушення інтересів держави, обрання способу їх захисту та ефективне здійснення процесуальних прав позивача.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду звернув увагу на те, що захищати інтереси держави повинні насамперед відповідні суб`єкти владних повноважень, а не прокурор. Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідного суб`єкта владних повноважень, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що наведені вище положення законодавства регламентують порядок та підстави здійснення прокурором процесуального представництва держави в суді в межах правил участі в судовому процесі органів та осіб, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб».

Отже, ключовою підставою для визначення права прокурора на звернення до суду з цим позовом є встановлення факту невжиття Держекоінспекцією у Львівській області дій щодо захисту інтересів держави.

Прокурор зазначав, що у відповідь на його запит щодо здійснення державного нагляду (контролю) Державною екологічною інспекцією у Львівській області листами від 20.04.2021та 07.05.2021 20.04.2021 було повідомлено, що за 2020-2021 роки інспекція не проводила перевірки на території Кам`янка-Бузької територіальної громади Львівської області, а зокрема щодо хорони і збереження об`єктів природно-заповідного фонду - Ботанічної пам`ятки та такі не плануються в майбутньому.

Зазначене свідчить про невжиття Держекоінспекцією у Львівській області дій щодо захисту інтересів держави.

Правова позиція щодо застосування норм права у подібних правовідносинах викладена у постанові Верховного Суду від 22.12.2022 у справі №360/6282/21 та від 25.01.2023 у справі № 380/8385/21.

При цьому колегія суддів зазначає інтереси держави, у тому числі охоплюють інтереси мешканців територіальної громади, зокрема, у таких сферах, як охорона навколишнього природного середовища, екологічної безпеки, та екологічних прав, оскільки відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

Даний висновок узгоджується з правовою позицією, що міститься, зокрема, у постанові Верховного Суду від 17.10.2019 у справі № 569/4123/16-а.

З огляду на вищезазначене, колегія суддів вважає, що у цій справі подання прокурора адміністративного позову мало на меті захист "інтересів держави".

Вищевказані доводи також спростовують позицію відповідача , що він не може бути відповідачем по даній справі.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач вказаного обов`язку не виконав, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази щодо правомірності оскаржуваної прокурором бездіяльності.

Щодо позовної вимоги визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» в особі філії «Берегівське лісове господарство» щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» площею 9 га та зобов`язати останнього відповідно до вимог чинного законодавства України протягом 1 року з дня набрання рішенням законної сили забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення «Косонська гора» шляхом закріплення їх в натурі (на місцевості), то суд зауважує, що нормами статті 245 КАСУ таке повноваження суду при винесенні рішення не передбачено.

Водночас , у відповідності до ч. 6 ст. 246 КАСУ та ст. 382 КАСУ суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Отже, йдеться про повноваження застосувати заходи контролю для ефективної реалізації рішення та його виконання , у зв`язку з чим суд вважає за доцільне зобов`язати відповідача надати суду Звіт про виконання рішення суду з наданням достатнього строку для виконання рішення суду.

Керуючись статтями 243, 245, 246, 255, 295 КАС України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Керівника Берегівської окружної прокуратури ( вул. І. Сечені, 15, м. Берегове Закарпатська область, 90202 Код ЄДРПОУ 02909967) в інтересах держави в особі Державної екологічної інспекції у Закарпатській області (вул. Швабська, 14, м. Ужгород Закарпатська область, 88008, Код ЄДРПОУ 38015668), до Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 01601, м. Київ, вул. Руставелі Шота, 9а, Код ЄДРПОУ 44768034) в особі філії Державне підприємство "Берегівське лісове господарство" 90233, Закарпатська обл., с. Яноші, вул. Головна, 51а, Код ЄДРПОУ 45049507), треті особи: Департамент екології та природних ресурсів Закарпатської обласної державної адміністрації ( 88000, пл. Народна, 4, м. Ужгород код ЄДРПОУ 38766364) , Державна екологічна інспекція України (пров. Новопечерський, буд. 3, корп. 2,м. Київ,01042, код ЄДРПОУ 37508533) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - задовольнити частково.

2. Визнати протиправною бездіяльність Державного спеціалізованого підприємства "Ліси України" в особі філії "Берегівське лісове господарство " щодо незабезпечення проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Косонська гора" площею 9 га.

3. Зобов`язати Державне спеціалізоване підприємство "Ліси України № в особі філії "Берегівське лісове господарство" код ЄДРПОУ 45049507 с. Яноші, вул. Головна,51а Берегівського району відповідно до вимог чинного законодавства України забезпечити організацію проведення робіт із винесення меж ботанічного заказника місцевого значення "Косонська гора" шляхом закріплення їх в натурі.

4. Зобовязати Державне спеціалізоване господарське підприємство «Ліси України» в особі філії "Свалявське лісове господарство" код ЄДРПОУ 45049507 с. Яноші, вул. Головна,51а Берегівського району надати суду звіт про виконання даного рішення не пізніше ніж вісім місяців з дня набрання рішенням законної сили.

5. Копію звіту надіслати всім учасникам судового розгляду, надавши суду підтвердження.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного тексту судового рішення до Восьмого апеляційного адмінсуду.

СуддяЗ.Б.Плеханова

Повний текст рішення виготовлено та підписано 29 лютого 2024 року