Постанова

від 12.06.2024 по справі 340/2644/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

12 червня 2024 року м. Дніпросправа № 340/2644/19

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Малиш Н.І. (доповідач), суддів: Баранник Н.П., Щербака А.А.,

за участю секретаря судового засідання: Тарантюк А.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області на рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року (суддя 1-ї інстанції Казанчук Г.П.) в адміністративній справі №340/2644/19 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Євростенд-Груп до Головного управління ДПС у Кіровоградській області про скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

24.10.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Євростенд - Груп" звернулось до суду з адміністративним позовом до ГУ ДФС у Кіровоградській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень від 18.10.2019 №00000050504, №00000070504 та №00000060504.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що позивач дебіторську заборгованість по ПП "Екскалібур-3000" та ТОВ "ПейПоінт" не списував, витрати фінансової та податкової звітності не відображав, а лише при отриманні документів від контрагента оприбуткував послуги від ПП "Ескалібур-3000" та продукцію від ПП "ПейПоінт" по бухгалтерському обліку. Якщо брати до уваги звітні періоди 2015-2018 роки, то державний бюджет не постраждав, а навпаки податок на прибуток був Позивачем вірно сплачений. Виписані позивачем векселі не затребувані контрагентами в трирічний термін, тому в грудні 2018 року їх було правомірно списано по бухгалтерському обліку підприємства. Також позивачем зазначено, що під час списання безнадійної кредиторської заборгованості коригування податкових зобов`язань не відбувається, отже законодавством прямо не передбачено обов`язок коригування податкового кредиту на суму ПДВ у складі безнадійної кредиторської заборгованості.

Справа вже переглядалась судами апеляційної тта касаційної інстанції.

Так рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року, залишеним без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 02 вересня 2020 року позовні вимоги було задоволено частково. Скасовано податкове повідомлення-рішення прийняте Головним управлінням Державної податкової служби у Кіровоградській області від 18.10.2019 року №00000060504 в частині нарахування основного платежу в сумі 161203,00 грн. та штрафних (фінансових) санкцій в сумі 40301,00 грн. У задоволені решти позовних вимог було відмовлено.

Постановою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду 31 липня 2023 року касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю "Євростенд-Груп" задоволено частково. Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 17.04.2020 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 02.09.2020 року у цій справі скасовано, а справу №340/2644/19 направлено на новий розгляд до Кіровоградського окружного адміністративного суду.

Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 05.09.2023 року допущено заміну Головного управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ 43142606) на його правонаступника - відокремлений підрозділ Державної податкової служби України Головне управління ДПС у Кіровоградській області (код ЄДРПОУ ВП 43995486).

Рішенням Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року позов задоволено частково.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.10.2019 року №00000070504.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ГУ ДПС у Кіровоградській області від 18.10.2019 року №00000060504 у частині збільшення суми грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 994507 грн. та штрафної санкції в розмірі 248626,75 грн.

У задоволенні інших позовних вимог відмовлено.

На вказані рішення суду першої інстанції податковим органом подано апеляційну скаргу, в якій зазначено на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та просить скасувати рішення суду в частині задоволених позовних вимог та прийняти нове, яким відмовити у задоволення позову.

Апеляційна скарга обґрунтовано тим, що судом першої інстанції помилково застосовано приписи ст. 192 ПК України, оскільки результатами перевірки не визначено недодержання позивачем вказаних норм. Так судом не надано належної оцінки тому, що позивачем було списано кредиторську заборгованість по рахункам 631 (розрахунки з вітчизняними постачальниками) та 511 (довгострокові векселі), а отже фактично придбані товари, послуги не оплачені позивачем, проте останній скористався податковим кредитом на дату придбання такий товарів, послуг. За таких обставин придбані позивачем товари, послуги на отримані на безоплатній основі є безповоротною фінансовою допомогою, яка не оподатковується сумами ПДВ.

Позивач не скористався правом подання відзиву на апеляційну скаргу.

Розгляд справи здійснювався із застосуванням режиму відеоконференції.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представники відповідача підтримали доводи апеляційної скарги, просили її задовольнити.

В судовому засіданні суду апеляційної інстанції представник позивача просив відмовити у задоволенні апеляційної скарги, зазначивши, що рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог не оскаржили, проте вважають рішення суду в частині задоволених позовних вимог вірним.

Заслухавши суддю-доповідача, вислухавши представників сторін, перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів доодить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачем на підставі направлень від 10.09.2019 року №58, від 09.09.2019 року №54, 55, від 06.09.2019 року №47 та Наказу № 1355 від 19.08.2019 року Головним управлінням ДПС у Кіровоградській області проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ "Євростенд-Груп" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, валютного законодавства за період з 01.07.2016 року по 30.06.2019 року, з питань єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування за період з 01.01.2011 по 30.06.2019, іншого законодавства за період з 01.07.2019 по 30.06.2019 року.

За результатами перевірки контролюючим органом 27.09.2019 року складено акт документальної планової виїзної перевірки (т.1 а.с.18-62).

В акті перевірки встановлено порушення ТОВ "Євростенд-Груп":

1) пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.1 п.139.2 ст.1 пп.140.5.10 п.140.5 ст.140 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на прибуток на загальну суму 55969,00 грн. в тому числі по періодам:

- І квартал 2018 року на суму 19968,00 грн.;

- Півріччя 2018 року на суму 55969,00 грн.;

- III квартал 2018 року на суму 55969,00 грн.;

- За 2018 рік на суму 55969,00 грн.

2) пп.14.1.11, пп.14.1.257 п.14.1. ст.14, п.44.1. ст.44, п.198.1, п.198.2 п.198.3 п.198.5 ст.198 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ (із змінами та доповненнями) в результаті чого занижено податок на додану вартість на загальну суму 1155710,00 грн., в тому числі по періодам:

- березень 2017 року на суму 161203,00 грн.;

- грудень 2017 року на суму 21622,00 грн.;

- лютий 2018 року на суму 1411,00 грн.;

- березень 2018 року на суму 108796,00 грн.; травень 2018 року на суму 271333,00 грн.;

- червень 2018 року на суму 31792,00 грн.;

- липень 2018 року на суму 81,00 грн.; вересень 2018 року на суму 147440,00 грн.; жовтень 2018 року на суму 6764,00 грн.;

- грудень 2018 року на суму 341177,00 грн.;

- січень 2019 року на суму 57442,00 грн.;

- лютий 2019 року на суму 6649,00 грн.;

3) ст.201 Податкового кодексу України від 02.12.2010 року №2755-VІ ( із змінами та доповненнями) в результаті чого встановлено відсутність реєстрації податкових накладних на загальну суму ПДВ 994507,27 грн. у Єдиному реєстрі податкових накладних, що тягне за собою накладення штрафу у розмірах, визначених статтею 120-1 ПК України.

4) ст. 51, п. 70.16 ст.70, абз. б) п. 176.2 ст.176 ПК України подавалися з недостовірними даними за II квартал 2017 року та несвоєчасність подання уточнюючих податкових розрахунків сум доходу, нарахованого (сплаченого ) на користь платників податку, і сум утриманого податку (форма 1-ДФ), за квартал 2018 року, ІІІ-ІVквартали 2018 року, І-ІІ квартали 2019 року;

5) п.1 ч.2 ст.6, п.1 ст.7, п.3 п.8 ст.9 Закону України Про збір та облік єдиного внеску загальнообов`язкове державне соціальне страхування та п.2 розділу IV Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, та занижено єдиний внесок на загальну суму 4212,00 грн. ( 3825,06+386,94), в тому числі по періодах:

- листопад 2016 рок в сумі 113,20 грн.;

- грудень 2016 року в сумі 171,77 грн.;

- січень 2017 року в сумі 101,97 грн.;

- жовтень 2018 року в сумі 3442,55 грн.;

- січень 2019 році в сумі 382,51 грн.

6) п.2 розділу VI Інструкції Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, виправлено самостійно занижену суму єдиного внеску на загальну суму 28963,54 грн.

- в травні 2016 року за квітень 2016 оку в сумі 1074,51 грн.;

- в серпні 2017 року за червень 2017 рок в сумі 14431,59 грн.; в серпні 2017 року за липень 2017 рок в сумі 13448,56 грн.; в січні 2019 року за лютий 2018 року в сумі 3,55 грн.;

- в січні 2019 року за березень 2018 року в сумі 3,59 грн.;

- в січні 2019 року за червень 2018 року в сумі 1,74 грн.

На підставі висновків акта перевірки ГУ ДПС у Кіровоградській області винесено податкові повідомлення-рішення від 18.10.2019, зокрема і які є предметом цього спору:

- №00000050504, яким за порушення пп.145.1.257 п.14.1 ст.14, пп.134.1.1 п.134.1 ст.134, пп.139.2.1 пп.139.2 ст.139, пп.140.5.10 п. 140.5 ст.140 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на прибуток приватних підприємств у сумі 55969,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 13992,00 грн. (т.1 а.с.93);

- №00000070504, яким за порушення пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.58.1 ст.58 ст. 120-1 ПК України, за відсутність реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування на суму ПДВ 994507,27 грн. застосовано штраф в розмірі 50 % у сумі 497253,64 грн. (т.1 а.с.94);

- №00000060504, яким за порушення пп.14.1.1, пп.14.1.257 п.14.1 ст.14, ст.44, п.198.1., п.198.2, п.198.3 п.198.5 ст.198 ПКУ збільшено суму грошового зобов`язання за платежем податок на додану вартість у сумі 1155710,00 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 288928,00 грн. (т.1 а.с.95).

Позивач не погодившись із зазначеними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду із цим позовом.

Суд першої інстанції частково задовольняючи позов дійшов висновку, що у позивача відсутній обов`язок, після проведення списання безнадійної кредиторської заборгованості, проведення коригування податкового зобов`язання на суму ПДВ списаної заборгованості, а отже і помилково застосовані санкції за не складання та не реєстрацію в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні на виробничі запаси, які були придбані у таких постачальників, але залишились неоплаченими, тобто безоплатно отриманими. Щодо інших встановлених перевіркою порушень при списанні дебіторської заборгованості, щодо якої не створено резерв сумнівних боргів, фінансовий результат до оподаткування згідно з пп. 139.2.1 п. 139.2 ст. 139 ПК України підлягає збільшенню на всю суму списаної заборгованості (з урахуванням ПДВ), позивачем занижено показники рядка 03 Декларації "Різниці, які виникають відповідно до Податкового кодексу України" на загальну суму 310935 грн., оскільки вказаний рядок податкової декларації заповнений на підставі Звіту про фінансовий результат за 2018, а також здійснено формування податкового кредиту за відсутності будь яких первинних документів по господарських операціях за якими сформоване ПДВ, суд дійшов висновку, що вони мали місце.

Колегія суддів переглядаючи судове рішення доходить наступних висновків.

Позивач не оскаржує рішення суду першої інстанції в частині відмови задоволених позовних вимог, а отже колегія суддів суду апеляційної інстанції надає оцінку доводам суду першої інстанції в частині доводів апеляційної скарги, відповідно до приписів ст. 308 КАС України.

Так позовні вимоги задоволені щодо висновків відповідача про заниження податкового зобов`язання при списанні кредиторської заборгованості по якій минув термін позовної давності по постачальника платниках ПДВ на загальну суму 5 967 043,61 грн. (по бухгалтерському рахунку 631 "розрахунок з вітчизняними постачальниками" у сумі 3 575 439,52 грн. та 511 "Довгострокові векселі, видані в національній валюті" у сумі 2 391 604,09 грн. та як слідство не складання та не реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних зведені податкові накладні на виробничі запаси, які були придбані у таких постачальників, але залишились неоплаченими, тобто безоплатно отриманими.

Відповідно акту перевірки, що підтверджено матеріалаами справи, та не спростовується сторонами, було встановлено, що у ТОВ "Євростенд-Груп" обліковувалась кредиторська заборгованість перед постачальниками платниками ПДВ по бухгалтерських рахунках 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 3 575 439,52 грн. та 511 "Довгострокові векселі, видані в національній валюті" у сумі 2 391 604,09 грн. яка була списана ТОВ "Євростенд-Груп" у перевіреному періоді на кредит рахунку 717 "Дохід від списання кредиторської заборгованості" та включена до складу інших операційних доходів по рядку 2120 Звітів про фінансові результати (форма № 2-м), але, при цьому, сума ПДВ, яка раніше була включена до складу податкового кредиту не включена до складу податкового зобов`язання.

Не є спірним формування позивачем податкового кредиту з ПДВ на суми які виникла кредиторська заборгованість перед постачальниками платниками ПДВ.

Для цілей оподаткування платники податків зобов`язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов`язаних з визначенням об`єктів оподаткування та/або податкових зобов`язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов`язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту (п.44.1 ст.44 ПКУ).

Згідно з п.п. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПКУ об`єктом оподаткування є: прибуток із джерелом походження з України та за її межами, який визначається шляхом коригування (збільшення або зменшення) фінансового результату до оподаткування (прибутку або збитку), визначеного у фінансовій звітності підприємства відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних-стандартів фінансової звітності, на різниці, які виникають відповідно до положень цього розділу.

Згідно з п. 198.1 ст.198 ПКУ до податкового кредиту відносяться суми податку,

а) придбання або виготовлення товарів та послуг;

б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів (у тому числі у зв`язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності);

в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України;

г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу;

ґ) ввезення товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Згідно з п. 198.3 ст.198 ПКУ податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

придбанням або виготовленням товарів та наданням послуг;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи);

ввезенням товарів та/або необоротних активів на митну територію України.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п.198.2 статті 198 ПК України датою віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

- дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

- дата отримання платником податку товарів/послуг

Згідно з п. 198.3 статті 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв`язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті.

Нарахування податкового кредиту здійснюється незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах провадження господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Пунктом 198.5 статті 198 ПК України визначено, що платник податку зобов`язаний нарахувати податкові зобов`язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 статті 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 1 липня 2015 року, - у разі, якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у раз, якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися в неоподатковуваних ПДВ операціях або в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених п. 189.9 ст. 189 цього Кодексу.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 ПКУ не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв`язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені зареєстрованими в Єдиному реєстрі податкових накладних податковими накладними/розрахунками коригування до таких податкових накладних чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу. У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними у абзаці першому цього пункту документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Згідно ст. 256 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Статтею 257 Цивільного кодексу України визначено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Пунктом 1 ст. 261 Цивільного кодексу України передбачено, що перебіг строку позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За зобов`язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання (ч. 5 ст. 261 Цивільного кодексу України ).

Відповідно до п.п. «а» п.п.14.1.11 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України №2755-VI від 02.12.2010 року (зі змінами та доповненнями) (далі - ПКУ), визначено, що безнадійна заборгованість, зокрема - це заборгованість за зобов`язаннями, щодо яких минув строк позовної давності.

Також приписами п.п. 14.1.257 п. 14.1 ст. 14 ПКУ визначено, що сума заборгованості одного платника податків перед іншим платником податків, що не стягнута після закінчення строку позовної давності, с безповоротною фінансовою допомогою.

Враховуючи зазначені норми законодавства, суд апеляційної інстанції доходить висновку, що товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит стосовно таких товарів/послуг платник податків втрачає.

Товари/послуги, отримані платником податку та не оплачені ним протягом терміну позовної давності, вважаються безоплатно отриманими, а тому право на податковий кредит стосовно таких товарів/послуг платник податків втрачає.

Враховуючи вищевикладене та встановлені обставини справи, колегія суддів погоджується з висновками відповідача про те, що ТОВ "Євростенд-Груп" списуючи у перевіреному періоді кредиторську заборгованість по якій минув термін позовної давності по постачальниках платниках ПДВ на загальну суму 5 967 043,61 грн. (по бухгалтерських рахунках 631 "розрахунки з вітчизняними постачальниками" у сумі 3 575 439,52 грн. та 511 "Довгострокові векселі, видані в національній валюті" у сумі 2 391 604,09 грн.) та включивши ці суми до складу податкового кредиту безпідставно не відніс відповідні суми до складу податкового зобов`язання.

Таким чином є вірними доводи податкового органу, що позивач за встановлених обставини при списанні кредиторської заборгованості повинен включити її до складу доходів і нарахувати податкові зобов`язання з ПДВ, а також скласти і зареєструвати в ЄРПН відповідну податкову накладну.

Враховуючи вищезазначене, суд першої інстанції помилково дійшов висновку про безпідставне визначення відповідачем податкового зобов`язання в розмірі 994507грн та нарахування штрафних санкцій в розмірі 248626,75грн та застосуванні штрафу в розмірі 50 % у сумі 497253,64 грн за порушення пп.54.3.3 п.54.3 ст.54, пп.58.1 ст.58 ст. 120-1 ПК України, а отже позовні вимоги в цій частині є такими, що не підлягають задоволенню.

Враховуючи зазначене, суд першої інстанції при ухваленні судового рішення дійшов помилкових висновків щодо часткового задоволення позову та розподілу судових витрат за результатами розгляду справи, а отже апеляційна скарга податкового органу підлягає задоволенню, рішення суду в частині оскарження скасуванню з прийняттям нового судового рішення про відмову у задоволенні позову.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розподіл судових витрат не здійснюється у відповідності до норм ст. 139 КАС України.

Керуючись ст.ст. 315, ст. 317, ст.ст. 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Кіровоградській області задовольнити.

Рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/2644/19 скасувати в частині задоволених позовних вимог та в цій частині прийняти нове судове рішення про відмову у задоволенні позову.

В іншій частині рішення Кіровоградського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року в адміністративній справі №340/2644/19 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку у випадках та строки визначені ст.ст 328, 329 КАС України.

Повне судове рішення складено 18 червня 2024 року.

Головуючий - суддяН.І. Малиш

суддяН.П. Баранник

суддяА.А. Щербак