Рішення

від 29.02.2024 по справі 520/35175/23

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61022, м. Харків, майдан Свободи, 6, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 р. справа № 520/35175/23

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олексія Котеньова, розглянувши у письмовому провадженні заяву представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнення судового збору у адміністративній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» (вул. Центральна, буд. 2, м. Балаклія, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64207, код ЄДРПОУ 41512053) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) , Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 27.02.2024 задоволено позов Товариства з обмеженою відповідальністю «БАЛАКЛІЯ ХПП» (вул. Центральна, буд. 2, м. Балаклія, Харківська обл., Ізюмський р-н, 64207, код ЄДРПОУ 41512053) до Головного управління ДПС у Харківській області, утворене на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України (вул. Пушкінська, буд. 46, м. Харків, Харківська обл., Харківський р-н, 61057, код ЄДРПОУ 43983495) , Державної податкової служби України (площа Львівська, буд. 8, м. Київ, 04053, код ЄДРПОУ 43005393) про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

28.02.2024 до суду від представника позивача надійшла заява про ухвалення додаткового судового рішення, в якій представник позивача, серед іншого, просить суд:

- розглянути раніше подану Позивачем Заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу від 12.01.2024 року;

- ухвалити додаткове рішення, яким вирішити питання про судові витрати по справі № 520/35175/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Балаклія ХПП» до Головного управління ДПС у Харківській області, утвореного на правах відокремленого підрозділу Державної податкової служби України, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

Суд розглядає заяву у порядку письмового провадження без фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу на підставі п.10 ч.1 ст.4, ч.4 ст.229 КАС України.

Відповідно до п.3 ч.1 ст.252 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою учасника справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч.7 ст. 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Згідно зі статтею 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог.

У випадку, передбаченому частиною третьою цієї статті, суд виносить додаткове рішення в порядку, визначеному статтею 252 цього Кодексу.

Приписами ст.132 КАС України визначено, що судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Згідно з ч.7 ст.139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

Позивач у позовній заяві повідомив про наявність та орієнтовний розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 10000,00 (десять тисяч гривень, 00 коп), які просив стягнути з відповідачів.

Позивач 12.01.2024 року подав до суду через підсистему «Електронний суд» Заяву про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу разом з відповідними доказами на підтвердження розміру витрат які Позивач має сплатити у зв`язку з розглядом справи.

Частинами 3-5 статті 134 КАС України визначено, що для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У пункті 269 Рішення у справі East/West Alliance Limited проти України Європейський суд з прав людини зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

20.11.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Балаклія ХПП» та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Договір № 20/11/23 про надання правничої допомоги.

24.11.2023 між Позивачем та Адвокатським об`єднанням «Тауер» укладено Додаткову угоду до Договору № 20/11/23 про надання правничої допомоги від 20.11.2023 року, умовами якої передбачено, що за надання Об`єднанням правничої допомоги за Договором встановлюється оплата у вигляді фіксованої ставки адвокатського гонорару за годину роботи, що становить 50 відсотків прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого з 01.01.2023 р. (2684,00 грн.) та складає 1342,00 грн, а за участь в одному судовому засіданні встановлюється фіксована ставка адвокатського гонорару, що складає 2000,00 гривень. Загальна вартість наданої правничої допомоги визначається сторонами в Актах про надані послуги (правничу допомогу).

Порядок оплати послуг передбачено п. 3 Додаткової угоди від 24.11.2023 року до Договору № 20/11/23 про надання правничої допомоги від 20.11.2023 року, а саме: Клієнт зобов`язується здійснити оплату за надання Об`єднанням правничої допомоги за Договором на п/р НОМЕР_1 в АТ «ТАСКОМБАНК», МФО 339500, протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання Акту про надані послуги (правничу допомогу) або в інший строк, якщо такий строк встановлений Сторонами в Акті про надані послуги (правничу допомогу), в розмірі, визначеному сторонами в Акті про надані послуги (правничу допомогу).

26.12.2023 сторони за Договору № 20/11/23 про надання правничої допомоги від 20.11.2023 року підписали Акт про надані послуги (правничу допомогу) № 1, відповідно до якого вартість наданих послуг складає 6710,00 грн.

Відповідно до п. 3 Акту про надані послуги (правничу допомогу) № 1 від 26.12.2023 року Клієнт зобов`язується здійснити повну оплату Об`єднанню за надані послуги (правничу допомогу) згідно цього Акту протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання цього Акту.

Як зазначає адвокат у заяві, витрати Позивача на професійну правничу допомогу у даній справі склали 6710,00 грн, які Клієнт має сплатити до 24.02.2024 року (тобто протягом 60 (шістдесяти) календарних днів з дня підписання Акту).

Заяву про ухвалення додаткового судового рішення адвокатом подано 28.02.2024, при цьому до суду не надано доказів оплати послуг адвоката, які позивач мав сплатити ще 24.02.2024.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

При визначенні суми відшкодування суд повинен виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (в подальшому - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі Схід/Захід Альянс Лімітед проти України (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У пункті 269 Рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов`язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов`язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою (див. вищезазначене рішення щодо справедливої сатисфакції у справі Іатрідіс проти Греції (Iatridis v. Greece), п. 55 з подальшими посиланнями).

Тобто, питання розподілу судових витрат пов`язане із суддівським розсудом (дискреційні повноваження).

Аналогічні висновки щодо застосування норм матеріального права, викладені в постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 р. у справі № 826/1216/16 та в постановах Верховного Суду від 17.09.2019 р. у справі № 810/3806/18, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19.

Вирішенню питання про розподіл судових витрат передує врахування судом, зокрема, обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору, значення справи для сторін. При цьому, принципи обґрунтованості та пропорційності розміру таких витрат до предмета спору повинні розглядатися, у тому числі, через призму принципу співмірності, який, як вже було зазначено вище, включає у себе такі критерії: складність справи та виконаних робіт (наданих послуг); час, витрачений на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсяг наданих послуг та виконаних робіт; ціна позову та (або) значення справи для сторони.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права, викладений в постанові Верховного Суду від 02.09.2020 р. у справі № 826/4959/16.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо.

Крім того, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, повинен бути співрозмірним з ціною позову, тобто не має бути явно завищеним порівняно з ціною позову. Також судом мають бути враховані критерії об`єктивного визначення розміру суми послуг адвоката. У зв`язку з цим суд, з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

Аналогічні висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 26.06.2019 р. у справі № 200/14113/18-а, від 31.03.2020 р. у справі № 726/549/19, від 21.05.2020 р. у справі № 240/3888/19, від 11.02.2021 р. у справі № 520/9115/19, № 640/19536/18 від 03.02.2022 р.

Також, при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг з категорією складності справи, витраченого адвокатом часу, об`єму наданих послуг, ціни позову та (або) значенню справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Суд звертає увагу, що позивачем до заяви про стягнення витрат на професійну правничу допомогу не надано доказів здійснених позивачем витрат для надання правничої допомоги, які на момент подання такої заяви мали бути сплачені, відповідно до вимог ч. 4 ст. 134 КАС України, яка передбачає саме витрати здійснені позивачем, а не такі, що відбудуться в майбутньому, тому до суду повинен бути наданий доказ здійснення позивачем витрат, якого до заяви не надано.

З урахуванням викладеного, в силу положень ч. 4 ст. 134 КАС України, оскільки матеріали справи не містять належних доказів здійснених позивачем витрат, необхідних для надання правничої допомоги, то також відсутні підстави для відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу такої сторони.

Щодо питання про розподіл витрат щодо стягнення за рахунок бюджетних асигнувань відповідачів на користь позивача судового збору, суд зазначає таке.

У рішенні від 27.02.2024 судом вирішено стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Харківській області на користь ТОВ "БАЛАКЛІЯ ХПП" суму судового збору у розмірі 9662,40 грн; а також стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної податкової служби України на користь ТОВ "БАЛАКЛІЯ ХПП" суму судового збору у розмірі 9662,40 грн, що в сумі складає 19324,80 грн.

Представник позивача вказав, що з урахуванням дев`яти вимог немайнового характеру позивачем було сплачено судовий збір в сумі 24156,00 грн на підтвердження чого до суду разом із позовною заявою було додано копію платіжної інструкції № 2120 від 05.12.2023, а тому він вважає, що судом не вирішено питання розподілу судових витрат зі сплати судового збору в сумі 4831,20 грн.

Суд зазначає, що частиною 2 статті 132 КАС України встановлено, що розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України "Про судовий збір" від 8 липня 2011 року №3674-VI, судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Підпунктом 1 пункту 3 частини 2 статті 4 Закону України Про судовий збір встановлено, що за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано юридичною особою встановлюється ставка судового збору в розмірі 1 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу.

Відповідно до абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» з 1 січня 2023 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 2684 гривень.

Відповідно до ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" у разі коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Згідно з ч.3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Позов подано через систему "Електронний суд", а тому судовий збір, що належить сплатити у цій справі за 9 немайнових вимог, становить 19324,80 грн, і саме така сума підлягає стягненню із відповідачів при задоволенні позову.

Суд роз`яснює адвокату про наявність процедури, передбаченої п.1 ч.1 ст.7 Закону України "Про судовий збір", а саме повернення судового збору за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Керуючись ст.ст. 5-10, 19, 77, 132-143, 241-246, 250, 252, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні заяви представника позивача про розподіл витрат на професійну правничу допомогу та стягнення судового збору.

Апеляційна скарга на додаткове рішення суду подається протягом тридцяти днів безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини додаткового рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення у повному обсязі виготовлено 29 лютого 2024 року.

Суддя Олексій КОТЕНЬОВ