Ухвала

від 21.02.2024 по справі 756/28/24

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

1[1]

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ

Київського апеляційного суду в складі:

головуючого суддіОСОБА_1 ,суддів при секретарі судового засіданняОСОБА_2 , ОСОБА_3 ОСОБА_4 розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві 21 лютого 2024 року клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження та апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , на ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року, відносно,

ОСОБА_6 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в с. Засулля Недригайлівського району Сумської області, громадянина України, з вищою освітою, військовослужбовця за контрактом Управління державної охорони України, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , та проживаючого у АДРЕСА_2 , раніше не судимого,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України, -

за участі: прокурора захисника підозрюваного ОСОБА_7 , ОСОБА_8 ОСОБА_6

ВСТАНОВИЛА:

Вказаною ухвалою частково задоволено клопотання старшого слідчого СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_6 та застосовано до нього запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Не погоджуючись з таким рішенням, захисник ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 подала апеляційну скаргу, в якій просила, поновити строк на апеляційне оскарження, скасувати ухвалу слідчого судді, постановити нову ухвалу, якою відмовити у задоволенні клопотання.

Щодо строку на апеляційне оскарження зазначає, що у судовому засіданні 04 січня 2024 року стороні захисту під розписку вручено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст ухвали захисником отримано 08 січня 2024 року, апеляційну скаргу направлено поштою 15 січня 2024 року. З цих підстав просила поновити строк на апеляційне оскарження.

Вважає оскаржувану ухвалу незаконною, через істотні порушення вимог кримінального процесуального закону та невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.

На думку апелянта, підозра необґрунтована, а ризики, передбачені ст. 177 КПК України недоведені.

Захисник зазначає, що під час розгляду клопотання сторона захисту пояснила чому є всі підстави вважати, що саме роботодавець ОСОБА_6 , ТОВ «МК «Діла», мав всі можливості для того щоб створити умови для звинувачення його у вчиненні злочину. Матеріали додані до клопотання слідчого підтверджують наявність такого конфлікту до нібито вчинення ОСОБА_6 злочину, а також можливість входу сторонніх осіб, які знають пароль до робочого ноутбука в гугл акаунт підозрюваного.

Крім того, безперешкодний доступ до гугл-аккаунту ІНФОРМАЦІЯ_2 . як вбачається з протоколу огляду від 06.07.2023, отримав і інспектор поліції та спеціаліст. Вони без додаткових маніпуляцій змогли відкрити ноутбук, зайти в обліковий запис і отримати всю необхідну інформацію.

Також, жодним локальним нормативним актом ТОВ «МД «Діла» не заборонено копіювання інформації з Microsoft Dynamics 365 Business Central (комплексна система автоматизації бізнес-процесів). Тому твердження ТОВ «МК «Діла» про те, що ОСОБА_6 не мав би використовувати для роботи власний гугл-аккаунт є надуманим.

Зауважує, що всі догани містять посилання на п. 4.7 Службової інструкції ОСОБА_6 без конкретизації - в чому саме полягало порушення цього пункту інструкції.

Крім того, звертає увагу на Висновок експерта № 17/12-23 в якому вказано, що ТОВ «МЛ «Діла» внаслідок копіювання баз даних завдано збитків у розмірі 21,147 млн. грн. Даний висновок долучено до клопотання як обґрунтування заподіяння значної шкоди ТОВ «МЛ «Діла» внаслідок вчиненого злочину. Проте, такі висновки експерта є хибними. Оскільки вартість вказаних збитків експертом пораховано по витратам понесеним на створення бази Microsoft Dynamics 365 Business Central. Однак, не існує і не може існувати жодного доказу, що свідчив би про те, що вказана база постраждала і перестала працювати після копіювання з неї інформації ОСОБА_6 . База працює і всі дані в ній залишилися неушкодженими, та матеріали справи не містять зворотного.

Під час розгляду клопотання ОСОБА_6 пояснив, що невинний і планує доводити свою невинуватість, жодного бажання переховуватися, у нього не має. Прокурор у судовому засіданні підтвердив належну процесуальну поведінку підозрюваного.

Також зазначає, що доказом на обґрунтування існування такого ризику слідчий і прокурор вважають неявку ОСОБА_6 до Роменського ТЦК. При тому, що вже на момент такого виклику у підозрюваного була домовленість про проходження служби в Управлінні державної служби охорони України. Про, що роботодавцю, ТОВ «МЛ «Діла», достеменно про це відомо, адже він готував характеристику ОСОБА_6 на запит УДСО.

Окрім того, ОСОБА_6 наразі проходить службу в Управлінні державної служби охорони України, а відтак переховування від слідства, фактично означає залишити місце служби військовослужбовцем, що в умовах воєнного стану карається.

Слідчим суддею не обґрунтовано визначено розмір застави, оскільки під час розгляду клопотання ОСОБА_6 пояснив, що його щомісячний розмір гонорару становить 30-35 тисяч гривень, відтак слідча суддя визначив розмір застави у 242 240,00 (двісті сорок дві тисячі двісті сорок) гривень, тобто заробітну плату ОСОБА_6 за сім місяців.

Заслухавши доповідь судді, доводи захисника та підозрюваного, які просили задовольнити апеляційну скаргу, пояснення прокурора, який заперечував щодо апеляційної скарги, вивчивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що вона не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Порядок і строки апеляційного оскарження чітко визначено та регламентовано ст. 395 КПК України. Так, згідно з п. 3 ч. 2 вказаної статті апеляційна скарга може бути подана на ухвалу слідчого судді - протягом п`яти днів з дня її оголошення, а відповідно до ч. 3 цієї ж статті, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Згідно з висновком Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду, який викладено у постанові від 27 травня 2019 року у справі № 461/1434/18, у випадку коли слідчий суддя з посиланням на ч. 2 ст. 376 КПК України постановив ухвалу та оголосив її резолютивну частину, а повний текст ухвали оголосив у інший день, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня оголошення резолютивної частини ухвали. Разом з цим, у випадку необізнаності у заінтересованих осіб з мотивами прийнятого слідчим суддею рішення, вказане за їх клопотанням може бути визнано поважною причиною пропуску строку апеляційного оскарження та підставою для його поновлення в порядку, передбаченому ч. 1 ст. 117 КПК України.

У своєму клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження захисник зазначила, що у судовому засіданні 04 січня 2024 року стороні захисту під розписку вручено вступну та резолютивну частину оскаржуваного рішення, повний текст ухвали захисником отримано 08 січня 2024 року, апеляційну скаргу направлено поштою 15 січня 2024 року. З огляду на зазначене, колегія суддів вважає, що строк на апеляційне оскарження підлягає поновленню.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, СВ Оболонського УП ГУ НП у м. Києві, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке 23 червня 2023 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань під № 12023100050002248, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

03 січня 2024 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 362 КК України.

03 січня 2024 року старший слідчий СВ Оболонського УП ГУНП в м. Києві ОСОБА_9 звернувся до Оболонського районного суду м. Києва з клопотанням про застосування відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою із визначенням розміру застави у 300 розмірах прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з покладенням обов`язків, передбачених ч. 5 ст. 194 КПК України.

Ухвалою слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року клопотання слідчого задоволено частково та застосовано до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді застави у розмірі вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 242 240 гривень, зобов`язано підозрюваного прибувати за кожною вимогою слідчих СВ Оболонського УП ГУНП у м. Києві, у провадженні яких перебуває дане кримінальне провадження, до процесуальних керівників, які здійснюють процесуальне керівництво, а також до слідчого судді, суду, та покладено обов`язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України.

Колегія суддів погоджується із прийнятим рішенням слідчого судді, вважає його законним, вмотивованим, та обґрунтованим з наступних підстав.

Перевіряючи законність прийнятого рішення слідчим суддею, колегія суддів враховує практику Європейського суду з прав людини та дотримання ним вимог КПК України, які регулюють норми застосування запобіжного заходу.

Як вбачається із матеріалів, зокрема журналу судового засідання, слідчий суддя дослідив матеріали провадження, вислухав пояснення учасників судового розгляду, а також врахував дані про особу підозрюваного та дійшов висновку про застосування щодо ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді застави.

Слідчим суддею під час вирішення клопотання дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце та підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, які приведені у клопотанні слідчого та в доданих матеріалах, однак на даному етапі провадження не вправі вирішувати питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті.

Зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні кримінального правопорушення, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих даних визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї обмежувального заходу, а тому, з огляду на наведені у клопотанні слідчого обставини, вважав про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні інкримінованого ОСОБА_6 кримінального правопорушення.

Відповідно до положень ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобіганням спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити злочинну діяльність.

У відповідності до ст. 178 цього Кодексу при вирішенні питання про застосування запобіжного заходу, крім наявності ризиків, зазначених у статті 177 КПК України, слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний в сукупності оцінити, серед іншого, тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі, дані про особу підозрюваного, вік та стан здоров`я, міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців, репутацію.

Разом з тим, відповідно до положень ч. 3 ст. 176 цього Кодексу слідчий суддя, суд відмовляє у застосуванні запобіжного заходу, якщо слідчий, прокурор не доведе, що встановлені під час розгляду клопотання про застосування запобіжних заходів обставини, є достатніми для переконання, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів, передбачених частиною першою цієї статті, не може запобігти доведеним під час розгляду ризику або ризикам. При цьому найбільш м`яким запобіжним заходом є особисте зобов`язання, а найбільш суворим - тримання під вартою.

Оцінюючи заявлені стороною обвинувачення ризики переховування від органу досудового розслідування та/або суду, незаконного впливу на свідків, представника потерпілого, експерта у кримінальному провадженні та перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином, слідчий суддя, з огляду на положення КПК України та прецедентну практику ЄСПЛ, врахував повідомлені підозрюваним ОСОБА_6 дані про свою особу та рід занять, в світлі запровадженого в Україні воєнного стану відмітив, що стороною обвинувачення не надано переконливих доказів на підтвердження того, що вказані ризики мають настільки високий ступінь ймовірності настання, що для їх запобігання неможливо застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 інший запобіжний захід, не пов`язаний з триманням під вартою.

Частиною 4 ст. 194 КПК України передбачено, що у разі, якщо при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу прокурор доведе обставини, передбачені пунктами 1 та 2 ч. 1 цієї статті, але не доведе обставини, передбачені пунктом 3 частини першої цієї статті, слідчий суддя, суд має право застосувати більш м`який запобіжний захід, ніж той, який зазначений у клопотанні, а також покласти на підозрюваного, обвинуваченого обов`язки, передбачені частинами 5 та 6 цієї статті, необхідність покладення яких встановлена з наведеного прокурором обґрунтування клопотання.

За викладених обставин, слідчий суддя прийшов до обґрунтованого висновку що клопотання не містить переконливого обґрунтування доводів сторони обвинувачення про наявність у підозрюваного наміру перешкоджати ходу досудового розслідування у такий спосіб, що застосування більш м`якого запобіжного заходу буде недостатнім для запобігання ризикам, передбаченим ст. 177 КПК України, а відтак застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є непропорційними легітимній меті, яка ставиться до його застосування.

Слідчий суддя врахувавши тяжкість покарання за вчинення кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_6 , те, що він вперше притягається до кримінальної відповідальності, його вік, наявність постійного місця проживання, проходження військової служби за контрактом, що свідчить про наявність міцних соціальних зв`язків та, зважаючи на необхідність дотримання цілей та принципів кримінального провадження, з метою забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, з огляду на те, що в ході розгляду клопотання доведено обґрунтованість підозри та частково доведено актуальність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, прийшов до висновку про наявність підстав для застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави, з покладенням на нього процесуальних обов`язків, визначених ч. 5 ст. 194 КПК України. З таким висновком погоджується колегія суддів, оскільки встановлені в ході судового розгляду обставини у своїй сукупності свідчать про те, що саме такий вид запобіжного заходу забезпечить належну процесуальну поведінку підозрюваного та буде достатнім для виконання завдань кримінального провадження, передбачених ст. 2 КПК України.

Посилання захисника не необґрунтованість підозри колегія суддів вважає непереконливими. При цьому, варто зазначити, що сукупність матеріалів судового провадження, на даному етапі кримінального провадження до моменту з`ясування істини у справі, є достатньою для застосування щодо підозрюваної запобіжного заходу, оскільки обґрунтованість підозри - це не акт притягнення особи до відповідальності, а сукупність даних, які переконують об`єктивного спостерігача, що особа могла бути причетною до вчинення конкретного злочину.

Доводи, на які посилається захисник в апеляційній скарзі є безпідставними та враховані слідчим суддею при прийнятті рішення, в зв`язку з чим до ОСОБА_6 застосовано запобіжний захід, який, на переконання колегії суддів співмірний з існуючими ризиками, особою підозрюваного, тяжкістю злочину та його наслідками, і підстав для його скасування відсутні.

Всі інші обставини підлягають перевірці під час розгляду кримінального провадження по суті.

Істотних порушень норм КПК України, які б тягнули за собою скасування ухвали слідчого судді при апеляційному розгляді не встановлено.

Керуючись ст. ст. 176 - 178, 182, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Поновити захиснику ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 строк на апеляційне оскарження ухвали слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року.

Ухвалу слідчого судді Оболонського районного суду м. Києва від 04 січня 2024 року відносно ОСОБА_6 , - залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_5 , яка діє в інтересах підозрюваного ОСОБА_6 , - залишити без задоволення.

Ухвала апеляційного суду відповідно до правил, визначених ч. 4 ст. 424 КПК України, є остаточною й оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3

Єдиний унікальний № 756/28/24 Слідчий суддя в 1-ій інстанції: ОСОБА_13

Провадження № 11сс/824/1650/2024 Доповідач ОСОБА_1

Категорія ст.181 КПК України