Постанова

від 29.02.2024 по справі 520/34944/23

ДРУГИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 р. Справа № 520/34944/23Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

Головуючого судді: Кононенко З.О.,

Суддів: Калиновського В.А. , Мінаєвої О.М. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АРЕНА" на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023, головуючий суддя І інстанції: Григоров Д.В., майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 25.12.23 по справі № 520/34944/23

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АРЕНА"

до Приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича треті особи Холодногірсько-Новобаварський відділ державної виконавчої служби у місті Харкові , Приватний виконавець Цимбал Сергій Володимирович , Регіональний сервісний центр ГСЦ МВС в Харківській області

про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

До Харківського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "АРЕНА" з адміністративним позовом до Приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича , в якому просили суд:

- визнати протиправною бездіяльність приватного виконавця Лисенка С.О., що виражена у незнятті не пізніше наступного робочого дня з дня видачі/надсилання акта про проведений електронний аукціон переможцю всіх арештів та заборон, накладених на майно, придбане через електронні торги органами державної виконавчої служби (приватними виконавцями), а саме: автомобіль легковий, SCODA OCTAVIA TOUR, серійний номер TMBDX41U18B011403, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль легковий SCODA OCTAVIA TOUR, серійний номер НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль легковий, VOLKSWAGEN MULTIVAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 ;

- зобов`язати приватного виконавця Лисенка С.О. чи іншу посадову особу до компетенції якої належить вчинення дій на вилучення записів з Єдиного державного реєстру транспортних засобів МВС, зняти арешт та заборону відчуження на: автомобіль легковий, SCODA OCTAVIA TOUR, серійний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль легковий SCODA OCTAVIA TOUR, серійний номер НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль легковий, VOLKSWAGEN MULTIVAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 , що були накладені за виконавчими провадженнями №63035712, №63623227, №62461634. №62946004, № 616811201.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду 25.12.2023 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АРЕНА" до Приватного виконавця Лисенка Сергія Олексійовича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії - повернуто позивачу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу. Вважає, що судом прийнято незаконне, протиправне, з порушенням норм матеріального та процесуального права рішення.

У своїй апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "ФК "АРЕНА" зазначає, що у зв`язку з військовою агресією російської федерації проти України, яка розпочалася 24.02.2022 року, внаслідок якої на території м. Харкова відбуваються активні бойові дії (бомбардування, артобстріли, авіа удари) ТОВ «ФК «АРЕНА», відповідно до свого Наказу № 2802/01-ПР «Про встановлення простою у зв`язку з веденням воєнного стану» від 28.02.2022 р., вимушено здійснило зупинення своєї господарської діяльності.

19.04.2022 р. Товариство призупинило дію трудових договорів з працівниками до відновлення роботи Товариства та можливості виконувати роботу. Між ТОВ «ФК «АРЕНА» та КП «ОУСЦ «АКВАРЕНА» було укладено Додаткову угоду до Договору б/н від 03.01.2022 р. про призупинення дії договору оренди з підстав ведення на території м. Харкова активних бойових дій, які унеможливи ведення господарської діяльності сторонами. Наразі КП «ОУСЦ «АКВАРЕНА» проводить ремонтні роботи з метою відновити свою діяльність.

Представник позивача вважає, обґрунтованими доводи ТОВ «ФК «АРЕНА» щодо причини пропуску строку звернення до суду, а надані надані докази поважності причин пропуску строку звернення до суду у своїй сукупності є достатніми для поновлення строку звернення до суду із цим позовом».

Відповідач та треті особи не скористалися своїм правом на подання до Другого апеляційного адміністративного суду відзиву на апеляційну скаргу позивача.

Колегія суддів заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, приходить до наступного.

Судовим розглядом встановлено, що ухвалою суду від 11.12.2023р. позовну заяву було залишено без руху та надано позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви протягом десяти днів з моменту її отримання шляхом надання до суду заяви про поновлення строку звернення до суду та докази поважності причин його пропуску.

21.12.2023р. до суду першої інстанції надійшла заява представника позивача Шихової С.О. про поновлення пропущеного строку звернення до суду, згідно якої заявник просив вважати причину пропуску процесуального строку поважною та поновити пропущений строк.

В обгрунтування заяви позивач посилався на те, що позивач звертався до приватного виконавця для реалізації своїх законних прав на реєстрацію транспортних засобів, при цьому, листування має неідентичний характер. Остаточна відмова від приватного виконавця отримана позивачем лише 23.11.2023 року. Перед цим кожне надіслане звернення було зумовлене покроковим виконанням вимог приватного виконавця та надання інформації, необхідної йому для вилучення відомостей про накладення арешту та/або заборони на відчуження в ЄДР ТЗ МВС.

Також подана заява має посилання на те, що позивач є орендарем частини нежитлового приміщення згідно договору оренди б/н від 03.01.2022 року, укладеного між Колективним підприємством «Олімпійський учбово-спортивний центр «Акварена» (Орендодавець) та ТОВ «ФК «Арена» та провадить свою діяльність за адресою: м.Харків, вул.Клочківська, буд. 43/47.

З 24.02.2022 року позивач був вимушений здійснити повне призупинення своєї діяльності. Крім того, спортивний комплекс Орендодавця (КП ОУСЦ «Акварена»), де і знаходиться об`єкт оренди позивача, та прилегла до нього територія безпосередньо постраждали від авіаційних обстрілів військовослужбовцями збройних сил російської федерації 04.03.2022 року та 14.03.2022 року, в результаті чого суттєво пошкоджена вся будівля комплексу. В результаті обстрілів та воєнних дій на території м.Харків спортивний комплекс, в якому знаходилося нежитлове приміщення об`єкт оренди позивача, було практично зруйнувано.

Повертаючи позовну заяву суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в заяві від 21.12.2023р. про поновлення пропущеного строку звернення до суду підстави є неповажними через відсутність належних доказів. Тому, керуючись ч. 2 ст. 123 КАС України, суд першої інстанції повернув позовну заяву.

Суд вважає, що позивач без поважних причин пропустив строк звернення до суду з вказаними позовними вимогами.

Колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції щодо наявності підстав для повернення позовної заяви, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Згідно з частинами 1, 2 статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Положеннями частини 3 статті 122 КАС України передбачено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частинами 1, 2 статті 123 КАС України визначено, що у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку. Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Згідно з частиною 1 статті 120 КАС України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Пунктом 5 частини першої статті 171 КАС України передбачено, що суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом установлено інший порядок судового провадження.

Частиною першою статті 287 КАС України передбачено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду з позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

Крім загального порядку оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби, визначеного наведеними нормами процесуального законодавства, відповідні спеціальні норми встановлені й Законом № 1404-VIII, згідно із частиною першою статті 74 якого рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів. Рішення виконавця про відкладення проведення виконавчих дій може бути оскаржене протягом трьох робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Процесуальна природа та призначення строків звернення до суду зумовлюють при вирішенні питання їх застосування до спірних правовідносин необхідність звертати увагу не лише на визначені в нормативних приписах відповідних статей загальні темпоральні характеристики умов реалізації права на судовий захист - строк звернення та момент обчислення його початку, але й природу спірних правовідносин щодо захисту прав, свобод та інтересів, у яких особа звертається до суду.

Визначення строку звернення до адміністративного суду в системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Рішенням Конституційного Суду України №17-рп/2011 від 13 грудня 2011 року визначено, що держава може встановленням відповідних процесуальних строків, обмежувати строк звернення до суду, що не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя.

Слід зауважити на тому, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

За загальним правилом перебіг строку на звернення до адміністративного суду починається від дня виникнення права на адміністративний позов, тобто, коли особа дізналася або могла дізнатися пропорушення своїх прав, свобод чи інтересів. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

Поважними причинами слід розуміти лише ті обставини, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що звернулася із адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними обставинами, перешкодами чи труднощами, що унеможливили своєчасне звернення до суду. Такі обставини мають бути підтверджені відповідними та належними доказами.

Питання поважності причин пропуску строку звернення до суду є оціночним та залежить від доказів, якими підтверджуються обставини та підстави такого пропуску.

Причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування.

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.

Отже, поновленню підлягають лише порушені з поважних причин процесуальні строки, встановлені законом.

Так, матеріалами справи встановлено, що позивач набув право власності на майно за результатами проведення електронних торгів з реалізації арештованого майна в червні 2021 року. Арешт з майна знято постановою приватного виконавця Лисенка С.О. від 29.06.2021р.

Позивач зазначає, що вказану постанову виконавця від 29.06.2021р. ним отримано 07.02.2022р.

Також за доводами позивача 27.09.2022р. ним до відповідача було направлено заяву з приводу вилучення запису стосовно арешту та/або заборони відчуження спірного майна. Відповідь приватного виконавця Лисенка С.О. датована 20.10.2022р. та нею в задоволенні заяви позивача про зняття арешту фактично відмовлено.

Позивач зазначає, що в подальшому повторно направляв засобами поштового зв`язку вмотивовану заяву, в якій знову просив вилучити всі наявні записи з ЄДР ТЗ ЄІС МВС про арешт, заборони та/або обмеження на відчуження транспортних засобів: автомобіль легковий, SCODA OCTAVIA TOUR, серійний номер НОМЕР_5 , державний реєстраційний номер НОМЕР_1 ; автомобіль легковий, SCODA OCTAVIA TOUR, серійний номер НОМЕР_2 , державний реєстраційний номер НОМЕР_3 ; автомобіль легковий, VOLKSWAGEN MULTIVAN, державний реєстраційний номер НОМЕР_4 .

У відповідь на прохання позивача про вилучення усіх наявних записів з ЄДР ТЗ ЄІС МВС про арешт, заборони та/або обмеження на відчуження транспортних засобів, на адресу ТОВ «ФК АРЕНА» надійшла відповідь від приватного виконавця Лисенка С.О. від 02.11.2023р. №5661 з приміткою "повторно", згідно якої в задоволенні заяви позивача також відмовлено та роз`яснено про проведення реєстрації припинення всіх наявних обтяжень транспортних засобів в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна у порядку передбаченому законодавством України.

Позивач стверджує, що остаточна відмова від приватного виконавця отримана ним лише 23.11.2023 року. Перед цим кожне надіслане звернення було зумовлене покроковим виконанням вимог приватного виконавця та надання інформації, необхідної йому для вилучення відомостей про накладення арешту та/або заборони на відчуження в ЄДР ТЗ МВС.

Після чого, 24.11.2023 року позивачем було реалізоване право на звернення до суду за захистом своїх прав та законних інтересів.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що висновок суду першої інстанції про повернення даної позовної заяви є передчасним та таким, що винесений з порушенням норм процесуального права.

При цьому, суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зауважити, що питання стосовно доступу особи до правосуддя неодноразово було предметом судового розгляду Європейського суду з прав людини.

Відповідно до вимог ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України - суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Так, Європейський суд з прав людини в Рішенні від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» констатував, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішенні по справі «Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії» від 13 січня 2000 року та в рішенні по справі «Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії» від 28 жовтня 1998 року Європейський Суд з прав людини вказав, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Таким чином, вказані обставини справи свідчать про необхідність надати позивачу можливість захистити своє право в суді.

Інакший підхід був би виявом надмірного формалізму та міг би розцінюватись як обмеження особи в доступі до суду, яке захищається статтею 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Отже, виходячи з норм Конституції України, а також, з норм міжнародного права, повернення позовної заяви унеможливило доступ позивача до правосуддя для повного захисту своїх прав та інтересів шляхом судового розгляду справи.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при прийнятті оскаржуваної ухвали дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви, а тому, зазначена ухвала суду підлягає скасуванню, а справу слід передати на розгляд суду першої інстанції.

Згідно частини 3 статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції.

Керуючись ст. ст. 311, 315, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФК "АРЕНА" - задовольнити.

Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 25.12.2023 по справі № 520/34944/23 - скасувати.

Адміністративну справу № 520/34944/23 направити до Харківського окружного адміністративного суду для продовження розгляду.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Головуючий суддя (підпис)З.О. Кононенко Судді(підпис) (підпис) В.А. Калиновський О.М. Мінаєва