Рішення

від 28.02.2024 по справі 420/29962/23

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 420/29962/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 лютого 2024 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

за участі секретаря Загрійчук О.В.

сторін:

представника позивача Луба В.В.

представника відповідача Яровенка Д.О.

розглянувши за правилами загального позовного провадження (у відкритому судовому засіданні по суті) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Одеського окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України в якому позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000478/2 від 05.07.2023 року;

- визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000968.

Позов обґрунтовано наступним.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначає, що оскаржуване рішення відповідача про коригування заявленої митної вартості є протиправним. Під час декларування товарів, позивачем було подано повний пакет документів, необхідний для митного оформлення вказаного в декларації товару. На електронний запит митниці, декларантом було додатково подано документи. Не дивлячись на подання позивачем повного пакету необхідних, передбачених митним кодексом України документів, відповідачем було прийнято оскаржуване рішення про коригування митної вартості за резервним методом.

Щодо рішення про коригування митної вартості представником, зокрема, зазначено наступне:

Представник заперечує щодо заперечень митного органу, що Декларантом надано довідку про транспортні витрати, в якій відсутнє посилання на договір про перевезення, у зв`язку з тим, що окрім довідки про транспортні витрати, до Одеської митниці було подано рахунки на оплату транспортних послуг, договір заявку, договір на транспортне обслуговування з яких вбачається, що сума, витрачена на перевезення відповідає сумі, зазначеній в декларації.

Щодо неможливості перевірити правильність визначення вартості митних товарів, оскільки Позивач не надав інформацію про вартість упакування, представник повідомив, що оскільки товар доставлявся без упакування, його вартість неможливо включити в складові митної вартості нарахування до ціни договору.

Щодо відсутності в банківському платіжному дорученні посилання на інвойс 210911 від 29.09.2022, що нібито унеможливлює ідентифікувати дану поставку, представником зазначено, що Позивачем для митного оформлення надано: контракт №27092021 від 27.09.2021, інвойс №210911 до контракту 27.09.2021, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №83 від 30.12.2021, swift платіж від 04.10.2021. В платіжному дорученні від 30.12.2021 та swift платіж від 04.10.2021 в призначенні платежу наявне посилання на контракт №27092021 від 27.09.2021 та на конкретну техніку, яка була придбана за цим контрактом, а саме: Bauer BG 9 V BG 9/7 V Y.O.M. 1994, Сер. Nr 273. Інвойс 210911 від 29.09.2022 (він же рахунок на оплату) не є первинним документом, а є документом, який містить реквізити для оплати.

Вказаний правовий висновок сформовано Верховним Судом (Касаційний господарський суд) в постанові від 29.04.2020 р. у справі № 915/641/19 та зазначено, за своєю правовою природою рахунок на оплату товару не є первинним документом, а є документом, який містить тільки платіжні реквізити, на які потрібно перераховувати грошові кошти в якості оплати за надані послуги, тобто, носить інформаційний характер.

Подані Позивачем документи у їх сукупності, банківські платіжні доручення ідентифікуються як такі, за якими Позивачем оплачений товар відповідно до договору. Подані інвойси та декларації країни відправлення відповідають даті укладення договору, товару вказаному у інвойсах та специфікаціях, особі покупця та вартості товару, що не може свідчити про розбіжність числового значення митної вартості товару.

В той же час, розбіжність між рівнем заявленої Декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, не є достатнім аргументом для висновку про недостовірність даних щодо митної вартості товарів, заявленої Декларантом.

Процесуальні дії

Ухвалою суду від 06.11.2023 року залишено позовну заяву без руху та надано строк для усунення недоліків.

13.11.2023 року до суду за вхід. №ЕС/14820/23 від представника позивача надійшла заява з доказами сплати судового збору.

Ухвалою суду від 15.11.2023 р. відкрито провадження по справі в порядку загального позовного провадження.

30.11.2023 року до суду за вхід. №ЕС/16946/23 надійшов відзив, в якому представник відповідача заперечує щодо задоволення позовних вимог. Представник стверджує, що під час проведення контролю правильності визначення митної вартості товару було детально вивчено договір купівлі-продажу та інші документи подані декларантом для здійснення митного оформлення. Перевіркою поданих документів встановлено наявність у них розбіжностей та невідповідностей.

Так щодо відсутності документів, що підтверджують транспортні витрати представник заперечує на тому, що подання інших документів про транспортування, окрім довідки про транспортні витрати є необов`язковим, оскільки, відповідно до розділу ІІІ Правил заповнення декларації митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 року № 599, для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч.2 ст. 53 Кодексу подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів.

Митниця звертає увагу, що зазначені документи позивачем при митному оформленні товару до Одеської митниці не надавались, що виключає з боку відповідача можливість врахування їх при визначення митної вартості товару.

Враховуючи норми п. 1 ч. 4 ст. 54 МК України, можна зробити висновок, що у митного органу наявний обов`язок перевірки всіх складових митної вартості навіть за умови, що вони включені у вартість товару.

Щодо відсутності в банківському платіжному документі посилання на інвойс 210911 від 29.09.2021 що унеможливлює ідентифікацію поставки, представник обмежився цитуванням норм МК України та зазначив, що надані позивачем документи містили розбіжності ознаки підробки та не містили всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зазначені обставини виключали можливість перевірки митним органом числового значення заявленої митної вартості у відповідності до умов частини 1 статі 54 МКУ, та обумовлювали необхідність запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості.

За результатами проведеної консультації, митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 Митного кодексу України на підставі інформації, наявної у митного органу.

Таким чином, митниця вважає, що позов щодо скасування рішення про коригування митної вартості товарів є необґрунтованим та не містить підстав для скасування рішення митного органу

05.12.2023 року до суду за вхід. №420/29962/23 від представника Позивача надійшла відповідь на відзив, в якій представник підтримав наведені в позовній заяві доводи, доповнив додатковими посиланнями на норми законодавства та зауважив, що певні аргументи викладені у відзиві суперечать та спростовують підстави викладені у спірному рішенні.

06.12.2023 року до суду за вхід. №ЕС/17574/23 від Одеської митниці надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи доказів.

12.12.2023 року до суду за вхід. №ЕС/18255/23 від Одеської митниці надійшли заперечення на відповідь на відзив, які фактично дублюють викладену у відзиві правову позицію.

Ухвалою суду від 13.12.2023 року закрито підготовче провадження, призначено справу до судового розгляду по суті на 24.01.2024 року та зупинено провадження по справі до 24.01.2024 року.

Судове засідання призначене на 24.01.2024 року відкладено на 13.02.2024 року, питання про поновлення провадження по справі не розглядалося.

Ухвалою суду від 13.02.2024 року із занесенням до протоколу судового засідання поновлено провадження по справі. Та оголошено перерву до 19.02.2024 року.

16.02.2024 року до суду за вхід. №ЕС/6891/24від представника Позивача надійшли додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначено, що поставка товару була здійснена без упакування, що не спростовується Відповідачем у справі, а отже, Позивачем вірно було зазначено у другому підрозділі графи проставлено чотиризначний код ZZ00, в якому перші два знаки «ZZ» - інше (згідно розділу «Некласифіковані особливості» класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України), « 00» - інше (згідно розділу 2 «Додаткові особливості переміщення товарів» класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України), оскільки особливості перевезення товару без упакування не визначені класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України.

19.02.2024 року до суду за вхід. №ЕС/6974/24від представника Одеської митниці надійшли додаткові пояснення у справі, в яких, зокрема, зазначено, що у разі здійснення поставки товару на умовах EXW, включення складової митної вартості товарів з навантаження до митної вартості товару є обов`язковим. Враховуючи викладене можна зробити висновок, що таке пакування здійснювалося.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» зареєстроване 28.04.2011 року, види економічної діяльності: 43.99 Інші спеціалізовані будівельні роботи, н.в.і.у. (основний), 43.11 Знесення, 43.12 Підготовчі роботи на будівельному майданчику, 43.33 Покриття підлоги й облицювання стін, 77.32 Надання в оренду будівельних машин і устаткування, 47.30 Роздрібна торгівля пальним, 49.41 Вантажний автомобільний транспорт.

27.09.2021 року між ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» та «GERMAN-DRILLS» GmbH був укладений контракт №27092021 щодо купівлі-продажі вживаної будівельної машини Bauer BG 9 V BG 9/7 V Y.O.M. 1994, Сер. Nr 273, Німеччина.

Згідно п.2.1. договору №27092021, ціна продажу бурової установки становить 42.000, 00 EUR.

Згідно Розділу 3 «Умови прийому-здачі бурової установки» договору №27092021 товар буде доставлений покупцю в розібраному стані, завантаженому на двох вантажних автомобілів, надіслані покупцем. Основна частина в одній машині, комплектуючі в другій машині. Термін передачі товару не пізніше 31.03.2022 за умовами EXW-Waidhofen.

Додатковою угодою до договору №1 від 20.03.2023 року змінено термін передачі товару на «не пізніше 31.10.2023 за умовами EXW-Waidhofen».

Зазначена в декларації ціна підтверджується Актом прийому-передачі Товару від 06.07.2023 р. та платіжними дорученнями №83 від 30.12.2021, FIN 103 від 04.10.2021 р.

18.01.2022 року між Замовником та ПП «Сумитрансекспедиція» було укладено договір №18/01 на транспортне обслуговування.

На підставі договору №18/01 було видано рахунок на оплату №134 від 04 липня 2023 року, зі вказаною загальною сумою 227170,00 грн за транспортні послуги по маршруту 86579 Waidhofen, Germany - м. Одеса, Україна.

Довідкою про транспортно-експедиційні витрати №217 від 28.06.2023 зазначено, що вартість витрат на доставку вантажу автопоїздом: SCANIA р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за маршрутом: Waidhofen, Germany - м. Одеса через п/п «Краківець» до кордону України складає 132846,10 грн.

16.06.2023 року між Замовником та ПП «Соловій-Транс» було укладено договір заявку №323-004719 про надання транспортно-експедиційних послуг.

На підставі договору заявки №323-004719 видано рахунок на оплату №323-004719 від 28 червня 2023 року, зі вказаною сумою за наступні послуги:

- послуги перевезення по маршруту: Waidhofen, Німеччина - митний перехід Краковець - 60 000 грн;

- послуги перевезення по маршруту: митний перехід Краковець - Одеса, Одеська область, Україна - 67 000 грн.

Довідкою про транспортні витрати від 28 червня 2023 року, виданою ПП «Соловій Транс», підтверджуються транспортні витрати автомобілем Volvo FH EURO5 державний номер НОМЕР_3 причіп державний номер НОМЕР_4 , за маршрутом м. Waidhofen (Німеччина) - м. Одеса (Україна), від м. м. Waidhofen (Німеччина), до кордону м/п Краковець, на суму 60 000 грн.

04.02.2023 р. бурову установку було доставлено Перевізниками до Одеської митниці Держмит служби України.

З метою митного оформлення поставленого в України товару подано до Одеської митниці митну декларацією №23UA500500022910U4, в якій митну вартість товару було визначено за ціною договору.

В графі 22 МД вказано ціну товару відповідно до угоди на суму 42000,00 євро, а в графі 12 МД зазначена загальна сума митної вартості товарів у валюті України, визначена декларантом з урахуванням витрат на транспортування товару - 1866726,70 грн. (42000,00 євро х 39,8543 курс грн/євро + 192846,10 грн (60000,00 грн 132846,10 грн) транспортних витрат на перевезення вантажу).

На підтвердження митної вартості разом з декларацією до Одеської митниці наданий наступний перелік документів:

Пакувальний лист 210911-Р1 від 26.06.2023 року;

Пакувальний лист 210911-Р2 від 26.06.2023 року;

Рахунок-фактура (інвойс) 210911 від 29.09.2021 року;

Автотранспортна накладна 698088 від 27.06.2023 року;

Автотранспортна накладна 011891 від 27.06.2023 року;

Декларація про походження товару 21/1 від 21.06.2023 року;

Банківський платіжний документ, що стосується товару 83 від 30.12.2021 року;

Банківський платіжний документ, що стосується товару FIN 103 від 04.10.2021 року;

Зовнішньоекономічний договір №27092021 від 27.09.2021 року;

Доповнення до зовнішньоекономічного договору 1 від 20.03.2023 року;

Договір про надання послуг митного брокера 23062023 від 23.06.2023 року;

Лист щодо транспортних витрат №б/н від 28.06.2023 року,

Лист щодо транспортних витрат №21 від 28.06.2023 року;

05.07.2023 року Одеською митницею Держмит служби України (далі за текстом - Відповідач), у відношенні ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» було складено картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000968 від 05.07.2023 та рішення про коригування митної вартості товарів №UA500500/2023/000478/2 від 05.07.2023.

Підставою для прийняття рішення про коригування митної вартості товарів стало те, що в поданих до митного оформлення документах містяться розбіжності, про що повідомлено декларанту, а саме:

В рішенні про коригування митної вартості від 05.07.2023 зазначено наступне:

«1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортноекспедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якої відсутнє посилання на договір про перевезення.

2) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;

3) В банківському платіжному документі відсутнє посилання на інвойс 210911 від 29.09.2021 що унеможливлює ідентифікувати дану поставку.

Згідно вищевказаних документів, митна вартість товару скоригована з 46838,78 EUR - 1 866 726,7 грн (за курсом валюти 39,8543, станом на день подання документів), що складається з вартості товару (42 000 EUR - 1 673 880,6) та складових митної вартості (192 846,1), розрахованої декларантом становить, до 97261,00 EUR - 3 876 269,07 грн (за курсом валюти 39,8543).

Вважаючи протиправним та необґрунтованим Рішення про коригування митної вартості та картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, позивач звернувся до суду з даним позовом.

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

У ч. 2 ст. 19 Конституції України згадано, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому, у ч.1 ст.68 Конституції України також згадано, що кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.

Отже, усі без виключення суб`єкти права на території України зобов`язані дотримуватись існуючого у Державі правового порядку, а суб`єкти владних повноважень (органи публічної адміністрації) додатково обтяжені ще й обов`язком виконувати доведені законом завдання виключно за наявності приводів та способом, чітко обумовленими законом.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно зі ст. 51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу. Митна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, визначається відповідно до глави 9 цього Кодексу.

Частинами 1-2 ст. 53 Митного кодексу України визначено, що у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів і зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Зокрема, документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій ст. 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Частиною 3 ст. 53 Митного кодексу України встановлено, що в разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

В силу вимог ч. 5 ст. 53 Митного кодексу України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

В свою чергу, відповідно до ч. 1 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів і зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Згідно з ч. 2 ст. 54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється органом доходів і зборів шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

Частиною 3 ст. 54 Митного кодексу України передбачено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною 6 ст. 54 Митного кодексу України визначено, що орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Частиною 1 ст. 55 Митного кодексу України встановлено, що рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається органом доходів і зборів у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо органом доходів і зборів у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

При цьому, ч. 1 ст. 57 Митного кодексу України закріплено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

В силу вимог ч.ч. 2-3 ст. 57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між органом доходів і зборів та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій орган доходів і зборів та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією (ч. 4 ст. 57 МК України).

Таким чином, до виключних повноважень органу доходів і зборів належить здійснення контролю за правильністю визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, яке полягає у перевірці числового значення та методу визначення заявленої митної вартості.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 3 ст. 318 Митного кодексу України, яка встановлює, що митний контроль передбачає виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, реалізація зазначених повноважень повинна відбуватись із обмеженим втручанням у процедуру самостійного визначення декларантом митної вартості імпортованих товарів, котрому повинна передувати наявність в органу доходів і зборів обґрунтованих сумнiвiв у правильності визначення заявленої митної вартості товарів.

Відповідно до ч. 4 ст. 58 Митного кодексу України, митною вартістю товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товари, якщо вони продаються на експорт в Україну, скоригована в разі потреби з урахуванням положень частини десятої цієї статті.

Згідно з ч. 5 цієї статті, ціна, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, це загальна сума всіх платежів, які були здійснені або повинні бути здійснені покупцем оцінюваних товарів продавцю або на користь продавця через третіх осіб та/або на пов`язаних із продавцем осіб для виконання зобов`язань продавця.

Частиною 10 ст. 58 Митного кодексу України передбачено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються такі витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті:

1) витрати, понесені покупцем: а) комісійні та брокерська винагорода, за винятком комісійних за закупівлю, що є платою покупця своєму агентові за надання послуг, пов`язаних із представництвом його інтересів за кордоном для закупівлі оцінюваних товарів; б) вартість ящиків тари (контейнерів), в яку упаковано товар, або іншої упаковки, що для митних цілей вважаються єдиним цілим з відповідними товарами; в) вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням;

2) належним чином розподілена вартість нижчезазначених товарів та послуг, якщо вони поставляються прямо чи опосередковано покупцем безоплатно або за зниженими цінами для використання у зв`язку з виробництвом та продажем на експорт в Україну оцінюваних товарів, якщо така вартість не включена до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті: а) сировини, матеріалів, деталей, напівфабрикатів, комплектувальних виробів тощо, які увійшли до складу оцінюваних товарів; б) інструментів, штампів, шаблонів та аналогічних предметів, використаних у процесі виробництва оцінюваних товарів; в) матеріалів, витрачених у процесі виробництва оцінюваних товарів (мастильні матеріали, паливо тощо); г) інженерних та дослідно-конструкторських робіт, дизайну, художнього оформлення, ескізів та креслень, виконаних за межами України і безпосередньо необхідних для виробництва оцінюваних товарів;

3) роялті та інші ліцензійні платежі, що стосуються оцінюваних товарів та які покупець повинен сплачувати прямо чи опосередковано як умову продажу оцінюваних товарів, якщо такі платежі не включаються до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті.

4) відповідна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу товарів, що оцінюються, їх використання або розпорядження ними на митній території України, яка прямо чи опосередковано йде на користь продавця;

5) витрати на транспортування оцінюваних товарів до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

6) витрати на навантаження, вивантаження та обробку оцінюваних товарів, пов`язані з їх транспортуванням до аеропорту, порту або іншого місця ввезення на митну територію України;

7) витрати на страхування цих товарів.

Частиною 11 ст. 58 Митного кодексу України встановлено, що при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, не допускається включення ніяких інших витрат, крім тих, що передбачені у цій статті.

Частиною 9 ст. 58 Митного кодексу України визначено, що розрахунки згідно із цією статтею робляться лише на основі об`єктивних даних, які підтверджуються документально та піддаються обчисленню.

В силу вимог ч. 2 ст. 58 Митного кодексу України, метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

А відповідно до ч. 3 цієї статті, у разі якщо митна вартість не може бути визначена за основним методом, застосовуються другорядні методи, зазначені у пункті 2 частини першої ст. 57 цього Кодексу

З аналізу вищенаведених норм права вбачається, що обов`язок доведення митної вартості товару лежить на імпортерові. Але, при цьому, митний орган може витребувати додаткові документи лише у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, яка була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Тобто імперативною умовою є наявність обґрунтованих сумнiвiв у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів. При цьому, в розумінні вищенаведених статей, сумніви митниці є обґрунтованими тоді, коли:

- надані декларантом документи містять розбіжності,

- або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари,

- або наявні ознаки підробки.

Відповідно, наведені норми зобов`язують митницю зазначати конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Встановивши відсутність достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхідні для підтвердження того чи іншого показника.

Ненаведення митницею в рішенні про коригування митної вартості товарів належних та допустимих доказів того, що документи, подані декларантом для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, витребовування митницею додаткових документів без зазначення обставин, які ці документи мають підтвердити, свідчать про протиправність рішення щодо застосування іншого, ніж основний метод, визначення митної вартості товарів.

Частиною 4 ст. 54 Митного кодексу України передбачено обов`язок митного органу письмово надавати інформацію декларанту про причини, за яких заявлена ним митна вартість не може бути визначена.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості, затверджених наказом Міністерства фінансів України № 598 від 24.05.2012 року, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.06.2012 року за №883/21195, митним органом при визначенні митної вартості товарів у графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

У графі 33 оскаржуваному позивачем рішення про коригування митної вартості товарів відповідачем зазначено, що:

« 1) Для підтвердження витрат на транспортування декларантом відповідно до ч. 2 ст. 53 МКУ подаються транспортні (перевізні) документи, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів. Згідно наказу МФУ від 24.05.2012 № 599 до зазначених документів можуть належати:- рахунок-фактура (акт виконаних робіт (наданих послуг) від виконавця договору (контракту) про надання транспортноекспедиційних послуг, що містить реквізити сторін, суму та умови платежу, інші відомості, відповідно до яких встановлюється належність послуг до товарів; - банківські та платіжні документи, що підтверджують факт оплати транспортно-експедиційних послуг відповідно до виставленого рахункафактури;- калькуляція транспортних витрат (якщо перевезення товарів здійснюється з використанням власного транспортного засобу), що містить відомості про маршрут перевезення, його протяжність у кілометрах до місця ввезення на митну територію України та по митній території України, розмір тарифної ставки на перевезення за одиницю виміру (вагу) товару за 1 кілометр маршруту. Проте до митного оформлення надано довідку про транспортні витрати в якої відсутнє посилання на договір про перевезення.»

Як встановлено судом з матеріалів справи, відповідно до Розділу 3 «Умови прийому-здачі бурової установки» договору №27092021 товар буде доставлений покупцю в розібраному стані, завантаженому на двох вантажних автомобілів, надіслані покупцем. Основна частина в одній машині, комплектуючі в другій машині.

18.01.2022 року між Замовником та ПП «Сумитрансекспедиція» було укладено договір №18/01 на транспортне обслуговування.

На підставі договору №18/01 було видано рахунок на оплату №134 від 04 липня 2023 року, зі вказаною загальною сумою 227170,00 грн за транспортні послуги по маршруту 86579 Waidhofen, Germany - м. Одеса, Україна.

Довідкою про транспортно-експедиційні витрати №217 від 28.06.2023 зазначено, що вартість витрат на доставку вантажу автопоїздом: SCANIA р.н. НОМЕР_1 / НОМЕР_2 , за маршрутом: Waidhofen, Germany - м. Одеса через п/п «Краківець» до кордону України складає 132846,10 грн.

16.06.2023 року між Замовником та ПП «Соловій-Транс» було укладено договір заявку №323-004719 про надання транспортно-експедиційних послуг.

На підставі договору заявки №323-004719 видано рахунок на оплату №323-004719 від 28 червня 2023 року, зі вказаною сумою за наступні послуги:

- послуги перевезення по маршруту: Waidhofen, Німеччина - митний перехід Краковець - 60 000 грн;

- послуги перевезення по маршруту: митний перехід Краковець - Одеса, Одеська область, Україна - 67 000 грн.

Довідкою про транспортні витрати від 28 червня 2023 року, виданою ПП «Соловій Транс», підтверджуються транспортні витрати автомобілем Volvo FH EURO5 державний номер НОМЕР_3 причіп державний номер НОМЕР_4 , за маршрутом м. Waidhofen (Німеччина) - м. Одеса (Україна), від м. м. Waidhofen (Німеччина), до кордону м/п Краковець, на суму 60 000 грн.

Вказані документи надавались Декларантом при митному оформленні, що підтверджується матеріалами справи та підтверджено посадовими особами Відповідача, зокрема, в рішенні про коригування митної вартості товарів від 05.07.2023, працівниками Держмитслужби зазначено: «Станом на 05.07.2023 декларантом ТОВ "АДА ІНВЕСТ" " було надано копію митної декларації країни відправлення, комерційну пропозицію, зображення веб сторінки з мережі інтернет, рахунки на оплату транспортних послуг, договір заявку, договір на транспортне обслуговування».

З поданих документів вбачається, що сума, витрачена на перевезення, підтверджена належними, достатніми доказами та відповідає сумі, зазначеній в декларації.

Також в графі 33 зазначено, що «2) відповідно до пп.в) п.2 ч.10 ст.58 МКУ при визначенні митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті додається така складова митної вартості, як вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов`язаних із пакуванням. Проте, у наданих до митного контролю документах (інвойсі, пакувальному листі тощо) відсутні дані щодо даної складової митної вартості товару, внаслідок чого неможливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів;».

Заповнення митної декларації регулюється Порядком заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документа, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року. Графою 37 «Процедура» вказаного Порядку, визначено наступне:

У графі проставляється код процедури переміщення товарів відповідно до заявленого митного режиму.

У першому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші дві цифри якого - код митного режиму відповідно до класифікатора митних режимів, наступні дві - код попереднього митного режиму згідно з класифікатором митних режимів. Якщо попередній митний режим - відсутній, третьою та четвертою цифрами коду проставляється « 00».

При реекспорті продуктів переробки, отриманих у результаті переробки на митній території України еквівалентних українських товарів до ввезення на митну територію України іноземних товарів для переробки, третьою та четвертою цифрами коду проставляється « 00».

Якщо до поміщення в митний режим переробки за межами митної території України українських товарів у митний режим імпорту оформлено продукти переробки, одержані з іноземних еквівалентних товарів, третьою та четвертою цифрами коду проставляється код митного режиму імпорту продуктів переробки, одержаних з іноземних еквівалентних товарів.

У другому підрозділі графи проставляється чотиризначний код, перші два знаки якого - літерний код особливості переміщення товарів, наступні два знаки - цифровий код додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України.

Якщо при переміщенні товарів особливості та/або додаткові особливості переміщення відсутні або не визначені класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, в другому підрозділі графи проставляються коди особливості та/або додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, що відповідають позиціям «Інше».

В пункті 37 митної декларації №23UA50050023244U7, Позивач зазначив наступне:

Перший підрозділ графи проставлено чотиризначний код 4081, в якому перші дві цифри «40» - імпорт (випуск для вільного обігу) (згідно класифікатора митних режимів), « 81» - транзит внутрішній (згідно класифікатора митних режимів).

У другому підрозділі графи проставлено чотиризначний код ZZ00, в якому перші два знаки «ZZ» - інше (згідно розділу «Некласифіковані особливості» класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України), « 00» - інше (згідно розділу 2 «Додаткові особливості переміщення товарів» класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України).

Графою 37 «Процедура» Порядку заповнення митних декларацій за формою єдиного адміністративного документів, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України №651 від 30.05.2012 року, визначено, якщо при переміщенні товарів особливості та/або додаткові особливості переміщення відсутні або не визначені класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, в другому підрозділі графи проставляються коди особливості та/або додаткової особливості переміщення товарів згідно з класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України, що відповідають позиціям «Інше».

У наведеному класифікаторі особливостей переміщення товарів через митний кордон, відсутній код, який регулює поставку товару без упакування, у зв`язку з чим Позивачем було вказано позиції «Інше».

Згідно Розділу 3 «Умови прийому-здачі бурової установки» договору №27092021 та Додаткової угоди №1 до договору від 20.03.2023 року товар повинен бути доставлений в термін не пізніше 31.10.2023 за умовами EXW-Waidhofen.

Відповідно до фактичних обставин справи умовами поставки товару є EXW.

Згідно до розділу А.9 умов EXW Офіційних правил тлумачення торговельних термінів Міжнародної торгової палати Інкотермс, продавець зобов`язаний за власний рахунок забезпечити пакування товару, необхідне для перевезення товару (за винятком випадків, коли в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки). Пакування здійснюється в тій мірі, в якій обставини, що стосуються транспортування (наприклад, засоби перевезення, місце призначення), були повідомлені продавцю до укладення договору купівлі-продажу. Упаковка повинна містити належне маркування.

Позивачем зазначено, що до ціни договору не була включена вартість упакування товару, оскільки товар перевозився без пакування.

З огляду на вказане, суд прийшов до висновку, що поставка товару була здійснена без упакування з огляду на те, що в даній галузі торгівлі прийнято звичайно відправляти товари з такими ж характеристиками, що обумовлені договором, без упаковки, що не спростовується Відповідачем у справі, та не суперечить наявним в справі письмовим доказам.

Надана Відповідачем до суду інша декларація, в якій зазначено, зокрема, і про пакування товару, не є тотожною з огляду на різні пункти відправки, не відповідність самого товару тощо.

Позивачем вірно було зазначено у другому підрозділі графи проставлено чотиризначний код ZZ00, в якому перші два знаки «ZZ» - інше (згідно розділу «Некласифіковані особливості» класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України), « 00» - інше (згідно розділу 2 «Додаткові особливості переміщення товарів» класифікатора особливостей переміщення товарів через митний кордон України), оскільки особливості перевезення товару без упакування не визначені класифікатором особливостей переміщення товарів через митний кордон України.

Таким чином, суд доходить висновку, що продавцем не здійснювалось пакування товару, у зв`язку з чим у покупця була відсутня необхідність для понесення додаткових витрат на пакування, а тому доводи відповідача про відсутність такої складової митної вартості як пакування або упаковка є необґрунтованими, та відхиляються судом.

Щодо зауважень відповідача, що «В банківському платіжному документі відсутнє посилання на інвойс 210911 від 29.09.2021 що унеможливлює ідентифікувати дану поставку.»

Позивачем для митного оформлення надано: контракт №27092021 від 27.09.2021, інвойс №210911 до контракту 27.09.2021, платіжне доручення в іноземній валюті або банківських металах №83 від 30.12.2021, swift платіж від 04.10.2021.

В платіжному дорученні від 30.12.2021 та swift платіж від 04.10.2021 в призначенні платежу наявне посилання на контракт №27092021 від 27.09.2021 та на конкретну техніку, яка була придбана за цим контрактом, а саме: Bauer BG 9 V BG 9/7 V Y.O.M. 1994, Сер. Nr 273.

Разом з тим, Інвойс №210911 від 29.09.2022 (рахунок на оплату) не є первинним документом, а є документом, який містить реквізити для оплати.

Таким чином, вказані доводи митного органу є безпідставними.

Отже, сумніви митного органу у достовірності відомостей про митну вартість товарів, які виникли у зв`язку з тим, що декларантом надані не всі документи є необґрунтованими. Крім того, будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено та не надано, a інших обставин, які б впливали на ціну задекларованої ТОВ «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» митної вартості товару судом не встановлено.

Поряд з цим, митний орган фактично залишив поза увагою документи, надані декларантом для митного оформлення товару. При цьому надані митному органу документи є належними та в повній мірі відповідають вимогам МК України до документів, які підтверджують митну вартість товарів, однак останні не тільки не спростовані митним органом, але й взагалі залишені без уваги.

Щодо розбіжностей між заявленою декларантом митною вартістю товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено.

Розбіжність між рівнем заявленої декларантом митної вартості товару та рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких вже здійснено, може бути лише підставою для сумніву у правильності визначення митної вартості, проте не є достатньою підставою для висновку про недостовірність даних щодо заявленої декларантом митної вартості товару. В цьому випадку митниця повинна здійснити дослідження документів щодо поставки товару з метою встановлення доказів, які підтверджують або спростовують цей сумнів.

Суд звертає увагу на те, що у постанові від 05.03.2019 року у справі №815/5791/17 Верховний Суд наголошує, що наявність обґрунтованих сумнівів у правильності зазначеної декларантом митної вартості товарів є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів. Сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Митний орган зобов`язаний зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки сумнівних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності (аналогічна позиція Верховного Суду закріплена і у постанові від 05.03.2019р. у справі №813/1532/17, постанові від 19.02.2019 у справі №805/2713/16-А).

До митного органу були надані всі необхідні та достатні докази, вартість та обсяги товару в яких є тотожними та повністю відповідають ціні вказаній в митній декларації.

Відтак, вказана обставина не є підставою для коригування митної вартості.

Суд зазначає, що митні органи мають право здійснювати контроль правильності обчислення декларантом митної вартості, але ці повноваження здійснюються у спосіб, визначений законом, зокрема, витребування додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості може мати місце тільки у випадку наявності обґрунтованих сумнівів у достовірності поданих декларантом відомостей. Такі сумніви можуть бути зумовлені неповнотою поданих документів для підтвердження заявленої митної вартості товарів, невідповідністю характеристик товарів, зазначених у поданих документах, митному огляду цих товарів, порівнянням рівня заявленої митної вартості товарів з рівнем митної вартості ідентичних або подібних товарів, митне оформлення яких уже здійснено, і таке інше.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою обставиною, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість випробовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитися у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 Митного кодексу України. Ненадання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 20.02.2018 року в справі №809/1884/16.

Таким чином, зазначені митницею у повідомленнях та рішенні про коригування митної вартості зауваження, розбіжності та невідповідність відомостей, які стали підставою для витребування митницею додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості, не можуть бути визнані об`єктивними, обґрунтованими та такими, що впливають на числові значення заявленої митної вартості.

Водночас, повноваження митниці щодо витребування додаткових документів для перевірки правильності визначення митної вартості товару можуть бути реалізовані за наявності обґрунтованих підстав для сумніву у правильності митної оцінки товару. При цьому, сумніви митниці є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Встановивши вiдсутнiсть достатніх відомостей, що підтверджують задекларовану митну вартість товарів, митниця повинна вказати, які саме складові митної вартості товарів є непідтвердженими, чому з поданих документів неможливо встановити дані складові, та які документи необхiднi для підтвердження того чи іншого показника.

Натомість, доказів повідомлення позивача про конкретні складові митної вартості товарів, які мають бути підтверджені додатково наданими ним документами відповідачем не надано.

На думку суду, позивачем у відповідності до вимог статей 52, 53 МК України подано всі необхідні документи для митного оформлення зазначеного товару за ціною договору, які не містили в собі будь-яких розбіжностей, зазначених в частині третій статті 53 МК України, і в митного органу, враховуючи вищевикладені обставини, не було підстав вимагати у декларанта додаткові документи для підтвердження митної вартості.

На переконання суду правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування першого методу повинні були бути належним чином спростовані відповідачем.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Отже, в даному випадку відповідачем не доведено, наявність розбіжностей та відсутності всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, що вплинуло чи могло вплинути на заниження позивачем митної вартості імпортованого товару, а документи які були подані декларантом для митного оформлення товару є достатніми та такими, що у своїй сукупності невикликали сумніви у достовірності зазначеної в них інформації.

Декларант не зобов`язаний (звільнений від обов`язку) доводити правильність заявленої ним митної вартості: його твердження про розмір митної вартості вважається правомірним, поки протилежне не буде доведено органом доходів і зборів.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що відповідачем не доведено обставин, які б викликали обґрунтовані сумніви в достовірності проведеного декларантом розрахунку митної вартості товару за ціною договору. Контролюючим органом не наведено переконливих аргументів, що надані декларантом документи в своїй сукупності не підтверджують числові значення складових митної вартості товару, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена за цей товар та не дають можливість здійснити митне оформлене товару за визначеним декларантом основним методом за ціною договору, не обґрунтував висновки належними та беззаперечними доказами для виникнення правових підстав по застосуванню другорядного (резервного) методу та за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів. Інших обставин, які б впливали на рівень задекларованої позивачем митної вартості товару не встановлено, тобто основні документи містили всі числові дані, необхідні для визначення вартості, зазначеної в митній декларації.

Таким чином, суд дійшов висновку, що прийняте Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України рішення про коригування митної вартості товарів №UА500220/2023/000023/1 від 25.09.2023 року, є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При цьому, оскільки саме прийняття рішення №UА500220/2023/000023/1 від 25.09.2023 року слугувало підставою для прийняття картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Одеської митниці №UА500220/2023/000063 від 25.09.2023 року, суд вважає, що вказана картка відмови також підлягає скасуванню.

Решта доводів та заперечень сторін висновків суду по суті заявлених позовних вимог не спростовують. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі «Серявін та інші проти України» від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються.

Згідно ч.2 ст. 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає в тому, що рішення повинно бути прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, на оцінці всіх фактів та обставин, що мають значення. В рішенні №37801/97 від 1 липня 2003 р. по справі Суомінен проти Фінляндії Європейський суд вказав, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень, а в рішенні від 10 лютого 2010 р. у справі Серявін та інші проти України Європейський суд відзначив, що у рішеннях судів та органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. В рішенні від 27 вересня 2010 р. по справі Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд зазначив, що призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті.

Сутність принципу правової визначеності Європейський суд визначив як забезпечення передбачуваності ситуації та правовідносин у сферах, що регулюються, цей принцип не дозволяє державі посилатись на відсутність певного правового акта, який визначає механізм реалізації прав і свобод громадян, закріплених у конституційних та інших актах. На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок (Лелас проти Хорватії і Тошкуце та інші проти Румунії) і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах (Онер`їлдіз проти Туреччини).

Згідно статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) необхідно розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Тобто ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Частиною 1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Щодо судових витрат.

Відповідно до ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Позивачем за подання до суду даного позову сплачено 29524,00 грн. судового збору відповідно до платіжних інструкцій №3062 від 20.10.2023 року та №3137 від 09.11.2023 року.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про стягнення з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» судового збору у розмірі 29524,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-9, 139, 157, 242, 246, 250, 251, 255, 293-297 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» до Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці про коригування митної вартості товарів № UA500500/2023/000478/2 від 05.07.2023 року.

Визнати протиправним та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500500/2023/000968.

Стягнути з Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (адреса: 65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Остапа Вишні, буд. 1 Б, ЄДРПОУ 37679391) судові витрати у розмірі 29524,00 грн (двадцять дев`ять тисяч п`ятсот двадцять чотири гривні 00 копійок).

Рішення набирає законної сили згідно ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими ст.ст. 293-297 та п. 15-5 розділу VII Кодексу адміністративного судочинства України.

Товариство з обмеженою відповідальністю «РОСТГРУП ПРОМИСЛОВИЙ ДЕМОНТАЖ» (адреса: 65000, Одеська обл., м. Одеса, вул. Остапа Вишні, буд. 1 Б, ЄДРПОУ 37679391, ел. пошта sbtplus@ukr.net, тел. 380487958246)

Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України (адреса: 65078, м. Одеса, вулиця Лип Івана та Юрія, буд. 21 А, ЄДРПОУ 44005631, ел. пошта od.post@customs.gov.ua, тел. 380487498296)

Головуючий суддя Нінель ПОТОЦЬКА