Ухвала

від 22.04.2024 по справі 420/29962/23

П'ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

22 квітня 2024 р.м. ОдесаСправа № 420/29962/23

Колегія суддів П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі:

судді-доповідача Шевчук О.А.,

суддів Бойка А.В., Федусика А.Г.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 р. у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Ростгруп промисловий демонтаж" до Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості та картки відмови в прийнятті митної декларації,

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року адміністративний позов задоволено повністю.

На зазначене рішення суду Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України подали апеляційну скаргу.

До апеляційної скарги апелянтом подано заяву про поновлення строку, в якій просить суд поновити строк на апеляційне оскарження рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року. В обгрунтування заяви апелянт зазначає, що вказане рішення Одеська митниця отримала 29.02.2024 року, що підтверджується карткою руху документу.

Суд вважає обгрунтованими доводи апелянта стосовно пропуску строку.

Проте, ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 року зазначена апеляційна скарга залишена без руху у зв`язку з несплатою судового збору за подачу апеляційної скарги та було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

Відповідно до довідки про доставку електронного листа, ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху доставлено до електронного кабінету Одеській митниці як відокремленому підрозділу Державної митної служби України 04.04.2024 року о 18:09.

15 квітня 2024 року до суду надійшло клопотання Одеської митниці, як відокремлений підрозділ Державної митної служби України, в якому апелянт просить відстрочити сплату судового збору за подання апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року у справі №420/29962/23. У випадку неможливості відстрочення продовжити строк усунення недоліків поданої апеляційної скарги. В обґрунтування клопотання апелянт зазначає, що в умовах воєнного стану у Одеської митниці відсутні бюджетні надходження на оплату судового збору. Додатково Одеська митниця зазначає, що з метою недопущення відмови у відкритті апеляційного провадження чи повернення апеляційної скарги з підстав несплати судового збору у встановленому розмірі у справі № 420/29962/23 начальник Одеської митниці надав розпорядження Управлінню фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Одеської митниці щодо сплати судового збору за подання до П`ятого апеляційного суду апеляційної скарги на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19.02.2024 року, але у Одеської митниці тимчасово відсутні бюджетні асигнування на оплату судового збору за подання позовних заяв, апеляційних чи касаційних скарг, що підтверджується відповідною випискою.

Що стосується клопотання про відстрочення сплати судового збору, суд не приймає до уваги зазначене клопотання апелянта, оскільки відстрочення сплати судового збору є правом, а не обов`язком суду відповідно до ч.1 ст.133 КАС України та ч.1,2 ст.8 ЗУ Про судовий збір, апелянт є державним органом, а тому, посилання на майновий стан та причини на обгрунтування клопотання про відстрочення сплати судового збору, зазначені апелянтом, в даному випадку є недоречним та не являється достатньою підставою для відстрочення сплати судового збору, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Крім того, для вирішення питання про відстрочення сплати судового збору необхідним є доведення особою, яка звертається із відповідним клопотанням, фінансової неможливості сплатити судовий збір. При цьому, оцінці також підлягають дії, вчинені скаржником задля сплати судового збору та причини, з яких такі дії не призвели до позитивного вирішення питання його сплати.

Суд зазначає, що лише факт введення воєнного стану на території України не може бути визнаний поважною причиною для невиконання вимог ухвали про залишення апеляційної скарги без руху щодо сплати судового збору для органу державної влади, за відсутності відповідних обґрунтувань та доказів того, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу.

Аналогічна правова позиція викладена в ухвалі Верховного Суду від 30.01.2023 року по справі №380/3793/20.

В даному випадку апелянтом не надано жодних доказів які б свідчили про вжиття всіх залежних від апелянта заходів для сплати судового збору у визначеному розмірі.

Таким чином, враховуючи, що апелянт не надає жодних доказів про вжиття всіх залежних від них заходів для усунення недоліків та не обгрунтовує, як саме введення воєнного стану, вплинуло на роботу цього державного органу, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вищезазначеного клопотання.

Що стосується клопотання про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з ст. 8 КАС України усі учасники судового процесу є рівними перед законом і судом.

Не може бути привілеїв чи обмежень прав учасників судового процесу за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Відповідно до ч. 2 ст. 121, ч.1 ст.133 КАС України, встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Суд враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Однак, суд звертає увагу апелянта на те, що, держава має дотримуватися принципу "належного урядування" та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Виходячи з принципу "належного урядування", державні органи зобов`язанні діяти вчасно та в належний спосіб, в тому числі при оскарженні судових рішень у судовому порядку. Будь-які зволікання зі сплатою судового збору у строк, встановлений законодавцем для оскарження судового рішення через несплату судового збору вже саме по собі є порушенням принципу "належного урядування", про який наголошує ЄСПЛ у своїх рішеннях.

У справі Рисовський проти України Європейський Суд з прав людини підкреслив особливу важливість принципу належного урядування, який передбачає, що в разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб.

Отже, встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених КАС України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

З огляду на вищезазначене, суд приходить до висновку, що клопотання Одеської митниці про продовження строку усунення недоліків апеляційної скарги не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 2 ст. 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.

Згідно з ч. 5 ст. 298 КАС України питання про повернення апеляційної скарги суд апеляційної інстанції вирішує протягом п`яти днів з дня надходження апеляційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.

Як зазначено вище, строк на усунення недоліків апеляційної скарги було надано апелянту десять днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху, тобто останнім днем усунення недоліків є 15 квітня 2024 року.

Станом на 22 квітня 2024 року Одеська митниця як відокремлений підрозділ Державної митної служби України не виконали вимоги ухвали П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04 квітня 2024 р., а тому є підстави для повернення апеляційної скарги.

Додатково суд зазначає, що повернення апеляційної скарги не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.

Керуючись ст..ст. 121, 133, 169, 296 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання Одеської митниці як відокремленого підрозділу Державної митної служби України про відстрочення сплати судового збору або продовження строку для усунення недоліків відмовити.

Апеляційну скаргу Одеської митниці, як відокремленого підрозділу Державної митної служби України на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2024 року повернути скаржнику.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання суддями та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя-доповідач О.А. ШевчукСудді А.В. Бойко А.Г. Федусик