Рішення

від 27.02.2024 по справі 380/22703/23

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа № 380/22703/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 лютого 2024 рокумісто Львів

Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Мричко Н.І., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю СВІСС КРОНО до Львівської митниці Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

до Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю СВІСС КРОНО код ЄДРПОУ 31147999, місцезнаходження: Львівська обл., м. Кам`янка-Бузька (далі позивач; ТзОВ СВІСС КРОНО) до Львівської митниці Державної митної служби України код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1 (далі відповідач; Львівська митниця), в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Львівської митниці Державної митної служби України від 15.05.2023 №7.4-2/15/13/12004 щодо відмови у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації №UA209150/2022/018876 від 27.10.2022 р. згідно з заявою ТОВ БРОК-ІНВЕСТ № 1 від 03.04.2023 р., що подана від імені та в інтересах ТзОВ СВІСС КРОНО;

- зобов`язати Львівську митницю Державної митної служби внести зміни до митної декларації №UA209150/2022/018876 від 27.10.2022 р. згідно з заявою ТОВ БРОК-ІНВЕСТ №1 від 03.04.2023 р., що подана від імені та в інтересах ТОВ СВІСС КРОНО.

Ухвалою від 02.10.2023 суддя прийняла позовну заяву до розгляду й відкрила провадження у справі, а також залучила до участі у справі третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю БРОК-ІНВЕСТ код ЄДРПОУ 33465123, місцезнаходження: 80461, Львівська обл., Львівський р-н, смт. Запитів, вул. Київська, 236 (далі третя особа; ТзОВ БРОК-ІНВЕСТ).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що в митній декларації від 27.10.2022 неправильно вказано основу нарахування митних платежів та неправильно розраховані митні платежі у зв`язку з електронним збоєм програмного забезпечення. Законодавством не заборонено та дозволяється подання декларантом заяви про внесення змін до митної декларації за умови необхідності виправлення допущених у такій декларації помилок. Позивач вважає, що протягом трьох років з дня завершення митного оформлення товару декларант має право вносити зміни до митної декларації задля виправлення помилки, якої допустились сторони у раніше поданій митній декларації.

Порушення права позивача відбулось, зокрема, і через те, що відповідач - суб`єкт владних повноважень здійснив митне оформлення товару та вніс дані про його митну вартість до Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України, не перевіривши при цьому явну невідповідність даних, зазначених в митній декларації документам, наданих при митному оформленні, а також відомостям, які вже містяться у згаданій інформаційній системі внаслідок здійснення тим же декларантом митного розмитнення ідентичного товару в межах одного календарного місяця. Відтак допущена помилка в митній декларації за обставин, що склались у цій справі, не може слугувати належною підставою для уникнення суб`єктом владних повноважень від виконання покладених на нього законодавством функцій та завдань. При цьому, позивач не може бути позбавлений права вільного розпорядження майном (надмір сплаченими до бюджету грошовими коштами) через зроблену при митному оформлені товару помилку, яка допущена також і внаслідок недогляду з боку митного органу.

Представник третьої особи подав до суду пояснення щодо позову, в яких зазначив, що законодавством України передбачено право декларанта на подання заяви про внесення змін до митної декларації за умови необхідності виправлення допущених в ній помилок. Таким чином, у Львівської митниці відсутні законні підстави для відмови у внесенні змін до митної декларації від 27.10.2022 задля виправлення очевидної помилки, допущеної агентом з митного оформлення ТОВ БРОК-ІНВЕСТ ОСОБА_1 .

Представник відповідача подав до суду відзив на позовну заяву, в якому проти позовних вимог заперечив. Відзив обґрунтований тим, що враховуючи практику Верховного Суду, декларант має право оскаржити до митного органу вищого рівня та/або до суду рішення митного органу щодо визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України. Якщо ж митний орган самостійно не приймав рішення про визначення митної вартості товарів і погодився з митною вартістю, визначеною декларантом, та методом її визначення, який застосував декларант, то немає підстав вважати дії митного органу такими, що вчинені всупереч вимогам митного законодавства, а відтак і підстав визнавати сплачені суми митних платежів чи їх частину помилково та/або надміру сплаченими немає.

Представник позивача подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначив ті ж аргументи, що й у позовній заяві.

Всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.

27.10.2022 декларантом позивача до митного оформлення подано митну декларацію №UA209150/2022/018876.

За результатами здійснення митного контролю, Львівською митницею оформлено митну декларацію № UA209150/2022/018876, а товар випущено у вільний обіг на митну територію України.

04.04.2023 до Львівської митниці надійшла заява від ТзОВ Брок-Інвест від 03.04.2022 № 1, якою митний брокер ТзОВ Брок-Інвест ОСОБА_1 просив надати дозвіл на внесення змін до митної декларації № UA209150/2022/018876, у зв`язку неправильним зазначенням основи нарахування митних платежів та невірним розрахунком митних платежів.

Листом від 15.05.2023 № 7.4-2/15/13/12004 відповідач відмовив позивачу у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації.

Вважаючи рішення відповідача щодо відмови у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації протиправним, позивач звернувся до суду із цим позовом.

При вирішенні спору по суті суд виходив з такого.

Відповідно до підпункту 46.1 статті 46 Податкового кодексу України податкова декларація, розрахунок, звіт - документ, що подається платником податків контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Частиною першою статті 4 Митного кодексу України (далі МК України) визначено, що митна декларація - це заява встановленої форми, в якій особою зазначено митну процедуру, що підлягає застосуванню до товарів, та передбачені законодавством відомості про товари, умови і способи їх переміщення через митний кордон України та щодо нарахування митних платежів, необхідних для застосування цієї процедури; митне оформлення - це виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

За приписами частин першої та третьої статті 257 МК України декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до частини першої статті 258 МК України під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим.

Законодавцем встановлено, що платник податків може самостійно виправити помилки, що містяться у раніше поданій податковій (митній) декларації.

Як видно з матеріалів справи, 27.10.2022 декларантом позивача ТзОВ СВІСС КРОНО (діяло на підставі договору № UA209160/01/2018 про надання послуг по декларуванню товарів від 01.03.2018 з урахуванням додаткової угоди № 6 від 13.06.2023) подано до митного оформлення митну декларацію №UA209150/2022/018876 на товар Поверхнево-активні засоби: Продукт FENTAK PG 31417, являє собою суміш речовин на водній основі аніонних та неіоногенних ПАР (2-5%) та діоксиду титану, без вмісту допоміжних компонентів та абразивних речовин - 2кг/1 металева банка (неаерозольна упаковка). Продукт FENTAK PG 31420, являє собою суміш речовин на водній основі аніонних та неіоногенних ПАР (20-30%), гліколю (25-35%), без вмісту допоміжних компонентів та абразивних речовин - 2кг/1 металева банка (неаерозольна упаковка). Призначені для додавання до систем просочування паперу меламіновими та карбамідними смолами з метою вирівнювання шару нанесених смол та зменшення піноутворення.

Згідно з частинами першою та другою статті 269 МК України за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи та з дозволу органу доходів і зборів відомості, зазначені в митній декларації, можуть бути змінені або митна декларація може бути відкликана. У разі відмови у наданні такого дозволу орган доходів і зборів зобов`язаний невідкладно, письмово або в електронному вигляді, повідомити декларанта про причини і підстави такої відмови. Внесення змін до митної декларації, прийнятої органом доходів і зборів, допускається до моменту завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до заявленого митного режиму, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення. Зміни повинні стосуватись лише товарів, транспортних засобів комерційного призначення, зазначених у митній декларації.

Суд встановив, що у графі 12 ЕМД Відомість про вартість декларантом зазначено 1549797,34 грн, в графі 42 Ціна товару вказано 20,00 Євро, в графі 45 Коригування вказано 1549797,34 грн (як перерахунок вартості суми в Євро в гривню з урахуванням курсу НБУ).

Згідно з відомостями у графі 47 ВМД Розрахунок податків декларантом здійснено розрахунок митних платежів, а саме ввізного мита та ПДВ: ввізне мито (020) 1549797,34 грн 6,5% в сумі 100736,83 грн - ПДВ (028) 1650534,17 грн 20% в сумі 330106,83 грн.

у зв`язку неправильним зазначенням основи нарахування митних платежів та неправильним розрахунком митних платежів, декларант позивача ТзОВ Брок-Інвест звернувся до відповідача із заявою від 03.04.2022, в якій просив надати дозвіл на внесення змін до митної декларації № UA209150/2022/018876.

Надаючи оцінку діям відповідача щодо відмови у внесенні змін до митної декларації, оформленої листом від 15.05.2023 № 7.4-2/15/13/12004, суд враховує таке.

За змістом частини сьомої статті 269 МК України порядок внесення змін до митних декларацій, їх відкликання та визнання недійсними визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до статей 257, 260 та 269 МК України та підпункту 195.1.1 пункту 195.1 статті 195, пункту 200.8 статті 200 Податкового кодексу України постановою Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 450 затверджено Положення про митні декларації (далі Положення №450).

Пунктом 37 цього Положення встановлено, що після завершення митного оформлення зміни до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа можуть вноситися шляхом:

- подання з метою продовження строку тимчасового ввезення товарів з частковим звільненням від оподаткування митними платежами, для сплати рівними частинами податку на додану вартість у разі надання розстрочення сплати податку на додану вартість під час ввезення на митну територію України устаткування та обладнання на підставах, визначених Податковим кодексом України, а також у випадках, визначених Митним кодексом України, декларантом або уповноваженою ним особою додаткової митної декларації та оформлення її митним органом;

- заповнення та оформлення митним органом аркуша коригування за формою згідно з додатком 4.

Внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа шляхом оформлення аркуша коригування здійснюється в порядку, що встановлюється Мінфіном. Після оформлення аркуша коригування його електронний примірник засвідчується електронним цифровим підписом посадової особи митного органу, вноситься до локальних баз даних митного органу і Єдиної автоматизованої інформаційної системи митних органів України посадовою особою митного органу, що його оформила, та передається спеціалізованим митним органом до відповідного органу державної податкової служби згідно з пунктом 32 Положення №450.

Оформлений митним органом аркуш коригування є невід`ємною частиною відповідної митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа.

Аркуш коригування заповнюється та оформлюється митним органом у разі:

- необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів, у тому числі у зв`язку із скасуванням рішення митного органу;

- необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей, пов`язаних з коригуванням ціни товару, що вивозиться за межі митної території України, для цілей податкового контролю за трансфертним ціноутворенням, якщо таке коригування не призведе до зменшення суми податків, що підлягає сплаті до бюджету;

- необхідності виправлення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи помилково зазначених в оформленій митній декларації на бланку єдиного адміністративного документа відомостей про товари, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за такою митною декларацією;

- необхідності відображення за письмовим зверненням декларанта або уповноваженої ним особи відомостей про товари, що стали відомі після закінчення митного оформлення товарів, не пов`язаних з перерахуванням сум митних платежів за митною декларацією на бланку єдиного адміністративного документа.

Тобто аркуш коригування заповнюється та оформлюється, зокрема, при необхідності виправлення відомостей, пов`язаних з доплатою або поверненням митних платежів.

Порядок оформлення аркуша коригування затверджено наказом Міністерства фінансів України від 06.11.2012 №1145 (далі Порядок №1145). Пунктом 3 цього Порядку встановлено, що Аркуш коригування складається у випадках, визначених пунктом 37 Положення № 450, посадовою особою митного органу, яким здійснювався випуск товарів за митною декларацією, у строк, що не перевищує 10 робочих днів з дня надходження до митного органу інформації про доплату (повернення) сум митних платежів або реєстрації заяви декларанта (уповноваженої особи) у митному органі. Пунктом 12 визначено порядок заповнення аркуша коригування у випадку доплати або повернення митних платежів та штрафних санкцій.

За приписами пункту 34 Положення №450 не дозволяється: внесення змін до граф 1 (перший і другий підрозділи), 14, 37 (перший підрозділ) і 54 митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа; внесення змін або відкликання митної декларації у разі виявлення порушень митних правил щодо задекларованих у цій митній декларації товарів; внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати; внесення змін або відкликання митної декларації після надання декларанту або уповноваженій ним особі митним органом, якому подана така митна декларація, інформації про призначення митним органом митного огляду товарів, транспортних засобів комерційного призначення або перевірки документів на товари (крім випадків, коли після проведення зазначених митних формальностей порушень митних правил не виявлено); внесення змін до митної декларації або її відкликання у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання; внесення змін до митної декларації на бланку єдиного адміністративного документа з метою подання відомостей у випадках, коли Митним Кодексом України передбачена необхідність подання з цією метою додаткової декларації.

Аналізуючи положення статті 46 Податкового кодексу України, статей 257, 267, 269 Митного кодексу України, а також з урахуванням приписів підзаконних нормативно-правових актів, колегія суддів судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у постанові від 23.11.2020 у справі №809/984/18 дійшла такого правового висновку: до моменту завершення митного оформлення товарів, а також протягом трьох років з дня завершення їх митного оформлення декларант має право вносити зміни до митної декларації, а відмова митного органу у їх внесенні з тих підстав, що це стосується перерахунку митних платежів є протиправною. Вирішення питання перерахунку митних платежів є наслідком наявності або відсутності підстав для внесення таких змін. Відтак, при отриманні звернення декларанта або уповноваженої ним особи про внесення змін до митної декларації, митний орган може відмовити у внесені таких змін лише у разі відсутності законних підстав для їх внесення. Приписи пункту 37 Положення №450 не суперечать нормам статті 269 МК України, а визначають лише порядок внесення таких змін, в тому числі у разі необхідності повернення декларанту митних платежів.

Зважаючи на викладені правові висновки, суд критично оцінює покликання відповідача на положення статті 54 Податкового кодексу України з приводу узгодженості суми грошового зобов`язання у разі її визначення самостійно платником.

Суд також зазначає, що положення пункту 34 Положення №450 забороняють, зокрема:

- внесення змін до митної декларації, якщо з поданих документів не випливає, що відомості, зазначені у цій митній декларації, необхідно змінювати;

- внесення змін до митної декларації у разі відсутності документів, що підтверджують необхідність внесення таких змін або її відкликання.

Таким чином, виходячи з протилежного, суд висновує, що підставою для внесення змін у митну декларацію є наявність документів, які підтверджують необхідність внесення таких змін. При цьому, у Положенні №450 відсутній перелік обставин, які впливають на можливість внесення змін до митної декларації.

Досліджуючи документи, які подавалися до митного оформлення разом з митною декларацією від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876, а відтак і підстави для внесення змін до цієї митної декларації, суд встановив таке.

Разом з митною декларацією від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876 декларант позивача подав укладений між ТзОВ СВІСС КРОНО (Покупець) та фінською компанією Haarla Oy (Продавець) договір 30.03.2017 № Imp-2017/38, згідно з пунктом 1.1. якого Продавець продає, а Покупець купує розділювальний засіб (надалі-Товар). Товар поставляється Покупцю партіями в кількості, асортименті, у строки, та на умовах поставки й оплати, що узгоджені Сторонами у підтвердженні замовлення на кожну партію Товару. Асортимент, кількість, вартість партії Товару, умови поставки та оплати вказуються в рахунку-фактурі, що є частиною даного договору.

Відповідно до пункту 3.1 вказаного Договору Покупець оплачує Продавцю за Товар ціну, узгоджену у рахунках-фактурах на кожну партію Товару, які є невід`ємною частиною даного договору.

Суд звертає увагу на те, що разом з митною декларацією від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876 декларант позивача також подав рахунок-проформу від 14.10.2022 №141022, у якій вказано найменування товару та його масу (4 кг), що відповідає товару зазначеному у цій митній декларації. У цьому документі також міститься вартість товару у сумі 20,00 Євро, що корелюється з відомостями графи 42 Ціна товару митної декларації від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876.

Додатково суд звертає увагу на те, що зазначена у графі 12 ЕМД Відомість про вартість та у графі 45 Коригування сума 1549797,34 грн не простежується у жодних документах, які подавалися до митного оформлення, що додатково вказує на допущення ТзОВ Брок-Інвест технічної помилки при заповненні митної декларації.

У цьому контексті суд вважає слушними зауваження позивача про те, що митний орган в силу своїх повноважень повинен був перевірити під час митного оформлення товару правильність визначення митної вартості цього товару та суми митних платежів і виявити очевидні розбіжності щодо вартості товару, які містила митна декларація від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876, що б попередило помилкову сплату митних платежів позивачем.

Згідно з частинами першою та другою статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Суд при розгляді справи враховує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів позивача), сформовану у справі Серявін та інші проти України (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Руїс Торіха проти Іспанії (RuizTorijav. Spain) № 303-A, пункт 29).

Також згідно з пунктом 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення.

Наведене дає підстави для висновку, що доводи сторін у кожній справі мають оцінюватись судами на предмет їх відповідності критеріям конкретності, доречності та важливості в межах відповідних правовідносин з метою належного обґрунтування позиції суду.

Підсумовуючи викладене, суд вважає, що досліджені документи, які подавалися до митного оформлення, свідчать про наявність підстав та доведеність позивачем необхідності внесення змін до митної декларації від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876, що, у свою чергу, вказує на протиправність відмови митного органу у задоволенні відповідної заяви.

Разом з тим, на думку суду, лист відповідача від 15.05.2023 № 7.4-2/15/13/12004 не містить ознак акта та не відповідає дефініції акта індивідуальної дії, визначеної пунктом 19 частини першої статті 4 КАС України, а тому не є рішенням суб`єкта владних повноважень. Вказане свідчить про відсутність підстав для визнання протиправним та скасування вказаної відповіді, а тому у задоволенні позову в цій частині необхідно відмовити.

З огляду на викладене, керуючись частиною другою статті 9 КАС України, з метою ефективного захисту прав позивача від порушень з боку суб`єкта владних повноважень суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та визнати протиправними дії відповідача щодо відмови у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876 за заявою ТзОВ БРОК-ІНВЕСТ від 03.04.2023 № 1, поданою від імені ТзОВ СВІСС КРОНО.

З метою повного відновлення порушених прав позивача суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача внести зміни до митної декларації від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876 за заявою ТзОВ БРОК-ІНВЕСТ від 03.04.2023 № 1, поданою від імені ТзОВ СВІСС КРОНО.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України та частини третьої статті 2 КАС України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з вимогами статті 78 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов необхідно задовольнити частково.

З приводу судового збору суд зазначає таке.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України Про судовий збір від 08.07.2011 №3674-VI (далі Закон України №3674-VI).

За визначенням, наведеним в частині першій статті 1 Закону України №3674-VI судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених вказаним Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

За змістом частини другої статті 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно з частиною першою статті 4 Закону України №3674-VI судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно зі статтею 7 Закону України Про Державний бюджет України на 2023 рік від 03.11.2022 № 2710-IX прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2023 року становить 2684 гривні.

Підпунктом 1 пункту 3 частини другої статті 4 Закону України №3674-VI визначено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою ставка судового збору становить 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

З позовної заяви видно, що позивач заявив одну позовну вимогу немайнового характеру, яка обкладається судовим збором.

Таким чином, судовий збір за подання позовної заяви становить 2684,00 грн, тобто 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Натомість позивач за подання цього позову, згідно з платіжним дорученням від 07.09.2023 № 12596, сплатив судовий збір у розмірі 5368,00 грн, тобто на 2684,00 грн ніж встановлено Законом.

Таким чином, відповідно до статті 139 КАС України з відповідача за рахунок його бюджетних асигнувань необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2684,00 грн.

У пункті 1 частини першої статті 7 Закону України №3674-VI встановлено, що сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

У випадках, установлених пунктом 1 частини першої вказаної статті, судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми (частина друга статті 7 Закону України №3674-VI).

Отже, зважаючи на переплату позивачем судового збору, суд вважає за необхідне повернути з Державного бюджету України на користь позивача суму судового збору у розмірі 2684,00 грн.

Керуючись статтями 2, 6, 8-10, 13, 14, 72-76, 139, 241-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Львівської митниці Державної митної служби України щодо відмови у наданні дозволу на внесення змін до митної декларації від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРОК-ІНВЕСТ від 03.04.2023 № 1, поданою від імені Товариства з обмеженою відповідальністю СВІСС КРОНО.

Зобов`язати Львівську митницю Державної митної служби України внести зміни до митної декларації від 27.10.2022 №UA209150/2022/018876 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю БРОК-ІНВЕСТ від 03.04.2023 № 1, поданою від імені Товариства з обмеженою відповідальністю СВІСС КРОНО.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Львівської митниці Державної митної служби України (код ЄДРПОУ 43971343, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Костюшка, 1) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВІСС КРОНО (код ЄДРПОУ 31147999, місцезнаходження: Львівська обл., м. Кам`янка-Бузька) судовий збір у розмірі 2684 (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Повернути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю СВІСС КРОНО (код ЄДРПОУ 31147999, місцезнаходження: Львівська обл., м. Кам`янка-Бузька) суму переплаченого судового збору у розмірі 2484 (дві тисячі чотириста вісімдесят чотири) грн 00 коп.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення суду.

Суддя Мричко Н.І.