Постанова

від 10.10.2024 по справі 340/4409/23

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

10 жовтня 2024 року м. Дніпросправа № 340/4409/23

Головуючий суддя І інстанції Кармазина Т.М.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Шальєвої В.А., Чередниченка В.Є.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року в адміністративній справі №340/4409/23 за позовом Приватного підприємства "ВК Технополь" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "ВК Технополь" звернулось до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДПС у Кіровоградській області, в якому просило:

- визнати протиправним та скасувати винесене Головним управління ДПС у Кіровоградській області податкове повідомлення-рішення форми С від 05 червня 2023 року № 00039380705.

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року адміністративний позов Приватного підприємства "ВК Технополь" було задоволено.

Визнано протиправними та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у Кіровоградській області від 05 червня 2023 року № 00039380705, яким до Приватного підприємства ВК ТЕХНОПОЛЬ застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції у розмірі 801100,81 грн.

Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління ДПС у Кіровоградській області звернулось з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове, яким в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга обґрунтована тим, що спірне податкове повідомлення-рішення було прийнято у відповідності з приписами податкового законодавства, що свідчить про відсутність підстав для його скасування.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі ст. 311 КАС України.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного судового рішення норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як було встановлено судом першої інстанції, ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ зареєстровано як юридична особа 21.07.2008, перебуває на обліку в ГУ ДПС у Кіровоградській області та є платником податків.

Головне управлінням ДПС у Кіровоградській області отримало листи Державної податкової служби України від 02.01.2023 № 29/7/99-00-07-05-01-07, від 01.02.2023 № 2238/7/99-00-07-05-02-07 та від 24.02.2023 № 4218/7/99-00-07-05-02-07 (а.с.116-118) щодо організації і проведення контрольно-перевірочної роботи, з витягами інформації, отриманої від Національного банку України про виявлені факти ненадходження в установлені НБУ граничні строки розрахунків або строки, визначені у висновках, грошових коштів по ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" по контракту від 21.01.2019 № ТР/2019UА (дата здійснення операції - 23.05.2022, 15.06.2022 та 20.07.2022), за період з 23.05.2022 по 20.04.2023, про допущене порушення ст.13 Закону України від 21.06.2018 року № 2473-VIII Про валюту і валютні операції.

ГУ ДПС у Кіровоградській області надіслано письмові запити на підприємство від 11.01.2023 №72/12/11-28-07-05-02, від 09.02.2023 №225/12/11-28-07-05-02, від 09.03.2023 №05/12/11-28-07-05-02 щодо надання письмових пояснень та їх документального підтвердження про взаємовідносини з нерезидентом по зовнішньоекономічному контракту від 21.01.2019 року № ТР/2019UА (дата здійснення операції - 23.05.2022, 15.06.2022 та 20.07.2022).

Листами ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ від 03.03.2023 № 30 (вх. № 4757/6 від 06.03.2023), від 03.03.2023 №31 (вх. № 4758/6 від 06.03.2023), від 24.03.2023 № 52 (вх. № 6267/6 від 27.03.2023) та від 19.04.2023 №74 (вх. № 7923/6 від 19.04.2023) надані документи щодо запитуваної інформації.

Згідно наказу ГУ ДПС у Кіровоградській області від 13.04.2023 року № 451-п (а.с.119), направлень на перевірку (а.с.120-121), проведена документальна позапланова виїзна перевірка ПП ВК ТЕХНОПОЛЬ, за результатами якої складено акт документальної позапланової перевірки валютного законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи від 27.04.2023 № 2989/11-28-07-05/36023441 (далі акт).

Відповідно до висновку акту документальною позаплановою виїзною перевіркою встановлено порушення вимог ч.1 та ч.2 ст.13 Закону України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018 року №2473-VІII, з урахуванням п.14 прим.2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану у частині дотримання законодавчо встановленого строку розрахунків по контракту від 21.01.2019 року № TP/2019UA (дата здійснення операції - 23.05.2022 року, 15.06.2022 року та 20.07.2022 року), укладеному із компанією-нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) у сумі 10 000,0 євро - на 25 днів, у сумі 40 160,0 євро - на 40 днів, у сумі 3 000,0 євро - на 80 днів, у сумі 27 100,0 євро - на 82 дні, у сумі 20 645,0 євро - на 65 днів, у сумі 14 360,0 євро - 86 днів.

Працівниками ГУ ДПС у Кіровоградській області складено акт про неможливість підписання та вручення акту документальної позапланової виїзної перевірки ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" від 27.04.2023 № 2989/11-28-07-05/36023441 у зв`язку із відсутністю його посадових осіб за місцезнаходженням (місцем проведення перевірки) (а.с.49). Зазначений акт направлено рекомендованим поштовим відправленням на адресу позивача та отримано останнім (а.с.130зв.).

Позивачем до відповідача подано заперечення до акту перевірки.

Згідно відповіді ГУ ДПС у Кіровоградській області "Про розгляд заперечень" від 30.05.2023 № 1189/12/11-28-07-05-02, за результатом розгляду заперечень прийнято рішення про правомірність висновків, викладених в акті документальної позапланової перевірки ПП "ВК ТЕХНОПОЛЬ" від 27.04.2023 № 2989/11-28-07-05/36023441.

На підставі висновків акту перевірки, відповідачем прийнято податкове повідомлення-рішення від 05 червня 2023 року № 00039380705, яким до позивача застосовано пеню за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД, невиконання зобов`язань та штрафні санкції за порушення вимог валютного законодавства (код платежу 21081000) у розмірі 801100.81 грн.

Вирішуючи спір між сторонами та задовольняючи позові вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що пеня за порушення резидентами строку розрахунків в іноземній валюті відповідно до вимог ПК України, з 01.01.2021 є одним із різновидів пені в розумінні приписів підпунктів 14.1.39, 14.1.162 пункту 14.1. ст.14 та абз.2 п.111.2 ст.111 ПК України, та, відповідно, нарахування пені у період з 01.01.2021 суперечить положенням абз.11 п.52-1 підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України, оскільки станом на час її нарахування на території України діяв карантин. Вказано, що дія норм п. 52-2 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України та п.69.9 Підрозділу 10 розділу XX "Перехідні положення" ПК України поширюється на правовідносини, які випливають з Закону України "Про валюту і валютні операції" від 21.06.2018 року №2473-VIII, та самого поняття пені, визначеного п.14.1.162 п.14.1 ст.14 ПК України, адже контроль за дотриманням строків розрахунків в іноземній валюті покладено саме на контролюючі органи.

Суд апеляційної інстанції не погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Правові засади здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду, права та обов`язки суб`єктів валютних операцій і уповноважених установ та встановлює відповідальність за порушення ними валютного законодавства визначає Закон України «Про валюту і валютні операції» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Статтею 13 вказаного Закону врегульовано особливості встановлення граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Зокрема частиною першої статті 13 встановлено, що Національний банк України має право встановлювати граничні строки розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів.

Згідно частини другої вказаної статті у разі встановлення Національним банком України граничного строку розрахунків за операціями резидентів з експорту товарів грошові кошти підлягають зарахуванню на рахунки резидентів у банках України у строки, зазначені в договорах, але не пізніше строку та в обсязі, встановлених Національним банком України. Строк виплати заборгованості обчислюється з дня митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт, послуг, прав інтелектуальної власності та (або) інших немайнових прав - з дня оформлення у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді) акта, рахунка (інвойсу) або іншого документа, що засвідчує їх надання.

Частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції» встановлена відповідальність за порушення встановлених строків розрахунків, а саме порушення резидентами строку розрахунків, встановленого згідно із цією статтею, тягне за собою нарахування пені за кожний день прострочення в розмірі 0,3 відсотка суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару) у національній валюті (у разі здійснення розрахунків за зовнішньоекономічним договором (контрактом) у національній валюті) або в іноземній валюті, перерахованій у національну валюту за курсом Національного банку України, встановленим на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаних грошових коштів за договором (вартості недопоставленого товару).

Отже, за порушення граничних строків розрахунків, що встановлюються Національним банком України встановлено відповідальність у вигляді пені.

Відповідно до частини першої статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції» валютний нагляд в Україні здійснюється органами валютного нагляду та агентами валютного нагляду.

Органами валютного нагляду відповідно до цього Закону є Національний банк України та центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику. Органи валютного нагляду в межах своєї компетенції здійснюють нагляд за дотриманням резидентами та нерезидентами валютного законодавства (частина четверта статті 11 Закону №2473-VIII).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, здійснює валютний нагляд за дотриманням резидентами (крім уповноважених установ) та нерезидентами вимог валютного законодавства (частина шоста статті 11 Закону України «Про валюту і валютні операції»).

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, за результатами перевірки стягує у встановленому законом порядку з резидентів пеню, передбачену частиною п`ятою цієї статті (часина восьма статті 13 Закону №2473-VIII).

Підпунктом 19-1.1.4 пункту 19-1.1 статті 19-1 Податкового кодексу України встановлено, що на контролюючі органи покладено функцію зі здійснення контролю за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті.

Відповідно до підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення, у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган.

Отже, контролюючий (податковий) орган здійснює контроль за встановленими законом строками проведення розрахунків в іноземній валюті та у разі встановлення порушень таких строків нараховує пеню у визначених розмірах.

При цьому положеннями Закону № 2473-VIII не врегульовано процедуру прийняття рішення про нарахування пені, як виду адміністративно - господарської санкції за порушення строків проведення розрахунків в іноземній валюті, а такий порядок унормований положеннями Податкового кодексу України, проте це не означає, що правовідносини у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду стають частиною законодавства щодо справляння податків і зборів та на них розповсюджуються всі положення Податкового кодексу України. Закон № 2473-VIII та Податковий кодекс України регулюють різні сфери державної політики.

Підстави для ототожнення пені, яка застосовується у податкових правовідносинах, із пенею, яка застосовується у сфері валютних операцій, валютного регулювання та валютного нагляду (за порушення строків надходження валютної виручки за операціями з експорту та імпорту товарів, відповідальність за яке встановлено статтею 13 Закону № 2473-VIII) - відсутні.

Частинами першою - третьою статті 3 Закону України «Про валюту і валютні операції» передбачено, що відносини, які виникають у сфері здійснення валютних операцій, валютного регулювання і валютного нагляду, регулюються Конституцією України, цим Законом, іншими законами України, а також нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону.

Питання здійснення валютних операцій, основи валютного регулювання та нагляду регулюються виключно цим Законом. Зміна положень цього Закону здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Зміна положень цього Закону може здійснюватися виключно окремими законами про внесення змін до цього Закону.

У разі якщо положення інших законів суперечать положенням цього Закону, застосовуються положення цього Закону.

Отже, спірні правовідносини є специфічними та врегульовані спеціальним Законом України «Про валюту і валютні операції», і саме норми вказаного Закону підлягають застосуванню, зокрема і в питанні нарахування пені за порушення строків розрахунків в іноземній валюті.

Так, дійсно, відповідно до абз. 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України протягом дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19), платникам податків не нараховується пеня, а нарахована, але не сплачена за цей період пеня підлягає списанню, проте така застосовна у сфері справляння податків і зборів та не підлягає застосуванню у сфері регулювання валютних правовідносин.

Крім того, зміни до положень Закону України «Про валюту і валютні операції» здійснюються виключно шляхом внесення змін до цього Закону. Однак до Закону № 2473-VIII не вносились норми, які б дозволяли не застосовувати пеню (звільняли від застосування пені) за порушення строку розрахунків в іноземній валюті у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID- 19).

При цьому, колегія суддів апеляційного суду зауважує, що маючи на меті звільнити суб`єктів господарювання, які вчинили правопорушення, у вигляд порушення строків розрахунків, від відповідальності у вигляді пені законодавець вносить відповідні зміни саме до Закону України «Про валюту і валютні операції».

Так, Законом України № 2260-IX від 12.05.2022 «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей податкового адміністрування податків, зборів та єдиного внеску під час дії воєнного, надзвичайного стану» статтю 16 Закону України «Про валюту і валютні операції» доповнено пунктом 13 такого змісту: "13. Відповідальність, передбачена частиною п`ятою статті 13 цього Закону, не застосовується до резидентів - суб`єктів господарювання, що вчинили відповідне правопорушення, якщо імпортні операції не можуть бути завершені внаслідок дії постанови Кабінету Міністрів України «Про застосування заборони ввезення товарів з Російської Федерації» від 9 квітня 2022 року № 426".

Тобто, на переконання колегії суддів, у разі якби законодавець мав на меті звільнити суб`єктів господарювання від відповідальності шляхом не нарахування (не застосування) пені під час дії карантину (COVID-19), відповідні зміни (чи обмеження в застосуванні) були б внесені саме до Закону України «Про валюту і валютні операції», проте таких змін внесено не було.

Отже, колегія суддів приходить до висновку, що пеня, передбачена частиною п`ятою статті 13 Закону України «Про валюту і валютні операції», за порушення строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів, у період дії карантину, встановленого КМУ на всій території України з метою запобігання поширенню на території України коронавірусної хвороби (COVID-19), застосовується на загальних підставах і на таку не поширюються положення абзацу 11 пункту 52-1 підрозділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України.

Вказані правові висновки також відповідають правовій позиції Верховного Суду, викладеній в постановах від 23.07.2024 у справі №240/25642/22 та від 29.08.2024 року по справі № 280/7416/23, що враховується судом апеляційної інстанції, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України.

Як видно з матеріалів справи, згідно з умовами контракту від 21.01.2019 року № ТР/2019UA укладеного між позивачем та компанією-нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) зобов`язався поставити, а Покупець зобов`язався прийняти та оплатити Товар в асортименті, об`ємі та за цінами, вказаними в Інвойсах, які являються невід`ємними частинами Контракту (розділ 1 Контракту).

Умови поставки товару при укладенні Контракту - EXW (згідно з Інкотермс-2010) - місто Кропивницький, Україна. Пізніше згідно з Додатковою угодою №1 від 22.04.2019 до Контракту, умови поставки Товару уточнені: - EXW (згідно з Інкотермс-2010) - місто Кропивницький, Україна, якщо інше не вказано в Інвойсі (розділ 3 Контракту).

Оплата Товару здійснюється Покупцем безготівковим розрахунком на валютний рахунок Продавця протягом 180 календарних днів з моменту відвантаження товару Покупцю (розділ 5).

При цьому згідно із умовами розділу 6 Контракту ні одна із сторін не буде нести відповідальність за повне або часткове невиконання будь якого із своїх обов`язків, зокрема у разі війни і військових дій.

Додатковою угодою до Контракту від 12.03.2019 внесені зміни, якими строки розрахунків по Контракту збільшені з 180 до 365 календарних днів.

Термін дії Контракту при його укладенні - до 31.12.2019 року, який у відповідності до Додаткових угод до Контракту від 31.12.2019 року та від 31.12.2022 року продовжений в сукупності до 31.12.2023 року. (а.с.85, 87)

На виконання умов Контракту Позивач відвантажив нерезиденту TECHNOPOL ROM S.R.L. Товар на загальну суму 115 265,00 євро або 3 520 993,58 грн., що підтверджено митними деклараціями:

- № UA901020/2022/002920 від 23.05.2022 року (Агрегат для внесення рідких добрив- код УКТЗЕД 8432420000 та Подрібнювач - код УКТЗЕД 8432299000) - на суму 50 160,00 євро або 1 550 846,88 грн. Відповідач в Акті перевірки вказав, що граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару настає 18.11.2022 року (граничні строки розрахунків вказані згідно із Законом України Про валюту і валютні операції від 21.06.2018№2473-VIII та пункту 14 прим. 2 Постанови НБУ від 24.02.2022 №18 Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану;

- № UA901020/2022/003685 від 15.06.2022 року (Подрібнювачі - код УКТЗЕД 8432299000) - на суму 30 100,00 євро або 920 066,70 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару, на думку відповідача, настає 11.12.2022 року;

- № UA901020/2022/004894 від 20.07.2022 року (Борони гідравлічні, навісні -код УКТЗЕД 8432293000) на суму 35 005,00 євро або 1 050 080,00 грн. Граничний строк розрахунків за вказаною операцією з експорту товару вказаний в акті перевірки як такий, що настав 15.01.2023.

Відповідач в акті перевірки зазначив, що розрахунки за отриманий товар компанією - нерезидентом TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) по Контракту здійснено шляхом перерахування грошових коштів, що підтверджено банківськими виписками AT Укрексімбанк по поточному рахунку НОМЕР_1 в загальній сумі 115 265,00 євро або 4 495 272,08 грн.:

- від 13.12.2022 року в сумі 10 000,00 євро або 386 000,00 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 25 днів;

- від 28.12.2022 року в сумі 40 160,00 євро або 1 561 629,63 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 40 днів;

- від 01.03.2023 року в сумі 3 000,00 євро або 116 469,30 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 80 днів;

- від 03.03.2023 року в сумі 27 100,00 євро або 1 051 065,37 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 82 дні;

- від 21.03.2023 року в сумі 20 645,00 євро або 808 220,78 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 65 днів;

- від 11.04.2023 року в сумі 14 360,00 євро або 571 887,00 грн. - з порушенням граничних строків розрахунків на 86 днів (а.с.122-130).

Наведені обставини справи позивачем не спростовуються.

Позивач в адміністративному позові зазначає, що відсутня його вина у вчиненні порушення приписів Закону №2473 з огляду на факт повномасштабного вторгненням Росії в Україну.

Так, відповідно до положень частини шостої статті 13 Закон України «Про валюту і валютні операції» у разі якщо виконання договору, передбаченого частинами другою або третьою цієї статті, зупиняється у зв`язку з виникненням форс-мажорних обставин, перебіг строку розрахунків, установленого згідно з частиною першою цієї статті, та нарахування пені відповідно до частини п`ятої цієї статті зупиняється на весь період дії форс-мажорних обставин та поновлюється з дня, наступного за днем закінчення дії таких обставин.

Підтвердженням виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин є відповідна довідка уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного договору (контракту) або третьої країни відповідно до умов цього договору (контракту).

Отже, введення воєнного стану в Україні не можна розцінювати як форс-мажорну обставину для не перерахування контрагентом - нерезидентом компанією TECHNOPOL ROM S.R.L. (Румунія) на рахунки позивача коштів за поставлений товар в межах зовнішньоекономічних контрактів.

Доказів у вигляді відповідної довідки уповноваженої організації (органу) країни розташування сторони зовнішньоекономічного контракту (Румунія) або третьої країни, які б підтверджували виникнення та закінчення дії форс-мажорних обставин, що зумовили неможливість виконання своїх обов`язків за контрактом компанією «BOGAR INVESTMENTS LIMITED» матеріали справи не містять.

Крім того, позивач з позовом до міжнародного комерційного арбітражу, як то передбачено ч.7 ст.13 Закону №2473, не звертався.

Факт звернення позивача до контрагента з листами від 25.04.2022 року № 25042022 та від 02.08.2022 року № 02082022 про зменшення строків розрахунків за товар, поставлений по Контракту, з 365 до 90 календарних днів, в силу приписів ст.13 Закону №2473 не є підставою для зупинення нарахування пені.

Отже, з огляду на вказані обставини справи, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо підтвердження факту порушення позивачем приписів Закону України «Про валюту і валютні операції» та як наслідок правомірності прийняття відповідачем спірного податкового повідомлення-рішення.

Таким чином, проаналізувавши встановлені обставини справ у сукупності, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку щодо необхідності задоволення апеляційної скарги відповідача, скасування рішення суду першої інстанції та прийняття нової постанови про відмову в задоволенні адміністративного позову.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 317 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області - задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 28.02.2024 року в адміністративній справі №340/4409/23 скасувати та прийняти нову постанову.

В задоволенні адміністративного позову Приватного підприємства "ВК Технополь" - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.А. Шальєва

суддяВ.Є. Чередниченко