Постанова

від 29.02.2024 по справі 200/4751/23

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року справа №200/4751/23

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Сіваченка І.В., суддів: Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (повне судове рішення складено 15 листопада 2023 року) у справі № 200/4751/23 (суддя в І інстанції Голошивець І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії,

УСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України (далі Управління) про визнання протиправною бездіяльність та зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначав, що він перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області як отримувач пенсії за вислугою років відповідно до вимог Закону України від 09.04.1992 № 2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII). Позивач зауважив, що 29.06.2023 його представником був направлений адвокатський запит щодо надання офіційної інформації з приводу виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-XII, статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі Закон № 2011-ХІІ), положень постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 (далі Постанова № 704), із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру його пенсії. Відповідач у листі № 63/10-2289 від 10.07.2023 надав відмову з приводу надання та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення осіб, звільнених з військової служби для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру його пенсії. Позивач вважає, що не підготовка та ненадання до ГУ ПФУ в Донецькій області нової довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІ1, статті 9 Закону № 2011-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін постановою Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії є неправомірними.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року позов задоволено.

Визнано протиправною бездіяльність Управління, яка полягає у не підготовці та не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ, положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін Постановою № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.

Зобов`язано Управління підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ, положень пункту 4 Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін Постановою № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.

Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати рішення місцевого суду, прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що в своєму рішенні Донецький окружний адміністративний суд не надав жодних пояснень щодо пропущеного позивачем строку звернення до суду. Водночас, відповідач подавав на розгляд суду питання щодо пропуску строків позивачем, зокрема у відзиві на позовну заяву (наявна в матеріалах справи), а також окремою заявою про пропущення строку для звернення до суду та залишення позовної заяви без розгляду (також наявна в матеріалах справи).

Вперше позивач міг достовірно дізнатися про порушення (на його думку) своїх прав у лютому 2023 року, тобто більше ніж за півроку до подання позову.

Апелянт зазначає, що жодних обставин, які були об`єктивно непереборними, не залежали від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного звернення до суду з цим позовом позивачем не вказано і докази на їх підтвердження в матеріалах справи відсутні.

Щодо суті спірних правовідносин зазначив, що Донецьким окружним адміністративним судом у рішенні від 15.11.2023 проігноровано постанову Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та внесення змін до пункту 4 Постанови № 704, якою внесено зміни до абзацу першого пункту 4 Постанови № 704 та установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14. Відповідач вважає, що судом першої інстанції не було досліджено питання, які мають особливо важливе значення у вирішені справи, зокрема, при застосуванні Постанови № 704 до позивача судом не досліджено питання щодо реальних ставок по посадових окладах військовослужбовців, а саме, яким чином особа, яка є пенсіонером може мати більший розмір посадового окладу, окладу за військовим званням ніж у військовослужбовця, який проходить військовому службу на сьогоднішній день

Також місцевим судом не надано оцінку тому, чи дійсно було підвищення розміру грошового забезпечення у військовослужбовців у період з 29.01.2020 по день звернення позивача до суду, що могло б бути підставою для перерахунку пенсій для відповідних категорій військовослужбовців.

Крім того, апелянт вважає, що ОСОБА_1 , на порушення вимог пункту 11 частини 5 статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), особисто письмово не підтверджено те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду надіслано представником позивача 29 серпня 2023 року із зазначенням, що ОСОБА_1 не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. При цьому, згідно даних підсистеми «Електронний суд» порталу «Єдина судово електронно-комунікаційна система» ще 2 серпня 2023 року представником позивача до Київського окружного адміністративного суду подано аналогічний позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав (копія в матеріалах справи). Доказів відмови у відкритті провадження, повернення позовної заяви, позивачем не надано. Таким чином, позовна заява містить недостовірні данні, які можуть вказувати на зловживання позивачем процесуальними правами.

Апеляційний розгляд здійснено в порядку письмового провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судами першої та апеляційної інстанції встановлено, що Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП: НОМЕР_1 , є громадянином України, що підтверджується паспортом серії НОМЕР_2 виданого Центрально-Міським РВ Макіївського МУ УМВС України в Донецькій області від 29.09.2000.

Як встановлено судами позивач є отримувачем пенсії за вислугу років призначеної йому відповідно до Закону № 2262-ХІІ, що підтверджується наявною в матеріалах справи копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_3 виданим ПФУ 03.05.2023.

Як встановлено судами та підтверджується матеріалами справи, та не заперечується сторонами по справі, представником позивача на адресу відповідача був скерований адвокатський запит, в якому було зазначено наступне:

«Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 по справі № 826/6453/18 за результатами апеляційного перегляду справи було частково скасовано рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019, якою визнано протиправним та скасовано п. 6 Постанови № 103; у іншій частині рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 16.10.2019 - залишено без змін. Відтак, з 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18 пункт 6 Постанови № 103 втратив чинність та була відновлена дія пункту 4 Постанови № 704 у первісній редакції, тобто відновлена дія такої величини обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01 січня календарного року на відміну від попереднього правила обчислення розміру окладу за посадою та окладу за військовим званням як прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановлений законом на 01.01.2018. 01.01.2023 настала подія, а саме підвищення розміру винагороди за службу діючого військовослужбовця за складовими: оклад за посадою та оклад за військовим званням за рахунок виникнення у суб`єкта владних повноважень обов`язку обраховувати ці показники із використанням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2023 року. Підставою для вчинення дій спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.».

У зв`язку із наданням правової допомоги ОСОБА_1 (РНОКІІП НОМЕР_1 ) та керуючись ст. 20, 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокат звернувся до Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України з запитом про надання офіційної інформації щодо:

- виготовлення та направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-Х1І, статті 9 Закону № 2011-ХІІ, положень Постанови № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін Постановою № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру його пенсії.

Відповідач на вищезазначений адвокатський запит надав відповідь від 10.07.2023 №63/10-2289, в якому зазначив наступне: у Головному управлінні урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України опрацьовано адвокатський запит про надання офіційної інформації щодо направлення до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 станом на 01.01.2023. За результатом опрацювання Адвокатського запиту про надання інформації, в межах компетенції та керуючись статтею 19 Конституції України, згідно з якою органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, повідомляємо, що у Головному управлінні відсутня запитувана інформація. Додатково повідомляємо, що постановою Кабінету Міністрів України від 12.05.2023 № 481 «Про скасування підпункту 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених Постановою № 103, та внесення зміни до пункту 4 Постанови № 704» внесено зміни до абзацу першого пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 та установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Вважаючи протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не підготовці та ненадані до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військове звання визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2023, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін Постановою № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії, для здійснення обчислення та перерахунку з 01.01.2023 основного розміру його пенсії, позивач звернувся до суду з позовом за захистом своїх прав та інтересів.

При ухваленні рішення суд виходив з наступних мотивів та керувався такими положеннями законодавства.

Згідно із статтею 46 Конституції України,громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Положеннями ч.5 ст.17 Конституції України регламентовано, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції чи Державній кримінально-виконавчій службі України, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію визначає Закон № 2262-XII.

Положеннями ч.1 ст.9 Закону № 2011-XII визначено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

Згідно із ч.2 ст.9 Закону № 2011-ХІІ, до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (ч.3 ст.9 Закону № 2011-ХІІ).

Так, статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов`язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов`язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Процитована норма ст. 43 Закону міститься в розділі V «Обчислення пенсії», тобто в загальному розділі, та безпосередньо визначає складові грошового забезпечення для обчислення пенсій. При цьому, під обчисленням слід розуміти процес отримання результату за допомогою дій над числами, кожне з яких є конкретним цифровим вираженням розміру складових грошового забезпечення.

Аналогічного правового висновку дійшов Верховний Суд у постанові від 12.11.2019 у справі № 826/3858/18.

Питання перерахунку раніше призначених пенсій регламентовано статтею 63 Закону № 2262-XII, згідно із якою перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв`язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.

Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому, перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.

Усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Отже, Кабінету Міністрів України надано право на встановлення умов та порядку перерахунку пенсій, а також розміри складових грошового забезпечення для такого перерахунку.

Кабінет Міністрів України Постановою від 13.02.2008 № 45 «Про затвердження Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», та внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року № 393» затвердив Порядок № 45.

Пунктом 1 Порядку №45 передбачено, що пенсії, призначені відповідно до Закону № 2262-ХІІ, у зв`язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 пункту 5 Порядку № 45 в редакції Постанови № 103 передбачено, що під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.

При цьому, у Додатку 2 до Порядку № 45 міститься форма довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, яку постановою № 103 було викладено в новій редакції, в якій відсутні такі складові грошового забезпечення, як щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення).

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 12.12.2018, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 05.03.2019, в адміністративній справі №826/3858/18, визнано протиправними та нечинними пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45.

Слід зазначити, що в компетенцію Уряду входить прийняття, зміна чи припинення дії Порядку № 45.

Проте, зміни внесені Постановою № 103, зокрема до додатку 2 до Порядку № 45, в якому визначено форму довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії, були визнані судом протиправними та нечинними, відтак з 05.03.2019 - дня набрання законної сили рішенням у справі №826/3858/18 діє редакція додатку 2 до Порядку № 45, яка діяла до зазначених змін.

Водночас, алгоритм дій, які повинні вчинити, зокрема, відповідач, у зв`язку із втратою чинності положеннями пунктів 1, 2 Постанови № 103 та змін до пункту 5 і додатку 2 Порядку № 45 не змінився.

Так, на час звернення позивача до відповідача із адвокатським запитом про видачу оновленої довідки про розміри його грошового забезпечення пункт 3 Порядку № 45 передбачав, що на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.

Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.

Тобто, на відповідача покладено функції по складанню довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсій у разі прийняття Кабінетом Міністрів України рішення про зміну розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення для визначених осіб або про введення для них нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством після надходження від територіального пенсійного органу списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку за формою згідно із додатком 1 до Порядку № 45.

При цьому, підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком № 45, повідомляють орган ПФУ.

Постанова №704, яка набрала чинності 01.03.2018 та якою затверджено тарифні сітки розрядів і коефіцієнтів посадових окладів, схеми тарифних розрядів, тарифних коефіцієнтів, додаткові види грошового забезпечення, розміри надбавки за вислугу років, пунктом 2 якої установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції п.6 Постанови № 103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, із 01.03.2018 Урядом України було запроваджено одну розрахункову величину обчислення окладу за посадою та окладу за військовим званням, а саме - розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року.

Натомість, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29.01.2020 у справі №826/6453/18 визнано протиправним та скасовано пункт 6 Постанови № 103

Суд апеляційної інстанції, приймаючи вказану постанову, дійшов до висновку, що оскаржуваний п.6 Постанови № 103, яким були внесені зміни до п.4 Постанови № 704, стосується прав позивача та звужує гарантоване державою право на належне пенсійне забезпечення вказаної категорії осіб, адже призводить до зменшення розміру грошового забезпечення при його обчисленні, яке використовується для перерахунку пенсії.

Тобто, з 29.01.2020 підлягає застосуванню п.4 Постанови № 704, в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою № 103.

В свою чергу, пунктом 4 Постанови № 704 (в редакції, яка діяла до внесення змін Постановою №103) установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14.

Отже, із 29.01.2020, тобто з дня набрання законної сили рішенням у справі № 826/6453/18, розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

При цьому, згідно п.3 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідна положення» Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 06.12.2016 № 1774-VІІІ, який набрав чинності з 01.01.2017, мінімальна заробітна плата після набрання чинності цим Законом не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Таким чином, оскільки п.3 розділу ІІ Закону України від 06.12.2016 № 1774-VІІІ є чинним та має вищу юридичну силу ніж п.4 Постанови № 704 у редакції до внесення змін Постановою № 103, суд вважає, що для обчислення розміру посадового окладу, окладу за військовими (спеціальними) званням військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу підлягає застосуванню, як розрахункова величина, саме розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня календарного року, адже мінімальна заробітна плата не застосовується як розрахункова величина для визначення посадових окладів та заробітної плати працівників та інших виплат.

Згідно з ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2020 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2020 року - 2102 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2021 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2021 року - 2270 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2022 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року - 2481 грн.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про державний бюджет на 2023 рік» розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня 2022 року - 2684 грн.

Таким чином, з 01.01.2020 збільшено розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що в розумінні вимог п.4 Постанови № 704, в редакції до внесення змін Постановою № 103, призводить до збільшення з 29.01.2020 розмірів посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу.

З огляду на викладене, слід зазначити, що право позивача на отримання довідки про розмір грошового забезпечення у 2023 році є беззаперечним, оскільки обумовлене підвищенням прожиткового мінімуму та, відповідно зміною грошового забезпечення, на підставі п.4 Постанови № 704.

Відповідно до правової позиції викладеної Верховним Судом у постанові від 04.04.2023 по справі 120/5264/22, в якій зазначено: - «У постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21 Верховний Суд зазначив, що через зростання прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, зокрема згідно із Законом України про Державний бюджет на відповідний рік виникли підстави для перерахунку пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», виходячи з розміру складових, розрахованих згідно з постановою № 704 у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб» та статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року (але не менше 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року), на відповідний тарифний коефіцієнт.

Застосовуючи висновки Верховного Суду, сформовані у постанові від 02 серпня 2022 року у справі № 440/6017/21, до обставин справи, Суд дійшов до висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2022 року відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», положень постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, процентної надбавки за вислугу років, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2022 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 до постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб», для проведення перерахунку основного розміру його пенсії з 01 січня 2022 року, діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України».

Відповідно до приписів ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Враховуючи вищевикладене, місцевий суд дійшов правильного висновку, що відповідач, відмовляючи у наданні позивачу оновленої довідки про розмір грошового забезпечення, виходячи з встановленого розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, на 1 січня календарного року, у відповідності до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-XII та з врахуванням положень Постанови № 704 діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стосовно зазначеного позивачем у його позовних вимогах строку, з якого буде здійснюватися обчислення та перерахунок його пенсії, а саме з 01.01.2023.

Так, відповідно до приписів абзацу 2 ст. 51 Закону № 2262-ХІІ, яким визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців.

Враховуючи вищезазначене, обчислення та перерахунок пенсії позивача буде проведено з 01.02.2023.

У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі Чахал проти Об`єднаного Королівства (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі Афанасьєв проти України від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правового захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.

Відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Таким чином, з урахуванням викладеного та з метою ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача, яка полягає у не підготовці та не наданні до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону № 2262-ХІІ, статті 9 Закону № 2011-ХІІ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень Постанови № 704, із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови №704 (у редакції до внесення змін Постановою № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії та як похідна вимога зобов`язати відповідача підготувати та надати до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області нову довідку про розмір грошового забезпечення позивача за нормами чинними станом на 01.01.2023, відповідно до вимог статей 43 і 63 Закону №2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», положень пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 із зазначенням відомостей про розміри посадового окладу, окладу за військовим званням, визначених шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 01 січня 2023 року, на відповідний тарифний коефіцієнт, з урахуванням вимог пункту 4 Постанови № 704 (у редакції до внесення змін Постановою № 103), а також процентної надбавки за вислугу років та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) і премії для здійснення обчислення та перерахунку з 01.02.2023 основного розміру його пенсії.

Стосовно доводів відповідача щодо пропуску позивачем строку звернення позивача з цим адміністративним позовом до суду.

Слід зазначити, що місцевим судом вирішено це питання в ухвалі Донецького окружного адміністративного суду від 13 листопада 2023 року, а апеляційний суд погоджується із мотивами такого рішення, викладеними судом першої інстанції.

Більш того, колегія суддів акцентує увагу, що Верховний Суд у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду у постанові від 12 грудня 2023 року у справі № 380/1907/23 сформував наступний висновок:

«Видача довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії державними органами, зазначеними в пункті 2 Порядку № 45, є одним з етапів реалізації права особи на перерахунок пенсії в порядку, установленому статтею 63 Закону № 2262-ХІІ.

Згідно із частиною третьою статті 51 цього Закону перерахунок пенсій у зв`язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно із цим Законом, або у зв`язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, установлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.

Тому до правовідносин щодо оскарження неправомірних дій чи бездіяльності уповноважених на те суб`єктів владних повноважень щодо видачі довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, та членам їх сімей, не підлягає застосовуванню встановлений частиною другою статті 122 КАС України шестимісячний строк звернення до адміністративного суду.

Застосування вказаного строку звернення до адміністративного суду унеможливить реалізацію права, передбаченого статтею 63 Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок пенсії у зв`язку зі зміною видів грошового забезпечення з урахуванням норм частини третьої статті 51 цього Закону щодо перерахунку пенсій із дати виникнення права на нього без обмеження строком у разі непроведення перерахунку з вини державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії».

Обмеження права пенсіонера, що отримує пенсію на підставі норм Закону № 2262-ХІІ, на перерахунок належної йому пенсії, який проведено несвоєчасно через ненадання довідки про розмір грошового забезпечення відповідними державним органом, з якого позивач звільнився на пенсію, будь-яким строком є неприпустимим з огляду на приписи статті 51 Закону № 2262-ХІІ.

Аналогічний висновок викладений і в постанові Верховного Суду від 24 січня 2024 року в справі № 200/613/23.

Щодо зазначеного відповідачем стосовно відсутності доказів на підтвердження звернення позивача до Головного управління із заявою про виготовлення довідки про розмір грошового забезпечення ОСОБА_1 за нормами чинними станом на 01.01.2023.

Як вже було раніше встановлено по справі та підтверджується матеріалами позовної заяви, представник позивача звернувся до відповідача з адвокатським запитом щодо виготовлення та направлення до ГУ ПФУ в Донецькій області оновленої довідки про розмір грошового забезпечення позивача станом на 01.01.2023 та відповідачем була надана відповідь від 10.07.2023 про надання інформації на адвокатський запит, в якій відповідач зазначив, що в Головному управлінні відсутня запитувана інформація, но в той же час додатково зазначив, що відповідно до постанови КМУ від 12.05.2023 №481 розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Суд звертає увагу на те, що відповідачем листом від 10.07.2023 з підстав неналежної форми звернення відмовлено не було, а у ГУ ПФУ в Донецькій області (до отримання довідки) не виникало обов`язку для перерахунку пенсії, тому в даному випадку, суд не вбачає доцільності застосування норм Порядку №3-1, який регулює призначення та перерахунок вже призначених пенсій, оскільки в даному випадку вирішується питання про наявність чи відсутність права позивача на отримання зазначеної довідки.

Ані Порядком №45, ані Законом № 2262-XII не визначено форми звернення до відповідного структурного підрозділу про видачу спірної довідки.

Відповідно до статті 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» (далі - Закон № 5076-VI), адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правової допомоги клієнту.

До адвокатського запиту додаються посвідчені адвокатом копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, ордера або доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правової допомоги. Вимагати від адвоката подання разом з адвокатським запитом інших документів забороняється.

Адвокатський запит не може стосуватися надання консультацій і роз`яснень положень законодавства.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, яким направлено адвокатський запит, зобов`язані не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту надати адвокату відповідну інформацію, копії документів, крім інформації з обмеженим доступом і копій документів, в яких міститься інформація з обмеженим доступом.

У разі якщо адвокатський запит стосується надання значного обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, строк розгляду адвокатського запиту може бути продовжено до двадцяти робочих днів з обґрунтуванням причин такого продовження, про що адвокату письмово повідомляється не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання адвокатського запиту.

У разі якщо задоволення адвокатського запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як десять сторінок, адвокат зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Розмір таких витрат не може перевищувати граничні норми витрат на копіювання та друк, встановлені Кабінетом Міністрів України відповідно до Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Тобто, на адвокатський запит може бути надана інформація, документи, яка вже існує, є створена (матеріалізована) у документальній формі, а не вимога про створення певного документа.

Стаття 20 Закону № 5076-VI визначає професійні права адвокатів, де під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема: 1) звертатися з адвокатськими запитами, у тому числі щодо отримання копій документів, до органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб, підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, а також до фізичних осіб (за згодою таких фізичних осіб); 2) представляти і захищати права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб у суді, органах державної влади та органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форми власності, громадських об`єднаннях, перед громадянами, посадовими і службовими особами, до повноважень яких належить вирішення відповідних питань в Україні та за її межами тощо.

Разом з тим, у випадку коли заява очевидно дає змогу оцінити намір заявника (пенсіонера), відмова у її розгляді по суті з огляду на невідповідність встановленій формі вважатиметься надмірним формалізмом, наслідком чого є порушення прав та інтересів позивача як пенсіонера.

Зі змісту Адвокатського запиту, можна достовірно встановити, що він стосувався вимог про отримання оновленої довідки про грошове забезпечення позивача станом на 01.01.2023 для проведення перерахунку основного розміру пенсії позивача з 01.02.2023.

Верховним Судом у постанові від 30.05.2018 у справі № 537/3480/17 зроблено висновок, що «зазначаючи про недотримання порядку звернення до Пенсійного органу із заявою про перерахунок пенсії, суд апеляційної інстанції припустився формалізму, оскільки, по-перше, зі змісту заяви вбачається, що вона містить всю необхідну інформацію, що передбачена і заявою встановленого зразка, а, по-друге, з огляду на відповідь УПФ, неналежна форма заяви не була підставою для відмови».

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів погоджується судом першої інстанції, що з адвокатського запиту можливо було встановити, з якою метою звертався до відповідача адвокат, який діяв від імені позивача.

Стосовно посилань відповідача, у його відповіді на адвокатський запит та у відзиві на адміністративний позов стосовно Постанови № 481, то суд звертає увагу на те, що дійсно 20.05.2023 набрала чинності Постанова № 481, якою визначено:

1. Скасувати підпункт 1 пункту 3 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 р. №103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» (Офіційний вісник України, 2018 р., № 20, ст. 662).

2. Внести зміну до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 р. №704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб (Офіційний вісник України, 2017 р., № 77,ст. 2374), виклавши абзац перший в такій редакції:

«4. Установити, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб розраховуються виходячи з розміру 1762 гривні та визначаються шляхом множення на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14».

3. Установити, що видатки, пов`язані з виконанням пункту 2 цієї постанови, здійснюються в межах асигнувань на грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу та деяких інших осіб, передбачених у державному бюджеті на відповідний рік для утримання відповідних державних органів.

Щодо можливості застосування до спірних правовідносин норм Постанови №481, суд зауважує, що, як слідує із офіційного веб-порталу Верховної Ради України, Постанова № 481 набрала чинності 20.05.2023. Водночас жодним із положень Постанови № 481 не надано зворотної дії в часі для застосування її приписів, в тому числі в період з 29.01.2020 - дня ухвалення Шостим апеляційним адміністративним судом постанови у справі № 826/6453/18, якою залишено в силі рішення суду першої інстанції про визнання протиправним та скасування п.6 Постанови №103, яким внесено зміни до п.4 Постанови № 704.

За загальними правилами застосування норм права в часі, відповідний нормативно-правовий акт врегульовує правовідносини із дати набрання ним чинності.

Так, згідно з ч.1 ст.52 Закону України «Про Кабінет Міністрів України» №794-VІІ від 27.02.2014 постанови Кабінету Міністрів України набирають чинності з дня їх офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими постановами, але не раніше дня їх опублікування.

Зважаючи на відсутність приписів в Постанові № 481 про її застосування із іншої дати, ніж дата набрання чинності, суд, станом на час вирішення спору, не має підстав формувати інші висновки, ніж ті, які містяться в усталеній практиці Верховного Суду, та покликання на які наведено вище.

Стосовно доводів апелянта, що позивачем, на порушення вимог пункту 11 частини 5 статті 160 КАС України, особисто письмово не підтверджено те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Так, позовну заяву до Донецького окружного адміністративного суду надіслано представником позивача 29 серпня 2023 року із зазначенням, що позивачем не подано іншого позову (позовів) до цього ж відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав. При цьому, згідно даних підсистеми «Електронний суд» порталу «Єдина судово електронно-комунікаційна система» ще 2 серпня 2023 року представником позивача до Київського окружного адміністративного суду подано аналогічний позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав. Доказів відмови у відкритті провадження, повернення позовної заяви, позивачем не надано.

Дійсно, позивачем відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями на адресу Донецького окружного адміністративного суду засобами електронного суду була надіслана дана позовна заява, якій було присвоєно Єдиний унікальний номер судової справи № 200/4751/23 та було зазначено відповідно до п.11 ч.5 ст.160 КАС України власне письмове підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову (позовів) до цього самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав.

В той же час, як було встановлено з відзиву на адміністративну позовну заяву надану відповідачем на адресу суду у вересні 2023 року, що представник позивача вже надсилав 2 серпня 2023 року до Київського окружного адміністративного суду аналогічний позов до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Як вже раніше по справі було зазначено та встановлено судами з відповіді на відзив наданого представником позивача, в якому вона зазначила що станом на 13.11.2023 жодних реєстраційних дій стосовно позовної заяви ОСОБА_1 . Київським окружним адміністративним судом проведено не було. Позовній заяві не було присвоєно єдиний унікальний номер справи і провадження, який формується автоматично в автоматизованій системі документообігу суду, що підтверджується даними з офіційного веб-порталу Судова влада України, а тому твердження відповідача про те, що у провадженні іншого суду є справа про спір між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав є необґрунтованим.

Судами при винесенні рішення по даній справі на сайті «Судова влада України» за посиланням: https://court.gov.ua/fair/, в графі «Сторона по справі» було зазначено « ОСОБА_1 », з даних що були відображені внаслідок пошукових дій не було знайдено зареєстрованої справи де позивач ОСОБА_1 ; відповідач - Головне управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, предмет позову - про визнання протиправним та зобов`язання підготувати та надати нову довідку про розмір грошового забезпечення для здійснення обчислення та перерахунку пенсії.

Судами жодних посилань на наявність на розгляді у Київського окружного адміністративного суду адміністративної справи де стороною по справі є ОСОБА_1 знайдено не було, а відповідачем номеру справи, даних щодо відкриття провадження по справі на адресу суду, окрім копії позовної заяви, надано не було.

Отже, на час винесення рішення по цій справі іншої справи з тими самими сторонами, та з тим же самим предметом яка б перебувала на розгляді у іншого суду не було.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, суд, як орган державної влади, зобов`язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.

Згідно ч. 1, 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем законність оскаржуваних дій не доведена, а його доводи слід відхилити з вищенаведених мотивів.

Згідно зі статтею 242 КАС Українирішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Відповідно до пункту 58 рішення Європейського суду з прав людини у справі «Серявін та інші проти України» від 10.02.2010, заява № 4909/04, Суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 09.12.1994, серія A, N 303-A, п.29).

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Оцінивши докази, які є у справі за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, місцевий суд дійшов правильного висновку про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків місцевого суду.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись статями 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління урядового фельд`єгерського зв`язку Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року у справі № 200/4751/23 залишити без змін.

Повне судове рішення 29 лютого 2024 року.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Колегія суддівІ. В. Сіваченко

А. А. Блохін

Т. Г. Гаврищук