Постанова

від 21.12.2023 по справі 280/8787/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

21 грудня 2023 року м. Дніпросправа № 280/8787/21

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Чабаненко С.В. (доповідач),

суддів: Білак С.В., Юрко І.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Дніпрі апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДС-ТОРГ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2022 р. в адміністративній справі №280/8787/21 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДС-ТОРГ» до Головного управління Держпраці у Запорізькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю ФУДС-ТОРГ (далі позивач) звернулось із позовною заявою до Головного управління Держпраці у Запорізькій області (далі відповідач), в якій позивач просить суд визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Запорізькій області про накладення штрафу за порушення законодавства про працю та зайнятість населення № 8 ДПС-ФС від 26.08.2021 року.

Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2022 р. в адміністративній справі №280/8787/21 в задоволенні позову відмовлено.

Товариство з обмеженою відповідальністю ФУДС-ТОРГ не погодившись з рішенням суду подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити в повному обсязі.

Справу розглянуто в порядку письмового провадження відповідно до приписів ст. 311 КАС України.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Перевіривши підстави для апеляційного перегляду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджено письмовими доказами, наявними в матеріалах справи, що 28.05.2021 року у магазині «ВИНА СВІТУ» за адресою: м. Київ, вул. Володимирська буд.49А, прим. 133 ГУ ДПС у м. Київі була проведена фактична перевірка TOB «ФУДС- ТОРГ».

За результатами перевірки був складений акт перевірки від 03 червня 2021 року №1169/26/15/07/ НОМЕР_1 . Згідно акту перевірки слідує, що:

«На момент проведення перевірки на робочому місці у магазині за адресою: м. Київ, вул. Володимирська буд.49А, прим. 133, 28.05.2021 в 14 год. 16 хв. знаходилась та виконувала функції менеджера ОСОБА_1 , яка отримала копію наказу ГУ ДПС у м. Києві від 14.05.2021 № 3865-п та розписалася у направленнях на проведення перевірки від 27.05.2021 №9693/26-15-07-01 та № 9696/26-15-07-07-03. Також ОСОБА_1 отримала запит про надання документів та підписала опис залишків продукції без марок акцизного податку. Документів, які підтверджують факт перебування TOB «ФУДС-ТОРГ» у трудових відносинах з фізичною особою ОСОБА_1 28.05.2021 підприємством до перевірки не надано. Таким чином, перевіркою встановлено факт допуску TOB «ФУДС-ТОРГ» до роботи найманого працівника ОСОБА_1 без оформлення трудових відносин 28.05.2021 та повідомлення контролюючого органу про прийняття працівника на роботу».

Уповноваженою посадовою особою Головного управління Держпраці у Запорізькій області повідомлено TOB «ФУДС-ТОРГ» про розгляд справи про накладення штрафу листом від 20.07.2021 № 08/03.4-06/7447 (Ідентифікатор міжнародного поштового відправлення 6903204169308).

Розглянувши справу про накладання штрафу та на підставі акта фактичної перевірки Головного управління ДПС у Запорізькій області від 03 червня 2021 року щодо порушень TOB «ФУДС-ТОРГ» вимог ст. 24 КЗпП України, ПКМУ №413, 26 серпня 2021 року заступником начальника Головного управління Держпраці у Запорізькій області Дановським В.В. прийнято постанову про накладення штрафу № 8ДПС - ФС у розмірі 60 000, 00 грн.

З огляду на фактичні обставини справи, норми законодавства, що регулюють спірні правовідносини, суд апеляційної інстанції приходить до наступних висновків.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно з ч. 1 ст. 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України..

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці (далі - Положення № 96), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96, Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра соціальної політики, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

Згідно пункту 2 Положення № 96 Держпраця у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраця відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи; використання праці іноземців та осіб без громадянства; наймання працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні в іншого роботодавця; дотримання прав і гарантій стосовно працевлаштування громадян, які мають додаткові гарантії у сприянні працевлаштуванню; провадження діяльності з надання послуг з посередництва та працевлаштування.

Підпунктом 6 пункту 4 Положення № 96 встановлено, що Держпраця, здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Пунктом 7 Положення № 96 передбачено, що Держпраця здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

У відповідності до зазначених норм Головному управлінню Держпраці в Запорізькій області делеговано повноваження щодо здійснення на території області державного контролю за дотриманням законодавства про працю юридичними особами, у тому числі їх структурними та відокремленими підрозділами, які не є юридичними особами, та фізичними особами, які використовують найману працю.

Крім того, відповідно до п.п. 20.1.47 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи, визначені підпунктом 41.1.1пункту 41.1 статті 41 цього Кодексу, мають право: отримувати пояснення від роботодавців та/або їх працівників, та/або осіб, праця яких використовується без документального оформлення, під час проведення перевірок з питань дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами), дотримання податковим агентом податкового законодавства щодо оподаткування виплаченої (нарахованої) найманим особам (у тому числі без документального оформлення) заробітної плати, у тому числі внаслідок неукладення платником податків трудових договорів з найманими особами згідно із законом.

Судом першої інстанції встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що згідно наказу від 14.05.2021 № 3865-п «Про проведення фактичних перевірок», на підставі направлень від 27.05.2021 № 9693/26-15-07-07-01 та № 9696/26-15-07-07-03 була проведена 28.05.2021 фактична перевірка господарської одиниці магазину «Вина Світу» за адресою м. Київ, вул. Володимирівська, 49.А, прим.133, яке належить суб`єкту господарювання ТОВ «Фудс-Торг», про що складено акт від 03.06.2021 № 001075.

Згідно пп. 20.1.4 п. 20.1 статті 20 ПК України, контролюючі органи мають право: проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 ПК України, контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки. Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.3 пункту 75.1 ПК України визначено, що фактичною вважається перевірка, яка здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об`єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється контролюючим органом щодо дотримання норм законодавства з питань регулювання обігу готівки, порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, свідоцтв, у тому числі про виробництво та обіг підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами)

Фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи), на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції, під розписку до початку проведення такої перевірки (п.80.1, 80.2 ст.80 ПК України) Відповідно до пункту 80.5 статті 80 ПК України, допуск посадових осіб контролюючих органів до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

Відповідно до п.81.1 ст.81 ПК України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред`явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів:

- направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище, ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, що скріплений печаткою контролюючого органу;

-копії наказу про проведення перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, найменування та реквізити суб`єкта (прізвище ім`я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) та у разі проведення перевірки в іншому місці - адреса об`єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична перевірка), підстави для проведення перевірки, визначені цим Кодексом, дата початку і тривалість перевірки, період діяльності, який буде перевірятися. Наказ про проведення перевірки є дійсним за наявності підпису керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу та скріплення печаткою контролюючого органу;

- службового посвідчення осіб (належним чином оформленого відповідним контролюючим органом документа, що засвідчує посадову (службову) особу), які зазначені в направленні на проведення перевірки.

Непред`явлення або ненадіслання у випадках, визначених цим Кодексом, платнику податків (його посадовим (службовим) особам або його уповноваженому представнику, або особам, які фактично проводять розрахункові операції) цих документів або пред`явлення зазначених документів, що оформлені з порушенням вимог, встановлених цим пунктом, є підставою для недопущення посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення документальної виїзної або фактичної перевірки.

Отже, у посадових осіб контролюючого органу виникає право на проведення фактичної перевірки за сукупності двох умов: наявності визначених законом підстав для її проведення (правова підстава) пред`явлення або надіслання у випадках, визначених пунктом 81.1 статті 81 ПК України документів (формальна підстава).

В направленнях на перевірку стоїть прізвище ОСОБА_1 (менеджер) та її підпис. Акт фактичної перевірки зазначено, що захід здійснено за участю ОСОБА_2 керуюча магазином та ОСОБА_1 .

Стосовно суті виявленого порушення під час фактичної перевірки колегія суддів враховується таке.

Частиною 1 статті 3 КЗпП України передбачено, що законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

Статтею 4 КЗпП України визначено, що законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього.

Згідно з ч. 1 ст. 21 КЗпП України трудовий договір є угода між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін.

Відповідно до ч. 2 ст. 21 КЗпП України працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Частиною 3 статті 21 КЗпП України встановлено, що особливою формою трудового договору є контракт, в якому строк його дії, права, обов`язки і відповідальність сторін (в тому числі матеріальна), умови матеріального забезпечення і організації праці працівника, умови розірвання договору, в тому числі дострокового, можуть встановлюватися угодою сторін. Сфера застосування контракту визначається законами України.

Статтею 24 КЗпП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим: 1) при організованому наборі працівників; 2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров`я; 3) при укладенні контракту; 4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі; 5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім; 6) при укладенні трудового договору з фізичною особою; 7) в інших випадках, передбачених законодавством України.

Згідно зі статтею 24 частини 3 КЗпП України працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Згідно з статтею 4 частиною 1 Закону України "Про зайнятість населення" до зайнятого населення належать особи, які працюють за наймом на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством, особи, які забезпечують себе роботою самостійно (у тому числі члени особистих селянських господарств), проходять військову чи альтернативну (невійськову) службу, на законних підставах працюють за кордоном та які мають доходи від такої зайнятості, а також особи, що навчаються за денною формою у загальноосвітніх, професійно-технічних та вищих навчальних закладах та поєднують навчання з роботою.

Тобто, з урахуванням зазначеного суд прийшов до висновку, що обов`язковою умовою допуску працівника до роботи є укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу.

Відповідно до змісту акту фактичної перевірки від 03.06.2021 "на момент проведення перевірки на робочому місці у магазині за адресою м. Київ, вул. Володимирівська, 49.А, прим.133, 28.05.2021 о 14 год. 16 хв. знаходилась та виконувала функції менеджера ОСОБА_1 , яка отримала копію наказу ГУ ДПС у м. Києві від 14.05.2021 №3865-п та розписалася у направленнях на проведення перевірки від 27.05.2021 № 9693/26-15-07-07-01 та № 9696/26-15-07-07-03. Також, ОСОБА_1 отримала запит про надання документів та підписала опис залишків продукції без марок акцизного податку. Документів, які підтверджують факт перебування ТОВ "ФУДС-ТОРГ" у трудових відносинах із фізичною особою ОСОБА_1 28.05.2021 підприємством до перевірки не надано. Таким чином, перевіркою встановлено факт допуску ТОВ "ФУДС-ТОРГ" до роботи найманого працівника ( ОСОБА_1 ) без оформлення трудових відносин 28.05.2021 та повідомлення контролюючого органу про прийняття працівника на роботу.".

В свою чергу, позивачем до матеріалів позовної заяви долучена засвідчена ксерокопія довіреності від 12.03.2021, виданої на ОСОБА_1 , відповідно до якої остання уповноважується представляти інтереси ТОВ «Фудс-Торг» у відносинах з контролюючими (наглядовими) та правоохоронними органами, зокрема, але не виключно з правом отримання та подання будь-яких документів, їх підписанням, наданні заяв, клопотань та пояснень.

Суд першої інстанції дослідивши вказаний доказ оцінив його критично. Колегія суддів погоджується із даним висновком суду першої інстанції, з огляду на те, що у кожному документі перевірки підпис ОСОБА_1 супроводжується зазначенням посади "менеджер". В описі залишків продукції вказано, що "продукція залишена на відповідальне зберігання ОСОБА_1 (менеджер)". Запит від 28.05.2021 про надання документів також отримано менеджером ОСОБА_1 . Будь-яких зауважень з боку ОСОБА_1 , що вона здійснює представництво товариства саме за довіреністю, а не у зв`язку із займаною посадою "менеджер", матеріали перевірки не містять.

З урахуванням наведеного, колегія суддів доходить висновку про допущення з боку ТОВ "ФУДС-ТОРГ" порушень вимог ст. 24 КЗпП України в частині допуску ОСОБА_1 до роботи без укладання трудового договору.

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Отже, доводи апеляційної скарги повністю заперечуються зібраними у справі доказами, та не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу судового рішення, тому не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції.

З урахуванням приведеного, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні в судовому засідання усіх обставин справи в їх сукупності.

Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «ФУДС-ТОРГ» на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2022 р. в адміністративній справі №280/8787/21, - залишити без задоволення.

Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 15.06.2022 р. в адміністративній справі №280/8787/21, - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України касаційному оскарженню не підлягає за виключенням випадків, встановлених цим пунктом.

Головуючий - суддяС.В. Чабаненко

суддяС.В. Білак

суддяІ.В. Юрко