Постанова

від 29.02.2024 по справі 200/131/21-а

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року справа №200/131/21-а

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Гаврищук Т.Г., суддів: Блохіна А.А., Сіваченка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Передерія Є.О.,

представника позивача Ягічева С.О.,

представника відповідача Гончара В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №200/131/21-а (головуючий І інстанції Голуб В.А.) за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб про визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2014 року №320 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних", -

УСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до Національного банку України про визнання протиправними та скасування постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2014 року № 320 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних", а також постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2014 року № 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 01.02.2021р. (залишеною без змін постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 14.04.2021р., постановою Верховного суду від 25 травня 2022 року) зокрема, повернуто позивачеві позовну заяву в частині визнання протиправною та скасування постанови Правління Національного банку України від 28.08.2014р.№ 537 "Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства "Автокразбанк".

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 08 лютого 2023 року залучено Фонд гарантування вкладів фізичних осіб в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 12 квітня 2023 року суд закрив провадження в адміністративній справі № 200/131/21-а в частині позовної вимоги про стягнення матеріальної шкоди.

Ухвалою від 12 квітня 2023 року суд призначив судову експертизу по справі № 200/131/21-а, яка була скасована постановою Першого апеляційного адміністративного суду від 17 серпня 2023 року.

Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 р. у задоволенні позову відмовлено.

Не погодившись з таким рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду та прийняти нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги позивач посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Позивач зазначає, що постановою правління Національного банку України від 30 травня 2014 року № 320 Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних. Віднесення банку до категорії неплатоспроможних регламентовано статтею 76 Закону України «Про банки і банківську діяльність» від 07.12.2000 № 2121-ІІІ. Зміст наведених норм свідчить, що прийняття рішень про віднесення банку до категорії неплатоспроможних (визначення строків їх прийняття в межах передбаченого законодавством періоду) є виключним (дискреційним) повноваженням Національного банку, а встановлені законодавством 180 днів це максимально можливий строк, у межах якого Національний банк зобов`язаний вирішити питання щодо неплатоспроможності банку. Проте зазначена норма не містить імперативного припису щодо обов`язку Національного банку прийняти таке рішення зі спливом 180 днів або щодо визначення підконтрольному банку конкретної дати (строку) у межах цих 180 днів для приведення його діяльності у відповідність з вимогами законодавства, а навпаки покладає вирішення цього питання на розсуд контролюючого органу, виходячи з необхідності забезпечення безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів в контексті предмету спору. Проте, незважаючи на широку дискрецію Національного банку, суд повинен був перевірити чи рішення не є свавільним, чи ґрунтується на достовірних фактах, чи надано їм правильну оцінку та правову кваліфікацію, чи має воно раціональну основу. Позивач вважає безпідставним висновок суду про те, що у Програмі фінансового оздоровлення не зазначено конкретних інвесторів, а є лише загальне посилання на вірогідне інвестування, оскільки на сторінці 5 зазначений конкретний інвестор Alianza Capital Grupa Finansiepa Sociedad Limitada. Позивач зазначає, що серед можливих шляхів збільшення розміру регулятивного капіталу, є зокрема, залучення коштів інвесторів та залучення коштів на умовах субординованого боргу. Субординований борг може включатися до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку. Судом першої інстанції не враховані правові висновки, викладені у постанові Верховного Суду від 17 червня 2020р. у справі № 826/11415/16.

Відповідач надав відзив на апеляційну скаргу, в якому проти доводів апеляційної скарги заперечував, вважає, що рішення суду є законним та обґрунтованим, ухвалено судом відповідно до норм матеріального та процесуального права на підставі повного і всебічного з`ясування обставин в адміністративній справі. Просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що позивач - ОСОБА_1 є громадянином України із зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчать копії паспорта серії НОМЕР_1 .

Позивач був власником істотної участі та Головою спостережної ради Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», про що свідчать відомості з офіційного вебсайту Національного Банку України (https://bank.gov.ua/files/Shareholders/331100/331100_20140407.pdf) та не заперечується сторонами.

Постановою Правління Національного банку України від 06 травня 2014 року № 261/БТ Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» було віднесено до категорії проблемних. Зобов`язано банк у термін до 15 числа кожного місяця повідомляти Управління Національного банку в Полтавській області про стан фінансового оздоровлення банку.

Спостережною радою Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» 13 травня 2014 року було затверджено Програму фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк».

Управлінням Національного банку України в Полтавській області було надіслано на адресу Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» електронне повідомлення від 15 травня 2014 року № 03-040/2068, в якому зазначено, що програма фінансового оздоровлення є неприйнятною та потребує доопрацювання до 17 травня 2014 року в частині питань капіталізації банку, надання додаткового ліквідного забезпечення, розширення дій власників та керівництва банку для реалізації заходів відновлення фінансового стану, тощо.

16 травня 2014 року голова правління Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» надала до Управління Національного банку України в Полтавській області електронне повідомлення по суті зауважень щодо програми фінансового оздоровлення.

Управлінням Національного банку України в Полтавській області було направлено на адресу Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» електронне повідомлення від 20 травня 2014 року № 03-040/2125 щодо програми фінансового оздоровлення, в якому зазначено, що прийнята програма фінансового оздоровлення є неприйнятною за своєю суттю та змістом. Крім того, управління вимагало прийняти доопрацьовану Програму фінансового оздоровлення.

21 травня 2014 року рішенням спостережною ради Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» було затверджено Програму капіталізації Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» на період до 01.01.2016р..

Крім того 21 травня 2014 року була затверджена Програма фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк».

Управлінням Національного банку України в Полтавській області було надіслано на адресу Національного банку України лист з проханням віднести Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних . Зі змісту вказаного листа вбачається, що на даний час керівництвом та акціонерами банку не надано реального плану дій щодо виходу із ситуації, що склалася. Станом на 22.05.2014р. Програма фінансового оздоровлення банком не надана. Банк продовжує здійснювати свою діяльність з порушенням банківського законодавства та нормативних документів Національного банку України.

До вказаного листа було додано, зокрема, рішення Комісії з питань нагляду та регулювання діяльності банків при Управлінні Національного банку України в Полтавській області від 22.05.2014р. № 10 «Про надання пропозицій Національному банку України щодо віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних», доповідну записку, проект постанови Правління Національного банку України та матеріали листування з представниками Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк».

Директором Генерального департаменту банківського нагляду було надано пояснювальну записку стосовно віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 30 травня 2014 року № 320 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних» Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» було віднесено до категорії неплатоспроможних. Вказана постанова обґрунтована тим, що доопрацьована Програма фінансового оздоровлення не передбачала ефективних та своєчасних заходів, достатніх для відновлення фінансового стану банку, його ліквідності та платоспроможності, адже основним залученням коштів були довгострокові депозити від нерезидента юридичної особи (Іспанія), що не є елементами капіталу банку, а відноситься до його зобов`язань.

30 травня 2014 року виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осіб було прийнято рішення № 40 «Про виведення з ринку та здійснення тимчасової адміністрації», відповідно до якого вирішено розпочати процедуру виведення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» з ринку та здійснення в ньому тимчасової адміністрації з 30 травня 2014 року по 29 серпня 2014 року включно та призначено уповноважену особу Фонду на тимчасову адміністрацію.

Відповідно до постанови Правління Національного банку України від 28 серпня 2014 року №537 «Про відкликання банківської ліцензії та ліквідацію Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк»» відкликано банківську ліцензію та ліквідовано ПАТ «АКБ Банк» з 29 серпня 2014 року.

Згідно з відомостями у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 27.08.2019р. діяльність Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» припинено.

Наведені обставини сторонами не оспорюються.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно статті 2 Закону України «Про Національний банк України» від 20 травня 1999 року № 679-XIV ( в редакції, чинної у спірний період) (далі Закон № 679-XIV) Національний банк України (далі Національний банк) є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.

Статтею 6 Закону № 679-XIV визначено, що відповідно до Конституції України основною функцією Національного банку є забезпечення стабільності грошової одиниці України. При виконанні своєї основної функції Національний банк має виходити із пріоритетності досягнення та підтримки цінової стабільності в державі. Національний банк у межах своїх повноважень сприяє фінансовій стабільності, в тому числі стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.

Національний банк у межах своїх повноважень сприяє стабільності банківської системи за умови, що це не перешкоджає досягненню цілі, визначеної у частині другій цієї статті.

Національний банк також сприяє додержанню стійких темпів економічного зростання та підтримує економічну політику Кабінету Міністрів України за умови, що це не перешкоджає досягненню цілей, визначених у частинах другій та третій цієї статті.

В силу вимог статті 7 Закону № 679-XIV Національний банк виконує такі функції, зокрема, відповідно до розроблених Радою Національного банку України Основних засад грошово-кредитної політики визначає та проводить грошово-кредитну політику; виступає кредитором останньої інстанції для банків і організує систему рефінансування, здійснює банківське регулювання та нагляд на індивідуальній та консолідованій основі.

Відповідно до ст. 55 Закону № 679-XIV головна мета банківського регулювання і нагляду безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.

Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду на індивідуальній та консолідованій основі за діяльністю банків та банківських груп у межах та порядку, передбачених законодавством України.

Національний банк здійснює постійний нагляд за дотриманням банками, їх підрозділами, афілійованими та спорідненими особами банків на території України та за кордоном, банківськими групами, представництвами та філіями іноземних банків в Україні, а також іншими юридичними та фізичними особами банківського законодавства, нормативно-правових актів Національного банку і економічних нормативів. Національний банк не здійснює перевірок і ревізій фінансово-господарської діяльності осіб, зазначених у цій статті.

Структуру банківської системи, економічні, організаційні і правові засади створення, діяльності, реорганізації і ліквідації банків визначено Законом України « Про банки і банківську діяльність» № 2121-ІІІ (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2121-ІІІ).

Критерії віднесення банку до категорії неплатоспроможних регламентовано главою 15 Закону № 2121-ІІІ.

Статтею 75 Закону № 2121-ІІІ визначено, що Національний банк України зобов`язаний не пізніше ніж через 180 днів з дня віднесення банку до категорії проблемних прийняти рішення про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству, або про віднесення банку до категорії неплатоспроможних.

У відповідності до вимог частини 1 статті 76 Закону № 2121-ІІІ Національний банк України зобов`язаний прийняти рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі: 1) неприведення банком своєї діяльності у відповідність із вимогами законодавства, у тому числі нормативно-правових актів Національного банку України, після віднесення його до категорії проблемних, але не пізніше ніж через 180 днів з дня визнання його проблемним; 2) зменшення розміру регулятивного капіталу або нормативів капіталу банку до однієї третини від мінімального рівня, встановленого законом та/або нормативно-правовими актами Національного банку України; 3) невиконання банком протягом 10 робочих днів поспіль 10 і більше відсотків своїх зобов`язань перед вкладниками та іншими кредиторами.

Національний банк України не пізніше дня, наступного за днем прийняття рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних, повідомляє про це рішення Фонд гарантування вкладів фізичних осіб для вжиття ним заходів, передбачених Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (4452-17).

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зміст наведених норм свідчить, що прийняття рішень про віднесення банку до категорії проблемних та до категорії неплатоспроможних (визначення строків їх прийняття в межах передбаченого законодавством періоду) є виключним (дискреційним) повноваженням Національного банку, а встановлені законодавством 180 днів - це максимально можливий строк, у межах якого Національний банк зобов`язаний вирішити питання щодо неплатоспроможності банку. Проте, зазначена норма законодавства не містить імперативного припису щодо обов`язку Національного банку прийняти таке рішення зі спливом 180 днів або щодо визначення підконтрольному банку конкретної дати (строку) у межах цих 180 днів для приведення його діяльності у відповідність з вимогами законодавства, а навпаки покладає вирішення цього питання на розсуд контролюючого органу, виходячи з необхідності забезпечення безпеки та фінансової стабільності банківської системи, захисту інтересів вкладників і кредиторів в контексті предмету спору.

Проте незважаючи на широку дискрецію Національного банку України, суд повинен дослідити ключові аргументи, наведені позивачем у позовній заяві. Суд має повноваження перевірити чи рішення не є свавільним; чи ґрунтується воно на достовірних фактах; чи надано їм правильну оцінку та правову кваліфікацію; чи має воно раціональну основу.

Критерії, за якими адміністративний суд перевіряє рішення суб`єктів владних повноважень, визначені у ч. 2 ст. 2 КАС України.

Наведений висновок відповідає правовим позиціям викладеним Верховним Судом у постанові від 17 червня 2020р. у справі № 826/11415/16, на які посилається і позивач в апеляційній скарзі.

Як встановлено судом та підтверджено матеріалами справи, постановою Правління Національного банку України від 06 травня 2014 року № 261/БТ Публічне акціонерне товариство «Автокразбанк» було віднесено до категорії проблемних. Зобов`язано банк у термін до 15 числа кожного місяця повідомляти Управління Національного банку України в Полтавській області про стан фінансового оздоровлення банку.

Постановою Правління Національного банку України № 346 від 17.08.2012р., зареєстр. в Міністерстві юстиції України від 17.09.2012р.№1590/21902, затверджено Положення про застосування Національним банком України заходів впливу (далі - Положення № 346).

Пунктом 12.4 Положення № 346 встановлено, що банк (філія іноземного банку) подає у строк, визначений статтею 75 Закону про банки: заходи щодо приведення своєї діяльності у відповідність до вимог банківського законодавства; план фінансового оздоровлення, розроблений та затверджений згідно з вимогами, викладеними в розділі IV цього Положення, якщо віднесення банку до категорії проблемних пов`язане з погіршенням фінансового стану банку.

Згідно п.12.5 Положення № 346 Національний банк розглядає отримані заходи (план фінансового оздоровлення) та в разі потреби надає обґрунтовані зауваження, які банк (філія іноземного банку) зобов`язаний(а) урахувати.

Банк (філія іноземного банку) має право внести пропозиції щодо зміни строків (що не може перевищувати 180 днів з дня віднесення банку/філії іноземного банку до категорії проблемних) виконання окремих заходів та/або зміни переліку заходів, які передбачені заходами (планом фінансового оздоровлення), залежно від проблем, що можуть виникнути під час їх виконання ( п. 12.6 Положення № 346).

Банк (філія іноземного банку) зобов`язаний(а) повідомляти Національний банк про результати виконання ним (нею) заходів (плану фінансового оздоровлення) ( п. 12.7 Положення № 346).

У відповідності до вимог п. 13.1, п.13.2 Положення № 346 Національний банк приймає рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених банківським законодавством. Рішення про віднесення банку до категорії неплатоспроможних та про визнання діяльності банку такою, що відповідає законодавству України, приймає Правління Національного банку.

Як встановлено судом, Спостережною радою Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» 13 травня 2014 року було затверджено Програму фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк», втім вказана програма була повернута банку на доопрацювання.

В якості причин для неприйнятності вказаної програми відповідач зазначив неприйнятність за своєю суттю та змістом, зокрема: в Програмі взагалі не розглядаються питання капіталізації; в якості причин погіршення фінансового стану Банк зазначає лише про вплив зовнішніх обставин; у переліку заходів для відновлення фінансового стану та платоспроможності банку передбачено лише залучення коштів від інвестора на загальну суму 10 млн.дол.США., що враховуючи неодноразові попередні запевнення про залучення інвестицій є нереальним. Крім того, враховуючи обсяги зобов`язань Банку перед кредиторами та вкладниками, що не виконані в строк, та заборгованість Банку перед Національним банком України за кредитом рефінансування та кредитом для збереження ліквідності, зазначена сума є недостатньою для відновлення платоспроможності Банку; основним джерелом збільшення ресурсної бази визначені тільки надходження коштів на рахунки клієнтів банку, що враховуючи поточний стан банку, панічні настрої серед вкладників і кредиторів (має місце значна кількість скарг), також є нереальним, щоденні надходження на кореспондентський рахунок Банку не перевищують 100-200 тис.грн.. Водночас відсутні будь-які дії з боку акціонерів банку, направлені на наповнення ресурсної бази.

В якості загального зауваження до всіх розділів Програми було зазначено, що акціонери та керівництво банку розглядають в якості основного джерела підтримання ресурсної бази: залучення коштів фізичних осіб.

За наслідком дослідження Програми фінансового оздоровлення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк»,затв.Спостережною радою Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» 13.05.2014 р., судом апеляційної інстанції встановлено, що Програма фінансового оздоровлення не містить конкретних інвесторів, договорів, тощо, а є лише загальне посилання на вірогідне інвестування.

Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» була затверджена Програма капіталізації. Вказана програма капіталізації передбачала збільшення розміру регулятивного капіталу у відповідності до програми капіталізації за період з 01.05.2014 р. до 01.01.2016р. на 5,0 млн. грн.. Також у програмі зазначено про планування збільшення основного капіталу на 17,6 млн. грн за рахунок погашення прострочених нарахованих доходів та здійснення прибуткової діяльності.

Вимоги до складання програми капіталізації банку визначені у п 3.1 р. IV Положення № 346, за приписами якої Програма капіталізації має включати: перелік можливих шляхів щодо збільшення регулятивного капіталу банку; прогнозні значення нормативів капіталу банку та інших показників, які мають вплив на їх значення та запланований розмір регулятивного капіталу банку.

Згідно п.3.2 р. IV Положення № 346 збільшення розміру регулятивного капіталу банку здійснюється, зокрема такими шляхами: збільшення розміру участі учасників у статутному капіталі банку; продажу власних акцій (паїв); залучення коштів інвесторів; залучення коштів на умовах субординованого боргу; реорганізації банку шляхом приєднання, злиття.

22 травня 2014 року Публічним акціонерним товариством «Автокразбанк» на електронну адресу відповідача було надіслано оновлену Програму фінансового оздоровлення, затв. Спостережною Радою ПАТ «АКБ Банк» 21 травня 2014р..

На сторінці 5 у доопрацьованій програмі основним джерелом коштів для розрахунків з кредиторами та вкладниками передбачено залучення коштів від нерезидента - компанії Alianza Capital Grupa Finansiepa Sociedad Limitada (Іспанія) у вигляді довгострокових депозитів на загальну суму 50,0 млн. евро, що надходитиме траншами з 02 червня 2014 року до 30 вересня 2014 року. Перший транш у розмірі, еквівалентному 120 млн. грн. заплановано отримати до 02 червня 2014 року.

Проте, згідно п.3.2 р. IV Положення № 346 довгострокові депозити не визначені як елемент збільшення розміру регулятивного капіталу банку.

Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про те, що довгостроковий депозит - це зобов`язання банку, адже депозит - це грошові кошти, які банк прийняв від вкладника або які надійшли для вкладника на договірних засадах на визначений термін зберігання чи без зазначення терміну і підлягають виплаті вкладнику відповідно до законодавства України та умов договору.

Згідно пункту 1.5 глави 1 розділу II Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні, затв. Постановою Правління Національного банку України 28.08.2001р. № 368, зареєстр. в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2001 р. за № 841/6032, субординований борг - це звичайні не забезпечені банком боргові капітальні інструменти (складові елементи капіталу), які відповідно до договору не можуть бути взяті з банку раніше п`яти років, а у випадку банкрутства чи ліквідації повертаються інвестору після погашення претензій усіх інших кредиторів. Сума субординованого боргу, уключеного до капіталу, щорічно зменшується на 20 відсотків її первинного розміру протягом п`яти останніх років дії договору.

Джерелами формування коштів субординованого боргу є власні та/або залучені кошти інвестора, крім залучених від банку-боржника.

Банк з метою включення субординованого боргу до капіталу банку підтверджує джерела формування коштів субординованого боргу.

Субординований борг включається до капіталу банку після отримання дозволу Національного банку.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не було надано суду, ані до Національного банку України, договори з компанією Alianza Capital Grupa Finansiepa Sociedad Limitada (Іспанія) про залучення депозитів на умовах субординованого боргу № 8/1 від 20.05.2014р., про укладання яких було зазначено на сторінці 5 Програми фінансового оздоровлення, затв. Спостережною Радою ПАТ «АКБ Банк» 21 травня 2014р..

За таких обставин, посилання позивача на ті обставини, що серед можливих шляхів збільшення розміру регулятивного капіталу, є зокрема, залучення коштів на умовах субординованого боргу, колегією суддів не прийнято до уваги.

З урахуванням викладеного, доводи позивача про те, що на сторінці 5 Програми фінансового оздоровлення зазначений конкретний інвестор - Alianza Capital Grupa Finansiepa Sociedad Limitada, є неприйнятними.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що відповідачем правомірно та в межах його дискреційних повноважень прийнято спірну постанову від 30 травня 2014 року № 320 "Про віднесення Публічного акціонерного товариства «Автокразбанк» до категорії неплатоспроможних».

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що спірне рішення відповідає критеріям, визначеним у ч. 2 ст. 2 КАС України, а тому позовні вимоги є необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

За приписами пункту 1 частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Оскільки судом першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги правильно встановлені обставини справи, судове рішення є обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.

Апеляційний суд дійшов висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

Керуючись статтями 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі № 200/131/21-а - залишити без задоволення.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 13 грудня 2023 року у справі №200/131/21-а - залишити без змін.

Постанова у повному обсязі складена у нарадчій кімнаті 29 лютого 2024 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з 29 лютого 2024 року та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Т.Г. Гаврищук

Судді А.А. Блохін

І.В. Сіваченко