Постанова

від 29.02.2024 по справі 320/18223/23

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/18223/23 Суддя (судді) першої інстанції: Лапій С.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 лютого 2024 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого: Бєлової Л.В.

суддів: Безименної Н.В., Кучми А.Ю.,

розглянувши у порядку письмового провадження у місті Києві апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

У травні 2023 року позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані», звернувся до суду першої інстанції з адміністративним позовом, у якому просив:

- визнати протиправним та скасувати наказ Державної служби геології та надр України від 29.09.2022 №343 про відмову ТОВ «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних.

- зобов`язати Державну службу геології та надр України прийняти наказ про видачу ТОВ «Амбер Майнінг Компані» спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року адміністративний позов задоволено:

Визнано протиправним та скасовано наказ Державної служби геології та надр України від 29.09.2022 № 343 про відмову ТОВ «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області.

Зобов`язаноДержавну службу геології та надр України видати наказ про видачу ТОВ «Амбер Майнінг Компані» спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області.

Не погоджуючись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити. Апелянт мотивує свої вимоги тим, що судом першої інстанції порушено норми матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають обставинам справи, судом неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи.

Апелянт вказує про пропуск позивачем строків звернення до суду, оскільки предметом оскарження є наказ від 29.09.2022 №343, останнім днем шестимісячного строку було 29.03.2023, однак, згідно звіту про автоматизований розподіл, позивач звернувся до суду 24.05.2023, а позовна заява датована 23.05.2023.

Щодо справи по суті, апелянт зазначає, що обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, слугувала, окрім іншого, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу.

Відповідно до поданої заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані», місцезнаходження ділянки надр є Рівненська область, Сарненський район, західніше с. Олексіївка, в ур. Труска Гребля. Також до вказаної заяви на отримання спецдозволу було надано копію договору оренди цілісного майнового комплексу від 03.03.2016 (зі змінами), який знаходиться за адресою Будо-Вороб`ївська сільська рада Малинського району Житомирської області.

З урахуванням наведеного, цілісно майновий комплекс знаходиться за іншою адресою, а тому у Держгеонадр наявні всі підстави для прийняття наказу про відмову у наданні спецдозволу.

Щодо висновку суду першої інстанції про обов`язковість розгляду заяви позивача за законодавством, що діяло на час подання заяви, апелянт посилається на правову позицію Верховного Суду у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, де зокрема надано оцінку тому, яка редакція Порядку №615 підлягає застосуванню та вказано, що Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав у цій справі вважає правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 18 грудня 2023 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року (справу розглянуто в порядку спрощеного провадження) у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Після надходження матеріалів справи до суду ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 січня 2024 року справу призначено до розгляду в порядку письмового провадження.

01 лютого 2024 року до Шостого апеляційного адміністративного суду надійшов відзив Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані», в якому позивач просить прийняти рішення, яким в задоволенні апеляційної скарги відмовити повністю, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Щодо поважності причин пропуску строків позовної давності позивач зазначив, що позивач звертався з таким самим позовом до Державної служби геології та надр України, позов надійшов до суду 29.03.2023 року, справа № 320/8689/23, тобто з дотриманням строків звернення до суду. 11 квітня 2023 року у справі № 320/8689/23 винесено ухвалу про залишення позову без руху та встановлено строк на усунення недоліків. Вказані недоліки було усунуто, однак позов і далі тривалий час залишався без руху, провадження у справі не відкрито, у зв`язку з чим вимушені були звернутися з новим позовом з іншими підстави та предметом позову. Так як були позбавлені можливості змінити предмет або підстави позову у справі № 320/8689/23.

Також на думку позивача саме користувач визначає цільове призначення майнового комплексу і п.п.8 п. 8 Порядку не передбачає, що цілісний майновий комплекс повинен розташовуватись саме на тій ділянці надр на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин має намір отримати спеціальний дозвіл заявник.

А тому суд першої інстанції прийшов до правильного висновку що, позивачем подано заяву до відповідача про надання спеціального дозволу на користування надрами: ТОВ «Амбер Майнінг Компані» - 4 березня 2016 року), тобто під час дії підпункту 8 пункту 8 Порядку №615. За таких обставин, на думку суду відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (09.03.2016), а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення. Такий висновок відповідає правовій позиції, викладеній у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 826/16535/17 та від 23 жовтня 2020 року у справі №826/11779/17.

Твердження відповідача, що при розгляді заяви вони повинні були керуватися нормами положення, що діяли на момент розгляду заяви з покликанням на судову практику позивач вважає необґрунтованим та такими, що є невиконанням додаткового рішення суду, а саме у справі №817/859/16 від 06 січня 2021 р., яким вирішили зобов`язати Державну службу геології та надр України повторно розглянути заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» від 04.03.2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області, згідно із законодавством станом на дату її подання.

Відповідно до статті 311 КАС України справа розглядається в порядку письмового провадження.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ТОВ «Амбер Майнінг Компані» 04.03.2016 звернулося до відповідача із заявою на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області.

Підстава надання дозволу: підпункт 8 пункту 8 постанови КМУ від 30.05.2011 №615.

До заяви додано: виписку з Єдиного державного реєстру юридичних осіб від 01.03.2016, статут (копія), договір оренди майнового комплексу від 03.03.2016, пояснювальна записка з характеристою об`єкта, програма робіт з геологічного вивчення, у т.ч. ДПР бурштину ділянки «Труска Гребля», очікувані техніко-економічні показники промислового освоєння покладів бурштину ділянки «Труска Гребля», каталог координат кутових точок ділянки «Труска Гребля», графічні матеріали (оглядова карта, ситуаційний план розташування ділянки «Труска Гребля» , оглядова геологічна карта).

Зазначена заява не була розглянута у термін, передбачений законом.

ТОВ «Амбер Майнінг Компані» звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Державної служби геології та надр України, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо нерозгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ «Амбер Майнінг Компані» на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області;

- зобов`язати Держгеонадра укласти з ТОВ «Амбер Майнінг Компані» угоду про умови користування надрами;

- зобов`язати Держгеонадра видати ТОВ «Амбер Майнінг Компані» спеціальний дозвіл на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 24.03.2017, залишеною без змін постановою Житомирського апеляційного адміністративного суду від 10.01.2018 у справі № 817/859/16, позов ТОВ «Амбер Майнінг Компані» задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність Держгеонадр щодо не розгляду у встановлений законодавством строк заяви ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 04.03.2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області.

У решті позовних вимог відмовлено.

ТОВ «Амбер Майнінг Компані» просило зобов`язати Держгеонадра України повторно розглянути заяву ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 09.03.2016 за №4053/13/12-16 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області та видати ТОВ «Амбер Майнінг Компані» дозвільні документи, що забезпечить позивачеві можливість реалізації права на проведення робіт у відповідності до принципу «мовчазної згоди» згідно заяви від 04.03.2016.

Додатковим рішенням Рівненського окружного адміністративного суду від 06.01.2021 заяву ТОВ «Амбер Майнінг Компані» про ухвалення додаткового рішення задоволено частково.

Зобов`язано Держгеонадра повторно розглянути заяву ТОВ «Амбер Майнінг Компані» від 04.03.2016 на отримання спеціального дозволу на геологічне вивчення з дослідно-промисловою розробкою надр покладів бурштину на ділянці «Труска Гребля» у Сарненському районі Рівненської області.

На виконання рішення суду Відділом примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України відкрито виконавче провадження № 67192733.

Головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України Торбинською Оксаною Миколаївною 19.01.2022 прийнято постанову про закінчення виконавчого провадження № 67192733.

Як слідує з постанови державного виконавця від 19.01.2022, рішення виконано фактично та в повному обсязі.

Наказом Державної служби геології та надр України №22 від 12.01.2022 відмовлено ТОВ «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину, ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних відповідно до вимог Порядку.

Однак, за результатами розгляду скарги на постанову про закінчення виконавчого провадження від 19.01.2022 прийнято постанову від 08.08.2022 про скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 19.01.2022.

Наказом Державної служби геології та надр України від 29.09.2022 № 343 «Про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами» наказано за результатами розгляду заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» (код ЄДРПОУ 40311338) (далі - Товариство) від 04.03.2016 відмовити Товариству у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину, ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області, у зв`язку з виявленням у поданих документах недостовірних даних відповідно до вимог пункту 19 Порядку.

Як слідує з п. 7.4 Протоколу № 11 - РГ/2022 засідання Робочої групи з питань надрокористування від 28.09.2022, відповідно до висновку Верховного суду від 20.05.2021 у справі № 806/999/17 встановлено, що обов`язковою умовою для надання спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону відповідно до вимог підпункту 8 пункту 8 Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами слугувала, окрім іншого, наявність у заявника права оренди (концесії) цілісного майнового комплексу, який було побудовано (реконструйовано) з метою видобування та переробки корисних копалин саме з тієї ділянки надр, щодо користування якою заявник звернувся за наданням відповідного дозволу.

Відповідно до поданої заяви ТОВ «Амбер Майнінг Компані» було надано, зокрема: копію договору оренди цілісного майнового комплексу від 03.03.2016 (зі змінами), який знаходиться за адресою: Будо-Вороб`ївська сільська рада Малинського району Житомирської області.

З урахуванням наведеного цілісний майновий комплекс знаходиться за іншою адресою.

До заяви від 04.03.2016 товариством долучено додаток № 1 від 20.05.2020 та додаток №2 від 01.09.2022 (зміни та доповнення до договору оренди цілісного майнового комплексу), що суперечить умові розгляду заяви на дату її подання у 2016 році.

Вважаючи наказ про відмову у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону протиправним, позивач звернувся до суду з відповідним адміністративним позовом.

Суд першої інстанції адміністративний позов задовольнив та зазначив, що позивачем подано заяву до відповідача про надання спеціального дозволу на користування надрами: ТОВ «Амбер Майнінг Компані» - 4 березня 2016 року, тобто під час дії підпункту 8 пункту 8 Порядку №615.

За таких обставин, на думку суду відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра (09.03.2016), а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення

У зв`язку з тим, що за результатами розгляду заяви відповідач може прийняти рішення лише про видачу спеціального дозволу, а судами під час вирішення інших спорів, що пов`язані із розглядом заяви ТОВ «АМБЕР МАЙНІНГ КОМПАНІ» від 04.03.2016 встановлено, що всі документи відповідають вимогам законодавства на час подачі заяви, а відмови стосуються обставин, яких не існувало на момент звернення із заявою, відтак суд першої інстанції дійшов висновку, що задоволення позовних вимог можливе шляхом зобов`язання відповідача прийняти відповідний наказ, що не буде порушенням його дискреційних повноважень, так як дискреційність повноважень полягає у праві вчиняти або не вчиняти певні дії та певну свободу вибору, а у цьому випадку у відповідача немає права вибору при прийнятті рішення за результатами розгляду заяви, якщо всі документи відповідають вимогам законодавства станом на день звернення із заявою..

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів не може погодитись з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до частини першої статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Так, враховуючи наявність в апеляційній скарзі доводів щодо пропуску позивачем строку на звернення до адміністративного суд із позовом та наявність підстав для залишення позову без розгляду, колегія суддів дійшла висновку про необхідність першочергово здійснити перевірку останніх для вирішення питання про наявність або відсутність правових підстав для скасування рішення суду першої інстанції та залишення позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» без розгляду.

З матеріалів справи вбачається, що з адміністративним позовом до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії, позивач звернувся 23.05.2023 згідно зі штампом вхідної кореспонденції.

Предметом оскарження у даній справі є наказ Державної служби геології та надр України від 29.09.2022 №343 про відмову ТОВ «Амбер Майнінг Компані» у наданні спеціального дозволу на користування надрами без проведення аукціону з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки бурштину ділянки «Труска Гребля», розташованої в Сарненському районі Рівненської області.

Враховуючи, що оскаржуваний наказ датований 29.09.2022, то останнім днем для своєчасного звернення до суду в межах шестимісячного строку було 29.03.2023, про що вірно вказав апелянт.

Матеріалами справи підтверджується, що судом першої інстанції позовну заяву було залишено без руху з підстав пропуску строку на звернення до суду, на виконання якої позивач подав клопотання про поновлення відповідно строку, мотивоване тим, що первинне звернення в межах справи № 320/8689/23 мало місце у встановлений законом строк. За наслідком розгляду вказаного клопотання суд першої інстанції вважав, що позивачем виконано вимоги ухвали суду та відкрито провадження у цій справі.

Переглядаючи матеріали справи та висновки суду першої інстанції в контексті доводів апеляційної скарги про пропуск строку звернення до суду, колегія суддів вважає необхідним вказати наступне.

З інформації Єдиного державного реєстру судових рішень вбачається, що в межах справи № 320/8689/23 Товариство з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» вже зверталось з позовом до Державної служби геології та надр України щодо оскарження наказу Державної служби геології та надр України № 343 від 29 вересня 2022 року, однак, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 11 квітня 2023 року позов було залишено без руху, а 17 травня 2023 року повернуто позивачу.

Таким чином, первинну позовну заяву ТОВ «Амбер Майнінг Компані» було повернуто ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 17 травня 2023 року, в той час як з повторним позовом вже в межах цієї справи № 320/18223/23 позивач звернувся 23 травня 2023 року, тобто, через п`ять днів після повернення позовної заяви.

Колегія суддів враховує, що повернення вперше поданого позову не позбавляло права скаржника відповідно до вимог статті 169 КАС України на повторне звернення до суду в порядку, встановленому законом, чим скористався позивач звернувшись вдруге з позовною заявою в найкоротший термін після повернення вперше поданого позову.

Вдруге позовна заява подана позивачем у максимально короткий строк з моменту повернення попередньо поданої позовної заяви, що є свідченням того, що позивач намагався вчинити усі залежні від нього процесуальні дії у розумний строк для реалізації свого права на звернення до суду.

Таким чином, в діях позивача убачається сумлінне добросовісне ставлення до наявних у нього до прав і обов`язків, встановлених законом або судом та вчинено усі можливі та залежні від нього дії для вчасного подання позовної заяви.

Відтак, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про пропуск позивачем строку звернення до суду без поважних причин, оскільки у цьому випадку позивач не допустив необ`єктивного зволікання з поданням другої позовної заяви, при цьому пропуск строку на звернення до суду при повторному позові був незначним.

У справі «Іліан проти Туреччини» Європейський суд з прав людини зазначив, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв`язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання, слід звертати увагу на обставини справи.

Враховуючи повторне подання позивачем позову у стислі строки після ухвали про повернення вперше поданої позовної заяви, усунення виявлених недоліків, добросовісну процесуальну поведінку позивача, а також враховуючи обов`язок суду сприяти учасникам справи у реалізації їх процесуальних прав з додержанням принципу розумності та пропорційності, висновок суду наявність підстав для відкриття провадження у цій справі є таким, що прийнятий із додержанням балансу між метою забезпеченням належної процесуальної поведінки сторони та забезпеченням її права на звернення до суду.

Повертаючись до фактичних обставин справи та спірних правовідносин по їх суті, апеляційний суд зазначає наступне.

Частиною другою статті 16 Кодексу України про надра (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин) встановлено, що спеціальні дозволи на користування надрами надаються переможцям аукціонів, крім випадків, визначених Кабінетом Міністрів України, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері геологічного вивчення та раціонального використання надр, або Радою міністрів Автономної Республіки Крим щодо розробки родовищ корисних копалин місцевого значення на території Автономної Республіки Крим. Порядок проведення аукціонів з продажу спеціальних дозволів на користування надрами та порядок їх надання встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Питання надання спеціальних дозволів на користування надрами (надалі - дозволи) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також процедуру продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання дозволу та внесення до нього змін врегульовано постановою КМУ від 30 травня 2011 року №615 «Про затвердження Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами» (далі - Порядок №615).

Так, на час звернення позивача із заявою (04 березня 2016 року), був чинний підпункт 8 пункту 8 Порядку №615, яким передбачалось, що без проведення аукціону дозвіл надається у разі геологічного вивчення, в тому числі дослідно-промислової розробки родовищ корисних копалин загальнодержавного значення або видобування корисних копалин, якщо відповідно до законодавства заявник є власником цілісного майнового комплексу, побудованого (реконструйованого) з метою видобування та переробки корисних копалин з ділянки надр, на користування якою надається дозвіл, або такий майновий комплекс надано надрокористувачу в оренду (концесію).

У разі перебування цілісних майнових комплексів в оренді (концесії) строк дії дозволу не може перевищувати строку оренди (концесії) таких комплексів (з урахуванням строку дії дозволу, визначеного пунктом 7 цього Порядку).

Абзацом 24 пункту 8 Порядку №615 у вказаній редакції також було передбачено, що рішення про надання дозволу без проведення аукціону приймається протягом 60 днів (для вугільних шахт, які відповідно до законодавства вважаються малими, - протягом 30 днів) після надходження заяви разом із зазначеними документами у повному обсязі.

За пунктом 9 цього Порядку дії щодо погодження видачі дозволу вчиняються без залучення особи, що звернулася за одержанням дозволу, в межах строку, встановленого для видачі дозволу. Для здійснення погодження орган, який видає дозвіл, не пізніше дня, що настає за днем одержання документів від заявника, надсилає їх копії у паперовому або електронному (шляхом сканування) вигляді органам, зазначеним в абзацах другому - п`ятому цього пункту, та встановлює строк розгляду зазначених документів.

За результатами розгляду документів, надісланих на погодження, органи, зазначені в абзацах другому - п`ятому цього пункту, надають погодження, які у паперовому або електронному вигляді надсилають органу, який видає дозвіл.

У разі ненадання органами, зазначеними в абзацах другому - п`ятому цього пункту, погодження протягом встановленого строку вважається, що видача дозволу ними погоджена.

Постановою КМУ «Про внесення змін до порядків, затверджених постановами Кабінету Міністрів України від 30 травня 2011 року №594 і 615, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України» від 06 квітня 2016 року №277 (далі по тексту - Постанова №277), що набрала чинності 12 квітня 2016 року (в редакції, чинній на час виникнення спірних відносин), з Порядку №615 виключено підпункт 8 пункту 8.

Питанням застосування Постанови № 277 з огляду на внесення змін до Порядку №615, якими скасовано можливість надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону було предметом розгляду в постанові Верховного Суду у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, де зокрема надано оцінку тому, яка редакція Порядку №615 підлягає застосуванню, в розглядуваному випадку і до спірних відносин:

- та, що була чинною на час звернення особи із заявою про видачу спеціального дозволу на користування надрами;

- та, що була чинною на час розгляду уповноваженим органом заяви особи про видачу спеціального дозволу на користування надрами і прийняття відповідного рішення за наслідками розгляду такої заяви.

За загальновизнаним принципом права закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі. Цей принцип закріплений у частині першій статті 58 Конституції України, за якою дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється з втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

У рішенні Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року №5-р(I)/2019 Конституційний Суд України висловив думку, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (абзац четвертий пункту 5 мотивувальної частини).

Отже, у разі безпосередньо (прямої) дії закону в часі новий нормативний акт поширюється на правовідносини, що виникли після набрання ним чинності, або до набрання ним чинності і тривали на момент набрання актом чинності.

Якщо під час розгляду заяви особи суб`єктом владних повноважень до прийняття остаточного рішення було змінено нормативно-правове регулювання, суб`єкт владних повноважень не має законних можливостей для прийняття рішення з урахуванням попереднього нормативно-правового регулювання, яке є нечинним, а його рішення та дії в цих випадках не можуть вважатися протиправними за формальними ознаками.

У теорії права допускається можливість застосування до триваючих відносин до їх завершення нормативно-правового регулювання, яке діяло на час їх виникнення, за окремим рішенням і розглядається з позицій встановлення спеціального регулювання перехідного періоду «переживаючої» (ультраактивної) дії нормативно-правових актів. Водночас, таке застосування повинно бути чітко обумовлено при прийнятті відповідних нормативно-правових актів. Відсутність такого застереження не надає суб`єкту владних повноважень права на самовільне застосування нечинних правових норм.

Правова визначеність як елемент верховенства права не передбачає заборони на зміну нормативно-правового регулювання. На думку Конституційного Суду України, особи розраховують на стабільність та усталеність юридичного регулювання, тому часті та непередбачувані зміни законодавства перешкоджають ефективній реалізації ними прав і свобод, а також підривають довіру до органів державної влади, їх посадових і службових осіб. Однак очікування осіб не можуть впливати на внесення змін до законів та інших нормативно-правових актів (абзац 4 п. 4.1 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 22 травня 2018 року №5-р/2018).

Постанову №277 прийнято КМУ на реалізацію своїх повноважень щодо здійснення управління надрами як об`єктом права власності Українського народу, у частині визначення дозвільного порядку користування надрами. Цими змінами не було скасовано право позивача на користування надрами та не звужено зміст та обсяг цього права. Однак державою, в особі уповноважених органів, було змінено підходи щодо порядку його реалізації для забезпечення публічного інтересу гарантування ефективного використання надр як загальнонародної власності.

З огляду на наведене, Судова палата з розгляду справ щодо захисту соціальних прав вважала правильним підхід, застосований у постанові Верховного Суду від 09.09.2020 у справі №826/10971/16, за яким рішення за результатами розгляду заяви про надання спеціального дозволу на користування надрами приймається за законодавством, що діє на час прийняття рішення про надання чи відмову у наданні дозволу (а не на час звернення з заявою).

В контексті обставин справи, що розглядається, апеляційний суд звертає увагу, що правовідносини між ТОВ «Амбер Майнінг Компані» та Держгеонадрами щодо видачі спеціального дозволу виникли 04 березня 2016 року, з моменту звернення з відповідною Заявою. Рішення за Заявою мало бути прийнято протягом 60-ти днів. Упродовж цього строку ці правовідносини є триваючими.

Постанова №277, якою виключено підставу надання дозволу без конкурсу, за якою ТОВ мало намір отримати спеціальний дозвіл, набрала чинності 12 квітня 2016 року. На цей час розгляд заяви тривав і строк не закінчився. Отже, правовідносини тривали.

КМУ, приймаючи Постанову №277, не визначив перехідного періоду та особливостей застосування законодавства за заявами, розгляд яких не закінчено.

Отже, Постанова №277 і змінений нею Порядок №615 підлягали застосуванню до триваючих правовідносин щодо заяви ТОВ «Амбер Майнінг Компані» з 12 квітня 2016 року.

Аналогічний підхід до застосування наведених вище правових норм висловлено у постановах Верховного Суду від 03 квітня 2020 року у справі №640/1596/19, від 30 вересня 2019 року у справі № 825/1380/18, від 20 березня 2018 року у справі №295/3091/17, від 21 червня 2018 року у справі № 760/11440/17 та ін.

Частиною першою статті 36 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» передбачено, що Верховний Суд є найвищим судом у системі судоустрою України, який забезпечує сталість та єдність судової практики у порядку та спосіб, визначені процесуальним законом.

Відповідно до частини п`ятої статті 242 КАС, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Згідно з частини шостої статті 13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду, враховуються іншими судами при застосуванні таких норм права.

Від наведених вище правових висновків Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах палата, об`єднана палата або Велика Палата Верховного Суду у відповідності до статті 346 КАС не відступала, а тому підстав для їх неврахування при вирішенні даного спору немає.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги з огляду на те, що відповідач при прийнятті рішення про видачу або відмову у видачі спеціального дозволу повинен був керуватися законодавством, чинним на момент звернення позивача із відповідною заявою до Держгеонадра, а не законодавством, чинним на момент прийняття відповідного рішення, не врахував обов`язкові для застосування висновки Верховного Суду у складі у складі Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2021 року у справі №803/1541/16, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права.

Суд першої інстанції не врахував, що з 12 квітня 2016 року і далі у відповідача не було законних підстав для надання спеціального дозволу на користування надрами без аукціону.

Встановивши відсутність законних підстав для видачі документа дозвільного характеру, колегія суддів приходить до висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

При цьому, апеляційний суд відхиляє доводи позивача про те, що застосування норм положення станом на дату розгляду заяви, а не на момент її подання, є невиконанням додаткового рішення суду, а саме у справі № 817/859/16 від 06 січня 2021 року, оскільки хід виконання судового рішення в іншій справі не є предметом спірних правовідносин.

Суд апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Враховуючи вищевикладене, з`ясувавши та перевіривши всі фактичні обставини справи, об`єктивно оцінивши докази, що мають юридичне значення, враховуючи основні засади адміністративного судочинства, вимоги законодавства України та судову практику, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії.

Згідно з положеннями статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до вимог частини четвертої статті 317 Кодексу адміністративного судочинства України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення, є, зокрема, неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Заслухавши доповідь головуючого судді, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, відзиву, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду першої інстанції скасуванню з прийняттям постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст. 243, 315, 317, 322 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Державної служби геології та надр України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - задовольнити.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 15 листопада 2023 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Амбер Майнінг Компані» до Державної служби геології та надр України про визнання протиправним та скасування наказу, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає, за виключенням випадків передбачених п. 2 ч. 5ст.328 КАС України.

Головуючий суддя Л.В. Бєлова

Судді Н.В. Безименна,

А.Ю. Кучма