Ухвала

від 27.02.2024 по справі 420/34745/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/34745/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без розгляду

27 лютого 2024 рокум.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Лебедєвої Г.В., розглянувши у порядку письмового провадження справу за позовом Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», приватного підприємства «ЧОРНОГІРСЬКЕ» про визнання недійсним договору поставки, -

ВСТАНОВИЛА:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», приватного підприємства «ЧОРНОГІРСЬКЕ», в якій позивач просить суд визнати недійсним договір поставки сільськогосподарських культур 25/10/22-2 від 25.10.2022 року укладений між ТОВ «ТК «ВОСТОК» (код ЄДРПОУ 41301451) та ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» (код ЄДРПОУ 30649088).

Ухвалою від 03.01.2024 року суд визнав поважними причини пропуску строку звернення до суду, відкрив провадження в адміністративній справі та ухвалив розгляд справи №420/34745/24 здійснювати за правилами загального позовного провадження та призначив підготовче судове засідання на 02.02.2024 року.

19.01.2024 року від відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що відповідно до Акту позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 14.09.2023 року № 24823/15-32-07-10/41301451, наказ Головного управління ДПС в Одеській області про проведення документальної позапланової перевірки № 5449-п було прийнято 18.07.2023 року, а сама перевірка була розпочата з 25.08.2023 року. Отже, позивач з 25.08.2023 року мав доступ до первинних документів ТОВ «ТК «ВОСТОК», у тому числі до договору, укладеному між ПП «Чорногірське» та ТОВ «ТК «ВОСТОК», та дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду сплив 25.11.2023 року, якщо рахувати з дати початку проведення документальної позапланової перевірки, результати якої були оформлені в Акті позапланової виїзної перевірки ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 14.09.2023 року № 24823/15-32-07-10/41301451. Неможливо стверджувати про те, що позивач дізнався про існування договору між ПП «Чорногірське» та ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 25.10.2022 року № 25/10/22-2 датою складання акту перевірки від 14.09.2023 року, оскільки з датою початку перевірки 25.08.2023 року у позивача з`явилось право доступу до первинних документів ТОВ «ТК «ВОСТОК» і в акті перевірки не міститься зауважень про обмеження доступу перевіряючих до первинних документів в ході перевірки. В свою чергу, з позовною заявою позивач звернувся лише 13.12.2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 1 ст. 122 КАС України.

29.01.2024 року від представника позивача надійшло клопотання про залишення без задоволення клопотання відповідача - товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК» про залишення позовної заяви без розгляду. Заперечуючи проти клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, представник позивача вказує, що для звернення до суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Тобто, в даному випадку визначальним є саме той момент, коли позивач дійсно дізнався про порушення його прав та законних інтересів, що давало йому підстави звернутись до суду з позовом. Тому, на думку представника позивача, неможливо об`єктивно стверджувати про те, що позивач дізнався про порушення його прав та державних інтересів на початку перевірки, тобто 25.08.2023року, як зазначає відповідач товариство з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК». Також, представник позивача вказує, що саме за результатом проведеної перевірки відповідача товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, яким було зафіксовано встановлені під час відповідної перевірки порушення вимог податкового законодавства, зокрема п.44.1 ст. 44, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3. ст. 192, п.198.1, п.198.3, ст.198, абзацу б) п. 200.4 ст.200 ПК України. Таким чином встановлені в акті перевірки обставини, свідчили лише про допущені платником податків порушення вимог податкового законодавства, однак не давали в цілому підстав для звернення до суду за визнанням недійсним відповідного договору поставки сільськогосподарських культур № 25/10/22-2 від 25.10.2022 року. А більше того, особи які здійснювали вищенаведені перевірки є інспекторами управлінням аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, та за освітою є економістами та бухгалтерами, а не юристами, а тому і під час проведення перевірки розглядали усі надані документи саме у площині бухгалтерського та податкового обліку. Окрім того, Акт перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 не містить посилання на договір поставки сільськогосподарських культур №25/10/22-2 від 25.10.2022 року. Тому саме за результатом отримання матеріалів судової справи №420/30424/23, ухвали про відкриття провадження від 09.11.2023 року, разом з позовною заявою та доданими документами (договорами, актами приймання-передачі товарів, ттн), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, позивач провів детальний аналіз отриманого та з`ясував, що наявні підстави для звернення до суду за захистом прав та державних інтересів. Враховуючи вище викладене, позивач вважає, що позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарських культур від №25/10/22-2 від 25.10.2022 року, враховуючи момент виникнення підстав, що давали право та можливість на пред`явлення визначених законом вимог, подана до суду в межах процесуального строку встановленого ст. 122 КАС України.

Підготовче судове засідання, призначене на 02.02.2024 року, було перенесено у зв`язку з перебування судді у відпустці. Призначено підготовче судове засідання на 08.02.2024 року.

06.02.2024 року від відповідача - приватного підприємства «ЧОРНОГІРСЬКЕ» надійшло клопотання про залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з пропуском строку звернення до суду. В обґрунтування клопотання відповідачем зазначено, що Головним управління ДПС в Одеській області 23.05.2023 року було направлено запит №6256/КПР/15-32-07-10-06 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень) до приватного підприємства «ЧОРНОГІРСЬКЕ». На зазначений запит приватним підприємством «ЧОРНОГІРСЬКЕ» надано відповідь №15 від 31.05.2023 року з додатками, яку Головне управління ДПС в Одеській області отримало 01.06.2023 року про що проставлений штамп управління. Отже, позивач з 01.06.2023 року отримав запитувані документи ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ», у тому числі копію договору, укладеному між ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» та ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 25.10.2023 року №25/10/22-2, та дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Таким чином, тримісячний строк звернення до суду сплив 01.09.2023 року. В свою чергу, з позовною заявою позивач звернувся лише 13.12.2023 року, тобто з пропуском строку, встановленого ч. 2 ст. 122 КАС України.

Ухвалою суду від 08.02.20224 року позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області залишено без руху, позивачу надано час для усунення недоліків шляхом надання до суду: заяви про поновлення строків звернення до суду з доказами поважності причин пропуску строку звернення до суду, з визначенням обставин, які були б об`єктивно непереборними та не залежали від його волевиявлення, були б пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення у справі процесуальних дій.

19.02.2024 року до Одеського окружного адміністративного суду від представника позивача через систему «Електронний суд» надійшло клопотання на усунення недоліків позовної заяви. У вказаному клопотання представник позивача зазначає, що вважає, що позивачем не було пропущено процесуального строку на звернення з позовною заявою до суду. Відповідно до абзацу першого частини другої статті 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Зазначена норма встановлює загальний строк звернення до адміністративного суду в публічно-правових спорах. Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень. Отже, строк звернення до суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Тобто, в даному випадку визначальним є саме той момент, коли позивач дійсно дізнався про порушення його прав та законних інтересів, що давало йому підстави звернутись до суду з позовом. З цього виходить, що неможливо об`єктивно стверджувати про те, що позивач дізнався про порушення його прав та державних інтересів на початку перевірки, тобто 25.08.2023 року, як зазначають відповідачі. Однак вже саме за результатом проведеної перевірки відповідача 1 ТОВ «ТК «Восток», було складено Акт про результати позапланової виїзної перевірки щодо дотримання податкового законодавства при декларуванні за червень 2023 року від`ємного значення з податку на додану вартість, у тому числі заявленого до відшкодування з бюджету, від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, яким було зафіксовано встановлені під час відповідної перевірки порушення вимог податкового законодавства, зокрема .44.1 ст. 44, п.188.1 ст.188, п. 189.1 ст. 189, абзацу б) п.п. 192.1.1. п. 192.1, п. 192.3. ст. 192, п.198.1, п.198.3, ст.198, абзацу б) п. 200.4 ст.200 ПК України.

Таким чином встановлені в акті перевірки обставини, на думку позивача, свідчили лише про допущені платником податків порушення вимог податкового законодавства, однак не давали в цілому підстав для звернення до суду за визнанням недійсним відповідного договору поставки сільськогосподарських культур № 25/10/22-2 від 25.10.2022 року. А більше того, особи які здійснювали вищенаведені перевірки є інспекторами управлінням аудиту Головного управління ДПС в Одеській області, та за освітою є економістами та бухгалтерами, а не юристами, а тому і під час проведення перевірки розглядали усі надані документи саме у площині бухгалтерського та податкового обліку. Окрім того, Акт перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451 не містить посилання на договір поставки сільськогосподарських культур №25/10/22-2 від 25.10.2022 року. Тому саме за результатом отримання матеріалів судової справи №420/30424/23, ухвали про відкриття провадження від 09.11.2023 року, разом з позовною заявою та доданими документами (договорами, актами приймання-передачі товарів, ттн), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, позивач провів детальний аналіз отриманого та з`ясував, що наявні підстави для звернення до суду за захистом прав та державних інтересів.

Тому, позивач вважає, що позовна заява Головного управління ДПС в Одеській області до відповідача 1 ТОВ «ТК «Восток» та відповідача 2 ТОВ ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» про визнання недійсним договору поставки сільськогосподарських культур від №25/10/22-2 від 25.10.2022 року, враховуючи момент виникнення підстав, що давали право та можливість на пред`явлення визначених законом вимог, подана до суду в межах процесуального строку встановленого ст. 122 КАС України.

Представник позивача просить прийняти дане клопотання та вважати усуненими недоліки.

Суд, вивчивши клопотання представника позивача, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про залишення позовної заяви без розгляду, з наступних підстав.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, за зверненням суб`єкта владних повноважень у випадках, коли право звернення до суду для вирішення публічно-правового спору надано такому суб`єкту законом.

Відповідно до статті 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1 пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право, зокрема, звертатися до суду, у тому числі подавати позови до підприємств, установ, організацій та фізичних осіб, щодо визнання оспорюваних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними, а також щодо стягнення в дохід держави коштів, отриманих за нікчемними договорами.

Отже, нормами процесуального закону надано право контролюючому органу, суб`єкту владних повноважень, звернутися до суду з позовом про визнання оспорюванних правочинів недійсними та застосування визначених законодавством заходів, пов`язаних із визнанням правочинів недійсними.

Відповідно до статті 1 ЦК України цивільним законодавством регулюються особисті немайнові та майнові відносини (цивільні відносини), засновані на юридичній рівності, вільному волевиявленні, майновій самостійності їх учасників.

До майнових відносин, заснованих на адміністративному або іншому владному підпорядкуванні однієї сторони другій стороні, а також до податкових, бюджетних відносин цивільне законодавство не застосовується, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Статтею 256 ЦК України визначено, що позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Суд вважає, що позивач, Головне управління ДПС в Одеській області, звернувся до суду як суб`єкт владних повноважень, на виконання владних управлінських функцій, а не щодо захисту свого цивільного права або інтересу.

Відповідно до частин першої, другої статті 122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень, встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (частина третя статті 122 КАС України).

Наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду визначені у статті 123 КАС.

Відповідно до частин третьої статті 123 КАС України якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення (частина перша статті 121 КАС України).

Поважними за змістом вказаної норми визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Процесуальне законодавство пов`язує початок перебігу строку на звернення до адміністративного суду з моментом коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Рішенням Конституційного Суду України від 13 грудня 2011 року № 17-рп/2011 визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Отже, для вирішення питання щодо дотримання/пропуску строку звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів особи, слід з`ясувати коли розпочався перебіг цього строку, чи дотримано позивачем строк звернення до суду, чи є підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно таким умовам: 1) це обставина, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення відповідних процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися тільки такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи або суб`єкта владних повноважень, що звернулися з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами для своєчасного вчинення відповідних процесуальних дій та підтверджені належним чином.

День, коли особа дізналася про порушення свого права - це встановлений доказами день, коли позивач дізнався про рішення, дію чи бездіяльність, внаслідок якої відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів. Цим днем може бути, зокрема, день винесення рішення, яке оскаржується, якщо воно приймалося за участю особи, або день вчинення дії, яка оскаржується, якщо особа була присутня під час вчинення цієї дії.

Якщо цей день встановити точно не можливо, строк обчислюється з дня, коли особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав (свобод чи інтересів). При цьому "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися, а не обов`язок особи дізнатися про порушення своїх прав. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав, якщо вона знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Доказами того, що особа знала про порушення своїх прав, є її дії, спрямовані на захист порушених прав, зокрема, оскарження рішення (дії чи бездіяльність), письмові звернення з цього приводу, а також докази, які свідчать про те, що були створені умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Поняття «поважних» причин пропуску процесуальних строків фактично є «оціночним», а його вирішення покладається виключно на розсуд судді або суду.

Так, позивач суб`єкт владних повноважень звернувся з приводу визнання недійсним договору укладеному між ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» та ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 25.10.2022 року №25/10/22-2.

Позивач вважає, що строк звернення до суду ним пропущено не було, оскільки саме за результатом отримання матеріалів судової справи №420/30424/23, ухвали про відкриття провадження від 09.11.2023 року, разом з позовною заявою та доданими документами (договорами, актами приймання-передачі товарів, ттн), про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, прийнятих на підставі Акту перевірки від 14.09.2023 року №24823/15-32-07-10/41301451, позивач провів детальний аналіз отриманого та з`ясував, що наявні підстави для звернення до суду за захистом прав та державних інтересів.

Водночас судом встановлено, що Головним управління ДПС в Одеській області 23.05.2023 року приватному підприємству «ЧОРНОГІРСЬКЕ» було направлено запит №6256/КПР/15-32-07-10-06 «Про надання інформації (пояснень та їх документальних підтверджень).

В обґрунтування запиту, зазначено, що «Головне управління ДПС в Одеській області виявлено факти, що свідчать про відсутність інформації щодо підтвердження джерела походження сільськогосподарської продукції: кукурудза врожаю 2022 року у загальній кількості 702,978т, насіння соняшника врожаю 2022 року у загальній кількості 1037,92 т, пшениця врожаю 2020 року у загальній кількості 1726,393 т, ячмінь врожаю 2022року у загальній кількості 995,48 т, поставка якої оформлена ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ», код за ЄДРИОУ 30649088, впродовж жовтня 2022 року - березня 2022 року на адресу ТОВ «ТК «ВОСТОК», код за ЕДРПОУ 41301451, загальною вартістю 40420158,49 грн., у тому числі ПДВ 4 963 879,11 грн.».

На зазначений запит приватним підприємством «ЧОРНОГІРСЬКЕ» надано відповідь №15 від 31.05.2023 року з додатками, яку Головне управління ДПС в Одеській області отримало 01.06.2023 року, про що проставлений штамп управління.

Приватне підприємство «ЧОРНОГІРСЬКЕ» стверджує, що серед додатків які були направленні з відповіддю №15 від 31.05.2023 року до Головного управління ДПС в Одеській області було направлено копію договору укладеному між ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» та ТОВ «ТК «ВОСТОК» від 25.10.2023 року №25/10/22-2.

Крім того, вбачається, що разом з відповіддю до Головного управління ДПС в Одеській області були надані інші документи, зокрема, рахунки, видаткові накладні, податкові накладні, ТТН, акти прийомупередачі та інші.

Представником позивача вказані обставині не заперечувалися.

Отже, 01.06.2023 року Головному управлінню ДПС в Одеській області було відомо про наявність договірних відносин між ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» та ТОВ «ТК «ВОСТОК», було отримана копію оскаржуваного договору та інших документів, щодо господарських правовідносин між ПП «ЧОРНОГІРСЬКЕ» та ТОВ «ТК «ВОСТОК».

З огляду на викладене, суд не приймає доводи позивача, що можливість з`ясувати наявність підстав для звернення до суду за захистом прав та державних інтересів, в нього виникла лише за результатом отримання матеріалів судової справи №420/30424/23.

Позовну заяву Головне управління ДПС в Одеській області подало до суду 13.12.2023 року.

Вищезазначене дає підстави суду вважати, що адміністративний позов Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», приватного підприємства «ЧОРНОГІРСЬКЕ» про визнання недійсним договору поставки подано з пропуском строку звернення до суду без доказів поважності причин його пропуску.

Відповідно до частини 6 статті 161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Однак, позивач заяви про поновлення строку звернення до суду не подав, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження того, що існували непереборні обставини, які перешкоджали позивачу звернутися з цим позовом до суду в межах строку, визначеного приписами КАС України, позивач також не зазначає та до суду не надає.

При цьому, суд зауважує, що в постанові від 30 жовтня 2018 року по справі №П/811/1095/17 Верховний Суд підтримав позицію судів попередній інстанцій щодо необхідності дотримання строку звернення до суду, визначеного КАС України, при зверненні до суду контролюючого органу із позовною заявою щодо визнання договорів недійсними.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод встановлює, що кожен має право на розгляд його справи судом.

Практика Європейського суду з прав людини також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав (справа "Стаббігс на інші проти Великобританії", справа "Девеер проти Бельгії").

Як зазначено у Рішенні Європейського Суду з прав людини у справі "Креуз проти Польщі" 19 червня 2001 року (Kreuz v. Poland) (заява N 28249/95), "Право на суд" не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави. Гарантуючи сторонам право доступу до суду для визначення їхніх "цивільних прав та обов`язків", пункт 1 статті 6 Конвенції залишає державі вільний вибір засобів, що використовуватимуться для досягнення цієї мети.

В питаннях, пов`язаних із застосуванням строків давності, Європейський суд з прав людини висловив свою позицію, зокрема, в справі "Олександр Волков проти України" (Заява N 21722/11 остаточне рішення від 27 травня 2013 року, §137), вказавши, що "… строки давності слугують кільком важливим цілям, а саме: забезпеченню юридичної визначеності та остаточності, захисту потенційних відповідачів від не заявлених вчасно вимог, яким може бути важко протистояти, та запобігти будь-якій несправедливості, яка могла б виникнути, якби від суддів вимагалося виносити рішення щодо подій, що мали місце у віддаленому минулому, на підставі доказів, які через сплив часу стали ненадійними та неповними ... Строки давності є загальною рисою національних правових систем договірних держав щодо кримінальних, дисциплінарних та інших порушень."

Таким чином, право особи на звернення до суду не є необмеженим.

Вказані висновки суду узгоджуються з висновками Верховного Суду, що викладені в постанові від 31.01.2023 року у справі № 420/12860/22.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду на підставі частини третьої статті 123 КАС України, оскільки позивачем пропущений строк звернення до адміністративного суду.

Згідно з пунктом 8 частини першої статті 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 вказаного Кодексу.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для залишення позовної заяви без розгляду.

Керуючись статтями 123, 240, 248 Кодексу адміністративного судочинства України суд,-

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Головного управління ДПС в Одеській області до товариства з обмеженою відповідальністю «ТОРГІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ «ВОСТОК», приватного підприємства «ЧОРНОГІРСЬКЕ» про визнання недійсним договору поставки - залишити без розгляду.

Ухвала набирає законної сили відповідно до вимог ст. 256 КАС України та може бути оскаржена у порядку та строки визначені статтею 295, 297 КАС України.

Повний текст ухвали складено та підписано суддею 27.02.2024 року.

Суддя Г. В. Лебедєва