Ухвала

від 29.02.2024 по справі 500/6428/23

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

про закриття провадження у справі

Справа № 500/6428/23

29 лютого 2024 р.м.ТернопільТернопільський окружний адміністративний суд, в складі:

головуючої судді Дерех Н.В.

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Почаївського Свято-Духівського чоловічого монастиря Української Православної церкви до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання дій протиправними та встановлення, фіксування у формі Акта порушень в рамках договірних відносин, -

ВСТАНОВИВ:

Почаївський Свято-Духівський чоловічий монастир Української православної церкви (надалі, позивач) звернувся до суду з позовом до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області (надалі, відповідач), в якому, з урахуванням уточненої редакції позовної заяви, просить визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Тернопільській області стосовно прийняття участі у роботі комісії створеної наказом філії "Кременецьке лісове господарство" від 24.04.2023 №88 та встановлення, фіксування у формі Акту обстеження, фактів порушень вимог законодавства Почаївським Свято-Духівським монастирем в рамках договірних відносин по Договору довгострокового користування лісами від 28.12.2012, укладеним між Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" та Почаївським Свято-Духівським монастирем.

Ухвалою суду від 10.10.2023 позовну заяву залишено без руху, та у встановлений судом строк позивач усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.

Ухвалою суду від 31.10.2023 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в даній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Даною ухвалою відповідачу встановлено 15-денний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі для подання відзиву на позовну заяву.

Сторонами у справі були подані суду відповідні заяви по суті справи: відзив на позовну заяву, відповідь на відзив, заперечення, а також додаткові пояснення представника позивача, заперечення відповідача на відповідь на відзив.

Як слідує з матеріалів справи, 28.12.2012 між Державним підприємством «Кременецьке лісове господарство» та Почаївським Свято-Духівським монастирем укладено Договір довгострокового користування лісами (надалі, Договір), згідно якого надано в строкове платне користування лісову ділянку загальної площею 6,0 га для освітньо-виховних та оздоровчих цілей.

24.04.2023 Філією "Кременецьке лісове господарство" Державного спеціалізованого господарського підприємства Державного агентства лісових ресурсів України прийнято Наказ №88 "Про створення комісії для обстеження частини земельної ділянки з кадастровим номером 6123488200:01:001:0225" (надалі, Наказ), пунктом 1 якого передбачено провести обстеження земельної ділянки в урочищі "Скит" Почаївського лісництва.

Як слідує з преамбули Наказу, метою такого є встановлення відповідності використання земельної ділянки наданої для освітньо-виховних та оздоровчих цілей площею 6,0 га Свято-Духівському монастирю.

Водночас, пунктом 2 Наказу передбачено для проведення обстеження земельної ділянки створити комісію у складі головного лісничого Колінсука С.С., начальника відділу лісового господарства Шевчука С.В., майстра лісу Почаївського лісництва Фещука Г.В.

Згідно пункту 3 Наказу, для проведення обстеження головному лісничому Колінчуку С.С. підготувати лист для участі в роботі в комісії спеціалістів наступних організацій (за згодою): Головне управління Держгеокадастру у Тернопільській області, Управління екології та природних ресурсів Тернопільської ОВА, Державна екологічна інспекція у Тернопільській області, Кременецький РВП ГУНП в Тернопільській області, Кременецька районна державна адміністрація, Голова Почаївської ОТГ, Почаївський Свято-Духівський монастир.

Комісією проведено вивчення документів та обстеження лісових ділянок на предмет дотримання умов використання довгострокового тимчасового користування лісами Почаївським Свято-Духівським монастирем наданих для освітньо-виховних та оздоровчих цілей згідно договору від 28.12.2012 та викладено висновки цієї комісії в Акті обстеження від 28.04.2023.

З даного Акту слідує, що за результатами вивчення документів та обстеження лісових ділянок, комісія просить розірвати договір на право довгострокового тимчасового користування лісам від 28.12.2012 за взаємною згодою сторін та повернути лісову ділянку загальною площею 6,0 га постійному лісокористувачу (власнику лісів).

Звертаючись до адміністративного суду, позивач враховує Державну екологічну інспекцію у Тернопільській області, представник якої приймав участь у роботі вищезазначеної комісії, як суб`єкт владних повноважень, а тому дії Державної екологічної інспекції в Тернопільській області стосовно обстеження лісових ділянок, встановлення порушень вимог законодавства та їх фіксування у формі Акту обстеження порушує, на думку позивача, його права та інтереси, як законного користувача лісами.

З приводу наведених позивачем доводів, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до частинам першої та другої ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з частиною 5 статті 5 КАС України, ніхто не може бути позбавлений права на участь у розгляді своєї справи у визначеному цим Кодексом порядку.

У відповідності до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно - правових спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Тобто, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.

У пункті 7 частини першої статті 4 КАС України визначено, що суб`єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Разом з тим, неправильним є поширення юрисдикції адміністративних судів на той чи інший спір тільки тому, що відповідачем у справі є суб`єкт владних повноважень, а предметом перегляду - його акт індивідуальної дії. Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.

Приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб`єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб`єктів владних повноважень.

Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 805/4506/16-а, від 27 червня 2018 року у справі № 815/6945/16, а також в постанові Верховного Суду від 24 квітня 2019 року у справі № 826/6396/17.

У постанові від 16.09.2020 у справі № 804/8836/17 при визначенні юрисдикції спору Велика Палата Верховного Суду зазначила:

Публічно-правовий спір має особливий суб`єктний склад. Участь суб`єкта владних повноважень є обов`язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Однак сама по собі участь у спорі суб`єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції. Необхідно з`ясовувати, у зв`язку із чим виник спір та за захистом яких прав особа звернулася до суду.

Якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов`язані з реалізацією її майнових або особистих немайнових інтересів, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту цивільних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 18 листопада 2021 року у справі № 640/4325/21.

Відповідно до приписів частини 5 статті 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Зокрема, у прохальній частині позовної заяви позивач просить визнати протиправними дії Державної екологічної інспекції у Тернопільській області стосовно прийняття участі у роботі комісії створеної наказом філії "Кременецьке лісове господарство" від 24.04.2023 №88 та встановлення, фіксування Акту обстеження, фактів порушень вимог законодавства Почаївським Свято-Духівським монастирем в рамках договірних відносин по Договору довгострокового користування лісами від 28.12.2012, укладеним між Державним підприємством "Кременецьке лісове господарство" та Почаївським Свято-Духівським монастирем.

На думку суду, прийняття участі відповідача у роботі комісії, яка створена Наказом юридичної особи, яка не є юридичною особою публічного права, не може розцінюватись як діяльність щодо публічно-владних управлінських функцій, в тому числі, на виконання делегованих повноважень, а тому спір, який виник у зв`язку із діяльністю Державної екологічної інспекції у Тернопільській області у цій комісії, суд не розцінює як публічно-правовий спір.

Тобто, така діяльність відповідача не є здійсненням ним публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства.

Як вбачається з описової частини позовної заяви, даний спір зводиться до спору, що виник при виконанні Договору про право користування довгострокового тимчасового користування лісами від 28.12.2012, який укладений між ДП "Коременецьке лісове господарство (постійний лісокористувач, власник лісів (уповноважена ним особа) та тимчасовим лісокористувачем Почаївським Свято-Духівським чоловічим монастирем Української Православної церкви, яким постійний лісокористувач, власник лісів виділяє лісову ділянку загальною площею 6.0 га, а тимчасовий лісокористувач приймає в строкове платне користування лісову ділянку для освітньо-виховних та оздоровчих цілей, тобто, на думку суду, даний спір є спором тимчасового лісокористувача з приводу порушення його майнових прав та інтересів щодо тимчасового користування лісовою ділянкою.

Суд враховує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12 червня 2019 року у справі №359/3132/16-а, дійшла висновку, що якщо спір стосується права користування позивачем земельною ділянкою, а також пов`язаний із реалізацією позивачем права користування земельною ділянкою, у тому числі щодо проведення інвентаризації такої земельної ділянки, такий спір не підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства, оскільки є спір про цивільне право та має вирішуватися в залежності від суб`єктного складу учасників судового процесу в порядку цивільного чи господарського судочинства.

З урахуванням вищевказаного та виходячи із суті спору, суд вважає, що цей спір є спором щодо права користування лісовою ділянкою, тобто спором про право, вирішення якого не віднесено до компетенції адміністративного суду.

При цьому, підвідомчість господарських справ установлено статтею 20 Господарського процесуального кодексу України, за змістом пункту 6 частини 1 якої визначено, що справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи підприємці.

Тобто, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, позовні вимоги Почаївського Свято-Духівського чоловічого монастиря Української Православної церкви слід розгляди у порядку господарського судочинства, оскільки спір у цій справі не пов`язаний із захистом прав, свобод чи інтересів позивача у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку відповідача, а стосується захисту його приватних інтересів.

Відповідно до пункту 1 частини першої ст. 238 КАС України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.

Враховуючи наведене вище, суд вважає, що у даному випадку вбачається спір про право, а тому спір у цій справі не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а має вирішуватись, виходячи із суб`єктного складу учасників, відповідним господарським судом в порядку господарського судочинства, відтак провадження у справі підлягає закриттю з підстав, зазначених у пункті 1 частини першої ст.238 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 238, 243 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Закрити провадження в адміністративній справі за позовом Почаївського Свято-Духівського чоловічого монастиря Української Православної церкви до Державної екологічної інспекції у Тернопільській області про визнання дій протиправними.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даного спору належить розглядати за правилами господарського судочинства.

Копію ухвали надіслати сторонам про справі.

Відповідно до частини першої статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Згідно із статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга подається безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.

Повний текст ухвали складено та підписано 29.02.2024.

Реквізити учасників справи:

позивач - Почаївський Свято-Духівський чоловічий монастир Української Православної церкви (місцезнаходження: вул. Липова, 51, м. Почаїв, Тернопільська обл., Кременецький р-н,47025 код ЄДРПОУ 26427919);

відповідач - Державна екологічна інспекція у Тернопільській області (місцезнаходження: вул. Шашкевича, 3, м. Тернопіль,46008 код ЄДРПОУ:37977693).

Головуюча суддяДерех Н.В.