Рішення

від 28.02.2024 по справі 340/4409/23

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/4409/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд у складі судді Кармазиної Т.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження справу за позовною заявою Приватного підприємства ВК ТЕХНОПОЛЬ до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати протиправним та скасувати винесене Головним управління ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення форми С від 05 червня 2023 року № 00039380705, яким до приватного підприємства ВК ТЕХНОПОЛЬ застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції (код платежу 21081000) у розмірі 801 100 (вісімсот одна тисяча сто) гривень 81 копійка.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача посилався на те, що в акті перевірки відповідач прийшов до висновку про порушення ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ вимог ч.1, ч.2 ст.13 Закону № 2473, з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 року № 18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по Контракту (дата здійснення операції - 23.05.2022 року, 15.06.2022 року та 20.07.2022 року) у сумі 10 000,0 євро - на 25 днів, у сумі 40 160,0 євро - на 40 днів, у сумі 3 000,0 євро - на 80 днів, у сумі 27 100,0 євро - на 82 дні, у сумі 20 645,0 євро - на 65 днів, у сумі 14 360,0 євро - на 86 днів. Позивач вважає, що він не допустив дій або бездіяльності, які призвели до порушення граничних термінів розрахунків у сфері ЗБД. Зазначив, що його вина повністю виключається у вчиненні такого валютного правопорушення у будь-якій її формі. Вважає, що значення має не лише сам факт допущення вчинення відповідних дій чи бездіяльності, а й можливість резидента вплинути на перебіг таких строків. Вказує, що його позиція ґрунтується на тому, що в даних спірних правовідносинах відсутній склад валютного правопорушення, що з урахуванням теорії права та висновків ВС у постанові від 10.04.2020 року у справі № 640/4563/19 свідчить про те, що діяння, хоч і не перестало бути неправомірним, однак не має статусу правопорушення та відповідно, не може бути підставою для застосування до позивача примусу у вигляді юридичної відповідальності певного виду та міри.

Ухвалою судді від 28.06.2023 прийнято позов до розгляду, відкрито провадження у даній справі та справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи (а.с.104).

Представником відповідача подано до суду відзив на позовну заяву, в якому позовні вимоги не визнав у повному обсязі, в задоволенні позову просив відмовити, зважаючи на правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення (а.с.110-113). Зазначав, що в установлені НБУ граничні строки розрахунків, ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ по контракту від 21.01.2019 року № ТР/2019UА не проведено відповідний розрахунок, що й стало підставою для винесення спірного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши подані учасниками справи документи і матеріали, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов до таких висновків.

Судом встановлено, що ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ зареєстровано як юридична особа 21.07.2008, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області та є платником податків. (а.с.22-31)

Головне управлінням ДПС у Кіровоградській області отримало листи Державної податкової служби України від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07, від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07 та від 24.02.2023 № 4218/7/99-00-07-05-02-07 (а.с.116-118) щодо організації і проведення контрольно-перевірочної роботи, з витягами інформації, отриманої від Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів по ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" по контракту від 21.01.2019 № ТР/2019UА (дата здійснення операції - 23.05.2022, 15.06.2022 та 20.07.2022), за період з 23.05.2022 по 20.04.2023, про допущене порушення ст.13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII Про валюту і валютні операції (а.с.116зв., 117зв. 118зв.).

ГУ ДПС у Кіровоградській області надіслано письмові запити на підприємство від 11.01.2023 №72/12/11-28-07-05-02, від 09.02.2023 №225/12/11-28-07-05-02, від 09.03.2023 №05/12/11-28-07-05-02 щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з нерезидентом по зовнішньоекономічному контракту від 21.01.2019 року № ТР/2019UА (дата здійснення операції - 23.05.2022, 15.06.2022 та 20.07.2022) (а.с.136, 152, 168)

Листами ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ від 03.03.2023 № 30 (вх. № 4757/6 від 06.03.2023), від 03.03.2023 №31 (вх. № 4758/6 від 06.03.2023), від 24.03.2023 № 52 (вх. № 6267/6 від 27.03.2023) та від 19.04.2023 №74 (вх. № 7923/6 від 19.04.2023) надані документи щодо запитуваної інформації (а.с.137-151, 153-167, 169-184).

Згідно наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.04.2023 року № 451-п (а.с.119), направлень на перевірку (а.с.120-121), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ, за результатами якої складено акт документальної позапланової перевірки валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 27.04.2023 № 2989/11-28-07-05/36023441 (далі акт) (а.с.122-130).

Відповідно до висновку акту документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 року №2473-VІII, з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 21.01.2019 року № TP/2019UA (дата здійснення операції - 23.05.2022 року, 15.06.2022 року та 20.07.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) у сумі 10 000,0 євро - на 25 днів, у сумі 40 160,0 євро - на 40 днів, у сумі 3 000,0 євро - на 80 днів, у сумі 27 100,0 євро - на 82 дні, у сумі 20 645,0 євро - на 65 днів, у сумі 14 360,0 євро - 86 днів.

Працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт про неможливість підписання та вручення акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" від 27.04.2023 № 2989/11-28-07-05/36023441 у зв`язку із відсутністю його посадових осіб за місцезнаходженням (місцем проведення перевірки) (а.с.49). Зазначений акт направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача та отримано останнім (а.с.130зв.).

Позивачем до відповідача подано заперечення до акту перевірки (а.с.52-57).

Згідно відповіді ГУ ДПС у Кіровоградській області "Про розгляд заперечень" від 30.05.2023 № 1189/12/11-28-07-05-02, за результатом розгляду заперечень прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті документальної позапланової перевірки ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" від 27.04.2023 № 2989/11-28-07-05/36023441 (а.с.61-65).

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2023 року № 00039380705, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у розмірі 801100,81 грн. (а.с.32-34).

Не погодившись з даним податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (далі ПК України).

Згідно підпункту 20.1.4 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 ПК України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Спірні правовідносини врегульовані також Законом України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 № 2473-VIII (далі Закон №2473), Положенням про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженим постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №5 (далі - Положення) та Інструкцією про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, затвердженою постановою Правління НБУ від 02.01.2019 №7 (далі - Інструкція).

Принципи валютного регулювання викладені у ст.2 Закону №2473 та передбачають, зокрема, право фізичних та юридичних осіб - резидентів укладати угоди з резидентами та (або) нерезидентами та виконувати зобов`язання, пов`язані з цими угодами, у національній валюті чи в іноземній валюті, у тому числі відкривати рахунки у фінансових установах інших країн.

Відповідно до ч.1 ст.11 Закону №2473 валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства. (ч.4 ст.11 Закону №2473)

Згідно ч.6 ст.11 Закону №2473 центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства.

Частинами 1, 2, 5 статті 13 Закону №2473 визначено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Національний банк України має право встановлювати винятки та (або) особливості запровадження цього заходу захисту для окремих товарів та (або) галузей економіки за поданням Кабінету Міністрів України.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів не застосовуються щодо розрахунків, пов`язаних з договорами про участь у розподілі пропускної спроможності, а також щодо грошового забезпечення (кредитних лімітів) з метою участі в аукціонах з розподілу пропускної спроможності міждержавних перетинів.

Національний банк України має право встановлювати мінімальні граничні суми операцій з експорту та імпорту товарів, на які поширюються встановлені відповідно до цього Закону граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

У разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Відповідно до ч.7 ст. 13 Закону №2473 у разі прийняття до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем позовної заяви резидента про стягнення з нерезидента заборгованості, що виникла внаслідок недотримання нерезидентом строку, передбаченого зовнішньоекономічним договором (контрактом), або прийняття до провадження уповноваженим органом відповідної країни документа про стягнення такої заборгованості з боржника-нерезидента на користь резидента в позасудовому (досудовому) примусовому порядку строк, встановлений відповідно до цієї статті, зупиняється з дня прийняття до розгляду такої заяви (прийняття до провадження відповідного документа) і пеня за порушення строку в цей період не нараховується.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про відмову в позові повністю чи частково в частині майнових вимог або про відмову у відкритті провадження у справі чи про залишення позову без розгляду, а також у разі визнання документа про стягнення заборгованості з боржника-нерезидента таким, що не підлягає виконанню, недійсним, незаконним тощо та (або) закриття (припинення) провадження без зарахування грошових коштів на рахунки резидентів у банках України за таким документом строк, встановлений відповідно до цієї статті, поновлюється і пеня за його порушення нараховується за кожний день прострочення, включаючи період, на який цей строк було зупинено.

У разі ухвалення судом, міжнародним комерційним арбітражем рішення про задоволення позову сплаті підлягає лише пеня, нарахована до дня прийняття позовної заяви до розгляду судом, міжнародним комерційним арбітражем.

Граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів встановлені п.21 розд.II Положення №5, та становлять 365 календарних днів (граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21, поширюються на незавершені операції резидента з експорту та імпорту товарів, за якими до 07.02.2019 р. не встановлено банком порушення 180-денного строку розрахунків (або строків, визначених у висновках центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, виданих на перевищення встановлених законодавством України строків розрахунків), згідно з постановою Правління Національного банку України від 02.01.2019 р. №7) (граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21, не поширюються на товари, роботи та послуги, визначені пунктом 1 постанови Правління Національного банку України від 14.05.2019 р. №67)

Згідно із положеннями пункту 1 Постанови Правління Національного банку України від 14 травня 2019 року №67 "Про встановлення винятків та (або) особливостей запровадження граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і внесення змін до деяких нормативно-правових актів" (в редакції чинній на час виникнення правовідносин) установлено, що граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, визначені в пункті 21 розділу II Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 02 січня 2019 року №5 (зі змінами), та в пункті 142 постанови Правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року N 18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" (зі змінами), не поширюються на:

1) товари, які використовуються для виконання робіт із виготовлення (розробки) агрегатів, систем космічних ракетних комплексів (космічних ракет-носіїв), космічних апаратів, наземного сегмента космічних систем та їх агрегатів, систем і комплектувальних виробів, а також із розробки, виробництва, переобладнання, ремонту, модифікації, технічного обслуговування авіаційної техніки та авіаційних двигунів для суб`єктів космічної діяльності, визначених відповідно до статті 1 Закону України "Про космічну діяльність", а також суб`єктів літакобудування, що підпадають під дію статті 2 Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості";

2) товари, які експортуються та (або) імпортуються для потреб угоди про розподіл продукції та передбачені такою угодою;

3) товари, імпорт яких здійснюється в рамках виконання державних контрактів (договорів) відповідно до затверджених основних показників оборонного замовлення на 2020 та 2021 роки;

4) товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод щодо закупівлі, що укладаються Міністерством охорони здоров`я України зі спеціалізованими організаціями, які здійснюють закупівлі, або угод щодо закупівлі лікарських засобів, медичних виробів, допоміжних засобів та інших товарів медичного призначення і послуг, що укладаються централізованою закупівельною організацією - державним підприємством, засновником якого є Міністерство охорони здоров`я України;

5) послуги, роботи (крім транспортних і страхових послуг та/або робіт), права інтелектуальної власності та (або) інші немайнові права, що експортуються;

6) медичні послуги, що імпортуються для забезпечення лікування (у тому числі обстеження та діагностики) за кордоном громадян України із захворюваннями згідно із затвердженим Міністерством охорони здоров`я України переліком рідкісних (орфанних) захворювань, які призводять до скорочення тривалості життя хворих або їх інвалідізації та для яких існують визнані методи лікування;

7) товари і послуги, що підлягають закупівлі відповідно до угод, що укладаються громадською організацією "Національний олімпійський комітет України", необхідні для забезпечення участі національних збірних команд України та офіційних делегацій України в Олімпійських іграх, Юнацьких олімпійських іграх, Європейських іграх та інших міжнародних спортивних заходах, що проводяться під егідою Міжнародного олімпійського комітету, Європейських олімпійських комітетів, Асоціації національних олімпійських комітетів;

8) туристичні продукти (послуги), що імпортуються відповідно до зовнішньоекономічних договорів (контрактів) у туристичній галузі, - операції з постачання, реалізації (продажу) туристичними операторами туристичних продуктів (послуг) нерезидентів;

9) товари, роботи і послуги оборонного призначення, що закуповуються через міжнародні спеціалізовані організації, їх представництва, перелік яких затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 травня 2021 року N 527 "Про затвердження переліку міжнародних спеціалізованих організацій, їх представництв, що здійснюють закупівлі товарів, робіт і послуг оборонного призначення";

10) товари, імпорт яких здійснюється державними замовниками у сфері оборони в рамках виконання державних контрактів (договорів) на постачання (закупівлю) товарів, робіт і послуг, укладених відповідно до Законів України "Про оборонні закупівлі" та "Про публічні закупівлі", а також постанови Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року N 169 "Деякі питання здійснення оборонних та публічних закупівель товарів, робіт і послуг в умовах воєнного стану" (зі змінами);

11) товари військового призначення та подвійного використання, відповідно до сертифікатів кінцевого споживача або умов договору (контракту) кінцевим отримувачем яких визначено правоохоронні органи, Міністерство оборони України, військові частини Збройних Сил України, інші військові формування та суб`єкти, що здійснюють боротьбу з тероризмом відповідно до закону та/або беруть участь у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії російської федерації, придбані (оплачені) у період воєнного стану в Україні;

12) товари, за якими проведені та не завершені до 24 лютого 2022 року експортні та (або) імпортні операції за зовнішньоекономічними договорами (контрактами), укладеними суб`єктами, які провадять діяльність у сфері використання ядерної енергії, з нерезидентами, на яких поширюються обмеження (мораторії, заборони), встановлені нормативно-правовими актами щодо врегулювання відносин за участю осіб, пов`язаних з державою-агресором.

Відповідно до приписів підпункту 1 пункту 7 Інструкції, банк розпочинає відлік установлених Національним банком граничних строків розрахунків з дати оформлення МД типу ЕК-10 Експорт, ЕК-11 реекспорт на продукцію, що експортується (якщо продукція згідно із законодавством України належать митному оформленню), або підписання акту або іншого документа, що засвідчує поставку нерезиденту товару відповідно до умов експортного договору (якщо товар згідно із законодавством України не підлягає митному оформленню), - за операціями з експорту товарів.

Банк для здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів самостійно визначає систему заходів (уключаючи фіксацію цих операцій з дотриманням принципів актуальності, достовірності та інформативності) (пункт 8 Інструкції).

Згідно із підпунктом 2 пункту 9 Інструкції банк завершує здійснення валютного нагляду за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків у разі експорту товару після зарахування на поточний рахунок резидента в банку грошових коштів, що надійшли від нерезидента за товар (уключаючи кошти, переказані резидентом із власного рахунку, відкритого за кордоном, якщо розрахунки за експорт товару здійснювалися через рахунок резидента, відкритий за кордоном, та резидентом подано документи іноземного банку, які підтверджують зарахування коштів від нерезидента за товар), або від банку (резидента або нерезидента) за документарним акредитивом, відкритим на користь резидента за операцією з експорту товару, або в порядку, визначеному пунктом 16-2 розділу IV цієї Інструкції.

Згідно із пунктом 142 Постанови правління Національного банку України від 24 лютого 2022 року №18 "Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану" граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів становлять 180 календарних днів та застосовуються до операцій, здійснених з 05 квітня 2022 року.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (ч.8 ст.13 Закону №2473).

Отже, несвоєчасність здійснення розрахунків в іноземній валюті у сфері зовнішньоекономічної діяльності є валютним правопорушенням, за яке передбачена відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій та пені, застосування якої віднесено до повноважень органів ДПС та яке тягне нарахування пені за кожен день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів

Судом встановлено, що згідно з умовами контракту від 21.01.2019 року № ТР/2019UA (далі - Контракт), укладеного між Позивачем в особі директора Маєвського Вадима Валентиновича, що діє на підставі Статуту (далі - Продавець), та компанією-нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) в особі адміністратора Диренка Олександра Миколайовича (далі - Покупець) Продавець зобов`язався поставити, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар в асортименті, об`ємі та за цінами, вказаними в Інвойсах, які являються невід`ємними частинами Контракту (розділ 1 Контракту) (а.с.79-86).

Ціна Контракту встановлюється в Євро. Загальна вартість Контракту складає суму всіх поставок за Контрактом відповідно до Інвойсів. Банківські витрати на території країни Продавця несе Продавець, на території країни Покупця - несе Покупець. Комісії іноземних банків-посередників оплачує Покупець (розділ 2 Контракту).

Умови поставки товару при укладенні Контракту - EXW (згідно з Інкотермс- 2010) - місто Кропивницький, Україна. Пізніше згідно з Додатковою угодою №1 від 22.04.2019 до Контракту, умови поставки Товару уточнені: - EXW (згідно з Інкотермс-2010) - місто Кропивницький, Україна, якщо інше не вказано в Інвойсі (розділ 3 Контракту).

Оплата Товару здійснюється Покупцем безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару Покупцю (розділ 5).

При цьому згідно із умовами розділу 6 Контракту ні одна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання будь якого із своїх обов`язків, зокрема у разі війни і військових дій.

Додатковою угодою до Контракту від 12.03.2019 внесені зміни, якими строки розрахунків по Контракту збільшені з 180 до 365 календарних днів (а.с.83).

Термін дії Контракту при його укладенні - до 31.12.2019 року, який у відповідності до Додаткових угод до Контракту від 31.12.2019 року та від 31.12.2022 року продовжений в сукупності до 31.12.2023 року. (а.с.85, 87)

На виконання умов Контракту Позивач відвантажив нерезиденту TECHNOPOL ROM S.R.L. Товар на загальну суму 115 265,00 євро або 3 520 993,58 грн., що підтверджено митними деклараціями:

- № UA901020/2022/002920 від 23.05.2022 року (Агрегат для внесення рідких добрив - код УКТЗЕД 8432420000 та Подрібнювач - код УКТЗЕД 8432299000) - на суму 50 160,00 євро або 1 550 846,88 грн. Відповідач в Акті перевірки вказав, що граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 18.11.2022 року (граничні строки розрахунків вказані згідно із Законом України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018№2473-VIII та пункту 14 прим. 2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану;

- № UA901020/2022/003685 від 15.06.2022 року (Подрібнювачі - код УКТЗЕД 8432299000) - на суму 30 100,00 євро або 920 066,70 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару, на думку відповідача, настає 11.12.2022 року;

- № UA901020/2022/004894 від 20.07.2022 року (Борони гідравлічні, навісні -код УКТЗЕД 8432293000) на суму 35 005,00 євро або 1 050 080,00 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару вказаний в акті перевірки як такий, що настав 15.01.2023 (а.с.66-72, 122-130).

Відповідач в акті перевірки зазначив, що розрахунки за отриманий товар компанією - нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) по Контракту здійснено шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено банківськими виписками AT Укрексімбанк по поточному рахунку НОМЕР_1 в загальній сумі 115 265,00 євро або 4 495 272,08 грн.:

- від 13.12.2022 року в сумі 10 000,00 євро або 386 000,00 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 25 днів;

- від 28.12.2022 року в сумі 40 160,00 євро або 1 561 629,63 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 40 днів;

- від 01.03.2023 року в сумі 3 000,00 євро або 116 469,30 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 80 днів;

- від 03.03.2023 року в сумі 27 100,00 євро або 1 051 065,37 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 82 дні;

- від 21.03.2023 року в сумі 20 645,00 євро або 808 220,78 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 65 днів;

- від 11.04.2023 року в сумі 14 360,00 євро або 571 887,00 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 86 днів (а.с.122-130).

Дати зарахувань та суми зазначені вище підтверджуються випискою по особовим рахункам (а.с.73-78).

При цьому, суд зазначає, що фактичні обставини проведення розрахунків за зовнішньоекономічним контрактом з TECHNOPOL ROM S.R.L., а також кількість днів прострочення розрахунків за поставлені товари, що викладені у висновках акта перевірки, сторонами визнаються.

Разом з тим, позивач в обґрунтування своєї позиції посилається на те, що відсутня його вина у вчиненні даного правопорушення.

Так, у зв`язку з повномасштабним вторгненням росії в Україну Торгово-промислова палата України (далі - ТПП України) ухвалила рішення спростити процедуру засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) та з метою позбавлення обов`язкового звернення до ТПП України та уповноважених нею регіональних ТПП з метою підтвердження форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили) у період дії введеного воєнного стану на сайті ТПП України було розміщено 28.02.2022 загальний офіційний лист ТПП України щодо засвідчення форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

ТПП України підтверджено, що зазначені обставини з 24.02.2022 до їх офіційного закінчення є надзвичайними, невідворотними та об`єктивними обставинами для суб`єктів господарської діяльності та/або фізичних осіб по договору, окремим податковим та/чи іншим зобов`язанням/обов`язком, виконання яких/-го настало згідно з умовами договору, контракту, угоди, законодавчих чи інших нормативних актів і виконання відповідно яких/-го стало неможливим у встановлений термін внаслідок настання таких форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Проте, у даному випадку, виконання Контракту сторонами не зупинялось, форс-мажорні обставини відсутні.

До того ж, як зазначав, позивач у відповідності до ч.7 ст.13 Закону №2473, підприємство до міжнародного комерційного арбітражу з позовом не зверталося, оскільки строк виконання зобов`язань згідно з умовами Контракту ще не настав.

Водночас, судом встановлено, що позивач двічі звертався до TECHNOPOL ROM S.R.L. з листами від 25.04.2022 року № 25042022 та від 02.08.2022 року № 02082022, якими пропонував нерезиденту підписати додані до відповідних листів: додаткову угоду від 25.04.2022 року до Контракту - про зменшення строків розрахунків за товар, поставлений по Контракту, з 365 до 90 календарних днів, додаткову угоду від 02.08.2022 року до Контракту про зменшення строків розрахунків за товар, поставлений по Контракту, з 365 до 180 календарних днів.

Проте листами від 09.05.2022 року та від 19.08.2022 року відповідно покупець- нерезидент відмовив в підписанні угод з посиланням на те, що строки уже встановлені Контрактом і Додатковою угодою від 12.03.2019 року, виконувати розрахунки раніше визначеного договірного строку у покупця немає можливості через відсутність сталого попиту на товар (а.с.88-95).

Тобто, позивач вжив заходів для зменшення строків розрахунків за товар, натомість нерезидент відмовив в підписанні угод з посиланням на те, що строки уже встановлені Контрактом і Додатковою угодою від 12.03.2019 року. Тобто позивач не має можливості вплинути на перебіг зазначених строків, з огляду на позицію нерезидента.

Статтею 112 Податкового кодексу України передбачено, що особа може бути притягнута до фінансової відповідальності за вчинення податкового правопорушення за умови наявності в її діянні (дії або бездіяльності) вини, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Особа вважається винною у вчиненні правопорушення, якщо буде встановлено, що вона мала можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжила достатніх заходів щодо їх дотримання.

Вжиті платником податків заходи щодо дотримання правил та норм податкового законодавства вважаються достатніми, якщо контролюючий орган не доведе, що, вчиняючи певні дії або допускаючи бездіяльність, за які передбачена відповідальність, платник податків діяв нерозумно, недобросовісно та без належної обачності.

У разі якщо контролюючий орган не доведе, що платник податків мав можливість для дотримання правил та норм, за порушення яких цим Кодексом передбачена відповідальність, проте не вжив достатніх заходів щодо їх дотримання, платник податків не може бути притягнутий до відповідальності за таке порушення. Положення цього пункту застосовуються виключно в разі, якщо умовою притягнення до фінансової відповідальності за податкове правопорушення є наявність вини платника податків.

Пункт 112.8 статті 112 Податкового кодексу України визначає обставини, що звільняють від фінансової відповідальності за вчинення податкових правопорушень та порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Такими обставинами, відповідно до пп.112.8.12 п.112.8 ст.112 є інші випадки звільнення від фінансової відповідальності, передбачені цим Кодексом або Митним кодексом України.

При вирішенні питання щодо притягнення позивача до відповідальності та прийняття спірного рішення, відповідачем не були враховані зміни до розділу 5 Контракту, якими строки розрахунків по Контракту збільшені з 180 до 365 календарних днів, внесені сторонами Додатковою угодою до Контракту від 12.03.2019, які й приймалися з огляду на зміну законодавства.

Відповідно пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб`єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.

Діяння вважаються вчиненими умисно, якщо існують доведені контролюючим органом обставини, які свідчать, що платник податків удавано, цілеспрямовано створив умови, які не можуть мати іншої мети, крім як невиконання або неналежне виконання вимог, установлених цим Кодексом та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Тобто законодавець передбачив можливість застосування до платника податків фінансових санкцій лише за наявності його вини. При цьому відповідачем не доведена вина позивача.

Крім того, суд враховує, що відповідно до п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України

за порушення податкового законодавства, вчинені протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), штрафні санкції не застосовуються, крім санкцій за: порушення вимог до договорів довгострокового страхування життя чи договорів страхування в межах недержавного пенсійного забезпечення, зокрема страхування додаткової пенсії; відчуження майна, що перебуває у податковій заставі, без згоди контролюючого органу; порушення вимог законодавства в частині: обліку, виробництва, зберігання та транспортування пального, спирту етилового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів; цільового використання пального, спирту етилового платниками податків; обладнання акцизних складів витратомірами-лічильниками та/або рівномірами-лічильниками; здійснення функцій, визначених законодавством у сфері виробництва і обігу спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, пального; здійснення суб`єктами господарювання операцій з реалізації пального або спирту етилового без реєстрації таких суб`єктів платниками акцизного податку; порушення нарахування, декларування та сплати податку на додану вартість, акцизного податку, рентної плати.

Протягом періоду з 1 березня 2020 року по останній календарний день місяця (включно), в якому завершується дія карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню.

Відповідно до пп.14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов`язання платника податків сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податкове зобов`язання та/або інше зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв`язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності та пеня.

Згідно із пп.14.1.265 п.14.1 ст.14 ПК України штрафна санкція (фінансова санкція, штраф) плата у вигляді фіксованої суми та/або відсотків, що справляється з осіб, що вчинили податкове правопорушення або порушення іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також штрафні санкції за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахована на суми податкових зобов`язань та/або на суми штрафних (фінансових) санкцій, не сплачених у встановлені законодавством строки, а також нарахована в інших випадках та порядку, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

З аналізу зазначених норм, суд зазначає, що Податковим кодексом України визначено, що пеня за порушення строків розрахунків в іноземній валюті є різновидом грошового зобов`язання платника податків та застосовується контролюючим (податковим) органом в порядку, який передбачений для прийняття податкових повідомлень-рішень. У той же час, Закон України "Про валюту і валютні операції", зокрема стаття 13, містить лише встановлення такого виду відповідальності, як пеня за порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею (встановлює розмір пені). Всі інші умови її застосування зазначені законодавцем в нормах Податкового кодексу України, якими керувався відповідач, коли приймав оскаржуване податкове повідомлення-рішення. Посеред іншого, норми Податкового кодексу України містять умови, за яких пеня не застосовується. Тож, пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпунктів 14.1.39, 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 та абз.2 п.111.2 ст.111 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки станом на час її нарахування на території України діяв карантин.

У зв`язку з введенням в дію Указу Президента України від 24.02.2022 року №64/2022 "Про введення воєнного стану в Україні", затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, Верховна Рада України прийняла Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо особливостей оподаткування та подання звітності у період дії воєнного стану від 03.03.2022 року №2118-IX, відповідно до якого підрозділ 10 розділу XX "Перехідні положення" Податкового кодексу України доповнили пунктом 69.9 такого змісту: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи."

Законом України від 12.05.2022 року №2260-IX внесено зміни до п. 69.9. Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, згідно до якого визначено: "Для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, крім: дотримання строків реєстрації податкових накладних, розрахунків коригування до них в Єдиному реєстрі податкових накладних, подання звітності та/або документів (повідомлень), у тому числі передбачених статтями 39 та 39-2, пунктом 46.2 статті 46 цього Кодексу, сплати податків та зборів платниками податків; строків проведення камеральних перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення за результатами камеральної перевірки, прийняття рішення за результатом її розгляду, нарахування пені; строків проведення фактичних та документальних позапланових перевірок, оформлення їх результатів у порядку, визначеному статтею 86 цього Кодексу, подання скарги на податкове повідомлення-рішення, рішення про застосування фінансових санкцій за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки та прийняття рішення за результатами їх розгляду, адміністративного арешту майна за результатами документальної позапланової перевірки або фактичної перевірки; строків здійснення заходів з погашення податкового боргу платників податків - суб`єктів господарювання, які мають можливість своєчасно виконувати податкові обов`язки, передбачені статтями 59-60, 87-101 цього Кодексу, та/або визначення грошових зобов`язань згідно із статтею 116 цього Кодексу; строків подання та розгляду скарг на рішення про відмову у реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, передбачених підпунктом 56.23.3 пункту 56.23 статті 56 цього Кодексу.

Суд, звертає увагу, що статтею 1 ПК України визначена сфера дії Податкового кодексу України.

Так, Податковий кодекс України регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Цим Кодексом визначаються функції та правові основи діяльності контролюючих органів, визначених пунктом 41.1 статті 41 цього Кодексу, та центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Правила оподаткування товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначаються цим Кодексом, крім правил оподаткування товарів митом, які встановлюються Митним кодексом України та іншими законами з питань митної справи.

Цей Кодекс не регулює питання погашення податкових зобов`язань або стягнення податкового боргу з осіб, на яких поширюються судові процедури, визначені Кодексом України з процедур банкрутства, з банків, на які поширюються норми Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб", проведення комплексних перевірок з метою виявлення фінансових рахунків та погашення зобов`язань зі сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування (крім особливостей функціонування єдиного рахунку, подання звітності щодо суми нарахованого єдиного внеску), зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій.

Встановлення і скасування зборів на обов`язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, їх розмірів та механізмів справляння здійснюються відповідно до Закону України "Про збір на обов`язкове державне пенсійне страхування".

Так, обов`язок щодо контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, його територіальні органи. А тому для платників податків та контролюючих органів зупиняється перебіг строків, визначених податковим законодавством та іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Отже, на переконання суду, дія норм п.522 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.69.9 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII, та самого поняття пені, визначено п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Відповідно до частини 1 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

При цьому в силу положень частини 2 статті 77 вказаного Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням вищевикладеного, суд дійшов висновку, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення, винесене Головним управління ДПС у Кіровоградській області від 05 червня 2023 року № 00039380705 є протиправним та підлягає скасуванню, а позов задоволенню

Відповідно до ч.1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на викладене, на користь позивача слід стягнути витрати на сплату судового збору у сумі 12016,51 грн. (а.с.21) за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись ст.ст.77-79, 90, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовну заяву Приватного підприємства ВК ТЕХНОПОЛЬ (25014, м. Кропивницький, селище міського типу Нове, вул. Мурманська, буд. 29Д, ЄДРПОУ 36023441) до Головного управління ДПС у Кіровоградській області (25006, м. Кропивницький, вул. В. Перспективна, 55, ЄДРПОУ 43995486) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення задовольнити.

Визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 05 червня 2023 року № 00039380705, яким до приватного підприємства ВК ТЕХНОПОЛЬ застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції у розмірі 801100,81 грн.

Стягнути на користь Приватного підприємства ВК ТЕХНОПОЛЬ (ЄДРПОУ 36023441) здійснені судові витрати на оплату судового збору в сумі 12016,51 грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області (ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Т.М. КАРМАЗИНА