Рішення

від 29.02.2024 по справі 340/2644/19

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КІРОВОГРАДСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Кропивницький Справа № 340/2644/19

провадження № 2-кас/340/20/23

Кіровоградський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Казанчук Г.П. розглянувши у загальному позовному провадженні (в порядку письмового провадження) адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд - Груп" до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВИКЛАД ОБСТАВИН:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростенд - Груп" звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення рішення від 18.10.2019 року: №00000050504, №00000070504 та №00000060504.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач дебіторську заборгованість по ПП "Екскалібур-3000" та ТОВ "ПейПоінт" не списував, витрати фінансової та податкової звітності не відображав, а лише при отриманні документів від контрагента оприбуткував послуги від ПП "Ескалібур-3000" та продукцію від ПП "ПейПоінт" по бухгалтерському обліку. Якщо брати до уваги звітні періоди 2015-2018 роки, то державний бюджет не постраждав, а навпаки податок на прибуток був Позивачем вірно сплачений. Виписані позивачем векселі не затребувані контрагентами в трирічний термін, тому в грудні 2018 року їх було правомірно списано по бухгалтерському обліку підприємства. Також позивачем зазначено, що під час списання безнадійної кредиторської заборгованості коригування податкових зобов`язань не відбувається, отже законодавством прямо не передбачено обов`язок коригування податкового кредиту на суму ПДВ у складі безнадійної кредиторської заборгованості.

Враховуючи наведене позивач вважає, що висновки контролюючого органу є безпідставними, а прийняті на їх підставі податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019 року підлягають скасуванню.

Представником ГУ ДПС у Кіровоградській області (далі відповідач) подано відзив на адміністративний позов, вимоги не визнаються в повному обсязі та зазначається, що за результатами перевірки ТОВ "Євростенд-Груп" встановлено порушення та складено акт перевірки від 27.09.2019 року №9/11-28-05-04/37503032. На підставі висновків акта перевірки винесено податкові повідомлення рішення від 18.10.2019 року №00000050504, №00000070504 та №00000060504.

Прийняті рішення є такими, що повністю відповідають вимогам законодавства України, а позовні вимоги ТОВ "Євростенд-Груп" є такими, що не підлягають задоволенню (т.2, а.с.68-71).

Рух справи:

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області від 18.10.2019 року №00000060504 в частині нарахування основного платежу в сумі 161203,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40301,00 грн. У задоволені решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31 липня 2023 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд-Груп" задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 року у цій справі скасовано, а справу №340/2644/19 направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №340/2644/19 передано на розгляд судді Казанчук Г.П.

Ухвалою судді Кіровоградського окружного адміністративного суду від 16.08.2023 року прийнято до свого провадження справу та вирішено провести її розгляд за правилами загального позовного провадження. Сторонам встановлено процесуальні строки для подання заяв по суті справи.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 01.09.2023 року задоволено заяву представника позивача задовольнити та вирішено провести підготовче судове засідання, призначене в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв`язку "EasyCon".

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року допущено заміну Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) на його правонаступника - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15.11.2023 року закрито підготовче провадження у справі та призначено до судового розгляду у порядку письмового провадження.

Розгляд справи неодноразово відкладався у зв`язку з оголошенням повітряної тривоги та за клопотання сторін. Також неодноразово судом оголошувалась перерва у розгляді справи у зв`язку з необхідністю витребування додаткових доказів для з`ясування суттєвих обставин.

В судовому засіданнія 23.02.2024 року сторони під час вирішення питання щодо подальшого розгляду справи не заперечували проти подальшого розгляду справи через великий обсяг матеріалів справи, у порядку письмового провадження, тому за усною ухвалою суду від 23.02.2024 року подальший розгляд справи вирішено провести у порядку письмового провадження.

Дослідивши докази, письмові та усні пояснення сторін, викладені у заявах по суті справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, суд, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростенд-Груп" зареєстроване як юридична особа з 10.01.2011 року та у перевіряємий період було платником податку на додану вартість, податку на прибуток, податку на доходи фізичних осіб, єдиного соціального внеску та військового збору.

На підставі направлень від 10.09.2019 року №58, від 09.09.2019 року №54, 55, від 06.09.2019 року №47 та Наказу № 1355 від 19.08.2019 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Євростенд-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, валютного законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2019 року, іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 30.06.2019 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 27.09.2019 року складено акт документальної планової виїзної перевірки (т.1 а.с.18-62).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Євростенд-Груп":

1) пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.1 п.139.2 ст.1 пп.140.5.10 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 55969,00 грн. в тому числі по періодам:

- І квартал 2018 року на суму 19968,00 грн.;

- Півріччя 2018 року на суму 55969,00 грн.;

- III квартал 2018 року на суму 55969,00 грн.;

- За 2018 рік на суму 55969,00 грн.

2) пп.14.1.11, пп.14.1.257 п.14.1. ст.14, п.44.1. ст.44, п.198.1, п.198.2 п.198.3 п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1155710,00 грн., в тому числі по періодам:

- березень 2017 року на суму 161203,00 грн.;

- грудень 2017 року на суму 21622,00 грн.;

- лютий 2018 року на суму 1411,00 грн.;

- березень 2018 року на суму 108796,00 грн.; травень 2018 року на суму 271333,00 грн.;

- червень 2018 року на суму 31792,00 грн.;

- липень 2018 року на суму 81,00 грн.; вересень 2018 року на суму 147440,00 грн.; жовтень 2018 року на суму 6764,00 грн.;

- грудень 2018 року на суму 341177,00 грн.;

- січень 2019 року на суму 57442,00 грн.;

- лютий 2019 року на суму 6649,00 грн.;

3) ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ ( із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 994507,27 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою накладення штрафу у розмірах, визначених статтею 120-1 ПК України.

4) ст. 51, п. 70.16 ст.70, абз. б) п. 176.2 ст.176 ПК України подавалися з недостовірними даними за II квартал 2017 року та несвоєчасність подання уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого ) на користь платників податку, і сум утриманого податку (форма 1-ДФ), за квартал 2018 року, ІІІ-ІVквартали 2018 року, І-ІІ квартали 2019 року;

5) п.1 ч.2 ст.6, п.1 ст.7, п.3 п.8 ст.9 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування» та п.2 розділу IV Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», та занижено єдиний внесок на загальну суму 4212,00 грн. ( 3825,06+386,94), в тому числі по періодах:

- листопад 2016 рок в сумі 113,20 грн.;

- грудень 2016 року в сумі 171,77 грн.;

- січень 2017 року в сумі 101,97 грн.;

- жовтень 2018 року в сумі 3442,55 грн.;

- січень 2019 році в сумі 382,51 грн.

6) п.2 розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування», виправлено самостійно занижену суму єдиного внеску на загальну суму 28963,54 грн.

- в травні 2016 року за квітень 2016 оку в сумі 1074,51 грн.;

- в серпні 2017 року за червень 2017 рок в сумі 14431,59 грн.; в серпні 2017 року за липень 2017 рок в сумі 13448,56 грн.; в січні 2019 року за лютий 2018 року в сумі 3,55 грн.;

- в січні 2019 року за березень 2018 року в сумі 3,59 грн.;

- в січні 2019 року за червень 2018 року в сумі 1,74 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019 року, які є предметом цього спору:

- №00000050504, яким за порушення пп.145.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.1 пп.139.2 ст.139, пп.140.5.10 п. 140.5 ст.140 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55969,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13992,00 грн. (т.1 а.с.93);

- №00000070504, яким за порушення пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.58.1 ст.58 ст. 120-1 ПК України, за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 994507,27 грн. застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 497253,64 грн. (т.1 а.с.94);

- №00000060504, яким за порушення пп.14.1.1, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, ст.44, п.198.1., п.198.2, п.198.3 п.198.5 ст.198 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1155710,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 288928,00 грн. (т.1 а.с.95).

1. Стосовно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення №00000050504, суд зазначає наступне.

Спірним рішенням за порушення пп.145.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.1 пп.139.2 ст.139, пп.140.5.10 п. 140.5 ст.140 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55969,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13992,00 грн.

В акті перевірки вказано, що згідно з даними бухгалтерського обліку підприємства по бухгалтерському рахунку 631 ''Розрахунки з вітчизняними постачальниками'' встановлено списання дебіторської заборгованості постачальників у сумі 310935 грн.: ТОВ ''Пейпоінт'' у січні 2018 року на суму 110935 грн., ПП ''Екскалібур-3000'' за червень в сумі 200000 грн.

Списана дебіторська заборгованість постачальників протягом 2018 року включена до складу інших операційних витрат по рядку 2180 Звітів про фінансові результати (форма №2-м) за І квартал 2018 року у сумі 110935 грн., за півріччя 2018 року у сумі 310935 грн. (а.с.145-146 т.2).

У разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості (з урахуванням ПДВ).

Враховуючи наведене контролюючий орган вважає, що позивачем занижено показники рядка 03 Декларації "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" на загальну суму 310935 грн., оскільки вказаний рядок податкової декларації заповнений на підставі Звіту про фінансовий результат за 2018 рік.

Натомість представник позивача наполягала на тому, що бухгалтером при проведенні господарських операцій була порушена кореспонденції рахунків та субрахунків, тобто допущена помилка, яка за своєю суттю не вплинула на податковий облік, а відтак, не може бути підставою для збільшення грошового зобов`язання податку на прибуток. Вказане порушення може бути підставою для притягнення бухгалтера до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу. Вважає, що визначення у складі витрат за господарськими операціями з ПП ''Ескалібур-3000'' та ТОВ "ПейПоінт" відбулось без порушень податкового законодавства.

26.07.15 року між ТОВ "Євростенд-Груп" та ПП "Ескалібур-3000" укладений Договір про виконання робіт №010705, відповідно до якого ТОВ "ЄВРОСТЕНД-ГРУП" як замовник доручає, а виконавець ПП "Ескалібур-3000" зобов`язується виконати роботи по виготовленню та встановленню вентиляційної системи у приміщенні замовника (цех №4 - фарбувальний цех), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити роботу (т.1 а.с.109-11).

27.07.2015 року ТОВ "Євростенд-Груп" здійснено перерахування грошових коштів за послуги в сумі 200000,00 грн. (т.1 а.с.113).

За наслідками виконання робіт між ТОВ "Євростенд-Груп" та ПП "Ескалібур-3000" підписаний акт здавання-приймання робіт від 31.07.2015 року на загальну суму 200000,00 гривень без ПДВ (т.1 а.с.112).

Понесені ТОВ "Євростенд-Груп" витрати відображено у бухгалтерській та податковій звітності в ІІІ кварталі 2018 року (30.06.2018), що підтвреджується також випискою по рахунку 361 за липень 2013 червень 2019 по ПП ''Ескалібур-3000'' (т.1 а.с.114).

У позові вказано, що у зв`язку із тим, що акт прийняття виконаних робіт до позивача надійшов із запізненням, а тому вказана господарська операцію була відображена в обліку товариства за І півріччя 2018 року в розмірі 200000 грн.

Згідно акту здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № б/н від 31.07.2015 року складеного ПП ''ЕСКАЛІБУР-3000'' та ТОВ ''ЄВРОСТЕНД-ГРУП'' про те, що роботи по виготовленню та встановленню (здійснення монтажних робіт) вентиляційної системи (повітропроводів) згідно схеми запропонованої Замовником, у приміщенні Замовника (ЦЕХ №4 фарбувальний цех, який перебуває в користуванні Замовника на підставі договору оренди №46 від 01.04.2014 року), яке знаходиться за адресою: м. Кіровоград, вул. Добровольського, 2 виконані Виконавцем в повному обсязі та загальна вартість робіт (послуг) склала: 200 000 грн. без ПДВ, слід зазначити наступне (а.с.12 т.1).

Цей акт на суму 200 000 грн. за своїм змістом і суттю не був відображений на рахунках бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно якої господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Згідно з наданими в ході судового розгляду договору про виконання робіт №010705 від 26.07.2015 та акту здавання-приймання виконаних робіт (наданих послуг) № б/н від 31.07.2015 на суму 200 000 грн. встановлено, що ПП ''ЕСКАЛІБУР-3000'' з використанням власних матеріалів (п. 3.1 Договору) виготовлено та встановлено (здійснено монтаж робіт) вентиляційної системи (повітропроводів) у цеху №4, що за своєю суттю є матеріальним активом, новоствореним об`єктом, а не послугою.

Відповідно до підпункту 14.1.138 пункту 14.1 статті 14 ПК України (у редакції чинній на дату здійснення операції, тобто 31.07.2015 року) основні засоби - матеріальні активи, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 2500 гривень і поступово зменшується у зв`язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).

Отже, ПП ''ЕСКАЛІБУР-3000'' виготовлено та встановлено вентиляційну систему (повітропроводи) у цеху №4 на суму 200000 грн., яка є основним засобом, вартість якого не може бути відразу віднесений однією сумою до складу витрат підприємства, оскільки списується лише шляхом проведення амортизаційних витрат. В бухгалтерському обліку підприємства даний матеріальний актив як основний засіб не оприбутковувався та не обліковувався.

Відповідач наголошував, що у періоді з 01.07.2015 по 30.06.2019 року позивач не відображав у Фінансових звітах суб`єкта малого підприємництва наявність основних засобів по рядку 1011 Балансу підприємства у сумі понад 200000 грн.

Позивачем не надано жодного доказу на спростування вищевказаного, окрім вказівки про помилку бухгалтера.

01.03.2017 року між ТОВ "Євростенд-Грунп" та ТОВ "ПейПоінт" укладений договір поставки №11, відповідно до якого ТОВ "ПейПоінт" як постачальник зобов`язується поставити та передати у власність Покупця товар (т.1 115-116).

Відповідно до видаткових накладних №1 та №2 від 01.03.2017 року та ТТН №00001, №00002, №0003, №00004, №00005 від 01.03.17 року позивачу поставлено металопрокат на загальну суму 405236,72 грн. в тому числі ПДВ 01.03.2017 року (т.1. а.с.117, 119, 121-125).

ТОВ "ПейПоінт" виписані податкові накладні за №1 на суму 1290405,00 грн. та №2 на суму 114831,72 грн. (т.1 а.с.118, 120).

Згідно виставленого рахунку №1 від 01.03.2017 року ТОВ "Євростенд-Груп" здійснило перерахування грошових коштів на суму 110935,00 грн. (т.1 а.с.126).

Отримавши первинні документи від ТОВ "ПейПоінт", а саме: видаткову накладну №2 від 01.03.2017 на суму 114831,72 грн. та №1 від 01.03.2017 на суму 290405 грн., в 1 кварталі 2018 року позивачем закрито дебіторську заборгованість на суму 110935,00грн. та відображено у бухгалтерському та податковому обліку та звітності у 1 кварталі 2018 року (т.1 а.с.127).

Відповідачем вказано, що перевіркою не встановлено відображення на рахунках бухгалтерського синтетичного та аналітичного обліку позивача операцій з придбання (оприбуткування) виробничих запасів, товарів, послуг у ТОВ ''ПейПоінт'' на суму 110 935,00 грн.

При цьому, позивачем до перевірки не були надані первинні документи щодо господарської операції, а тому висновки в акті перевірки зроблені. виходячи із суті кореспонденції рахунків бухгалтерського обліку 01.01.2018 року по ДТ 944 та КТ 631 на суму 110 935,00 грн. по взаєморозрахунках з ТОВ ''ПейПоінт''.

Позивачем до суду надано видаткову накладну №2 від 01.03.2017 року отриману від постачальника ТОВ ''ПейПоінт'' на постачання: прокату тонколистового сталевого рулонного із захисно-декоративним полімерним покриттям 0,43мм х 1250мм RAL 3005 Zn 100 у кількості 5,55 т на загальну суму 114831,72 грн., в т.ч. ПДВ 19138,62 грн. та виписану податкову накладну від 01.03.32017 № 2 і зареєстровану в Єдиному реєстрі податкових накладних 28.03.2017 за №9050805263, а також товарно-транспортну накладну.

Принагідно, суд зауважує про арифметичну розбіжність сум за бухгалтерським обліком та первинними документами, наданими до суду.

Прокат тонколистовий сталевий рулонний із захисно-декоративним полімерним покриттям 0,43мм х 1250мм RAL 3005 Zn 100 у кількості 5,55 т на загальну суму 114831,72 грн., в т.ч. ПДВ 19138,62 грн., отриманий від ТОВ ''ПейПоінт'', за своїм змістом і суттю не був оприбуткований позивачем на рахунках бухгалтерського обліку, чим порушено вимоги п. 5 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", оскільки господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

У перевіреному періоді позивач здійснював виробництво меблів для облаштування торгівельних майданчиків з металопрокату (основний вид діяльності 31.09 Виробництво інших меблів), тому прокат тонколистовий сталевий рулонний є сировиною та матеріалом для виготовлення готової продукції і повинен входити до складу собівартості такої продукції.

Згідно з Інструкцією про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 30.11.1999 № 291 оприбуткування сировини та матеріалів відображається кореспонденцією рахунків по ДТ 201 «Сировина та матеріали» на КТ 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»; подальше використання таких матеріалів у виготовленні готової продукції відображається кореспонденцією рахунків ДТ 23 «Виробництво» (по видах виготовляємої продукції) та КТ 201 «Сировина та матеріали» та оприбуткування вже готової продукції у розрізі номенклатури: ДТ 26 «Готова продукція» та КТ 23 «Виробництво».

Але, у бухгалтерському обліку позивачем не відображено оприбуткування прокату тонколистового сталевого рулонного. актів на внутрішнє переміщення такого прокату зі складу у виробництво не надано та який саме вид готової продукції було виготовлено із даного прокату встановити не можливо через відсутність звітів з виробництва та калькуляцій із статтями витрат по видах готової продукції. Тобто, відсутні первинні документи, щодо використання у господарській діяльності позивачем Прокату тонколистового сталевого придбаного саме у ТОВ ''ПейПоінт'' на суму вартості без ПДВ 95693,10 грн.

Класифікація підприємством витрат та включення фактичних витрат операційної діяльності до складу виробничої собівартості, адміністративних, збутових чи інших операційних витрат має здійснюватися на підставі норм пунктів 11 - 26 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 16 «Витрати», затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 31.12.99 № 318.

Враховуючи вищевикладене, не можливо визнати витрати 110935 грн., по взаєморозрахунках з ТОВ ''ПейПоінт'' по наданій в ході судового розгляду видатковій накладній №2 від 01.03.2017 на 114831,72 грн.; оскільки суми зазначена до витрат не відповідає сумі із первинного документа, прокат тонколистовий сталевий по товариству не оприбутковувався; відсутній згідно кореспонденції бухгалтерських рахунків рух активу із складу на виробництво та з виробництва до складу готової продукції; відсутня інформація який саме вид готової продукції з прокату виготовлено та коли і від кого отримано доходи від реалізації такої готової продукції, тому відсутні підстави для формування витрат як собівартість виготовленої готової продукції.

Суд звертає увагу, що на витрати списуються грошові суми у податковому періоди, коли платник податків отримав дохід. Іншого механізму формування витрат та як наслідок обрахунку податку на прибуток, податкове законодавство кодекс не містить.

Відповідач звернув увагу суду, що згідно з даними Єдиного реєстру податкових накладних у перевіреному періоді позивач не отримував доходу від реалізації продукції з номенклатурою Прокат тонколистовий сталевий рулонний із захисно-декоративним полімерним покриттям 0,43мм х 1250мм RAL 3005 Zn 100 у кількості 5,55 т. Тобто, придбаний товар не був проданий іншим платникам податків. При цьому, відсутні дані для формування витрат як собівартість реалізованих виробничих запасів.

Позивачем не надано жодного доказу на спростування вищевказаного, окрім вказівки про помилку бухгалтера.

Підсумовуючи вищезазначене, суд відхиляє доводи представника позивача про бухгалтерську помилку, яка нібито полягала у невірному відображені кореспонденції по рахунках. Тобто, у бухгалтерському обліку відсутня інформація про взяття на облік основних засобів по рядку 1011 Балансу підприємства у сумі понад 200000 грн. вентиляційної системи, водночас відсутні інформація про участь придбаних товарів на 110935 грн. у собівартості виробленої продукції чи то отримання доходу від реалізації придбаного товару.

Представник позивача в судовому засіданні наголошувала, що порушення кореспонденції бухгалтерських рахунків в бухгалтерському обліку жодним чином не свідчить про порушення податкового законодавства, яке б потягло за собою нарахування податкового зобов`язання з податку на прибуток. Вказані доводи також відхиляються судом, з огляду на таке.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього Кодексу.

Згідно підпункту 139.2.1 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування збільшується: на суму витрат на формування резерву сумнівних боргів відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності; на суму витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів.

Тобто, згідно визначеними норми ПК України, маючи сумнівні борги, платник податків має внести їх до резерву сумнівних боргів. Натомість, представник позивача вказала, що господарські операції з ПП ''Ескалібур-3000'' та ТОВ ''Пейпоінт'' не відносились до сумнівних.

Так, у позові представник позивача вказав, що витрати фінансової та податкової звітності позивачем за господарськими операціями ПП ''Ескалібур-3000'' та ПП ''ПейПоінт'' у періодах іх здійснення не були відображені, а лише при отриманні документів від контрагентів оприбуткував по бухгалтерському обліку послуги від ПП ''Ескалібур-3000'' та продукцію від ПП ''ПейПоінт''.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Позивач під час перевірки не надавав первинні документи по господарських операціях з ПП ''Ескалібур-3000'' та ТОВ ''Пейпоінт''. Не було надано їх і після ознайомлення позивача із актом перевірки. Вказані документи були надані до суду без будь якого пояснення щодо неможливості їх надання під час перевірки та після ознайомлення із актом перевірки. Вказані обставини опосередковано свідчить про те, що позивач свідомо не надав ці документи відповідача, з огляду на відсутність в бухгалтерському обліку будь якого оприбуткування таких товарів, та відповідно безпідставності віднесення цих сум до витрат підприємства за 2018 рік.

Після внесення змін до податкового законодавства в частині формування звітності податку на прибуток, ведення бухгалтерського обліку відображається у фінансовій звітності, на підставі якої формуються показники декларації з податок на прибуток.

У письмових поясненнях від 31.01.2024 року (а.с.30-38 т.8) відповідач детально відобразив кореспонденцію рахунків рух товарів, послуг від ПП ''Ескалібур-3000'' та ПП ''ПейПоінт'', що дає суду підстави погодитись, із тим, що саме за бухгалтерськими проводками, вказані господарські операції відображені позивачем як списання безнадійної заборгованості.

Відповідно до підпункту 14.1.257 пункту 14.1 статті 14 ПК України сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, є безповоротною фінансовою допомогою.

Згідно з підпунктом 140.5.10 пункту 140.5 статті 140 ПК України фінансовий результат податкового (звітного) періоду збільшується: на суму перерахованої безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг) особам, що не є платниками податку (крім фізичних осіб), та платникам податку, які оподатковуються за ставкою 0 відсотків відповідно до пункту 44 підрозділу 4 розділу XX "Перехідні положення" цього Кодексу, крім безповоротної фінансової допомоги (безоплатно наданих товарів, робіт, послуг), перерахованої неприбутковим організаціям, внесеним до Реєстру неприбуткових установ та організацій на дату такого перерахування коштів, передачі товарів, робіт, послуг, для яких застосовується положення підпункту 140.5.9 цього пункту.

Відповідно до пункту 44.2 статті 44 ПК України для обрахунку об`єкта оподаткування платник податку на прибуток використовує дані бухгалтерського обліку та фінансової звітності щодо доходів, витрат та фінансового результату до оподаткування.

Сума списаної заборгованості, згідно кореспонденції рахунків включена позивачем до складу інших операційних витрат по рядку 2180 Звітів про фінансові результати (форма №2-м) за 1 квартал 2018 року в сумі 110935 грн., за півріччя 2018 року у сумі 310935 грн. та за 2018 рік у цій же сумі.

Списана сума дебіторської заборгованості постачальників протягом 2018 року включена позивачем до складу інших операційних витрат по рядку 2180 Звітів про фінансові результати (форма №2-м) за І квартал 2018 року у сумі 110935,00 грн., за півріччя 2018 року у сумі 310935,00 грн., за ІІІ квартали 2018 року у сумі 310935,00 грн. та за 2018 рік у сумі 310935,00 грн.

Наказом Мінфіну від 30.11.1999 № 291 затверджена ''Інструкція про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов`язань і господарських операцій підприємств і організацій'', якою визначено, що на субрахунку 944 "Сумнівні та безнадійні борги" узагальнюється інформація про нарахування резерву сумнівних боргів на заборгованість, яка є фінансовим активом (крім придбаної заборгованості та заборгованості, призначеної для продажу), про суму списаної безнадійної заборгованості в разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів та про суму списаної безнадійної заборгованості, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено.

Відповідно до підпункту 134.1.1 пункту 134.1 статті 134 ПК України об`єктом оподаткування податком на прибуток є прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень Кодексу.

Порядок коригування фінансового результату на різниці, що виникають при формуванні резервів (забезпечень), у тому числі резерву сумнівних боргів, визначено нормами статті 139 ПК України.

Згідно з підпунктом 139.2.2 пункту 139.2 статті 139 ПК України фінансовий результат до оподаткування зменшується:

-на суму коригування (зменшення) резерву сумнівних боргів, на яку збільшився фінансовий результат до оподаткування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;

-на суму списаної дебіторської заборгованості (у тому числі за рахунок створеного резерву сумнівних боргів), яка відповідає ознакам, визначеним підпунктом 14.1.11 пункту 14.1 статті 14 цього Кодексу.

Пунктом 11 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 "Дебіторська заборгованість", затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 08.10.99 N237 (далі - П(С)БО N 10), визначено, зокрема, що у разі недостатності суми нарахованого резерву сумнівних боргів безнадійна дебіторська заборгованість списується з активів на інші операційні витрати.

Поточна дебіторська заборгованість, щодо якої створення резерву сумнівних боргів не передбачено, у разі визнання її безнадійною списується з балансу з відображенням у складі інших операційних витрат.

Таким чином, у разі списання дебіторської заборгованості, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості (з урахуванням ПДВ).

Списана дебіторська заборгованість відображається у рядку 2.1.3 "Сума витрат від списання дебіторської заборгованості понад суму резерву сумнівних боргів (пп.139.2.1 п. 139.2 ст. 139 Кодексу)" Додатка РІ до рядка 03 РІ Податкової декларації з податку на прибуток, затвердженої наказом Міністерства фінансів України 20.10.2015 N 897.

Отже, позивачем занижено показника рядка 3 Декларації ''різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України'' на загальну суму 310935 грн., в результаті чого виникло заниження податку на прибуток в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 55969 грн., в т.ч. по періодах: І квартал 2018 року на суму 19968 грн., півріччя 2018 року на суму 55969 грн., ІІІ квартали 2018 року на суму 55969 грн., 2018 рік на суму 55969 грн.

Враховуючи вищеописане, суд дійшов висновку, що спірне податкове повідомлення-рішення №00000050504, яким за порушення пп.145.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.1 пп.139.2 ст.139, пп.140.5.10 п. 140.5 ст.140 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55969,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13992,00 грн., винесене відповідачем відповідає критеріям правомірності та законності. А відтак, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

2. Стосовно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення №00000060504, суд зазначає наступне.

Спірним рішенням за порушення пп.14.1.1, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, ст.44, п.198.1., п.198.2, п.198.3 п.198.5 ст.198 ПК України збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1155710,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 288928,00 грн. (т.1 а.с.95).

В акті перевірки вказано, що результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1155710 грн., в т.ч. по періодах:

- березень 2017 року на суму 161203 грн.,

- грудень 2017 року на суму 21622 грн.,

- лютий 2018 року на суму 1411 грн.,

- березень 2018 року на суму 108796 грн.,

- травень 2018 року на суму 271333 грн.,

- червень 2018 року на суму 31792 грн.,

- липень 2018 року на суму 81 грн.,

- вересень 2018 року на суму 147440 грн.,

- жовтень 2018 року на суму 6764 грн.,

- грудень 2018 року на суму 341177 грн.,

- січень 2019 року на суму 57442 грн.,

- лютий 2019 року на суму 6649 грн.

Згідно детального розрахунку нарахованого податкового зобов`язання та штрафних санкцій за спірним рішенням, заниження податку на додану вартість в розрізі порушень: 161203 грн. формування податкового кредиту за відсутності будь яких первинних документів по господарських операціях за якими сформоване ПДВ; 994507 грн. занижено податкове зобов`язання, оскільки при списанні кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності по постачальниках платниках ПДВ на загальну суму 5967043,61 грн. (по бухгалтерських рахунках 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 3575439,52 грн. та 511 "Довгострокові векселі, видані в національній валюті" у сумі 2391604,09 грн.).

ІІ. Щодо заниження суми податкового зобов`язання на 994507 грн., суд дійшов таких висновків.

В акті перевірки вказано, що позивачем занижено податкове зобов`язання, оскільки при списанні кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності по постачальниках платниках ПДВ на загальну суму 5967043,61 грн. (по бухгалтерських рахунках 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 3575439,52 грн. та 511 "Довгострокові векселі, видані в національній валюті" у сумі 2391604,09 грн.). Перевіркою повноти визначення податкових зобов`язань за період з 01.07.2016 по 30.06.2019 встановлено їх заниження на загальну суму 994507 грн., а саме по періодах: грудень 2017 року на суму 57 27 грн., березень 2018 року на суму 89458 грн., травень 2018 року на суму 258618 грн., червень 2018 року на суму 29532 грн., вересень 2018 року на суму 160871 грн., грудень 2018 року на суму 398601 грн.

Станом на 01.07.2016 року у бухгалтерському обліку позивача обліковувалась кредиторська заборгованість перед постачальниками платниками ПДВ по бухгалтерських рахунках 631 ''розрахунки з вітчизняними постачальниками'' у сумі 3575439,52 грн. та 511 ''Довгострокові векселі, видані в національній валюті'' у сумі 2391604,09 грн. яка була списана позивачем у перевіреному періоді на кредит рахунку 717 ''Дохід від списання кредиторської заборгованості'' та включена до складу інших операційних доходів по рядку 2120 Звітів про фінансові результати (форма № 2-м), але, при цьому, сума ПДВ, яка раніше була включена до складу податкового кредиту не включена до складу податкового зобов`язання.

Принагідно, суд зазначає, що формування податкового кредиту на суму 3575439,52 грн. та 2391604,09 грн. відбувалась поза межами перевіряємого періоду. При цьому, жодного спору щодо формування податкового кредиту на вищевказані суми ПДВ між сторонами не має. Відповідач не заперечує, що у попередніх податкових періодах, які не охоплені перевіркою, позивач сформував податковий кредит на суму 994507 грн.

Спірним в даній справі у цій частині є наявність обов`язку позивача, після проведення списання безнадійної кредиторської заборгованості, проведення коригування податкового зобов`язання на суму ПДВ списаної заборгованості.

Представник позивача в судовому засідання наголошувала на відсутність такого обов`язку, натомість представник відповідача зазначила на необхідності застосування умовного продажу шляхом коригування/збільшення суми податкового зобов`язання.

Згідно з підпунктом «а» пункту 185.1 статті 185 ПК України об`єктом оподаткування ПДВ є операції платників податку з постачання товарів/послуг, місце постачання яких відповідно до статті 186 розділу V ПК України розташоване на митній території України.

База оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної вартості з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім акцизного податку на реалізацію суб`єктами господарювання роздрібної торгівлі підакцизних товарів, збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, що справляється з вартості послуг стільникового рухомого зв`язку, податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб`єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів) (пункт 188.1 статті 188 ПК України).

Пунктом 198.3 статті 198 ПК України визначено, що податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Як визначено у пункті 198.5 статті 198 ПК України, платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до пункту 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися: а) в операціях, що не є об`єктом оподаткування відповідно до статті 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) та місце постачання яких розташоване за межами митної території України; б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу); в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів; г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку.

Тобто вказаною нормою визначені випадки, коли платник податку, який під час придбання або виготовлення товарів/послуг включив суми ПДВ до складу податкового кредиту, зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання.

У справі, яка розглядається, позивач у бухгалтерському обліку у зв`язку із закінченням строку позовної давності списана кредиторська заборгованість по бухгалтерських рахунках 631 «розрахунки з вітчизняними постачальниками» по сумі 3575439,52 грн. та 511 «Довгострокові векселі, видані в національній валюті» у сумі 2391604,09 грн., за якими раніше був оформлений податковий кредит на суму 944507 грн.

В бухгалтерському обліку списання кредиторської заборгованості відображено проводкою Дт 63.1 «Розрахунки з постачальниками та підрядниками» - КТ 717 «дохід від списання кредиторської заборгованості».

Як вже вказувалося вище, висновки податкового органу, які покладені в основу акта перевірки та стали підставою для прийняття оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, ґрунтуються на тому, що позивачем здійснено списання кредиторської заборгованості без коригування суми податкового кредиту по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит.

Так, особливості визначення бази оподаткування в окремих випадках (порядок коригування податкових зобов`язань та податкового кредиту) передбачені статтею 192 ПК України, за змістом пункту 192.1 якої (у редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин), якщо після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості, включаючи наступний за постачанням перегляд цін, перерахунок у випадках повернення товарів/послуг особі, яка їх надала, або при поверненні постачальником суми попередньої оплати товарів/послуг, суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача підлягають відповідному коригуванню на підставі розрахунку коригування до податкової накладної, складеному в порядку, встановленому для податкових накладних, та зареєстрованому в Єдиному реєстрі податкових накладних.

Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається зменшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно зменшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно зменшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення коригування, а також збільшив податковий кредит у зв`язку з отриманням таких товарів/послуг. Якщо внаслідок такого перерахунку відбувається збільшення суми компенсації на користь платника податку - постачальника, то: а) постачальник відповідно збільшує суму податкових зобов`язань за результатами податкового періоду, протягом якого був проведений такий перерахунок; б) отримувач відповідно збільшує суму податкового кредиту за результатами такого податкового періоду в разі, якщо він зареєстрований як платник податку на дату проведення перерахунку (підпункти 192.1.1, 192.1.2).

Тобто обов`язок по відповідному коригуванню суми податкових зобов`язань та податкового кредиту постачальника та отримувача виникає у разі, коли після постачання товарів/послуг здійснюється будь-яка зміна суми компенсації їх вартості.

Зваживши на правове регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку про те, що обов`язок здійснити коригування суми податкового кредиту при списанні безнадійної кредиторської заборгованості у зв`язку із закінченням терміну позовної давності по отриманим та неоплаченим товарам/послугам, по яким раніше був сформований податковий кредит, та нараховувати податкові зобов`язання з ПДВ у розмірі 994507 грн. у позивача відсутній, оскільки списання кредиторської заборгованості не є операцією зі зміни суми компенсації вартості товарів (послуг), а норми ПК України не встановлюють обов`язку по корегуванню податкових зобов`язань і податкового кредиту з ПДВ у разі проведення процедур з врегулювання сумнівної (безнадійної) заборгованості.

Верховний Суд вже робив висновок щодо такого застосування норми статті 192 ПК України у подібних правовідносинах, зокрема, у постанові від 07 листопада 2019 року у справі №2а-5959/12/1470, у постанові від 18.02.2021 року у справі 804/3044/17 та у постанові від 18.02.2021 року у справі 815/5277/16.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 18.10.2019 року №00000060504, в частині визначення податкового зобов`язання в розмірі 994507 грн. та нарахування штрафних санкцій в розмірі 248626,75 грн. (994507 х 25%).

ІІ. Щодо завищення суми податкового кредиту на 161203 грн., суд дійшов таких висновків.

Згідно висновків акту перевірки, відображення на рахунках бухгалтерського синтетичного та аналітичного обліку позивача взаєморозрахунків з ТОВ ''ПейПоінт'' та ТОВ ''Укрспецтехноком'' щодо придбання (оприбуткування) виробничих запасів або проведення розрахунків за них перевіркою не встановлено. Крім того, в регістрах аналітичного бухгалтерського обліку взагалі відсутній контрагент з назвою ТОВ ''Укрспецтехноком'' (код 36514242). В наданих для перевірки документах відсутні договори, угоди, накладні на придбання, товарно-транспортні накладні оформлені від ТОВ ''ПейПоінт'' на загальну суму 405236,72 грн., в т.ч. ПДВ 67539,45 грн. та з ТОВ ''Укрспецтехноком'' (код 36514242) на загальну суму 561980,55 грн., в т.ч. ПДВ 93663,43 грн.

Принагідно суд зауважує, що позовні вимоги взагалі не містять доводів стосовно протиправності доводів відповідача щодо завищення податкового кредиту на 161203 грн.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 ПК України платник податків зобов`язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов`язані з предметом перевірки. Такий обов`язок виникає у платника податків після початку перевірки.

В акті перевірки та під час судового розгляду справи відповідач наголошував на тому, що позивач під час перевірки не надавав первинні документи по господарських операціях з ТОВ ''Пейпоінт''. Не було надано їх і після ознайомлення позивача із актом перевірки. Вказані документи були надані до суду без будь якого пояснення щодо неможливості їх надання під час перевірки та після ознайомлення із актом перевірки. Вказані обставини опосередковано свідчить про те, що позивач свідомо не надав ці документи відповідачу, з огляду на не відображення у бухгалтерському обліку руху отриманих товарів.

Водночас, дослідивши усі документи стосовно господарської операції з ТОВ ''ПейнПоін'' станом на день перевірки та з урахуванням наданих позивачем до матеріалів справи документів, суд зазначає наступне.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "ПейПоінт" (Постачальник) укладено договір поставки №11 від 01.03.2017 року (а.с.115-116 т.1).

За вказаним договором поставки №11 від 01.03.2017 року позивач у березні 2017 року придбав у ТОВ "ПейПоінт" прокат тонколистовий сталевий рулонний, кутик, лист оцинкований та труби, що підтверджується видатковими накладними №1 від 01.03.2017 та №2 від 01.03.2017 та податковими накладними №1 від 01.03.2017 та №2 від 01.03.2017 (а.с.117-120 т.1).

В якості докази оплати придбаних товарів, позивачем долучене платіжне доручення №372 від 110935 грн.

Згідно картки рахунку 631 вказано станом на 14.04.2017 сальдо 110935 грн. як дебетове, вказана сума 01.01.2018 згідно рахунку 944 списується як "Сумнівні та безнадійні борги" (а.с.126-127 т.1).

До матеріалів справи долучені в якості доказу транспортування придбаного товару копії товарно - транспортних накладних (а.с.121-125 т.1).

Позивачем на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних сформовано податковий кредит за березень 2017 року на 67539,45 грн.

Отже, перевіряємий період є березень 2017 року.

Стосовно доказів, як вважає позивач ''часткової оплати в сумі 110935 грн.'', суд зазначає, що згідно платіжного доручення призначення платежу вказано ''за металопрокат зг рах №1 від 01.03.2017р. 18489,17 грн.''. Водночас, матеріали справи не містять вказаного у призначенні платежу рахунку, натомість наявна видаткова накладна № 2 від 01.03.2017 року в якій вказаний прокат тонколистовий сталевий рулонний на іншу суму 133970,34 грн. (а.с.117 т.1), інших видаткових накладних на товар на суму 110935 грн. матеріали справи не містять.

Як описано судом вище, суд дійшов висновку, що у березні 2017 року не відбувся рух товарів по рахунку 361 на суму 405236,72 грн. у т.ч. ПДВ 67539,45 грн., тобто товари на суму 405236,72 грн. товариством не були оприбутковані по рахунку 361. Відсутня, станом на березень 2017 року, і оплата товарів на вказану суму.

У судовому засіданні підтверджено висновки податкового органу, що на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності встановлено про штучно сформовано податковий кредит позивачем за березень 2017 року за господарськими операціями з ТОВ ''ПейПоінт''.

Оскільки у березні 2017 року не відбулось оприбуткування придбаних товарів, а також відсутні докази здійснення оплати товарів на суму 405236,72 грн. в березні 2017 року, тому у позивача були відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту за березень 2017 року 67539,45 грн. А відтак, висновки податкового органу знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не спростовані позивачем.

Щодо взаємовідносин ТОВ "Євросенд-Груп" з ТОВ "Укрспецтехноком" судом встановлено наступне, в результаті яких позивачем у березні 2017 року сформовано податковй кредит в сумі 93663,43 грн., суд зазначає наступне.

Між Позивачем (Покупець) та ТОВ "Укрспецтехноком" (Постачальник) укладено договір №02/2 від 01.02.2017 року (а.с.151-152 т.3).

Так, за договором №02/2 від 01.02.2017 року позивач у березні 2017 року придбав у ТОВ "Укрспецтехноком" полотно металеве, прокат тонколистовий сталевий, кутик та профнастил, що підтверджується видатковими та податковими накладними (а.с.153-155, 161-163 т.3).

Транспортування придбаного товару підтверджується долученими до матеріалів справи копіями товарно - транспортних накладних (а.с.156-160 т.3).

Позивачем на підставі належним чином оформлених та зареєстрованих податкових накладних сформовано податковий кредит.

Придбані у контрагентів товари оприбутковані позивачем, зберігались на орендованому об`єкті та використані у своїй господарській діяльності, що підтверджується долученими до матеріалів справи копіями договору оренди №46 від 01.04.2014 року, акту приймання передачі приміщення, додаткових угод, накладних-вимог на відпуск (внутрішнє переміщення) матеріалів та оборотно-сальдової відомості по рахунку 201 (а.с.133-187 т.4).

Водночас, в акті перевірки зазначено, що в регістрах аналітичного бухгалтерського обліку взагалі відсутній контрагент з назвою ТОВ ''Укрспецтехноком'' (код 36514242).

Представник відповідача в судовому засіданні вказала, що при проведенні перевірки жодних документів, які б свідчили про правові підстави формування податкового кредиту у березні 2017 року на 93 663,43 грн.

На вимогу суду надати докази оприбуткування товарів, придбаних у ТОВ ''Укрспецтехноком'', по рахунку 361 товариства, а також надання доказів проведення оплати за придбаними товарами у березі 2017 року, представник позивача в судовому засіданні зазначила про відсутність проведення витребуваних доказів, вказавши, що бухгалтер товариства підтвердила факт не оприбуткування товарів.

У судовому засіданні підтверджено висновки податкового органу, що на підставі аналізу фінансово-господарської діяльності встановлено про штучно сформований податковий кредит позивачем за березень 2017 року за господарськими операціями з ТОВ ''Укрспецтехноком''.

Частинами першою, третьою та п`ятою ст. 9 Закону України «Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні» передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи; інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку; господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені.

Відповідно до пункту 198.1 статті 198 ПК України до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з:

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності).

Згідно з пунктом 198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг.

Отже, податковий кредит платник податків має право сформувати лише тоді, коли за результатом господарської операції відбуваються реальний рух товарів. Сам по собі факт складання податкової накладної, без будь якого руху товарів чи грошей (оплати) у господарській діяльності позивача не може бути підставою для формування податкового кредиту, оскільки податковий кредит формується виключно у разі здійснення господарської операції в результаті якої змінюється майновий стан позивача. Позивач має право придбання будь яких товарів, водночас до складу податкового кредиту відносяться ПДВ за фактом отримання таких товарів, що має відображатись у бухгалтерських регістрах на відповідних рахунках.

Згідно картки-рахунку по 361 за січень 2013 січень 2019 року за контрагентом ТОВ ''ПейПоінт'' у березні 2017 року не відбулось жодного оприбуткування товарів на суму 405236,72 грн., а за контрагентом ТОВ ''Укрспецтехноком'' взагалі відсутні бухгалтерські регістри.

Оскільки у березні 2017 року не відбулось оприбуткування придбаних товарів у ТОВ ''ПейПоінт'' та ТОВ ''Укрспецтехноком'', а також відсутні докази здійснення оплати товарів у березні 2017 року на суму 967217,27 грн (405236,72 + 561980,55), тому у позивача були відсутні правові підстави для віднесення до складу податкового кредиту за березень 2017 року 161203 грн. (67539,45 + 93663,43). А відтак, висновки податкового органу знайшли своє підтвердження під час розгляду справи та не спростовані позивачем.

Враховуючи вищезазначене, суд дійшов висновку, що нарахована сума податкового зобов`язання з ПДВ в розмірі 161203 грн. та відповідно сум штрафної санкції в розмірі 40301 грн. (161203 х 25%) у спірному податковому повідомленні рішення №00000060504 від 18.10.2019 року проведення у спосіб та у межах повноважень, визначених законодавством. А тому, у задоволенні позову в цій частині слід відмовити.

3. Стосовно правомірності спірного податкового повідомлення-рішення №00000070504, суд зазначає наступне.

Спірним податковим повідомленням-рішенням №00000070504 за порушення пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.58.1 ст.58 ст. 120-1 ПК України, за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 994507,27 грн. застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 497253,64 грн. (а.с.94 т.1).

В акті перевірки вказано, що позивач за період з 01.01.2017 по 30.06.2019 року при здійсненні операцій із списання кредиторської заборгованості постачальників, які є платниками ПДВ у загальній сумі 5967043,61 грн., в т.ч. ПДВ 994507,27 грн. не складав та не зареєстрував в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні на виробничі запаси, які були придбані у таких постачальників, але залишились неоплаченими, тобто безоплатно отриманими.

Оскільки суд дійшов висновку про відсутність порушення щодо при здійснення списання кредиторської заборгованості відкоригувати податкове зобов`язання на суму 994507,27 грн., що описано вище, а тому у позивача був відсутній обов`язок складати та реєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних на суму ПДВ 994507,27 грн.

Вищезазначене є підставою для скасування податкового повідомлення рішення від 18.10.2019 року №00000070504, як протиправного.

Отже, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до частини 1 статті 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні із даним позовом до суд сплачено судовий збір у розмірі 19210,00 грн. (а.с.2 т.1), при апеляційному оскарженні 28815,00 грн. (а.с.20 т.5), при касаційному оскарженні 38420,00 грн. (а.с.20 т.6), всього 86445,00 грн.

Загальна сума позовних вимог склала - 2011852,64 грн., з яких задоволена частина позовних вимог 1740387,66 грн. (86,51%), в відтак на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору у розмірі 74783,57 грн. (86445 х 86,51%).

У матеріалах справи наявна заява представника позивача від 25.02.2020 року про приєднання до справи доказів понесення позивачем витрат на правову допомогу у розмірі 15000,00 грн. (т.4, а.с.240).

З приводу відшкодування витрат на правову допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Відповідно до частини 9 статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката.

Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини п`ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04).

Як вказала Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27.06.2018 року у справі №826/1216/16, склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Представник позивача на підтвердження розміру витрат на правничу допомогу адвоката надав такі документи: договір про надання правничої допомоги від 30.09.2019 року, укладений між ТОВ ''Євростенд-груп'' та адвокатом Балюрою С.В., акт виконаних робіт про надання правової допомоги від 25.02.2020 року із детальним описом робіт (наданих послуг), платіжне доручення №5102 від 02.10.2019 року (а.с. 240-244 т.4).

У детальному описі робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, наведений такий опис робіт (наданих послуг) та їх вартість: консультація та вивчення, аналіз документів відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки 1000 грн., вивчення та аналіз правових висновків ПВСУ та інших постанов, рішень щодо даного спору 1000 грн., складання позовної заяви 5000 грн., ксерокопіювання та завірення документів до позовної заяви 5000 грн., складання та подання клопотання про приєднання доказів у справі, направлення відповідачу 500 грн., участь у підготовчому засіданні 1000 грн., складання та подання клопотання про приєднання доказів 500 грн., участь в судовому засіданні 1000 грн. (а.с.243 т.4).

Суд вважає, що такі послуги адвоката консультація та вивчення, аналіз документів відповідно до акту документальної планової виїзної перевірки 1000 грн., вивчення та аналіз правових висновків ПВСУ та інших постанов, рішень щодо даного спору 1000 грн., охоплюються складанням позовної заяви, вартість якої складає 5000 грн. При цьому, такий вид правової допомоги, як ксерокопіювання та завірення документів до позовної заяви жодним чином не підтверджений. Стосовно витрат на складання клопотанні про приєднання доказів у справи, суд зазначає, що усі долучені документи складали предмет доказування та могли бути надані разом із позовною заявою (а.с.75 т.2), а клопотання від 19.02.2020 року (а.с.124 т.4) взагалі стосується реалізації права на розгляд справи у порядку письмового провадження, а тому такі витати не підлягають задоволенню.

Відтак, суд визнає підтвердженими та такими, що пов`язані з розглядом даної справи, витрати позивача на правничу допомогу адвоката на суму 7000 грн., враховуючи часткове задоволення позовних вимог, на користь позивача слід стягнути 6055,70 грн. за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Керуючись статтями 2, 6, 72-76, 139, 241-246, 250 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд - Груп" (вул. Добровольського, 2, м. Кропивницький, Кіровоградська область, 25005, код ЄДРПОУ - 37503032) до Головного управління Державної податкової служби у Кіровоградській області (вул.В.Перспективна, 55, м. Кропивницький, 25006, код ЄДРПОУ ВП 43995486) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.10.2019 року №00000070504.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.10.2019 року №00000060504 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 994507 грн. та штрафної санкції в розмірі 248626,75 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовити.

Присудити на користь товариству з обмеженою відповідальністю "Євростенд - Груп" понесені витрати по сплаті судового збору у розмірі 74783,57 гривень та витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 6055,70 гривень, за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Кіровоградській області.

Рішення суду направити сторонам.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення за правилами, встановленими ст.ст.293, 295 - 297 КАС України.

Суддя Кіровоградського

окружного адміністративного суду Г.П. КАЗАНЧУК