Рішення

від 14.02.2024 по справі 380/25776/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 лютого 2024 рокусправа № 380/25776/23

зал судових засідань № 12

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого суддіКузана Р.І.,

секретар судового засіданняЯщишин І.А.,

за участю:

представника позивачаБойковича Т.В.,

представників відповідачаІвасечко Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові в порядку загального позовного провадження справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗИВ-Л» до Львівської митниці про визнання протиправними та скасування рішення та картки відмови, -

в с т а н о в и в:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗИВ-Л» (місцезнаходження: 81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам`янопіль, вул. Старе Село, 29, код ЄДРПОУ 32639595) (далі позивач, ТзОВ «ЕКСКЛЮЗИВ-Л») звернулося до суду з позовом до Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка Т., буд. 1, код ЄДРПОУ 43971343) (далі відповідач), в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати прийняте Львівською митницею рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100579/2 від 19.09.2023;

- визнати протиправною та скасувати прийняту Львівською митницею картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002382 від 19.09.2023.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що оскаржене рішення про коригування митної вартості товарів є протиправним, так як декларантом під час митного оформлення товарів для підтвердження митної вартості (за ціною договору) митному органу надано усі основні документи, які передбачені ч. 2 ст. 53 МК України. Ці документи повністю підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, не містять розбіжностей чи ознак підробки, а відтак у митниці не було правових підстав для витребування у декларанта додаткових документів. Однак, всупереч положенням ч. 3 ст. 53 МК, відповідач витребував додаткові документи, вказавши на наявність надуманих розбіжностей та не підтвердження усіх складових митної вартості. Разом з тим, незважаючи на відсутність підстав для витребування додаткових документів, позивач, з метою усунення будь-яких сумнівів у достовірності заявленої декларантом митної вартості, надав на вимогу митного органу додаткові документи, необхідні для визначення митної вартості, та які містять повну інформацію про митну вартість та її складові. Однак митний орган прийняв рішення про коригування митної вартості (за резервним методом). З огляду на вказане, вважає позовні вимоги обґрунтованими, просить суд позов задовольнити.

Ухвалою від 06.11.2023 суддя залишив позовну заяву без руху.

Ухвалою від 22.11.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Призначено справу до розгляду в порядку загального позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач 01.12.2023 подав відзив на позовну заяву, де просив у задоволенні позову відмовити з наступних підстав. Рішення про коригування митної вартості від 19.09.2023 №UA209000/2023/100579/2 (митна декларація, за якою відмовлено у митному оформленні від 18.09.2023 № 23UA209230098897U0), виносилось на товари: № 2. Косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях: шампуні (не в аерозольній упаковці), за ціною 2,0068 Дол. США за кг, на умовах поставки EXW Locate Varesino.

Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах: - відповідно до положень Інкотермс - 2010, EXW (EX Works (... named place) Франко завод (... назва місця).

Зазначає, що у рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2023 № 424 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (митні формальності у країні експорту). Згідно з наданою до митного контролю CMR від 13.09.2023 № 428673 у графах 16 та 23 зазначено що перевізником є PE IVANINA Y., проте за зазначеним маршрутом даним перевізником, декларантом не надано договір перевезення, платіжні комерційні документи, заявку перевезення, калькуляцію про розмір транспортних витрат та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг.

Вказує, що до митного оформлення декларантом надано оригінал (можливо) інвойсу №50 від 26.047.2023 у якому відсутні будь-які дані стосовно вартості одиниці товару, сумарна вартість товарної позиції, та загальна вартість по інвойсу, що унеможливлює перевірку повноти нарахування фактурної вартості товару та відповідним чином правильність визначення митної вартості товару. Проте, в доданому декларантом перекладі інвойсу № 50 (який взагалі не відповідає оригіналу) наведена вартість товару.

Крім цього зазначає, що у гр. 44 митної декларації під кодами 4104 та 4103 наведено номери зовнішньоекономічної угоди від 15.08.2016 №15/08/16 та додатку № 4 від 22.02.2021 до контракту відповідно, проте наведені у митній декларації документи декларантом не надано до митного оформлення, що унеможливлює перевірку правильності заповнення граф митної декларації у тому числі правильність визначення митної вартості товару.

Зазначає, що на вимогу митного органу декларантом надіслано: банківський платіжний документ (перерахована сума платежу не відповідає вартості товару згідно з проформою №20 від 19.06.2023, яка зазначена у гр. 70 даного платіжного документу. У зв`язку з чим неможливо перевірити повноту перерахування коштів за товар який ввозиться на митну територію України); проформу - інвойс від 19.06.2023 № 20; видаткові накладні; прайс - лист (має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб); копію митної декларації країни відправлення. Інших документів згідно з вимогою митного органу, а також документів, які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано.

Відповідач вважає, що відомості щодо складових митної вартості не підтверджено документально та не піддаються перевірці, що є порушенням вимог положень частини 21 статті 58 Митного кодексу. Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості, визначеної за основним методом. У сукупності всі перелічені фактори вказують на наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах та відсутність всіх відомостей щодо обставин купівлі-продажу товару.

Зауважує, що обов`язок доведення ціни товару лежить на декларантові, і саме декларант має довести, що ним правильно здійснено розрахунки митної вартості, в т.ч. обрано метод визначення митної вартості товарів. Натомість митний орган має довести обґрунтованість сумнівів.

З огляду на наведені обставини відповідач вважає, що відсутні підстави для скасування оскаржуваного рішення. Просить в задоволенні позову відмовити повністю.

Представник позивача 11.12.2023. подав відповідь на відзив.

Ухвалою від 13.12.2023 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті.

Від представника відповідача на адресу суду 05.02.2024 надійшли додаткові пояснення.

Дослідивши подані сторонами документи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

Між ТзОВ «ЕКСКЛЮЗИВ-Л» (покупець) та Total Cosmetic S.R.L. (продавець), 15.08.2016 укладено контракт № 15/08/16 з наступними змінами та доповненнями, відповідно до п. 1.1. якого Продавець продає, а Покупець приймає і оплачує косметичну продукцію торгової марки YOU LOOK, номенклатура, кількість, ціна, точне найменування, одиниця виміру, якісні показники якої вказуються в додатках (інвойсах), які є невід`ємною частиною цього контракту на умовах цього контракту.

Відповідно до п. 3.2 Контракту, ціна за кожну одиницю товару визначається в додатках (інвойсах), які є невід`ємною частиною цього Контракту.

Загальна вартість Контракту становить 400000,00 євро і є приблизною. Остаточна загальна вартість Контракту визначається як сума вартості поставок всіх партій Товару, визначена на підставі додатків до Контракту (інвойсів), які є невід`ємною частиною цього Контракту (п. 3.3 Контракту).

Відповідно до п. 4.1 Контракту, оплата товару здійснюється в євро шляхом перерахування покупцем безготівкових грошових коштів на валютний рахунок продавця.

Покупець зобов`язується оплатити повну вартість поставленого Товару, зазначену у відповідному додатку до Контракту (інвойсі), шляхом 100% передоплати заздалегідь перед відправкою.

Згідно з п. 5.2 Контракту упаковка та тара для товару входять у вартість Товару та поверненню не підлягають.

На виконання вимог Контракту № 15/08/16 від 15.08.2016 згідно з інвойсами (Invoice) № 50 від 26.07.2023, №60 та №64 від 12.09.2023 Покупець придбав у Продавця Товар, загальною вартістю 47229,24 EUR.

З метою митного оформлення частини вказаного товару 18.09.2023 представник позивача подав електронну митну декларацію № 23UA209230098897U0 на товар: косметичні препарати для догляду за волоссям для використання у перукарнях: фарби, маски, еліксири для волосся (не в аерозольній упаковці); косметичні препарати для догляду за волоссям: шампуні (не в аерозольній упаковці); препарати для догляду за волоссям для використання в перукарнях: спреї для волосся (не в аерозольній упаковці).

Під час митного оформлення декларантом заявлено митну вартість згідно з п.1 ч.1 ст.57 МК України за основним методом (ціна договору), яка становила 25530,00 доларів США.

Одночасно декларантом до митного контролю разом з митною декларацією № 23UA209230098897U0 в якості підстави для застосування основного методу визначення митної вартості товару надано документи, зокрема:

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.07.2023;

- пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.09.2023;

- пакувальний лист (Packing list) пакувальний б/н від 12.09.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 50 від 26.07.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 60 від 12.09.2023;

- рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 64 від 12.09.2023;

- автотранспортна накладна (Road consignment note) 428673 від 13.09.2023;

- сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) VE N Т 398251 від 14.09.2023;

- рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 424 від 14.09.2023;

- документ, що підтверджує вартість перевезення товару додаток 14/09/2 від 14.09.2023;

- доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток 4 від 22.02.2021;

- зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/08/16 від 15.08.2016;

- договір про надання послуг митного брокера № 2 від 01.06.2021;

- договір (контракт) про перевезення - договір-заявка № 409 від 13.09.2023;

- видаткові накладні № 9063 від 15.09.2023 та № 9099 від 18.09.2023;

- лист декларанта від 18.09.2023.

Відповідно до вимог ч. 3 ст. 53 Митного кодексу декларанту було надіслано повідомлення про надання додаткових документів.

На вимогу митного органу декларантом надано:

- проформу-рахунок №20 від 20.06.2023;

- свіфт FIN 103 від 20.06.2023;

- платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №521 від 20.06.2023;

- прайс-лист виробника товару б/н від 01.01.2023;

- видаткові накладні № 9063 від 15.09.2023 та № 9099 від 18.09.2023;

- експортна ВМД 23ITQ3J010044705E4 від 14.09.2023.

Також зазначив, що інших документів надати немає можливості. Просив визнати та погодити митну вартість на основі поданих документів.

За результатами розгляду ЕМД № 23UA209170059726U3 (електронна митна декларація) та доданих документів митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100579/2 від 19.09.2023.

У рішенні про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100579/2 від 19.09.2023 в графі 33 зазначено наступне:

«Відповідно до п.1 ч. 4 ст. 54 МКУ здійснено контроль наявності в підтверджуючих документах усіх відомостей в кількісному виразі, використаних при обчисленні митної вартості. В рамках реалізації положень статей 52,53,54,55,58,335 Митного кодексу України від 13.03.2012 №4495-VI (далі- МКУ), за результатами опрацювання документів, наданих для підтвердження заявленої митної вартості товару, митна вартість не може бути визнана з наступних причин:- подані до митного оформлення документи згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій та третій статті 53 МКУ, не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за товар;- надані декларантом на запит митного органу документи не містять всіх відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена. Під час здійснення митного контролю було опрацьовано інформацію, що міститься у наданих до митного оформлення товаросупровідних документах.

За результатами проведеного опрацювання встановлено наступне:

- відповідно до положень Інкотермс - 2010, EXW (EX Works (... named place) Франко завод (... назва місця). Термін означає, що продавець виконав свої зобов`язання щодо поставки, коли він надасть товар у розпорядження покупця на площах свого підприємства чи в іншому названому місці (наприклад: на заводі, фабриці, складі і т. п.). Продавець не відповідає за навантаження товару на транспортний засіб, а також за митне очищення товару для експорту.

Відповідно до частини 10 статті 58 Митного кодексу України, до митної вартості товарів додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, зокрема: - витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України; - витрати на страхування цих товарів.

Відповідно до Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених Наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 N 599, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 червня 2012 р. за №984/21296, у розділі Б „Складові митної вартості, гривень зазначаються витрати (складові митної вартості), передбачені частиною десятою статті 58 Кодексу, що не включені до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, підтверджені документально (договорами, рахунками, товаротранспортними накладними, розрахунками на основі транспортних тарифів тощо).

Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до частини другої статті 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

До зазначених документів можуть належати: (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортно-експедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахунка-фактури; калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу).

У рахунку-фактурі про надання транспортно-експедиційних послуг від 14.09.2023 № 424 відсутнє документальне підтвердження всіх складових витрат понесених покупцем до моменту перетину митного кордону України (митні формальності у країні експорту).

Згідно з наданою до митного контролю CMR від 13.09.2023 № 428673 у графах 16 та 23 зазначено, що перевізником є PE IVANINA Y., проте за зазначеним маршрутом даним перевізником, декларантом не надано договір перевезення, платіжні комерційні документи, заявку на перевезення, калькуляцію про розмір транспортних витрат та ін., що унеможливлює здійснити перевірку вартості таких послуг;

До митного оформлення декларантом надано оригінал (можливо) інвойсу № 50 від 26.047.2023, у якому відсутні будь-які дані стосовно вартості одиниці товару, сумарна вартість товарної позиції, та загальна вартість по інвойсу, що унеможливлює перевірку повноти нарахування фактурної вартості товару та відповідним чином правильність визначення митної вартості товару. Проте, в доданому декларантом перекладі інвойсу № 50 (який взагалі не відповідає оригіналу) наведена вартість товару;

- у гр. 44 митної декларації, 4104 та 4103 наведено номери зовнішньоекономічної угоди від 15.08.2016 №15/08/16 та додатку № 4 від 22.02.2021 до контракту відповідно, проте наведені у митній декларації документи декларантом не надано до митного оформлення, що унеможливлює перевірку правильності заповнення граф митної декларації у тому числі правильність визначення митної вартості товару.

Таким чином, Львівською митницею були встановлені невідповідності у поданих документах та відсутність належних відомостей, які обґрунтовують заявлені числові значення митної вартості.

Відповідно до частин 3-4 статті 53 Митного кодексу України митним органом надана вимога декларанту стосовно надання наступних додаткових документів для підтвердження числових складових митної вартості товарів: 1) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 2) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 3) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування. 6) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 7) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 8) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 9) виписку з бухгалтерської документації'; 10) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 11) копію митної декларації країни відправлення; 12) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини. Декларант або уповноважена ним особа за власним бажанням може подати додаткові наявні у них документи для підтвердження заявленої ними митної вартості товару. На вимогу митного органу декларантом надано:

-банківський платіжний документ (перерахована сума платежу не відповідає вартості товару згідно проформи № 20 від 19.06.2023, яка зазначена у гр.. 70 даного платіжного документу. У зв`язку з чим неможливо перевірити повноту перерахування коштів за товар, який ввозиться на митну територію України);

-проформу- інвойс від 19.06.2023 № 20;

-видаткові накладні;

-прайс - лист (має адресний характер і не може бути використаний в якості цінової пропозиції у звичайній торгівельній практиці для широкого кола осіб);

-копію митної декларації країни відправлення.

Інших документів згідно з вимогою митного органу, а також документів які спростовують виявлені розбіжності декларантом не надано. Зважаючи на викладене, відповідно до вимог п. 2 ч. 6 ст. 54 МКУ, у зв`язку з неподанням декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 МКУ, Львівська митниця не визнає заявлену митну вартість.

Проведено консультації з декларантом згідно з ст.57 МКУ. Неможливо застосувати наступні методи визначення митної вартості, а саме методу 2а (ст. 59 МКУ) та методу 25 (ст.60 МКУ) з причини відсутності в митного органу та декларанта інформації про ідентичні та подібні (аналогічні) товари, методу 2в (ст.62 МКУ) та методу 2г (ст.63 МКУ) з причини відсутності в митного органу вартісної основи для розрахунку митної вартості. Застосовано метод 2г (ст. 64 МКУ). Митний кодекс України від 13.03.2012 №4495-VI розділ III. Джерелом інформації для коригування митної вартості товару № 2 слугувала митна декларація від 12.09.2023 № UA209230/2023/096688 де вартість подібного товару становить 2,801 дол. США за кг».

Не погоджуючись із коригуванням митної вартості товару, позивач звернувся до суду з метою захисту свого порушеного права, шляхом скасування оскаржуваного рішення та картки відмови.

При вирішенні спору суд керувався таким.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Засади державної митної справи, зокрема, процедури митного контролю та митного оформлення товарів, що переміщуються через митний кордон України, умови та порядок справляння митних платежів, визначаються Митним кодексом України (далі МК України) та іншими законами України.

Відповідно до вимог частини першої статті 246 МК України метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товару, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товару.

Частина перша статті 257 МК України передбачає, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Статтею 49 МК України встановлено, що митною вартістю товару, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товару, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з частинами першою, другою статті 51 МК України митна вартість товару, які переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої, другої статті 52 МК України заявлення митної вартості товару здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товару у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані, зокрема, подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню.

Як встановлено частиною першою статті 53 МК України, у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України визначений перелік документів, які підтверджують митну вартість товарів. Ними є: 1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості; 2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності; 3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу); 4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару; 5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів; 7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню; 8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу (частини перша, друга статті 54 МК України).

Відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 54 МК України митний орган під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів зобов`язаний здійснювати контроль заявленої декларантом або уповноваженою ним особою митної вартості товарів шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості, наявності в поданих зазначеними особами документах усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Як визначено частиною п`ятою статті 54 МК України, митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право: 1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості; 2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості; 3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості.

У частині третій статті 53 МК України встановлено, що у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом); 3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 4) виписку з бухгалтерської документації; 5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів; 6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; 7) копію митної декларації країни відправлення; 8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Згідно з частиною четвертою статті 53 МК України у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи: 1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України; 2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам; 3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті (частина п`ята статті 53 МК України).

Із наведених положень випливає, що митний орган має повноваження здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом. Зокрема, витребовування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товару; невідповідністю характеристик товару, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів; порівнянням рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товару, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву в правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митному органу право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товару. При цьому лише виявлення одного або декількох з фактів, зазначених у частині третій статті 53 МК України (подані документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, мають ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари), є підставою для витребування додаткових документів, перелік яких наведений у цій нормі. Водночас, витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

З матеріалів справи судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу правильності визначення декларантом митної вартості імпортованого товару за МД № 23UA209230098897U0 щодо якого проведено коригування митної вартості.

Статтею 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товару, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами: 1) основний за ціною договору (контракту) щодо товару, які імпортуються (вартість операції); 2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товару; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товару; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товару, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товару не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини шостої статті 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовiрностi.

Водночас, у разі якщо під час проведення митного контролю митний орган не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично (частина сьома статті 54 МК України).

Згідно з частиною першою статті 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У розглядуваному випадку спірне рішення прийняте відповідачем з підстав, визначених пунктом 2 частини шостої статті 54 МК України декларант не надав усіх додаткових документів витребуваних митницею, згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, а подані до митного оформлення документи містять розбіжності.

Надаючи оцінку доводам сторін у справі, зокрема, щодо наявності у митного органу підстав для витребування додаткових документів, суд зазначає, що для підтвердження заявленої митної вартості за основним методом за ціною договору (контракту) ТзОВ «ЕКСКЛЮЗИВ-Л» подало разом із митною декларацією документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, за переліком, визначеним частиною другою статті 53 МК України (контракт). Зокрема, пакувальний лист (Packing list) б/н від 27.07.2023; пакувальний лист (Packing list) б/н від 12.09.2023; пакувальний лист (Packing list) пакувальний б/н від 12.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 50 від 26.07.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 60 від 12.09.2023; рахунок-фактуру (інвойс) (Commercial invoice) № 64 від 12.09.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) 428673 від 13.09.2023; сертифікат з перевезення (походження) товару форми EUR.l (Movement certificate EUR. 1) VE N Т 398251 від 14.09.2023; рахунок-фактура про надання транспортно-експедиційних послуг № 424 від 14.09.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару додаток 14/09/2 від 14.09.2023; доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток 4 від 22.02.2021; зовнішньоекономічний договір (контракт) № 15/08/16 від 15.08.2016; договір про надання послуг митного брокера № 2 від 01.06.2021; договір (контракт) про перевезення - договір-заявка № 409 від 13.09.2023; лист декларанта від 18.09.2023; проформу-рахунок №20 від 20.06.2023; свіфт FIN 103 від 20.06.2023; платіжна інструкція в іноземній валюті або банківських металах №521 від 20.06.2023; прайс-лист виробника товару б/н від 01.01.2023; видаткові накладні № 9063 від 15.09.2023 та № 9099 від 18.09.2023; експортна ВМД 23ITQ3J010044705E4 від 14.09.2023.

Як визначено частиною другою статті 58 МК України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті (частина четверта статті 58 МК України).

У розумінні частини п`ятої статті 58 МК України ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, - це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Повний перелік витрат, які підлягають додаванню до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари при визначенні митної вартості, визначений частиною десятою статті 58 МК України.

На переконання суду, подані декларантом відповідно до частини другої статті 53 МК України документи є вичерпними та підтверджують усі складові митної вартості за першим (основним) методом. Так, контракт № 15/08/16 від 15.08.2016 та доповнення до зовнішньоекономічного договору (контракту) - додаток 4 від 22.02.2021 містять усі необхідні відомості щодо сторін договору, комерційних умов поставки; інвойси (invoice) № 50 від 26.07.2023, №60 та №64 від 12.09.2023 визначають вартість товару 47229,24 євро.

Додатково позивачем було надано копію митної декларацій країни відправлення №23ITQ3J010044705E4 від 14.09.2023.

Поряд з цим суд наголошує, що ціна продажу імпортованих товарів це ціна, зазначена саме відправником у рахунках-фактурах. Лише рахунок-фактура (інвойс), згідно з частиною 2 статті 53 МК України є документом, який підтверджує митну вартість товару.

Згідно з пунктом 6 частини 10 статті 58 МК України при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України.

На підтвердження вартості витрат на транспортування товару митному органу було надано: договір-заявку №409 від 13.09.2023 про надання транспортно-екпедиційних послуг; довідку транспортних витрат №14/09/2 від 14.09.2023, відповідно до якої підтверджено, що вартість транспортних витрат по доставці вантажу автомобілем реєстраційний номер НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , 22070 Locate Varesino, Італія м/п Чоп/Україна становлять 65000,00 грн. Навантажувально-розвантажувальні роботи входять у вартість перевезення. У цій довідці також вказано, що страхування вантажу не проводилось.

Крім цього, ТОВ «Інтеграл-Логістик» виставило рахунок на оплату № 424 від 14.09.2023, до якого включені такі посли як: транспортна послуга за межами України та транспортно-екпедиторська послуга по території України. Загальна вартість становить 84823,00 грн з ПДВ. Сума за послуги міжнародного перевезення вантажу по маршруту 22070 Locate Varesino, Італія м/п Чоп/Україна в розмірі 65000,00 грн включена до митної вартості товару.

Суд зазначає, що Митним кодексом України не визначено виключного переліку доказів, які можуть підтверджувати витрати на перевезення товару. Тому, на переконання суду, допустимими доказами підтвердження транспортних витрат можуть бути будь-які документи, які містять інформацію про вартість послуг перевізника та/або експедитора. Такими документами можуть бути, зокрема довідки про вартість транспортних витрат, рахунки на оплату вартості транспортування оцінюваного товару, платіжні документи, тощо.

Крім цього суд вважає, що неважливо чи перевізник безпосередньо здійснив би замовлене перевезення власним автомобільним транспортом чи залучив би іншого суб`єкта підприємницької діяльності до цього перевезення товару, загальна вартість перевезення товару по маршруту Locate Varesino, Італія м/п Чоп/Україна в розмірі 65000,00 грн для ТзОВ «ЕКСКЛЮЗИВ-Л» залишалась незмінною. Саме ця сума зазначена позивачем як витрати на транспортування товару, і яка підтверджена належними документами. Крім цього в CMR міститься посилання на інвойси (invoice) № 50 від 26.07.2023, №60 та №64 від 12.09.2023.

Таким чином суд вважає, що документи, які надані позивачем до митного оформлення щодо транспортування товару пов`язані між собою, містять повну, вичерпну та достатню інформацію про маршрут перевезення, місце завантаження та розвантаження, дані вантажу та дані автотранспортного засобу дублюються у вищенаведених документах, не мають протиріч та розбіжностей, підтверджують саме перевезення товару, поданого до митного оформлення.

Вказані документи надавались Львівській митниці, а тому у відповідача була можливість для перевірки складових митної вартості товару, вказаної декларантом у митній декларації №23UA209230098897U0 від 18.09.2023.

Суд також враховує, що документи, які підтверджують транспортні витрати, стосувались перевезення всього вантажу, митне оформлення якого проводилось за поданою позивачем митною декларацією, водночас відповідачем визначено митну вартість за резервним методом лише щодо однієї позиції імпортованого позивачем товару.

Щодо зауважень митного органу про надання до митного оформлення декларантом оригіналу (можливо) інвойсу № 50 від 26.07.2023 у якому відсутні будь-які дані стосовно вартості одиниці товару, сумарної вартості товарної позиції та загальної вартості по інвойсу, що унеможливлює перевірку повноти нарахування фактурної вартості товару та відповідним чином правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає, що митному органу разом МД № 23UA209230098897U0 подавався інвойс № 50 від 26.07.2023, в якому зазначено найменування, одиницю виміру, кількість, ціну в Євро та загальну вартість товару. Дана обставина підтверджується відміткою за номером « 50» від 26.07.2023 (код 0380 - рахунок-фактура (інвойс) (Commercial invoice)) в графі 44 митної декларації та зазначенням такого документа митним органом у картці відмови від 19.09.2023.

Щодо твердження відповідача, що у гр. 44 митної декларації під кодами 4104 та 4103 наведено номери зовнішньоекономічної угоди від 15.08.2016 №15/08/16 та додатку № 4 від 22.02.2021 до контракту відповідно, проте наведені у митній декларації документи декларантом не надано до митного оформлення, що унеможливлює перевірку правильності заповнення граф митної декларації у тому числі правильність визначення митної вартості товару, суд зазначає наступне.

Правила заповнення граф митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа визначаються Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженим наказом Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 (в редакції наказу Міністерства фінансів України від 23 вересня 2022 №296), зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.08.2012р. за № 1372/21684 (далі Порядок № 651).

Згідно з Порядком № 651 при внесенні до графи 44 відомостей про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, перед кодом такого документа проставляється символ «m».

У митній декларації № 23UA209230098897U0 від 18.09.2023 в графі 44 напроти номеру зовнішньоекономічної угоди від 15.08.2016 №15/08/16 (код 4104) та додатку № 4 від 22.02.2021 (код 4103) проставлено символи «m», що стверджує про документ, який надавався митному органу в попередніх випадках митного оформлення товарів із застосуванням МД, і про наявність таких документів в базі даних митного органу.

Крім цього суд зазначає, що у вимозі митного органу від 18.09.2023 не зазначено про необхідність надання конкретних документів, які б підтверджували митну вартість, а випуск товарів 19.09.2023 проведено митним органом без надання таких.

З урахуванням наведеного відсутні підстави ставити під сумнів митну вартість товару «косметичні препарати для догляду за волоссям: шампуні (не в аерозольній упаковці)», визначену декларантом, оскільки така вартість підтверджується поданими до митного оформлення документами, у яких відсутні розбіжності щодо вартості товару та вони містять достатньо відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари.

Таким чином, доводи митного органу про наявність розбіжностей у поданих до митного оформлення документах викликані безпідставними припущеннями. Суд погоджується із позивачем, що надані до митного оформлення товару документи дозволяли визначити складові митної вартості імпортованого товару та їх числові значення. А Львівською митницею не обґрунтовано, яким чином вищевикладені обставини впливають на рівень митної вартості ввезеного товару.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Враховуючи наведене, суд вважає, що під час розгляду справи, відповідачем не спростовано та не надано належних доказів неможливості застосування для визначення митної вартості товару основного методу, а також не обґрунтовано застосування до визначення митної вартості товару резервного методу.

В той же час, позивач довів обґрунтованість позовних вимог належними та допустимими доказами.

Частиною 2 ст. 2 КАС України передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з ч.1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що рішення Львівської митниці № UA209000/2023/100579/2 від 19.09.2023 про коригування митної вартості товарів не відповідає критеріям, визначеним у ч.2 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України, адже таке прийняте не на підставі, не у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, а також необґрунтовано, тобто без урахування усіх обставин, що мають значення для його прийняття, відтак порушує права та законні інтереси позивача.

Таким чином, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002382 теж слід визнати протиправною та скасувати.

Відповідно до ст. 139 КАС України на користь позивача з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 5368,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 6, 8-10,13, 14, 72-77, 139, 241-247, 250, 255, 293, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

в и р і ш и в:

позов задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати рішення Львівської митниці про коригування митної вартості товарів № UA209000/2023/100579/2 від 19.09.2023 та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA209230/2023/002382.

Стягнути з Львівської митниці (місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1, код ЄДРПОУ 43971343) за рахунок бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ЕКСКЛЮЗИВ-Л» (місцезнаходження: 81122, Львівська область, Пустомитівський район, с. Кам`янопіль, вул. Старе Село, 29, код ЄДРПОУ 32639595) судовий збір в сумі 5368 (п`ять тисяч триста шістдесят вісім) грн. 00 коп.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення суду складене та підписане 26.02.2024.

СуддяР.І. Кузан